0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Послуги щодо виготовлення облікової документації на пам’ятки культурної спадщини місцевого/національного значення за видом «монументальне мистецтво»

Завершена

399 564.00 UAH з ПДВ
Період уточнення: 02.04.2026 11:57 - 07.04.2026 00:00
Відповідь надана

Щодо Історичної довідки

Номер: 602249fc8c8a41699b1da5e8259c4b47
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 06.04.2026 20:58
Опис: Шановний Замовнику! ТЗ фактично вимагає: архівні дослідження, іконографію, біографії осіб, містобудівний аналіз, ілюстрації. В той же час Порядок вимагає історичну довідку, але не настільки деталізує її. Просимо повідомити у якій нормі Порядку зазначені перераховані дослідження та їх відображення у Історичній довідці. Додатково, Закон України «Про охорону культурної спадщини» та Наказ Мінкульту №158 (Порядок) не покладають на розробника обов’язок гарантувати результат погодження, погодження — це адміністративна процедура, залежить від органу, не виконавця.
Відповідь: По-перше: для включення пам’ятки культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини існує законодавчо встановлена процедура, яка регламентується Порядком обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (зі змінами) (далі - Порядок) та Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон). Відповідно до п. 3.2 Порядку складовою облікової документації є коротка історична довідка. Історична довідка про об’єкт культурної спадщини – це документ, що базується на наукових дослідженнях і підтверджує пам’яткоохоронну цінність споруди, місця, комплексу. Вона містить дані про предмет охорони (характерні властивості), що є основною для внесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Основні складові історичної довідки: найменування та датування: назва об’єкта та час його будівництва/створення, виникнення; місцезнаходження: точна адреса, межі території та просторові характеристики; історико-архітектурна цінність: опис історичних подій, пов’язаних з об’єктом, та його архітектурний стиль; предмет охорони: визначаються критерії та характеристики, що відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо визначення предмета охорони об’єктів монументального мистецтва, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 02.11.2009 № 956/0/16-09; сучасний стан: результати обстеження, опис технічного стану. Для офіційного визнання об’єкта культурної спадщини пам’яткою і включення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, історична довідка є основним документом, який підтверджує його історичну, наукову, архітектурну, естетичну, автентичну цінності та необхідною документацію для отримання позитивного висновку Міністерства культури України про відповідність або невідповідність об’єкта культурної спадщини вимогам частини четвертої статті 13 Закону. Єдиним документом, що регламентує вимоги до розроблення історичної довідки у сфері охорони культурної спадщини є Методичні рекомендації щодо розроблення історичних (історико-архітектурних) довідок, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 02.11.2009 № 956/0/16-09. Пам’ятки, на які оголошено закупівлю послуги з виготовлення облікової документації взяті на облік до набрання чинності Законом. З моменту взяття на державний облік об’єктів культурної спадщини рішеннями обласного виконавчого комітету Черкаської обласної ради, будь яка документація на них не виготовлялась (відсутні документи які б обґрунтовували їх цінність та наявність предмету охорони). Отже, Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Департамент) в Технічному завданні обґрунтовано прописані критерії до історичної довідки. По-друге: відповідно до п.4.2. розділу IV «Взяття нерухомих об’єктів культурної спадщини на державний облік» Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (зі змінами) - подавати облікову картку до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об’єкта культурної спадщини, мають право представник Замовника, громадські об’єднання, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, або розробник облікової картки, в разі відсутності Замовника або в разі делегування йому Замовником повноважень подання облікової картки. Тож, керуючись п.4.2. розділу IV «Взяття нерухомих об’єктів культурної спадщини на державний облік» Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (зі змінами) та з метою усунення недоліків у разі їх виявлення у процесі погодження органом охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації (для пам’яток місцевого значення) та Міністерством культури України (для пам’яток національного значення) Департаментом делегуються повноваження розробнику облікової документації подавати розроблену документацію до зазначених вище уповноважених органів охорони культурної спадщини.
Дата відповіді: 08.04.2026 17:12