-
Спрощена закупівля
-
Однолотова
-
КЕП
Тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням
Завершена
19 500 000.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
02.04.2026 13:39 - 09.04.2026 12:00
Відповідь надана
щодо працівників
Номер:
df2bebba9ff6462f8723d2c6f3c09fe1
Дата опублікування:
09.04.2026 11:39
Опис:
Відповідно до вимог тендерної документації (п. 14.4) щодо надання документів, що підтверджують наявність працівників відповідної кваліфікації, просимо надати роз’яснення.
На підприємстві Учасника працівник прийнятий на основну посаду (наприклад, монтажник), при цьому додатково отримав іншу кваліфікацію (стропальник) та виконує відповідні роботи за внутрішнім сумісництвом / суміщенням посад.
Просимо уточнити:
Чи буде вважатися належним підтвердженням кваліфікації такого працівника:
наказ про суміщення/внутрішнє сумісництво;
документи про присвоєння відповідної кваліфікації (посвідчення, протоколи навчання тощо)?
Чи обов’язковим є надання окремого повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 413, у випадку внутрішнього сумісництва/суміщення, якщо працівник вже перебуває у трудових відносинах з Учасником?
Чи буде достатнім надання лише наказу про суміщення/внутрішнє сумісництво без подання окремого повідомлення до ДПС?
Відповідь:
Замовником розглянуто звернення щодо підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації та повідомляється наступне.
Відповідно до п. 14.4 тендерної документації, Учасник повинен надати документи, що підтверджують наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
1. Щодо працівників, які виконують роботи за суміщенням або внутрішнім сумісництвом
У разі якщо працівник перебуває у трудових відносинах з Учасником за основним місцем роботи та додатково виконує функції за іншою професією (посадою) на умовах суміщення або внутрішнього сумісництва, такий працівник враховується при підтвердженні відповідності кваліфікаційним вимогам.
Належним підтвердженням у такому випадку є:
• наказ (розпорядження) про суміщення посад або внутрішнє сумісництво;
• документи, що підтверджують кваліфікацію (посвідчення, свідоцтва, протоколи перевірки знань тощо).
2. Щодо подання повідомлення про прийняття працівника на роботу
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається у разі укладення трудового договору.
При цьому:
• у випадку суміщення посад новий трудовий договір не укладається, відповідно повідомлення до контролюючих органів не подається;
• у випадку внутрішнього сумісництва працівник вже перебуває у трудових відносинах з тим самим роботодавцем.
З огляду на викладене, вимога щодо обов’язкового надання повідомлення до ДПС у складі тендерної пропозиції не встановлюється.
3. Щодо достатності документального підтвердження
Для підтвердження відповідності вимогам п. 14.4 тендерної документації достатнім є надання:
• наказу про суміщення або внутрішнє сумісництво;
• документів, що підтверджують відповідну кваліфікацію працівника.
Вимога щодо надання окремого повідомлення до ДПС у такому випадку Замовником не передбачена.
Дата відповіді:
09.04.2026 11:57
Відповідь надана
щодо надання сертифікатів
Номер:
62f8226deeba4dd3a1c5f52c2384c23d
Дата опублікування:
08.04.2026 16:46
Опис:
Відповідно до п. 12 Додатку 2 передбачено надання наступних документів:
1. сертифікат відповідності на збірно-розбірну комплексну споруду спеціального призначення, виданий органом/організацією, що акредитований Національним агентством з акредитації України, на ім’я виробника та зареєстрований у відповідному реєстрі;
2. висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на збірно-розбірну комплексну споруду спеціального призначення на відповідність санітарному законодавству, виданий акредитованим органом/організацією на ім’я виробника та зареєстрований у реєстрі;
3. сертифікат відповідності на металеві каркасні конструкції та конструктивні компоненти;
4. сертифікат походження товару.
Звертаємо увагу, що збірно-розбірна конструкція виготовляється під конкретне замовлення та на момент подання тендерної пропозиції фактично ще не існує як готовий виріб.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
1. Чи повинні зазначені документи бути видані саме на конкретну споруду, яка буде виготовлена за результатами закупівлі?
2. Яким чином учасник може надати сертифікати на виріб, який на момент подання тендерної пропозиції ще не виготовлений?
3. Чи допускається надання гарантійного листа щодо надання повного пакета документів при поставці товару?
Просимо надати чітке роз’яснення щодо застосування вимог п. 12 Додатку 2 з урахуванням специфіки предмета закупівлі, з метою недопущення обмеження конкуренції та уникнення відхилення тендерних пропозицій з формальних підстав.
Просимо внести зміни до тендерної документації в частині надання зазначених сертифікатів та висновків на етапі постачання товару.
Відповідь:
Розглянувши Ваше звернення щодо вимог п. 12 Додатку 2 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, повідомляємо наступне.
Відповідно до п. 12 оголошення, учасник зобов’язаний надати документи на підтвердження відповідності запропонованого товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі .
При цьому, відповідно до п. 9.2 технічних вимог оголошення, вже на етапі постачання товару передбачається надання повного пакета технічної документації, зокрема:
- сертифіката відповідності на споруду;
- сертифіката походження товару;
- висновку санітарно-епідеміологічної експертизи;
- паспортів та сертифікатів на обладнання .
Таким чином, тендерна документація чітко розмежовує:
- документи для підтвердження відповідності на етапі подання пропозиції;
- документи, що надаються на етапі поставки готового виробу.
Щодо порушених у зверненні питань:
1. Стосовно вимоги надання документів на конкретну споруду.
Оголошення не містить вимоги щодо надання сертифікатів виключно на конкретну індивідуально виготовлену споруду.
Вимога п. 12 стосується підтвердження відповідності запропонованого типу продукції, конструктивних рішень, матеріалів та складових, які будуть використані при виготовленні предмета закупівлі.
Твердження про необхідність сертифікації вже виготовленої споруди є довільним трактуванням умов оголошення та не відповідає його змісту.
2. Щодо неможливості надання документів на виріб, який не виготовлений.
Дане твердження є безпідставним, оскільки:
- предмет закупівлі є конструкцією на основі металевого каркасу індивідуального виготовлення ;
- відповідність таких виробів підтверджується сертифікатами на типові конструкції, матеріали та складові елементи;
- аналогічна практика підтвердження відповідності широко застосовується у будівництві та виробництві конструкцій.
Отже, будь-який учасник, який фактично здійснює відповідну діяльність, має об’єктивну можливість надати необхідні документи.
3. Щодо пропозиції надання гарантійного листа.
Гарантійний лист не є документом, що підтверджує відповідність продукції встановленим технічним, якісним та безпековим вимогам, та не може замінювати сертифікати відповідності, висновки експертиз чи інші офіційні документи.
Прийняття виключно гарантійного листа:
- суперечило б суті вимог п. 12 оголошення;
- позбавляло б Замовника можливості об’єктивно оцінити відповідність пропозиції;
- створювало б ризики постачання продукції, що не відповідає вимогам безпеки.
Додатково зазначаємо, що встановлені вимоги:
- прямо пов’язані з предметом закупівлі (споруда, що повинна бути безпечною для людей та довкілля) ;
- є однаковими для всіх учасників;
- не обмежують конкуренцію та не містять дискримінаційних умов;
- відповідають праву Замовника самостійно визначати перелік підтверджуючих документів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 статті 5 Закону № 922.
Згідно з частиною 5 статті 23 Закону № 922 замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, замовник повинен в тендерній документації зазначити, сертифікати які можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Виходячи зі змісту цієї норми, для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі замовник може вимагати від учасника надання у складі його пропозиції сертифікатів відповідності, сертифікатів якості тощо. Сертифікація в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII. Частиною 1 статті 1 Закону № 124 визначено що сертифікація — підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу.
Згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, в рішеннях від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, викладено що не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції зазначених документів. Необхідно також зазначити що Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду згідно з постановою від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 виклала позицію, що, учасники мають рівні можливості отримати сертифікати (засвідчення відповідності, якості) у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися на рівних умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками в тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості чи інш для доведення якості та відповідності продукції, передбачена нормами чинного законодавства та в свою чергу не є дискримінаційною, не заборонена та визначена нормативно-правовими актами України та підтверджена практикою Рішень АМКУ та Судовою владою України.
З урахуванням викладеного, підстави для внесення змін до оголошення відсутні.
Вимоги п. 12 Додатку 2 залишаються без змін.
Дата відповіді:
09.04.2026 11:56
Відповідь надана
Щодо дискримінаційних вимог
Номер:
3ad1bcdcdaf74aa7bd66f275eb799926
Дата опублікування:
07.04.2026 22:29
Опис:
Шановний Замовнику!
Розглянувши Вашу відповідь на звернення щодо неправомірної вимоги про наявність в Учасників ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів із середніми наслідками (СС2), повідомляю.
Замовник оголосив про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель за ДК 021:2015 44210000-5 -“Конструкції та їх частини” - Тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням та визначив вид предмета закупівлі як товар. Відповідно до п. 34 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування встановлено ст 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»: п. 9 зазначеної статті- - «будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Постанова КМУ від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» чітко визначає вид документа, який дає право на провадження господарської діяльності з виконання будівельних робіт (!!!) на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками – це дозвіл на виконання будівельних робіт; а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками - сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (без отримання ліцензії). При цьому варто звернути особливу увагу на «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затверджений постановою КМУ від 07.06.201 7 № 406.
Замовник у відповіді на звернення зазначає , що «що на етапі проведення спрощеної закупівлі Замовник визначає очікувані характеристики об’єкта,» при цьому 04.04.2026 вносить зміни в Додаток 2 до оголошення про проведення спрощеної процедури в частині « Аналогічним вважається договір на закупівлю відповідно коду ДК 021:2015 44210000-5 – “Конструкції та їх частини”, та за технічними та якісними характеристиками відповідає предмету закупівлі.»
- Щодо наявності чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) наслідками:
Замовник вказує:, «що відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», клас наслідків об’єкта визначається з урахуванням можливих наслідків відмови об’єкта, зокрема для життя та здоров’я людей, а також можливих матеріальних збитків. З огляду на функціональне призначення споруди спеціального призначення, її індивідуальне планування, можливе перебування людей та підключення інженерних систем, Замовником обґрунтовано віднесено такий об’єкт до класу наслідків не нижче СС2.»
При цьому замовник з незрозумілих причин не враховує п. 6 ст 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де вказано що віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Клас наслідків (відповідальності) розраховується згідно ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)». У підпункті 4.1 пункту 4 вказано, що 4.1 Клас наслідків (відповідальності) кожного об’єкта, зокрема й тих, що входять до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об’єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. Заначений ДСТУ чітко визначає характеристики можливих наслідків відмови об’єкта, підрахунок кількості осіб, здоров’ю та життю яких може загрожувати небезпека. Розрахунок орієнтовного класу наслідків Замовником суперечить вимогам будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Враховуючи викладене, пропонуємо внести відповідні зміни до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі за ДК 021:2015 44210000-5 -“Конструкції та їх частини” - Тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням в частині невідповідності діючому чинному законодавству вимоги про наявність в Учасників ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів із середніми наслідками (СС2). За умови, якщо зазначене порушення не буде усунуто, залишаємо за собою право звернутися із скаргою до Антимонопольного комітету України.
Відповідь:
Шановний Учаснику!
Замовником розглянуто Ваше звернення щодо неправомірності встановлення вимоги про наявність у учасників дозвільних документів для виконання робіт на об’єктах із класом наслідків не нижче СС2.
Повідомляємо наступне.
Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», клас наслідків (відповідальності) визначається для кожного об’єкта — будівлі, споруди будь-якого призначення.
Згідно з частиною 5 статті 32 зазначеного Закону, усі об’єкти поділяються за класами наслідків (відповідальності) на СС1, СС2 та СС3.
Таким чином, вимога щодо визначення класу наслідків поширюється на будь-який об’єкт, незалежно від того, чи є він об’єктом будівництва у вузькому розумінні.
Звертаємо увагу, що поняття «об’єкт» та «об’єкт будівництва» не є тотожними. Навіть у випадку, якщо тимчасова споруда на період воєнного стану не відноситься до об’єктів будівництва у розумінні окремих нормативних актів, це не скасовує вимогу законодавства щодо визначення класу наслідків для такого об’єкта.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №904 від 04.03.2026, на період дії воєнного стану окремі тимчасові споруди можуть не відноситися до об’єктів будівництва та можуть розміщуватися без розроблення проектної документації.
Також постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 визначено перелік робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та не передбачають розроблення проектної документації.
Водночас відсутність обов’язку щодо розроблення проектної документації не скасовує вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо необхідності визначення класу наслідків об’єкта як такого.
У випадках, коли проектна організація не залучається (зокрема, для тимчасових споруд у період воєнного стану), визначення очікуваного класу наслідків з урахуванням функціонального призначення об’єкта, можливого перебування людей, підключення інженерних мереж та потенційних ризиків здійснюється Замовником як власником/ініціатором створення такого об’єкта.
Такий підхід відповідає ДСТУ 8855:2019, який визначає критерії оцінки наслідків (загроза життю та здоров’ю людей, кількість осіб, можливі збитки тощо), що можуть бути застосовані для попередньої оцінки рівня відповідальності об’єкта.
З урахуванням:
• функціонального призначення споруди спеціального призначення;
• можливого перебування людей;
• підключення до інженерних мереж;
• потенційних наслідків у разі відмови об’єкта,
Замовник обґрунтовано виходить із необхідності застосування вимог, характерних для об’єктів із класом наслідків не нижче СС2.
Встановлення вимоги щодо наявності у учасників права на виконання відповідних робіт (у формі ліцензії або іншого передбаченого законодавством документа) спрямоване виключно на забезпечення:
• безпеки людей;
• належної якості виконання робіт;
• надійності експлуатації об’єкта.
Зазначена вимога є однаковою для всіх учасників та не має дискримінаційного характеру.
Враховуючи викладене, підстави для внесення змін до оголошення відсутні.
З повагою, Замовник!
Дата відповіді:
08.04.2026 22:01
Відповідь надана
Щодо вимог
Номер:
02c811f999bc4f66969635ffae257fec
Дата опублікування:
06.04.2026 15:54
Опис:
Добрий день, шановний Замовнику!
- Пунктом 5 Додатку 2 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель Замовником передбачена вимога щодо наявності в учасника чинної ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) наслідками.
Відповідно до назви предмета закупівлі за ДК 021:2015 44210000-5 -“Конструкції та їх частини” - Тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням відноситься до тимчасово збірно-розбірного виду споруд, про шо Замовник зазначає у пункті 2 Додатку 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі» .
Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», передбачено, що ліцензія - надання суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Стаття 7 зазначеного Закону та постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 чітко визначає перелік видів господарської діяльності , що підлягають ліцензуванню.
- Відповідно до ст 32 Закону України «Про містобудівну діяльність» клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством. Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. При цьому наголошую, що у додатку 4 до оголошення про проведення спрощеної процедури «Технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі» Замовником клас наслідків не розраховувався.
- Прошу Замовника надати документальне підтвердження розрахунку проектною організацією критеріїв, за якими Тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням належать до об’єктів з середніми (СС2) наслідками ?
Звертаю увагу Замовника що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону - не мають встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідь:
Шановний Учаснику!
Розглянувши Ваше звернення щодо вимоги про наявність у учасників ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів із середніми наслідками (СС2), повідомляємо наступне.
Предмет закупівлі – тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням – передбачає не лише постачання конструкцій, але й виконання комплексу робіт, пов’язаних із їх встановленням (монтажем), підключенням інженерних мереж та введенням в експлуатацію.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», клас наслідків об’єкта визначається з урахуванням можливих наслідків відмови об’єкта, зокрема для життя та здоров’я людей, а також можливих матеріальних збитків.
З огляду на функціональне призначення споруди спеціального призначення, її індивідуальне планування, можливе перебування людей та підключення інженерних систем, Замовником обґрунтовано віднесено такий об’єкт до класу наслідків не нижче СС2.
Зазначаємо, що вимога щодо наявності ліцензії встановлена з метою:
• забезпечення належного рівня безпеки об’єкта;
• гарантування виконання робіт відповідно до будівельних норм і стандартів;
• мінімізації ризиків для життя та здоров’я людей.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022, ліцензування у сфері будівництва застосовується з урахуванням класу наслідків об’єкта, що підтверджує правомірність встановленої вимоги.
Щодо надання окремого розрахунку класу наслідків повідомляємо, що на етапі проведення спрощеної закупівлі Замовник визначає очікувані характеристики об’єкта, у тому числі орієнтовний клас наслідків, виходячи з його функціонального призначення.
Таким чином, встановлена вимога не є дискримінаційною, застосовується до всіх учасників однаково та спрямована виключно на забезпечення належної якості та безпеки виконання робіт.
Підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні.
З повагою,Замовник
Дата відповіді:
07.04.2026 15:18
Відповідь надана
Щодо дискримінааційниї вимог Тендерної документації
Номер:
833a84b1fa9f4b81af67358be76a230d
Дата опублікування:
03.04.2026 19:41
Опис:
Шановний Замовнику!
Відповідно до пункту 9 Додатку 2 до оголошення Вами встановлено вимогу щодо надання у складі пропозиції «Аналогічного договору», де зазначено, що:
• аналогічним визнається договір на закупівлю відповідно до коду ДК 021:2015 44210000-5 «Конструкції та їх частини»;
• площа об’єкта у договорі повинна бути не менша, ніж площа предмету закупівлі.
Вважаємо зазначену вимогу дискримінаційною та такою, що необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників процедури з огляду на наступне:
1. Встановлення обов’язкової площі у попередніх договорах як критерію відповідності є штучним обмеженням, оскільки більшість учасників може мати досвід виконання договорів на аналогічні конструкції, але з іншими розмірами. Це не впливає на якість чи придатність продукції для виконання предмета закупівлі, але суттєво зменшує кількість потенційних учасників.
2. Вимога щодо обов’язкового зазначення конкретного коду ДК 021:2015 44210000-5 створює додатковий бар’єр, оскільки досвід постачання чи виробництва продукції, що за суттю є аналогічною, може бути оформлений під іншим, технічно обґрунтованим кодом. Це штучно обмежує конкуренцію.
3. Встановлення таких вимог не передбачене законодавством України у сфері публічних закупівель і порушує принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції.
ВИМАГАЄМО:
1. Усунути з тендерної документації вимогу щодо мінімальної площі предмета у попередніх договорах.
2. Усунути обов’язкове посилання на конкретний код ДК 021:2015 як критерій «аналогічності» договору.
3. Привести тендерну документацію у відповідність до принципів недискримінації та чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
У разі невиконання зазначеної вимоги залишаємо за собою право звернення до органу оскарження для захисту своїх прав та законних інтересів.
Відповідь:
Шановний Учаснику!
Замовником розглянуто Ваше звернення щодо нібито дискримінаційних вимог, встановлених в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Щодо аналогічного договору (площа та код ДК):
- використання конкретного коду ДК 021:2015 дозволяє Замовнику чітко ідентифікувати аналогічність предмету, уникнути підміни досвіду нерелевантними договорами, тому вимога є пропорційною предмету закупівлі, спрямована на мінімізацію ризиків невиконання договору, не є дискримінаційною, оскільки застосовується до всіх учасників однаково;
- стосовно встановлення вимог до аналогічного договору в частині площі об’єкта у договорі, яка повинна бути не менша ніж площа предмета закупівлі, Замовником буде внесено зміни до тендерної документації, а саме: Аналогічним вважається договір на закупівлю відповідно коду ДК 021:2015 44210000-5 – “Конструкції та їх частини”, та за технічними та якісними характеристиками відповідає предмету закупівлі.
Дата відповіді:
04.04.2026 17:42
Відповідь надана
Щодо дискримінаційних вимог Тендерної закупівлі
Номер:
fef2779988a4416fb108980fb8a4a359
Дата опублікування:
03.04.2026 19:33
Опис:
Шановний Замовнику!
Відповідно до підпункту 2 пункту 12 Додатку 2 до оголошення Вами встановлено вимогу щодо надання у складі пропозиції «Сертифіката походження товару».
Встановлена Замовником вимога щодо обов’язкового надання сертифіката походження товару є дискримінаційною, оскільки, відповідно до Митного кодексу України та чинного законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, сертифікат походження необхідний лише для митного оформлення товарів або застосування торговельних преференцій. Для внутрішнього ринку та закупівель в Україні таке обов’язкове надання сертифіката законом не передбачено. Встановлення цієї вимоги без прив’язки до митного оформлення штучно обмежує коло потенційних учасників та порушує принцип недискримінації учасників, передбачений ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Вважаємо зазначену вимогу такою, що порушує законодавство у сфері публічних закупівель та підлягає виключенню з огляду на наступне.
Сертифікат походження товару в Україні видається, зокрема, Торгово-промислова палата України та її регіональними підрозділами і застосовується переважно у сфері зовнішньоекономічної діяльності (експортно-імпортних операцій), а не для внутрішнього обігу товарів.
Отримання такого сертифіката:
• не є обов’язковим відповідно до законодавства України для реалізації товарів на внутрішньому ринку;
• потребує додаткових часових та фінансових витрат;
• вимагає наявності первинних документів виробника, які у значній кількості випадків відсутні у постачальників, що здійснюють діяльність через ланцюги постачання. Таким чином, встановлена вимога:
• є надмірною та непропорційною предмету закупівлі;
• не має нормативного обґрунтування;
• штучно обмежує коло потенційних учасників;
• створює дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі. Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник зобов’язаний дотримуватись принципів добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, пропорційності та рівного ставлення до них.
Разом з тим, Замовником не передбачено можливості підтвердження походження товару альтернативними документами (довідкой, листом-поясненням виробника про походження товару), що є прямим порушенням принципу недискримінації учасників. Практика органу оскарження неодноразово підтверджує, що встановлення вимог щодо надання документів, отримання яких не є обов’язковим та не пов’язане безпосередньо з предметом закупівлі, визнається дискримінаційним.
ВИМАГАЄМО:
1. Виключити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового надання «Сертифіката походження товару».
2. Привести тендерну документацію у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
У разі невиконання зазначеної вимоги залишаємо за собою право звернення до органу оскарження.
Відповідь:
Шановний Учаснику!
Замовником розглянуто Ваше звернення щодо нібито дискримінаційних вимог, встановлених в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Щодо сертифіката походження товару.
Замовник не погоджується з твердженням про дискримінаційність цієї вимоги з таких підстав:
Сертифікат походження використовується не лише для митних процедур, а і як документ, що підтверджує країну походження товару, що може бути критично важливим:
- для контролю якості;
- для уникнення постачання товарів з країн-обмежень;
- для підтвердження прозорості ланцюга постачання.
В умовах воєнного стану та економічних обмежень Замовник має обґрунтовану необхідність контролю походження товарів.
Крім того:
Закон України «Про публічні закупівлі» не забороняє вимагати такі документи, якщо вони обґрунтовані предметом закупівлі.
Вимога є однаковою для всіх учасників і не надає переваг окремим суб’єктам.
Таким чином:
- вимога має логічне та економічне обґрунтування;
- спрямована на забезпечення прозорості та безпеки закупівлі;
- не є дискримінаційною.
Дата відповіді:
04.04.2026 17:39
Відповідь надана
Щодо дискримінаційних вимог Тендерної документації
Номер:
3184b6d380c141e48764948ab1cccb34
Дата опублікування:
03.04.2026 19:25
Опис:
Шановний Замовнику!
Відповідно до підпункту 2 пункту 12 Додатку 2 до оголошення Вами встановлено вимогу щодо надання у складі пропозиції:
«Висновку санітарно-епідеміологічної експертизи на збірно-розбірну комплексну споруду спеціального призначення на відповідність санітарному законодавству, який виданий органом/організацією, що акредитований Національним агентством з акредитації України, на ім’я виробника та зареєстрований в реєстрі».
Вважаємо зазначену вимогу такою, що сформульована некоректно та суперечить чинному законодавству України з огляду на наступне.
Національне агентство з акредитації України є органом, що здійснює акредитацію органів з оцінки відповідності (лабораторій, органів сертифікації тощо), та не наділене повноваженнями щодо проведення санітарно-епідеміологічної експертизи або видачі відповідних висновків.
Водночас висновки санітарно-епідеміологічної експертизи видаються виключно уповноваженими органами у сфері громадського здоров’я відповідно до їх компетенції, а не будь-якими організаціями, що мають акредитацію НААУ.
Таким чином, акредитація органу Національне агентство з акредитації України не є юридичною підставою для надання повноважень щодо видачі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи.
Крім того, встановлення вимоги щодо обов’язкової наявності такого висновку саме на етапі подання тендерної пропозиції є надмірним, оскільки:
• отримання такого висновку можливе лише після проведення відповідних досліджень конкретного виробу;
• висновок видається на конкретний об’єкт/продукцію, а не універсально на всі можливі вироби виробника;
• зазначена вимога суттєво обмежує коло потенційних учасників.
З огляду на викладене, вимога є дискримінаційною та такою, що порушує принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принципи недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності.
ВИМАГАЄМО:
1. Виключити вимогу щодо надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.
2. Переглянути доцільність вимоги щодо надання зазначеного висновку на етапі подання тендерної пропозиції.
У разі невиконання зазначеної вимоги залишаємо за собою право звернення до органу оскарження з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Відповідь:
Шановний Учаснику!
Замовником розглянуто Ваше звернення щодо нібито дискримінаційних вимог, встановлених в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
За результатами розгляду повідомляємо наступне:
Щодо висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.
Встановлена вимога щодо надання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи не є дискримінаційною, виходячи з наступного:
- предмет закупівлі “Тимчасова збірно-розбірна комплексна споруда спеціального призначення з індивідуальним плануванням” передбачає можливий контакт з людьми та експлуатацію у середовищі, що потребує дотримання санітарних норм;
- відповідно до законодавства у сфері громадського здоров’я, Замовник має право вимагати підтвердження безпечності продукції, у тому числі шляхом надання відповідних висновків;
- вимога встановлена не щодо конкретного органу, а щодо наявності документа, виданого компетентним суб’єктом, що підтверджує відповідність санітарним нормам.
Щодо зауваження про НААУ:
- у документації не вимагається, щоб НААУ видав висновок.
- вимога стосується акредитованості органу, що підтверджує його компетентність як органу з оцінки відповідності, що є загальноприйнятою практикою.
Щодо “надмірності”:
- замовник має право вимагати документи, які підтверджують якість та безпечність товару ще на етапі подання пропозиції, щоб уникнути ризиків постачання неякісної продукції;
- отримання такого висновку є стандартною практикою для виробників відповідної продукції і не є унікальною або виключною вимогою.
Таким чином, вимога:
- пов’язана з предметом закупівлі;
- спрямована на захист інтересів Замовника;
- не обмежує конкуренцію, оскільки може бути виконана будь-яким виробником.
Дата відповіді:
04.04.2026 17:38