0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • Донорські кошти

ІНТЕРАКТИВНА ПАНЕЛЬ 75″ З КОМП’ЮТЕРНИМ МОДУЛЕМ ТА НАСТІННИМ КРІПЛЕННЯМ

Закупівля в межах реалізації ініціативи Ukraine Facility згідно Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом UKRAINE FACILITY, ратифікованої Законом № 3786-IX від 06.06.2024 року. Закупівля співфінансується Європейським Союзом — Ukraine Facility.

Призупинено

871 888.90 UAH без ПДВ
Період оскарження: 04.08.2026 11:52 - 10.08.2026 00:00
Скарга
Задоволена, очікує виконання
КЕП

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації

Номер: 98573abd294f4935a488f93505cb1f4e
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2026-08-04-004116-a.a1
Назва: СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 09.08.2026 16:07
Дата розгляду скарги: 19.08.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 11.08.2026 17:48
Дата прийняття рішення по скарзі: 24.08.2026 16:28
Автор: ФОП "РОМАНЮК ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ", Павло Романюк +380685391266 romanuyk.fop@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 5491c76ff196458b8c41c3788dfaba37
Заголовок пункту скарги: Щодо встановлення необґрунтованих та дискримінаційних технічних вимог до інтерактивної панелі.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3db0bc4c257340daac004b7a105db500
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: У Додатку 2 до тендерної документації, у таблиці 1 « ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ»
вказані технічні вимоги замовника до інтерактивної панелі: « Час відгуку (не більше), мс (мілісекунда): 5»

Вказана вимога є необґрунтованою та призводить до безпідставного звуження кола потенційних учасників з огляду на таке.

По-перше, Замовником не наведено жодного технічного чи функціонального обґрунтування необхідності встановлення саме показника «не більше 5 мс». При цьому на ринку України представлені інтерактивні панелі багатьох відомих виробників, які мають час відгуку матриці 6–8 мс та широко використовуються в закладах освіти.
Зокрема, технічні характеристики запропонованої інтерактивної панелі Promethean ActivPanel Plus LE 75” передбачають час відгуку матриці на рівні близько 6 мс (залежно від модифікації матриці та конфігурації пристрою), що повністю відповідає функціональному призначенню обладнання в освітньому процесі.

По-друге, для використання інтерактивної панелі в освітньому процесі (демонстрація навчальних матеріалів, презентацій, інтерактивних уроків, роботи з документами, вебресурсами та програмним забезпеченням) різниця між часом відгуку матриці 5 мс та 6–8 мс не впливає на функціональне призначення обладнання, якість освітнього процесу чи можливість виконання панеллю своїх основних функцій.
По-третє, Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 №574 (у редакції наказу МОН №352 від 25.02.2026), який в таблиці 3 Додатку 1 визначає мінімальні технічні характеристики Комплекту демонстраційного мультимедійного обладнання. Тип 3, не передбачено вимоги щодо часу відгуку матриці інтерактивної панелі.

Таким чином, встановлення вимоги щодо часу відгуку матриці не більше 5 мс
є надмірною деталізацією технічних характеристик предмета закупівлі, яка не підтверджена об'єктивною необхідністю, не випливає із вимог Наказу №574 та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції, оскільки безпідставно виключає можливість участі виробників в закупівлі, продукція яких повністю відповідає функціональному призначенню інтерактивної панелі для використання в освітньому процесі.

×
  • Назва доказу:
    Додаток 2 (ТЗ)
  • Повʼязаний документ:
    Додаток 2 (ТЗ).pdf

  • Назва доказу:
    Лист-підтвердження
  • Повʼязаний документ:
    Лист підтвердження.pdf

  • Назва доказу:
    Тех паспорт PROMETHEAN ACTIVPANEL PLUS LE
  • Повʼязаний документ:
    Тех паспорт PROMETHEAN ACTIVPANEL PLUS LE.pdf
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі ««Інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням» шляхом усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у цій Скарзі.
Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 29a426e145c24678b5fbb301c4f77ec3
Заголовок пункту скарги: Щодо встановлення дискримінаційних та необґрунтованих вимог до спеціалізованого програмного забезпечення.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3db0bc4c257340daac004b7a105db500
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: У Додатку 2 до тендерної документації, у таблиці 1 « ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ»
вказані наступні вимоги замовника :
« Спеціалізоване програмне забезпечення з ліцензією терміном від 1 до 3 років.
Спеціалізоване програмне забезпечення повинне мати спеціальну команду підтримки, яка навчає, надає постійну технічну допомогу, вирішує проблеми та своєчасно відповідає на запити користувачів.
Спеціалізоване програмне забезпечення має мати робочий простір вчителя та школи - для зберігання, групування, сортування навчального контенту.
Спеціалізоване програмне забезпечення має містити бібліотеку сучасного навчального контенту - не менше 59000 одиниць навчальних матеріалів, що включають:
⎻ готові інтерактивні уроки - не менше 10000 одиниць;
⎻ відео - не менше 8140 одиниць;
⎻ вебінари - не менше 48 одиниць;
⎻ вікторини - не менше 168 одиниць;
⎻ дидактичні ігри та вправи - не менше 900 одиниць;
⎻ домашні завдання - не менше 9400 одиниць;
⎻ завдання - не менше 1 000 одиниць;
⎻ зображення 360° - не менше 400 одиниць;
⎻ інтерактивні вправи - не менше 600 одиниць;
⎻ конспекти уроків - не менше 9300 одиниць;
⎻ контрольні роботи - не менше 770 одиниць;
⎻ лабораторні роботи - не менше 160 одиниць;
⎻ навчальні плани - не менше 230 одиниць;
⎻ практичні роботи - не менше 200 одиниць;
⎻ тести - не менше 14130 одиниць.

Спеціальне програмне забезпечення має містити блок рефлексії, що реалізується через:
-модуль автоматичного надання рекомендацій вчителю щодо покращення наступних уроків; модуль детального аналізу ефективності слайдів уроку на основі зворотного зв'язку від учасників навчального процесу (шкала оцінки від 0 до 100%);
- модуль зворотного зв'язку на основі самооцінок від учнів щодо їх активності на уроці, розуміння матеріалу уроку та настрою після уроку; модуль результатів учнів, що включає автоматичне заповнення ПІБ учнів, їхні результати по кожному завданню окремо та загальну кількість балів по кожному учню з можливістю виставлення оцінки за урок та додавання особливих відміток.
Спеціальне програмне забезпечення має:
-забезпечувати доступ до не менше 200 ліцензійних цифрових підручників; мати АІ-помічника, що допомагає генерувати тести, формули, плани уроків, таблиці та зображення;
-мати можливість інтеграції з VR-застосунком із можливістю прямої трансляції; містити функціонал підвантаження власних підручників вчителями та наповнення їх інтерактивним контентом;
- мати застосунок для запуску уроків на інтерактивній панелі; повинно відповідати сучасним стандартам інформаційної безпеки (мати захищене зберігання даних у хмарному сховищі, що підтверджується сертифікатом).»

2.1. Щодо дискримінаційних вимог до спеціалізованого програмного забезпечення, строку ліцензії та обсягу навчального контенту

Тендерною документацією Замовника встановлено вимогу щодо надання спеціалізованого програмного забезпечення з ліцензією строком від 1 до 3 років, яке повинно мати спеціальну команду підтримки, що навчає користувачів, надає постійну технічну допомогу, вирішує проблеми та своєчасно відповідає на запити користувачів, а також повинно забезпечувати робочий простір учителя та школи для зберігання, групування і сортування навчального контенту.
Крім того, Замовник встановив вимогу щодо наявності бібліотеки сучасного навчального контенту в обсязі не менше 59 000 одиниць, при цьому визначив конкретну мінімальну кількість матеріалів за кожною окремою категорією, а саме:
- готові інтерактивні уроки — не менше 10 000 одиниць;
- відео — не менше 8 140 одиниць;
- вебінари — не менше 48 одиниць;
- вікторини — не менше 168 одиниць;
- дидактичні ігри та вправи — не менше 900 одиниць;
- домашні завдання — не менше 9 400 одиниць;
- завдання — не менше 1 000 одиниць;
- зображення 360° — не менше 400 одиниць;
- інтерактивні вправи — не менше 600 одиниць;
- конспекти уроків — не менше 9 300 одиниць;
- контрольні роботи — не менше 770 одиниць;
- лабораторні роботи — не менше 160 одиниць;
- навчальні плани — не менше 230 одиниць;
- практичні роботи — не менше 200 одиниць;
- тести — не менше 14 130 одиниць.

Вказані вимоги є дискримінаційними, оскільки Замовником не наведено об'єктивного обґрунтування необхідності саме такого обсягу та структури навчального контенту.
Саме по собі встановлення вимоги про наявність навчального контенту може бути пов'язане з потребою Замовника в забезпеченні освітнього процесу. Проте встановлення конкретного показника «не менше 59 000 одиниць» та одночасне встановлення мінімальної кількості матеріалів у кожній окремій категорії виходить за межі визначення необхідного функціоналу програмного забезпечення.
Замовник не пояснює, якою саме об'єктивною потребою обумовлено необхідність мати:
- саме 10 000 готових інтерактивних уроків;
- саме 8 140 відео;
- саме 9 400 домашніх завдань;
- саме 9 300 конспектів уроків;
- саме 14 130 тестів;
- та саме визначену кількість матеріалів за іншими категоріями.

При цьому кількість навчальних матеріалів сама по собі не визначає їх якість, відповідність освітнім програмам, актуальність, педагогічну цінність або придатність для використання конкретним Замовником.
Встановлення таких конкретних числових показників фактично створює ситуацію, за якої програмний продукт може забезпечувати необхідний освітній функціонал та містити значний обсяг якісного навчального контенту, однак не відповідати ТД виключно через те, що кількість матеріалів у певній категорії є меншою за встановлену Замовником на декілька одиниць або десятків одиниць.
Таким чином, Замовник встановив не вимогу щодо необхідного функціонального результату, а конкретний кількісний склад бібліотеки навчального контенту.

Окремо слід звернути увагу на вимогу щодо строку ліцензії «від 1 до 3 років».
Замовником не наведено обґрунтування, чому саме такий строк ліцензування є необхідним для забезпечення предмета закупівлі та чому програмне забезпечення з іншим строком дії ліцензії, за умови забезпечення необхідного функціоналу протягом строку користування, не може бути запропоноване учасником.
Після трьох років замовник не планує користуватись спеціальним програмним забезпеченням?
Також Замовник встановлює вимогу про наявність спеціальної команди підтримки, яка одночасно повинна навчати користувачів, надавати постійну технічну допомогу, вирішувати проблеми та своєчасно відповідати на запити.
Однак ТД не визначає об'єктивних критеріїв, за якими буде встановлюватися відповідність такій вимозі, зокрема не визначено:
- кількість працівників такої команди;
- вимоги до їх кваліфікації;
- форму та обсяг навчання;
- строк реагування на звернення;
- максимальний строк вирішення технічних проблем;
- порядок підтвердження наявності такої команди.

Вимога Замовника про обов'язкову наявність у спеціалізованого програмного забезпечення «спеціальної команди підтримки» не характеризує технічні або функціональні властивості інтерактивної панелі та не впливає на якість її роботи.
Наявність окремої команди підтримки є характеристикою організації діяльності постачальника або розробника програмного забезпечення, а не характеристикою самого предмета закупівлі.
При цьому Замовник не обґрунтував, чому технічна підтримка обов'язково повинна здійснюватися саме окремою «спеціальною командою», а не іншим способом.
Замовником не зазначено на підставі яких положень чинного законодавства вирішив встановити ці вимоги у своїй тендерній документації.

Щодо вимоги про робочий простір учителя та школи, то Замовник визначає його призначення як можливість зберігання, групування та сортування навчального контенту, однак не визначає об'єктивних вимог до обсягу такого сховища, кількості користувачів, прав доступу, способу організації даних чи інших характеристик.
У сукупності наведені положення ТД формують надмірно деталізований опис конкретного програмного рішення: визначається строк ліцензії, наявність спеціальної команди підтримки, конкретний тип робочого простору та, що найбільш суттєво, конкретний обсяг і структура бібліотеки навчального контенту.
При цьому Замовником не доведено, що саме така сукупність характеристик є необхідною для досягнення мети закупівлі, та не передбачено можливості запропонувати еквівалентне програмне забезпечення, яке забезпечує необхідні освітні функції іншим способом.
Таким чином, встановлення конкретної кількості у 59 000 одиниць навчального контенту з одночасною фіксацією мінімальної кількості матеріалів за кожною окремою категорією, у поєднанні з іншими специфічними вимогами до строку ліцензії, служби підтримки та структури програмного середовища, не має належного обґрунтування та необґрунтовано звужує коло програмних продуктів, які можуть бути запропоновані учасниками. Такі вимоги створюють перевагу програмним рішенням, що відповідають конкретно визначеній Замовником структурі та кількісним характеристикам, замість забезпечення реальної конкуренції між функціонально еквівалентними програмними продуктами.

2.2. Щодо дискримінаційних вимог до функціоналу спеціалізованого програмного забезпечення.

Замовником встановлено вимоги, відповідно до яких спеціалізоване програмне забезпечення повинно одночасно містити блок рефлексії з автоматичними рекомендаціями вчителю, аналізом ефективності слайдів за шкалою від 0 до 100 %, модулем самооцінки учнів, автоматичним формуванням результатів учнів, доступом до не менше 200 ліцензійних цифрових підручників, AI-помічником для генерації тестів, формул, планів уроків, таблиць та зображень, інтеграцією з VR-застосунком із можливістю прямої трансляції, функціоналом наповнення власних підручників інтерактивним контентом та окремим застосунком для запуску уроків на інтерактивній панелі.
Зазначені вимоги не визначають необхідні технічні характеристики інтерактивної панелі, а встановлюють конкретну сукупність вузькоспеціалізованих функцій програмного забезпечення.
Замовником не обґрунтовано, чому саме така сукупність функцій є необхідною для використання інтерактивної панелі.

Зокрема, замовник фактично визначає конкретний спосіб реалізації функцій рефлексії, оцінювання учнів, аналітики уроків, використання AI, роботи з підручниками та VR. При цьому не вказано норми чинного законодавства України, які передбачають обов’язковість даного функціоналу для інтерактивної панелі, яку закуповує замовник.

Окремо необґрунтованою є вимога щодо наявності саме 200 ліцензійних цифрових підручників, оскільки Замовником не наведено обґрунтування саме такого кількісного показника.
Таким чином, Замовник встановив вимоги не стільки до необхідного функціонального результату, скільки до конкретної архітектури та набору функцій програмного продукту.

Окремо дискримінаційною та невизначеною є вимога Замовника про те, що спеціалізоване програмне забезпечення повинно «відповідати сучасним стандартам інформаційної безпеки» та мати «захищене зберігання даних у хмарному сховищі, що підтверджується сертифікатом».
Замовник не визначає, який саме стандарт інформаційної безпеки та який саме сертифікат повинні підтверджувати відповідність цій вимозі.
Отже, саме формулювання Замовника не дозволяє встановити, що саме повинно бути сертифіковане: розробник програмного забезпечення, постачальник хмарних послуг, конкретна інформаційна система чи безпосередньо програмний продукт.
Також Замовник не визначив, який орган має видати такий сертифікат, за яким стандартом він повинен бути виданий та які саме положення сертифіката повинні підтверджувати захищеність хмарного зберігання даних, на підставі яких положень чинного законодавства України замовник вирішив, що це є обов’язковою характеристикою і функціоналом інтерактивної панелі.
Таким чином, вимога фактично залишає Замовнику можливість на власний розсуд визначати, який сертифікат є належним підтвердженням, що не забезпечує об'єктивної та однакової оцінки тендерних пропозицій.
Отже, вимога щодо «сучасних стандартів інформаційної безпеки» та сертифіката на «захищене зберігання даних» є невизначеною, оскільки Замовником не встановлено конкретного стандарту, виду сертифіката, об'єкта сертифікації та критеріїв підтвердження відповідності. У такому вигляді вона необґрунтовано обмежує учасників та створює можливість суб'єктивної оцінки їх пропозицій.

Окремо слід зазначити, що вимога що спеціалізоване програмне забезпечення повинно «відповідати сучасним стандартам інформаційної безпеки» та мати «захищене зберігання даних у хмарному сховищі, що підтверджується сертифікатом» є непропорційною, оскільки не стосується технічних характеристик інтерактивної панелі як предмета закупівлі та фактично визначає архітектуру стороннього програмного продукту.
Таким чином, Замовник фактично сформував предмет закупівлі як сукупність продукції різних виробників (інтерактивна панель + стороннє спеціалізоване програмне забезпечення), що виходить за межі предмета закупівлі та створює штучні бар’єри для участі суб’єктів господарювання, які пропонують інтегровані рішення у складі інтерактивних панелей, як це і передбачено Наказом № 574.

Унаслідок встановлення зазначених вимог участь у процедурі закупівлі залежить не від функціональної придатності програмного забезпечення, а від відповідності конкретному, наперед визначеному Замовником набору характеристик, обсягу контенту та функцій.
При цьому Замовником не обґрунтовано об'єктивну необхідність саме таких кількісних показників та поєднання функцій.
Отже, оскаржувані вимоги є непропорційними, необґрунтовано звужують коло потенційних учасників та створюють переваги окремим програмним рішенням, що порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, визначені статтею 5, і вимоги частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
×
  • Назва доказу:
    Додаток 2 (ТЗ)
  • Повʼязаний документ:
    Додаток 2 (ТЗ).pdf
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі ««Інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням» шляхом усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у цій Скарзі.
Порядковий номер пункту скарги: 3
Номер: c5411ede2c5e448f874e40204214486a
Заголовок пункту скарги: Щодо необґрунтованих вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника. Щодо необґрунтованих вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3db0bc4c257340daac004b7a105db500
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: В Додатку 1 до тендерної документації у «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» Замовник встановив вимоги про надання документів відповідності інтерактивної панелі та її виробника:

- « Зареєстрована в органі з оцінки відповідності декларація про відповідність запропонованих інтерактивних панелей вимогам «Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні», затвердженого Постановою КМУ від 10 березня 2017 р. № 139
- Висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на запропоновану інтерактивну панель.
- Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання стосовно відповідності ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT), що виданий органом сертифікації на виробника, продукція якого пропонується таким учасником.
- Атестат виробництва, виданий органом з оцінки відповідності, що підтверджує технічні можливості виробника щодо виготовлення інтерактивних панелей.
- Документ, що підтверджує країну походження інтерактивної панелі: сертифікат про походження товару виданий Торгово-промисловою палатою України або її структурним підрозділом, або засвідчену декларацію про походження товару, або декларацію про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
- Висновок про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання, розташованим на території України, наданий виробнику запропонованої інтерактивної панелі (виданий Торгово промисловою палатою) - для товару виробленого на території України, або аналог даного документу виданий виробнику уповноваженим органом країни виробника з автентичним нотаріально завіреним перекладом українською мовою.»

При цьому зазначені документи не є однорідними за своїм змістом та правовою природою: частина з них стосується безпосередньо продукції, тоді як інші підтверджують певні характеристики, статус або діяльність виробника. Водночас Замовником не наведено належного обґрунтування необхідності надання всієї сукупності таких документів саме у складі тендерної пропозиції та саме для підтвердження відповідності предмета закупівлі.
Зазначені вимоги підлягають оцінці з урахуванням того, чи мають вони безпосередній зв’язок із технічними, якісними та функціональними характеристиками інтерактивної панелі, чи є необхідними та пропорційними меті закупівлі, а також чи не створюють вони необґрунтованих перешкод для участі суб’єктів господарювання, які можуть запропонувати товар, що відповідає встановленим технічним вимогам.

3.1. Щодо необґрунтованої вимоги про надання зареєстрованої декларації про відповідність

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання у складі тендерної пропозиції «зареєстрованої в органі з оцінки відповідності декларації про відповідність запропонованих інтерактивних панелей вимогам Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139».
Скаржник не заперечує необхідності відповідності запропонованих інтерактивних панелей вимогам Технічного регламенту № 139. Водночас Замовник встановив додаткову вимогу щодо реєстрації декларації про відповідність в органі з оцінки відповідності, не зазначивши нормативно-правової норми, яка встановлює такий обов’язок.
Відповідно до пункту 13 Технічного регламенту № 139 виробники складають технічну документацію та проводять або доручають уповноваженому представникові проведення процедури внутрішнього контролю виробництва згідно з модулем А.
Пунктом 14 Технічного регламенту передбачено, що у разі доведення відповідності обладнання зазначеною процедурою виробники складають декларацію про відповідність за визначеною Регламентом структурою та наносять знак відповідності технічним регламентам.
При цьому пунктами 38–40 Технічного регламенту визначено зміст декларації про відповідність та встановлено, що саме виробник шляхом її складення бере на себе відповідальність за відповідність електричного та електронного обладнання вимогам Технічного регламенту.
Жодна із зазначених норм не встановлює обов’язку реєстрації декларації про відповідність в органі з оцінки відповідності як умови її чинності або як умови введення продукції в обіг.
Таким чином, Замовник, вимагаючи саме «зареєстровану в органі з оцінки відповідності» декларацію, встановив додаткову вимогу до способу документального підтвердження відповідності продукції, яка не випливає з установленої Технічним регламентом процедури оцінки відповідності.
Зазначена вимога є суттєвою для участі у процедурі закупівлі, оскільки відповідність продукції Технічному регламенту № 139 може бути забезпечена та підтверджена виробником шляхом проходження передбаченої Регламентом процедури внутрішнього контролю виробництва та складення декларації про відповідність. Натомість вимога Замовника щодо її додаткової реєстрації в органі з оцінки відповідності ставить участь у закупівлі у залежність від отримання додаткового підтвердження, не передбаченого самим Технічним регламентом.
Отже, Замовник фактично замінив встановлену Технічним регламентом процедуру підтвердження відповідності додатковою документальною умовою, не довівши її необхідності для підтвердження якості, безпеки або відповідності інтерактивних панелей установленим технічним вимогам.
За таких обставин вимога про надання саме зареєстрованої в органі з оцінки відповідності декларації є необґрунтованою та непропорційною, створює додатковий бар’єр для участі у процедурі закупівлі та може призвести до відхилення пропозицій учасників, продукція яких відповідає вимогам Технічного регламенту № 139, але не має додаткової реєстрації декларації в органі з оцінки відповідності.
Таким чином, Замовник повинен виключити з тендерної документації вимогу саме щодо реєстрації декларації про відповідність в органі з оцінки відповідності або привести її у відповідність до процедури оцінки відповідності, безпосередньо встановленої Технічним регламентом № 139.

3.2. Щодо вимоги про надання висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання «висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на запропоновану інтерактивну панель».
Зазначена вимога є необґрунтованою, оскільки законодавством України, чинним на момент проведення закупівлі, не встановлено обов’язку учасника або виробника інтерактивної панелі отримувати та подавати такий висновок для підтвердження відповідності продукції.
Раніше проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видача відповідних висновків регулювалися Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який втратив чинність з 01.10.2023 у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX. Чинне законодавство натомість оперує іншими механізмами забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя та не встановлює для інтерактивних панелей обов’язкового отримання саме такого висновку.
При цьому Замовником не зазначено конкретної чинної норми законодавства, яка б зобов’язувала учасника або виробника запропонованої інтерактивної панелі мати саме висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи.
Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, не передбачені законодавством для учасників процедури закупівлі, не подаються ними у складі тендерної пропозиції, а їх відсутність не може бути підставою для її відхилення.
Отже, Замовник встановив обов’язок щодо подання документа, необхідність отримання якого для запропонованої інтерактивної панелі не встановлена чинним законодавством, чим створив додатковий документальний бар’єр для участі у процедурі закупівлі.
За таких обставин вимога про надання висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи є необґрунтованою та непропорційною, не має належної нормативної підстави та безпідставно обмежує коло потенційних учасників, що суперечить принципам недискримінації учасників та добросовісної конкуренції, визначеним статтею 5, та частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».


3.3. Щодо дискримінаційної вимоги про надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008.

В Додатку 1 до тендерної документації у «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» Замовник у пункті 3.7 встановив вимогу про надання:
«Сертифікат на систему управління безпекою ланцюга постачання стосовно відповідності ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT), що виданий органом сертифікації на виробника, продукція якого пропонується таким учасником».
Зазначена вимога не підтверджує відповідність запропонованої інтерактивної панелі її технічним, якісним чи функціональним характеристикам.
ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) встановлює вимоги саме до системи управління безпекою ланцюга постачання організації, а не до характеристик конкретного товару. Отже, сертифікат за цим стандартом підтверджує наявність у виробника відповідної системи управління, але не підтверджує технічні параметри, якість, безпечність, функціональність або придатність конкретної інтерактивної панелі до використання за призначенням.
При цьому предметом закупівлі є інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням, а не система управління безпекою ланцюга постачання виробника. Замовником не наведено жодного об’єктивного обґрунтування того, яким саме чином наявність у виробника сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 впливає на споживчі властивості, технічні характеристики або функціональну придатність запропонованої інтерактивної панелі.
Таким чином, Замовник фактично ставить можливість участі у закупівлі у залежність від наявності у виробника певної системи управління та сертифіката на таку систему, хоча предметом закупівлі є конкретний товар.
Відсутність такого сертифіката у виробника не означає, що вироблена ним інтерактивна панель не відповідає встановленим Замовником технічним вимогам, не є безпечною або непридатною для використання за призначенням. Водночас учасник, який пропонує панель, що відповідає всім установленим технічним та функціональним характеристикам, але виробник якої не має саме такого сертифіката, фактично позбавляється можливості відповідати тендерній документації.
Додатково слід зазначити, що міжнародний стандарт ISO 28000:2007, на якому базується ДСТУ ISO 28000:2008, на міжнародному рівні має статус відкликаного (withdrawn) та замінений стандартом ISO 28000:2022. Сам по собі цей факт не означає автоматичної втрати чинності українським ДСТУ, однак додатково свідчить про необхідність обґрунтування Замовником доцільності встановлення вимоги саме до сертифікації за редакцією, зазначеною в тендерній документації.
Отже, Замовником встановлено вимогу, яка не є необхідною для підтвердження відповідності предмета закупівлі його технічним, якісним та функціональним характеристикам, не має доведеного зв’язку з предметом закупівлі та ставить учасників у залежність від наявності у конкретного виробника сертифіката системи управління.
За таких обставин вимога пункту 3.7 Додатку 1 тендерної документації щодо обов’язкової наявності у виробника сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 є необґрунтованою та непропорційною, безпідставно звужує коло потенційних учасників та створює додатковий бар’єр для участі у закупівлі, що суперечить принципам добросовісної конкуренції та недискримінації учасників, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також частині четвертій статті 22 цього Закону.

3.4. Щодо вимоги про надання атестата виробництва

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання атестата виробництва, виданого органом з оцінки відповідності, що підтверджує технічні можливості виробника щодо виготовлення інтерактивних панелей.
Зазначений документ підтверджує виробничі можливості та спроможність виробника як суб’єкта господарювання, а не відповідність конкретної інтерактивної панелі, запропонованої учасником, встановленим Замовником технічним, якісним та функціональним характеристикам.
При цьому наявність у виробника такого атестата сама по собі не підтверджує, що конкретна запропонована інтерактивна панель має визначені Замовником характеристики, функціональні можливості, параметри чи якість. Відповідність конкретного товару може бути підтверджена безпосередньо документами на товар, технічною документацією виробника, деклараціями про відповідність та іншими документами, що стосуються саме запропонованої продукції.
Замовником не наведено жодного об’єктивного обґрунтування, чому для підтвердження відповідності конкретної інтерактивної панелі встановленим вимогам необхідно додатково підтверджувати виробничі можливості її виробника саме атестатом виробництва та чому відсутність такого документа у виробника свідчить про невідповідність самого товару.
Фактично Замовник поставив можливість участі у процедурі закупівлі у залежність від наявності у виробника певного документа, який не характеризує запропонований товар та не є необхідним для встановлення його відповідності предмету закупівлі. Унаслідок цього учасник, який пропонує інтерактивну панель, що повністю відповідає встановленим технічним вимогам, але виробник якої не має такого атестата, позбавляється можливості взяти участь у процедурі.
Таким чином, вимога про обов’язкове надання атестата виробництва не має безпосереднього та об’єктивно обґрунтованого зв’язку з предметом закупівлі, є непропорційною та створює необґрунтований бар’єр для участі виробників і постачальників, які здатні запропонувати товар, що відповідає всім установленим Замовником технічним та функціональним характеристикам.
Отже, така вимога безпідставно звужує коло потенційних учасників та суперечить принципам недискримінації учасників і добросовісної конкуренції, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також частині четвертій статті 22 цього Закону.

3.5. Щодо неправомірного встановлення вимоги про надання документа про країну походження у складі тендерної пропозиції

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання у складі тендерної пропозиції документа, що підтверджує країну походження інтерактивної панелі, а саме сертифіката про походження товару, засвідченої декларації про походження товару, декларації про походження товару або сертифіката про регіональне найменування товару.
Водночас абзацом відповідним пункту 83 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, прямо визначено, що постачальник товарів під час подання документів для здійснення оплати за договором про закупівлю повинен подати документ, який підтверджує країну походження кожного товару, що постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений.
Таким чином, Особливостями визначено конкретний етап та момент подання документа про країну походження — під час подання документів для здійснення оплати за договором про закупівлю.
Натомість Замовник вимагає надати такий документ уже на етапі подання тендерної пропозиції, тобто до укладення договору та до фактичного постачання товару.
Фактично Замовник переніс на етап подання тендерної пропозиції обов’язок, який пунктом 83 Особливостей прямо врегульований як обов’язок постачальника на етапі виконання договору та здійснення оплати.
Такий підхід є необґрунтованим також з огляду на те, що на момент подання тендерної пропозиції учасник може не мати документа про походження конкретного товару, який буде фактично поставлений за результатами закупівлі. Водночас саме такий товар та його походження підлягають підтвердженню відповідно до пункту 83 Особливостей на етапі подання документів для здійснення оплати.
Отже, встановлюючи вимогу про обов’язкове подання документа про країну походження інтерактивної панелі у складі тендерної пропозиції, Замовник фактично встановив додаткову умову участі у процедурі закупівлі та змінив передбачений Особливостями порядок підтвердження країни походження товару.
За таких обставин зазначена вимога є необґрунтованою та непропорційною, безпідставно створює додатковий документальний бар’єр для участі у процедурі закупівлі та суперечить принципам недискримінації учасників і добросовісної конкуренції, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також частині четвертій статті 22 цього Закону.

3.6. Щодо дискримінаційної вимоги про надання висновку про виробництво, виданого Торгово-промисловою палатою

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання висновку про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання, розташованим на території України, наданого виробнику запропонованої інтерактивної панелі (виданого Торгово-промисловою палатою) — для товару, виробленого в Україні, або аналогічного документа, виданого виробнику уповноваженим органом країни виробника з автентичним нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Зазначений документ підтверджує обставини, пов’язані з діяльністю та місцезнаходженням виробника, однак не підтверджує відповідність конкретної інтерактивної панелі її технічним, якісним або функціональним характеристикам та не свідчить про її придатність для використання за призначенням.
При цьому Замовником не наведено жодного об’єктивного обґрунтування, чому відповідність запропонованої інтерактивної панелі встановленим вимогам не може бути підтверджена документами безпосередньо на товар або виробника, які реально доступні учаснику, а потребує отримання спеціального висновку від Торгово-промислової палати або іноземного уповноваженого органу.
Таким чином, можливість участі у закупівлі ставиться у залежність від наявності у виробника документа, який не характеризує запропонований товар та не підтверджує його відповідність технічним вимогам Замовника, а також від отримання додаткових документів і здійснення процедур, які не є необхідними для встановлення відповідності самої інтерактивної панелі.
За таких обставин оскаржувана вимога є непропорційною предмету закупівлі, не має належного об’єктивного обґрунтування та створює необґрунтований документальний бар’єр для участі учасників, які можуть запропонувати товар, що повністю відповідає встановленим технічним характеристикам.
Отже, встановлення такої вимоги без об’єктивної необхідності безпідставно звужує коло потенційних учасників та ставить участь у процедурі закупівлі в залежність від документів, отримання яких не залежить від учасника, чим порушує принципи недискримінації учасників і добросовісної конкуренції, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та вимоги частини четвертої статті 22 цього Закону.
×
  • Назва доказу:
    Закон України «Про систему громадського здоров'я».
  • Повʼязаний документ:
    Закон України Про систему громадського здоров'я.pdf

  • Назва доказу:
    Постанова № 139 від 10.03.2017
  • Повʼязаний документ:
    Постанова № 139 від 10.03.2017.pdf

  • Назва доказу:
    Додаток 1 до тендерної документації
  • Повʼязаний документ:
    Додаток 1 до тендерної документації.pdf
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі ««Інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням» шляхом усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у цій Скарзі.
Порядковий номер пункту скарги: 4
Номер: a623819df04440b2a1a001c2314b55a8
Заголовок пункту скарги: Щодо встановлення необґрунтованих та непропорційних вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3db0bc4c257340daac004b7a105db500
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення: Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги: У Додатку 1 до тендерної документації у «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» Замовник встановив вимоги про надання документів відповідності спеціального програмного забезпечення.

- « Сертифікат відповідності на запропоноване спеціальне програмне забезпечення.
- Сертифікат походження товару на запропоноване спеціальне програмне забезпечення.
- Висновок про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання, розташованим на території України, наданий виробнику запропонованого спеціального програмного забезпечення (виданий Торгово промисловою палатою) - для товару виробленого на території України, або аналог даного документу виданий виробнику уповноваженим органом країни виробника з автентичним нотаріально завіреним перекладом українською мовою.»

4.1. Щодо необґрунтованої вимоги про надання сертифіката відповідності на спеціальне програмне забезпечення.

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання сертифіката відповідності на запропоноване спеціальне програмне забезпечення.
Водночас Замовником не обґрунтовано, яким чином наявність такого сертифіката підтверджує якість, технічні характеристики або функціональну придатність інтерактивної панелі, що є предметом закупівлі.
Сертифікат відповідності на програмне забезпечення може характеризувати відповідність певного програмного продукту визначеним вимогам, однак сам по собі не підтверджує якість, надійність, технічні характеристики чи функціональні можливості апаратної частини інтерактивної панелі. При цьому Замовник окремо встановив детальні вимоги як до технічних характеристик панелі, так і до функціональних можливостей спеціального програмного забезпечення.
Отже, відповідність запропонованого ПЗ встановленим Замовником вимогам може бути перевірена безпосередньо за визначеними у ТД характеристиками та функціоналом. Додаткова вимога про надання сертифіката відповідності, без зазначення конкретних характеристик предмета закупівлі, які ним підтверджуються, не забезпечує об'єктивного підтвердження якості або функціональної придатності інтерактивної панелі.
Замовником також не наведено обґрунтування, чому програмне забезпечення, яке фактично відповідає всім установленим вимогам та забезпечує необхідний функціонал, не може бути запропоноване без такого сертифіката.
Таким чином, вимога про надання сертифіката відповідності на спеціальне програмне забезпечення не має безпосереднього та об'єктивно обґрунтованого зв'язку з якістю і технічними характеристиками предмета закупівлі, є непропорційною та створює додаткову, необґрунтовану перешкоду для участі у процедурі закупівлі, що призводить до необґрунтованого звуження кола потенційних учасників.

4.2. Щодо неправомірного встановлення вимоги про надання сертифіката походження на спеціальне програмне забезпечення

Предметом закупівлі відповідно до тендерної документації є «Інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням». Водночас Замовник вимагає надати у складі тендерної пропозиції сертифікат походження на запропоноване спеціальне програмне забезпечення.
По-перше, пунктом 83 Особливостей визначено, що документ про країну походження товару подається постачальником під час подання документів для здійснення оплати за договором. Отже, вимагаючи такий документ уже у складі тендерної пропозиції, Замовник безпідставно переносить встановлений законодавством обов’язок на інший етап закупівлі.
По-друге, стаття 41 Митного кодексу України передбачає декілька способів підтвердження країни походження товару, зокрема сертифікат про походження, декларацію про походження та інші передбачені законом документи. Водночас Замовник вимагає саме сертифікат, не передбачаючи можливості подання інших документів, визначених законом.
По-третє, сертифікат походження на спеціальне програмне забезпечення.
не підтверджує технічні, якісні чи функціональні характеристики інтерактивної панелі як предмета закупівлі.

Таким чином, Замовник одночасно переніс передбачений пунктом 83 Особливостей документ на етап подання пропозиції, звузив передбачені законом способи підтвердження походження та встановив вимогу, яка не підтверджує відповідність предмета закупівлі його технічним і функціональним характеристикам.
За таких обставин вимога є необґрунтованою, непропорційною та такою, що безпідставно звужує коло потенційних учасників, що суперечить статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

4.3. Щодо необґрунтованої вимоги про надання висновку про виробництво інтерактивної панелі

Тендерною документацією Замовник встановив вимогу про надання висновку про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання, розташованим на території України, наданого виробнику запропонованої інтерактивної панелі (виданого Торгово-промисловою палатою) — для товару, виробленого на території України, або аналогічного документа, виданого виробнику уповноваженим органом країни виробника з автентичним нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Предметом закупівлі є конкретний товар — інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням. Водночас оскаржуваний висновок підтверджує обставини, пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання та його виробництвом, але не підтверджує відповідність конкретної інтерактивної панелі її технічним, якісним, функціональним чи експлуатаційним характеристикам.
Таким чином, зазначений документ не є документом на предмет закупівлі та не характеризує безпосередньо товар, який пропонується учасником. Наявність або відсутність такого висновку у виробника сама по собі не свідчить про те, що конкретна запропонована інтерактивна панель відповідає або не відповідає встановленим Замовником технічним вимогам.
Замовником також не наведено жодного об’єктивного обґрунтування, чому підтвердження відповідності інтерактивної панелі має здійснюватися саме шляхом надання документа щодо виробничої діяльності її виробника, а не шляхом подання документів, які безпосередньо підтверджують характеристики та відповідність запропонованого товару.
Більше того, вимога фактично ставить можливість участі у закупівлі у залежність від наявності у виробника окремого документа, отримання якого не залежить від учасника та не визначає споживчих властивостей запропонованої панелі. Для іноземних виробників Замовник додатково вимагає документ уповноваженого органу країни виробника та його автентичний нотаріально засвідчений переклад українською мовою, що створює додатковий документальний бар’єр для участі.
При цьому учасник може запропонувати інтерактивну панель, яка повністю відповідає встановленим Замовником технічним та функціональним вимогам, але не мати можливості надати зазначений висновок через його відсутність у виробника. Така обставина жодним чином не означає невідповідність самої панелі вимогам закупівлі.
Отже, встановлена Замовником вимога не має належного зв’язку з предметом закупівлі та не є необхідною для підтвердження відповідності інтерактивної панелі встановленим технічним і функціональним вимогам. Вона фактично встановлює додатковий критерій щодо виробника товару, який не обумовлений властивостями самого предмета закупівлі.
За таких обставин вимога є необґрунтованою та непропорційною, безпідставно звужує коло потенційних учасників та створює переваги для виробників, які вже мають такий документ, що суперечить принципам недискримінації учасників і добросовісної конкуренції, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
×
  • Назва доказу:
    Додаток 1 до тендерної документації
  • Повʼязаний документ:
    Додаток 1 до тендерної документації.pdf
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі ««Інтерактивна панель 75″ з комп’ютерним модулем та настінним кріпленням» шляхом усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у цій Скарзі.

Запити Органу оскарження

Номер: baa04b866e14486c96b71fe3e7824033
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ВІДПОВІДЬ НА ПОЯСНЕННЯ 17.08.2026р. Фізична особа-підприємець Романюк Павло Володимирович завантажив додаткові пояснення Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими аргументами щодо необґрунтованості встановлених технічних і функціональних характеристик, неналежного підтвердження відповідності запропонованих рішень та відсутності щонайменше двох комплектних рішень. Наведена Скаржником позиція фактично ґрунтується на припущенні, що кожен окремий числовий показник технічної специфікації повинен бути прямо передбачений нормативно-правовим актом або окремо обґрунтований Замовником як єдино можливий показник для забезпечення освітнього процесу. Однак такого обов’язку законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає технічну специфікацію саме як встановлену Замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару, а технічні специфікації можуть формуватися, зокрема, у вигляді переліку експлуатаційних або функціональних вимог за умови їх достатньої точності для однозначного розуміння предмета закупівлі. Щодо твердження про необґрунтованість встановлення конкретних технічних показників Скаржник зазначає, що наявність на ринку щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає встановленим вимогам, нібито доводить виключно можливість виконання таких вимог, але не обґрунтовує необхідності кожного конкретного показника. Замовник вважає такий підхід помилковим. Технічна специфікація формується Замовником виходячи не з необхідності встановлення абсолютного мінімуму, за якого товар у принципі може виконувати певну функцію, а виходячи з того рівня технічних, якісних, експлуатаційних та функціональних властивостей, який Замовник бажає отримати за результатами закупівлі. Іншими словами, поняття «необхідна характеристика» не означає виключно характеристику, без якої інтерактивна панель взагалі не може бути використана в освітньому процесі. Замовник має право визначати необхідний для нього рівень якості та експлуатаційних властивостей обладнання. Наприклад, встановлення вимог до часу відгуку, яскравості дисплея, ресурсу матриці, технології дисплея, захисного скла та інших параметрів спрямоване не просто на отримання пристрою, здатного відображати зображення, а на забезпечення належної швидкості взаємодії із сенсорним контентом, достатньої видимості інформації в умовах навчального приміщення, тривалого строку експлуатації обладнання, стійкості дисплея до механічного впливу та загальної придатності обладнання до інтенсивного використання в освітньому середовищі. При цьому законодавство не покладає на Замовника обов’язку доводити, що панель з показником, який на одну чи декілька одиниць відрізняється від установленої межі, взагалі не може використовуватися в освітньому процесі. Такий підхід фактично унеможливив би встановлення будь-яких конкретних мінімальних або максимальних характеристик, оскільки майже для кожного числового показника теоретично можливо запропонувати його незначне зменшення або збільшення та стверджувати, що товар усе ще залишається функціонально придатним. Саме для усунення такої невизначеності технічна специфікація і встановлює конкретні мінімальні або максимальні межі характеристик. Показовим є й те, що у своїй узагальненій практиці АМКУ прямо зазначав можливість визначення критеріїв еквівалентності шляхом установлення конкретних характеристик та показників «не менше»/«не більше». Так само необґрунтованим є твердження Скаржника, що кожний показник повинен мати окреме нормативне закріплення. Законодавство не передбачає, що Замовник має право встановлювати лише ті характеристики товару, конкретні числові значення яких прямо містяться у ДСТУ, технічному регламенті, наказі чи іншому нормативному акті. Навпаки, Закон передбачає можливість формування Замовником технічної специфікації та встановлення експлуатаційних і функціональних характеристик предмета закупівлі. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості визначати необхідний рівень якості сучасної техніки у випадках, коли нормативний акт установлює лише базові вимоги до її безпечності або взагалі не встановлює конкретного значення відповідного технічного параметра. Таким чином, посилання Замовника на продукцію 1-Vision та EdPro не використовується як єдине обґрунтування потреби у відповідних характеристиках. Воно має інше значення — підтверджує, що встановлені Замовником характеристики не є унікальними характеристиками товару одного виробника та можуть бути забезпечені різними виробниками на конкурентному ринку. Щодо того чому встановлений відповідний рівень характеристик, то Замовник виходив із необхідності отримання сучасного, надійного та придатного до інтенсивного використання в освітньому процесі обладнання з визначеним рівнем експлуатаційних характеристик. Щодо твердження що встановлений рівень характеристик обмежує конкуренцію, то надана Замовником інформація про щонайменше двох виробників підтверджує, що виконання відповідних вимог не обмежене продукцією одного виробника. Тому Скаржник безпідставно намагається протиставити ці обставини одна одній. Щодо твердження про неналежне підтвердження відповідності запропонованих рішень усім вимогам ТД та необґрунтованості встановлених технічних і функціональних показників. Скаржник неодноразово зазначає, що обладнання з іншими показниками також може забезпечувати освітній процес. Однак сам факт того, що певний товар може виконувати базову функцію, не означає, що Замовник зобов’язаний визнати його еквівалентним товару з вищими або іншими експлуатаційними характеристиками. Наприклад, два дисплеї можуть відтворювати однакове зображення, однак відрізнятися за яскравістю, ресурсом роботи, швидкістю відгуку, конструкцією захисного скла та іншими параметрами. Формальна здатність обох пристроїв демонструвати навчальний матеріал не означає тотожності їх експлуатаційних характеристик. Фактично позиція Скаржника зводиться до пропозиції замінити визначений Замовником рівень характеристик на нижчий рівень, достатній для товару, який має можливість запропонувати Скаржник. Однак принцип недискримінації не означає обов’язку Замовника встановлювати технічні характеристики на мінімальному рівні, щоб Скаржник міг запропонувати свою продукцію. Критичним є те, чи створює конкретна сукупність характеристик необґрунтовану перевагу одному виробнику та чи виключає реальну конкуренцію. Саме для перевірки цієї обставини Замовником і було наведено інформацію щодо альтернативних рішень. Замовник також не погоджується з твердженням, що ним нібито не підтверджено наявності щонайменше двох рішень, які можуть відповідати вимогам Тендерної документації. Скаржник штучно звужує поняття «рішення» до необхідності існування на ринку заздалегідь сформованого одним виробником комерційного комплекту, в якому інтерактивна панель та спеціалізоване програмне забезпечення мають продаватися як єдиний неподільний продукт. Тендерна документація такої вимоги не містить. Предметом пропозиції учасника є комплексне рішення, відповідність якого перевіряється за результатом сукупності його складових. При цьому законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратне обладнання та спеціалізоване програмне забезпечення повинні мати одного виробника. Таким чином, комплектність рішення визначається не спільністю виробника всіх його компонентів, а можливістю учасника запропонувати в межах однієї тендерної пропозиції сукупність сумісних складових, які разом відповідають усім вимогам Тендерної документації. Саме тому наявність інтерактивних панелей різних виробників та спеціалізованого програмного забезпечення, яке може використовуватися з відповідним обладнанням, є релевантною для оцінки можливості формування альтернативних комплексних рішень. Для прикладу, відповідність вимогам може забезпечуватися різними комбінаціями сумісного обладнання та програмного забезпечення, якщо кожна така комбінація відповідає встановленим Замовником характеристикам у сукупності. Твердження Скаржника про те, що Замовник нібито «об’єднує характеристики» різних товарів таким чином, щоб жодне фактичне рішення не відповідало ТД, мало б правове значення лише за умови доведення, що відповідні компоненти не можуть бути об’єднані та запропоновані одним учасником як сумісне комплексне рішення. Таких доказів Скаржником не наведено. Навпаки, сама наявність на ринку декількох апаратних і програмних продуктів, здатних забезпечувати встановлені характеристики, спростовує твердження про очевидну орієнтацію технічної специфікації виключно на єдину конкретну модель чи одного постачальника. Аналогічно необґрунтованими є твердження Скаржника щодо кількісних показників навчального контенту. Замовником визначена потреба не просто у наявності будь-якої бібліотеки навчальних матеріалів, а у значному та структурованому масиві готового освітнього контенту різних типів, який може систематично використовуватися педагогічними працівниками. Загальна кількість матеріалів та мінімальні показники за категоріями встановлені для того, щоб програмний продукт забезпечував не формальну наявність бібліотеки, а її достатню насиченість різними видами матеріалів. При цьому окремі категорії контенту не є взаємозамінними. Наявність, наприклад, великої кількості відеоматеріалів не компенсує недостатньої кількості тестів, практичних робіт, лабораторних робіт, конспектів уроків або домашніх завдань. Саме тому Замовником установлено не лише загальну кількість контенту, а й мінімальні показники його структури. Аргумент Скаржника про те, що програмний продукт із меншою бібліотекою також може використовуватися в освітньому процесі, по суті повторює його позицію щодо технічних характеристик обладнання: Скаржник пропонує замінити визначений Замовником рівень забезпечення потреби на інший, нижчий рівень, який сам Скаржник вважає достатнім. Проте визначення того, який обсяг готового навчального контенту необхідний для Замовника, належить саме до формування його потреби. Так само вимога щодо не менше 200 цифрових підручників установлена як мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не як вимога щодо конкретного найменування програмного продукту. Стосовно твердження Скаржника про те, що Замовником не надано безпосередньо сертифікат, яким підтверджується захищене зберігання даних у хмарному сховищі, Замовник зазначає наступне. Наданий технічний документ виробника містить інформацію про наявність відповідної характеристики та про її документальне підтвердження сертифікатом. Скаржник при цьому не наводить жодних доказів того, що зазначена інформація виробника є недостовірною, що відповідного сертифіката не існує або що програмний продукт фактично не забезпечує передбаченого Тендерною документацією рівня захищеного зберігання інформації. Саме по собі ненадання копії окремого документа разом із поясненнями Замовника не може автоматично перетворювати підтверджену виробником характеристику на таку, що відсутня у відповідного продукту, якщо інші надані матеріали прямо підтверджують її наявність. Водночас, якщо рішенням Комісії було прямо визначено обов’язок Замовника надати саме відповідні підтверджуючі документи, оцінювати виконання такого рішення необхідно виходячи з точного змісту його резолютивної частини та всього комплексу матеріалів, наданих Замовником, а не виключно з твердження Скаржника про відсутність одного окремого документа. При цьому відсутність копії одного документа щодо окремої характеристики не спростовує автоматично наявність другого конкурентного рішення в цілому та тим більше не є самостійним доказом того, що вимога Тендерної документації встановлена під одного виробника. Скаржник також безпідставно характеризує наведення Замовником інформації про 1-Vision, EdPro, Ar Book та Eddy Classroom як «постфактум підбір» товарів під уже сформовану технічну специфікацію. Надання такої інформації здійснюється саме у відповідь на необхідність підтвердити конкурентність установлених вимог. Наявність альтернативної продукції на ринку є об’єктивним способом продемонструвати, що встановлена сукупність характеристик може бути виконана не одним конкретним виробником. Більше того, офіційна узагальнена практика АМКУ звертає увагу саме на ризик установлення характеристик, яким відповідає продукція лише одного виробника, а також на необхідність належного визначення характеристик еквіваленту. Отже, доведення Замовником існування декількох альтернативних рішень є безпосередньо релевантним для спростування твердження про обмеження конкуренції. Замовник визначив необхідний рівень технічних та функціональних характеристик виходячи з потреби отримати сучасне, довговічне, надійне та функціональне обладнання для систематичного використання в освітньому процесі разом із розвиненим спеціалізованим програмним забезпеченням та значним обсягом готового навчального контенту. Скаржник натомість не довів, що встановленій сукупності характеристик може відповідати виключно один виробник, не довів технічної несумісності наведених Замовником апаратних та програмних рішень та не навів доказів неможливості формування щонайменше двох конкурентних комплексних пропозицій. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що інші, нижчі або відмінні характеристики, на його думку, також були б достатніми. Проте наявність на ринку товару з іншими характеристиками, який також може виконувати певні базові функції, сама по собі не покладає на Замовника обов’язку знижувати або змінювати встановлений ним рівень технічних, експлуатаційних та функціональних вимог. Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими доводами щодо нібито необґрунтованості вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі, її виробника та спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника фактично зводиться до того, що Замовник повинен не лише визначити, яку саме обставину підтверджує кожен документ, але й довести, що без відповідного документа взагалі неможливо здійснити закупівлю або забезпечити виконання договору. Проте такий підхід надмірно звужує право Замовника на формування умов закупівлі. Законодавство про публічні закупівлі передбачає можливість визначення Замовником технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі та документального підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів недискримінації та пропорційності. Щодо вимоги про надання зареєстрованої декларації про відповідність Скаржник повторно зводить питання виключно до того, чи містить Технічний регламент № 139 пряму норму про обов’язкову реєстрацію декларації в органі з оцінки відповідності. Замовник не стверджує, що така реєстрація є окремою загальнообов’язковою процедурою введення продукції в обіг, встановленою самим Технічним регламентом. Водночас предметом спору є не встановлення Замовником нового правила технічного регулювання для всіх суб’єктів господарювання, а визначення способу документального підтвердження в межах конкретної процедури закупівлі. Технічний регламент № 139 передбачає обов’язок виробника здійснити оцінку відповідності, скласти декларацію про відповідність та взяти на себе відповідальність за відповідність обладнання встановленим вимогам. Замовник, у свою чергу, зацікавлений не лише в отриманні документа, складеного самим виробником, але й у можливості додаткової перевірки його походження та факту використання відповідного документа в процедурі оцінювання відповідності. Тому вимога щодо зареєстрованої декларації встановлена як підвищений рівень документальної перевірки продукції, яка буде використовуватися у закладі освіти, а не як спроба змінити встановлену державою процедуру оцінки відповідності. Скаржник фактично виходить із того, що якщо певна форма підтвердження не є загальнообов’язковою для введення продукції в обіг, вона автоматично не може бути передбачена тендерною документацією. Проте такого загального правила законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Крім того, Скаржником не наведено доказів, що така форма підтвердження є об’єктивно недоступною для учасників ринку або що її може виконати виключно один конкретний виробник. Отже, сам факт відсутності у Технічному регламенті прямої норми щодо обов’язкової реєстрації декларації не є тотожним доказу дискримінаційності відповідної вимоги тендерної документації. Щодо вимоги про надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Скаржник зазначає, що Замовник нібито лише пояснив сферу дії відповідного стандарту, але не обґрунтував, який саме ризик усувається його застосуванням. Замовник зазначає, що необхідність цієї вимоги безпосередньо пов’язана з характером предмета закупівлі. Інтерактивна панель є складним електронним обладнанням, кінцевий результат виробництва та постачання якого залежить від значної кількості елементів ланцюга постачання: комплектувальних, електронних компонентів, виробничих операцій, складування, транспортування та передачі готової продукції. Саме на таких етапах можуть виникати ризики: • порушення цілісності або простежуваності ланцюга постачання; • несанкціонованої заміни комплектувальних; • порушення встановлених процедур транспортування та зберігання; • втручання третіх осіб у логістичні операції; • перебоїв або неналежного управління безпекою поставок. Таким чином, вимога щодо системи управління безпекою ланцюга постачання встановлена не для підтвердження окремого параметра дисплея, а для мінімізації організаційних і логістичних ризиків, які безпосередньо супроводжують виготовлення та постачання високотехнологічного обладнання. Скаржник фактично вимагає від Замовника довести, що без ISO 28000 виконання договору взагалі неможливе. Проте саме така умова не є критерієм правомірності встановлення вимоги. Замовник має право застосовувати механізми управління ризиками та вимагати від виробника підтвердження наявності системних процедур, які знижують відповідні ризики, а не лише реагувати на них після їх фактичного виникнення. Отже, необхідність відповідного документа полягає у тому, що він підтверджує не окрему технічну характеристику товару, а організований підхід виробника до безпеки ланцюга постачання продукції, що закуповується. Скаржником при цьому не доведено, що вимога фактично закриває ринок для конкуренції або встановлена під одного виробника. Щодо атестата виробництва Аналогічно Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої необхідність атестата виробництва нібито не обґрунтована лише тому, що виробничу спроможність теоретично можна підтвердити іншими документами. Мета цієї вимоги полягає у перевірці того, що заявлений виробник має реальні технічні та технологічні можливості для виготовлення відповідної категорії обладнання. Для Замовника важливо відрізняти фактичного виробника від суб’єкта, який лише здійснює комплектування, маркування, імпорт, перепродаж або використовує власне комерційне найменування щодо продукції, фактично виготовленої іншою особою. Технічний паспорт конкретної моделі може містити її характеристики, проте він не вирішує питання щодо реальної виробничої спроможності суб’єкта, зазначеного як виробник. Саме тому атестат виробництва виконує іншу функцію, ніж технічна документація на товар. Вимога також спрямована на мінімізацію ризику неналежного виконання договору у випадку, коли учасник пропонує значну кількість обладнання, однак заявлений виробник фактично не має достатньої виробничої бази або технологічної можливості виготовляти відповідний товар. Отже, Замовник не просто констатує, «що підтверджує документ», а пояснює конкретну потребу: перевірити реальність заявленого виробництва та зменшити ризик поставки товару невідомого або непідтвердженого походження. Щодо документального підтвердження країни походження та виробництва товару Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої для перевірки походження товару достатньо будь-якого іншого документа, який учасник вважає належним. Установлення конкретних способів документального підтвердження має на меті забезпечити однакові та заздалегідь визначені правила перевірки для всіх учасників, а не проводити оцінку різнорідних документів на власний розсуд після розкриття пропозицій. Пункт 83 Особливостей № 1178 передбачає правила щодо інформації та документів про країну походження відповідних товарів, у тому числі на етапі виконання договору. Однак встановлення такого обов’язку на етапі виконання договору не означає, що Замовник позбавлений права перевірити заявлене походження товару ще на стадії проведення процедури закупівлі. Ці документи виконують різні функції. На етапі тендерної пропозиції підтверджується походження запропонованого товару та його відповідність установленим умовам закупівлі. Під час виконання договору підтверджується походження фактично поставленого товару, щодо якого здійснюється оплата. Так само висновок щодо виробництва підтверджує не лише географічне походження, а й факт здійснення заявленим суб’єктом відповідної виробничої діяльності. Тому документ про країну походження та документ про виробництво не є тотожними та підтверджують різні обставини. Мета Замовника полягає у виключенні ситуацій, коли учасник лише декларативно зазначає певну країну походження або певного виробника, однак не має незалежних документів на підтвердження такої інформації. Таким чином, вимоги мають конкретне функціональне призначення: простежуваність товару, перевірка достовірності заявленої країни походження та підтвердження фактичної діяльності заявленого виробника. Щодо спеціального програмного забезпечення Скаржник помилково виходить із того, що якщо певний документ не підтверджує конкретну функцію програмного забезпечення, наприклад кількість уроків, наявність AI-помічника або VR-функціоналу, такий документ автоматично не має зв’язку з предметом закупівлі. Відповідність програмного забезпечення предмету закупівлі складається не лише з перевірки його функціоналу. Замовник перевіряє щонайменше декілька різних груп обставин: функціональні характеристики — що саме може виконувати програмний продукт; відповідність програмного продукту — чи має він належне документальне підтвердження; походження — звідки походить відповідний продукт; виробник або розробник — який суб’єкт фактично здійснює його виробництво, розроблення чи надання; правомірність та простежуваність постачання — чи може відповідний продукт бути належним чином ідентифікований у складі комплексного рішення. Тому технічний паспорт або опис функціоналу та сертифікат відповідності, документ про походження або висновок щодо виробника не є взаємозамінними. Перші підтверджують функціональні можливості, інші — окремі юридично та фактично значущі характеристики продукту і його походження. Замовник має об’єктивний інтерес отримати не лише програмне забезпечення, яке формально має певний перелік функцій, але й ідентифікований та документально підтверджений програмний продукт від визначеного виробника/розробника, із підтвердженим походженням та відповідністю. Особливо це має значення з огляду на те, що спеціальне програмне забезпечення передбачає ліцензійне використання протягом визначеного строку, доступ до значного масиву навчального контенту, хмарного середовища, цифрових підручників, технічної підтримки та інших сервісів. Для Замовника відповідно має значення не лише те, що учасник у порівняльній таблиці зазначив наявність певних функцій, але й те, який саме продукт буде поставлений, хто є його виробником/розробником, звідки він походить та якими незалежними документами це підтверджується. Окремо слід зазначити, що значна частина аргументації Скаржника зводиться до того, що відповідні обставини «можуть бути підтверджені іншими документами». Проте потенційна можливість встановити інший спосіб підтвердження не означає автоматичної неправомірності способу, який фактично обрав Замовник. У процедурі публічної закупівлі Замовник повинен до моменту подання пропозицій встановити зрозумілі та однакові для всіх правила. Якщо залишити учасникам необмежену можливість самостійно визначати, яким документом вони вважають достатнім підтвердження виробника, походження, відповідності або виробничої спроможності, Замовник буде змушений уже після розкриття тендерних пропозицій суб’єктивно визначати доказове значення абсолютно різних документів. Встановлення конкретних документів, навпаки, забезпечує однаковий механізм перевірки пропозицій. При цьому Скаржник не довів, що відповідні документи: • може отримати лише один виробник; • об’єктивно неможливо отримати іншим суб’єктам господарювання; • не використовуються у відповідній сфері; • встановлені під конкретного учасника; • фактично виключають можливість конкурентної участі у процедурі. Тому твердження про те, що Замовник міг обрати інший спосіб підтвердження, не є достатнім доказом дискримінаційності способу, який установлений Тендерною документацією. Замовник не обмежився поясненням формального змісту оскаржуваних документів. Кожна група документів має конкретну мету: • декларація про відповідність — підтвердження проходження відповідного механізму оцінки відповідності продукції; • додаткове підтвердження декларації — забезпечення її перевірюваності; • ISO 28000 — підтвердження системного управління ризиками та безпекою ланцюга постачання; • атестат виробництва — підтвердження реальної виробничої спроможності заявленого виробника; • документ про походження — підтвердження заявленої країни походження продукції; • висновок щодо виробництва — підтвердження фактичного здійснення відповідної діяльності заявленим виробником; • документи щодо спеціального програмного забезпечення — ідентифікація, підтвердження відповідності, походження та виробника/розробника програмного продукту, що входить до комплексного рішення. Отже, Скаржник фактично вимагає застосувати значно вужчий стандарт оцінки, за яким допустимими є лише документи, без яких фізично неможливе функціонування інтерактивної панелі або програмного забезпечення. Проте предметом закупівлі є не лише отримання функціонуючого пристрою, а придбання належного, безпечного, документально простежуваного комплексного рішення із підтвердженим виробником, походженням та відповідністю. Сам факт того, що відповідні обставини теоретично можна було б підтверджувати іншим способом, не доводить дискримінаційності встановленого Замовником способу. За таких обставин додаткові пояснення Скаржника не спростовують зв’язку встановлених документальних вимог із предметом закупівлі, не доводять їх фактичної недоступності для конкурентного кола учасників та не підтверджують наявності необґрунтованого обмеження конкуренції. Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 29a426e145c24678b5fbb301c4f77ec3
Дата опублікування: 18.08.2026 12:54
Автор: Замовник
Номер: 088e99cdbf5d445686c9b91a3ff95b78
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКАРГИ 11.08.2026р. Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення № 9674-р/пк-пз, відповідно до якого постановлено прийняти до розгляду скаргу ФОП РОМАНЮКА ПАВЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА (далі – Скаржник) та зобов’язано Замовника протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу, зокрема, надати інформацію щодо відповідності усім в сукупності вимогам тендерної документації продукції щонайменше двох виробників у вигляді порівняльної таблиці (з посиланням на відповідні пункти підтверджуючих документів) з наданням підтверджуючих документів. Щодо надання пояснень на скаргу стосовно технічних характеристик предмета закупівлі: Замовник не погоджується з доводами скаржника щодо встановлення дискримінаційних технічних вимог та повідомляє наступне. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені з урахуванням фактичної потреби закладу освіти у демонстраційному мультимедійному обладнанні для освітнього процесу. Тендерна документація не містить вимоги щодо постачання товару конкретної торговельної марки або конкретного виробника. Учасники мають право запропонувати товар будь-якого виробника за умови відповідності встановленим характеристикам. Усі посилання на конкретну торговельну марку, конструкцію, тип або виробника слід розуміти як такі, що містять вираз «або еквівалент», а еквівалентний товар має мати аналогічні або кращі показники. Щодо вимоги 1 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та дискримінаційних технічних вимог до інтерактивної панелі» повідомляємо наступне: Характеристики є функціональними та експлуатаційними, а саме стосуються якості зображення, стабільної роботи з інтерактивним контентом, автономності панелі, сумісності з OPS-модулем, наявності необхідних портів, мережевих інтерфейсів, мобільності обладнання та можливості використання спеціалізованого освітнього програмного забезпечення. На підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників/комплектних рішень, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема 1-Vision та EdPro. Наведені нижче моделі не є вичерпним переліком можливих товарів та не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Встановлення вимоги щодо часу відгуку матриці не більше 5 мс не є надмірною деталізацією технічних характеристик предмета закупівлі та не призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що запропоноване ним обладнання виробника ТОВ «Бі2Бі Солюшнз», а саме ПАНЕЛІ ІНТЕРАКТИВНІ ACTIVPANEL PLUS LЕ має показник часу відгуку ≤ 6 мс, у зв'язку з чим не відповідає встановленій Замовником вимозі «не більше 5 мс». Проте сама по собі невідповідність технічних характеристик конкретного товару, який має намір запропонувати Скаржник, вимогам тендерної документації не свідчить про дискримінаційність таких вимог та не є безумовною підставою для їх зміни. Задоволення вимоги Скаржника фактично означало б необхідність зміни Замовником визначених ним технічних характеристик предмета закупівлі з метою приведення тендерної документації у відповідність саме до характеристик товару, який має намір запропонувати Скаржник. При цьому Замовник не вважає обґрунтованим змінювати необхідні йому технічні характеристики предмета закупівлі виключно з тієї підстави, що продукція, яку має намір запропонувати конкретний потенційний учасник, таким характеристикам не відповідає. Крім того, перед формуванням технічних вимог Замовником було проведено аналіз ринку відповідного обладнання. За результатами такого аналізу встановлено наявність продукції щонайменше двох різних виробників, технічні характеристики якої відповідають встановленій вимозі щодо часу відгуку панелі не більше 5 мс. Однак, керуючись принципами відкритості, максимальної економії, прозорості та забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, Замовник вважає за доцільне переглянути та внести зміни до окремих технічних вимог предмета закупівлі, що зазначено в Таблиці 1. Щодо вимоги 2 Скаржника, а саме «Щодо встановлення дискримінаційних та необґрунтованих вимог до спеціалізованого програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з твердженнями Скаржника, щодо нібито дискримінаційного характеру вимог до спеціалізованого програмного забезпечення, строку ліцензії, обсягу навчального контенту та його функціональних можливостей. Замовник самостійно визначає необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, виходячи з власної потреби, специфіки його подальшого використання та необхідності забезпечення належного результату закупівлі. При цьому законодавство не зобов'язує Замовника формувати технічну специфікацію виключно на рівні мінімальних характеристик, достатніх для функціонування товару. У даній закупівлі потребою Замовника є отримання не лише інтерактивної панелі як технічного пристрою, а повноцінного засобу для організації сучасного освітнього процесу, що передбачає використання відповідного спеціалізованого програмного забезпечення, навчального контенту, інструментів створення та проведення уроків, оцінювання, аналітики, взаємодії з учнями та технічної підтримки користувачів. Саме з урахуванням такої потреби Замовником сформовано відповідні вимоги. Щодо обсягу навчального контенту. Твердження Скаржника про те, що встановлення мінімальної кількості навчальних матеріалів є дискримінаційним, є необґрунтованим. Встановлені Замовником показники визначені як мінімальні, що прямо підтверджується використанням формулювання «не менше». Отже, Замовник не вимагає наявності рівно 10 000 інтерактивних уроків, рівно 8 140 відео, рівно 14 130 тестів тощо, як це фактично подається Скаржником. Учасник може запропонувати програмне забезпечення з більшою кількістю відповідних матеріалів. Метою встановлення таких показників є забезпечення достатнього обсягу та різноманітності готового навчального контенту, який може використовуватися педагогічними працівниками без необхідності самостійного створення значної частини матеріалів. При цьому Замовнику необхідна не формальна загальна кількість матеріалів, а їх розподіл за різними видами освітньої діяльності. Наявність, наприклад, великої кількості зображень або відеоматеріалів об'єктивно не може компенсувати відсутність достатньої кількості тестів, контрольних, лабораторних чи практичних робіт. Саме тому встановлення мінімальних показників за окремими категоріями спрямоване на забезпечення комплексності бібліотеки навчального контенту. Посилання Скаржника на те, що кількість матеріалів сама по собі не визначає їх якість, не спростовує правомірності встановленої вимоги. Кількісна та якісна характеристики не є взаємовиключними. Замовник має право визначити необхідний мінімальний обсяг функціонально придатного контенту відповідно до власної потреби. Крім того, сама по собі наявність конкретних числових показників у технічній специфікації не свідчить про дискримінацію. Скаржник не обгрунтовує неможливість виконання відповідної вимоги та обмеження конкуренції саме внаслідок її встановлення. Щодо строку ліцензії Твердження Скаржника щодо необґрунтованості строку ліцензії «від 1 до 3 років» також не є дискримінаційною вимогою. Строк користування програмним забезпеченням є істотною споживчою характеристикою товару, оскільки безпосередньо визначає період, протягом якого Замовник отримуватиме доступ до відповідного функціоналу та навчального контенту. Замовник визначає необхідний строк ліцензії саме в межах предмета та потреб поточної закупівлі. Необхідність подальшого використання, продовження або придбання відповідних ліцензій після закінчення визначеного періоду може вирішуватися Замовником окремо з урахуванням фактичної потреби та наявного фінансування. Щодо спеціальної команди підтримки Твердження Скаржника про те, що команда підтримки повинна розглядатися виключно як характеристика організації діяльності постачальника або розробника не відповідає змісту Тендерної документації. Для Замовника принциповим є не внутрішня організаційна структура розробника, а фактична доступність користувачам належної підтримки програмного продукту, зокрема навчання користувачів, надання технічної допомоги, опрацювання проблем та звернень. Такі вимоги безпосередньо пов'язані з належним та ефективним використанням спеціалізованого програмного забезпечення педагогічними працівниками. Водночас відсутність у Тендерній документації вимог щодо конкретної кількості працівників команди, їх посад, кваліфікації чи внутрішньої структури не обмежує конкуренцію, а, навпаки, залишає постачальнику або розробнику можливість самостійно організувати відповідну підтримку, за умови забезпечення передбаченого Замовником результату. Вимога не встановлює конкретної штатної структури суб'єкта господарювання та не зобов'язує учасника створювати певну кількість посад. Щодо робочого простору вчителя та школи Вимога щодо наявності робочого простору для зберігання, групування та сортування навчального контенту має безпосереднє функціональне призначення. Замовник визначив необхідний результат — можливість організації та систематизації навчальних матеріалів. При цьому Замовником не встановлено конкретної архітектури програмного забезпечення, технології зберігання інформації чи технічного способу реалізації відповідного функціоналу. Посилання Скаржника на відсутність вимог щодо конкретного обсягу сховища, кількості користувачів тощо не підтверджує дискримінаційність вимоги. Навпаки, відсутність надмірної деталізації таких параметрів залишає виробникам програмного забезпечення можливість реалізовувати необхідний функціонал різними технічними способами. Щодо функціоналу програмного забезпечення Твердження Скаржника про те, що функції рефлексії, оцінювання, аналітики, AI-помічника, роботи з цифровими підручниками, VR та іншими інтерактивними інструментами не є характеристиками самої інтерактивної панелі, не спростовує правомірності їх включення до предмета закупівлі. Предмет закупівлі може передбачати поставку товару разом із програмним забезпеченням, необхідним для його повноцінного використання відповідно до визначеної Замовником мети. Замовник закуповує інтерактивну панель саме як засіб забезпечення освітнього процесу, а не виключно як дисплей із сенсорним керуванням. Тому функціональні можливості програмного забезпечення, яке використовується разом із панеллю, мають безпосереднє значення для споживчої цінності та практичного використання предмета закупівлі. Посилання Скаржника на відсутність норми законодавства, яка прямо встановлює обов'язковість кожної окремої функції, також не свідчить про неправомірність вимог. Законодавство про публічні закупівлі не передбачає, що Замовник може встановлювати лише ті технічні або функціональні характеристики товару, які прямо перелічені у нормативно-правових актах. В іншому випадку Замовник був би позбавлений можливості закуповувати товари з характеристиками, які відповідають його фактичній потребі та сучасному рівню технологій. Вимога щодо доступу до не менше 200 ліцензійних цифрових підручників також встановлює мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не конкретного виробника чи програмний продукт. Сам факт того, що програмне забезпечення, яке має намір запропонувати Скаржник, може не відповідати певному показнику Тендерної документації, не означає, що Замовник зобов'язаний змінити власну потребу та привести технічні характеристики у відповідність до можливостей конкретного учасника. Щодо інформаційної безпеки та хмарного зберігання Твердження Скаржника про непропорційність вимог щодо інформаційної безпеки також є необґрунтованими. Спеціалізоване програмне забезпечення передбачає роботу користувачів із хмарним середовищем, зберігання інформації та використання відповідних облікових записів. За таких умов вимоги щодо захищеного зберігання даних та інформаційної безпеки мають безпосередній зв'язок із предметом закупівлі та спрямовані на мінімізацію ризиків несанкціонованого доступу, втрати чи неправомірного використання інформації. При цьому відсутність зазначення одного конкретного стандарту або одного конкретного найменування сертифіката сама по собі не створює дискримінаційних умов. Навпаки, встановлення виключно одного конкретного сертифіката без можливості підтвердження відповідності іншим належним документом могло б істотно звузити конкуренцію. Тендерна документація встановлює вимоги до кінцевого рішення, яке повинен отримати Замовник. Законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратна частина та все програмне забезпечення, що використовується разом із нею, обов'язково повинні бути розроблені одним виробником. Для Замовника визначальним є забезпечення сумісності всіх компонентів та отримання передбаченого Тендерною документацією функціонального результату. Таким чином, Скаржник фактично ототожнює невідповідність окремого програмного рішення встановленим Замовником характеристикам із дискримінаційністю таких характеристик. Однак неможливість або небажання конкретного суб'єкта господарювання запропонувати товар із визначеними характеристиками сама по собі не є доказом порушення принципу недискримінації. До того ж Скаржник не підтверджує неможливість виконання зазначених вимог ним чи іншими потенційними учасниками. Отже, оскаржувані положення Тендерної документації встановлені відповідно до фактичної потреби Замовника, мають безпосередній зв'язок із функціональним призначенням предмета закупівлі та спрямовані на отримання комплексного рішення для забезпечення освітнього процесу. Саме по собі встановлення мінімальних кількісних та функціональних характеристик не свідчить про дискримінацію учасників. Щодо вимоги 3 Скаржника, а саме «Щодо необґрунтованих вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника.» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника. Наведені Скаржником твердження ґрунтуються переважно на тому, що окремі документи не підтверджують безпосередньо технічні характеристики конкретної моделі інтерактивної панелі. Однак такий підхід є звуженим, оскільки предметом перевірки Замовника під час закупівлі є не лише формальна відповідність окремих технічних параметрів, а також безпечність продукції, її походження, можливість законного введення в обіг, спроможність виробника забезпечити належне виробництво та постачання товару, а також достовірність інформації, заявленої учасником. Замовник має право визначати необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, а також спосіб підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт того, що певний документ не є обов’язковим для кожного суб’єкта господарювання поза межами конкретної закупівлі, не означає автоматичної неможливості встановлення вимоги щодо його подання у тендерній документації. Щодо декларації про відповідність Замовник не заперечує, що відповідно до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139, виробник складає декларацію про відповідність та бере на себе відповідальність за відповідність обладнання вимогам цього Технічного регламенту. Технічний регламент № 139 є чинним нормативно-правовим актом та безпосередньо поширюється на відповідне електричне та електронне обладнання. Водночас Скаржник помилково ототожнює питання обов’язковості декларації відповідно до технічного регламенту та питання способу документального підтвердження відповідності товару вимогам конкретної закупівлі. Замовником встановлено вимогу з метою отримання належного документа, що підтверджує відповідність продукції вимогам Технічного регламенту № 139. Така вимога пов’язана безпосередньо з безпечністю інтерактивної панелі як електронного обладнання та необхідністю недопущення закупівлі продукції, щодо якої відсутнє належне документальне підтвердження відповідності. При цьому Скаржник не обгрунтовує яким чином встановлена вимога унеможливлює його участь чи участь декількох виробників або постачальників у закупівлі. Немає підтвердження тому, що відповідний документ може бути отриманий виключно одним суб’єктом господарювання, що відповідно не підтверджує звуження конкуренції. Навіть якщо законодавство не встановлює реєстрацію декларації як загальну передумову введення відповідного обладнання в обіг, сама по собі ця обставина ще не доводить дискримінаційності вимоги тендерної документації. Доводи Скаржника в цій частині зводяться фактично до незгоди із визначеним Замовником способом документального підтвердження, що саме по собі не підтверджує порушення принципу недискримінації. Щодо висновку санітарно-епідеміологічної експертизи Замовник не погоджується з твердженням Скаржника про відсутність будь-якого зв’язку такого документа з предметом закупівлі. Інтерактивна панель призначена для використання у закладі освіти та передбачає систематичний і тривалий контакт із педагогічними працівниками та здобувачами освіти. Відповідно, підтвердження відповідності продукції вимогам санітарного законодавства безпосередньо пов’язане з умовами її майбутньої експлуатації. Посилання Скаржника на втрату чинності Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» саме по собі не доводить того, що документ, отриманий у встановленому порядку та чинний на момент подання пропозиції, втрачає доказове значення щодо безпечності продукції. Так само частина одинадцята статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилається Скаржник, не може тлумачитися як абсолютна заборона Замовнику встановлювати будь-які документи для підтвердження характеристик товару лише з тієї підстави, що отримання такого документа не є загальним обов’язком кожного суб’єкта господарювання. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості встановлювати документи на підтвердження технічних, якісних, екологічних, безпекових та інших характеристик предмета закупівлі. Отже, вимога встановлена не з метою перевірки статусу учасника, а для підтвердження безпечності продукції, яка планується до використання у навчальному середовищі. Скаржник при цьому не підтверджує, що відповідний документ відсутній у всіх або переважної більшості виробників інтерактивних панелей, чи що отримання або наявність такого документа доступні виключно одному суб’єкту господарювання. Щодо сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Замовник не погоджується із твердженням, що вимога щодо сертифікації системи управління безпекою ланцюга постачання не має жодного зв’язку з предметом закупівлі. Скаржник сам зазначає, що ДСТУ ISO 28000:2008 стосується системи управління безпекою ланцюга постачання. Саме ця обставина і визначає мету встановлення відповідної вимоги. Предметом закупівлі є високотехнологічне обладнання, виробництво та постачання якого передбачає використання комплектувальних, електронних компонентів, логістичних операцій, транспортування та інших елементів ланцюга постачання. Для Замовника має значення не лише відповідність кінцевого виробу окремим технічним характеристикам, а також належна організація процесів, пов’язаних із його виробництвом та постачанням. Наявність сертифікованої системи управління безпекою ланцюга постачання є одним зі способів документального підтвердження того, що відповідні процеси виробника організовані системно. Аргумент Скаржника про те, що сертифікат не підтверджує яскравість екрана, роздільну здатність чи інші окремі параметри панелі, не спростовує мети встановлення вимоги, оскільки такий сертифікат і не встановлювався для підтвердження відповідних технічних параметрів. Водночас твердження щодо ISO 28000:2007 необхідно оцінювати з урахуванням того, що статус міжнародного стандарту ISO та чинність відповідного національного стандарту ДСТУ є різними правовими питаннями. Сам Скаржник визнає, що заміна міжнародної редакції не означає автоматичного припинення чинності відповідного національного стандарту. Крім того, Скаржником не доведено, що дану вимогу може виконати лише один виробник інтерактивних панелей або що наявність такого сертифіката є об’єктивно недоступною для інших виробників. Таким чином, доводи про дискримінаційність вимоги ґрунтуються на суб’єктивній оцінці її доцільності, а не на доказах фактичного обмеження конкуренції. Щодо атестата виробництва Замовник також не погоджується з доводами Скаржника щодо неправомірності вимоги про надання атестата виробництва. Скаржник виходить із помилкової передумови, що кожний документ, який вимагається Замовником, повинен окремо підтверджувати всі технічні характеристики конкретної інтерактивної панелі. Атестат виробництва має інше функціональне призначення — підтвердження наявності у виробника відповідних технічних та виробничих можливостей для виготовлення продукції. Для Замовника є об’єктивно важливим отримати підтвердження не лише того, що у технічному описі учасника зазначені необхідні характеристики, але й того, що виробник має виробничу спроможність забезпечити виготовлення відповідного товару. Це особливо важливо з огляду на необхідність належного та своєчасного виконання договору про закупівлю та мінімізації ризику пропозиції товару, який фактично не виробляється заявленим виробником або щодо якого виробник не має відповідних технологічних можливостей. Таким чином, атестат виробництва та документи безпосередньо на товар підтверджують різні обставини та не є взаємозамінними. Саме тому посилання Скаржника на можливість підтвердження технічних характеристик деклараціями, технічною документацією або іншими документами на товар не спростовує необхідності окремого підтвердження виробничої спроможності виробника. При цьому Скаржником не надано доказів, що отримання такого документа є неможливим для виробників відповідного обладнання або що таку вимогу може виконати лише один виробник. Щодо документа про країну походження товару Твердження Скаржника про те, що пункт 83 Особливостей нібито забороняє Замовнику вимагати інформацію або документ щодо країни походження товару на етапі подання тендерної пропозиції, ґрунтується на неправильному тлумаченні зазначеної норми. Пункт 83 Особливостей у чинній редакції встановлює спеціальні правила щодо закупівель, пов’язаних із вимогами до країни походження товарів, та містить відповідні механізми підтвердження такої інформації. Чинна редакція Особливостей № 1178 прямо оперує інформацією щодо країни походження товарів у контексті здійснення закупівлі. Той факт, що на етапі виконання договору постачальник зобов’язаний надати документ про країну походження товару при поданні документів для здійснення оплати, не означає заборони Замовнику перевіряти відповідність товару вимогам щодо походження вже на стадії оцінки тендерної пропозиції. Йдеться про два різні етапи та дві різні цілі документального підтвердження. На стадії проведення процедури закупівлі Замовник перевіряє, чи відповідає запропонований учасником товар установленим умовам закупівлі та вимогам щодо його походження. На стадії виконання договору підтверджується походження товару, який фактично поставляється та за який здійснюється оплата. Якщо застосовувати запропоноване Скаржником тлумачення, Замовник фактично був би позбавлений можливості перевірити допустимість запропонованого товару до визначення переможця, а невідповідність походження могла б бути виявлена лише після укладення договору, що суперечило б меті відповідного регулювання. Отже, вимога щодо документального підтвердження країни походження у складі тендерної пропозиції спрямована на попередню перевірку відповідності запропонованого товару умовам закупівлі, тоді як документ, який подається під час оплати, підтверджує походження фактично поставленої партії товару. Щодо висновку про виробництво товару Замовник не погоджується із твердженням Скаржника, що висновок про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання не має відношення до предмета закупівлі. Вимога встановлена з метою підтвердження фактичного виробництва запропонованого товару заявленим виробником та у заявленій країні, а не для підтвердження окремих технічних параметрів. Документ про виробничу діяльність та документ про технічні характеристики товару підтверджують різні юридично значущі обставини. Паспорт, технічний опис або декларація про відповідність можуть підтверджувати характеристики певної моделі продукції, однак самі по собі не завжди є достатнім підтвердженням того, що суб’єкт господарювання фактично здійснює відповідне виробництво на заявленій території. Саме тому Замовником передбачено окремий документ на підтвердження відповідної обставини. Також безпідставним є твердження Скаржника про те, що отримання документа «не залежить від учасника», оскільки тендерна документація не встановлює, що такий документ обов’язково повинен бути отриманий самим учасником. Вимога стосується документального підтвердження діяльності виробника запропонованої продукції. При цьому для товару іноземного походження Замовником передбачено можливість подання аналога документа, виданого уповноваженим органом відповідної країни, тобто вимога не обмежена виключно документами української Торгово-промислової палати. Така вимога, навпаки, враховує можливість участі у закупівлі учасників, які пропонують продукцію іноземного виробництва. Сукупність документів встановлена Замовником для підтвердження різних обставин, а саме: ● відповідності та безпечності продукції; ● дотримання вимог технічного регулювання; ● безпеки процесів постачання; ● виробничої спроможності виробника; ● фактичного виробництва продукції; ● країни походження товару; ● можливості належного виконання майбутнього договору. Таким чином, той факт, що сертифікат системи управління, атестат виробництва чи документ про діяльність виробника не підтверджують, наприклад, діагональ або роздільну здатність дисплея, не робить їх автоматично такими, що не пов’язані з предметом закупівлі. Крім того, Скарга не містить інформації стосовно виробників, які можуть або не можуть виконати відповідні вимоги, не доведено, що сукупності таких вимог відповідає виключно один виробник. Фактично аргументація скарги зводиться переважно до твердження про те, що Скаржник вважає інший спосіб документального підтвердження достатнім або доцільнішим. Проте суб’єктивна незгода потенційного учасника із визначеним Замовником способом підтвердження встановлених характеристик та обставин сама по собі не свідчить про дискримінаційність тендерної документації. Вимоги Замовника спрямовані на отримання належного, безпечного, законно введеного в обіг товару від виробника, спроможного забезпечити його виробництво та постачання, а також на мінімізацію ризиків отримання недостовірної інформації щодо виробника, походження та відповідності продукції. Щодо вимоги 4 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та непропорційних вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника побудована переважно на твердженні, що відповідні документи не підтверджують технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас таке твердження не враховує змісту Тендерної документації, оскільки оскаржувані документи встановлені не для підтвердження апаратних характеристик інтерактивної панелі, а для підтвердження характеристик, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке входить до складу запропонованого учасником комплексного рішення. Спеціалізоване програмне забезпечення не є випадковим або стороннім елементом закупівлі, а безпосередньо забезпечує функціональні можливості інтерактивної панелі, необхідні Замовнику для її використання в освітньому процесі. Тому Замовник має об’єктивний інтерес у перевірці не лише заявленого учасником функціоналу такого програмного забезпечення, але й його походження, виробника та документального підтвердження відповідності. Замовник має право формувати технічну специфікацію відповідно до власної потреби та визначати характеристики товарів і послуг, які закуповуються, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт незгоди Скаржника зі способом документального підтвердження не свідчить про дискримінаційність відповідної вимоги. Щодо сертифіката відповідності на спеціальне програмне забезпечення Замовник не погоджується з твердженням Скаржника, що сертифікат відповідності на спеціальне програмне забезпечення не має зв’язку з предметом закупівлі лише тому, що такий документ не підтверджує технічні характеристики апаратної частини інтерактивної панелі. Оскаржувана вимога встановлена саме щодо спеціального програмного забезпечення, а не щодо підтвердження фізичних характеристик інтерактивної панелі. Відтак посилання Скаржника на те, що сертифікат відповідності програмного забезпечення не характеризує апаратну частину панелі, не стосується суті встановленої Замовником вимоги. Спеціалізоване програмне забезпечення є складовою функціональності рішення, яке закуповується Замовником. Його використання передбачає роботу педагогічних працівників і здобувачів освіти з навчальним контентом, обліковими записами, хмарними сервісами, інтерактивними матеріалами та іншими цифровими функціями. Тому Замовник має обґрунтований інтерес в отриманні документального підтвердження відповідності запропонованого програмного продукту встановленим до нього вимогам. Твердження Скаржника, що відповідність програмного забезпечення можна перевірити виключно шляхом зіставлення переліку заявлених функцій із вимогами Тендерної документації, також є необґрунтованим. Опис функціоналу, який надається самим учасником або виробником, та документ про відповідність мають різне доказове значення. Наявність у технічному описі твердження про певні функціональні можливості сама по собі не позбавляє Замовника права вимагати додаткове документальне підтвердження відповідності програмного продукту. Водночас Скаржником не наведено доказів, що відповідний сертифікат може мати виключно один конкретний виробник програмного забезпечення або що встановлена вимога об’єктивно унеможливлює участь інших суб’єктів господарювання. Саме по собі твердження, що програмне забезпечення Скаржника може виконувати необхідні функції, але не має документа, який вимагається Замовником, не свідчить про дискримінаційність Тендерної документації. Замовник не зобов’язаний адаптувати встановлений спосіб документального підтвердження під комплект документів, наявний у конкретного потенційного учасника. Таким чином, вимога щодо сертифіката відповідності встановлена для підтвердження належності та відповідності саме спеціалізованого програмного забезпечення, а не технічних характеристик апаратної частини інтерактивної панелі, у зв’язку з чим доводи Скаржника у цій частині не доводять дискримінаційного характеру вимоги. Щодо сертифіката походження спеціального програмного забезпечення Замовник також не погоджується з твердженням Скаржника про неправомірність вимоги щодо документального підтвердження походження спеціального програмного забезпечення. По-перше, Скаржник помилково виходить із того, що якщо пунктом 83 Особливостей передбачено подання документа щодо країни походження на певному етапі виконання договору, Замовнику автоматично заборонено перевіряти походження запропонованого товару на стадії проведення процедури закупівлі. Чинні Особливості № 1178 передбачають спеціальні вимоги щодо країни походження товарів, а також окреме документальне підтвердження походження товару під час виконання договору. Однак перевірка походження товару, який учасник пропонує поставити, та підтвердження походження товару, фактично поставленого за укладеним договором, мають різну мету та здійснюються на різних стадіях. На стадії розгляду тендерної пропозиції Замовник повинен мати можливість перевірити, чи відповідає запропоноване учасником рішення встановленим умовам закупівлі, у тому числі щодо походження його складових. Інакше могла б виникнути ситуація, коли учасник буде визначений переможцем та з ним буде укладено договір, а невідповідність товару вимогам щодо походження буде встановлена лише на стадії його поставки та оплати. Тому наявність у пункті 83 Особливостей вимог щодо документів на етапі виконання договору сама по собі не свідчить про заборону встановлення у Тендерній документації вимог щодо підтвердження походження запропонованого товару на більш ранньому етапі. По-друге, посилання Скаржника на статтю 41 Митного кодексу України не доводить дискримінаційності встановленої Замовником вимоги. Стаття 41 Митного кодексу визначає документи, що можуть підтверджувати країну походження товару в межах митно-правового регулювання. Водночас правила митного оформлення та умови конкретної процедури публічної закупівлі мають різне функціональне призначення. Сам факт існування кількох видів документів, передбачених Митним кодексом, не означає автоматичної заборони Замовнику визначити у Тендерній документації конкретний документ, яким має підтверджуватися відповідна характеристика запропонованого рішення, за умови відсутності доказів дискримінації. По-третє, твердження Скаржника про те, що походження програмного забезпечення не характеризує технічні властивості інтерактивної панелі, також не спростовує вимогу Замовника. Документ про походження взагалі не призначений для підтвердження технічних параметрів. Він підтверджує іншу юридично значущу обставину — походження запропонованого продукту. Отже, вимоги до технічного функціоналу та вимоги щодо походження продукції не є взаємозамінними та можуть перевірятися різними документами. При цьому Скаржником не доведено, що вимога щодо походження спеціалізованого програмного забезпечення встановлена таким чином, що їй здатний відповідати лише один виробник або один учасник. Таким чином, доводи Скаржника фактично зводяться до незгоди зі стадією та формою документального підтвердження, але не містять належного доведення того, що така вимога реально обмежує конкуренцію. Щодо висновку про виробництво спеціального програмного забезпечення Замовником документ встановлений не для підтвердження апаратних параметрів інтерактивної панелі, а для підтвердження обставин, пов’язаних із виробником/розробником запропонованого спеціального програмного забезпечення та здійсненням ним відповідної діяльності. Така вимога дозволяє Замовнику отримати документальне підтвердження того, що зазначений у пропозиції суб’єкт господарювання фактично здійснює виробництво відповідного продукту, виконання робіт або надання послуг, пов’язаних із програмним забезпеченням, а не лише формально зазначений учасником як його виробник чи розробник. З огляду на те, що спеціалізоване програмне забезпечення має забезпечувати значний обсяг функціоналу протягом визначеного строку ліцензування, його походження та фактична діяльність виробника/розробника мають значення для Замовника з точки зору легальності використання продукту, його супроводження та виконання відповідних зобов’язань. Безпідставним є твердження, Скаржника що вимога встановлюється виключно під українських виробників. Тендерною документацією передбачено альтернативний механізм для продукції іноземного походження — можливість подання аналога відповідного документа, виданого уповноваженим органом країни виробника. Отже, вимога сформульована з урахуванням можливості запропонувати як українське, так і іноземне спеціалізоване програмне забезпечення. Не може вважатися самостійним доказом дискримінації й необхідність перекладу іноземного документа українською мовою. Тендерна пропозиція подається для оцінки українським Замовником, тому вимога щодо належного перекладу документа спрямована на забезпечення можливості перевірити його зміст, а не на обмеження участі іноземних виробників. Крім того, Скаржник не наводить доказів того, що отримання відповідного документа або його аналога є об’єктивно неможливим для інших виробників програмного забезпечення чи що аналогічний документ може бути отриманий виключно одним конкретним виробником. Саме твердження про те, що певний виробник програмного забезпечення такого документа не має, не може автоматично покладати на Замовника обов’язок виключити відповідну вимогу. Скаржник помилково оцінює кожен із документів виключно через його здатність підтверджувати технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас документи, передбачені Тендерною документацією щодо спеціального програмного забезпечення, мають різне призначення та підтверджують різні обставини: ● сертифікат відповідності — належність та відповідність запропонованого програмного продукту; ● документ про походження — походження запропонованого програмного продукту; ● висновок про виробництво/виконання робіт/надання послуг — фактичну діяльність заявленого виробника або розробника програмного забезпечення. Отже, вимоги не дублюють одна одну та не повинні одночасно підтверджувати одні й ті самі технічні характеристики. Фактично аргументація Скаржника ґрунтується на твердженні, що він вважає достатнім інший, менш широкий пакет документів. Однак право потенційного учасника запропонувати товар не означає обов’язку Замовника встановити тендерну документацію відповідно до документів, які вже має такий учасник або виробник продукції, яку він має намір запропонувати. Встановлені вимоги не носять дискримінаційного характеру через те, що вони створюють для конкретного суб’єкта необхідність отримати додаткові документи. Оскаржувані вимоги встановлені Замовником для отримання комплексного документального підтвердження відповідності, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке є функціональною складовою рішення, що закуповується. Враховуючи викладене, доводи Скаржника є необґрунтованими, не підтверджують факту неправомірного обмеження конкуренції або надання переваги окремому учаснику чи виробнику та не доводять порушення Замовником принципів недискримінації і добросовісної конкуренції. Наголошуємо, що дана процедура закупівлі реалізується Замовником із неухильним дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, повністю відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, та іншим вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, просимо Орган оскарження відмовити у задоволенні скарги ФОП Романюк Павло Володимирович. Додатки до пояснення щодо скарги: 1.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей 2.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку програмного забезпечення 3. Технічний паспорт 1-Vision 4. Технічний паспорт ЕдПро 5. Технічний паспорт Арбук 6. Технічний паспорт Едді Классрум Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК Таблиця 1 і 2 додані як окремий файл.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: a623819df04440b2a1a001c2314b55a8
Дата опублікування: 13.08.2026 17:29
Автор: Замовник
Номер: 98e1effceb4f484f91572af021c74d81
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ВІДПОВІДЬ НА ПОЯСНЕННЯ 17.08.2026р. Фізична особа-підприємець Романюк Павло Володимирович завантажив додаткові пояснення Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими аргументами щодо необґрунтованості встановлених технічних і функціональних характеристик, неналежного підтвердження відповідності запропонованих рішень та відсутності щонайменше двох комплектних рішень. Наведена Скаржником позиція фактично ґрунтується на припущенні, що кожен окремий числовий показник технічної специфікації повинен бути прямо передбачений нормативно-правовим актом або окремо обґрунтований Замовником як єдино можливий показник для забезпечення освітнього процесу. Однак такого обов’язку законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає технічну специфікацію саме як встановлену Замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару, а технічні специфікації можуть формуватися, зокрема, у вигляді переліку експлуатаційних або функціональних вимог за умови їх достатньої точності для однозначного розуміння предмета закупівлі. Щодо твердження про необґрунтованість встановлення конкретних технічних показників Скаржник зазначає, що наявність на ринку щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає встановленим вимогам, нібито доводить виключно можливість виконання таких вимог, але не обґрунтовує необхідності кожного конкретного показника. Замовник вважає такий підхід помилковим. Технічна специфікація формується Замовником виходячи не з необхідності встановлення абсолютного мінімуму, за якого товар у принципі може виконувати певну функцію, а виходячи з того рівня технічних, якісних, експлуатаційних та функціональних властивостей, який Замовник бажає отримати за результатами закупівлі. Іншими словами, поняття «необхідна характеристика» не означає виключно характеристику, без якої інтерактивна панель взагалі не може бути використана в освітньому процесі. Замовник має право визначати необхідний для нього рівень якості та експлуатаційних властивостей обладнання. Наприклад, встановлення вимог до часу відгуку, яскравості дисплея, ресурсу матриці, технології дисплея, захисного скла та інших параметрів спрямоване не просто на отримання пристрою, здатного відображати зображення, а на забезпечення належної швидкості взаємодії із сенсорним контентом, достатньої видимості інформації в умовах навчального приміщення, тривалого строку експлуатації обладнання, стійкості дисплея до механічного впливу та загальної придатності обладнання до інтенсивного використання в освітньому середовищі. При цьому законодавство не покладає на Замовника обов’язку доводити, що панель з показником, який на одну чи декілька одиниць відрізняється від установленої межі, взагалі не може використовуватися в освітньому процесі. Такий підхід фактично унеможливив би встановлення будь-яких конкретних мінімальних або максимальних характеристик, оскільки майже для кожного числового показника теоретично можливо запропонувати його незначне зменшення або збільшення та стверджувати, що товар усе ще залишається функціонально придатним. Саме для усунення такої невизначеності технічна специфікація і встановлює конкретні мінімальні або максимальні межі характеристик. Показовим є й те, що у своїй узагальненій практиці АМКУ прямо зазначав можливість визначення критеріїв еквівалентності шляхом установлення конкретних характеристик та показників «не менше»/«не більше». Так само необґрунтованим є твердження Скаржника, що кожний показник повинен мати окреме нормативне закріплення. Законодавство не передбачає, що Замовник має право встановлювати лише ті характеристики товару, конкретні числові значення яких прямо містяться у ДСТУ, технічному регламенті, наказі чи іншому нормативному акті. Навпаки, Закон передбачає можливість формування Замовником технічної специфікації та встановлення експлуатаційних і функціональних характеристик предмета закупівлі. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості визначати необхідний рівень якості сучасної техніки у випадках, коли нормативний акт установлює лише базові вимоги до її безпечності або взагалі не встановлює конкретного значення відповідного технічного параметра. Таким чином, посилання Замовника на продукцію 1-Vision та EdPro не використовується як єдине обґрунтування потреби у відповідних характеристиках. Воно має інше значення — підтверджує, що встановлені Замовником характеристики не є унікальними характеристиками товару одного виробника та можуть бути забезпечені різними виробниками на конкурентному ринку. Щодо того чому встановлений відповідний рівень характеристик, то Замовник виходив із необхідності отримання сучасного, надійного та придатного до інтенсивного використання в освітньому процесі обладнання з визначеним рівнем експлуатаційних характеристик. Щодо твердження що встановлений рівень характеристик обмежує конкуренцію, то надана Замовником інформація про щонайменше двох виробників підтверджує, що виконання відповідних вимог не обмежене продукцією одного виробника. Тому Скаржник безпідставно намагається протиставити ці обставини одна одній. Щодо твердження про неналежне підтвердження відповідності запропонованих рішень усім вимогам ТД та необґрунтованості встановлених технічних і функціональних показників. Скаржник неодноразово зазначає, що обладнання з іншими показниками також може забезпечувати освітній процес. Однак сам факт того, що певний товар може виконувати базову функцію, не означає, що Замовник зобов’язаний визнати його еквівалентним товару з вищими або іншими експлуатаційними характеристиками. Наприклад, два дисплеї можуть відтворювати однакове зображення, однак відрізнятися за яскравістю, ресурсом роботи, швидкістю відгуку, конструкцією захисного скла та іншими параметрами. Формальна здатність обох пристроїв демонструвати навчальний матеріал не означає тотожності їх експлуатаційних характеристик. Фактично позиція Скаржника зводиться до пропозиції замінити визначений Замовником рівень характеристик на нижчий рівень, достатній для товару, який має можливість запропонувати Скаржник. Однак принцип недискримінації не означає обов’язку Замовника встановлювати технічні характеристики на мінімальному рівні, щоб Скаржник міг запропонувати свою продукцію. Критичним є те, чи створює конкретна сукупність характеристик необґрунтовану перевагу одному виробнику та чи виключає реальну конкуренцію. Саме для перевірки цієї обставини Замовником і було наведено інформацію щодо альтернативних рішень. Замовник також не погоджується з твердженням, що ним нібито не підтверджено наявності щонайменше двох рішень, які можуть відповідати вимогам Тендерної документації. Скаржник штучно звужує поняття «рішення» до необхідності існування на ринку заздалегідь сформованого одним виробником комерційного комплекту, в якому інтерактивна панель та спеціалізоване програмне забезпечення мають продаватися як єдиний неподільний продукт. Тендерна документація такої вимоги не містить. Предметом пропозиції учасника є комплексне рішення, відповідність якого перевіряється за результатом сукупності його складових. При цьому законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратне обладнання та спеціалізоване програмне забезпечення повинні мати одного виробника. Таким чином, комплектність рішення визначається не спільністю виробника всіх його компонентів, а можливістю учасника запропонувати в межах однієї тендерної пропозиції сукупність сумісних складових, які разом відповідають усім вимогам Тендерної документації. Саме тому наявність інтерактивних панелей різних виробників та спеціалізованого програмного забезпечення, яке може використовуватися з відповідним обладнанням, є релевантною для оцінки можливості формування альтернативних комплексних рішень. Для прикладу, відповідність вимогам може забезпечуватися різними комбінаціями сумісного обладнання та програмного забезпечення, якщо кожна така комбінація відповідає встановленим Замовником характеристикам у сукупності. Твердження Скаржника про те, що Замовник нібито «об’єднує характеристики» різних товарів таким чином, щоб жодне фактичне рішення не відповідало ТД, мало б правове значення лише за умови доведення, що відповідні компоненти не можуть бути об’єднані та запропоновані одним учасником як сумісне комплексне рішення. Таких доказів Скаржником не наведено. Навпаки, сама наявність на ринку декількох апаратних і програмних продуктів, здатних забезпечувати встановлені характеристики, спростовує твердження про очевидну орієнтацію технічної специфікації виключно на єдину конкретну модель чи одного постачальника. Аналогічно необґрунтованими є твердження Скаржника щодо кількісних показників навчального контенту. Замовником визначена потреба не просто у наявності будь-якої бібліотеки навчальних матеріалів, а у значному та структурованому масиві готового освітнього контенту різних типів, який може систематично використовуватися педагогічними працівниками. Загальна кількість матеріалів та мінімальні показники за категоріями встановлені для того, щоб програмний продукт забезпечував не формальну наявність бібліотеки, а її достатню насиченість різними видами матеріалів. При цьому окремі категорії контенту не є взаємозамінними. Наявність, наприклад, великої кількості відеоматеріалів не компенсує недостатньої кількості тестів, практичних робіт, лабораторних робіт, конспектів уроків або домашніх завдань. Саме тому Замовником установлено не лише загальну кількість контенту, а й мінімальні показники його структури. Аргумент Скаржника про те, що програмний продукт із меншою бібліотекою також може використовуватися в освітньому процесі, по суті повторює його позицію щодо технічних характеристик обладнання: Скаржник пропонує замінити визначений Замовником рівень забезпечення потреби на інший, нижчий рівень, який сам Скаржник вважає достатнім. Проте визначення того, який обсяг готового навчального контенту необхідний для Замовника, належить саме до формування його потреби. Так само вимога щодо не менше 200 цифрових підручників установлена як мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не як вимога щодо конкретного найменування програмного продукту. Стосовно твердження Скаржника про те, що Замовником не надано безпосередньо сертифікат, яким підтверджується захищене зберігання даних у хмарному сховищі, Замовник зазначає наступне. Наданий технічний документ виробника містить інформацію про наявність відповідної характеристики та про її документальне підтвердження сертифікатом. Скаржник при цьому не наводить жодних доказів того, що зазначена інформація виробника є недостовірною, що відповідного сертифіката не існує або що програмний продукт фактично не забезпечує передбаченого Тендерною документацією рівня захищеного зберігання інформації. Саме по собі ненадання копії окремого документа разом із поясненнями Замовника не може автоматично перетворювати підтверджену виробником характеристику на таку, що відсутня у відповідного продукту, якщо інші надані матеріали прямо підтверджують її наявність. Водночас, якщо рішенням Комісії було прямо визначено обов’язок Замовника надати саме відповідні підтверджуючі документи, оцінювати виконання такого рішення необхідно виходячи з точного змісту його резолютивної частини та всього комплексу матеріалів, наданих Замовником, а не виключно з твердження Скаржника про відсутність одного окремого документа. При цьому відсутність копії одного документа щодо окремої характеристики не спростовує автоматично наявність другого конкурентного рішення в цілому та тим більше не є самостійним доказом того, що вимога Тендерної документації встановлена під одного виробника. Скаржник також безпідставно характеризує наведення Замовником інформації про 1-Vision, EdPro, Ar Book та Eddy Classroom як «постфактум підбір» товарів під уже сформовану технічну специфікацію. Надання такої інформації здійснюється саме у відповідь на необхідність підтвердити конкурентність установлених вимог. Наявність альтернативної продукції на ринку є об’єктивним способом продемонструвати, що встановлена сукупність характеристик може бути виконана не одним конкретним виробником. Більше того, офіційна узагальнена практика АМКУ звертає увагу саме на ризик установлення характеристик, яким відповідає продукція лише одного виробника, а також на необхідність належного визначення характеристик еквіваленту. Отже, доведення Замовником існування декількох альтернативних рішень є безпосередньо релевантним для спростування твердження про обмеження конкуренції. Замовник визначив необхідний рівень технічних та функціональних характеристик виходячи з потреби отримати сучасне, довговічне, надійне та функціональне обладнання для систематичного використання в освітньому процесі разом із розвиненим спеціалізованим програмним забезпеченням та значним обсягом готового навчального контенту. Скаржник натомість не довів, що встановленій сукупності характеристик може відповідати виключно один виробник, не довів технічної несумісності наведених Замовником апаратних та програмних рішень та не навів доказів неможливості формування щонайменше двох конкурентних комплексних пропозицій. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що інші, нижчі або відмінні характеристики, на його думку, також були б достатніми. Проте наявність на ринку товару з іншими характеристиками, який також може виконувати певні базові функції, сама по собі не покладає на Замовника обов’язку знижувати або змінювати встановлений ним рівень технічних, експлуатаційних та функціональних вимог. Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими доводами щодо нібито необґрунтованості вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі, її виробника та спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника фактично зводиться до того, що Замовник повинен не лише визначити, яку саме обставину підтверджує кожен документ, але й довести, що без відповідного документа взагалі неможливо здійснити закупівлю або забезпечити виконання договору. Проте такий підхід надмірно звужує право Замовника на формування умов закупівлі. Законодавство про публічні закупівлі передбачає можливість визначення Замовником технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі та документального підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів недискримінації та пропорційності. Щодо вимоги про надання зареєстрованої декларації про відповідність Скаржник повторно зводить питання виключно до того, чи містить Технічний регламент № 139 пряму норму про обов’язкову реєстрацію декларації в органі з оцінки відповідності. Замовник не стверджує, що така реєстрація є окремою загальнообов’язковою процедурою введення продукції в обіг, встановленою самим Технічним регламентом. Водночас предметом спору є не встановлення Замовником нового правила технічного регулювання для всіх суб’єктів господарювання, а визначення способу документального підтвердження в межах конкретної процедури закупівлі. Технічний регламент № 139 передбачає обов’язок виробника здійснити оцінку відповідності, скласти декларацію про відповідність та взяти на себе відповідальність за відповідність обладнання встановленим вимогам. Замовник, у свою чергу, зацікавлений не лише в отриманні документа, складеного самим виробником, але й у можливості додаткової перевірки його походження та факту використання відповідного документа в процедурі оцінювання відповідності. Тому вимога щодо зареєстрованої декларації встановлена як підвищений рівень документальної перевірки продукції, яка буде використовуватися у закладі освіти, а не як спроба змінити встановлену державою процедуру оцінки відповідності. Скаржник фактично виходить із того, що якщо певна форма підтвердження не є загальнообов’язковою для введення продукції в обіг, вона автоматично не може бути передбачена тендерною документацією. Проте такого загального правила законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Крім того, Скаржником не наведено доказів, що така форма підтвердження є об’єктивно недоступною для учасників ринку або що її може виконати виключно один конкретний виробник. Отже, сам факт відсутності у Технічному регламенті прямої норми щодо обов’язкової реєстрації декларації не є тотожним доказу дискримінаційності відповідної вимоги тендерної документації. Щодо вимоги про надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Скаржник зазначає, що Замовник нібито лише пояснив сферу дії відповідного стандарту, але не обґрунтував, який саме ризик усувається його застосуванням. Замовник зазначає, що необхідність цієї вимоги безпосередньо пов’язана з характером предмета закупівлі. Інтерактивна панель є складним електронним обладнанням, кінцевий результат виробництва та постачання якого залежить від значної кількості елементів ланцюга постачання: комплектувальних, електронних компонентів, виробничих операцій, складування, транспортування та передачі готової продукції. Саме на таких етапах можуть виникати ризики: • порушення цілісності або простежуваності ланцюга постачання; • несанкціонованої заміни комплектувальних; • порушення встановлених процедур транспортування та зберігання; • втручання третіх осіб у логістичні операції; • перебоїв або неналежного управління безпекою поставок. Таким чином, вимога щодо системи управління безпекою ланцюга постачання встановлена не для підтвердження окремого параметра дисплея, а для мінімізації організаційних і логістичних ризиків, які безпосередньо супроводжують виготовлення та постачання високотехнологічного обладнання. Скаржник фактично вимагає від Замовника довести, що без ISO 28000 виконання договору взагалі неможливе. Проте саме така умова не є критерієм правомірності встановлення вимоги. Замовник має право застосовувати механізми управління ризиками та вимагати від виробника підтвердження наявності системних процедур, які знижують відповідні ризики, а не лише реагувати на них після їх фактичного виникнення. Отже, необхідність відповідного документа полягає у тому, що він підтверджує не окрему технічну характеристику товару, а організований підхід виробника до безпеки ланцюга постачання продукції, що закуповується. Скаржником при цьому не доведено, що вимога фактично закриває ринок для конкуренції або встановлена під одного виробника. Щодо атестата виробництва Аналогічно Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої необхідність атестата виробництва нібито не обґрунтована лише тому, що виробничу спроможність теоретично можна підтвердити іншими документами. Мета цієї вимоги полягає у перевірці того, що заявлений виробник має реальні технічні та технологічні можливості для виготовлення відповідної категорії обладнання. Для Замовника важливо відрізняти фактичного виробника від суб’єкта, який лише здійснює комплектування, маркування, імпорт, перепродаж або використовує власне комерційне найменування щодо продукції, фактично виготовленої іншою особою. Технічний паспорт конкретної моделі може містити її характеристики, проте він не вирішує питання щодо реальної виробничої спроможності суб’єкта, зазначеного як виробник. Саме тому атестат виробництва виконує іншу функцію, ніж технічна документація на товар. Вимога також спрямована на мінімізацію ризику неналежного виконання договору у випадку, коли учасник пропонує значну кількість обладнання, однак заявлений виробник фактично не має достатньої виробничої бази або технологічної можливості виготовляти відповідний товар. Отже, Замовник не просто констатує, «що підтверджує документ», а пояснює конкретну потребу: перевірити реальність заявленого виробництва та зменшити ризик поставки товару невідомого або непідтвердженого походження. Щодо документального підтвердження країни походження та виробництва товару Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої для перевірки походження товару достатньо будь-якого іншого документа, який учасник вважає належним. Установлення конкретних способів документального підтвердження має на меті забезпечити однакові та заздалегідь визначені правила перевірки для всіх учасників, а не проводити оцінку різнорідних документів на власний розсуд після розкриття пропозицій. Пункт 83 Особливостей № 1178 передбачає правила щодо інформації та документів про країну походження відповідних товарів, у тому числі на етапі виконання договору. Однак встановлення такого обов’язку на етапі виконання договору не означає, що Замовник позбавлений права перевірити заявлене походження товару ще на стадії проведення процедури закупівлі. Ці документи виконують різні функції. На етапі тендерної пропозиції підтверджується походження запропонованого товару та його відповідність установленим умовам закупівлі. Під час виконання договору підтверджується походження фактично поставленого товару, щодо якого здійснюється оплата. Так само висновок щодо виробництва підтверджує не лише географічне походження, а й факт здійснення заявленим суб’єктом відповідної виробничої діяльності. Тому документ про країну походження та документ про виробництво не є тотожними та підтверджують різні обставини. Мета Замовника полягає у виключенні ситуацій, коли учасник лише декларативно зазначає певну країну походження або певного виробника, однак не має незалежних документів на підтвердження такої інформації. Таким чином, вимоги мають конкретне функціональне призначення: простежуваність товару, перевірка достовірності заявленої країни походження та підтвердження фактичної діяльності заявленого виробника. Щодо спеціального програмного забезпечення Скаржник помилково виходить із того, що якщо певний документ не підтверджує конкретну функцію програмного забезпечення, наприклад кількість уроків, наявність AI-помічника або VR-функціоналу, такий документ автоматично не має зв’язку з предметом закупівлі. Відповідність програмного забезпечення предмету закупівлі складається не лише з перевірки його функціоналу. Замовник перевіряє щонайменше декілька різних груп обставин: функціональні характеристики — що саме може виконувати програмний продукт; відповідність програмного продукту — чи має він належне документальне підтвердження; походження — звідки походить відповідний продукт; виробник або розробник — який суб’єкт фактично здійснює його виробництво, розроблення чи надання; правомірність та простежуваність постачання — чи може відповідний продукт бути належним чином ідентифікований у складі комплексного рішення. Тому технічний паспорт або опис функціоналу та сертифікат відповідності, документ про походження або висновок щодо виробника не є взаємозамінними. Перші підтверджують функціональні можливості, інші — окремі юридично та фактично значущі характеристики продукту і його походження. Замовник має об’єктивний інтерес отримати не лише програмне забезпечення, яке формально має певний перелік функцій, але й ідентифікований та документально підтверджений програмний продукт від визначеного виробника/розробника, із підтвердженим походженням та відповідністю. Особливо це має значення з огляду на те, що спеціальне програмне забезпечення передбачає ліцензійне використання протягом визначеного строку, доступ до значного масиву навчального контенту, хмарного середовища, цифрових підручників, технічної підтримки та інших сервісів. Для Замовника відповідно має значення не лише те, що учасник у порівняльній таблиці зазначив наявність певних функцій, але й те, який саме продукт буде поставлений, хто є його виробником/розробником, звідки він походить та якими незалежними документами це підтверджується. Окремо слід зазначити, що значна частина аргументації Скаржника зводиться до того, що відповідні обставини «можуть бути підтверджені іншими документами». Проте потенційна можливість встановити інший спосіб підтвердження не означає автоматичної неправомірності способу, який фактично обрав Замовник. У процедурі публічної закупівлі Замовник повинен до моменту подання пропозицій встановити зрозумілі та однакові для всіх правила. Якщо залишити учасникам необмежену можливість самостійно визначати, яким документом вони вважають достатнім підтвердження виробника, походження, відповідності або виробничої спроможності, Замовник буде змушений уже після розкриття тендерних пропозицій суб’єктивно визначати доказове значення абсолютно різних документів. Встановлення конкретних документів, навпаки, забезпечує однаковий механізм перевірки пропозицій. При цьому Скаржник не довів, що відповідні документи: • може отримати лише один виробник; • об’єктивно неможливо отримати іншим суб’єктам господарювання; • не використовуються у відповідній сфері; • встановлені під конкретного учасника; • фактично виключають можливість конкурентної участі у процедурі. Тому твердження про те, що Замовник міг обрати інший спосіб підтвердження, не є достатнім доказом дискримінаційності способу, який установлений Тендерною документацією. Замовник не обмежився поясненням формального змісту оскаржуваних документів. Кожна група документів має конкретну мету: • декларація про відповідність — підтвердження проходження відповідного механізму оцінки відповідності продукції; • додаткове підтвердження декларації — забезпечення її перевірюваності; • ISO 28000 — підтвердження системного управління ризиками та безпекою ланцюга постачання; • атестат виробництва — підтвердження реальної виробничої спроможності заявленого виробника; • документ про походження — підтвердження заявленої країни походження продукції; • висновок щодо виробництва — підтвердження фактичного здійснення відповідної діяльності заявленим виробником; • документи щодо спеціального програмного забезпечення — ідентифікація, підтвердження відповідності, походження та виробника/розробника програмного продукту, що входить до комплексного рішення. Отже, Скаржник фактично вимагає застосувати значно вужчий стандарт оцінки, за яким допустимими є лише документи, без яких фізично неможливе функціонування інтерактивної панелі або програмного забезпечення. Проте предметом закупівлі є не лише отримання функціонуючого пристрою, а придбання належного, безпечного, документально простежуваного комплексного рішення із підтвердженим виробником, походженням та відповідністю. Сам факт того, що відповідні обставини теоретично можна було б підтверджувати іншим способом, не доводить дискримінаційності встановленого Замовником способу. За таких обставин додаткові пояснення Скаржника не спростовують зв’язку встановлених документальних вимог із предметом закупівлі, не доводять їх фактичної недоступності для конкурентного кола учасників та не підтверджують наявності необґрунтованого обмеження конкуренції. Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: c5411ede2c5e448f874e40204214486a
Дата опублікування: 18.08.2026 12:55
Автор: Замовник
Номер: 657cea1620de476b9c9c470722440caa
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКАРГИ 11.08.2026р. Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення № 9674-р/пк-пз, відповідно до якого постановлено прийняти до розгляду скаргу ФОП РОМАНЮКА ПАВЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА (далі – Скаржник) та зобов’язано Замовника протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу, зокрема, надати інформацію щодо відповідності усім в сукупності вимогам тендерної документації продукції щонайменше двох виробників у вигляді порівняльної таблиці (з посиланням на відповідні пункти підтверджуючих документів) з наданням підтверджуючих документів. Щодо надання пояснень на скаргу стосовно технічних характеристик предмета закупівлі: Замовник не погоджується з доводами скаржника щодо встановлення дискримінаційних технічних вимог та повідомляє наступне. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені з урахуванням фактичної потреби закладу освіти у демонстраційному мультимедійному обладнанні для освітнього процесу. Тендерна документація не містить вимоги щодо постачання товару конкретної торговельної марки або конкретного виробника. Учасники мають право запропонувати товар будь-якого виробника за умови відповідності встановленим характеристикам. Усі посилання на конкретну торговельну марку, конструкцію, тип або виробника слід розуміти як такі, що містять вираз «або еквівалент», а еквівалентний товар має мати аналогічні або кращі показники. Щодо вимоги 1 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та дискримінаційних технічних вимог до інтерактивної панелі» повідомляємо наступне: Характеристики є функціональними та експлуатаційними, а саме стосуються якості зображення, стабільної роботи з інтерактивним контентом, автономності панелі, сумісності з OPS-модулем, наявності необхідних портів, мережевих інтерфейсів, мобільності обладнання та можливості використання спеціалізованого освітнього програмного забезпечення. На підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників/комплектних рішень, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема 1-Vision та EdPro. Наведені нижче моделі не є вичерпним переліком можливих товарів та не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Таблиця 1. Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей Також на підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку програмного забезпечення. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема програмне забезпечення Eddy. Classroom (Спеціалізоване програмне забезпечення «Програмний продукт «Освіта інформаційно-комунікаційна система (LMS) «EDDY»), виробник ТОВ "ЕДДІ УКРАЇНА" та програмне забезпечення Ar Book виробник ТОВ “ФЛЕКС РЕАЛІТІ”. Наведене нижче програмне забезпечення не є вичерпним переліком можливих варіантів, а характеристики не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Додаток 2. Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку програмного забезпечення Встановлення вимоги щодо часу відгуку матриці не більше 5 мс не є надмірною деталізацією технічних характеристик предмета закупівлі та не призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що запропоноване ним обладнання виробника ТОВ «Бі2Бі Солюшнз», а саме ПАНЕЛІ ІНТЕРАКТИВНІ ACTIVPANEL PLUS LЕ має показник часу відгуку ≤ 6 мс, у зв'язку з чим не відповідає встановленій Замовником вимозі «не більше 5 мс». Проте сама по собі невідповідність технічних характеристик конкретного товару, який має намір запропонувати Скаржник, вимогам тендерної документації не свідчить про дискримінаційність таких вимог та не є безумовною підставою для їх зміни. Задоволення вимоги Скаржника фактично означало б необхідність зміни Замовником визначених ним технічних характеристик предмета закупівлі з метою приведення тендерної документації у відповідність саме до характеристик товару, який має намір запропонувати Скаржник. При цьому Замовник не вважає обґрунтованим змінювати необхідні йому технічні характеристики предмета закупівлі виключно з тієї підстави, що продукція, яку має намір запропонувати конкретний потенційний учасник, таким характеристикам не відповідає. Крім того, перед формуванням технічних вимог Замовником було проведено аналіз ринку відповідного обладнання. За результатами такого аналізу встановлено наявність продукції щонайменше двох різних виробників, технічні характеристики якої відповідають встановленій вимозі щодо часу відгуку панелі не більше 5 мс. Однак, керуючись принципами відкритості, максимальної економії, прозорості та забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, Замовник вважає за доцільне переглянути та внести зміни до окремих технічних вимог предмета закупівлі, що зазначено в Таблиці 1. Щодо вимоги 2 Скаржника, а саме «Щодо встановлення дискримінаційних та необґрунтованих вимог до спеціалізованого програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з твердженнями Скаржника, щодо нібито дискримінаційного характеру вимог до спеціалізованого програмного забезпечення, строку ліцензії, обсягу навчального контенту та його функціональних можливостей. Замовник самостійно визначає необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, виходячи з власної потреби, специфіки його подальшого використання та необхідності забезпечення належного результату закупівлі. При цьому законодавство не зобов'язує Замовника формувати технічну специфікацію виключно на рівні мінімальних характеристик, достатніх для функціонування товару. У даній закупівлі потребою Замовника є отримання не лише інтерактивної панелі як технічного пристрою, а повноцінного засобу для організації сучасного освітнього процесу, що передбачає використання відповідного спеціалізованого програмного забезпечення, навчального контенту, інструментів створення та проведення уроків, оцінювання, аналітики, взаємодії з учнями та технічної підтримки користувачів. Саме з урахуванням такої потреби Замовником сформовано відповідні вимоги. Щодо обсягу навчального контенту. Твердження Скаржника про те, що встановлення мінімальної кількості навчальних матеріалів є дискримінаційним, є необґрунтованим. Встановлені Замовником показники визначені як мінімальні, що прямо підтверджується використанням формулювання «не менше». Отже, Замовник не вимагає наявності рівно 10 000 інтерактивних уроків, рівно 8 140 відео, рівно 14 130 тестів тощо, як це фактично подається Скаржником. Учасник може запропонувати програмне забезпечення з більшою кількістю відповідних матеріалів. Метою встановлення таких показників є забезпечення достатнього обсягу та різноманітності готового навчального контенту, який може використовуватися педагогічними працівниками без необхідності самостійного створення значної частини матеріалів. При цьому Замовнику необхідна не формальна загальна кількість матеріалів, а їх розподіл за різними видами освітньої діяльності. Наявність, наприклад, великої кількості зображень або відеоматеріалів об'єктивно не може компенсувати відсутність достатньої кількості тестів, контрольних, лабораторних чи практичних робіт. Саме тому встановлення мінімальних показників за окремими категоріями спрямоване на забезпечення комплексності бібліотеки навчального контенту. Посилання Скаржника на те, що кількість матеріалів сама по собі не визначає їх якість, не спростовує правомірності встановленої вимоги. Кількісна та якісна характеристики не є взаємовиключними. Замовник має право визначити необхідний мінімальний обсяг функціонально придатного контенту відповідно до власної потреби. Крім того, сама по собі наявність конкретних числових показників у технічній специфікації не свідчить про дискримінацію. Скаржник не обгрунтовує неможливість виконання відповідної вимоги та обмеження конкуренції саме внаслідок її встановлення. Щодо строку ліцензії Твердження Скаржника щодо необґрунтованості строку ліцензії «від 1 до 3 років» також не є дискримінаційною вимогою. Строк користування програмним забезпеченням є істотною споживчою характеристикою товару, оскільки безпосередньо визначає період, протягом якого Замовник отримуватиме доступ до відповідного функціоналу та навчального контенту. Замовник визначає необхідний строк ліцензії саме в межах предмета та потреб поточної закупівлі. Необхідність подальшого використання, продовження або придбання відповідних ліцензій після закінчення визначеного періоду може вирішуватися Замовником окремо з урахуванням фактичної потреби та наявного фінансування. Щодо спеціальної команди підтримки Твердження Скаржника про те, що команда підтримки повинна розглядатися виключно як характеристика організації діяльності постачальника або розробника не відповідає змісту Тендерної документації. Для Замовника принциповим є не внутрішня організаційна структура розробника, а фактична доступність користувачам належної підтримки програмного продукту, зокрема навчання користувачів, надання технічної допомоги, опрацювання проблем та звернень. Такі вимоги безпосередньо пов'язані з належним та ефективним використанням спеціалізованого програмного забезпечення педагогічними працівниками. Водночас відсутність у Тендерній документації вимог щодо конкретної кількості працівників команди, їх посад, кваліфікації чи внутрішньої структури не обмежує конкуренцію, а, навпаки, залишає постачальнику або розробнику можливість самостійно організувати відповідну підтримку, за умови забезпечення передбаченого Замовником результату. Вимога не встановлює конкретної штатної структури суб'єкта господарювання та не зобов'язує учасника створювати певну кількість посад. Щодо робочого простору вчителя та школи Вимога щодо наявності робочого простору для зберігання, групування та сортування навчального контенту має безпосереднє функціональне призначення. Замовник визначив необхідний результат — можливість організації та систематизації навчальних матеріалів. При цьому Замовником не встановлено конкретної архітектури програмного забезпечення, технології зберігання інформації чи технічного способу реалізації відповідного функціоналу. Посилання Скаржника на відсутність вимог щодо конкретного обсягу сховища, кількості користувачів тощо не підтверджує дискримінаційність вимоги. Навпаки, відсутність надмірної деталізації таких параметрів залишає виробникам програмного забезпечення можливість реалізовувати необхідний функціонал різними технічними способами. Щодо функціоналу програмного забезпечення Твердження Скаржника про те, що функції рефлексії, оцінювання, аналітики, AI-помічника, роботи з цифровими підручниками, VR та іншими інтерактивними інструментами не є характеристиками самої інтерактивної панелі, не спростовує правомірності їх включення до предмета закупівлі. Предмет закупівлі може передбачати поставку товару разом із програмним забезпеченням, необхідним для його повноцінного використання відповідно до визначеної Замовником мети. Замовник закуповує інтерактивну панель саме як засіб забезпечення освітнього процесу, а не виключно як дисплей із сенсорним керуванням. Тому функціональні можливості програмного забезпечення, яке використовується разом із панеллю, мають безпосереднє значення для споживчої цінності та практичного використання предмета закупівлі. Посилання Скаржника на відсутність норми законодавства, яка прямо встановлює обов'язковість кожної окремої функції, також не свідчить про неправомірність вимог. Законодавство про публічні закупівлі не передбачає, що Замовник може встановлювати лише ті технічні або функціональні характеристики товару, які прямо перелічені у нормативно-правових актах. В іншому випадку Замовник був би позбавлений можливості закуповувати товари з характеристиками, які відповідають його фактичній потребі та сучасному рівню технологій. Вимога щодо доступу до не менше 200 ліцензійних цифрових підручників також встановлює мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не конкретного виробника чи програмний продукт. Сам факт того, що програмне забезпечення, яке має намір запропонувати Скаржник, може не відповідати певному показнику Тендерної документації, не означає, що Замовник зобов'язаний змінити власну потребу та привести технічні характеристики у відповідність до можливостей конкретного учасника. Щодо інформаційної безпеки та хмарного зберігання Твердження Скаржника про непропорційність вимог щодо інформаційної безпеки також є необґрунтованими. Спеціалізоване програмне забезпечення передбачає роботу користувачів із хмарним середовищем, зберігання інформації та використання відповідних облікових записів. За таких умов вимоги щодо захищеного зберігання даних та інформаційної безпеки мають безпосередній зв'язок із предметом закупівлі та спрямовані на мінімізацію ризиків несанкціонованого доступу, втрати чи неправомірного використання інформації. При цьому відсутність зазначення одного конкретного стандарту або одного конкретного найменування сертифіката сама по собі не створює дискримінаційних умов. Навпаки, встановлення виключно одного конкретного сертифіката без можливості підтвердження відповідності іншим належним документом могло б істотно звузити конкуренцію. Тендерна документація встановлює вимоги до кінцевого рішення, яке повинен отримати Замовник. Законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратна частина та все програмне забезпечення, що використовується разом із нею, обов'язково повинні бути розроблені одним виробником. Для Замовника визначальним є забезпечення сумісності всіх компонентів та отримання передбаченого Тендерною документацією функціонального результату. Таким чином, Скаржник фактично ототожнює невідповідність окремого програмного рішення встановленим Замовником характеристикам із дискримінаційністю таких характеристик. Однак неможливість або небажання конкретного суб'єкта господарювання запропонувати товар із визначеними характеристиками сама по собі не є доказом порушення принципу недискримінації. До того ж Скаржник не підтверджує неможливість виконання зазначених вимог ним чи іншими потенційними учасниками. Отже, оскаржувані положення Тендерної документації встановлені відповідно до фактичної потреби Замовника, мають безпосередній зв'язок із функціональним призначенням предмета закупівлі та спрямовані на отримання комплексного рішення для забезпечення освітнього процесу. Саме по собі встановлення мінімальних кількісних та функціональних характеристик не свідчить про дискримінацію учасників. Щодо вимоги 3 Скаржника, а саме «Щодо необґрунтованих вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника.» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника. Наведені Скаржником твердження ґрунтуються переважно на тому, що окремі документи не підтверджують безпосередньо технічні характеристики конкретної моделі інтерактивної панелі. Однак такий підхід є звуженим, оскільки предметом перевірки Замовника під час закупівлі є не лише формальна відповідність окремих технічних параметрів, а також безпечність продукції, її походження, можливість законного введення в обіг, спроможність виробника забезпечити належне виробництво та постачання товару, а також достовірність інформації, заявленої учасником. Замовник має право визначати необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, а також спосіб підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт того, що певний документ не є обов’язковим для кожного суб’єкта господарювання поза межами конкретної закупівлі, не означає автоматичної неможливості встановлення вимоги щодо його подання у тендерній документації. Щодо декларації про відповідність Замовник не заперечує, що відповідно до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139, виробник складає декларацію про відповідність та бере на себе відповідальність за відповідність обладнання вимогам цього Технічного регламенту. Технічний регламент № 139 є чинним нормативно-правовим актом та безпосередньо поширюється на відповідне електричне та електронне обладнання. Водночас Скаржник помилково ототожнює питання обов’язковості декларації відповідно до технічного регламенту та питання способу документального підтвердження відповідності товару вимогам конкретної закупівлі. Замовником встановлено вимогу з метою отримання належного документа, що підтверджує відповідність продукції вимогам Технічного регламенту № 139. Така вимога пов’язана безпосередньо з безпечністю інтерактивної панелі як електронного обладнання та необхідністю недопущення закупівлі продукції, щодо якої відсутнє належне документальне підтвердження відповідності. При цьому Скаржник не обгрунтовує яким чином встановлена вимога унеможливлює його участь чи участь декількох виробників або постачальників у закупівлі. Немає підтвердження тому, що відповідний документ може бути отриманий виключно одним суб’єктом господарювання, що відповідно не підтверджує звуження конкуренції. Навіть якщо законодавство не встановлює реєстрацію декларації як загальну передумову введення відповідного обладнання в обіг, сама по собі ця обставина ще не доводить дискримінаційності вимоги тендерної документації. Доводи Скаржника в цій частині зводяться фактично до незгоди із визначеним Замовником способом документального підтвердження, що саме по собі не підтверджує порушення принципу недискримінації. Щодо висновку санітарно-епідеміологічної експертизи Замовник не погоджується з твердженням Скаржника про відсутність будь-якого зв’язку такого документа з предметом закупівлі. Інтерактивна панель призначена для використання у закладі освіти та передбачає систематичний і тривалий контакт із педагогічними працівниками та здобувачами освіти. Відповідно, підтвердження відповідності продукції вимогам санітарного законодавства безпосередньо пов’язане з умовами її майбутньої експлуатації. Посилання Скаржника на втрату чинності Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» саме по собі не доводить того, що документ, отриманий у встановленому порядку та чинний на момент подання пропозиції, втрачає доказове значення щодо безпечності продукції. Так само частина одинадцята статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилається Скаржник, не може тлумачитися як абсолютна заборона Замовнику встановлювати будь-які документи для підтвердження характеристик товару лише з тієї підстави, що отримання такого документа не є загальним обов’язком кожного суб’єкта господарювання. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості встановлювати документи на підтвердження технічних, якісних, екологічних, безпекових та інших характеристик предмета закупівлі. Отже, вимога встановлена не з метою перевірки статусу учасника, а для підтвердження безпечності продукції, яка планується до використання у навчальному середовищі. Скаржник при цьому не підтверджує, що відповідний документ відсутній у всіх або переважної більшості виробників інтерактивних панелей, чи що отримання або наявність такого документа доступні виключно одному суб’єкту господарювання. Щодо сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Замовник не погоджується із твердженням, що вимога щодо сертифікації системи управління безпекою ланцюга постачання не має жодного зв’язку з предметом закупівлі. Скаржник сам зазначає, що ДСТУ ISO 28000:2008 стосується системи управління безпекою ланцюга постачання. Саме ця обставина і визначає мету встановлення відповідної вимоги. Предметом закупівлі є високотехнологічне обладнання, виробництво та постачання якого передбачає використання комплектувальних, електронних компонентів, логістичних операцій, транспортування та інших елементів ланцюга постачання. Для Замовника має значення не лише відповідність кінцевого виробу окремим технічним характеристикам, а також належна організація процесів, пов’язаних із його виробництвом та постачанням. Наявність сертифікованої системи управління безпекою ланцюга постачання є одним зі способів документального підтвердження того, що відповідні процеси виробника організовані системно. Аргумент Скаржника про те, що сертифікат не підтверджує яскравість екрана, роздільну здатність чи інші окремі параметри панелі, не спростовує мети встановлення вимоги, оскільки такий сертифікат і не встановлювався для підтвердження відповідних технічних параметрів. Водночас твердження щодо ISO 28000:2007 необхідно оцінювати з урахуванням того, що статус міжнародного стандарту ISO та чинність відповідного національного стандарту ДСТУ є різними правовими питаннями. Сам Скаржник визнає, що заміна міжнародної редакції не означає автоматичного припинення чинності відповідного національного стандарту. Крім того, Скаржником не доведено, що дану вимогу може виконати лише один виробник інтерактивних панелей або що наявність такого сертифіката є об’єктивно недоступною для інших виробників. Таким чином, доводи про дискримінаційність вимоги ґрунтуються на суб’єктивній оцінці її доцільності, а не на доказах фактичного обмеження конкуренції. Щодо атестата виробництва Замовник також не погоджується з доводами Скаржника щодо неправомірності вимоги про надання атестата виробництва. Скаржник виходить із помилкової передумови, що кожний документ, який вимагається Замовником, повинен окремо підтверджувати всі технічні характеристики конкретної інтерактивної панелі. Атестат виробництва має інше функціональне призначення — підтвердження наявності у виробника відповідних технічних та виробничих можливостей для виготовлення продукції. Для Замовника є об’єктивно важливим отримати підтвердження не лише того, що у технічному описі учасника зазначені необхідні характеристики, але й того, що виробник має виробничу спроможність забезпечити виготовлення відповідного товару. Це особливо важливо з огляду на необхідність належного та своєчасного виконання договору про закупівлю та мінімізації ризику пропозиції товару, який фактично не виробляється заявленим виробником або щодо якого виробник не має відповідних технологічних можливостей. Таким чином, атестат виробництва та документи безпосередньо на товар підтверджують різні обставини та не є взаємозамінними. Саме тому посилання Скаржника на можливість підтвердження технічних характеристик деклараціями, технічною документацією або іншими документами на товар не спростовує необхідності окремого підтвердження виробничої спроможності виробника. При цьому Скаржником не надано доказів, що отримання такого документа є неможливим для виробників відповідного обладнання або що таку вимогу може виконати лише один виробник. Щодо документа про країну походження товару Твердження Скаржника про те, що пункт 83 Особливостей нібито забороняє Замовнику вимагати інформацію або документ щодо країни походження товару на етапі подання тендерної пропозиції, ґрунтується на неправильному тлумаченні зазначеної норми. Пункт 83 Особливостей у чинній редакції встановлює спеціальні правила щодо закупівель, пов’язаних із вимогами до країни походження товарів, та містить відповідні механізми підтвердження такої інформації. Чинна редакція Особливостей № 1178 прямо оперує інформацією щодо країни походження товарів у контексті здійснення закупівлі. Той факт, що на етапі виконання договору постачальник зобов’язаний надати документ про країну походження товару при поданні документів для здійснення оплати, не означає заборони Замовнику перевіряти відповідність товару вимогам щодо походження вже на стадії оцінки тендерної пропозиції. Йдеться про два різні етапи та дві різні цілі документального підтвердження. На стадії проведення процедури закупівлі Замовник перевіряє, чи відповідає запропонований учасником товар установленим умовам закупівлі та вимогам щодо його походження. На стадії виконання договору підтверджується походження товару, який фактично поставляється та за який здійснюється оплата. Якщо застосовувати запропоноване Скаржником тлумачення, Замовник фактично був би позбавлений можливості перевірити допустимість запропонованого товару до визначення переможця, а невідповідність походження могла б бути виявлена лише після укладення договору, що суперечило б меті відповідного регулювання. Отже, вимога щодо документального підтвердження країни походження у складі тендерної пропозиції спрямована на попередню перевірку відповідності запропонованого товару умовам закупівлі, тоді як документ, який подається під час оплати, підтверджує походження фактично поставленої партії товару. Щодо висновку про виробництво товару Замовник не погоджується із твердженням Скаржника, що висновок про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання не має відношення до предмета закупівлі. Вимога встановлена з метою підтвердження фактичного виробництва запропонованого товару заявленим виробником та у заявленій країні, а не для підтвердження окремих технічних параметрів. Документ про виробничу діяльність та документ про технічні характеристики товару підтверджують різні юридично значущі обставини. Паспорт, технічний опис або декларація про відповідність можуть підтверджувати характеристики певної моделі продукції, однак самі по собі не завжди є достатнім підтвердженням того, що суб’єкт господарювання фактично здійснює відповідне виробництво на заявленій території. Саме тому Замовником передбачено окремий документ на підтвердження відповідної обставини. Також безпідставним є твердження Скаржника про те, що отримання документа «не залежить від учасника», оскільки тендерна документація не встановлює, що такий документ обов’язково повинен бути отриманий самим учасником. Вимога стосується документального підтвердження діяльності виробника запропонованої продукції. При цьому для товару іноземного походження Замовником передбачено можливість подання аналога документа, виданого уповноваженим органом відповідної країни, тобто вимога не обмежена виключно документами української Торгово-промислової палати. Така вимога, навпаки, враховує можливість участі у закупівлі учасників, які пропонують продукцію іноземного виробництва. Сукупність документів встановлена Замовником для підтвердження різних обставин, а саме: ● відповідності та безпечності продукції; ● дотримання вимог технічного регулювання; ● безпеки процесів постачання; ● виробничої спроможності виробника; ● фактичного виробництва продукції; ● країни походження товару; ● можливості належного виконання майбутнього договору. Таким чином, той факт, що сертифікат системи управління, атестат виробництва чи документ про діяльність виробника не підтверджують, наприклад, діагональ або роздільну здатність дисплея, не робить їх автоматично такими, що не пов’язані з предметом закупівлі. Крім того, Скарга не містить інформації стосовно виробників, які можуть або не можуть виконати відповідні вимоги, не доведено, що сукупності таких вимог відповідає виключно один виробник. Фактично аргументація скарги зводиться переважно до твердження про те, що Скаржник вважає інший спосіб документального підтвердження достатнім або доцільнішим. Проте суб’єктивна незгода потенційного учасника із визначеним Замовником способом підтвердження встановлених характеристик та обставин сама по собі не свідчить про дискримінаційність тендерної документації. Вимоги Замовника спрямовані на отримання належного, безпечного, законно введеного в обіг товару від виробника, спроможного забезпечити його виробництво та постачання, а також на мінімізацію ризиків отримання недостовірної інформації щодо виробника, походження та відповідності продукції. Щодо вимоги 4 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та непропорційних вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника побудована переважно на твердженні, що відповідні документи не підтверджують технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас таке твердження не враховує змісту Тендерної документації, оскільки оскаржувані документи встановлені не для підтвердження апаратних характеристик інтерактивної панелі, а для підтвердження характеристик, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке входить до складу запропонованого учасником комплексного рішення. Спеціалізоване програмне забезпечення не є випадковим або стороннім елементом закупівлі, а безпосередньо забезпечує функціональні можливості інтерактивної панелі, необхідні Замовнику для її використання в освітньому процесі. Тому Замовник має об’єктивний інтерес у перевірці не лише заявленого учасником функціоналу такого програмного забезпечення, але й його походження, виробника та документального підтвердження відповідності. Замовник має право формувати технічну специфікацію відповідно до власної потреби та визначати характеристики товарів і послуг, які закуповуються, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт незгоди Скаржника зі способом документального підтвердження не свідчить про дискримінаційність відповідної вимоги. Щодо сертифіката відповідності на спеціальне програмне забезпечення Замовник не погоджується з твердженням Скаржника, що сертифікат відповідності на спеціальне програмне забезпечення не має зв’язку з предметом закупівлі лише тому, що такий документ не підтверджує технічні характеристики апаратної частини інтерактивної панелі. Оскаржувана вимога встановлена саме щодо спеціального програмного забезпечення, а не щодо підтвердження фізичних характеристик інтерактивної панелі. Відтак посилання Скаржника на те, що сертифікат відповідності програмного забезпечення не характеризує апаратну частину панелі, не стосується суті встановленої Замовником вимоги. Спеціалізоване програмне забезпечення є складовою функціональності рішення, яке закуповується Замовником. Його використання передбачає роботу педагогічних працівників і здобувачів освіти з навчальним контентом, обліковими записами, хмарними сервісами, інтерактивними матеріалами та іншими цифровими функціями. Тому Замовник має обґрунтований інтерес в отриманні документального підтвердження відповідності запропонованого програмного продукту встановленим до нього вимогам. Твердження Скаржника, що відповідність програмного забезпечення можна перевірити виключно шляхом зіставлення переліку заявлених функцій із вимогами Тендерної документації, також є необґрунтованим. Опис функціоналу, який надається самим учасником або виробником, та документ про відповідність мають різне доказове значення. Наявність у технічному описі твердження про певні функціональні можливості сама по собі не позбавляє Замовника права вимагати додаткове документальне підтвердження відповідності програмного продукту. Водночас Скаржником не наведено доказів, що відповідний сертифікат може мати виключно один конкретний виробник програмного забезпечення або що встановлена вимога об’єктивно унеможливлює участь інших суб’єктів господарювання. Саме по собі твердження, що програмне забезпечення Скаржника може виконувати необхідні функції, але не має документа, який вимагається Замовником, не свідчить про дискримінаційність Тендерної документації. Замовник не зобов’язаний адаптувати встановлений спосіб документального підтвердження під комплект документів, наявний у конкретного потенційного учасника. Таким чином, вимога щодо сертифіката відповідності встановлена для підтвердження належності та відповідності саме спеціалізованого програмного забезпечення, а не технічних характеристик апаратної частини інтерактивної панелі, у зв’язку з чим доводи Скаржника у цій частині не доводять дискримінаційного характеру вимоги. Щодо сертифіката походження спеціального програмного забезпечення Замовник також не погоджується з твердженням Скаржника про неправомірність вимоги щодо документального підтвердження походження спеціального програмного забезпечення. По-перше, Скаржник помилково виходить із того, що якщо пунктом 83 Особливостей передбачено подання документа щодо країни походження на певному етапі виконання договору, Замовнику автоматично заборонено перевіряти походження запропонованого товару на стадії проведення процедури закупівлі. Чинні Особливості № 1178 передбачають спеціальні вимоги щодо країни походження товарів, а також окреме документальне підтвердження походження товару під час виконання договору. Однак перевірка походження товару, який учасник пропонує поставити, та підтвердження походження товару, фактично поставленого за укладеним договором, мають різну мету та здійснюються на різних стадіях. На стадії розгляду тендерної пропозиції Замовник повинен мати можливість перевірити, чи відповідає запропоноване учасником рішення встановленим умовам закупівлі, у тому числі щодо походження його складових. Інакше могла б виникнути ситуація, коли учасник буде визначений переможцем та з ним буде укладено договір, а невідповідність товару вимогам щодо походження буде встановлена лише на стадії його поставки та оплати. Тому наявність у пункті 83 Особливостей вимог щодо документів на етапі виконання договору сама по собі не свідчить про заборону встановлення у Тендерній документації вимог щодо підтвердження походження запропонованого товару на більш ранньому етапі. По-друге, посилання Скаржника на статтю 41 Митного кодексу України не доводить дискримінаційності встановленої Замовником вимоги. Стаття 41 Митного кодексу визначає документи, що можуть підтверджувати країну походження товару в межах митно-правового регулювання. Водночас правила митного оформлення та умови конкретної процедури публічної закупівлі мають різне функціональне призначення. Сам факт існування кількох видів документів, передбачених Митним кодексом, не означає автоматичної заборони Замовнику визначити у Тендерній документації конкретний документ, яким має підтверджуватися відповідна характеристика запропонованого рішення, за умови відсутності доказів дискримінації. По-третє, твердження Скаржника про те, що походження програмного забезпечення не характеризує технічні властивості інтерактивної панелі, також не спростовує вимогу Замовника. Документ про походження взагалі не призначений для підтвердження технічних параметрів. Він підтверджує іншу юридично значущу обставину — походження запропонованого продукту. Отже, вимоги до технічного функціоналу та вимоги щодо походження продукції не є взаємозамінними та можуть перевірятися різними документами. При цьому Скаржником не доведено, що вимога щодо походження спеціалізованого програмного забезпечення встановлена таким чином, що їй здатний відповідати лише один виробник або один учасник. Таким чином, доводи Скаржника фактично зводяться до незгоди зі стадією та формою документального підтвердження, але не містять належного доведення того, що така вимога реально обмежує конкуренцію. Щодо висновку про виробництво спеціального програмного забезпечення Замовником документ встановлений не для підтвердження апаратних параметрів інтерактивної панелі, а для підтвердження обставин, пов’язаних із виробником/розробником запропонованого спеціального програмного забезпечення та здійсненням ним відповідної діяльності. Така вимога дозволяє Замовнику отримати документальне підтвердження того, що зазначений у пропозиції суб’єкт господарювання фактично здійснює виробництво відповідного продукту, виконання робіт або надання послуг, пов’язаних із програмним забезпеченням, а не лише формально зазначений учасником як його виробник чи розробник. З огляду на те, що спеціалізоване програмне забезпечення має забезпечувати значний обсяг функціоналу протягом визначеного строку ліцензування, його походження та фактична діяльність виробника/розробника мають значення для Замовника з точки зору легальності використання продукту, його супроводження та виконання відповідних зобов’язань. Безпідставним є твердження, Скаржника що вимога встановлюється виключно під українських виробників. Тендерною документацією передбачено альтернативний механізм для продукції іноземного походження — можливість подання аналога відповідного документа, виданого уповноваженим органом країни виробника. Отже, вимога сформульована з урахуванням можливості запропонувати як українське, так і іноземне спеціалізоване програмне забезпечення. Не може вважатися самостійним доказом дискримінації й необхідність перекладу іноземного документа українською мовою. Тендерна пропозиція подається для оцінки українським Замовником, тому вимога щодо належного перекладу документа спрямована на забезпечення можливості перевірити його зміст, а не на обмеження участі іноземних виробників. Крім того, Скаржник не наводить доказів того, що отримання відповідного документа або його аналога є об’єктивно неможливим для інших виробників програмного забезпечення чи що аналогічний документ може бути отриманий виключно одним конкретним виробником. Саме твердження про те, що певний виробник програмного забезпечення такого документа не має, не може автоматично покладати на Замовника обов’язок виключити відповідну вимогу. Скаржник помилково оцінює кожен із документів виключно через його здатність підтверджувати технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас документи, передбачені Тендерною документацією щодо спеціального програмного забезпечення, мають різне призначення та підтверджують різні обставини: ● сертифікат відповідності — належність та відповідність запропонованого програмного продукту; ● документ про походження — походження запропонованого програмного продукту; ● висновок про виробництво/виконання робіт/надання послуг — фактичну діяльність заявленого виробника або розробника програмного забезпечення. Отже, вимоги не дублюють одна одну та не повинні одночасно підтверджувати одні й ті самі технічні характеристики. Фактично аргументація Скаржника ґрунтується на твердженні, що він вважає достатнім інший, менш широкий пакет документів. Однак право потенційного учасника запропонувати товар не означає обов’язку Замовника встановити тендерну документацію відповідно до документів, які вже має такий учасник або виробник продукції, яку він має намір запропонувати. Встановлені вимоги не носять дискримінаційного характеру через те, що вони створюють для конкретного суб’єкта необхідність отримати додаткові документи. Оскаржувані вимоги встановлені Замовником для отримання комплексного документального підтвердження відповідності, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке є функціональною складовою рішення, що закуповується. Враховуючи викладене, доводи Скаржника є необґрунтованими, не підтверджують факту неправомірного обмеження конкуренції або надання переваги окремому учаснику чи виробнику та не доводять порушення Замовником принципів недискримінації і добросовісної конкуренції. Наголошуємо, що дана процедура закупівлі реалізується Замовником із неухильним дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, повністю відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, та іншим вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, просимо Орган оскарження відмовити у задоволенні скарги ФОП Романюк Павло Володимирович. Додатки до пояснення щодо скарги: 1.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей 2.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку програмного забезпечення 3. Технічний паспорт 1-Vision 4. Технічний паспорт ЕдПро 5. Технічний паспорт Арбук 6. Технічний паспорт Едді Классрум Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК Таблиця 1 і 2 прикріплені в окремому файлі
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 29a426e145c24678b5fbb301c4f77ec3
Дата опублікування: 13.08.2026 17:21
Автор: Замовник
Номер: b4188b78bd5e4afc829703f7ec7b9b6d
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ВІДПОВІДЬ НА ПОЯСНЕННЯ 17.08.2026р. Фізична особа-підприємець Романюк Павло Володимирович завантажив додаткові пояснення Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими аргументами щодо необґрунтованості встановлених технічних і функціональних характеристик, неналежного підтвердження відповідності запропонованих рішень та відсутності щонайменше двох комплектних рішень. Наведена Скаржником позиція фактично ґрунтується на припущенні, що кожен окремий числовий показник технічної специфікації повинен бути прямо передбачений нормативно-правовим актом або окремо обґрунтований Замовником як єдино можливий показник для забезпечення освітнього процесу. Однак такого обов’язку законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає технічну специфікацію саме як встановлену Замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару, а технічні специфікації можуть формуватися, зокрема, у вигляді переліку експлуатаційних або функціональних вимог за умови їх достатньої точності для однозначного розуміння предмета закупівлі. Щодо твердження про необґрунтованість встановлення конкретних технічних показників Скаржник зазначає, що наявність на ринку щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає встановленим вимогам, нібито доводить виключно можливість виконання таких вимог, але не обґрунтовує необхідності кожного конкретного показника. Замовник вважає такий підхід помилковим. Технічна специфікація формується Замовником виходячи не з необхідності встановлення абсолютного мінімуму, за якого товар у принципі може виконувати певну функцію, а виходячи з того рівня технічних, якісних, експлуатаційних та функціональних властивостей, який Замовник бажає отримати за результатами закупівлі. Іншими словами, поняття «необхідна характеристика» не означає виключно характеристику, без якої інтерактивна панель взагалі не може бути використана в освітньому процесі. Замовник має право визначати необхідний для нього рівень якості та експлуатаційних властивостей обладнання. Наприклад, встановлення вимог до часу відгуку, яскравості дисплея, ресурсу матриці, технології дисплея, захисного скла та інших параметрів спрямоване не просто на отримання пристрою, здатного відображати зображення, а на забезпечення належної швидкості взаємодії із сенсорним контентом, достатньої видимості інформації в умовах навчального приміщення, тривалого строку експлуатації обладнання, стійкості дисплея до механічного впливу та загальної придатності обладнання до інтенсивного використання в освітньому середовищі. При цьому законодавство не покладає на Замовника обов’язку доводити, що панель з показником, який на одну чи декілька одиниць відрізняється від установленої межі, взагалі не може використовуватися в освітньому процесі. Такий підхід фактично унеможливив би встановлення будь-яких конкретних мінімальних або максимальних характеристик, оскільки майже для кожного числового показника теоретично можливо запропонувати його незначне зменшення або збільшення та стверджувати, що товар усе ще залишається функціонально придатним. Саме для усунення такої невизначеності технічна специфікація і встановлює конкретні мінімальні або максимальні межі характеристик. Показовим є й те, що у своїй узагальненій практиці АМКУ прямо зазначав можливість визначення критеріїв еквівалентності шляхом установлення конкретних характеристик та показників «не менше»/«не більше». Так само необґрунтованим є твердження Скаржника, що кожний показник повинен мати окреме нормативне закріплення. Законодавство не передбачає, що Замовник має право встановлювати лише ті характеристики товару, конкретні числові значення яких прямо містяться у ДСТУ, технічному регламенті, наказі чи іншому нормативному акті. Навпаки, Закон передбачає можливість формування Замовником технічної специфікації та встановлення експлуатаційних і функціональних характеристик предмета закупівлі. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості визначати необхідний рівень якості сучасної техніки у випадках, коли нормативний акт установлює лише базові вимоги до її безпечності або взагалі не встановлює конкретного значення відповідного технічного параметра. Таким чином, посилання Замовника на продукцію 1-Vision та EdPro не використовується як єдине обґрунтування потреби у відповідних характеристиках. Воно має інше значення — підтверджує, що встановлені Замовником характеристики не є унікальними характеристиками товару одного виробника та можуть бути забезпечені різними виробниками на конкурентному ринку. Щодо того чому встановлений відповідний рівень характеристик, то Замовник виходив із необхідності отримання сучасного, надійного та придатного до інтенсивного використання в освітньому процесі обладнання з визначеним рівнем експлуатаційних характеристик. Щодо твердження що встановлений рівень характеристик обмежує конкуренцію, то надана Замовником інформація про щонайменше двох виробників підтверджує, що виконання відповідних вимог не обмежене продукцією одного виробника. Тому Скаржник безпідставно намагається протиставити ці обставини одна одній. Щодо твердження про неналежне підтвердження відповідності запропонованих рішень усім вимогам ТД та необґрунтованості встановлених технічних і функціональних показників. Скаржник неодноразово зазначає, що обладнання з іншими показниками також може забезпечувати освітній процес. Однак сам факт того, що певний товар може виконувати базову функцію, не означає, що Замовник зобов’язаний визнати його еквівалентним товару з вищими або іншими експлуатаційними характеристиками. Наприклад, два дисплеї можуть відтворювати однакове зображення, однак відрізнятися за яскравістю, ресурсом роботи, швидкістю відгуку, конструкцією захисного скла та іншими параметрами. Формальна здатність обох пристроїв демонструвати навчальний матеріал не означає тотожності їх експлуатаційних характеристик. Фактично позиція Скаржника зводиться до пропозиції замінити визначений Замовником рівень характеристик на нижчий рівень, достатній для товару, який має можливість запропонувати Скаржник. Однак принцип недискримінації не означає обов’язку Замовника встановлювати технічні характеристики на мінімальному рівні, щоб Скаржник міг запропонувати свою продукцію. Критичним є те, чи створює конкретна сукупність характеристик необґрунтовану перевагу одному виробнику та чи виключає реальну конкуренцію. Саме для перевірки цієї обставини Замовником і було наведено інформацію щодо альтернативних рішень. Замовник також не погоджується з твердженням, що ним нібито не підтверджено наявності щонайменше двох рішень, які можуть відповідати вимогам Тендерної документації. Скаржник штучно звужує поняття «рішення» до необхідності існування на ринку заздалегідь сформованого одним виробником комерційного комплекту, в якому інтерактивна панель та спеціалізоване програмне забезпечення мають продаватися як єдиний неподільний продукт. Тендерна документація такої вимоги не містить. Предметом пропозиції учасника є комплексне рішення, відповідність якого перевіряється за результатом сукупності його складових. При цьому законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратне обладнання та спеціалізоване програмне забезпечення повинні мати одного виробника. Таким чином, комплектність рішення визначається не спільністю виробника всіх його компонентів, а можливістю учасника запропонувати в межах однієї тендерної пропозиції сукупність сумісних складових, які разом відповідають усім вимогам Тендерної документації. Саме тому наявність інтерактивних панелей різних виробників та спеціалізованого програмного забезпечення, яке може використовуватися з відповідним обладнанням, є релевантною для оцінки можливості формування альтернативних комплексних рішень. Для прикладу, відповідність вимогам може забезпечуватися різними комбінаціями сумісного обладнання та програмного забезпечення, якщо кожна така комбінація відповідає встановленим Замовником характеристикам у сукупності. Твердження Скаржника про те, що Замовник нібито «об’єднує характеристики» різних товарів таким чином, щоб жодне фактичне рішення не відповідало ТД, мало б правове значення лише за умови доведення, що відповідні компоненти не можуть бути об’єднані та запропоновані одним учасником як сумісне комплексне рішення. Таких доказів Скаржником не наведено. Навпаки, сама наявність на ринку декількох апаратних і програмних продуктів, здатних забезпечувати встановлені характеристики, спростовує твердження про очевидну орієнтацію технічної специфікації виключно на єдину конкретну модель чи одного постачальника. Аналогічно необґрунтованими є твердження Скаржника щодо кількісних показників навчального контенту. Замовником визначена потреба не просто у наявності будь-якої бібліотеки навчальних матеріалів, а у значному та структурованому масиві готового освітнього контенту різних типів, який може систематично використовуватися педагогічними працівниками. Загальна кількість матеріалів та мінімальні показники за категоріями встановлені для того, щоб програмний продукт забезпечував не формальну наявність бібліотеки, а її достатню насиченість різними видами матеріалів. При цьому окремі категорії контенту не є взаємозамінними. Наявність, наприклад, великої кількості відеоматеріалів не компенсує недостатньої кількості тестів, практичних робіт, лабораторних робіт, конспектів уроків або домашніх завдань. Саме тому Замовником установлено не лише загальну кількість контенту, а й мінімальні показники його структури. Аргумент Скаржника про те, що програмний продукт із меншою бібліотекою також може використовуватися в освітньому процесі, по суті повторює його позицію щодо технічних характеристик обладнання: Скаржник пропонує замінити визначений Замовником рівень забезпечення потреби на інший, нижчий рівень, який сам Скаржник вважає достатнім. Проте визначення того, який обсяг готового навчального контенту необхідний для Замовника, належить саме до формування його потреби. Так само вимога щодо не менше 200 цифрових підручників установлена як мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не як вимога щодо конкретного найменування програмного продукту. Стосовно твердження Скаржника про те, що Замовником не надано безпосередньо сертифікат, яким підтверджується захищене зберігання даних у хмарному сховищі, Замовник зазначає наступне. Наданий технічний документ виробника містить інформацію про наявність відповідної характеристики та про її документальне підтвердження сертифікатом. Скаржник при цьому не наводить жодних доказів того, що зазначена інформація виробника є недостовірною, що відповідного сертифіката не існує або що програмний продукт фактично не забезпечує передбаченого Тендерною документацією рівня захищеного зберігання інформації. Саме по собі ненадання копії окремого документа разом із поясненнями Замовника не може автоматично перетворювати підтверджену виробником характеристику на таку, що відсутня у відповідного продукту, якщо інші надані матеріали прямо підтверджують її наявність. Водночас, якщо рішенням Комісії було прямо визначено обов’язок Замовника надати саме відповідні підтверджуючі документи, оцінювати виконання такого рішення необхідно виходячи з точного змісту його резолютивної частини та всього комплексу матеріалів, наданих Замовником, а не виключно з твердження Скаржника про відсутність одного окремого документа. При цьому відсутність копії одного документа щодо окремої характеристики не спростовує автоматично наявність другого конкурентного рішення в цілому та тим більше не є самостійним доказом того, що вимога Тендерної документації встановлена під одного виробника. Скаржник також безпідставно характеризує наведення Замовником інформації про 1-Vision, EdPro, Ar Book та Eddy Classroom як «постфактум підбір» товарів під уже сформовану технічну специфікацію. Надання такої інформації здійснюється саме у відповідь на необхідність підтвердити конкурентність установлених вимог. Наявність альтернативної продукції на ринку є об’єктивним способом продемонструвати, що встановлена сукупність характеристик може бути виконана не одним конкретним виробником. Більше того, офіційна узагальнена практика АМКУ звертає увагу саме на ризик установлення характеристик, яким відповідає продукція лише одного виробника, а також на необхідність належного визначення характеристик еквіваленту. Отже, доведення Замовником існування декількох альтернативних рішень є безпосередньо релевантним для спростування твердження про обмеження конкуренції. Замовник визначив необхідний рівень технічних та функціональних характеристик виходячи з потреби отримати сучасне, довговічне, надійне та функціональне обладнання для систематичного використання в освітньому процесі разом із розвиненим спеціалізованим програмним забезпеченням та значним обсягом готового навчального контенту. Скаржник натомість не довів, що встановленій сукупності характеристик може відповідати виключно один виробник, не довів технічної несумісності наведених Замовником апаратних та програмних рішень та не навів доказів неможливості формування щонайменше двох конкурентних комплексних пропозицій. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що інші, нижчі або відмінні характеристики, на його думку, також були б достатніми. Проте наявність на ринку товару з іншими характеристиками, який також може виконувати певні базові функції, сама по собі не покладає на Замовника обов’язку знижувати або змінювати встановлений ним рівень технічних, експлуатаційних та функціональних вимог. Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими доводами щодо нібито необґрунтованості вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі, її виробника та спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника фактично зводиться до того, що Замовник повинен не лише визначити, яку саме обставину підтверджує кожен документ, але й довести, що без відповідного документа взагалі неможливо здійснити закупівлю або забезпечити виконання договору. Проте такий підхід надмірно звужує право Замовника на формування умов закупівлі. Законодавство про публічні закупівлі передбачає можливість визначення Замовником технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі та документального підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів недискримінації та пропорційності. Щодо вимоги про надання зареєстрованої декларації про відповідність Скаржник повторно зводить питання виключно до того, чи містить Технічний регламент № 139 пряму норму про обов’язкову реєстрацію декларації в органі з оцінки відповідності. Замовник не стверджує, що така реєстрація є окремою загальнообов’язковою процедурою введення продукції в обіг, встановленою самим Технічним регламентом. Водночас предметом спору є не встановлення Замовником нового правила технічного регулювання для всіх суб’єктів господарювання, а визначення способу документального підтвердження в межах конкретної процедури закупівлі. Технічний регламент № 139 передбачає обов’язок виробника здійснити оцінку відповідності, скласти декларацію про відповідність та взяти на себе відповідальність за відповідність обладнання встановленим вимогам. Замовник, у свою чергу, зацікавлений не лише в отриманні документа, складеного самим виробником, але й у можливості додаткової перевірки його походження та факту використання відповідного документа в процедурі оцінювання відповідності. Тому вимога щодо зареєстрованої декларації встановлена як підвищений рівень документальної перевірки продукції, яка буде використовуватися у закладі освіти, а не як спроба змінити встановлену державою процедуру оцінки відповідності. Скаржник фактично виходить із того, що якщо певна форма підтвердження не є загальнообов’язковою для введення продукції в обіг, вона автоматично не може бути передбачена тендерною документацією. Проте такого загального правила законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Крім того, Скаржником не наведено доказів, що така форма підтвердження є об’єктивно недоступною для учасників ринку або що її може виконати виключно один конкретний виробник. Отже, сам факт відсутності у Технічному регламенті прямої норми щодо обов’язкової реєстрації декларації не є тотожним доказу дискримінаційності відповідної вимоги тендерної документації. Щодо вимоги про надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Скаржник зазначає, що Замовник нібито лише пояснив сферу дії відповідного стандарту, але не обґрунтував, який саме ризик усувається його застосуванням. Замовник зазначає, що необхідність цієї вимоги безпосередньо пов’язана з характером предмета закупівлі. Інтерактивна панель є складним електронним обладнанням, кінцевий результат виробництва та постачання якого залежить від значної кількості елементів ланцюга постачання: комплектувальних, електронних компонентів, виробничих операцій, складування, транспортування та передачі готової продукції. Саме на таких етапах можуть виникати ризики: • порушення цілісності або простежуваності ланцюга постачання; • несанкціонованої заміни комплектувальних; • порушення встановлених процедур транспортування та зберігання; • втручання третіх осіб у логістичні операції; • перебоїв або неналежного управління безпекою поставок. Таким чином, вимога щодо системи управління безпекою ланцюга постачання встановлена не для підтвердження окремого параметра дисплея, а для мінімізації організаційних і логістичних ризиків, які безпосередньо супроводжують виготовлення та постачання високотехнологічного обладнання. Скаржник фактично вимагає від Замовника довести, що без ISO 28000 виконання договору взагалі неможливе. Проте саме така умова не є критерієм правомірності встановлення вимоги. Замовник має право застосовувати механізми управління ризиками та вимагати від виробника підтвердження наявності системних процедур, які знижують відповідні ризики, а не лише реагувати на них після їх фактичного виникнення. Отже, необхідність відповідного документа полягає у тому, що він підтверджує не окрему технічну характеристику товару, а організований підхід виробника до безпеки ланцюга постачання продукції, що закуповується. Скаржником при цьому не доведено, що вимога фактично закриває ринок для конкуренції або встановлена під одного виробника. Щодо атестата виробництва Аналогічно Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої необхідність атестата виробництва нібито не обґрунтована лише тому, що виробничу спроможність теоретично можна підтвердити іншими документами. Мета цієї вимоги полягає у перевірці того, що заявлений виробник має реальні технічні та технологічні можливості для виготовлення відповідної категорії обладнання. Для Замовника важливо відрізняти фактичного виробника від суб’єкта, який лише здійснює комплектування, маркування, імпорт, перепродаж або використовує власне комерційне найменування щодо продукції, фактично виготовленої іншою особою. Технічний паспорт конкретної моделі може містити її характеристики, проте він не вирішує питання щодо реальної виробничої спроможності суб’єкта, зазначеного як виробник. Саме тому атестат виробництва виконує іншу функцію, ніж технічна документація на товар. Вимога також спрямована на мінімізацію ризику неналежного виконання договору у випадку, коли учасник пропонує значну кількість обладнання, однак заявлений виробник фактично не має достатньої виробничої бази або технологічної можливості виготовляти відповідний товар. Отже, Замовник не просто констатує, «що підтверджує документ», а пояснює конкретну потребу: перевірити реальність заявленого виробництва та зменшити ризик поставки товару невідомого або непідтвердженого походження. Щодо документального підтвердження країни походження та виробництва товару Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої для перевірки походження товару достатньо будь-якого іншого документа, який учасник вважає належним. Установлення конкретних способів документального підтвердження має на меті забезпечити однакові та заздалегідь визначені правила перевірки для всіх учасників, а не проводити оцінку різнорідних документів на власний розсуд після розкриття пропозицій. Пункт 83 Особливостей № 1178 передбачає правила щодо інформації та документів про країну походження відповідних товарів, у тому числі на етапі виконання договору. Однак встановлення такого обов’язку на етапі виконання договору не означає, що Замовник позбавлений права перевірити заявлене походження товару ще на стадії проведення процедури закупівлі. Ці документи виконують різні функції. На етапі тендерної пропозиції підтверджується походження запропонованого товару та його відповідність установленим умовам закупівлі. Під час виконання договору підтверджується походження фактично поставленого товару, щодо якого здійснюється оплата. Так само висновок щодо виробництва підтверджує не лише географічне походження, а й факт здійснення заявленим суб’єктом відповідної виробничої діяльності. Тому документ про країну походження та документ про виробництво не є тотожними та підтверджують різні обставини. Мета Замовника полягає у виключенні ситуацій, коли учасник лише декларативно зазначає певну країну походження або певного виробника, однак не має незалежних документів на підтвердження такої інформації. Таким чином, вимоги мають конкретне функціональне призначення: простежуваність товару, перевірка достовірності заявленої країни походження та підтвердження фактичної діяльності заявленого виробника. Щодо спеціального програмного забезпечення Скаржник помилково виходить із того, що якщо певний документ не підтверджує конкретну функцію програмного забезпечення, наприклад кількість уроків, наявність AI-помічника або VR-функціоналу, такий документ автоматично не має зв’язку з предметом закупівлі. Відповідність програмного забезпечення предмету закупівлі складається не лише з перевірки його функціоналу. Замовник перевіряє щонайменше декілька різних груп обставин: функціональні характеристики — що саме може виконувати програмний продукт; відповідність програмного продукту — чи має він належне документальне підтвердження; походження — звідки походить відповідний продукт; виробник або розробник — який суб’єкт фактично здійснює його виробництво, розроблення чи надання; правомірність та простежуваність постачання — чи може відповідний продукт бути належним чином ідентифікований у складі комплексного рішення. Тому технічний паспорт або опис функціоналу та сертифікат відповідності, документ про походження або висновок щодо виробника не є взаємозамінними. Перші підтверджують функціональні можливості, інші — окремі юридично та фактично значущі характеристики продукту і його походження. Замовник має об’єктивний інтерес отримати не лише програмне забезпечення, яке формально має певний перелік функцій, але й ідентифікований та документально підтверджений програмний продукт від визначеного виробника/розробника, із підтвердженим походженням та відповідністю. Особливо це має значення з огляду на те, що спеціальне програмне забезпечення передбачає ліцензійне використання протягом визначеного строку, доступ до значного масиву навчального контенту, хмарного середовища, цифрових підручників, технічної підтримки та інших сервісів. Для Замовника відповідно має значення не лише те, що учасник у порівняльній таблиці зазначив наявність певних функцій, але й те, який саме продукт буде поставлений, хто є його виробником/розробником, звідки він походить та якими незалежними документами це підтверджується. Окремо слід зазначити, що значна частина аргументації Скаржника зводиться до того, що відповідні обставини «можуть бути підтверджені іншими документами». Проте потенційна можливість встановити інший спосіб підтвердження не означає автоматичної неправомірності способу, який фактично обрав Замовник. У процедурі публічної закупівлі Замовник повинен до моменту подання пропозицій встановити зрозумілі та однакові для всіх правила. Якщо залишити учасникам необмежену можливість самостійно визначати, яким документом вони вважають достатнім підтвердження виробника, походження, відповідності або виробничої спроможності, Замовник буде змушений уже після розкриття тендерних пропозицій суб’єктивно визначати доказове значення абсолютно різних документів. Встановлення конкретних документів, навпаки, забезпечує однаковий механізм перевірки пропозицій. При цьому Скаржник не довів, що відповідні документи: • може отримати лише один виробник; • об’єктивно неможливо отримати іншим суб’єктам господарювання; • не використовуються у відповідній сфері; • встановлені під конкретного учасника; • фактично виключають можливість конкурентної участі у процедурі. Тому твердження про те, що Замовник міг обрати інший спосіб підтвердження, не є достатнім доказом дискримінаційності способу, який установлений Тендерною документацією. Замовник не обмежився поясненням формального змісту оскаржуваних документів. Кожна група документів має конкретну мету: • декларація про відповідність — підтвердження проходження відповідного механізму оцінки відповідності продукції; • додаткове підтвердження декларації — забезпечення її перевірюваності; • ISO 28000 — підтвердження системного управління ризиками та безпекою ланцюга постачання; • атестат виробництва — підтвердження реальної виробничої спроможності заявленого виробника; • документ про походження — підтвердження заявленої країни походження продукції; • висновок щодо виробництва — підтвердження фактичного здійснення відповідної діяльності заявленим виробником; • документи щодо спеціального програмного забезпечення — ідентифікація, підтвердження відповідності, походження та виробника/розробника програмного продукту, що входить до комплексного рішення. Отже, Скаржник фактично вимагає застосувати значно вужчий стандарт оцінки, за яким допустимими є лише документи, без яких фізично неможливе функціонування інтерактивної панелі або програмного забезпечення. Проте предметом закупівлі є не лише отримання функціонуючого пристрою, а придбання належного, безпечного, документально простежуваного комплексного рішення із підтвердженим виробником, походженням та відповідністю. Сам факт того, що відповідні обставини теоретично можна було б підтверджувати іншим способом, не доводить дискримінаційності встановленого Замовником способу. За таких обставин додаткові пояснення Скаржника не спростовують зв’язку встановлених документальних вимог із предметом закупівлі, не доводять їх фактичної недоступності для конкурентного кола учасників та не підтверджують наявності необґрунтованого обмеження конкуренції. Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 5491c76ff196458b8c41c3788dfaba37
Дата опублікування: 18.08.2026 12:54
Автор: Замовник
Номер: d65d0d87ab7b431dba27ff88e2892747
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКАРГИ 11.08.2026р. Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення № 9674-р/пк-пз, відповідно до якого постановлено прийняти до розгляду скаргу ФОП РОМАНЮКА ПАВЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА (далі – Скаржник) та зобов’язано Замовника протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу, зокрема, надати інформацію щодо відповідності усім в сукупності вимогам тендерної документації продукції щонайменше двох виробників у вигляді порівняльної таблиці (з посиланням на відповідні пункти підтверджуючих документів) з наданням підтверджуючих документів. Щодо надання пояснень на скаргу стосовно технічних характеристик предмета закупівлі: Замовник не погоджується з доводами скаржника щодо встановлення дискримінаційних технічних вимог та повідомляє наступне. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені з урахуванням фактичної потреби закладу освіти у демонстраційному мультимедійному обладнанні для освітнього процесу. Тендерна документація не містить вимоги щодо постачання товару конкретної торговельної марки або конкретного виробника. Учасники мають право запропонувати товар будь-якого виробника за умови відповідності встановленим характеристикам. Усі посилання на конкретну торговельну марку, конструкцію, тип або виробника слід розуміти як такі, що містять вираз «або еквівалент», а еквівалентний товар має мати аналогічні або кращі показники. Щодо вимоги 1 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та дискримінаційних технічних вимог до інтерактивної панелі» повідомляємо наступне: Характеристики є функціональними та експлуатаційними, а саме стосуються якості зображення, стабільної роботи з інтерактивним контентом, автономності панелі, сумісності з OPS-модулем, наявності необхідних портів, мережевих інтерфейсів, мобільності обладнання та можливості використання спеціалізованого освітнього програмного забезпечення. На підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників/комплектних рішень, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема 1-Vision та EdPro. Наведені нижче моделі не є вичерпним переліком можливих товарів та не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Таблиця 1. Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКАРГИ 11.08.2026р. Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення № 9674-р/пк-пз, відповідно до якого постановлено прийняти до розгляду скаргу ФОП РОМАНЮКА ПАВЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА (далі – Скаржник) та зобов’язано Замовника протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу, зокрема, надати інформацію щодо відповідності усім в сукупності вимогам тендерної документації продукції щонайменше двох виробників у вигляді порівняльної таблиці (з посиланням на відповідні пункти підтверджуючих документів) з наданням підтверджуючих документів. Щодо надання пояснень на скаргу стосовно технічних характеристик предмета закупівлі: Замовник не погоджується з доводами скаржника щодо встановлення дискримінаційних технічних вимог та повідомляє наступне. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені з урахуванням фактичної потреби закладу освіти у демонстраційному мультимедійному обладнанні для освітнього процесу. Тендерна документація не містить вимоги щодо постачання товару конкретної торговельної марки або конкретного виробника. Учасники мають право запропонувати товар будь-якого виробника за умови відповідності встановленим характеристикам. Усі посилання на конкретну торговельну марку, конструкцію, тип або виробника слід розуміти як такі, що містять вираз «або еквівалент», а еквівалентний товар має мати аналогічні або кращі показники. Щодо вимоги 1 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та дискримінаційних технічних вимог до інтерактивної панелі» повідомляємо наступне: Характеристики є функціональними та експлуатаційними, а саме стосуються якості зображення, стабільної роботи з інтерактивним контентом, автономності панелі, сумісності з OPS-модулем, наявності необхідних портів, мережевих інтерфейсів, мобільності обладнання та можливості використання спеціалізованого освітнього програмного забезпечення. На підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників/комплектних рішень, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема 1-Vision та EdPro. Наведені нижче моделі не є вичерпним переліком можливих товарів та не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Таблиця 1. Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей Також на підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку програмного забезпечення. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема програмне забезпечення Eddy. Classroom (Спеціалізоване програмне забезпечення «Програмний продукт «Освіта інформаційно-комунікаційна система (LMS) «EDDY»), виробник ТОВ "ЕДДІ УКРАЇНА" та програмне забезпечення Ar Book виробник ТОВ “ФЛЕКС РЕАЛІТІ”. Наведене нижче програмне забезпечення не є вичерпним переліком можливих варіантів, а характеристики не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Встановлення вимоги щодо часу відгуку матриці не більше 5 мс не є надмірною деталізацією технічних характеристик предмета закупівлі та не призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що запропоноване ним обладнання виробника ТОВ «Бі2Бі Солюшнз», а саме ПАНЕЛІ ІНТЕРАКТИВНІ ACTIVPANEL PLUS LЕ має показник часу відгуку ≤ 6 мс, у зв'язку з чим не відповідає встановленій Замовником вимозі «не більше 5 мс». Проте сама по собі невідповідність технічних характеристик конкретного товару, який має намір запропонувати Скаржник, вимогам тендерної документації не свідчить про дискримінаційність таких вимог та не є безумовною підставою для їх зміни. Задоволення вимоги Скаржника фактично означало б необхідність зміни Замовником визначених ним технічних характеристик предмета закупівлі з метою приведення тендерної документації у відповідність саме до характеристик товару, який має намір запропонувати Скаржник. При цьому Замовник не вважає обґрунтованим змінювати необхідні йому технічні характеристики предмета закупівлі виключно з тієї підстави, що продукція, яку має намір запропонувати конкретний потенційний учасник, таким характеристикам не відповідає. Крім того, перед формуванням технічних вимог Замовником було проведено аналіз ринку відповідного обладнання. За результатами такого аналізу встановлено наявність продукції щонайменше двох різних виробників, технічні характеристики якої відповідають встановленій вимозі щодо часу відгуку панелі не більше 5 мс. Однак, керуючись принципами відкритості, максимальної економії, прозорості та забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, Замовник вважає за доцільне переглянути та внести зміни до окремих технічних вимог предмета закупівлі, що зазначено в Таблиці 1. Щодо вимоги 2 Скаржника, а саме «Щодо встановлення дискримінаційних та необґрунтованих вимог до спеціалізованого програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з твердженнями Скаржника, щодо нібито дискримінаційного характеру вимог до спеціалізованого програмного забезпечення, строку ліцензії, обсягу навчального контенту та його функціональних можливостей. Замовник самостійно визначає необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, виходячи з власної потреби, специфіки його подальшого використання та необхідності забезпечення належного результату закупівлі. При цьому законодавство не зобов'язує Замовника формувати технічну специфікацію виключно на рівні мінімальних характеристик, достатніх для функціонування товару. У даній закупівлі потребою Замовника є отримання не лише інтерактивної панелі як технічного пристрою, а повноцінного засобу для організації сучасного освітнього процесу, що передбачає використання відповідного спеціалізованого програмного забезпечення, навчального контенту, інструментів створення та проведення уроків, оцінювання, аналітики, взаємодії з учнями та технічної підтримки користувачів. Саме з урахуванням такої потреби Замовником сформовано відповідні вимоги. Щодо обсягу навчального контенту. Твердження Скаржника про те, що встановлення мінімальної кількості навчальних матеріалів є дискримінаційним, є необґрунтованим. Встановлені Замовником показники визначені як мінімальні, що прямо підтверджується використанням формулювання «не менше». Отже, Замовник не вимагає наявності рівно 10 000 інтерактивних уроків, рівно 8 140 відео, рівно 14 130 тестів тощо, як це фактично подається Скаржником. Учасник може запропонувати програмне забезпечення з більшою кількістю відповідних матеріалів. Метою встановлення таких показників є забезпечення достатнього обсягу та різноманітності готового навчального контенту, який може використовуватися педагогічними працівниками без необхідності самостійного створення значної частини матеріалів. При цьому Замовнику необхідна не формальна загальна кількість матеріалів, а їх розподіл за різними видами освітньої діяльності. Наявність, наприклад, великої кількості зображень або відеоматеріалів об'єктивно не може компенсувати відсутність достатньої кількості тестів, контрольних, лабораторних чи практичних робіт. Саме тому встановлення мінімальних показників за окремими категоріями спрямоване на забезпечення комплексності бібліотеки навчального контенту. Посилання Скаржника на те, що кількість матеріалів сама по собі не визначає їх якість, не спростовує правомірності встановленої вимоги. Кількісна та якісна характеристики не є взаємовиключними. Замовник має право визначити необхідний мінімальний обсяг функціонально придатного контенту відповідно до власної потреби. Крім того, сама по собі наявність конкретних числових показників у технічній специфікації не свідчить про дискримінацію. Скаржник не обгрунтовує неможливість виконання відповідної вимоги та обмеження конкуренції саме внаслідок її встановлення. Щодо строку ліцензії Твердження Скаржника щодо необґрунтованості строку ліцензії «від 1 до 3 років» також не є дискримінаційною вимогою. Строк користування програмним забезпеченням є істотною споживчою характеристикою товару, оскільки безпосередньо визначає період, протягом якого Замовник отримуватиме доступ до відповідного функціоналу та навчального контенту. Замовник визначає необхідний строк ліцензії саме в межах предмета та потреб поточної закупівлі. Необхідність подальшого використання, продовження або придбання відповідних ліцензій після закінчення визначеного періоду може вирішуватися Замовником окремо з урахуванням фактичної потреби та наявного фінансування. Щодо спеціальної команди підтримки Твердження Скаржника про те, що команда підтримки повинна розглядатися виключно як характеристика організації діяльності постачальника або розробника не відповідає змісту Тендерної документації. Для Замовника принциповим є не внутрішня організаційна структура розробника, а фактична доступність користувачам належної підтримки програмного продукту, зокрема навчання користувачів, надання технічної допомоги, опрацювання проблем та звернень. Такі вимоги безпосередньо пов'язані з належним та ефективним використанням спеціалізованого програмного забезпечення педагогічними працівниками. Водночас відсутність у Тендерній документації вимог щодо конкретної кількості працівників команди, їх посад, кваліфікації чи внутрішньої структури не обмежує конкуренцію, а, навпаки, залишає постачальнику або розробнику можливість самостійно організувати відповідну підтримку, за умови забезпечення передбаченого Замовником результату. Вимога не встановлює конкретної штатної структури суб'єкта господарювання та не зобов'язує учасника створювати певну кількість посад. Щодо робочого простору вчителя та школи Вимога щодо наявності робочого простору для зберігання, групування та сортування навчального контенту має безпосереднє функціональне призначення. Замовник визначив необхідний результат — можливість організації та систематизації навчальних матеріалів. При цьому Замовником не встановлено конкретної архітектури програмного забезпечення, технології зберігання інформації чи технічного способу реалізації відповідного функціоналу. Посилання Скаржника на відсутність вимог щодо конкретного обсягу сховища, кількості користувачів тощо не підтверджує дискримінаційність вимоги. Навпаки, відсутність надмірної деталізації таких параметрів залишає виробникам програмного забезпечення можливість реалізовувати необхідний функціонал різними технічними способами. Щодо функціоналу програмного забезпечення Твердження Скаржника про те, що функції рефлексії, оцінювання, аналітики, AI-помічника, роботи з цифровими підручниками, VR та іншими інтерактивними інструментами не є характеристиками самої інтерактивної панелі, не спростовує правомірності їх включення до предмета закупівлі. Предмет закупівлі може передбачати поставку товару разом із програмним забезпеченням, необхідним для його повноцінного використання відповідно до визначеної Замовником мети. Замовник закуповує інтерактивну панель саме як засіб забезпечення освітнього процесу, а не виключно як дисплей із сенсорним керуванням. Тому функціональні можливості програмного забезпечення, яке використовується разом із панеллю, мають безпосереднє значення для споживчої цінності та практичного використання предмета закупівлі. Посилання Скаржника на відсутність норми законодавства, яка прямо встановлює обов'язковість кожної окремої функції, також не свідчить про неправомірність вимог. Законодавство про публічні закупівлі не передбачає, що Замовник може встановлювати лише ті технічні або функціональні характеристики товару, які прямо перелічені у нормативно-правових актах. В іншому випадку Замовник був би позбавлений можливості закуповувати товари з характеристиками, які відповідають його фактичній потребі та сучасному рівню технологій. Вимога щодо доступу до не менше 200 ліцензійних цифрових підручників також встановлює мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не конкретного виробника чи програмний продукт. Сам факт того, що програмне забезпечення, яке має намір запропонувати Скаржник, може не відповідати певному показнику Тендерної документації, не означає, що Замовник зобов'язаний змінити власну потребу та привести технічні характеристики у відповідність до можливостей конкретного учасника. Щодо інформаційної безпеки та хмарного зберігання Твердження Скаржника про непропорційність вимог щодо інформаційної безпеки також є необґрунтованими. Спеціалізоване програмне забезпечення передбачає роботу користувачів із хмарним середовищем, зберігання інформації та використання відповідних облікових записів. За таких умов вимоги щодо захищеного зберігання даних та інформаційної безпеки мають безпосередній зв'язок із предметом закупівлі та спрямовані на мінімізацію ризиків несанкціонованого доступу, втрати чи неправомірного використання інформації. При цьому відсутність зазначення одного конкретного стандарту або одного конкретного найменування сертифіката сама по собі не створює дискримінаційних умов. Навпаки, встановлення виключно одного конкретного сертифіката без можливості підтвердження відповідності іншим належним документом могло б істотно звузити конкуренцію. Тендерна документація встановлює вимоги до кінцевого рішення, яке повинен отримати Замовник. Законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратна частина та все програмне забезпечення, що використовується разом із нею, обов'язково повинні бути розроблені одним виробником. Для Замовника визначальним є забезпечення сумісності всіх компонентів та отримання передбаченого Тендерною документацією функціонального результату. Таким чином, Скаржник фактично ототожнює невідповідність окремого програмного рішення встановленим Замовником характеристикам із дискримінаційністю таких характеристик. Однак неможливість або небажання конкретного суб'єкта господарювання запропонувати товар із визначеними характеристиками сама по собі не є доказом порушення принципу недискримінації. До того ж Скаржник не підтверджує неможливість виконання зазначених вимог ним чи іншими потенційними учасниками. Отже, оскаржувані положення Тендерної документації встановлені відповідно до фактичної потреби Замовника, мають безпосередній зв'язок із функціональним призначенням предмета закупівлі та спрямовані на отримання комплексного рішення для забезпечення освітнього процесу. Саме по собі встановлення мінімальних кількісних та функціональних характеристик не свідчить про дискримінацію учасників. Щодо вимоги 3 Скаржника, а саме «Щодо необґрунтованих вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника.» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника. Наведені Скаржником твердження ґрунтуються переважно на тому, що окремі документи не підтверджують безпосередньо технічні характеристики конкретної моделі інтерактивної панелі. Однак такий підхід є звуженим, оскільки предметом перевірки Замовника під час закупівлі є не лише формальна відповідність окремих технічних параметрів, а також безпечність продукції, її походження, можливість законного введення в обіг, спроможність виробника забезпечити належне виробництво та постачання товару, а також достовірність інформації, заявленої учасником. Замовник має право визначати необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, а також спосіб підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт того, що певний документ не є обов’язковим для кожного суб’єкта господарювання поза межами конкретної закупівлі, не означає автоматичної неможливості встановлення вимоги щодо його подання у тендерній документації. Щодо декларації про відповідність Замовник не заперечує, що відповідно до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139, виробник складає декларацію про відповідність та бере на себе відповідальність за відповідність обладнання вимогам цього Технічного регламенту. Технічний регламент № 139 є чинним нормативно-правовим актом та безпосередньо поширюється на відповідне електричне та електронне обладнання. Водночас Скаржник помилково ототожнює питання обов’язковості декларації відповідно до технічного регламенту та питання способу документального підтвердження відповідності товару вимогам конкретної закупівлі. Замовником встановлено вимогу з метою отримання належного документа, що підтверджує відповідність продукції вимогам Технічного регламенту № 139. Така вимога пов’язана безпосередньо з безпечністю інтерактивної панелі як електронного обладнання та необхідністю недопущення закупівлі продукції, щодо якої відсутнє належне документальне підтвердження відповідності. При цьому Скаржник не обгрунтовує яким чином встановлена вимога унеможливлює його участь чи участь декількох виробників або постачальників у закупівлі. Немає підтвердження тому, що відповідний документ може бути отриманий виключно одним суб’єктом господарювання, що відповідно не підтверджує звуження конкуренції. Навіть якщо законодавство не встановлює реєстрацію декларації як загальну передумову введення відповідного обладнання в обіг, сама по собі ця обставина ще не доводить дискримінаційності вимоги тендерної документації. Доводи Скаржника в цій частині зводяться фактично до незгоди із визначеним Замовником способом документального підтвердження, що саме по собі не підтверджує порушення принципу недискримінації. Щодо висновку санітарно-епідеміологічної експертизи Замовник не погоджується з твердженням Скаржника про відсутність будь-якого зв’язку такого документа з предметом закупівлі. Інтерактивна панель призначена для використання у закладі освіти та передбачає систематичний і тривалий контакт із педагогічними працівниками та здобувачами освіти. Відповідно, підтвердження відповідності продукції вимогам санітарного законодавства безпосередньо пов’язане з умовами її майбутньої експлуатації. Посилання Скаржника на втрату чинності Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» саме по собі не доводить того, що документ, отриманий у встановленому порядку та чинний на момент подання пропозиції, втрачає доказове значення щодо безпечності продукції. Так само частина одинадцята статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилається Скаржник, не може тлумачитися як абсолютна заборона Замовнику встановлювати будь-які документи для підтвердження характеристик товару лише з тієї підстави, що отримання такого документа не є загальним обов’язком кожного суб’єкта господарювання. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості встановлювати документи на підтвердження технічних, якісних, екологічних, безпекових та інших характеристик предмета закупівлі. Отже, вимога встановлена не з метою перевірки статусу учасника, а для підтвердження безпечності продукції, яка планується до використання у навчальному середовищі. Скаржник при цьому не підтверджує, що відповідний документ відсутній у всіх або переважної більшості виробників інтерактивних панелей, чи що отримання або наявність такого документа доступні виключно одному суб’єкту господарювання. Щодо сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Замовник не погоджується із твердженням, що вимога щодо сертифікації системи управління безпекою ланцюга постачання не має жодного зв’язку з предметом закупівлі. Скаржник сам зазначає, що ДСТУ ISO 28000:2008 стосується системи управління безпекою ланцюга постачання. Саме ця обставина і визначає мету встановлення відповідної вимоги. Предметом закупівлі є високотехнологічне обладнання, виробництво та постачання якого передбачає використання комплектувальних, електронних компонентів, логістичних операцій, транспортування та інших елементів ланцюга постачання. Для Замовника має значення не лише відповідність кінцевого виробу окремим технічним характеристикам, а також належна організація процесів, пов’язаних із його виробництвом та постачанням. Наявність сертифікованої системи управління безпекою ланцюга постачання є одним зі способів документального підтвердження того, що відповідні процеси виробника організовані системно. Аргумент Скаржника про те, що сертифікат не підтверджує яскравість екрана, роздільну здатність чи інші окремі параметри панелі, не спростовує мети встановлення вимоги, оскільки такий сертифікат і не встановлювався для підтвердження відповідних технічних параметрів. Водночас твердження щодо ISO 28000:2007 необхідно оцінювати з урахуванням того, що статус міжнародного стандарту ISO та чинність відповідного національного стандарту ДСТУ є різними правовими питаннями. Сам Скаржник визнає, що заміна міжнародної редакції не означає автоматичного припинення чинності відповідного національного стандарту. Крім того, Скаржником не доведено, що дану вимогу може виконати лише один виробник інтерактивних панелей або що наявність такого сертифіката є об’єктивно недоступною для інших виробників. Таким чином, доводи про дискримінаційність вимоги ґрунтуються на суб’єктивній оцінці її доцільності, а не на доказах фактичного обмеження конкуренції. Щодо атестата виробництва Замовник також не погоджується з доводами Скаржника щодо неправомірності вимоги про надання атестата виробництва. Скаржник виходить із помилкової передумови, що кожний документ, який вимагається Замовником, повинен окремо підтверджувати всі технічні характеристики конкретної інтерактивної панелі. Атестат виробництва має інше функціональне призначення — підтвердження наявності у виробника відповідних технічних та виробничих можливостей для виготовлення продукції. Для Замовника є об’єктивно важливим отримати підтвердження не лише того, що у технічному описі учасника зазначені необхідні характеристики, але й того, що виробник має виробничу спроможність забезпечити виготовлення відповідного товару. Це особливо важливо з огляду на необхідність належного та своєчасного виконання договору про закупівлю та мінімізації ризику пропозиції товару, який фактично не виробляється заявленим виробником або щодо якого виробник не має відповідних технологічних можливостей. Таким чином, атестат виробництва та документи безпосередньо на товар підтверджують різні обставини та не є взаємозамінними. Саме тому посилання Скаржника на можливість підтвердження технічних характеристик деклараціями, технічною документацією або іншими документами на товар не спростовує необхідності окремого підтвердження виробничої спроможності виробника. При цьому Скаржником не надано доказів, що отримання такого документа є неможливим для виробників відповідного обладнання або що таку вимогу може виконати лише один виробник. Щодо документа про країну походження товару Твердження Скаржника про те, що пункт 83 Особливостей нібито забороняє Замовнику вимагати інформацію або документ щодо країни походження товару на етапі подання тендерної пропозиції, ґрунтується на неправильному тлумаченні зазначеної норми. Пункт 83 Особливостей у чинній редакції встановлює спеціальні правила щодо закупівель, пов’язаних із вимогами до країни походження товарів, та містить відповідні механізми підтвердження такої інформації. Чинна редакція Особливостей № 1178 прямо оперує інформацією щодо країни походження товарів у контексті здійснення закупівлі. Той факт, що на етапі виконання договору постачальник зобов’язаний надати документ про країну походження товару при поданні документів для здійснення оплати, не означає заборони Замовнику перевіряти відповідність товару вимогам щодо походження вже на стадії оцінки тендерної пропозиції. Йдеться про два різні етапи та дві різні цілі документального підтвердження. На стадії проведення процедури закупівлі Замовник перевіряє, чи відповідає запропонований учасником товар установленим умовам закупівлі та вимогам щодо його походження. На стадії виконання договору підтверджується походження товару, який фактично поставляється та за який здійснюється оплата. Якщо застосовувати запропоноване Скаржником тлумачення, Замовник фактично був би позбавлений можливості перевірити допустимість запропонованого товару до визначення переможця, а невідповідність походження могла б бути виявлена лише після укладення договору, що суперечило б меті відповідного регулювання. Отже, вимога щодо документального підтвердження країни походження у складі тендерної пропозиції спрямована на попередню перевірку відповідності запропонованого товару умовам закупівлі, тоді як документ, який подається під час оплати, підтверджує походження фактично поставленої партії товару. Щодо висновку про виробництво товару Замовник не погоджується із твердженням Скаржника, що висновок про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання не має відношення до предмета закупівлі. Вимога встановлена з метою підтвердження фактичного виробництва запропонованого товару заявленим виробником та у заявленій країні, а не для підтвердження окремих технічних параметрів. Документ про виробничу діяльність та документ про технічні характеристики товару підтверджують різні юридично значущі обставини. Паспорт, технічний опис або декларація про відповідність можуть підтверджувати характеристики певної моделі продукції, однак самі по собі не завжди є достатнім підтвердженням того, що суб’єкт господарювання фактично здійснює відповідне виробництво на заявленій території. Саме тому Замовником передбачено окремий документ на підтвердження відповідної обставини. Також безпідставним є твердження Скаржника про те, що отримання документа «не залежить від учасника», оскільки тендерна документація не встановлює, що такий документ обов’язково повинен бути отриманий самим учасником. Вимога стосується документального підтвердження діяльності виробника запропонованої продукції. При цьому для товару іноземного походження Замовником передбачено можливість подання аналога документа, виданого уповноваженим органом відповідної країни, тобто вимога не обмежена виключно документами української Торгово-промислової палати. Така вимога, навпаки, враховує можливість участі у закупівлі учасників, які пропонують продукцію іноземного виробництва. Сукупність документів встановлена Замовником для підтвердження різних обставин, а саме: ● відповідності та безпечності продукції; ● дотримання вимог технічного регулювання; ● безпеки процесів постачання; ● виробничої спроможності виробника; ● фактичного виробництва продукції; ● країни походження товару; ● можливості належного виконання майбутнього договору. Таким чином, той факт, що сертифікат системи управління, атестат виробництва чи документ про діяльність виробника не підтверджують, наприклад, діагональ або роздільну здатність дисплея, не робить їх автоматично такими, що не пов’язані з предметом закупівлі. Крім того, Скарга не містить інформації стосовно виробників, які можуть або не можуть виконати відповідні вимоги, не доведено, що сукупності таких вимог відповідає виключно один виробник. Фактично аргументація скарги зводиться переважно до твердження про те, що Скаржник вважає інший спосіб документального підтвердження достатнім або доцільнішим. Проте суб’єктивна незгода потенційного учасника із визначеним Замовником способом підтвердження встановлених характеристик та обставин сама по собі не свідчить про дискримінаційність тендерної документації. Вимоги Замовника спрямовані на отримання належного, безпечного, законно введеного в обіг товару від виробника, спроможного забезпечити його виробництво та постачання, а також на мінімізацію ризиків отримання недостовірної інформації щодо виробника, походження та відповідності продукції. Щодо вимоги 4 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та непропорційних вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника побудована переважно на твердженні, що відповідні документи не підтверджують технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас таке твердження не враховує змісту Тендерної документації, оскільки оскаржувані документи встановлені не для підтвердження апаратних характеристик інтерактивної панелі, а для підтвердження характеристик, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке входить до складу запропонованого учасником комплексного рішення. Спеціалізоване програмне забезпечення не є випадковим або стороннім елементом закупівлі, а безпосередньо забезпечує функціональні можливості інтерактивної панелі, необхідні Замовнику для її використання в освітньому процесі. Тому Замовник має об’єктивний інтерес у перевірці не лише заявленого учасником функціоналу такого програмного забезпечення, але й його походження, виробника та документального підтвердження відповідності. Замовник має право формувати технічну специфікацію відповідно до власної потреби та визначати характеристики товарів і послуг, які закуповуються, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт незгоди Скаржника зі способом документального підтвердження не свідчить про дискримінаційність відповідної вимоги. Щодо сертифіката відповідності на спеціальне програмне забезпечення Замовник не погоджується з твердженням Скаржника, що сертифікат відповідності на спеціальне програмне забезпечення не має зв’язку з предметом закупівлі лише тому, що такий документ не підтверджує технічні характеристики апаратної частини інтерактивної панелі. Оскаржувана вимога встановлена саме щодо спеціального програмного забезпечення, а не щодо підтвердження фізичних характеристик інтерактивної панелі. Відтак посилання Скаржника на те, що сертифікат відповідності програмного забезпечення не характеризує апаратну частину панелі, не стосується суті встановленої Замовником вимоги. Спеціалізоване програмне забезпечення є складовою функціональності рішення, яке закуповується Замовником. Його використання передбачає роботу педагогічних працівників і здобувачів освіти з навчальним контентом, обліковими записами, хмарними сервісами, інтерактивними матеріалами та іншими цифровими функціями. Тому Замовник має обґрунтований інтерес в отриманні документального підтвердження відповідності запропонованого програмного продукту встановленим до нього вимогам. Твердження Скаржника, що відповідність програмного забезпечення можна перевірити виключно шляхом зіставлення переліку заявлених функцій із вимогами Тендерної документації, також є необґрунтованим. Опис функціоналу, який надається самим учасником або виробником, та документ про відповідність мають різне доказове значення. Наявність у технічному описі твердження про певні функціональні можливості сама по собі не позбавляє Замовника права вимагати додаткове документальне підтвердження відповідності програмного продукту. Водночас Скаржником не наведено доказів, що відповідний сертифікат може мати виключно один конкретний виробник програмного забезпечення або що встановлена вимога об’єктивно унеможливлює участь інших суб’єктів господарювання. Саме по собі твердження, що програмне забезпечення Скаржника може виконувати необхідні функції, але не має документа, який вимагається Замовником, не свідчить про дискримінаційність Тендерної документації. Замовник не зобов’язаний адаптувати встановлений спосіб документального підтвердження під комплект документів, наявний у конкретного потенційного учасника. Таким чином, вимога щодо сертифіката відповідності встановлена для підтвердження належності та відповідності саме спеціалізованого програмного забезпечення, а не технічних характеристик апаратної частини інтерактивної панелі, у зв’язку з чим доводи Скаржника у цій частині не доводять дискримінаційного характеру вимоги. Щодо сертифіката походження спеціального програмного забезпечення Замовник також не погоджується з твердженням Скаржника про неправомірність вимоги щодо документального підтвердження походження спеціального програмного забезпечення. По-перше, Скаржник помилково виходить із того, що якщо пунктом 83 Особливостей передбачено подання документа щодо країни походження на певному етапі виконання договору, Замовнику автоматично заборонено перевіряти походження запропонованого товару на стадії проведення процедури закупівлі. Чинні Особливості № 1178 передбачають спеціальні вимоги щодо країни походження товарів, а також окреме документальне підтвердження походження товару під час виконання договору. Однак перевірка походження товару, який учасник пропонує поставити, та підтвердження походження товару, фактично поставленого за укладеним договором, мають різну мету та здійснюються на різних стадіях. На стадії розгляду тендерної пропозиції Замовник повинен мати можливість перевірити, чи відповідає запропоноване учасником рішення встановленим умовам закупівлі, у тому числі щодо походження його складових. Інакше могла б виникнути ситуація, коли учасник буде визначений переможцем та з ним буде укладено договір, а невідповідність товару вимогам щодо походження буде встановлена лише на стадії його поставки та оплати. Тому наявність у пункті 83 Особливостей вимог щодо документів на етапі виконання договору сама по собі не свідчить про заборону встановлення у Тендерній документації вимог щодо підтвердження походження запропонованого товару на більш ранньому етапі. По-друге, посилання Скаржника на статтю 41 Митного кодексу України не доводить дискримінаційності встановленої Замовником вимоги. Стаття 41 Митного кодексу визначає документи, що можуть підтверджувати країну походження товару в межах митно-правового регулювання. Водночас правила митного оформлення та умови конкретної процедури публічної закупівлі мають різне функціональне призначення. Сам факт існування кількох видів документів, передбачених Митним кодексом, не означає автоматичної заборони Замовнику визначити у Тендерній документації конкретний документ, яким має підтверджуватися відповідна характеристика запропонованого рішення, за умови відсутності доказів дискримінації. По-третє, твердження Скаржника про те, що походження програмного забезпечення не характеризує технічні властивості інтерактивної панелі, також не спростовує вимогу Замовника. Документ про походження взагалі не призначений для підтвердження технічних параметрів. Він підтверджує іншу юридично значущу обставину — походження запропонованого продукту. Отже, вимоги до технічного функціоналу та вимоги щодо походження продукції не є взаємозамінними та можуть перевірятися різними документами. При цьому Скаржником не доведено, що вимога щодо походження спеціалізованого програмного забезпечення встановлена таким чином, що їй здатний відповідати лише один виробник або один учасник. Таким чином, доводи Скаржника фактично зводяться до незгоди зі стадією та формою документального підтвердження, але не містять належного доведення того, що така вимога реально обмежує конкуренцію. Щодо висновку про виробництво спеціального програмного забезпечення Замовником документ встановлений не для підтвердження апаратних параметрів інтерактивної панелі, а для підтвердження обставин, пов’язаних із виробником/розробником запропонованого спеціального програмного забезпечення та здійсненням ним відповідної діяльності. Така вимога дозволяє Замовнику отримати документальне підтвердження того, що зазначений у пропозиції суб’єкт господарювання фактично здійснює виробництво відповідного продукту, виконання робіт або надання послуг, пов’язаних із програмним забезпеченням, а не лише формально зазначений учасником як його виробник чи розробник. З огляду на те, що спеціалізоване програмне забезпечення має забезпечувати значний обсяг функціоналу протягом визначеного строку ліцензування, його походження та фактична діяльність виробника/розробника мають значення для Замовника з точки зору легальності використання продукту, його супроводження та виконання відповідних зобов’язань. Безпідставним є твердження, Скаржника що вимога встановлюється виключно під українських виробників. Тендерною документацією передбачено альтернативний механізм для продукції іноземного походження — можливість подання аналога відповідного документа, виданого уповноваженим органом країни виробника. Отже, вимога сформульована з урахуванням можливості запропонувати як українське, так і іноземне спеціалізоване програмне забезпечення. Не може вважатися самостійним доказом дискримінації й необхідність перекладу іноземного документа українською мовою. Тендерна пропозиція подається для оцінки українським Замовником, тому вимога щодо належного перекладу документа спрямована на забезпечення можливості перевірити його зміст, а не на обмеження участі іноземних виробників. Крім того, Скаржник не наводить доказів того, що отримання відповідного документа або його аналога є об’єктивно неможливим для інших виробників програмного забезпечення чи що аналогічний документ може бути отриманий виключно одним конкретним виробником. Саме твердження про те, що певний виробник програмного забезпечення такого документа не має, не може автоматично покладати на Замовника обов’язок виключити відповідну вимогу. Скаржник помилково оцінює кожен із документів виключно через його здатність підтверджувати технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас документи, передбачені Тендерною документацією щодо спеціального програмного забезпечення, мають різне призначення та підтверджують різні обставини: ● сертифікат відповідності — належність та відповідність запропонованого програмного продукту; ● документ про походження — походження запропонованого програмного продукту; ● висновок про виробництво/виконання робіт/надання послуг — фактичну діяльність заявленого виробника або розробника програмного забезпечення. Отже, вимоги не дублюють одна одну та не повинні одночасно підтверджувати одні й ті самі технічні характеристики. Фактично аргументація Скаржника ґрунтується на твердженні, що він вважає достатнім інший, менш широкий пакет документів. Однак право потенційного учасника запропонувати товар не означає обов’язку Замовника встановити тендерну документацію відповідно до документів, які вже має такий учасник або виробник продукції, яку він має намір запропонувати. Встановлені вимоги не носять дискримінаційного характеру через те, що вони створюють для конкретного суб’єкта необхідність отримати додаткові документи. Оскаржувані вимоги встановлені Замовником для отримання комплексного документального підтвердження відповідності, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке є функціональною складовою рішення, що закуповується. Враховуючи викладене, доводи Скаржника є необґрунтованими, не підтверджують факту неправомірного обмеження конкуренції або надання переваги окремому учаснику чи виробнику та не доводять порушення Замовником принципів недискримінації і добросовісної конкуренції. Наголошуємо, що дана процедура закупівлі реалізується Замовником із неухильним дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, повністю відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, та іншим вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, просимо Орган оскарження відмовити у задоволенні скарги ФОП Романюк Павло Володимирович. Додатки до пояснення щодо скарги: 1.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей 2.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку програмного забезпечення 3. Технічний паспорт 1-Vision 4. Технічний паспорт ЕдПро 5. Технічний паспорт Арбук 6. Технічний паспорт Едді Классрум Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК Таблиця 1 і 2 прикріплені в окремому файлі
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: c5411ede2c5e448f874e40204214486a
Дата опублікування: 13.08.2026 17:24
Автор: Замовник
Номер: ffbeb47774744b5e9e2da6339f8c98d6
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКАРГИ 11.08.2026р. Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення № 9674-р/пк-пз, відповідно до якого постановлено прийняти до розгляду скаргу ФОП РОМАНЮКА ПАВЛА ВОЛОДИМИРОВИЧА (далі – Скаржник) та зобов’язано Замовника протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу, зокрема, надати інформацію щодо відповідності усім в сукупності вимогам тендерної документації продукції щонайменше двох виробників у вигляді порівняльної таблиці (з посиланням на відповідні пункти підтверджуючих документів) з наданням підтверджуючих документів. Щодо надання пояснень на скаргу стосовно технічних характеристик предмета закупівлі: Замовник не погоджується з доводами скаржника щодо встановлення дискримінаційних технічних вимог та повідомляє наступне. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені з урахуванням фактичної потреби закладу освіти у демонстраційному мультимедійному обладнанні для освітнього процесу. Тендерна документація не містить вимоги щодо постачання товару конкретної торговельної марки або конкретного виробника. Учасники мають право запропонувати товар будь-якого виробника за умови відповідності встановленим характеристикам. Усі посилання на конкретну торговельну марку, конструкцію, тип або виробника слід розуміти як такі, що містять вираз «або еквівалент», а еквівалентний товар має мати аналогічні або кращі показники. Щодо вимоги 1 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та дискримінаційних технічних вимог до інтерактивної панелі» повідомляємо наступне: Характеристики є функціональними та експлуатаційними, а саме стосуються якості зображення, стабільної роботи з інтерактивним контентом, автономності панелі, сумісності з OPS-модулем, наявності необхідних портів, мережевих інтерфейсів, мобільності обладнання та можливості використання спеціалізованого освітнього програмного забезпечення. На підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників/комплектних рішень, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема 1-Vision та EdPro. Наведені нижче моделі не є вичерпним переліком можливих товарів та не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Таблиця 1. Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей Також на підтвердження відсутності звуження конкуренції Замовником проведено аналіз ринку програмного забезпечення. За результатами такого аналізу встановлено наявність щонайменше двох виробників, які можуть бути запропоновані учасниками за умови належного документального підтвердження характеристик у складі тендерної пропозиції, зокрема програмне забезпечення Eddy. Classroom (Спеціалізоване програмне забезпечення «Програмний продукт «Освіта інформаційно-комунікаційна система (LMS) «EDDY»), виробник ТОВ "ЕДДІ УКРАЇНА" та програмне забезпечення Ar Book виробник ТОВ “ФЛЕКС РЕАЛІТІ”. Наведене нижче програмне забезпечення не є вичерпним переліком можливих варіантів, а характеристики не встановлюють переваги будь-якому виробнику. Будь-який учасник може запропонувати інший еквівалентний товар, якщо він відповідає або перевищує встановлені Замовником показники. Додаток 2. Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку програмного забезпечення Встановлення вимоги щодо часу відгуку матриці не більше 5 мс не є надмірною деталізацією технічних характеристик предмета закупівлі та не призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що запропоноване ним обладнання виробника ТОВ «Бі2Бі Солюшнз», а саме ПАНЕЛІ ІНТЕРАКТИВНІ ACTIVPANEL PLUS LЕ має показник часу відгуку ≤ 6 мс, у зв'язку з чим не відповідає встановленій Замовником вимозі «не більше 5 мс». Проте сама по собі невідповідність технічних характеристик конкретного товару, який має намір запропонувати Скаржник, вимогам тендерної документації не свідчить про дискримінаційність таких вимог та не є безумовною підставою для їх зміни. Задоволення вимоги Скаржника фактично означало б необхідність зміни Замовником визначених ним технічних характеристик предмета закупівлі з метою приведення тендерної документації у відповідність саме до характеристик товару, який має намір запропонувати Скаржник. При цьому Замовник не вважає обґрунтованим змінювати необхідні йому технічні характеристики предмета закупівлі виключно з тієї підстави, що продукція, яку має намір запропонувати конкретний потенційний учасник, таким характеристикам не відповідає. Крім того, перед формуванням технічних вимог Замовником було проведено аналіз ринку відповідного обладнання. За результатами такого аналізу встановлено наявність продукції щонайменше двох різних виробників, технічні характеристики якої відповідають встановленій вимозі щодо часу відгуку панелі не більше 5 мс. Однак, керуючись принципами відкритості, максимальної економії, прозорості та забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, Замовник вважає за доцільне переглянути та внести зміни до окремих технічних вимог предмета закупівлі, що зазначено в Таблиці 1. Щодо вимоги 2 Скаржника, а саме «Щодо встановлення дискримінаційних та необґрунтованих вимог до спеціалізованого програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з твердженнями Скаржника, щодо нібито дискримінаційного характеру вимог до спеціалізованого програмного забезпечення, строку ліцензії, обсягу навчального контенту та його функціональних можливостей. Замовник самостійно визначає необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, виходячи з власної потреби, специфіки його подальшого використання та необхідності забезпечення належного результату закупівлі. При цьому законодавство не зобов'язує Замовника формувати технічну специфікацію виключно на рівні мінімальних характеристик, достатніх для функціонування товару. У даній закупівлі потребою Замовника є отримання не лише інтерактивної панелі як технічного пристрою, а повноцінного засобу для організації сучасного освітнього процесу, що передбачає використання відповідного спеціалізованого програмного забезпечення, навчального контенту, інструментів створення та проведення уроків, оцінювання, аналітики, взаємодії з учнями та технічної підтримки користувачів. Саме з урахуванням такої потреби Замовником сформовано відповідні вимоги. Щодо обсягу навчального контенту. Твердження Скаржника про те, що встановлення мінімальної кількості навчальних матеріалів є дискримінаційним, є необґрунтованим. Встановлені Замовником показники визначені як мінімальні, що прямо підтверджується використанням формулювання «не менше». Отже, Замовник не вимагає наявності рівно 10 000 інтерактивних уроків, рівно 8 140 відео, рівно 14 130 тестів тощо, як це фактично подається Скаржником. Учасник може запропонувати програмне забезпечення з більшою кількістю відповідних матеріалів. Метою встановлення таких показників є забезпечення достатнього обсягу та різноманітності готового навчального контенту, який може використовуватися педагогічними працівниками без необхідності самостійного створення значної частини матеріалів. При цьому Замовнику необхідна не формальна загальна кількість матеріалів, а їх розподіл за різними видами освітньої діяльності. Наявність, наприклад, великої кількості зображень або відеоматеріалів об'єктивно не може компенсувати відсутність достатньої кількості тестів, контрольних, лабораторних чи практичних робіт. Саме тому встановлення мінімальних показників за окремими категоріями спрямоване на забезпечення комплексності бібліотеки навчального контенту. Посилання Скаржника на те, що кількість матеріалів сама по собі не визначає їх якість, не спростовує правомірності встановленої вимоги. Кількісна та якісна характеристики не є взаємовиключними. Замовник має право визначити необхідний мінімальний обсяг функціонально придатного контенту відповідно до власної потреби. Крім того, сама по собі наявність конкретних числових показників у технічній специфікації не свідчить про дискримінацію. Скаржник не обгрунтовує неможливість виконання відповідної вимоги та обмеження конкуренції саме внаслідок її встановлення. Щодо строку ліцензії Твердження Скаржника щодо необґрунтованості строку ліцензії «від 1 до 3 років» також не є дискримінаційною вимогою. Строк користування програмним забезпеченням є істотною споживчою характеристикою товару, оскільки безпосередньо визначає період, протягом якого Замовник отримуватиме доступ до відповідного функціоналу та навчального контенту. Замовник визначає необхідний строк ліцензії саме в межах предмета та потреб поточної закупівлі. Необхідність подальшого використання, продовження або придбання відповідних ліцензій після закінчення визначеного періоду може вирішуватися Замовником окремо з урахуванням фактичної потреби та наявного фінансування. Щодо спеціальної команди підтримки Твердження Скаржника про те, що команда підтримки повинна розглядатися виключно як характеристика організації діяльності постачальника або розробника не відповідає змісту Тендерної документації. Для Замовника принциповим є не внутрішня організаційна структура розробника, а фактична доступність користувачам належної підтримки програмного продукту, зокрема навчання користувачів, надання технічної допомоги, опрацювання проблем та звернень. Такі вимоги безпосередньо пов'язані з належним та ефективним використанням спеціалізованого програмного забезпечення педагогічними працівниками. Водночас відсутність у Тендерній документації вимог щодо конкретної кількості працівників команди, їх посад, кваліфікації чи внутрішньої структури не обмежує конкуренцію, а, навпаки, залишає постачальнику або розробнику можливість самостійно організувати відповідну підтримку, за умови забезпечення передбаченого Замовником результату. Вимога не встановлює конкретної штатної структури суб'єкта господарювання та не зобов'язує учасника створювати певну кількість посад. Щодо робочого простору вчителя та школи Вимога щодо наявності робочого простору для зберігання, групування та сортування навчального контенту має безпосереднє функціональне призначення. Замовник визначив необхідний результат — можливість організації та систематизації навчальних матеріалів. При цьому Замовником не встановлено конкретної архітектури програмного забезпечення, технології зберігання інформації чи технічного способу реалізації відповідного функціоналу. Посилання Скаржника на відсутність вимог щодо конкретного обсягу сховища, кількості користувачів тощо не підтверджує дискримінаційність вимоги. Навпаки, відсутність надмірної деталізації таких параметрів залишає виробникам програмного забезпечення можливість реалізовувати необхідний функціонал різними технічними способами. Щодо функціоналу програмного забезпечення Твердження Скаржника про те, що функції рефлексії, оцінювання, аналітики, AI-помічника, роботи з цифровими підручниками, VR та іншими інтерактивними інструментами не є характеристиками самої інтерактивної панелі, не спростовує правомірності їх включення до предмета закупівлі. Предмет закупівлі може передбачати поставку товару разом із програмним забезпеченням, необхідним для його повноцінного використання відповідно до визначеної Замовником мети. Замовник закуповує інтерактивну панель саме як засіб забезпечення освітнього процесу, а не виключно як дисплей із сенсорним керуванням. Тому функціональні можливості програмного забезпечення, яке використовується разом із панеллю, мають безпосереднє значення для споживчої цінності та практичного використання предмета закупівлі. Посилання Скаржника на відсутність норми законодавства, яка прямо встановлює обов'язковість кожної окремої функції, також не свідчить про неправомірність вимог. Законодавство про публічні закупівлі не передбачає, що Замовник може встановлювати лише ті технічні або функціональні характеристики товару, які прямо перелічені у нормативно-правових актах. В іншому випадку Замовник був би позбавлений можливості закуповувати товари з характеристиками, які відповідають його фактичній потребі та сучасному рівню технологій. Вимога щодо доступу до не менше 200 ліцензійних цифрових підручників також встановлює мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не конкретного виробника чи програмний продукт. Сам факт того, що програмне забезпечення, яке має намір запропонувати Скаржник, може не відповідати певному показнику Тендерної документації, не означає, що Замовник зобов'язаний змінити власну потребу та привести технічні характеристики у відповідність до можливостей конкретного учасника. Щодо інформаційної безпеки та хмарного зберігання Твердження Скаржника про непропорційність вимог щодо інформаційної безпеки також є необґрунтованими. Спеціалізоване програмне забезпечення передбачає роботу користувачів із хмарним середовищем, зберігання інформації та використання відповідних облікових записів. За таких умов вимоги щодо захищеного зберігання даних та інформаційної безпеки мають безпосередній зв'язок із предметом закупівлі та спрямовані на мінімізацію ризиків несанкціонованого доступу, втрати чи неправомірного використання інформації. При цьому відсутність зазначення одного конкретного стандарту або одного конкретного найменування сертифіката сама по собі не створює дискримінаційних умов. Навпаки, встановлення виключно одного конкретного сертифіката без можливості підтвердження відповідності іншим належним документом могло б істотно звузити конкуренцію. Тендерна документація встановлює вимоги до кінцевого рішення, яке повинен отримати Замовник. Законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратна частина та все програмне забезпечення, що використовується разом із нею, обов'язково повинні бути розроблені одним виробником. Для Замовника визначальним є забезпечення сумісності всіх компонентів та отримання передбаченого Тендерною документацією функціонального результату. Таким чином, Скаржник фактично ототожнює невідповідність окремого програмного рішення встановленим Замовником характеристикам із дискримінаційністю таких характеристик. Однак неможливість або небажання конкретного суб'єкта господарювання запропонувати товар із визначеними характеристиками сама по собі не є доказом порушення принципу недискримінації. До того ж Скаржник не підтверджує неможливість виконання зазначених вимог ним чи іншими потенційними учасниками. Отже, оскаржувані положення Тендерної документації встановлені відповідно до фактичної потреби Замовника, мають безпосередній зв'язок із функціональним призначенням предмета закупівлі та спрямовані на отримання комплексного рішення для забезпечення освітнього процесу. Саме по собі встановлення мінімальних кількісних та функціональних характеристик не свідчить про дискримінацію учасників. Щодо вимоги 3 Скаржника, а саме «Щодо необґрунтованих вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника.» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі та її виробника. Наведені Скаржником твердження ґрунтуються переважно на тому, що окремі документи не підтверджують безпосередньо технічні характеристики конкретної моделі інтерактивної панелі. Однак такий підхід є звуженим, оскільки предметом перевірки Замовника під час закупівлі є не лише формальна відповідність окремих технічних параметрів, а також безпечність продукції, її походження, можливість законного введення в обіг, спроможність виробника забезпечити належне виробництво та постачання товару, а також достовірність інформації, заявленої учасником. Замовник має право визначати необхідні технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі, а також спосіб підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт того, що певний документ не є обов’язковим для кожного суб’єкта господарювання поза межами конкретної закупівлі, не означає автоматичної неможливості встановлення вимоги щодо його подання у тендерній документації. Щодо декларації про відповідність Замовник не заперечує, що відповідно до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139, виробник складає декларацію про відповідність та бере на себе відповідальність за відповідність обладнання вимогам цього Технічного регламенту. Технічний регламент № 139 є чинним нормативно-правовим актом та безпосередньо поширюється на відповідне електричне та електронне обладнання. Водночас Скаржник помилково ототожнює питання обов’язковості декларації відповідно до технічного регламенту та питання способу документального підтвердження відповідності товару вимогам конкретної закупівлі. Замовником встановлено вимогу з метою отримання належного документа, що підтверджує відповідність продукції вимогам Технічного регламенту № 139. Така вимога пов’язана безпосередньо з безпечністю інтерактивної панелі як електронного обладнання та необхідністю недопущення закупівлі продукції, щодо якої відсутнє належне документальне підтвердження відповідності. При цьому Скаржник не обгрунтовує яким чином встановлена вимога унеможливлює його участь чи участь декількох виробників або постачальників у закупівлі. Немає підтвердження тому, що відповідний документ може бути отриманий виключно одним суб’єктом господарювання, що відповідно не підтверджує звуження конкуренції. Навіть якщо законодавство не встановлює реєстрацію декларації як загальну передумову введення відповідного обладнання в обіг, сама по собі ця обставина ще не доводить дискримінаційності вимоги тендерної документації. Доводи Скаржника в цій частині зводяться фактично до незгоди із визначеним Замовником способом документального підтвердження, що саме по собі не підтверджує порушення принципу недискримінації. Щодо висновку санітарно-епідеміологічної експертизи Замовник не погоджується з твердженням Скаржника про відсутність будь-якого зв’язку такого документа з предметом закупівлі. Інтерактивна панель призначена для використання у закладі освіти та передбачає систематичний і тривалий контакт із педагогічними працівниками та здобувачами освіти. Відповідно, підтвердження відповідності продукції вимогам санітарного законодавства безпосередньо пов’язане з умовами її майбутньої експлуатації. Посилання Скаржника на втрату чинності Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» саме по собі не доводить того, що документ, отриманий у встановленому порядку та чинний на момент подання пропозиції, втрачає доказове значення щодо безпечності продукції. Так само частина одинадцята статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилається Скаржник, не може тлумачитися як абсолютна заборона Замовнику встановлювати будь-які документи для підтвердження характеристик товару лише з тієї підстави, що отримання такого документа не є загальним обов’язком кожного суб’єкта господарювання. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості встановлювати документи на підтвердження технічних, якісних, екологічних, безпекових та інших характеристик предмета закупівлі. Отже, вимога встановлена не з метою перевірки статусу учасника, а для підтвердження безпечності продукції, яка планується до використання у навчальному середовищі. Скаржник при цьому не підтверджує, що відповідний документ відсутній у всіх або переважної більшості виробників інтерактивних панелей, чи що отримання або наявність такого документа доступні виключно одному суб’єкту господарювання. Щодо сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Замовник не погоджується із твердженням, що вимога щодо сертифікації системи управління безпекою ланцюга постачання не має жодного зв’язку з предметом закупівлі. Скаржник сам зазначає, що ДСТУ ISO 28000:2008 стосується системи управління безпекою ланцюга постачання. Саме ця обставина і визначає мету встановлення відповідної вимоги. Предметом закупівлі є високотехнологічне обладнання, виробництво та постачання якого передбачає використання комплектувальних, електронних компонентів, логістичних операцій, транспортування та інших елементів ланцюга постачання. Для Замовника має значення не лише відповідність кінцевого виробу окремим технічним характеристикам, а також належна організація процесів, пов’язаних із його виробництвом та постачанням. Наявність сертифікованої системи управління безпекою ланцюга постачання є одним зі способів документального підтвердження того, що відповідні процеси виробника організовані системно. Аргумент Скаржника про те, що сертифікат не підтверджує яскравість екрана, роздільну здатність чи інші окремі параметри панелі, не спростовує мети встановлення вимоги, оскільки такий сертифікат і не встановлювався для підтвердження відповідних технічних параметрів. Водночас твердження щодо ISO 28000:2007 необхідно оцінювати з урахуванням того, що статус міжнародного стандарту ISO та чинність відповідного національного стандарту ДСТУ є різними правовими питаннями. Сам Скаржник визнає, що заміна міжнародної редакції не означає автоматичного припинення чинності відповідного національного стандарту. Крім того, Скаржником не доведено, що дану вимогу може виконати лише один виробник інтерактивних панелей або що наявність такого сертифіката є об’єктивно недоступною для інших виробників. Таким чином, доводи про дискримінаційність вимоги ґрунтуються на суб’єктивній оцінці її доцільності, а не на доказах фактичного обмеження конкуренції. Щодо атестата виробництва Замовник також не погоджується з доводами Скаржника щодо неправомірності вимоги про надання атестата виробництва. Скаржник виходить із помилкової передумови, що кожний документ, який вимагається Замовником, повинен окремо підтверджувати всі технічні характеристики конкретної інтерактивної панелі. Атестат виробництва має інше функціональне призначення — підтвердження наявності у виробника відповідних технічних та виробничих можливостей для виготовлення продукції. Для Замовника є об’єктивно важливим отримати підтвердження не лише того, що у технічному описі учасника зазначені необхідні характеристики, але й того, що виробник має виробничу спроможність забезпечити виготовлення відповідного товару. Це особливо важливо з огляду на необхідність належного та своєчасного виконання договору про закупівлю та мінімізації ризику пропозиції товару, який фактично не виробляється заявленим виробником або щодо якого виробник не має відповідних технологічних можливостей. Таким чином, атестат виробництва та документи безпосередньо на товар підтверджують різні обставини та не є взаємозамінними. Саме тому посилання Скаржника на можливість підтвердження технічних характеристик деклараціями, технічною документацією або іншими документами на товар не спростовує необхідності окремого підтвердження виробничої спроможності виробника. При цьому Скаржником не надано доказів, що отримання такого документа є неможливим для виробників відповідного обладнання або що таку вимогу може виконати лише один виробник. Щодо документа про країну походження товару Твердження Скаржника про те, що пункт 83 Особливостей нібито забороняє Замовнику вимагати інформацію або документ щодо країни походження товару на етапі подання тендерної пропозиції, ґрунтується на неправильному тлумаченні зазначеної норми. Пункт 83 Особливостей у чинній редакції встановлює спеціальні правила щодо закупівель, пов’язаних із вимогами до країни походження товарів, та містить відповідні механізми підтвердження такої інформації. Чинна редакція Особливостей № 1178 прямо оперує інформацією щодо країни походження товарів у контексті здійснення закупівлі. Той факт, що на етапі виконання договору постачальник зобов’язаний надати документ про країну походження товару при поданні документів для здійснення оплати, не означає заборони Замовнику перевіряти відповідність товару вимогам щодо походження вже на стадії оцінки тендерної пропозиції. Йдеться про два різні етапи та дві різні цілі документального підтвердження. На стадії проведення процедури закупівлі Замовник перевіряє, чи відповідає запропонований учасником товар установленим умовам закупівлі та вимогам щодо його походження. На стадії виконання договору підтверджується походження товару, який фактично поставляється та за який здійснюється оплата. Якщо застосовувати запропоноване Скаржником тлумачення, Замовник фактично був би позбавлений можливості перевірити допустимість запропонованого товару до визначення переможця, а невідповідність походження могла б бути виявлена лише після укладення договору, що суперечило б меті відповідного регулювання. Отже, вимога щодо документального підтвердження країни походження у складі тендерної пропозиції спрямована на попередню перевірку відповідності запропонованого товару умовам закупівлі, тоді як документ, який подається під час оплати, підтверджує походження фактично поставленої партії товару. Щодо висновку про виробництво товару Замовник не погоджується із твердженням Скаржника, що висновок про виробництво товарів/виконання робіт/надання послуг суб’єктом господарювання не має відношення до предмета закупівлі. Вимога встановлена з метою підтвердження фактичного виробництва запропонованого товару заявленим виробником та у заявленій країні, а не для підтвердження окремих технічних параметрів. Документ про виробничу діяльність та документ про технічні характеристики товару підтверджують різні юридично значущі обставини. Паспорт, технічний опис або декларація про відповідність можуть підтверджувати характеристики певної моделі продукції, однак самі по собі не завжди є достатнім підтвердженням того, що суб’єкт господарювання фактично здійснює відповідне виробництво на заявленій території. Саме тому Замовником передбачено окремий документ на підтвердження відповідної обставини. Також безпідставним є твердження Скаржника про те, що отримання документа «не залежить від учасника», оскільки тендерна документація не встановлює, що такий документ обов’язково повинен бути отриманий самим учасником. Вимога стосується документального підтвердження діяльності виробника запропонованої продукції. При цьому для товару іноземного походження Замовником передбачено можливість подання аналога документа, виданого уповноваженим органом відповідної країни, тобто вимога не обмежена виключно документами української Торгово-промислової палати. Така вимога, навпаки, враховує можливість участі у закупівлі учасників, які пропонують продукцію іноземного виробництва. Сукупність документів встановлена Замовником для підтвердження різних обставин, а саме: ● відповідності та безпечності продукції; ● дотримання вимог технічного регулювання; ● безпеки процесів постачання; ● виробничої спроможності виробника; ● фактичного виробництва продукції; ● країни походження товару; ● можливості належного виконання майбутнього договору. Таким чином, той факт, що сертифікат системи управління, атестат виробництва чи документ про діяльність виробника не підтверджують, наприклад, діагональ або роздільну здатність дисплея, не робить їх автоматично такими, що не пов’язані з предметом закупівлі. Крім того, Скарга не містить інформації стосовно виробників, які можуть або не можуть виконати відповідні вимоги, не доведено, що сукупності таких вимог відповідає виключно один виробник. Фактично аргументація скарги зводиться переважно до твердження про те, що Скаржник вважає інший спосіб документального підтвердження достатнім або доцільнішим. Проте суб’єктивна незгода потенційного учасника із визначеним Замовником способом підтвердження встановлених характеристик та обставин сама по собі не свідчить про дискримінаційність тендерної документації. Вимоги Замовника спрямовані на отримання належного, безпечного, законно введеного в обіг товару від виробника, спроможного забезпечити його виробництво та постачання, а також на мінімізацію ризиків отримання недостовірної інформації щодо виробника, походження та відповідності продукції. Щодо вимоги 4 Скаржника, а саме «Щодо встановлення необґрунтованих та непропорційних вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення» повідомляємо наступне: Замовник не погоджується з доводами Скаржника, щодо нібито необґрунтованого та дискримінаційного характеру вимог до документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника побудована переважно на твердженні, що відповідні документи не підтверджують технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас таке твердження не враховує змісту Тендерної документації, оскільки оскаржувані документи встановлені не для підтвердження апаратних характеристик інтерактивної панелі, а для підтвердження характеристик, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке входить до складу запропонованого учасником комплексного рішення. Спеціалізоване програмне забезпечення не є випадковим або стороннім елементом закупівлі, а безпосередньо забезпечує функціональні можливості інтерактивної панелі, необхідні Замовнику для її використання в освітньому процесі. Тому Замовник має об’єктивний інтерес у перевірці не лише заявленого учасником функціоналу такого програмного забезпечення, але й його походження, виробника та документального підтвердження відповідності. Замовник має право формувати технічну специфікацію відповідно до власної потреби та визначати характеристики товарів і послуг, які закуповуються, за умови дотримання принципів здійснення закупівель. Сам факт незгоди Скаржника зі способом документального підтвердження не свідчить про дискримінаційність відповідної вимоги. Щодо сертифіката відповідності на спеціальне програмне забезпечення Замовник не погоджується з твердженням Скаржника, що сертифікат відповідності на спеціальне програмне забезпечення не має зв’язку з предметом закупівлі лише тому, що такий документ не підтверджує технічні характеристики апаратної частини інтерактивної панелі. Оскаржувана вимога встановлена саме щодо спеціального програмного забезпечення, а не щодо підтвердження фізичних характеристик інтерактивної панелі. Відтак посилання Скаржника на те, що сертифікат відповідності програмного забезпечення не характеризує апаратну частину панелі, не стосується суті встановленої Замовником вимоги. Спеціалізоване програмне забезпечення є складовою функціональності рішення, яке закуповується Замовником. Його використання передбачає роботу педагогічних працівників і здобувачів освіти з навчальним контентом, обліковими записами, хмарними сервісами, інтерактивними матеріалами та іншими цифровими функціями. Тому Замовник має обґрунтований інтерес в отриманні документального підтвердження відповідності запропонованого програмного продукту встановленим до нього вимогам. Твердження Скаржника, що відповідність програмного забезпечення можна перевірити виключно шляхом зіставлення переліку заявлених функцій із вимогами Тендерної документації, також є необґрунтованим. Опис функціоналу, який надається самим учасником або виробником, та документ про відповідність мають різне доказове значення. Наявність у технічному описі твердження про певні функціональні можливості сама по собі не позбавляє Замовника права вимагати додаткове документальне підтвердження відповідності програмного продукту. Водночас Скаржником не наведено доказів, що відповідний сертифікат може мати виключно один конкретний виробник програмного забезпечення або що встановлена вимога об’єктивно унеможливлює участь інших суб’єктів господарювання. Саме по собі твердження, що програмне забезпечення Скаржника може виконувати необхідні функції, але не має документа, який вимагається Замовником, не свідчить про дискримінаційність Тендерної документації. Замовник не зобов’язаний адаптувати встановлений спосіб документального підтвердження під комплект документів, наявний у конкретного потенційного учасника. Таким чином, вимога щодо сертифіката відповідності встановлена для підтвердження належності та відповідності саме спеціалізованого програмного забезпечення, а не технічних характеристик апаратної частини інтерактивної панелі, у зв’язку з чим доводи Скаржника у цій частині не доводять дискримінаційного характеру вимоги. Щодо сертифіката походження спеціального програмного забезпечення Замовник також не погоджується з твердженням Скаржника про неправомірність вимоги щодо документального підтвердження походження спеціального програмного забезпечення. По-перше, Скаржник помилково виходить із того, що якщо пунктом 83 Особливостей передбачено подання документа щодо країни походження на певному етапі виконання договору, Замовнику автоматично заборонено перевіряти походження запропонованого товару на стадії проведення процедури закупівлі. Чинні Особливості № 1178 передбачають спеціальні вимоги щодо країни походження товарів, а також окреме документальне підтвердження походження товару під час виконання договору. Однак перевірка походження товару, який учасник пропонує поставити, та підтвердження походження товару, фактично поставленого за укладеним договором, мають різну мету та здійснюються на різних стадіях. На стадії розгляду тендерної пропозиції Замовник повинен мати можливість перевірити, чи відповідає запропоноване учасником рішення встановленим умовам закупівлі, у тому числі щодо походження його складових. Інакше могла б виникнути ситуація, коли учасник буде визначений переможцем та з ним буде укладено договір, а невідповідність товару вимогам щодо походження буде встановлена лише на стадії його поставки та оплати. Тому наявність у пункті 83 Особливостей вимог щодо документів на етапі виконання договору сама по собі не свідчить про заборону встановлення у Тендерній документації вимог щодо підтвердження походження запропонованого товару на більш ранньому етапі. По-друге, посилання Скаржника на статтю 41 Митного кодексу України не доводить дискримінаційності встановленої Замовником вимоги. Стаття 41 Митного кодексу визначає документи, що можуть підтверджувати країну походження товару в межах митно-правового регулювання. Водночас правила митного оформлення та умови конкретної процедури публічної закупівлі мають різне функціональне призначення. Сам факт існування кількох видів документів, передбачених Митним кодексом, не означає автоматичної заборони Замовнику визначити у Тендерній документації конкретний документ, яким має підтверджуватися відповідна характеристика запропонованого рішення, за умови відсутності доказів дискримінації. По-третє, твердження Скаржника про те, що походження програмного забезпечення не характеризує технічні властивості інтерактивної панелі, також не спростовує вимогу Замовника. Документ про походження взагалі не призначений для підтвердження технічних параметрів. Він підтверджує іншу юридично значущу обставину — походження запропонованого продукту. Отже, вимоги до технічного функціоналу та вимоги щодо походження продукції не є взаємозамінними та можуть перевірятися різними документами. При цьому Скаржником не доведено, що вимога щодо походження спеціалізованого програмного забезпечення встановлена таким чином, що їй здатний відповідати лише один виробник або один учасник. Таким чином, доводи Скаржника фактично зводяться до незгоди зі стадією та формою документального підтвердження, але не містять належного доведення того, що така вимога реально обмежує конкуренцію. Щодо висновку про виробництво спеціального програмного забезпечення Замовником документ встановлений не для підтвердження апаратних параметрів інтерактивної панелі, а для підтвердження обставин, пов’язаних із виробником/розробником запропонованого спеціального програмного забезпечення та здійсненням ним відповідної діяльності. Така вимога дозволяє Замовнику отримати документальне підтвердження того, що зазначений у пропозиції суб’єкт господарювання фактично здійснює виробництво відповідного продукту, виконання робіт або надання послуг, пов’язаних із програмним забезпеченням, а не лише формально зазначений учасником як його виробник чи розробник. З огляду на те, що спеціалізоване програмне забезпечення має забезпечувати значний обсяг функціоналу протягом визначеного строку ліцензування, його походження та фактична діяльність виробника/розробника мають значення для Замовника з точки зору легальності використання продукту, його супроводження та виконання відповідних зобов’язань. Безпідставним є твердження, Скаржника що вимога встановлюється виключно під українських виробників. Тендерною документацією передбачено альтернативний механізм для продукції іноземного походження — можливість подання аналога відповідного документа, виданого уповноваженим органом країни виробника. Отже, вимога сформульована з урахуванням можливості запропонувати як українське, так і іноземне спеціалізоване програмне забезпечення. Не може вважатися самостійним доказом дискримінації й необхідність перекладу іноземного документа українською мовою. Тендерна пропозиція подається для оцінки українським Замовником, тому вимога щодо належного перекладу документа спрямована на забезпечення можливості перевірити його зміст, а не на обмеження участі іноземних виробників. Крім того, Скаржник не наводить доказів того, що отримання відповідного документа або його аналога є об’єктивно неможливим для інших виробників програмного забезпечення чи що аналогічний документ може бути отриманий виключно одним конкретним виробником. Саме твердження про те, що певний виробник програмного забезпечення такого документа не має, не може автоматично покладати на Замовника обов’язок виключити відповідну вимогу. Скаржник помилково оцінює кожен із документів виключно через його здатність підтверджувати технічні характеристики інтерактивної панелі. Водночас документи, передбачені Тендерною документацією щодо спеціального програмного забезпечення, мають різне призначення та підтверджують різні обставини: ● сертифікат відповідності — належність та відповідність запропонованого програмного продукту; ● документ про походження — походження запропонованого програмного продукту; ● висновок про виробництво/виконання робіт/надання послуг — фактичну діяльність заявленого виробника або розробника програмного забезпечення. Отже, вимоги не дублюють одна одну та не повинні одночасно підтверджувати одні й ті самі технічні характеристики. Фактично аргументація Скаржника ґрунтується на твердженні, що він вважає достатнім інший, менш широкий пакет документів. Однак право потенційного учасника запропонувати товар не означає обов’язку Замовника встановити тендерну документацію відповідно до документів, які вже має такий учасник або виробник продукції, яку він має намір запропонувати. Встановлені вимоги не носять дискримінаційного характеру через те, що вони створюють для конкретного суб’єкта необхідність отримати додаткові документи. Оскаржувані вимоги встановлені Замовником для отримання комплексного документального підтвердження відповідності, походження та виробництва спеціального програмного забезпечення, яке є функціональною складовою рішення, що закуповується. Враховуючи викладене, доводи Скаржника є необґрунтованими, не підтверджують факту неправомірного обмеження конкуренції або надання переваги окремому учаснику чи виробнику та не доводять порушення Замовником принципів недискримінації і добросовісної конкуренції. Наголошуємо, що дана процедура закупівлі реалізується Замовником із неухильним дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, повністю відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, та іншим вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, просимо Орган оскарження відмовити у задоволенні скарги ФОП Романюк Павло Володимирович. Додатки до пояснення щодо скарги: 1.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку панелей 2.Розширена порівняльна таблиця аналізу ринку програмного забезпечення 3. Технічний паспорт 1-Vision 4. Технічний паспорт ЕдПро 5. Технічний паспорт Арбук 6. Технічний паспорт Едді Классрум Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК Таблиця 1 і 2 прикріплені як окремі файли.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 5491c76ff196458b8c41c3788dfaba37
Дата опублікування: 13.08.2026 16:48
Автор: Замовник
Номер: 1cca6561b15d40d48706df8f1bae59c5
Тема запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович
Текст запиту: Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від Замовника: Степанський академічний ліцей Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Процедура закупівлі: UA-2026-08-04-004116-a Скаржник: ФОП Романюк Павло Володимирович ВІДПОВІДЬ НА ПОЯСНЕННЯ 17.08.2026р. Фізична особа-підприємець Романюк Павло Володимирович завантажив додаткові пояснення Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими аргументами щодо необґрунтованості встановлених технічних і функціональних характеристик, неналежного підтвердження відповідності запропонованих рішень та відсутності щонайменше двох комплектних рішень. Наведена Скаржником позиція фактично ґрунтується на припущенні, що кожен окремий числовий показник технічної специфікації повинен бути прямо передбачений нормативно-правовим актом або окремо обґрунтований Замовником як єдино можливий показник для забезпечення освітнього процесу. Однак такого обов’язку законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає технічну специфікацію саме як встановлену Замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару, а технічні специфікації можуть формуватися, зокрема, у вигляді переліку експлуатаційних або функціональних вимог за умови їх достатньої точності для однозначного розуміння предмета закупівлі. Щодо твердження про необґрунтованість встановлення конкретних технічних показників Скаржник зазначає, що наявність на ринку щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає встановленим вимогам, нібито доводить виключно можливість виконання таких вимог, але не обґрунтовує необхідності кожного конкретного показника. Замовник вважає такий підхід помилковим. Технічна специфікація формується Замовником виходячи не з необхідності встановлення абсолютного мінімуму, за якого товар у принципі може виконувати певну функцію, а виходячи з того рівня технічних, якісних, експлуатаційних та функціональних властивостей, який Замовник бажає отримати за результатами закупівлі. Іншими словами, поняття «необхідна характеристика» не означає виключно характеристику, без якої інтерактивна панель взагалі не може бути використана в освітньому процесі. Замовник має право визначати необхідний для нього рівень якості та експлуатаційних властивостей обладнання. Наприклад, встановлення вимог до часу відгуку, яскравості дисплея, ресурсу матриці, технології дисплея, захисного скла та інших параметрів спрямоване не просто на отримання пристрою, здатного відображати зображення, а на забезпечення належної швидкості взаємодії із сенсорним контентом, достатньої видимості інформації в умовах навчального приміщення, тривалого строку експлуатації обладнання, стійкості дисплея до механічного впливу та загальної придатності обладнання до інтенсивного використання в освітньому середовищі. При цьому законодавство не покладає на Замовника обов’язку доводити, що панель з показником, який на одну чи декілька одиниць відрізняється від установленої межі, взагалі не може використовуватися в освітньому процесі. Такий підхід фактично унеможливив би встановлення будь-яких конкретних мінімальних або максимальних характеристик, оскільки майже для кожного числового показника теоретично можливо запропонувати його незначне зменшення або збільшення та стверджувати, що товар усе ще залишається функціонально придатним. Саме для усунення такої невизначеності технічна специфікація і встановлює конкретні мінімальні або максимальні межі характеристик. Показовим є й те, що у своїй узагальненій практиці АМКУ прямо зазначав можливість визначення критеріїв еквівалентності шляхом установлення конкретних характеристик та показників «не менше»/«не більше». Так само необґрунтованим є твердження Скаржника, що кожний показник повинен мати окреме нормативне закріплення. Законодавство не передбачає, що Замовник має право встановлювати лише ті характеристики товару, конкретні числові значення яких прямо містяться у ДСТУ, технічному регламенті, наказі чи іншому нормативному акті. Навпаки, Закон передбачає можливість формування Замовником технічної специфікації та встановлення експлуатаційних і функціональних характеристик предмета закупівлі. В іншому випадку Замовник фактично був би позбавлений можливості визначати необхідний рівень якості сучасної техніки у випадках, коли нормативний акт установлює лише базові вимоги до її безпечності або взагалі не встановлює конкретного значення відповідного технічного параметра. Таким чином, посилання Замовника на продукцію 1-Vision та EdPro не використовується як єдине обґрунтування потреби у відповідних характеристиках. Воно має інше значення — підтверджує, що встановлені Замовником характеристики не є унікальними характеристиками товару одного виробника та можуть бути забезпечені різними виробниками на конкурентному ринку. Щодо того чому встановлений відповідний рівень характеристик, то Замовник виходив із необхідності отримання сучасного, надійного та придатного до інтенсивного використання в освітньому процесі обладнання з визначеним рівнем експлуатаційних характеристик. Щодо твердження що встановлений рівень характеристик обмежує конкуренцію, то надана Замовником інформація про щонайменше двох виробників підтверджує, що виконання відповідних вимог не обмежене продукцією одного виробника. Тому Скаржник безпідставно намагається протиставити ці обставини одна одній. Щодо твердження про неналежне підтвердження відповідності запропонованих рішень усім вимогам ТД та необґрунтованості встановлених технічних і функціональних показників. Скаржник неодноразово зазначає, що обладнання з іншими показниками також може забезпечувати освітній процес. Однак сам факт того, що певний товар може виконувати базову функцію, не означає, що Замовник зобов’язаний визнати його еквівалентним товару з вищими або іншими експлуатаційними характеристиками. Наприклад, два дисплеї можуть відтворювати однакове зображення, однак відрізнятися за яскравістю, ресурсом роботи, швидкістю відгуку, конструкцією захисного скла та іншими параметрами. Формальна здатність обох пристроїв демонструвати навчальний матеріал не означає тотожності їх експлуатаційних характеристик. Фактично позиція Скаржника зводиться до пропозиції замінити визначений Замовником рівень характеристик на нижчий рівень, достатній для товару, який має можливість запропонувати Скаржник. Однак принцип недискримінації не означає обов’язку Замовника встановлювати технічні характеристики на мінімальному рівні, щоб Скаржник міг запропонувати свою продукцію. Критичним є те, чи створює конкретна сукупність характеристик необґрунтовану перевагу одному виробнику та чи виключає реальну конкуренцію. Саме для перевірки цієї обставини Замовником і було наведено інформацію щодо альтернативних рішень. Замовник також не погоджується з твердженням, що ним нібито не підтверджено наявності щонайменше двох рішень, які можуть відповідати вимогам Тендерної документації. Скаржник штучно звужує поняття «рішення» до необхідності існування на ринку заздалегідь сформованого одним виробником комерційного комплекту, в якому інтерактивна панель та спеціалізоване програмне забезпечення мають продаватися як єдиний неподільний продукт. Тендерна документація такої вимоги не містить. Предметом пропозиції учасника є комплексне рішення, відповідність якого перевіряється за результатом сукупності його складових. При цьому законодавство не встановлює загальної вимоги, відповідно до якої апаратне обладнання та спеціалізоване програмне забезпечення повинні мати одного виробника. Таким чином, комплектність рішення визначається не спільністю виробника всіх його компонентів, а можливістю учасника запропонувати в межах однієї тендерної пропозиції сукупність сумісних складових, які разом відповідають усім вимогам Тендерної документації. Саме тому наявність інтерактивних панелей різних виробників та спеціалізованого програмного забезпечення, яке може використовуватися з відповідним обладнанням, є релевантною для оцінки можливості формування альтернативних комплексних рішень. Для прикладу, відповідність вимогам може забезпечуватися різними комбінаціями сумісного обладнання та програмного забезпечення, якщо кожна така комбінація відповідає встановленим Замовником характеристикам у сукупності. Твердження Скаржника про те, що Замовник нібито «об’єднує характеристики» різних товарів таким чином, щоб жодне фактичне рішення не відповідало ТД, мало б правове значення лише за умови доведення, що відповідні компоненти не можуть бути об’єднані та запропоновані одним учасником як сумісне комплексне рішення. Таких доказів Скаржником не наведено. Навпаки, сама наявність на ринку декількох апаратних і програмних продуктів, здатних забезпечувати встановлені характеристики, спростовує твердження про очевидну орієнтацію технічної специфікації виключно на єдину конкретну модель чи одного постачальника. Аналогічно необґрунтованими є твердження Скаржника щодо кількісних показників навчального контенту. Замовником визначена потреба не просто у наявності будь-якої бібліотеки навчальних матеріалів, а у значному та структурованому масиві готового освітнього контенту різних типів, який може систематично використовуватися педагогічними працівниками. Загальна кількість матеріалів та мінімальні показники за категоріями встановлені для того, щоб програмний продукт забезпечував не формальну наявність бібліотеки, а її достатню насиченість різними видами матеріалів. При цьому окремі категорії контенту не є взаємозамінними. Наявність, наприклад, великої кількості відеоматеріалів не компенсує недостатньої кількості тестів, практичних робіт, лабораторних робіт, конспектів уроків або домашніх завдань. Саме тому Замовником установлено не лише загальну кількість контенту, а й мінімальні показники його структури. Аргумент Скаржника про те, що програмний продукт із меншою бібліотекою також може використовуватися в освітньому процесі, по суті повторює його позицію щодо технічних характеристик обладнання: Скаржник пропонує замінити визначений Замовником рівень забезпечення потреби на інший, нижчий рівень, який сам Скаржник вважає достатнім. Проте визначення того, який обсяг готового навчального контенту необхідний для Замовника, належить саме до формування його потреби. Так само вимога щодо не менше 200 цифрових підручників установлена як мінімальний обсяг доступного навчального ресурсу, а не як вимога щодо конкретного найменування програмного продукту. Стосовно твердження Скаржника про те, що Замовником не надано безпосередньо сертифікат, яким підтверджується захищене зберігання даних у хмарному сховищі, Замовник зазначає наступне. Наданий технічний документ виробника містить інформацію про наявність відповідної характеристики та про її документальне підтвердження сертифікатом. Скаржник при цьому не наводить жодних доказів того, що зазначена інформація виробника є недостовірною, що відповідного сертифіката не існує або що програмний продукт фактично не забезпечує передбаченого Тендерною документацією рівня захищеного зберігання інформації. Саме по собі ненадання копії окремого документа разом із поясненнями Замовника не може автоматично перетворювати підтверджену виробником характеристику на таку, що відсутня у відповідного продукту, якщо інші надані матеріали прямо підтверджують її наявність. Водночас, якщо рішенням Комісії було прямо визначено обов’язок Замовника надати саме відповідні підтверджуючі документи, оцінювати виконання такого рішення необхідно виходячи з точного змісту його резолютивної частини та всього комплексу матеріалів, наданих Замовником, а не виключно з твердження Скаржника про відсутність одного окремого документа. При цьому відсутність копії одного документа щодо окремої характеристики не спростовує автоматично наявність другого конкурентного рішення в цілому та тим більше не є самостійним доказом того, що вимога Тендерної документації встановлена під одного виробника. Скаржник також безпідставно характеризує наведення Замовником інформації про 1-Vision, EdPro, Ar Book та Eddy Classroom як «постфактум підбір» товарів під уже сформовану технічну специфікацію. Надання такої інформації здійснюється саме у відповідь на необхідність підтвердити конкурентність установлених вимог. Наявність альтернативної продукції на ринку є об’єктивним способом продемонструвати, що встановлена сукупність характеристик може бути виконана не одним конкретним виробником. Більше того, офіційна узагальнена практика АМКУ звертає увагу саме на ризик установлення характеристик, яким відповідає продукція лише одного виробника, а також на необхідність належного визначення характеристик еквіваленту. Отже, доведення Замовником існування декількох альтернативних рішень є безпосередньо релевантним для спростування твердження про обмеження конкуренції. Замовник визначив необхідний рівень технічних та функціональних характеристик виходячи з потреби отримати сучасне, довговічне, надійне та функціональне обладнання для систематичного використання в освітньому процесі разом із розвиненим спеціалізованим програмним забезпеченням та значним обсягом готового навчального контенту. Скаржник натомість не довів, що встановленій сукупності характеристик може відповідати виключно один виробник, не довів технічної несумісності наведених Замовником апаратних та програмних рішень та не навів доказів неможливості формування щонайменше двох конкурентних комплексних пропозицій. Фактично доводи Скаржника зводяться до того, що інші, нижчі або відмінні характеристики, на його думку, також були б достатніми. Проте наявність на ринку товару з іншими характеристиками, який також може виконувати певні базові функції, сама по собі не покладає на Замовника обов’язку знижувати або змінювати встановлений ним рівень технічних, експлуатаційних та функціональних вимог. Замовник не погоджується з наведеними Скаржником додатковими доводами щодо нібито необґрунтованості вимог до документального підтвердження відповідності інтерактивної панелі, її виробника та спеціального програмного забезпечення. Аргументація Скаржника фактично зводиться до того, що Замовник повинен не лише визначити, яку саме обставину підтверджує кожен документ, але й довести, що без відповідного документа взагалі неможливо здійснити закупівлю або забезпечити виконання договору. Проте такий підхід надмірно звужує право Замовника на формування умов закупівлі. Законодавство про публічні закупівлі передбачає можливість визначення Замовником технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі та документального підтвердження відповідності встановленим вимогам, за умови дотримання принципів недискримінації та пропорційності. Щодо вимоги про надання зареєстрованої декларації про відповідність Скаржник повторно зводить питання виключно до того, чи містить Технічний регламент № 139 пряму норму про обов’язкову реєстрацію декларації в органі з оцінки відповідності. Замовник не стверджує, що така реєстрація є окремою загальнообов’язковою процедурою введення продукції в обіг, встановленою самим Технічним регламентом. Водночас предметом спору є не встановлення Замовником нового правила технічного регулювання для всіх суб’єктів господарювання, а визначення способу документального підтвердження в межах конкретної процедури закупівлі. Технічний регламент № 139 передбачає обов’язок виробника здійснити оцінку відповідності, скласти декларацію про відповідність та взяти на себе відповідальність за відповідність обладнання встановленим вимогам. Замовник, у свою чергу, зацікавлений не лише в отриманні документа, складеного самим виробником, але й у можливості додаткової перевірки його походження та факту використання відповідного документа в процедурі оцінювання відповідності. Тому вимога щодо зареєстрованої декларації встановлена як підвищений рівень документальної перевірки продукції, яка буде використовуватися у закладі освіти, а не як спроба змінити встановлену державою процедуру оцінки відповідності. Скаржник фактично виходить із того, що якщо певна форма підтвердження не є загальнообов’язковою для введення продукції в обіг, вона автоматично не може бути передбачена тендерною документацією. Проте такого загального правила законодавство про публічні закупівлі не встановлює. Крім того, Скаржником не наведено доказів, що така форма підтвердження є об’єктивно недоступною для учасників ринку або що її може виконати виключно один конкретний виробник. Отже, сам факт відсутності у Технічному регламенті прямої норми щодо обов’язкової реєстрації декларації не є тотожним доказу дискримінаційності відповідної вимоги тендерної документації. Щодо вимоги про надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Скаржник зазначає, що Замовник нібито лише пояснив сферу дії відповідного стандарту, але не обґрунтував, який саме ризик усувається його застосуванням. Замовник зазначає, що необхідність цієї вимоги безпосередньо пов’язана з характером предмета закупівлі. Інтерактивна панель є складним електронним обладнанням, кінцевий результат виробництва та постачання якого залежить від значної кількості елементів ланцюга постачання: комплектувальних, електронних компонентів, виробничих операцій, складування, транспортування та передачі готової продукції. Саме на таких етапах можуть виникати ризики: • порушення цілісності або простежуваності ланцюга постачання; • несанкціонованої заміни комплектувальних; • порушення встановлених процедур транспортування та зберігання; • втручання третіх осіб у логістичні операції; • перебоїв або неналежного управління безпекою поставок. Таким чином, вимога щодо системи управління безпекою ланцюга постачання встановлена не для підтвердження окремого параметра дисплея, а для мінімізації організаційних і логістичних ризиків, які безпосередньо супроводжують виготовлення та постачання високотехнологічного обладнання. Скаржник фактично вимагає від Замовника довести, що без ISO 28000 виконання договору взагалі неможливе. Проте саме така умова не є критерієм правомірності встановлення вимоги. Замовник має право застосовувати механізми управління ризиками та вимагати від виробника підтвердження наявності системних процедур, які знижують відповідні ризики, а не лише реагувати на них після їх фактичного виникнення. Отже, необхідність відповідного документа полягає у тому, що він підтверджує не окрему технічну характеристику товару, а організований підхід виробника до безпеки ланцюга постачання продукції, що закуповується. Скаржником при цьому не доведено, що вимога фактично закриває ринок для конкуренції або встановлена під одного виробника. Щодо атестата виробництва Аналогічно Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої необхідність атестата виробництва нібито не обґрунтована лише тому, що виробничу спроможність теоретично можна підтвердити іншими документами. Мета цієї вимоги полягає у перевірці того, що заявлений виробник має реальні технічні та технологічні можливості для виготовлення відповідної категорії обладнання. Для Замовника важливо відрізняти фактичного виробника від суб’єкта, який лише здійснює комплектування, маркування, імпорт, перепродаж або використовує власне комерційне найменування щодо продукції, фактично виготовленої іншою особою. Технічний паспорт конкретної моделі може містити її характеристики, проте він не вирішує питання щодо реальної виробничої спроможності суб’єкта, зазначеного як виробник. Саме тому атестат виробництва виконує іншу функцію, ніж технічна документація на товар. Вимога також спрямована на мінімізацію ризику неналежного виконання договору у випадку, коли учасник пропонує значну кількість обладнання, однак заявлений виробник фактично не має достатньої виробничої бази або технологічної можливості виготовляти відповідний товар. Отже, Замовник не просто констатує, «що підтверджує документ», а пояснює конкретну потребу: перевірити реальність заявленого виробництва та зменшити ризик поставки товару невідомого або непідтвердженого походження. Щодо документального підтвердження країни походження та виробництва товару Замовник не погоджується з позицією Скаржника, відповідно до якої для перевірки походження товару достатньо будь-якого іншого документа, який учасник вважає належним. Установлення конкретних способів документального підтвердження має на меті забезпечити однакові та заздалегідь визначені правила перевірки для всіх учасників, а не проводити оцінку різнорідних документів на власний розсуд після розкриття пропозицій. Пункт 83 Особливостей № 1178 передбачає правила щодо інформації та документів про країну походження відповідних товарів, у тому числі на етапі виконання договору. Однак встановлення такого обов’язку на етапі виконання договору не означає, що Замовник позбавлений права перевірити заявлене походження товару ще на стадії проведення процедури закупівлі. Ці документи виконують різні функції. На етапі тендерної пропозиції підтверджується походження запропонованого товару та його відповідність установленим умовам закупівлі. Під час виконання договору підтверджується походження фактично поставленого товару, щодо якого здійснюється оплата. Так само висновок щодо виробництва підтверджує не лише географічне походження, а й факт здійснення заявленим суб’єктом відповідної виробничої діяльності. Тому документ про країну походження та документ про виробництво не є тотожними та підтверджують різні обставини. Мета Замовника полягає у виключенні ситуацій, коли учасник лише декларативно зазначає певну країну походження або певного виробника, однак не має незалежних документів на підтвердження такої інформації. Таким чином, вимоги мають конкретне функціональне призначення: простежуваність товару, перевірка достовірності заявленої країни походження та підтвердження фактичної діяльності заявленого виробника. Щодо спеціального програмного забезпечення Скаржник помилково виходить із того, що якщо певний документ не підтверджує конкретну функцію програмного забезпечення, наприклад кількість уроків, наявність AI-помічника або VR-функціоналу, такий документ автоматично не має зв’язку з предметом закупівлі. Відповідність програмного забезпечення предмету закупівлі складається не лише з перевірки його функціоналу. Замовник перевіряє щонайменше декілька різних груп обставин: функціональні характеристики — що саме може виконувати програмний продукт; відповідність програмного продукту — чи має він належне документальне підтвердження; походження — звідки походить відповідний продукт; виробник або розробник — який суб’єкт фактично здійснює його виробництво, розроблення чи надання; правомірність та простежуваність постачання — чи може відповідний продукт бути належним чином ідентифікований у складі комплексного рішення. Тому технічний паспорт або опис функціоналу та сертифікат відповідності, документ про походження або висновок щодо виробника не є взаємозамінними. Перші підтверджують функціональні можливості, інші — окремі юридично та фактично значущі характеристики продукту і його походження. Замовник має об’єктивний інтерес отримати не лише програмне забезпечення, яке формально має певний перелік функцій, але й ідентифікований та документально підтверджений програмний продукт від визначеного виробника/розробника, із підтвердженим походженням та відповідністю. Особливо це має значення з огляду на те, що спеціальне програмне забезпечення передбачає ліцензійне використання протягом визначеного строку, доступ до значного масиву навчального контенту, хмарного середовища, цифрових підручників, технічної підтримки та інших сервісів. Для Замовника відповідно має значення не лише те, що учасник у порівняльній таблиці зазначив наявність певних функцій, але й те, який саме продукт буде поставлений, хто є його виробником/розробником, звідки він походить та якими незалежними документами це підтверджується. Окремо слід зазначити, що значна частина аргументації Скаржника зводиться до того, що відповідні обставини «можуть бути підтверджені іншими документами». Проте потенційна можливість встановити інший спосіб підтвердження не означає автоматичної неправомірності способу, який фактично обрав Замовник. У процедурі публічної закупівлі Замовник повинен до моменту подання пропозицій встановити зрозумілі та однакові для всіх правила. Якщо залишити учасникам необмежену можливість самостійно визначати, яким документом вони вважають достатнім підтвердження виробника, походження, відповідності або виробничої спроможності, Замовник буде змушений уже після розкриття тендерних пропозицій суб’єктивно визначати доказове значення абсолютно різних документів. Встановлення конкретних документів, навпаки, забезпечує однаковий механізм перевірки пропозицій. При цьому Скаржник не довів, що відповідні документи: • може отримати лише один виробник; • об’єктивно неможливо отримати іншим суб’єктам господарювання; • не використовуються у відповідній сфері; • встановлені під конкретного учасника; • фактично виключають можливість конкурентної участі у процедурі. Тому твердження про те, що Замовник міг обрати інший спосіб підтвердження, не є достатнім доказом дискримінаційності способу, який установлений Тендерною документацією. Замовник не обмежився поясненням формального змісту оскаржуваних документів. Кожна група документів має конкретну мету: • декларація про відповідність — підтвердження проходження відповідного механізму оцінки відповідності продукції; • додаткове підтвердження декларації — забезпечення її перевірюваності; • ISO 28000 — підтвердження системного управління ризиками та безпекою ланцюга постачання; • атестат виробництва — підтвердження реальної виробничої спроможності заявленого виробника; • документ про походження — підтвердження заявленої країни походження продукції; • висновок щодо виробництва — підтвердження фактичного здійснення відповідної діяльності заявленим виробником; • документи щодо спеціального програмного забезпечення — ідентифікація, підтвердження відповідності, походження та виробника/розробника програмного продукту, що входить до комплексного рішення. Отже, Скаржник фактично вимагає застосувати значно вужчий стандарт оцінки, за яким допустимими є лише документи, без яких фізично неможливе функціонування інтерактивної панелі або програмного забезпечення. Проте предметом закупівлі є не лише отримання функціонуючого пристрою, а придбання належного, безпечного, документально простежуваного комплексного рішення із підтвердженим виробником, походженням та відповідністю. Сам факт того, що відповідні обставини теоретично можна було б підтверджувати іншим способом, не доводить дискримінаційності встановленого Замовником способу. За таких обставин додаткові пояснення Скаржника не спростовують зв’язку встановлених документальних вимог із предметом закупівлі, не доводять їх фактичної недоступності для конкурентного кола учасників та не підтверджують наявності необґрунтованого обмеження конкуренції. Уповноважена особа Марина ЗАБІЛИК
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: a623819df04440b2a1a001c2314b55a8
Дата опублікування: 18.08.2026 12:53
Автор: Замовник
Номер: 17caa9bf745e43b8af34bd3f6820280b
Тема запиту: Щодо необґрунтованості встановлення конкретних технічних показників
Текст запиту: Замовник обґрунтовує спірні технічні вимоги тим, що на ринку існують щонайменше два виробники — 1-Vision та EdPro, характеристики яких відповідають установленим показникам. Однак наявність товарів, що відповідають визначеним Замовником параметрам, не доводить необхідності саме таких параметрів. Це лише підтверджує можливість їх виконання окремими виробниками. Замовник не обґрунтував, виходячи з фактичної потреби закладу освіти, чому для використання панелі за призначенням необхідними є саме встановлені значення часу відгуку, яскравості, ресурсу матриці, типу дисплея, товщини захисного скла тощо, та чому обладнання з іншими, але функціонально достатніми характеристиками не забезпечить освітній процес. Також Замовник не навів нормативного акта, технічного регламенту, стандарту чи іншої об'єктивної підстави, яка б зумовлювала необхідність встановлення саме таких значень. Таким чином, Замовник підміняє обґрунтування необхідності технічних вимог доказуванням наявності товарів, які їм відповідають. Посилання на 1-Vision та EdPro тому не спростовує доводів Скаржника. Ключове питання, на яке Замовник не надав відповіді: якою саме об'єктивною потребою закладу освіти обумовлено встановлення таких, а не функціонально еквівалентних технічних показників? Щодо неналежного підтвердження відповідності запропонованих рішень усім вимогам ТД та необґрунтованості встановлених технічних і функціональних показників Замовник, обґрунтовуючи наявність конкуренції, посилається на програмні продукти Ar Book та Eddy Classroom і інтерактивні панелі 1-Vision та EdPro. Скаржник не заперечує, що надані технічні паспорти містять інформацію про характеристики зазначених продуктів. Однак це не підтверджує виконання рішення Комісії, яким Замовника зобов'язано надати інформацію щодо відповідності усім у сукупності вимогам ТД щонайменше двох виробників із посиланнями на підтверджуючі документи та з наданням таких документів. Зокрема, щодо програмного забезпечення Замовник зазначає, що захищене зберігання даних у хмарному сховищі «підтверджується сертифікатом», однак сам сертифікат не надано. Технічний паспорт лише містить посилання на його існування, що не дозволяє перевірити його реквізити, орган сертифікації, стандарт, строк дії та сферу сертифікації. Отже, посилання на існування підтверджуючого документа не є наданням такого документа, а тому відповідність запропонованих рішень усім вимогам ТД у сукупності Замовником належним чином не підтверджена. Водночас наявність двох товарів, які відповідають установленим Замовником показникам, не доводить обґрунтованість самих показників. Замовник не пояснив, чому саме такі значення часу відгуку, яскравості, ресурсу матриці, типу дисплея, товщини захисного скла тощо є необхідними для фактичної потреби закладу освіти та чому функціонально еквівалентні показники не забезпечать освітній процес. Так само щодо програмного забезпечення Замовник посилається на 59 000 одиниць навчального контенту, 200 цифрових підручників та конкретну кількість окремих видів матеріалів. Проте не обґрунтував, чому саме такі кількісні показники є необхідними для освітнього процесу та чому програмне забезпечення з меншим, але достатнім обсягом контенту не забезпечить потребу Замовника. Таким чином, Замовник фактично підміняє обґрунтування власної потреби посиланням на характеристики двох наявних на ринку рішень. Наявність таких рішень доводить лише можливість виконання встановлених вимог, але не доводить необхідність саме таких технічних, кількісних та функціональних показників. Отже, Замовник не підтвердив належними документами відповідність щонайменше двох рішень усім вимогам ТД у сукупності та не обґрунтував, якою саме фактичною потребою закладу освіти обумовлено встановлення спірних показників. Щодо недоведеності наявності двох повних комплектних рішень Замовник посилається на інтерактивні панелі 1-Vision та EdPro і програмні продукти Ar Book та Eddy Classroom як на підтвердження наявності щонайменше двох конкурентних рішень. Однак рішенням Комісії Замовника було зобов'язано підтвердити відповідність усім у сукупності вимогам ТД щонайменше двох виробників із посиланнями на відповідні підтверджуючі документи та з наданням таких документів. Отже, предметом перевірки є не саме по собі існування двох виробників панелей або двох програмних продуктів, а наявність щонайменше двох реальних рішень, кожне з яких окремо відповідає всій сукупності встановлених ТД вимог. Надані Замовником матеріали такого підтвердження не містять. Замовник фактично об'єднує характеристики окремих панелей та окремих програмних продуктів і на цій підставі робить висновок про наявність конкуренції. Проте наявність окремо панелі та окремо програмного забезпечення ще не доводить наявності конкретного комплектного рішення, яке відповідає всім вимогам ТД у сукупності. Більше того, відповідно до вимог Закону технічні специфікації мають містити саме необхідні характеристики предмета закупівлі, бути пов'язаними з його цілями та забезпечувати рівний доступ учасників до закупівлі без створення невиправданих перешкод конкуренції. Тому Замовник мав довести не формальну можливість підібрати на ринку окремі товари з відповідними характеристиками, а реальну можливість запропонувати щонайменше два повних рішення, які одночасно відповідають усім вимогам ТД та забезпечують фактичну потребу закладу освіти. При цьому Скаржник звертає увагу, що саме на Замовника покладено обов'язок сформувати технічну специфікацію виходячи з необхідних характеристик предмета закупівлі, а не доводити її правомірність шляхом постфактум підбору окремих моделей, які відповідають встановленим ним показникам. Отже, «два виробники» не є самостійним обґрунтуванням правомірності технічних вимог; це лише спосіб перевірки наявності конкуренції після того, як об'єктивна необхідність самих вимог належно обґрунтована. Щодо вимоги про надання зареєстрованої декларації про відповідність Замовник не заперечує, що Технічний регламент № 139 передбачає складання виробником декларації про відповідність. Водночас Замовник не навів жодної норми Регламенту, яка б встановлювала обов'язковість реєстрації такої декларації в органі з оцінки відповідності. Скаржник не заперечує право Замовника вимагати документальне підтвердження відповідності інтерактивної панелі Технічному регламенту № 139. Спірною є саме додаткова вимога щодо «зареєстрованої» декларації, яка не випливає з передбаченої Регламентом процедури оцінки відповідності. Посилання Замовника на право самостійно визначати спосіб підтвердження не спростовує цього доводу, оскільки таке право не означає можливості встановлювати додаткові документальні вимоги без обґрунтування їх необхідності. Замовник також не пояснив, яку саме додаткову інформацію щодо безпечності або відповідності продукції підтверджує факт реєстрації декларації, порівняно з декларацією, складеною виробником відповідно до Технічного регламенту. Отже, Замовник не спростував доводи Скаржника, а фактично підтвердив, що обов'язковим є підтвердження відповідності продукції Регламенту, але не довів необхідності саме реєстрації декларації. Таким чином, вимога про надання саме зареєстрованої декларації є додатковою умовою, правова та функціональна необхідність якої Замовником не обґрунтована. Щодо сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 Замовник обґрунтовує вимогу тим, що виробництво та постачання інтерактивних панелей пов'язані з ланцюгом постачання, логістикою та транспортуванням. Однак сам факт існування у виробника системи управління безпекою ланцюга постачання не доводить необхідності вимагати саме сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 для закупівлі конкретної інтерактивної панелі. Замовник не пояснив, який саме ризик закупівлі усуває ця вимога та чому без такого сертифіката неможливо забезпечити належне виконання договору і поставку необхідного товару. Посилання на зміст стандарту лише пояснює, що він регулює безпеку ланцюга постачання, але не доводить необхідності його застосування саме до предмета цієї закупівлі. Отже, Замовник не довів необхідності встановлення цієї вимоги, а посилання на те, що Скаржник не довів її доступність лише одному виробнику, не замінює обґрунтування самої необхідності такої вимоги. Щодо атестата виробництва Замовник зазначає, що атестат виробництва підтверджує виробничі можливості виробника. Скаржник цього не заперечує. Спірним є необхідність вимагати саме такий документ у складі тендерної пропозиції. Замовник не обґрунтував, чому виробнича спроможність виробника має підтверджуватися саме атестатом виробництва та чому без нього неможливо встановити спроможність учасника поставити товар, що відповідає вимогам ТД. Таким чином, Замовник пояснив, що підтверджують зазначені документи, але не довів, навіщо саме вони необхідні для придбання конкретного товару та чому без них неможливо забезпечити потребу Замовника. Щодо документального підтвердження країни походження та виробництва товару Замовник не заперечує право перевіряти походження товару та інформацію про його виробника. Спірним є встановлення конкретного способу такого підтвердження та вимога додаткових документів, необхідність яких Замовник не обґрунтував. Посилання на те, що документи підтверджують різні обставини, саме по собі не доводить необхідності вимагати їх у складі тендерної пропозиції та саме в такому обсязі. Замовник також не пояснив, чому відповідні обставини не можуть бути підтверджені іншими документами, які вже подаються учасником, та чому саме встановлений ним спосіб є необхідним для цієї закупівлі. Отже, Замовник фактично пояснює, що підтверджують зазначені документи, але не доводить, чому для участі у закупівлі необхідно вимагати саме їх. Саме по собі посилання на необхідність перевірки походження, виробника чи виробничої спроможності не є достатнім обґрунтуванням встановлених документальних вимог. Щодо документального підтвердження відповідності спеціального програмного забезпечення Замовник фактично визнає, що оскаржувані документи не підтверджують функціональні характеристики спеціального програмного забезпечення. Водночас саме функціональні характеристики ПЗ визначають його придатність для виконання потреби Замовника. Отже, якщо зазначені документи не підтверджують відповідність ПЗ встановленим функціональним вимогам, Замовник мав обґрунтувати правову та об'єктивну необхідність встановлення саме таких додаткових вимог до документального підтвердження, а також їх зв'язок із предметом закупівлі. Самого посилання на те, що ПЗ є складовою комплексного рішення, для цього недостатньо. Закон вимагає, щоб технічні вимоги були необхідними, пов'язаними з предметом закупівлі та не створювали невиправданих перешкод для конкуренції. Таким чином, Замовник не відповів на ключове питання: якщо передбачені ним як обов’язкові документи не підтверджують функціональні характеристики ПЗ, то якою саме необхідністю для предмета закупівлі обумовлено встановлення цих вимог? Отже, доводи Замовника не спростовують наведених Скаржником обставин та не усувають встановлених ознак необґрунтованого і непропорційного обмеження конкуренції, у зв’язку з чим оскаржувані положення тендерної документації підлягають зміні або виключенню з метою приведення її у відповідність до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. З огляду на викладене Скаржник просить Колегію врахувати наведені пояснення та додані докази під час розгляду скарги та задовольнити скаргу в повному обсязі.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 5491c76ff196458b8c41c3788dfaba37
Дата опублікування: 17.08.2026 15:16
Автор: Скаржник