0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла в м. Ужгород)

Призупинено

284 400.00 UAH з ПДВ
Період оскарження: 15.06.2026 13:54 - 20.06.2026 00:00
Скарга
Задоволена, очікує виконання
КЕП

Скарга

Номер: effb0725bc2a448aae5d5e6cfe5141bc
Пов'язаний елемент: Закупівля
Ідентифікатор запиту: UA-2026-06-15-006910-a.a1
Назва: Скарга
Скарга:
СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата прийняття скарги до розгляду: 18.06.2026 14:02
Дата розгляду скарги: 29.06.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 22.06.2026 13:05
Дата прийняття рішення по скарзі: 01.07.2026 18:21
Автор: ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ", Аліна Коваленко +380984266627 koval.alina@homenet.ua

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 702c07c10c564903b20b0bb510313f26
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ (далі – Замовник), «15» червня 2026 року було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом: ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла в м. Ужгород).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ХОУМ-НЕТ» (далі-Скаржник), має усі необхідні документи та потужності для надання послуг, а також можливість здійснити подання тендерної пропозиції для участі у даній публічній закупівлі з особливостями.
Однак, при ознайомленні з умовами Тендерної документації на закупівлю послуг затвердженою Рішенням уповноваженої особи Іваном ШЕКУНОМ, Протокол № 2 від 17.06.2026 року, (далі-Тендерна документація), було встановлено, що вказана тендерна документація містить очевидно безпідставні та дискримінаційні умови, які не являються необхідними для Замовника у даній публічній закупівлі, а являються засобами позацінового відсіювання учасників за рахунок штучних вимог про надання певних документів та умов спрямованих на визначення переможцем конкретного учасника.
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3012ab42a31146a7baa6132c7e37942b
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: 1. Згідно з кваліфікаційними критеріями, визначеними в розділі І «Інформація та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям» Додатку І до Тендерної документації, учасник в складі тендерної пропозиції, на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) має надати:
«Документи – підтвердження про досвід виконання учасником договору/договорів, аналогічного/аналогічних** предмету закупівлі. Такими документами повинні бути:
- інформаційна довідка про наявність досвіду виконання договору, за яким надавались аналогічні послуги, яка має містити інформацію про предмет договору, назви сторін, ID номер закупівлі, за якою укладено аналогічний договір, та посилання в електронній системі закупівель, інформацію виконання аналогічного договору(ів) за період 2022–2025 р.р. (під час воєнного стану, що підтверджує спроможність учасника надання безперервних послуг в умовах перебоїв в електропостачанні);
- на підтвердження інформації, вказаній у довідці, учасник має надати копію договору або копії усіх вказаних договорів разом з копіями усіх додатків та додаткових угод, які були укладені на час дії договору, та документи що підтверджують його повне виконання (акти приймання – передачі послуг).
Договір повинен бути повністю виконаний.
**Під аналогічним договором слід розуміти договір, предметом якого є послуги доступу до мережі Інтернет через захищений вузол Інтернет-доступу із захистом від DDOS-атак (строк надання послуг за аналогічним договором має бути не меншим ніж 6 місяців).».

Скаржник вважає, що встановлені Замовником вимоги щодо обов’язкової наявності ID закупівлі та посилання на аналогічний договір в електронній системі закупівель, а також щодо мінімального шестимісячного строку є необґрунтованими та такими, що обмежують конкуренцію. Такі умови не підтверджують додатково спроможність Учасника належно виконати майбутній договір, а лише обмежують можливість підтвердження фактично наявного досвіду за способом укладення та тривалістю виконання попереднього договору.
Практика Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель підтверджує, що необґрунтована конкретизація вимог до аналогічного договору може мати дискримінаційний характер.
До таких вимог належать:
• вимоги щодо конкретного періоду, року / років виконання чи укладення договору (договорів);
• вимоги щодо предмета закупівлі (коду класифікатора, конкретного формулювання назви предмета закупівлі тощо);
• вимоги до обсягу та/або ціни договору (наприклад, встановлюється конкретна сума / обсяг договору або відсоткове співвідношення вартості аналогічного договору до очікуваної вартості закупівлі);
• вимоги до замовника за аналогічним договором (наприклад, визначення, що замовником за аналогічним договором може бути лише суб’єкт, який підпадає під визначення замовника відповідно до Закону);
• вимоги до документів, що підтверджують виконання договору (наприклад, відгуки, видані на ім’я конкретних замовників, у чітко визначений період) тощо.
Таким чином, у межах однієї вимоги Замовник установив одночасно дві дискримінаційні умови:
1. Аналогічний договір повинен бути укладений саме за результатами публічної закупівлі, оскільки вимагається зазначення його ID та посилання в електронній системі закупівель.
2. Строк надання послуг за аналогічним договором повинен становити не менше шести місяців.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник може встановити такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного або аналогічних за предметом закупівлі договорів.
Зазначена норма не передбачає, що аналогічний договір обов’язково повинен:
• бути укладений за результатами процедури публічної закупівлі;
• мати ID в електронній системі закупівель;
• бути доступним у системі Prozorro;
• виконуватися протягом установленого Замовником мінімального строку.
•
Метою кваліфікаційного критерію, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 16 Закону, є перевірка фактичного досвіду Учасника та його спроможності виконати майбутній договір, а не способу укладення попереднього договору або тривалості його виконання.

Вимога про обов’язкове зазначення ID закупівлі та посилання на аналогічний договір в електронній системі закупівель означає, що такий договір повинен бути укладений виключно за результатами публічної закупівлі.

Отже, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише суб’єкти господарювання, які мають виконані договори із замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Учасники, які мають належний досвід виконання аналогічних договорів із підприємствами, установами та організаціями приватного права, але договори яких не оприлюднені в електронній системі закупівель, не зможуть виконати Оскаржувану вимогу.

При цьому спосіб укладення договору не впливає на його предмет, зміст наданих послуг, якість виконання зобов’язань та технічну спроможність виконавця. Досвід надання аналогічних послуг приватному контрагенту є таким самим професійним досвідом, як і досвід виконання договору, укладеного за результатами публічної закупівлі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, відсутність у цивільно-правового договору ID закупівлі та посилання в електронній системі не свідчить про відсутність досвіду його виконання і не може бути підставою для недопуску відповідного суб’єкта господарювання до закупівлі.

Практика Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель свідчить про те, що подібні вимоги є дискримінаційними та зобов’язує Замовників усувати відповідні порушення.
Зокрема, в рішенні №3151-р/пк-пз від 18.03.2026 року (додається як доказ) Комісія зазначила, що «… взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть довідку за формою 1 на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних)* договору (договорів) за предметом закупівлі за період 2022-2025р. щодо надання послуг/поставки товару із Замовником, який є саме об’єктом критичної інфраструктури та є саме замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.»
Аналогічна позиція Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель викладена в рішеннях №9422-р/пк-пз від 27.06.2023 року та № 24455-р/пк-пз від 28.10.2021, які додаються до скарги як докази, що підтверджують позицію Скаржника.
Також, вимога Замовника, що аналогічний договір повинен підтверджувати надання послуг протягом не менше 6 місяців, очевидно спрямована на визначення переможцем конкретного учасника, який має досвід згідно чітко встановленого строку.

Встановлюючи зазначену умову, Замовник фактично запроваджує додатковий кваліфікаційний критерій, який не передбачений статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому строк надання послуг сам по собі не є показником ані технічної спроможності Учасника, ані якості наданих послуг, ані можливості виконати договір про закупівлю в майбутньому.
Скаржник звертає увагу Колегії, що встановлений Замовником строк у 6 місяців є довільним та необґрунтованим, оскільки Тендерна документація не містить жодного обґрунтування, чому саме такий строк є необхідним та достатнім для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору.
Замовник не пояснює, чому досвід надання аналогічних послуг протягом, наприклад, 3 або 4 місяців є недостатнім, тоді як 6 місяців — достатнім. За відсутності такого обґрунтування зазначена вимога має формальний та дискримінаційний характер, призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції та порушує принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Вимога щодо підтвердження надання послуг за аналогічним договором протягом не менше 6 місяців не впливає на підтвердження спроможності Учасника виконати предмет закупівлі, є непропорційною меті закупівлі та підлягає виключенню з тендерної документації.

Зокрема, це підтверджується практикою органу оскарження. Так, Комісія Антимонопольного комітету Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у своєму рішенні №13328-р/пк-пз від 23.08.2023 року (додається до скарги) зазначає, що встановлення строку дії аналогічного договору є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, в тому числі Скаржника.

Головним критерієм оцінювання потенційного Учасника, має бути його технічна спроможність та досвід надання послуги за предметом закупівлі, а не конкретний строк її надання.
Таким чином, обидві Оскаржувані умови не спрямовані на об’єктивну перевірку досвіду Учасника, а штучно звужують коло потенційних учасників одночасно за способом укладення та строком виконання аналогічного договору.
Дискримінаційний вплив зазначених умов безпосередньо поширюється на Скаржника. Скаржник має успішний та належним чином документально підтверджений досвід виконання договору за предметом закупівлі із суб’єктом приватного права та надає відповідний договір у додатку до цієї Скарги. Проте через відсутність у такого договору ID закупівлі та посилання в електронній системі закупівель, Скаржник позбавлений можливості підтвердити фактично наявний досвід і взяти участь у Процедурі закупівлі.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 4 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них.
Згідно із частиною четвертою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тендерна документація формується Замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути зазначені дискримінаційні обмеження та привести Тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства.
Для усунення дискримінаційного характеру Оскаржуваної вимоги Замовник має внести зміни до розділу І Додатка І до Тендерної документації шляхом:
• виключення вимоги щодо обов’язкового зазначення ID номера закупівлі, за якою укладено аналогічний договір, та посилання на нього в електронній системі закупівель;
• виключення вимоги про те, що строк надання послуг за аналогічним договором повинен становити не менше шести місяців.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 2
Номер: 9db934267c3645009cee3edbcae10819
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: 2. Згідно з кваліфікаційними критеріями, визначеними в розділі І «Інформація та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям» Додатку І до Тендерної документації, учасник в складі тендерної пропозиції, на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, має надати:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3012ab42a31146a7baa6132c7e37942b
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: «Документальне підтвердження про наявність в учасника закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання вимог Технічного завдання (Додаток 3 до цієї тендерної документації). Такими документами повинні бути:
- довідка, складена в довільній формі, про наявність в Учасника не менше 2-х (двох) працівників, які мають достатню кваліфікацію з виявлення та пом’якшення наслідків DDOS-атак (розподілена атака типу відмови в обслуговуванні). На підтвердження інформації, вказаної у довідці Учасник повинен надати документ, який підтверджує наявність трудових відносин (копії трудової/трудових книжок/книжки (першої сторінки та сторінок з даними про останнє місце роботи) або наказу/наказів про призначення) або цивільно-правових відносин (цивільно-правовий договір) із працівниками, що зазначені Учасником в довідці;
- сертифікати/свідоцтва (або інші документи) спеціалістів Учасника, зазначених в довідці, які пройшли відповідне навчання по темі пом’якшення та/або усунення наслідків DDOS-атак у виробника обладнання (або його офіційного представництва в Україні), що використовується учасником у якості системи захисту від DDOS-атак.»

Скаржник вважає, що Оскаржувана умова є дискримінаційною, оскільки Замовник штучно та без належного обґрунтування обмежив коло потенційних учасників, встановивши вимогу щодо наявності в учасника не менше двох працівників, які мають достатню кваліфікацію саме «з виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак», а також щодо підтвердження такої кваліфікації сертифікатами/свідоцтвами або іншими документами про проходження відповідного навчання.

Зазначене формулювання фактично зводить підтвердження кваліфікації працівників не до наявності реальних знань, досвіду та здатності виконати вимоги Технічного завдання, а до наявності документа з конкретною або максимально наближеною назвою навчання. Такий підхід є формальним, надмірним та таким, що не відповідає меті кваліфікаційного критерію.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право встановити кваліфікаційний критерій щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Водночас Закон не надає Замовнику права звужувати підтвердження такого критерію до документів із конкретною назвою навчання або до документів, які за формулюванням повністю відповідають назві, визначеній Замовником у тендерній документації.

ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» має працівників відповідної кваліфікації, які володіють необхідними знаннями та досвідом щодо виявлення, запобігання, пом’якшення та/або усунення наслідків DDoS-атак, що повністю підтверджують кваліфікацію працівників та відповідають предмету закупівлі, проте сам курс має назву «Захист від DDoS-атак» (сертифікати додаються як докази).

Більше того, Оскаржувана умова має ознаки індивідуалізованої вимоги, сформованої під конкретного учасника ринку, оскільки її формулювання відповідає назві та змісту сертифікатів/свідоцтв, наявних у ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА» (додаються як докази). При цьому зазначене підприємство систематично бере участь та має переважну долю перемог в аналогічних закупівлях.

Отже, у чинній редакції тендерної документації взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб’єкти господарювання, працівники яких мають документи з конкретним або максимально наближеним формулюванням щодо «виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак», що є дискримінаційним щодо інших учасників, у тому числі Скаржника.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується Замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.

Таким чином, Оскаржувана умова не є необхідною та пропорційною меті закупівлі, оскільки підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації може здійснюватися менш обмежувальним способом — шляхом надання будь-яких сертифікатів, свідоцтв, довідок, документів про проходження навчання або інших документів, які за змістом підтверджують наявність у працівників знань і досвіду з питань виявлення, пом’якшення та/або усунення наслідків DDoS-атак.

У зв’язку з викладеним, Скаржник вважає, що Замовник має усунути дискримінаційну умову шляхом внесення змін до тендерної документації та передбачити можливість підтвердження кваліфікації працівників не лише документами з конкретною назвою щодо «виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак», а й будь-якими документами, які за своїм змістом підтверджують наявність у працівників необхідних знань та досвіду для виконання вимог Технічного завдання.

Вищевикладеної позиції дотримується Постійно діюча адміністративна комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у своєму рішенні №4646-р/пк-пз від 20.04.2026 року, що додається до скарги.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства,
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 3
Номер: b42198288d5846aeba4bfefc916f0d2b
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: 3. У Додатку №3 «Технічне завдання» до Тендерної документації міститься пункт 3.6. наступного змісту:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3012ab42a31146a7baa6132c7e37942b
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: «3.6. Для забезпечення мережі Замовника доступом до міжнародних ресурсів, Виконавець (Оператор) повинен мати не менше двох прямих підключень з міжнародними операторами та/або точками обміну із наступного списку:

№ Назва оператора
(точки обміну) Номер автономної мережі Офіційний сайт для підтвердження інформації, щодо підключення
1 DE-CIX AS6695 https://www.de-cix.net/en/locations

2 Arelion AS1299 https://lg.twelve99.net/
3 COGENT AS174 http://cogentco.com/en/network/looking-glass

4 AMS-IX AS6777 https://www.ams-ix.net/ams/connected-networks

5 LINX
AS8714 https://alice-collector.linx.net/search/

Скаржник вважає, що вимога: «мати не менше двох прямих підключень з міжнародними операторами та/або точками обміну зі списку: DE-CIX, Arelion, COGENT, AMS-IX, LINX – є надмірною, необґрунтованою та такою, що має дискримінаційний характер, з огляду на наступне.
Вказана вимога є такою, що створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі, та свідчить про встановлення умов під обмежене коло заздалегідь визначених учасників.
По-перше, Замовником встановлено не просто технічну вимогу до наявності міжнародної зв’язності, а конкретизовано вичерпний перелік точок обміну трафіком, що фактично означає прив’язку до конкретних інфраструктурних майданчиків та, відповідно, до обмеженого кола операторів, які вже мають присутність саме в цих точках. Такий підхід не є нейтральним технічним критерієм, а є селективним відбором ринку постачальників.
По-друге, встановлення саме такого переліку точок обміну трафіком свідчить про штучне моделювання умов закупівлі під конкретних гравців ринку, оскільки:
• далеко не всі оператори, присутні саме у цих точках;
• водночас існує значна кількість альтернативних міжнародних точок обміну трафіком, які забезпечують аналогічний або навіть вищий рівень якості маршрутизації, затримок, відмовостійкості та доступу до глобальних ресурсів;
• технічно результат (якість доступу до Інтернету) визначається не назвою точок, а архітектурою мережі, кількістю peerings, транзитами та резервуванням.
Отже, вимога не є функціональною (яка описує результат), а є штучно обмежувальною (яка описує конкретний спосіб досягнення результату), що прямо суперечить підходу, закладеному у Законі про публічні закупівлі.
По-третє, вимога щодо підключення саме до визначених точок не має жодного об’єктивного технічного обґрунтування. Замовником не доведено, чому саме ці точки обміну трафіком є критично необхідними для забезпечення потреб закупівлі, та чому інші точки не можуть забезпечити аналогічний рівень послуг. Відсутність такого обґрунтування свідчить про непропорційність та необґрунтованість встановленої вимоги.
По-четверте, відповідно до принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також прямо закріплених у тендерній документації Замовника (зокрема щодо недискримінації учасників), Замовник зобов’язаний забезпечити добросовісну конкуренцію та рівний доступ до участі у процедурі. Водночас встановлення вичерпного переліку точок без можливості підтвердження еквівалентності прямо порушує ці принципи.
По-п’яте, така вимога фактично виключає з участі операторів, які:
• мають міжнародну присутність;
• мають підключення до інших європейських точок;
• забезпечують належний рівень якості послуг;
• але не підключені саме до перелічених Замовником точок.
Більше того, у світі існують десятки міжнародних точок обміну трафіком (включаючи регіональні IX у Європі), які забезпечують аналогічний рівень якості послуг. Наприклад, підключення до 1-IX (Frankfurt, Amsterdam, Warsaw), Netnod, France-IX, VIX, SwissIX та інших забезпечує повноцінну міжнародну зв’язність та маршрутизацію на рівні з DE-CIX чи AMS-IX.
Зокрема, Скаржник має підтверджене підключення до міжнародних точок обміну трафіком 1-IX, а саме:
• 1-IX DE (1-IX Internet Exchange Europe, AS 50263 Frankfurt, German);
• 1-NL (1-NL Internet Exchange Netherlands, AS 202580, Amsterdam, Netherlands);
• 1-PL (1-PL Internet Exchange Poland, AS 202554, Warsaw, Poland).
Вищевказане підтверджується:
• відкритими даними з сайту https://bgp.he.net/ • Договором про підключення 1-ІХ № 21012026-1 від 21.01.2026 року. Вказані точки забезпечують повно цінний доступ до глобальних мереж, мають значну кількість учасників та peerings, і за своїми характеристиками є еквівалентними іншим міжнародним точкам.
Ігнорування таких альтернатив свідчить про те, що Замовник свідомо обмежив можливість участі суб’єктів, які можуть якісно надати послуги, але не відповідають формально встановленому, вузькому та вибірковому переліку.
Встановлення такої вимоги створює ситуацію, за якої участь у процедурі можуть взяти лише заздалегідь визначені оператори, що вже мають відповідну географію присутності, що є типовою ознакою «заточування» тендерної документації під конкретних учасників та порушує базові принципи відкритості та добросовісної конкуренції.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась органом оскарження.
Зокрема, у рішенні №5084-р/пк-пз від 29.04.2026 року (додається до скарги) Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зазначила, що взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які мають власне високошвидкісне підключення до не менш ніж 3-х міжнародних точок обміну трафіком саме з переліку: DE-CIX, AMS-IX, NL-IX, Equinix, EPIX, LINX LON1, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Враховуючи усе викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, а саме: виключити з тендерної документацію вимогу про конкретні точки обміну трафіком: DE-CIX, Arelion, COGENT, AMS-IX, LINX.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Порядковий номер пункту скарги: 4
Номер: a4a830a7e2224a45905da2c3ad16a18e
Заголовок пункту скарги: СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі)
Опис заперечення: 4. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ «Інформація та документи, на підтвердження відповідності Учасника та пропозиції умовам тендерної документації» Додатку І до Тендерної документації, учасник в складі тендерної пропозиції має надати:
Тип пов'язаного елемента: Скарга на закупівлю
Тип пов'язаного елемента: 3012ab42a31146a7baa6132c7e37942b
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення: Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги: «4) Документ, який підтверджує:
- внесення учасника до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг НКЕК https://nkek.gov.ua/spozhyvacham-posluh/reiestry-postachalnykiv (витяг з реєстру);
- внесення учасника до «Переліку операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД», актуальна версія якого доступна онлайн на веб-сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet-zvid20251 (атестат відповідності).»

Скаржник не заперечує необхідності забезпечення належного рівня захисту інформації та права Замовника вимагати документи, що підтверджують спроможність Учасника забезпечити інформаційну безпеку.

Разом із тим предметом оскарження є виключність установленої пунктом 4 вимоги, відповідно до якої Учасник повинен мати саме чинний Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД та бути внесеним до Переліку операторів, які мають такі атестати, без можливості надати документи про авторизацію системи з безпеки.

Така вимога не враховує змін у законодавстві у сфері захисту інформації, суперечить пункту 6 цієї ж тендерної документації та фактично позбавляє можливості участі суб’єктів господарювання, які відповідно до нової законодавчої моделі провели авторизацію системи з безпеки.

Відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах регулюються Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Відповідно до абзацу другого статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Згідно з абзацом третім статті 8 цього Закону авторизація з безпеки систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем та об’єктів протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 № 712 «Деякі питання захисту інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем».

Отже, у зв’язку з реформуванням законодавства у сфері захисту інформації відбувся перехід від попередньої атестаційної моделі КСЗІ до нової ризик-орієнтованої моделі авторизації систем з безпеки, яка передбачає підтвердження дотримання вимог з безпеки протягом усього життєвого циклу системи.
При цьому, офіційна позиція Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, говорить про те, що законодавство України передбачає перехід від виключно атестаційної моделі до сучасної ризик-орієнтованої моделі авторизації з безпеки https://cip.gov.ua/ua/news/derzhspeczv-yazku-zatverdila-bazovi-profili-bezpeki-modernizuyuchi-pidkhodi-do-kiberzakhistu-derzhavnikh-sistem.

Водночас пунктом 1-1 статті 13 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» установлено, що комплексні системи захисту інформації та системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури», застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності у формі авторизації.

Таким чином, законодавець зберіг можливість застосування раніше створених КСЗІ з підтвердженою відповідністю як перехідного механізму, однак не визначив Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД єдиним або пріоритетним способом підтвердження належного рівня захисту інформації.

Навпаки, статтею 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах» передбачено нові способи підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки:
1. Авторизація системи з безпеки.
2. Отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.
КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності відповідними законодавчими змінами, продовжують застосовуватися лише відповідно до умов їх створення на підставі пункту 1-1 статті 13 Закону.

У зв’язку з набранням чинності новою моделлю правового регулювання ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» проведено авторизацію з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних та технологічних систем.
На підставі рішення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № 04/04/03-120ДСК/ВС1 від 26.01.2026 відповідну систему Скаржника включено до Переліку авторизованих систем з безпеки за № 64, що підтверджується Повідомленням про включення до Переліку авторизованих систем з безпеки № 04/04/03-758/2026 від 26.01.2026 (додається до скарги).
Отже, Скаржник виконав чинні вимоги законодавства та має нове, належне й прямо передбачене статтею 8 Закону підтвердження відповідності системи вимогам інформаційної безпеки.

Крім того, Скаржник надає офіційну відповідь Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № Т0812/25/86 від 08.12.2025 на лист ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ», у якій зазначено, що відповідно до пункту 1-1 статті 13 Закону КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності відповідними змінами, застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторної авторизації.
Водночас після закінчення строку дії Атестата відповідності КСЗІ ІКС необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності.

Таким чином, офіційна відповідь компетентного державного органу підтверджує, що після закінчення строку дії раніше виданого Атестата відповідності КСЗІ ІКС суб’єкт повинен перейти до нової моделі підтвердження відповідності шляхом авторизації системи з безпеки або сертифікації відповідності стандарту інформаційної безпеки.

За таких умов вимога пункту 4 тендерної документації змушує Учасника мати документ, який належить до попередньої атестаційної моделі, та бути включеним саме до Переліку операторів, які мають чинні Атестати відповідності КСЗІ ЗВІД.
Водночас Учасник, який відповідно до нової моделі пройшов авторизацію системи з безпеки, підтверджує свій статус іншими документами та включається до Переліку авторизованих систем з безпеки, а не до Переліку операторів, які мають чинні Атестати відповідності КСЗІ ЗВІД.

Тому Скаржник, незважаючи на проведення авторизації відповідно до чинного законодавства, об’єктивно не може виконати пункт 4 тендерної документації через відсутність у ньому належної альтернативи.

Особливо показовим є те, що сам Замовник у пункті 6 цієї ж тендерної документації прямо визнав авторизацію системи з безпеки належною альтернативою Атестату відповідності КСЗІ.
Так, відповідно до пункту 6 тендерної документації Учасник повинен надати:
«6) Атестат відповідності, чинний на момент кінцевого строку подання тендерних пропозицій, зареєстрований Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на існуючу інформаційно-комунікаційну систему, що належить Учаснику (КСЗІ ІКС захищеного вузла інтернет-доступу Учасника) встановленим вимогам щодо захисту інформації, та Експертний висновок до нього, що є невід’ємною частиною Атестату. На підтвердження територіального рознесення основного та резервного комплексів КСЗІ ІКС, в Експертному висновку має міститись посилання на розміщення КСЗІ ІКС або мають бути зазначені населені пункти або області України розташування комплексів КСЗІ ІКС
або
Повідомлення про наявність авторизованої системи з безпеки що відповідає предмету закупівлі та "Звіт з оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки", який підтверджує відповідність авторизованої системи безпеки Учасника щодо послуг інтернет, та/або сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності (ISO 27001) на підставі статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 05.07.1994 № 80/94-ВР.»

Натомість у пункті 4 цієї ж тендерної документації Замовник безальтернативно вимагає:
• наявність саме чинного Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД;
• внесення Учасника саме до Переліку операторів, які мають чинні Атестати відповідності систем захисту ЗВІД.

Таким чином, Замовник установив у межах однієї тендерної документації внутрішньо суперечливі вимоги.
Оскільки пункти 4 та 6 є окремими й одночасно обов’язковими вимогами, Учасник, який має авторизовану систему з безпеки та надасть усі документи, прямо передбачені пунктом 6, усе одно формально не відповідатиме пункту 4 через відсутність Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД та відсутність у Переліку операторів із чинними атестатами.

Отже, передбачена пунктом 6 можливість надання документів про авторизацію системи з безпеки є лише формальною та фактично незастосовною, оскільки інша обов’язкова умова тендерної документації унеможливлює участь такого Учасника.

Замовник не може в одному пункті тендерної документації визнавати авторизацію системи з безпеки належним підтвердженням відповідності вимогам інформаційної безпеки, а в іншому пункті фактично відкидати таке підтвердження та вимагати виключно Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД.
Замовником також не наведено жодного правового або технічного обґрунтування:
• чому АСЗ визнається належним підтвердженням у пункті 6, але не визнається у пункті 4;
• чому авторизація системи з безпеки, проведена відповідно до статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах» та постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 № 712, не може бути прийнята як альтернатива;
• чому Учасник, який виконав вимоги чинного законодавства та провів авторизацію системи з безпеки, повинен додатково мати документ попередньої атестаційної моделі.

Фактично пункт 4 тендерної документації створює необґрунтовану перевагу суб’єктам господарювання, які мають чинні атестати, отримані до переходу на нову модель авторизації, та одночасно позбавляє можливості участі суб’єктів господарювання, які належним чином виконали нові вимоги законодавства.
За таких умов установлення у пункті 4 тендерної документації вимоги виключно про надання чинного Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД та підтвердження включення Учасника до відповідного Переліку:
• суперечить пункту 6 цієї ж тендерної документації;
• повністю нівелює альтернативу у вигляді авторизації системи з безпеки, прямо передбачену Замовником у пункті 6;
• орієнтується виключно на попередню атестаційну модель КСЗІ;
• не враховує впровадження нової ризик-орієнтованої моделі авторизації систем з безпеки;
• не відповідає положенням статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»;
• ігнорує офіційну позицію Держспецзв’язку;
• створює перевагу суб’єктам, які мають чинні атестати, отримані за попередньою моделлю;
• позбавляє можливості участі суб’єктів, які провели авторизацію системи з безпеки відповідно до чинного законодавства;
• безпідставно обмежує конкуренцію та коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 4 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Згідно із частиною четвертою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тендерна документація формується Замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Антимонопольний комітет України у своїй практиці неодноразово зазначав, що встановлення у тендерній документації вимоги про надання виключно одного конкретного документа як способу підтвердження відповідності за наявності інших передбачених законодавством способів підтвердження є дискримінаційним та порушує принципи здійснення публічних закупівель.

Зокрема, це підтверджується рішеннями Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель: №2212-р/пк-пз від 26.02.2026; №2230-р/пк-пз від 26.02.2026; №2175-р/пк-пз від 25.02.2026, що додаються до скарги.

Зважаючи на викладене, вважаємо, що Замовник має внести зміни до пункту 4 тендерної документації та передбачити можливість підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки шляхом надання Учасником:
• документа, який підтверджує внесення Учасника до Переліку операторів, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД, та відповідного Атестата відповідності
або
• Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення системи Учасника до Переліку авторизованих систем з безпеки та Звіту з оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки

Невстановлення у пункті 4 альтернативи, яку сам Замовник уже передбачив у пункті 6 тендерної документації, є внутрішньо суперечливим, необґрунтованим і дискримінаційним.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційну вимогу та привести тендерну документацію у відповідність до вимог чинного законодавства.


Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Вказані порушення Замовника та незаконні вимоги у Тендерній документації призвели до порушення прав Скаржника на участь у даній процедурі закупівлі. Окрім того, Замовник порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: недискримінація учасників та рівне ставлення до них та об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що у свою чергу, призводить до порушення прав і законних інтересів Скаржника.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом 10 днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у Скаржника порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності Замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №3151-р/пк-пз від 18.03.2026 року;
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 9422-р/пк-пз від 27.06.2023 року;
Рішення Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 24455-р/пк-пз від 28.10.2021 року;
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13328-р/пк-пз від 23.08.2023 року;
Договір про надання послуг № 0105/01-165 від 01.05.2025 року;
Сертифікат, виданий на ім’я працівника ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» Павла Супруна про проходження навчання за напрямком «Захист від DDoS-атак»;
Сертифікат, виданий на ім’я працівника ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» Владислава Бурилка про проходження навчання за напрямком «Захист від DDoS-атак»;
Сертифікат на працівника ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА» (Вадим Олексюк);
Сертифікат на працівника ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА» (Олександр Павлунько);
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №4646-р/пк-пз від 20.04.2026 року;
Знімок екрану з сайту https://bgp.he.net/;
Договір про підключення 1-ІХ № 21012026-1 від 21.01.2026 року;
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №5084-р/пк-пз від 29.04.2026 року;
Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № 04/04/03-758/2026 від 26.01.2026 року, про включення ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» до переліку авторизованих систем безпеки за № 64;
Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ»;
Лист Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України №Т0812/25/86 від 08.12.2025 року;
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №2212-р/пк-пз від 26.02.2026;
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2230-р/пк-пз від 26.02.2026;
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2175-р/пк-пз від 25.02.2026.
Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні вимоги зазначені в тендерній документації, та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.
Враховуючи викладене вище
ПРОСИМО:

1. Прийняти дану скаргу до розгляду.
2. Встановити порушення, допущені Замовником ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла в м. Ужгород), ідентифікатор закупівлі №UA-2026-06-15-006910-a.
3. Зобов’язати Замовника ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ усунути дискримінаційні умови зазначені в тендерній документації, шляхом внесення змін до тендерної документації та приведення тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства.

Додатки до Скарги (Докази):
1. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №3151-р/пк-пз від 18.03.2026 року;
2. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 9422-р/пк-пз від 27.06.2023 року;
3. Рішення Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 24455-р/пк-пз від 28.10.2021 року;
4. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13328-р/пк-пз від 23.08.2023 року;
5. Договір про надання послуг № 0105/01-165 від 01.05.2025 року;
6. Сертифікат, виданий на ім’я працівника ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» Павла Супруна про проходження навчання за напрямком «Захист від DDoS-атак»;
7. Сертифікат, виданий на ім’я працівника ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» Владислава Бурилка про проходження навчання за напрямком «Захист від DDoS-атак»;
8. Сертифікат на працівника ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА» (Вадим Олексюк);
9. Сертифікат на працівника ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА» (Олександр Павлунько);
10. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №4646-р/пк-пз від 20.04.2026 року;
11. Знімок екрану з сайту https://bgp.he.net/;
12. Договір про підключення 1-ІХ № 21012026-1 від 21.01.2026 року;
13. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №5084-р/пк-пз від 29.04.2026 року;
14. Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № 04/04/03-758/2026 від 26.01.2026 року, про включення ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ» до переліку авторизованих систем безпеки за № 64;
15. Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ»;
16. Звіт з оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки для цілей авторизації системи;
17. Лист Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України №Т0812/25/86 від 08.12.2025 року;
18. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №2212-р/пк-пз від 26.02.2026;
19. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2230-р/пк-пз від 26.02.2026;
20. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2175-р/пк-пз від 25.02.2026.
Вимоги: Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
  • Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Запити Органу оскарження

Номер: 0eaa87141057405886a178a7b620a998
Тема запиту: Додаткові пояснення у відповідь на пояснення Замовника
Текст запиту: ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ХОУМ-НЕТ» (далі – Скаржник), було подано до Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель скаргу Вих. №1806/26 від 18.06.2026 (далі-Скарга), щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі), детальний опис порушень наведений у відповідній скарзі. Рішенням №7476-р/пк-пз від 22.06.2026 року (далі-Рішення АМКУ), Антимонопольний комітет України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель постановив: 1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ-НЕТ" (код ЄДРПОУ: 36410686) від 18 червня 2026 № UA-2026-06-15- 006910-a.a1 прийняти до розгляду. 2. Замовнику протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження пояснення, відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу. Розгляд Скарги відбудеться 29.06.2026 о 10:00 за адресою: вул. Митрополита В. Липківського, 45, кім. 111, м. Київ. Так, на виконання Рішення АМКУ, Замовником були надані пояснення № б/н від 23.06.2026 року (далі-Пояснення). Розглянувши пояснення Замовника, Скаржник вважає за необхідне надати додаткові пояснення у відповідь на пояснення Замовника до Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та звернути увагу Комісії на те, що доводи Замовника не спростовують обставин, викладених у скарзі, а в окремих частинах, навпаки, підтверджують дискримінаційний характер оскаржуваних умов тендерної документації. 1. Щодо пункту 1.1 Пояснень Замовника: Замовник у своїх поясненнях зазначає, що вимога про зазначення ID закупівлі та посилання на договір в електронній системі закупівель нібито не є обмеженням кола договорів, якими учасник може підтвердити досвід, а є лише способом верифікації достовірності наданої інформації. Скаржник не погоджується з таким твердженням, оскільки воно не відповідає фактичному змісту оскаржуваної вимоги та правовій природі кваліфікаційного критерію, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право встановити кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не передбачає, що аналогічний договір має бути укладений саме за результатами публічної закупівлі, мати ID закупівлі або бути розміщеним в електронній системі закупівель. Отже, предметом підтвердження за цим кваліфікаційним критерієм є саме наявність досвіду виконання аналогічного за предметом договору, а не спосіб укладення такого договору та не статус контрагента за попереднім договором. Фактично ж встановлена Замовником вимога про обов’язкове зазначення ID закупівлі та посилання в електронній системі закупівель означає, що учасник може підтвердити досвід лише договором, який був укладений у межах публічної закупівлі. Договори, укладені із суб’єктами приватного права, об’єктивно не мають ID закупівлі в системі Prozorro, навіть якщо такі договори повністю відповідають предмету закупівлі, належно виконані та підтверджені первинними документами. Таким чином, Замовник формально називає оскаржувану вимогу «способом верифікації», однак за своїм фактичним змістом вона є обмеженням допустимого джерела досвіду та допускає до участі лише тих суб’єктів господарювання, які мають досвід виконання аналогічних договорів саме із замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Посилання Замовника на прозорість та публічність договорів у Prozorro не спростовує дискримінаційного характеру вимоги. Публічність договору не є самостійним показником ані якості послуг, ані технічної спроможності учасника, ані здатності забезпечити безперервність інтернет-доступу. Окремо слід звернути увагу Комісії на те, що Замовник у своїх поясненнях намагається нівелювати практику органу оскарження, на яку посилається Скаржник, зокрема рішення №3151-р/пк-пз від 18.03.2026, однак робить це шляхом вибіркового тлумачення висновків Комісії. Замовник зазначає, що вказане рішення нібито не є релевантним, оскільки у цій процедурі учасник може підтвердити досвід договором з «будь-яким замовником публічної закупівлі», а не лише з окремо визначеною категорією замовників. Водночас такий довід не спростовує дискримінаційного характеру оскаржуваної вимоги. Насамперед слід зазначити, що формулювання Замовника про «будь-якого замовника публічної закупівлі» фактично підтверджує позицію Скаржника. Йдеться не про будь-якого контрагента, з яким учасник міг виконати аналогічний договір, а лише про тих контрагентів, закупівлі яких здійснюються в електронній системі закупівель та за результатами яких формується ID закупівлі. Тобто так зване «ширше коло», на яке посилається Замовник, все одно обмежується договорами, укладеними в межах публічних закупівель. До такого кола не включаються договори із суб’єктами приватного права, які не є замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та не проводять закупівлі через електронну систему закупівель. Такі договори об’єктивно не мають ID закупівлі, хоча можуть бути повністю аналогічними за предметом, належно виконаними та підтвердженими первинними документами. Отже, довід Замовника про те, що договір може бути укладений з «будь-яким замовником публічної закупівлі», не усуває обмеження конкуренції. Навпаки, він підтверджує, що Замовник допускає до підтвердження досвіду лише договори певного походження, а саме договори, укладені в системі публічних закупівель та такі, що мають ID закупівлі. Дискримінаційність полягає не в тому, наскільки широкою є група публічних замовників, а в тому, що Замовник безпідставно виключає з можливих способів підтвердження досвіду договори з приватними контрагентами. У рішенні №3151-р/пк-пз від 18.03.2026 Комісія виходила з того, що вимога до аналогічного договору є дискримінаційною, якщо вона допускає участь лише тих суб’єктів господарювання, які мають досвід із контрагентами певного статусу, зокрема із замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Саме цей висновок є релевантним до цієї процедури закупівлі. У даному випадку наслідок оскаржуваної вимоги є аналогічним: взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають аналогічний договір з ID закупівлі, тобто договір, укладений у межах публічної закупівлі. Учасники, які мають фактичний досвід виконання аналогічних договорів із приватними контрагентами, але такі договори не мають ID закупівлі, позбавляються можливості підтвердити свою відповідність кваліфікаційному критерію. Крім того, позиція Скаржника підтверджується не лише рішенням №3151-р/пк-пз від 18.03.2026, а й іншими рішеннями Комісії, доданими до скарги, зокрема рішеннями №9422-р/пк-пз від 27.06.2023 та №24455-р/пк-пз від 28.10.2021. Вказані рішення підтверджують сталий підхід органу оскарження щодо недопустимості надмірної конкретизації вимог до аналогічного договору, якщо така конкретизація обмежує можливість учасника підтвердити фактично наявний досвід. Таким чином, Замовник підміняє питання наявності аналогічного досвіду питанням походження такого досвіду. Однак досвід надання аналогічних телекомунікаційних послуг приватному контрагенту не є менш релевантним лише через те, що такий договір не був укладений за результатами публічної закупівлі та не має ID закупівлі. З урахуванням викладеного пояснення Замовника не спростовують дискримінаційності оскаржуваної вимоги. Навпаки, довід Замовника про можливість підтвердження досвіду договором з «будь-яким замовником публічної закупівлі» підтверджує, що Замовник обмежив підтвердження досвіду лише договорами, укладеними в межах публічних закупівель, що не передбачено статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та суперечить принципам недискримінації учасників, рівного ставлення до них і пропорційності. 2. Щодо пункту 1.2. Пояснень Замовника: Замовник у своїх поясненнях зазначає, що вимога щодо строку надання послуг за аналогічним договором не менше 6 місяців є обґрунтованою, оскільки предмет закупівлі передбачає надання телекомунікаційних послуг в умовах воєнного стану, перебоїв електропостачання, кібератак та інших загроз. Скаржник не заперечує, що Замовник має право перевіряти спроможність учасника забезпечити належне та безперервне надання послуг. Водночас така перевірка повинна здійснюватися у спосіб, який має безпосередній зв’язок із предметом закупівлі, є об’єктивним, пропорційним та не створює необґрунтованих перешкод для участі у процедурі закупівлі. Саме по собі посилання Замовника на воєнний стан, перебої електропостачання або ризик кібератак не доводить необхідності встановлення саме шестимісячного строку виконання аналогічного договору. У своїх поясненнях Замовник не навів жодного технічного, правового або економічного обґрунтування, чому досвід надання аналогічних послуг протягом, наприклад, трьох, чотирьох або п’яти місяців є недостатнім, а саме строк у 6 місяців є необхідним та достатнім для підтвердження спроможності учасника. Тобто Замовник фактично обрав довільний часовий критерій, не пояснивши його зв’язку з реальними показниками якості, стабільності чи безперервності послуг. Крім того, тривалість договору сама по собі не є доказом належного, безперервного або якісного виконання послуг. Договір може формально діяти 6 місяців, однак виконуватись із перервами, технічними збоями або неналежною якістю. Водночас договір меншої тривалості може бути виконаний належним чином, безперервно та з дотриманням усіх технічних вимог. Отже, календарна тривалість договору не є самостійним показником технічної спроможності учасника. Окремо слід звернути увагу, що Замовник у поясненнях зазначає, що короткостроковий досвід, наприклад 1-2 місяці, не може підтвердити здатність виконавця до безперервного надання послуг. Однак Скаржник не стверджує, що Замовник взагалі не має права перевіряти тривалість або сталість досвіду. Предметом заперечення є саме те, що Замовник встановив конкретний строк 6 місяців без належного обґрунтування та без можливості підтвердити спроможність іншими документами чи фактичними показниками виконання договору. Тобто Замовник знову підміняє змістовну перевірку досвіду формальною ознакою. Замість того щоб перевіряти реальну якість і безперервність надання послуг, Замовник перевіряє лише тривалість попереднього договору. Практика органу оскарження також підтверджує дискримінаційність подібних вимог. Зокрема, у рішенні №13328-р/пк-пз від 23.08.2023 Комісія дійшла висновку, що встановлення вимоги до строку дії або виконання аналогічного договору без належного обґрунтування може мати дискримінаційний характер щодо учасників, які мають досвід виконання аналогічних договорів, але не відповідають довільно визначеному замовником строку. Замовник у своїх поясненнях не навів обставин, які б спростовували застосування зазначеного підходу Комісії до цієї закупівлі. Наведені ним загальні посилання на воєнний стан та потребу в безперервності послуг не доводять, що саме строк у 6 місяців є необхідним, пропорційним та таким, що не може бути замінений іншими способами підтвердження спроможності учасника. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Крім того, частина четверта статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Враховуючи викладене, пояснення Замовника не спростовують дискримінаційності вимоги щодо строку надання послуг за аналогічним договором не менше 6 місяців. Така вимога є необґрунтованою, непропорційною та такою, що не підтверджує безпосередньо якість, безперервність або технічну спроможність учасника, а лише формально обмежує коло суб’єктів, які можуть підтвердити фактично наявний досвід виконання аналогічних договорів. 3. Щодо пункту 2 Пояснень Замовника: Замовник у своїх поясненнях зазначає, що вимога щодо наявності працівників відповідної кваліфікації з питань виявлення, пом’якшення та/або усунення наслідків DDoS-атак нібито прямо відповідає предмету закупівлі, оскільки предмет закупівлі передбачає надання послуг доступу до мережі Інтернет із захистом від DDoS-атак. Скаржник не заперечує, що для належного виконання предмета закупівлі учасник повинен мати працівників, які володіють необхідними знаннями та досвідом у сфері захисту від DDoS-атак. Водночас предметом оскарження є не сама необхідність наявності кваліфікованих працівників, а надмірно вузький та необґрунтований спосіб підтвердження такої кваліфікації, встановлений Замовником у тендерній документації. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» кваліфікаційним критерієм є наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Отже, Закон вимагає підтвердження саме наявності працівників відповідної кваліфікації, знань та досвіду, а не проходження ними навчання виключно за певною назвою, у певного суб’єкта або за певною моделлю сертифікації. Замовник у своїх поясненнях фактично визнає, що кваліфікація «щодо захисту від DDoS-атак» та кваліфікація «щодо виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак» є тотожними за змістом. Такий довід Замовника підтверджує позицію Скаржника про те, що вирішальним має бути не буквальне формулювання назви навчання, а зміст документа та підтвердження фактичної наявності у працівників відповідних знань. Водночас чинна редакція тендерної документації не містить чіткої та недвозначної вказівки, що документи із формулюванням «Захист від DDoS-атак» будуть прийняті Замовником як такі, що відповідають вимозі про навчання з теми «пом’якшення та/або усунення наслідків DDoS-атак». Тобто на етапі подання пропозицій учасник не має правової визначеності щодо того, чи буде його документ визнаний належним. Саме тому пояснення Замовника не усувають порушення. Якщо Замовник дійсно вважає такі формулювання змістовно тотожними, він повинен внести відповідні зміни до тендерної документації та прямо передбачити можливість підтвердження кваліфікації будь-якими документами, які за змістом підтверджують знання та досвід працівників у сфері захисту, виявлення, запобігання, пом’якшення або усунення наслідків DDoS-атак. Інакше виникає ситуація правової невизначеності: на етапі пояснень Замовник стверджує, що документи Скаржника можуть відповідати вимозі, однак у самій тендерній документації залишається формулювання, яке дозволяє Замовнику під час розгляду тендерної пропозиції застосувати формальний підхід та відхилити учасника через невідповідність назви документа. Також не спростовує дискримінаційності вимоги посилання Замовника на формулювання «сертифікати/свідоцтва або інші документи». Проблема полягає не лише у виді документа, а у тому, що Замовник прив’язав підтвердження кваліфікації до конкретно сформульованої теми навчання — «пом’якшення та/або усунення наслідків DDoS-атак». Водночас документи з ширшою або іншою назвою, зокрема «Захист від DDoS-атак», можуть за своїм змістом повністю охоплювати виявлення, запобігання, пом’якшення та усунення наслідків таких атак. Отже, Замовник підміняє змістовну перевірку кваліфікації формальною перевіркою назви документа. Крім того, Замовник зазначає, що Скаржник фактично може підтвердити кваліфікацію наявними документами, лише посилаючись на їх змістовну відповідність вимозі. Однак саме це і підтверджує необхідність внесення змін до тендерної документації. Учасник не повинен доводити «змістовну відповідність» уже після подання пропозиції в умовах ризику її відхилення. Тендерна документація має бути сформульована таким чином, щоб учасники заздалегідь розуміли, які документи є належними та достатніми для підтвердження кваліфікації. Окремо слід зазначити, що наявність у певного учасника ринку документів із формулюванням, максимально наближеним до вимоги Замовника, не доводить недискримінаційність такої вимоги. Дискримінаційність оцінюється не за тим, чи може окремий суб’єкт ринку виконати вимогу, а за тим, чи створює така вимога необґрунтовані перешкоди для інших учасників, які мають працівників із необхідними знаннями та досвідом, але підтверджують це документами з іншим формулюванням. Практика органу оскарження також підтверджує, що вимоги до документів про навчання або кваліфікацію працівників повинні оцінюватися за їх змістом та зв’язком із предметом закупівлі, а не за формальним збігом назви документа з формулюванням тендерної документації. Зокрема, рішення №4646-р/пк-пз від 20.04.2026, на яке посилається Скаржник, підтверджує підхід Комісії щодо недопустимості встановлення таких вимог до підтвердження кваліфікації працівників, які без належного обґрунтування звужують можливість учасників підтвердити наявність відповідних знань і досвіду. Таким чином, пояснення Замовника не спростовують доводи Скаржника. Навпаки, Замовник фактично визнає, що документи за напрямом «Захист від DDoS-атак» можуть бути змістовно релевантними вимозі, однак не усуває з тендерної документації формулювання, яке створює ризик формального та вибіркового підходу під час оцінки тендерних пропозицій. Враховуючи викладене, Замовник має внести зміни до тендерної документації та передбачити можливість підтвердження кваліфікації працівників документами, які за своїм змістом підтверджують наявність знань і досвіду у сфері захисту від DDoS-атак, у тому числі щодо виявлення, запобігання, пом’якшення та/або усунення наслідків таких атак. 4. Щодо пункту 3 Пояснень Замовника: Скаржник не заперечує право Замовника встановлювати вимоги, спрямовані на забезпечення належного рівня міжнародної зв’язності, відмовостійкості, стабільності маршрутизації та доступності ресурсів мережі Інтернет. Разом із тим такі вимоги повинні бути сформульовані як функціональні вимоги до результату, а не як вимоги щодо наявності підключень виключно до конкретно визначених Замовником операторів або точок обміну трафіком. У своїх поясненнях Замовник зазначає, що поточна вимога є менш обмежувальною, оскільки допускається підключення як через пряме пірингування, так і через транзит. Водночас саме це пояснення Замовника додатково підтверджує необґрунтованість та дискримінаційний характер оскаржуваної вимоги. Фактично Замовник визнав, що вирішальним фактором є не безпосередня фізична присутність учасника в конкретній міжнародній точці обміну трафіком або мережі конкретного оператора, а наявність доступу до міжнародних ресурсів через відповідну мережеву інфраструктуру. При цьому Скаржник має пряме BGP-підключення до міжнародного оператора AS174 Cogent Communications та транзитний доступ до AS1299 Arelion. Така схема є класичним прикладом міжнародної IP-транзитної взаємодії та відповідає підходу, який сам Замовник у своїх поясненнях визнає допустимим. Більше того, Скаржник має прямі підключення до інших міжнародних операторів глобального рівня, зокрема Level 3 / Lumen, AS3356 та Hurricane Electric, AS6939, які належать до найбільших міжнародних магістральних мереж світу та забезпечують глобальну маршрутизацію трафіку на рівні, не нижчому за операторів, визначених Замовником. Разом із тим Замовник без будь-якого технічного або економічного обґрунтування виключив із переліку допустимих міжнародних операторів та точок обміну трафіком цілу низку загальновизнаних міжнародних операторів і мереж глобального рівня, зокрема: • Lumen / Level 3, AS3356 • Equinix IX, AS24115 • EPIX, AS206185 • Hurricane Electric, AS6939 • NL-IX, AS4307 • NTT Communications, AS2914 • GTT Communications, AS3257 • Tata Communications, AS6453 Зазначені оператори та точки обміну трафіком забезпечують глобальну міжнародну зв’язність та використовуються великою кількістю операторів у всьому світі. Замовник не навів жодного обґрунтування, чому підключення до таких операторів або точок обміну трафіком не може забезпечити належний рівень якості послуг за предметом закупівлі. Таким чином, Замовник фактично встановив не вимогу до результату або рівня міжнародної зв’язності, а вимогу до конкретного переліку обраних ним операторів та точок обміну трафіком. Окремо звертаємо увагу Комісії, що Замовник одночасно включив до одного переліку як міжнародних транзитних операторів, зокрема Arelion та Cogent, так і точки обміну трафіком, зокрема DE-CIX, AMS-IX, LINX. Вказані суб’єкти та інфраструктурні елементи мають різну технічну природу та виконують різні функції в архітектурі мережі Інтернет. При цьому технічні характеристики послуги доступу до мережі Інтернет визначаються не назвою конкретної точки обміну трафіком або оператора, а сукупністю технічних факторів, серед яких: • кількість міжнародних маршрутів • кількість транзитних операторів • резервування каналів зв’язку • BGP-політики маршрутизації • кількість peering-з’єднань • пропускна здатність мережі • стабільність маршрутизації • наявність резервних маршрутів Саме тому наявність підключення до конкретної точки обміну трафіком сама по собі не свідчить про кращу якість послуги та не може бути єдиним або визначальним критерієм оцінки міжнародної зв’язності оператора. Також не можна погодитися з твердженням Замовника про те, що інші міжнародні точки обміну трафіком не можуть забезпечити аналогічний рівень послуг. Скаржник має підключення до міжнародних точок обміну трафіком: • 1-IX DE, Frankfurt • 1-NL, Amsterdam • 1-PL, Warsaw Зазначені точки забезпечують повноцінний доступ до глобальних мереж Інтернет, міжнародне резервування маршрутів та взаємодію з великою кількістю операторів зв’язку. При цьому Замовником не надано жодного технічного дослідження, експертного висновку або іншого документального підтвердження того, що зазначені міжнародні точки обміну трафіком не здатні забезпечити той самий функціональний результат, який забезпечують DE-CIX, AMS-IX або LINX. Фактично пояснення Замовника зводяться до твердження про більший масштаб окремих точок обміну трафіком. Однак більша кількість учасників або більший загальний обсяг трафіку не є доказом того, що інші міжнародні точки обміну трафіком не можуть забезпечити необхідний рівень доступності та якості послуг для предмета цієї закупівлі. Крім того, навіть за логікою самого Замовника, який допускає використання транзитних підключень, оператор може отримувати доступ до ресурсів відповідних міжнародних мереж через транзитного партнера без прямої присутності у відповідній точці обміну трафіком або мережі конкретного оператора. У такому випадку вимога щодо конкретного переліку міжнародних операторів та точок обміну трафіком втрачає технічний зміст і перетворюється на формальне обмеження конкуренції. Особливо важливо, що предметом оскарження є не право Замовника вимагати міжнародну зв’язність високого рівня, а відсутність можливості підтвердження еквівалентної міжнародної зв’язності через інші міжнародні точки обміну трафіком та інших міжнародних операторів світового рівня. Замість того щоб встановити об’єктивні технічні показники якості міжнародної зв’язності, Замовник визначив закритий перелік операторів та точок обміну трафіком. Такий підхід є дискримінаційним, оскільки учасник, який має міжнародну зв’язність не нижчого рівня, але через інші глобальні мережі або точки обміну трафіком, позбавляється можливості підтвердити свою відповідність вимозі. Вказане узгоджується з практикою Комісії, на яку посилається Скаржник. Зокрема, у рішенні №5084-р/пк-пз від 29.04.2026 Комісія дійшла висновку про дискримінаційність вимоги щодо наявності підключення саме до конкретно визначеного переліку міжнародних точок обміну трафіком. Спроба Замовника відмежуватися від зазначеного рішення лише з тієї підстави, що в цій процедурі вимагається не три, а два підключення, є необґрунтованою. Дискримінаційний характер вимоги полягає не лише у кількості таких підключень, а у самому принципі встановлення закритого переліку конкретних операторів та точок обміну трафіком без можливості підтвердити еквівалентність через інші міжнародні мережі належного рівня. Таким чином, оскаржувана вимога не є функціональною вимогою до якості послуги, а є вимогою щодо використання конкретно визначених Замовником операторів та точок обміну трафіком. За відсутності належного технічного обґрунтування така вимога звужує коло потенційних учасників закупівлі та порушує принципи добросовісної конкуренції, пропорційності, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, передбачені частиною першою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Враховуючи викладене, пояснення Замовника не спростовують дискримінаційності оскаржуваної вимоги, а навпаки підтверджують, що Замовник встановив не вимогу до належного рівня міжнародної зв’язності як результату, а вимогу щодо підключення до конкретно визначеного переліку операторів та точок обміну трафіком без можливості підтвердження еквівалентності. 5. Щодо пункту 4 Пояснень Замовника: Замовник у своїх поясненнях зазначає, що пункт 4 та пункт 6 тендерної документації нібито регулюють різні об’єкти та не суперечать один одному. Зокрема, Замовник стверджує, що пункт 4 стосується підтвердження статусу Учасника як оператора послуг інтернет-доступу та його включення до відповідних реєстрів, а пункт 6 стосується підтвердження наявності захищеної інфраструктури. Скаржник не погоджується з таким твердженням, оскільки воно не відповідає змісту самих вимог тендерної документації. Пункт 4 тендерної документації не обмежується вимогою про внесення Учасника до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг НКЕК. У цьому ж пункті Замовник додатково вимагає підтвердження внесення Учасника до Переліку операторів, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захисту ЗВІД, а також надання відповідного Атестата відповідності. Отже, пункт 4 стосується не лише загального статусу Учасника як постачальника електронних комунікаційних послуг, а й підтвердження наявності саме системи захисту ЗВІД, тобто питання інформаційної безпеки та захищеності інтернет-доступу. Водночас пункт 6 тендерної документації також регулює підтвердження відповідності системи Учасника вимогам захисту інформації. При цьому в пункті 6 Замовник прямо передбачив можливість надання не лише Атестата відповідності КСЗІ, а й Повідомлення про наявність авторизованої системи з безпеки, Звіту з оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки та/або сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки. Таким чином, сам Замовник у пункті 6 тендерної документації визнав, що авторизована система з безпеки є належним способом підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки. За таких обставин пункт 4 та пункт 6 не можуть розглядатися ізольовано. Вони є одночасно обов’язковими для виконання учасниками та стосуються одного комплексного питання — підтвердження спроможності Учасника надавати захищений доступ до мережі Інтернет. Саме тому наявність альтернативи в пункті 6 не усуває дискримінаційності пункту 4. Навпаки, пункт 4 фактично нівелює альтернативу, передбачену пунктом 6, оскільки учасник, який має авторизовану систему з безпеки та може надати документи, прямо передбачені пунктом 6, все одно не відповідатиме пункту 4 через відсутність Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД та відсутність у Переліку операторів із чинними атестатами ЗВІД. Отже, передбачена пунктом 6 можливість підтвердження відповідності через авторизовану систему з безпеки є лише формальною, оскільки інша обов’язкова вимога тендерної документації фактично унеможливлює участь такого учасника. Також Замовник посилається на те, що Перелік операторів із чинними атестатами КСЗІ ЗВІД зберігає актуальність у перехідний період. Скаржник не заперечує, що раніше створені КСЗІ з підтвердженою відповідністю можуть продовжувати застосовуватися відповідно до умов їх створення. Разом із тим така обставина не означає, що Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД є єдиним або пріоритетним способом підтвердження відповідності вимогам захисту інформації. Пунктом 1-1 статті 13 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» передбачено, що комплексні системи захисту інформації та системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності відповідними змінами, застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності у формі авторизації. Зазначена норма має перехідний характер і спрямована на збереження чинності раніше створених КСЗІ, а не на виключення можливості застосування нової моделі авторизації систем з безпеки. Водночас у 2024-2025 роках відбулося реформування законодавства у сфері захисту інформації та кіберзахисту. З набранням чинності відповідними змінами до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 18.06.2025 було запроваджено сучасну модель авторизації систем з безпеки. Постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 18.06.2025 затверджено Порядок авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем. Відповідно до цього Порядку авторизація з безпеки проводиться з метою прийняття рішення щодо можливості функціонування системи з урахуванням її відповідності вимогам законодавства, національним стандартам і нормативним документам у сферах технічного та криптографічного захисту інформації, кіберзахисту. Крім того, Порядок авторизації передбачає внесення даних щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки. Отже, авторизація системи з безпеки є чинним, передбаченим законодавством способом підтвердження відповідності системи вимогам інформаційної безпеки. Учасник, який має авторизовану систему з безпеки, не може бути поставлений у гірше становище лише через те, що його підтвердження належить до нової моделі правового регулювання, а не до попередньої атестаційної моделі КСЗІ. Скаржником до скарги було додано документи, які підтверджують проходження відповідної процедури, а саме Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення системи Скаржника до Переліку авторизованих систем з безпеки, Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки та Звіт з оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки. Зазначені документи підтверджують, що система Скаржника пройшла передбачену чинним законодавством процедуру авторизації та відповідає вимогам щодо захисту інформації. Посилання Замовника на те, що він є суб’єктом, для якого важливий підвищений рівень захисту інформації, також не спростовує позицію Скаржника. Скаржник не заперечує необхідності належного рівня інформаційної безпеки. Однак така необхідність не дає Замовнику права безальтернативно вимагати документ попередньої атестаційної моделі, якщо чинне законодавство передбачає інший належний спосіб підтвердження відповідності. Більше того, саме для підтвердження належного рівня захисту в межах нової моделі і передбачена авторизація системи з безпеки, оцінювання дотримання вимог цільового профілю безпеки та включення системи до відповідного Переліку авторизованих систем з безпеки. Таким чином, довід Замовника про підвищені вимоги до безпеки не виправдовує виключення авторизованих систем з безпеки з пункту 4 тендерної документації. Окремо слід звернути увагу Комісії, що Замовник у своїх поясненнях фактично визнає Перелік операторів із чинними атестатами КСЗІ ЗВІД лише одним зі способів підтвердження. Однак у тендерній документації цей спосіб встановлений не як один із можливих, а як безальтернативна обов’язкова вимога. Саме ця безальтернативність і є дискримінаційною. Скаржник не заперечує можливість участі суб’єктів, які мають чинний Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД. Однак Замовник зобов’язаний також передбачити можливість участі суб’єктів, які відповідно до чинного законодавства підтверджують належний рівень захисту через авторизовану систему з безпеки. Особливо показовим є те, що Замовник повністю проігнорував офіційну позицію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Зокрема, Скаржником у складі скарги надано офіційну відповідь Держспецзв’язку № Т0812/25/86 від 08.12.2025 року, в якій зазначено, що після закінчення строку дії Атестата відповідності КСЗІ необхідно здійснювати авторизацію системи з безпеки або отримувати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності. На противагу цьому Замовник не надав жодного доказу того, що вимога про надання виключно Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД є обов’язковою або пріоритетною відповідно до чинного законодавства України, а також не довів, що авторизація системи з безпеки не може бути еквівалентним механізмом підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки. Зокрема, у поясненнях Замовника: • відсутнє технічне обґрунтування, в тому числі технічні розрахунки, порівняльні характеристики, висновки експертів або інші докази, які б доводили, що лише КСЗІ ЗВІД забезпечує необхідний рівень захисту • не зазначено жодної норми законодавства, яка зобов’язувала б учасників мати виключно Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД • не наведено аналізу ризиків, загроз або особливостей системи, які б обґрунтовували необхідність саме такої атестаційної моделі • не доведено неможливість або неприйнятність застосування авторизації з безпеки як альтернативного способу підтвердження відповідності Фактично Замовник обмежився загальними посиланнями та твердженнями, які не підкріплені жодним доказом і не можуть вважатися належним обґрунтуванням обмеження конкуренції. Практика Комісії, на яку посилається Скаржник, зокрема рішення №2212-р/пк-пз від 26.02.2026, №2230-р/пк-пз від 26.02.2026 та №2175-р/пк-пз від 25.02.2026, підтверджує, що встановлення вимоги про надання виключно одного конкретного документа за наявності інших передбачених законодавством способів підтвердження є дискримінаційним. У цій процедурі ситуація є аналогічною. Замовник визнає авторизацію системи з безпеки належним підтвердженням у пункті 6, однак у пункті 4 фактично вимагає лише Атестат відповідності КСЗІ ЗВІД та включення до Переліку операторів із чинними атестатами. Тобто учасник, який має авторизовану систему з безпеки, формально не може виконати пункт 4, хоча його система відповідає чинній моделі підтвердження вимог інформаційної безпеки. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, пояснення Замовника не спростовують дискримінаційності пункту 4 тендерної документації. Враховуючи викладене вище ПРОСИМО: 1. Прийняти додаткові пояснення ТОВ «НПК «ХОУМ-НЕТ»; 2. Встановити порушення, допущені Замовником ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла в м. Ужгород), ідентифікатор закупівлі №UA-2026-06-15-006910-a. 3. Зобов’язати Замовника ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ усунути дискримінаційні умови зазначені в тендерній документації, шляхом внесення змін до тендерної документації та приведення тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 702c07c10c564903b20b0bb510313f26
Дата опублікування: 25.06.2026 15:26
Автор: Скаржник
Номер: 487405c04469485799f88c493e252a8e
Тема запиту: Про надання пояснення по суті скарги від 18 червня 2026 року № UA-2026-06-15-006910-a.a
Текст запиту: 1. Пояснення по пункту 1 Скарги (вимоги до аналогічного договору: ID закупівлі та строку надання послуг не менше 6 місяців) 1.1. Щодо вимоги зазначення ID закупівлі в електронній системі Скаржник стверджує, що вимога зазначення ID закупівлі та посилання в електронній системі закупівель обмежує конкуренцію, оскільки виключає учасників з досвідом виконання договорів поза системою Prozorro. Контраргументи Замовника: 1. Специфіка предмета закупівлі та вимоги до інформаційної безпеки. Предмет закупівлі – телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла в м. Ужгород – стосується критичної інфраструктури державного підприємства у сфері цивільної авіації. Надання таких послуг є регульованим видом діяльності. Вимога про підтвердження досвіду саме через публічні закупівлі обґрунтована тим, що договори, укладені в системі Prozorro, містять верифіковану інформацію про замовника, предмет, ціну та факт виконання, яка є публічно доступною та не може бути фальсифікована. Це є об’єктивним та прозорим способом підтвердження досвіду. 2. Принцип верифікованості інформації. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може встановлювати спосіб підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям. Вимога про зазначення ID є не обмеженням виду договору, а способом верифікації достовірності наданої інформації в умовах воєнного стану та підвищеного ризику зловживань. Замовник не вимагає виключно договорів з держпідприємствами – будь-який учасник, що мав публічний контракт із будь-яким замовником у розумінні Закону, може підтвердити свій досвід. 3. Відмінність від практики, на яку посилається Скаржник. Рішення, на які посилається Скаржник (зокрема №3151-р/пк-пз від 18.03.2026), стосуються ситуацій, де вимагався досвід виконання договорів ВИКЛЮЧНО з об’єктами критичної інфраструктури або ВИКЛЮЧНО з замовниками в розумінні Закону. У даному випадку Замовник встановив вимогу про зазначення ID лише як спосіб верифікації – суб’єкт може мати договори з будь-яким замовником публічної закупівлі, що є значно ширшим колом. 1.2. Щодо вимоги мінімального строку аналогічного договору – не менше 6 місяців Скаржник стверджує, що вимога шестимісячного строку є довільною та дискримінаційною. Контраргументи Замовника: 1. Обґрунтованість строку специфікою предмета закупівлі. Предмет закупівлі передбачає надання телекомунікаційних послуг в умовах воєнного стану, що об’єктивно вимагає підтвердження здатності до безперервного надання послуг протягом тривалого часу в умовах перебоїв в електропостачанні, кібератак та інших загроз. Короткостроковий досвід (наприклад, 1-2 місяці) не може підтвердити здатність виконавця до безперервного надання послуг у вказаних умовах. 2. Пряме закріплення в тендерній документації. Тендерна документація прямо роз’яснює мету цієї вимоги – підтвердження спроможності учасника надання безперервних послуг в умовах перебоїв в електропостачанні під час воєнного стану (2022-2025 роки). Це є об’єктивним обґрунтуванням, яке безпосередньо пов’язане з предметом закупівлі. 3. Пропорційність вимоги. Строк у 6 місяців є розумним мінімумом для підтвердження стабільності та безперервності надання послуг в умовах воєнного стану. Відповідно до принципу пропорційності (ст. 5 Закону), вимоги мають бути адекватними предмету закупівлі. Для послуг критичної інфраструктури вимога підтвердження шестимісячного безперервного досвіду є пропорційною та обґрунтованою. 4. Сам Скаржник визнає наявність відповідного договору. У Скарзі зазначено, що Скаржник «має успішний та належним чином документально підтверджений досвід виконання договору». Якщо такий договір виконувався протягом необхідного строку, вимога є виконуваною. Якщо строк був меншим – це свідчить про об’єктивно недостатній досвід для цього предмета закупівлі. 2. Пояснення по пункту 2 Скарги (кваліфікація працівників щодо DDoS-атак) Скаржник вважає дискримінаційною вимогу про наявність сертифікатів/свідоцтв щодо виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак, набутих у виробника обладнання або його офіційного представника в Україні. Контраргументи Замовника: 1. Вимога прямо відповідає предмету закупівлі. Предмет закупівлі включає захист від DDoS-атак як невід’ємну характеристику послуги («захищений вузол», «захист від DDOS-атак»). Наявність підтвердженої кваліфікації саме з цієї тематики є об’єктивним показником здатності виконати умови технічного завдання. Кваліфікація «щодо захисту від DDoS-атак» та «щодо виявлення та пом’якшення наслідків DDoS-атак» є тотожними за змістом. 2. Формулювання «або інші документи» знімає стверджуване обмеження. Тендерна документація передбачає підтвердження у вигляді «сертифікати/свідоцтва (або інші документи)» – це відкрите формулювання, яке не обмежує підтвердження виключно одним типом документа. 3. Фактична ситуація Скаржника не свідчить про дискримінацію. Скаржник сам визнає, що його працівники мають сертифікати за напрямком «Захист від DDoS-атак». Формулювання тендерної документації («по темі пом’якшення та/або усунення наслідків DDOS-атак») є ширшим, аніж назва сертифіката Скаржника. Таким чином, Скаржник фактично може підтвердити кваліфікацію наявними документами, лише посилаючись на їх змістовну відповідність вимозі. 4. Безпідставність тверджень про «індивідуалізацію» під ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА». Скаржник не надає жодних доказів того, що формулювання сертифікатів іншого учасника є ідентичним тексту вимоги. Наявність у ТОВ «ГІГАТРАНС УКРАЇНА» відповідних сертифікатів не свідчить про вимогу, сформовану під конкретного учасника ринку – це лише підтверджує, що така кваліфікація є ринковою та досяжною для будь-якого оператора, що серйозно займається послугами захищеного інтернет-доступу. 5. Вимога до виробника обладнання є обґрунтованою. Навчання від виробника обладнання, що використовується для захисту від DDoS, є найбільш релевантним підтвердженням кваліфікації, оскільки забезпечує знання конкретної системи, що застосовується. Це є загальноприйнятою практикою у сфері інформаційних технологій. 3. Пояснення по пункту 3 Скарги (вимоги до міжнародних точок обміну трафіком) Скаржник оскаржує вимогу про наявність не менше двох прямих підключень до міжнародних операторів/точок обміну з визначеного переліку: DE-CIX, Arelion, COGENT, AMS-IX, LINX. Контраргументи Замовника: 1. Технічне обґрунтування переліку точок обміну трафіком. Перелічені точки обміну трафіком (DE-CIX, AMS-IX, LINX, Arelion/Telia, Cogent) є глобальними лідерами за обсягом трафіку, кількістю учасників (peers) та надійністю маршрутизації. DE-CIX – найбільша в світі точка обміну трафіком (пікова пропускна здатність понад 14 Tbps). AMS-IX – одна з найбільших в Європі. LINX, Arelion (колишній Telia), Cogent – провідні транзитні оператори рівня Tier-1 та Tier-2. Саме ці точки забезпечують найнижчі затримки та найвищу надійність для критичних державних послуг. 2. Функціональна вимога, а не формальна прив’язка. Вимога встановлює МІНІМУМ двох підключень з широкого переліку п’яти операторів/точок. Це не «вичерпний список» у контексті обмеження конкуренції – будь-який серйозний міжнародний оператор в Україні, що надає захищений інтернет-доступ корпоративного рівня, об’єктивно ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ мати підключення до мінімум двох із зазначених точок. 3. Відмінність від рішення №5084-р/пк-пз від 29.04.2026. Рішення, на яке посилається Скаржник, стосувалося вимоги про ВЛАСНЕ ВИСОКОШВИДКІСНЕ ПІДКЛЮЧЕННЯ до не менш ніж 3 точок із конкретного переліку. Поточна вимога є менш обмежувальною: достатньо ДВОХ підключень (а не трьох), допускається підключення через пряме пірингування або транзит. Контекст та вимоги є різними. 4. 1-IX не є еквівалентом зазначених точок для предмета цієї закупівлі. Точки 1-IX DE, 1-NL, 1-PL є регіональними точками обміну трафіком значно меншого масштабу. Наприклад, 1-IX Frankfurt (AS50263) має суттєво меншу кількість учасників та пропускну здатність порівняно з DE-CIX. Для послуг захищеного інтернет-доступу критичного об’єкта державної авіаційної інфраструктури вимога підключення до точок глобального рівня є технічно обґрунтованою та необхідною. 5. Специфіка об’єкта Замовника. Послуги надаються для захищеного вузла в м. Ужгород – у безпосередній близькості до кордонів ЄС. Вимога підключення до провідних європейських точок обміну трафіком є технічно виправданою з огляду на географічне розташування та необхідність забезпечення стабільного зв’язку з міжнародними партнерами та мережами. 6. Ринкова доступність вимоги. Підключення до DE-CIX, AMS-IX, LINX є стандартною практикою для провідних українських операторів (Укртелеком, Датагруп, Київстар, Воля тощо). Більшість операторів, здатних надавати послуги захищеного інтернет-доступу корпоративного рівня, вже мають такі підключення. Вимога не звужує ринок до одного-двох учасників. 4. Пояснення по пункту 4 Скарги (вимоги щодо Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД) Скаржник оскаржує вимогу пункту 4 тендерної документації щодо надання Атестата відповідності КСЗІ ЗВІД та підтвердження включення до Переліку операторів із чинними атестатами, посилаючись на суперечність із пунктом 6 тієї ж документації. Контраргументи Замовника: 1. Пункти 4 та 6 регулюють різні об’єкти та не суперечать один одному. Пункт 4 стосується підтвердження відповідності самого Учасника як оператора послуг інтернет-доступу та його включення до реєстрів відповідних регуляторних органів (НКЕК та Держспецзв’язку). Пункт 6 стосується підтвердження наявності захищеної інфраструктури (КСЗІ ІКС або авторизованої системи з безпеки). Це різні за правовою природою вимоги до різних об’єктів перевірки. 2. Реєстр ЗВІД зберігає актуальність у перехідний період. Відповідно до пункту 11 статті 13 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності змінами, продовжують застосовуватися. Таким чином, Перелік операторів з атестатами КСЗІ ЗВІД залишається офіційним та чинним реєстром. Замовник має право вимагати включення до нього як один із способів підтвердження. 3. Захист критичної інформаційної інфраструктури як пріоритет. Замовник – державне підприємство в галузі авіації – є об’єктом критичної інформаційної інфраструктури. Встановлення підвищених вимог до захисту інформації є не лише правом, а й обов’язком Замовника відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» та Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах». З огляду на вищенаведене, Замовник вважає безпідставними вимоги Скаржника та просить Комісію Антимонопольного комітету України відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення: 702c07c10c564903b20b0bb510313f26
Дата опублікування: 23.06.2026 16:46
Автор: Замовник