-
Відкриті торги з особливостями
-
Мультилотова
-
КЕП
Розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області
Завершена
2 439 200.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
20.02.2026 13:59 - 27.02.2026 00:00
Відповідь надана
ВИМОГА про усунення дискримінаційної умови тендерної документації
Номер:
1177812a11ce498e8ebc23a95c164d05
Дата опублікування:
23.02.2026 13:02
Опис:
Шановний Замовнику!
Ознайомившись із тендерною документацією процедури закупівлі «Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області» (Лот 3), встановлено наявність вимоги, що порушує принципи здійснення публічних закупівель та обмежує конкуренцію.
1. Суть оскаржуваної вимоги:
Документацією передбачено обов’язкову наявність:
фахівця із науковим ступенем у сфері біологічних наук або договірних відносин з науковою установою, яка має такого спеціаліста.
2. Порушення спеціального законодавства:
2.1 Закон України «Про землеустрій»
Відповідно до ст. 26, 28, 66 Закону України «Про землеустрій»:
• розробником документації є сертифікований інженер-землевпорядник;
• саме він несе відповідальність за якість документації;
• проєкт землеустрою засвідчується його підписом і печаткою.
Стаття 47 цього Закону визначає склад проєкту землеустрою та не містить вимоги щодо залучення осіб із науковим ступенем.
2.2 Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Стаття 6 визначає статус земель ПЗФ як об’єктів комплексної охорони, однак:
• не встановлює вимоги про обов’язкову участь осіб із науковим ступенем при розробленні документації із землеустрою;
• не делегує Замовнику повноважень встановлювати додаткові кваліфікаційні вимоги, не передбачені законом.
2.3 Аналіз Додатку №2
Технічним завданням передбачено:
розроблення характеристики території із встановленням режиму використання земель ПЗФ на підставі власного обстеження території.
Однак:
• законодавство не ототожнює “обстеження території” із науковою діяльністю у розумінні Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
• склад проєкту землеустрою є чітко визначеним ст.47 Закону України «Про землеустрій»;
• відповідальність за зміст документації несе сертифікований інженер-землевпорядник.
Отже, вимога про науковий ступінь не випливає зі змісту предмета закупівлі.
3. Порушення Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону:
• закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Стаття 16 Закону визначає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв.
Замовник має право вимагати:
• наявність працівників відповідної кваліфікації,
• наявність досвіду виконання аналогічних договорів.
Проте встановлення вимоги щодо наявності наукового ступеня, який не передбачений профільним законодавством для виконання відповідних робіт, є:
• непропорційним предмету закупівлі;
• таким, що звужує коло потенційних учасників;
• таким, що фактично створює перевагу суб’єктам, пов’язаним з науковими установами.
4. Практика Колегії АМКУ
У численних рішеннях Колегія Антимонопольного комітету України зазначала, що:
• замовник не має права встановлювати вимоги, які не передбачені спеціальним законодавством, що регулює предмет закупівлі;
• кваліфікаційні критерії повинні бути об’єктивно необхідними для виконання договору;
• вимоги, що створюють надмірне кадрове навантаження або передбачають наявність вузькоспеціалізованих фахівців без законодавчої необхідності, визнаються дискримінаційними.
Колегія неодноразово зазначала, що:
якщо відповідальність за виконання робіт закон покладає на конкретного сертифікованого спеціаліста, замовник не вправі вимагати залучення додаткових осіб із спеціальним статусом, не передбаченим законом.
Також у рішеннях щодо землевпорядної документації Колегія вказувала, що:
вимоги про наявність додаткових наукових ступенів, сертифікатів або спеціалізацій, які не передбачені профільним законодавством, є обмеженням конкуренції.
5. Порушені права Учасника
Встановлення оскаржуваної вимоги:
• унеможливлює участь суб’єктів господарювання, які відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій»;
• ставить участь у процедурі в залежність від наявності стороннього наукового ресурсу;
• створює необґрунтовані бар’єри доступу до участі у закупівлі.
Таким чином, порушується право Учасника на участь у процедурі закупівлі на рівних умовах.
ВИСНОВОК
Вимога щодо обов’язкової наявності фахівця із науковим ступенем у сфері біологічних наук:
• не передбачена спеціальним законодавством;
• не є обов’язковою складовою предмета закупівлі;
• не випливає зі змісту Додатку №2;
• є непропорційною та дискримінаційною.
ПРОСИМО:
1. Виключити з тендерної документації вимогу щодо наявності фахівця із науковим ступенем у сфері біологічних наук.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про землеустрій».
У разі невнесення змін залишаємо за собою право звернення до органу оскарження.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, повідомляємо наступне.
Вимога про залучення еколога та спеціаліста у сфері біологічних наук обумовлюється тим, що землі ПЗФ мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і є, відповідно до ст.6 Закону України "Про природно-заповідний фонд", об`єктами комплексної охорони, належать до земель ПЗФ та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. А тому при розробленні проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж територій ПЗФ потрібні наукові обстеження та наукові дослідження територій ПЗФ з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Проект землеустрою у відповідності до ст.47 Закону України "Про землеустрій" повинен включати також характеристику територій із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду. Відносини в галузі охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища та іншими нормативно-правовим актами.
Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать в тому числі заказники, заповідні урочища, які залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності, можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду розробляються та затверджуються відповідно до вищевказаного Закону.
Землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду – це сукупність науково - обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об’єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.
Межі таких територій встановлюються в натурі відповідно до законодавства. Оскільки землі природно-заповідного фонду мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність, тому на підставі викладеного, Замовник вбачає, що виконати послугу з Розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області не можливо без фахівця із науковим ступенем у сфері біологічних наук та спеціаліста-еколога. При розробленні проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж потрібні наукові обстеження та наукові дослідження, які не можливо виконати без вказаних фахівців. Вказана вимога не обмежує коло потенційних учасників, не містить дискримінаційних складових та не порушує права та законні інтереси учасника, оскільки вказаних фахівців не обов’язково мати в штатному розписі, а вимогами тендерною документацією не заборонено до складу тендерної пропозиції додати копії укладених трудових угод з вказаними фахівцями або з науковою установою яка має таких працівників.
Стаття 16 Закону України “ Про публічні закупівлі передбачає наступне якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (ч.3 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі").
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 15:42
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних вимог про обов’язкову наявність сертифікатів ISO 45001, ISO 9001, ISO 14001, ISO 37001
Номер:
52c9e18ef3934649a629a5786cec2235
Дата опублікування:
23.02.2026 13:01
Опис:
Тендерною документацією встановлено обов’язкову вимогу щодо наявності у Учасника наступних сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019 (система управління охороною здоров’я та безпекою праці);
• ДСТУ ISO 9001:2015 (система управління якістю);
• ДСТУ ISO 14001:2015 (система екологічного управління);
• ДСТУ ISO 37001:2018 (система управління щодо протидії корупції).
Вважаємо зазначені вимоги такими, що порушують законодавство у сфері публічних закупівель та не відповідають предмету закупівлі.
1. Невідповідність спеціальному законодавству у сфері землеустрою
Відповідно до ст. 26, 28, 66 Закону України «Про землеустрій»:
• розробником документації із землеустрою є сертифікований інженер-землевпорядник;
• саме він несе персональну відповідальність за якість документації;
• проєкт землеустрою засвідчується його підписом та печаткою.
Стаття 47 Закону України «Про землеустрій» визначає вичерпний склад проєкту землеустрою та не передбачає обов’язкової наявності у суб’єкта господарювання будь-яких систем управління, сертифікованих за стандартами ISO.
Жодна норма:
• Закону України «Про землеустрій»,
• Земельного кодексу України,
• Закону України «Про природно-заповідний фонд України»,
• Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»
не встановлює вимоги щодо наявності ISO-сертифікатів як умови здійснення діяльності із розроблення документації із землеустрою.
2. Принципова правова невідповідність: ISO видаються підприємству, а відповідальність несе інженер
Сертифікати ISO:
• видаються суб’єкту господарювання (юридичній особі або ФОП);
• підтверджують наявність внутрішньої системи менеджменту підприємства;
• не є персональною кваліфікаційною характеристикою спеціаліста.
Натомість законодавство у сфері землеустрою:
• регулює персональну сертифікацію інженера-землевпорядника;
• покладає відповідальність за якість документації саме на нього;
• пов’язує юридичну силу документації з його підписом.
Таким чином, Замовник встановлює вимоги до корпоративної структури підприємства, тоді як предмет закупівлі регулюється моделлю персональної професійної відповідальності.
Це є юридично різними категоріями та свідчить про невідповідність встановлених вимог предмету закупівлі.
3. Порушення ст. 5 та 16 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Стаття 16 Закону передбачає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв.
ISO-сертифікати:
• не є вимогою спеціального законодавства;
• не є умовою здійснення землевпорядної діяльності;
• не впливають на юридичну чинність результату робіт;
• не впливають на внесення відомостей до ДЗК;
• не впливають на погодження документації.
Отже, встановлення таких вимог є непропорційним предмету закупівлі.
4. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація повинна містити лише ті вимоги, які:
• пов’язані з предметом закупівлі;
• є об’єктивно необхідними;
• не призводять до дискримінації учасників.
Предмет закупівлі — розроблення проєкту землеустрою.
Технічне завдання (Додаток №2):
• визначає склад документації;
• визначає вимоги до геодезичних матеріалів;
• визначає порядок погодження;
• визначає вимоги до внесення відомостей до ДЗК.
Жодна вимога Додатку №2 не містить положень про обов’язкову наявність у Учасника систем ISO.
Таким чином, вимоги щодо ISO не випливають із технічного завдання та не мають безпосереднього нормативного зв’язку з предметом закупівлі, що свідчить про невідповідність змісту тендерної документації вимогам ст. 22 Закону.
5. Ознаки штучного звуження конкуренції
Отримання та підтримання одночасно чотирьох сертифікатів ISO:
• є складною та дороговартісною процедурою;
• не є обов’язковим для здійснення діяльності із землеустрою;
• істотно звужує коло потенційних учасників.
Фактично участь у процедурі ставиться у залежність не від професійної кваліфікації сертифікованого інженера-землевпорядника, а від наявності складної корпоративної системи менеджменту.
Колегія Антимонопольного комітету України у своїй практиці неодноразово зазначала, що:
встановлення вимог, які не є об’єктивно необхідними для виконання предмета закупівлі та суттєво обмежують коло потенційних учасників, є порушенням принципу добросовісної конкуренції.
Сукупність встановлених вимог (одночасна наявність чотирьох ISO) свідчить про істотне звуження конкуренції та створення невиправданих бар’єрів участі.
ВИСНОВОК
Вимоги щодо обов’язкової наявності у Учасника сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019
• ДСТУ ISO 9001:2015
• ДСТУ ISO 14001:2015
• ДСТУ ISO 37001:2018
є такими, що:
• не передбачені спеціальним землевпорядним законодавством;
• не пов’язані безпосередньо з предметом закупівлі;
• не впливають на юридичну силу документації;
• порушують ст. 5, 16 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• призводять до необґрунтованого звуження конкуренції.
ПРОСИМО:
1. Виключити з тендерної документації вимоги щодо обов’язкової наявності зазначених сертифікатів ISO.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право звернення до органу оскарження.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, повідомляємо наступне.
Замовник не вважає дискримінаційними вимоги надання учасником сертифікатів ISО та не вбачає підстав, щодо виключення цих вимог з тендерної документації. В тендерній документації замовника вимагається в розділі 3 п. 3.5 Додатку 1 до Тендерної документації:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій);
- сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, ІDT) «Системи управління якістю. Вимоги», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій) ;
- сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, ІDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій;
- сертифікат на систему управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 37001:2016, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій.
Надати, стосовно зазначених сертифікатів, документально підтверджену інформацію (копії звітів за результатами перевірок (аудитів)) щодо ефективного впровадження систем управління якістю суб’єкта господарювання, зокрема, проходження перевірок (аудитів) на результативність впровадження та забезпечення функціонування згідно сертифікованим вимогам відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги (EN ISO/IEC 17021-1:2015, IDT; ISO/IEC 17021-1:2015, IDT).
Відповідно ст. 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації.
Закупівля послуг з Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області здійснюється для збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж обмежень у використанні земель.
Зважаючи на зазначене, Замовник, як головний розпорядник бюджетних коштів має ціль отримати якісні послуги щодо розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Одним із доказів необхідного рівня якості послуг є підтвердження відповідності технічних характеристик послуги загальновизнаним вимогам шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації. Сертифікати системи управління якістю підтверджують відповідність Учасника вимогам міжнародних стандартів, діючих в Україні, які визначають вимоги до систем менеджменту якості у сфері постачання продукції, надання послуг тощо. !!!!Наявність у підприємства вказаних сертифікатів, свідчить про спроможність підприємства надавати послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної-правової документації. Тому вказані в тендерній документації дані вимоги жодним чином не обмежують коло потенційних учасників, не містять жодних дискримінаційних складових та не порушують права та законні інтереси учасників, що пов`язані з участю у процедурі.
Також, Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», цитую:
“Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
Також ще існує практика, а саме: відповідно до рішення №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відмовила скаржнику у задоволенні його скарги з аналогічного питання.
І на останнє, замовник вважає, що наявність у переможця закупівлі сертифікатів ISO свідчить про спроможність суб’єкта надавати якісні послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної – правової бази і не містить жодних дискримінаційних елементів.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог, щодо внесення змін до Тендерної документації.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 17:26
Відповідь надана
ВИМОГА про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель (щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту)
Номер:
6ce376b7ffee4555b139739f02a9a3d3
Дата опублікування:
23.02.2026 13:00
Опис:
1. Обставини, що свідчать про порушення
Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту.
Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Таким чином, допуск до участі у процедурі поставлено у пряму залежність від:
• фізичного відвідування об’єкта;
• взаємодії із представниками Замовника;
• отримання підпису уповноваженої особи Замовника.
2. Невідповідність законодавству
2.1. Порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• максимальної економії;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Встановлення обов’язкової вимоги щодо попереднього огляду:
• створює додатковий адміністративний бар’єр участі;
• покладає на учасників невиправдані витрати часу та коштів;
• ставить участь у залежність від дій та рішень Замовника;
• обмежує участь суб’єктів з інших регіонів;
• порушує принцип рівності доступу.
Фактично Замовник створює умову, яка не передбачена законом та не є об’єктивно необхідною для подання пропозиції.
2.2. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація:
• не повинна містити дискримінаційних вимог;
• повинна містити лише вимоги, пов’язані з предметом закупівлі.
Предмет закупівлі — розроблення проєктів землеустрою.
Ні технічне завдання, ні спеціальне законодавство:
• не визначають обов’язковість фізичного огляду території до подання пропозиції;
• не пов’язують юридичну можливість виконання робіт із попереднім особистим візитом.
Отже, вимога не має прямого нормативного або технологічного зв’язку з предметом закупівлі.
3. Порушені права та законні інтереси
Встановлена вимога порушує право потенційного учасника на:
• рівний доступ до участі у процедурі;
• формування тендерної пропозиції без додаткових, не передбачених законом бар’єрів;
• участь у процедурі без залежності від суб’єктивного волевиявлення Замовника.
Фактично участь у процедурі стає можливою лише після здійснення дій, які:
• не передбачені законодавством;
• не є складовою предмета закупівлі;
• не є необхідними для підготовки тендерної пропозиції.
4. Обґрунтування неможливості участі на рівних умовах
Обов’язковість огляду до подання пропозиції:
1. Унеможливлює дистанційну участь.
2. Створює додаткові витрати, які не компенсуються.
3. Дає Замовнику можливість фактично контролювати коло потенційних учасників до розкриття пропозицій.
4. Нівелює принцип анонімності та рівності конкурентного середовища.
Відсутність підписаного акту автоматично призводить до відхилення пропозиції, що:
• не пов’язано з якістю чи спроможністю виконати роботи;
• не впливає на результат виконання договору;
• не є кваліфікаційним критерієм у розумінні ст. 16 Закону.
Таким чином, вимога штучно звужує коло потенційних учасників.
5. Невідповідність спеціальному законодавству
Закони України:
• «Про землеустрій»,
• Земельний кодекс України,
• Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
не містять вимоги щодо обов’язкового попереднього огляду території як передумови розроблення документації із землеустрою.
Роботи виконуються на підставі:
• вихідних даних,
• матеріалів Державного земельного кадастру,
• картографічної інформації,
• рішень органів влади.
Отже, вимога Замовника не випливає із правового регулювання предмета закупівлі.
6. Сукупний дискримінаційний ефект
Умова щодо обов’язкового огляду:
• не є технологічно обґрунтованою;
• не є передбаченою законом;
• створює бар’єр доступу;
• обмежує конкуренцію.
Така умова фактично є інструментом селективного допуску до процедури.
ВИСНОВОК
Вимога щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту:
• порушує ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• суперечить вимогам ст. 22 Закону;
• не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі;
• створює дискримінаційні умови участі;
• штучно звужує конкуренцію.
ВИМАГАЄМО:
1. Негайно виключити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
3. Забезпечити рівний та недискримінаційний доступ до участі у процедурі закупівлі.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право використати передбачені законом механізми захисту прав та законних інтересів.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, Замовник повідомляє, що така вимога як (цитую): «Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту. Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції» у Тендерній документації щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю за кодом ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи № 4 від 19 лютого 2026 року - ВІДСУТНЯ!
Щодо дискримінаційних вимог, то Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», це- “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
У Вашому запитанні Ви не довели та документально не підтвердили які саме дискримінаційні вимоги мали місце в Тендерній документації, а також не надали документального підтвердження, яким чином було порушено права та законні інтереси, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 16:16
Відповідь надана
ВИМОГА про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель (щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту)
Номер:
fa51f1152c9249a4aa892de6fdb16b86
Дата опублікування:
23.02.2026 12:59
Опис:
1. Обставини, що свідчать про порушення
Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту.
Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Таким чином, допуск до участі у процедурі поставлено у пряму залежність від:
• фізичного відвідування об’єкта;
• взаємодії із представниками Замовника;
• отримання підпису уповноваженої особи Замовника.
2. Невідповідність законодавству
2.1. Порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• максимальної економії;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Встановлення обов’язкової вимоги щодо попереднього огляду:
• створює додатковий адміністративний бар’єр участі;
• покладає на учасників невиправдані витрати часу та коштів;
• ставить участь у залежність від дій та рішень Замовника;
• обмежує участь суб’єктів з інших регіонів;
• порушує принцип рівності доступу.
Фактично Замовник створює умову, яка не передбачена законом та не є об’єктивно необхідною для подання пропозиції.
2.2. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація:
• не повинна містити дискримінаційних вимог;
• повинна містити лише вимоги, пов’язані з предметом закупівлі.
Предмет закупівлі — розроблення проєктів землеустрою.
Ні технічне завдання, ні спеціальне законодавство:
• не визначають обов’язковість фізичного огляду території до подання пропозиції;
• не пов’язують юридичну можливість виконання робіт із попереднім особистим візитом.
Отже, вимога не має прямого нормативного або технологічного зв’язку з предметом закупівлі.
3. Порушені права та законні інтереси
Встановлена вимога порушує право потенційного учасника на:
• рівний доступ до участі у процедурі;
• формування тендерної пропозиції без додаткових, не передбачених законом бар’єрів;
• участь у процедурі без залежності від суб’єктивного волевиявлення Замовника.
Фактично участь у процедурі стає можливою лише після здійснення дій, які:
• не передбачені законодавством;
• не є складовою предмета закупівлі;
• не є необхідними для підготовки тендерної пропозиції.
4. Обґрунтування неможливості участі на рівних умовах
Обов’язковість огляду до подання пропозиції:
1. Унеможливлює дистанційну участь.
2. Створює додаткові витрати, які не компенсуються.
3. Дає Замовнику можливість фактично контролювати коло потенційних учасників до розкриття пропозицій.
4. Нівелює принцип анонімності та рівності конкурентного середовища.
Відсутність підписаного акту автоматично призводить до відхилення пропозиції, що:
• не пов’язано з якістю чи спроможністю виконати роботи;
• не впливає на результат виконання договору;
• не є кваліфікаційним критерієм у розумінні ст. 16 Закону.
Таким чином, вимога штучно звужує коло потенційних учасників.
5. Невідповідність спеціальному законодавству
Закони України:
• «Про землеустрій»,
• Земельний кодекс України,
• Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
не містять вимоги щодо обов’язкового попереднього огляду території як передумови розроблення документації із землеустрою.
Роботи виконуються на підставі:
• вихідних даних,
• матеріалів Державного земельного кадастру,
• картографічної інформації,
• рішень органів влади.
Отже, вимога Замовника не випливає із правового регулювання предмета закупівлі.
6. Сукупний дискримінаційний ефект
Умова щодо обов’язкового огляду:
• не є технологічно обґрунтованою;
• не є передбаченою законом;
• створює бар’єр доступу;
• обмежує конкуренцію.
Така умова фактично є інструментом селективного допуску до процедури.
ВИСНОВОК
Вимога щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту:
• порушує ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• суперечить вимогам ст. 22 Закону;
• не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі;
• створює дискримінаційні умови участі;
• штучно звужує конкуренцію.
ВИМАГАЄМО:
1. Негайно виключити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
3. Забезпечити рівний та недискримінаційний доступ до участі у процедурі закупівлі.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право використати передбачені законом механізми захисту прав та законних інтересів.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, Замовник повідомляє, що така вимога як (цитую): «Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту. Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції» у Тендерній документації щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю за кодом ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи № 4 від 19 лютого 2026 року - ВІДСУТНЯ!
Щодо дискримінаційних вимог, то Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», це- “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
У Вашому запитанні Ви не довели та документально не підтвердили які саме дискримінаційні вимоги мали місце в Тендерній документації, а також не надали документального підтвердження, яким чином було порушено права та законні інтереси, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 16:15
Відповідь надана
ВИМОГА про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель (щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту)
Номер:
ea59a34378014c94b282ec5d47f9eb1e
Дата опублікування:
23.02.2026 12:58
Опис:
1. Обставини, що свідчать про порушення
Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту.
Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Таким чином, допуск до участі у процедурі поставлено у пряму залежність від:
• фізичного відвідування об’єкта;
• взаємодії із представниками Замовника;
• отримання підпису уповноваженої особи Замовника.
2. Невідповідність законодавству
2.1. Порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• максимальної економії;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Встановлення обов’язкової вимоги щодо попереднього огляду:
• створює додатковий адміністративний бар’єр участі;
• покладає на учасників невиправдані витрати часу та коштів;
• ставить участь у залежність від дій та рішень Замовника;
• обмежує участь суб’єктів з інших регіонів;
• порушує принцип рівності доступу.
Фактично Замовник створює умову, яка не передбачена законом та не є об’єктивно необхідною для подання пропозиції.
2.2. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація:
• не повинна містити дискримінаційних вимог;
• повинна містити лише вимоги, пов’язані з предметом закупівлі.
Предмет закупівлі — розроблення проєктів землеустрою.
Ні технічне завдання, ні спеціальне законодавство:
• не визначають обов’язковість фізичного огляду території до подання пропозиції;
• не пов’язують юридичну можливість виконання робіт із попереднім особистим візитом.
Отже, вимога не має прямого нормативного або технологічного зв’язку з предметом закупівлі.
3. Порушені права та законні інтереси
Встановлена вимога порушує право потенційного учасника на:
• рівний доступ до участі у процедурі;
• формування тендерної пропозиції без додаткових, не передбачених законом бар’єрів;
• участь у процедурі без залежності від суб’єктивного волевиявлення Замовника.
Фактично участь у процедурі стає можливою лише після здійснення дій, які:
• не передбачені законодавством;
• не є складовою предмета закупівлі;
• не є необхідними для підготовки тендерної пропозиції.
4. Обґрунтування неможливості участі на рівних умовах
Обов’язковість огляду до подання пропозиції:
1. Унеможливлює дистанційну участь.
2. Створює додаткові витрати, які не компенсуються.
3. Дає Замовнику можливість фактично контролювати коло потенційних учасників до розкриття пропозицій.
4. Нівелює принцип анонімності та рівності конкурентного середовища.
Відсутність підписаного акту автоматично призводить до відхилення пропозиції, що:
• не пов’язано з якістю чи спроможністю виконати роботи;
• не впливає на результат виконання договору;
• не є кваліфікаційним критерієм у розумінні ст. 16 Закону.
Таким чином, вимога штучно звужує коло потенційних учасників.
5. Невідповідність спеціальному законодавству
Закони України:
• «Про землеустрій»,
• Земельний кодекс України,
• Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
не містять вимоги щодо обов’язкового попереднього огляду території як передумови розроблення документації із землеустрою.
Роботи виконуються на підставі:
• вихідних даних,
• матеріалів Державного земельного кадастру,
• картографічної інформації,
• рішень органів влади.
Отже, вимога Замовника не випливає із правового регулювання предмета закупівлі.
6. Сукупний дискримінаційний ефект
Умова щодо обов’язкового огляду:
• не є технологічно обґрунтованою;
• не є передбаченою законом;
• створює бар’єр доступу;
• обмежує конкуренцію.
Така умова фактично є інструментом селективного допуску до процедури.
ВИСНОВОК
Вимога щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту:
• порушує ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• суперечить вимогам ст. 22 Закону;
• не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі;
• створює дискримінаційні умови участі;
• штучно звужує конкуренцію.
ВИМАГАЄМО:
1. Негайно виключити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
3. Забезпечити рівний та недискримінаційний доступ до участі у процедурі закупівлі.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право використати передбачені законом механізми захисту прав та законних інтересів.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, Замовник повідомляє, що така вимога як (цитую): «Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту. Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції» у Тендерній документації щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю за кодом ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи № 4 від 19 лютого 2026 року - ВІДСУТНЯ!
Щодо дискримінаційних вимог, то Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», це- “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
У Вашому запитанні Ви не довели та документально не підтвердили які саме дискримінаційні вимоги мали місце в Тендерній документації, а також не надали документального підтвердження, яким чином було порушено права та законні інтереси, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 16:15
Відповідь надана
ВИМОГА про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель (щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту)
Номер:
5fc25fa4abd841f1a405eff69477cf0e
Дата опублікування:
23.02.2026 12:57
Опис:
1. Обставини, що свідчать про порушення
Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту.
Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Таким чином, допуск до участі у процедурі поставлено у пряму залежність від:
• фізичного відвідування об’єкта;
• взаємодії із представниками Замовника;
• отримання підпису уповноваженої особи Замовника.
2. Невідповідність законодавству
2.1. Порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• максимальної економії;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Встановлення обов’язкової вимоги щодо попереднього огляду:
• створює додатковий адміністративний бар’єр участі;
• покладає на учасників невиправдані витрати часу та коштів;
• ставить участь у залежність від дій та рішень Замовника;
• обмежує участь суб’єктів з інших регіонів;
• порушує принцип рівності доступу.
Фактично Замовник створює умову, яка не передбачена законом та не є об’єктивно необхідною для подання пропозиції.
2.2. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація:
• не повинна містити дискримінаційних вимог;
• повинна містити лише вимоги, пов’язані з предметом закупівлі.
Предмет закупівлі — розроблення проєктів землеустрою.
Ні технічне завдання, ні спеціальне законодавство:
• не визначають обов’язковість фізичного огляду території до подання пропозиції;
• не пов’язують юридичну можливість виконання робіт із попереднім особистим візитом.
Отже, вимога не має прямого нормативного або технологічного зв’язку з предметом закупівлі.
3. Порушені права та законні інтереси
Встановлена вимога порушує право потенційного учасника на:
• рівний доступ до участі у процедурі;
• формування тендерної пропозиції без додаткових, не передбачених законом бар’єрів;
• участь у процедурі без залежності від суб’єктивного волевиявлення Замовника.
Фактично участь у процедурі стає можливою лише після здійснення дій, які:
• не передбачені законодавством;
• не є складовою предмета закупівлі;
• не є необхідними для підготовки тендерної пропозиції.
4. Обґрунтування неможливості участі на рівних умовах
Обов’язковість огляду до подання пропозиції:
1. Унеможливлює дистанційну участь.
2. Створює додаткові витрати, які не компенсуються.
3. Дає Замовнику можливість фактично контролювати коло потенційних учасників до розкриття пропозицій.
4. Нівелює принцип анонімності та рівності конкурентного середовища.
Відсутність підписаного акту автоматично призводить до відхилення пропозиції, що:
• не пов’язано з якістю чи спроможністю виконати роботи;
• не впливає на результат виконання договору;
• не є кваліфікаційним критерієм у розумінні ст. 16 Закону.
Таким чином, вимога штучно звужує коло потенційних учасників.
5. Невідповідність спеціальному законодавству
Закони України:
• «Про землеустрій»,
• Земельний кодекс України,
• Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
не містять вимоги щодо обов’язкового попереднього огляду території як передумови розроблення документації із землеустрою.
Роботи виконуються на підставі:
• вихідних даних,
• матеріалів Державного земельного кадастру,
• картографічної інформації,
• рішень органів влади.
Отже, вимога Замовника не випливає із правового регулювання предмета закупівлі.
6. Сукупний дискримінаційний ефект
Умова щодо обов’язкового огляду:
• не є технологічно обґрунтованою;
• не є передбаченою законом;
• створює бар’єр доступу;
• обмежує конкуренцію.
Така умова фактично є інструментом селективного допуску до процедури.
ВИСНОВОК
Вимога щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту:
• порушує ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• суперечить вимогам ст. 22 Закону;
• не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі;
• створює дискримінаційні умови участі;
• штучно звужує конкуренцію.
ВИМАГАЄМО:
1. Негайно виключити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
3. Забезпечити рівний та недискримінаційний доступ до участі у процедурі закупівлі.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право використати передбачені законом механізми захисту прав та законних інтересів.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, Замовник повідомляє, що така вимога як (цитую): «Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту. Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції» у Тендерній документації щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю за кодом ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи № 4 від 19 лютого 2026 року - ВІДСУТНЯ!
Щодо дискримінаційних вимог, то Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», це- “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
У Вашому запитанні Ви не довели та документально не підтвердили які саме дискримінаційні вимоги мали місце в Тендерній документації, а також не надали документального підтвердження, яким чином було порушено права та законні інтереси, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 16:15
Відповідь надана
ВИМОГА про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель (щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту)
Номер:
68c8a66ad7c44c06bb4afcf4809a1029
Дата опублікування:
23.02.2026 12:56
Опис:
1. Обставини, що свідчать про порушення
Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту.
Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Таким чином, допуск до участі у процедурі поставлено у пряму залежність від:
• фізичного відвідування об’єкта;
• взаємодії із представниками Замовника;
• отримання підпису уповноваженої особи Замовника.
2. Невідповідність законодавству
2.1. Порушення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• максимальної економії;
• відкритості та прозорості;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Встановлення обов’язкової вимоги щодо попереднього огляду:
• створює додатковий адміністративний бар’єр участі;
• покладає на учасників невиправдані витрати часу та коштів;
• ставить участь у залежність від дій та рішень Замовника;
• обмежує участь суб’єктів з інших регіонів;
• порушує принцип рівності доступу.
Фактично Замовник створює умову, яка не передбачена законом та не є об’єктивно необхідною для подання пропозиції.
2.2. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація:
• не повинна містити дискримінаційних вимог;
• повинна містити лише вимоги, пов’язані з предметом закупівлі.
Предмет закупівлі — розроблення проєктів землеустрою.
Ні технічне завдання, ні спеціальне законодавство:
• не визначають обов’язковість фізичного огляду території до подання пропозиції;
• не пов’язують юридичну можливість виконання робіт із попереднім особистим візитом.
Отже, вимога не має прямого нормативного або технологічного зв’язку з предметом закупівлі.
3. Порушені права та законні інтереси
Встановлена вимога порушує право потенційного учасника на:
• рівний доступ до участі у процедурі;
• формування тендерної пропозиції без додаткових, не передбачених законом бар’єрів;
• участь у процедурі без залежності від суб’єктивного волевиявлення Замовника.
Фактично участь у процедурі стає можливою лише після здійснення дій, які:
• не передбачені законодавством;
• не є складовою предмета закупівлі;
• не є необхідними для підготовки тендерної пропозиції.
4. Обґрунтування неможливості участі на рівних умовах
Обов’язковість огляду до подання пропозиції:
1. Унеможливлює дистанційну участь.
2. Створює додаткові витрати, які не компенсуються.
3. Дає Замовнику можливість фактично контролювати коло потенційних учасників до розкриття пропозицій.
4. Нівелює принцип анонімності та рівності конкурентного середовища.
Відсутність підписаного акту автоматично призводить до відхилення пропозиції, що:
• не пов’язано з якістю чи спроможністю виконати роботи;
• не впливає на результат виконання договору;
• не є кваліфікаційним критерієм у розумінні ст. 16 Закону.
Таким чином, вимога штучно звужує коло потенційних учасників.
5. Невідповідність спеціальному законодавству
Закони України:
• «Про землеустрій»,
• Земельний кодекс України,
• Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
не містять вимоги щодо обов’язкового попереднього огляду території як передумови розроблення документації із землеустрою.
Роботи виконуються на підставі:
• вихідних даних,
• матеріалів Державного земельного кадастру,
• картографічної інформації,
• рішень органів влади.
Отже, вимога Замовника не випливає із правового регулювання предмета закупівлі.
6. Сукупний дискримінаційний ефект
Умова щодо обов’язкового огляду:
• не є технологічно обґрунтованою;
• не є передбаченою законом;
• створює бар’єр доступу;
• обмежує конкуренцію.
Така умова фактично є інструментом селективного допуску до процедури.
ВИСНОВОК
Вимога щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту:
• порушує ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• суперечить вимогам ст. 22 Закону;
• не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі;
• створює дискримінаційні умови участі;
• штучно звужує конкуренцію.
ВИМАГАЄМО:
1. Негайно виключити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового попереднього огляду об’єкта та підписання акту.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
3. Забезпечити рівний та недискримінаційний доступ до участі у процедурі закупівлі.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право використати передбачені законом механізми захисту прав та законних інтересів.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, Замовник повідомляє, що така вимога як (цитую): «Тендерною документацією передбачено обов’язкову умову участі у процедурі закупівлі — здійснення попереднього огляду об’єкта до кінцевого строку подання тендерних пропозицій із підписанням відповідного акту. Відсутність такого акту є підставою для відхилення тендерної пропозиції» у Тендерній документації щодо проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю за кодом ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи № 4 від 19 лютого 2026 року - ВІДСУТНЯ!
Щодо дискримінаційних вимог, то Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», це- “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
У Вашому запитанні Ви не довели та документально не підтвердили які саме дискримінаційні вимоги мали місце в Тендерній документації, а також не надали документального підтвердження, яким чином було порушено права та законні інтереси, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 16:14
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних вимог про обов’язкову наявність сертифікатів ISO 45001, ISO 9001, ISO 14001, ISO 37001
Номер:
f1a72ba742564dd683abc903d9ef0524
Дата опублікування:
23.02.2026 12:15
Опис:
Тендерною документацією встановлено обов’язкову вимогу щодо наявності у Учасника наступних сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019 (система управління охороною здоров’я та безпекою праці);
• ДСТУ ISO 9001:2015 (система управління якістю);
• ДСТУ ISO 14001:2015 (система екологічного управління);
• ДСТУ ISO 37001:2018 (система управління щодо протидії корупції).
Вважаємо зазначені вимоги такими, що порушують законодавство у сфері публічних закупівель та не відповідають предмету закупівлі.
1. Невідповідність спеціальному законодавству у сфері землеустрою
Відповідно до ст. 26, 28, 66 Закону України «Про землеустрій»:
• розробником документації із землеустрою є сертифікований інженер-землевпорядник;
• саме він несе персональну відповідальність за якість документації;
• проєкт землеустрою засвідчується його підписом та печаткою.
Стаття 47 Закону України «Про землеустрій» визначає вичерпний склад проєкту землеустрою та не передбачає обов’язкової наявності у суб’єкта господарювання будь-яких систем управління, сертифікованих за стандартами ISO.
Жодна норма:
• Закону України «Про землеустрій»,
• Земельного кодексу України,
• Закону України «Про природно-заповідний фонд України»,
• Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»
не встановлює вимоги щодо наявності ISO-сертифікатів як умови здійснення діяльності із розроблення документації із землеустрою.
2. Принципова правова невідповідність: ISO видаються підприємству, а відповідальність несе інженер
Сертифікати ISO:
• видаються суб’єкту господарювання (юридичній особі або ФОП);
• підтверджують наявність внутрішньої системи менеджменту підприємства;
• не є персональною кваліфікаційною характеристикою спеціаліста.
Натомість законодавство у сфері землеустрою:
• регулює персональну сертифікацію інженера-землевпорядника;
• покладає відповідальність за якість документації саме на нього;
• пов’язує юридичну силу документації з його підписом.
Таким чином, Замовник встановлює вимоги до корпоративної структури підприємства, тоді як предмет закупівлі регулюється моделлю персональної професійної відповідальності.
Це є юридично різними категоріями та свідчить про невідповідність встановлених вимог предмету закупівлі.
3. Порушення ст. 5 та 16 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Стаття 16 Закону передбачає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв.
ISO-сертифікати:
• не є вимогою спеціального законодавства;
• не є умовою здійснення землевпорядної діяльності;
• не впливають на юридичну чинність результату робіт;
• не впливають на внесення відомостей до ДЗК;
• не впливають на погодження документації.
Отже, встановлення таких вимог є непропорційним предмету закупівлі.
4. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація повинна містити лише ті вимоги, які:
• пов’язані з предметом закупівлі;
• є об’єктивно необхідними;
• не призводять до дискримінації учасників.
Предмет закупівлі — розроблення проєкту землеустрою.
Технічне завдання (Додаток №2):
• визначає склад документації;
• визначає вимоги до геодезичних матеріалів;
• визначає порядок погодження;
• визначає вимоги до внесення відомостей до ДЗК.
Жодна вимога Додатку №2 не містить положень про обов’язкову наявність у Учасника систем ISO.
Таким чином, вимоги щодо ISO не випливають із технічного завдання та не мають безпосереднього нормативного зв’язку з предметом закупівлі, що свідчить про невідповідність змісту тендерної документації вимогам ст. 22 Закону.
5. Ознаки штучного звуження конкуренції
Отримання та підтримання одночасно чотирьох сертифікатів ISO:
• є складною та дороговартісною процедурою;
• не є обов’язковим для здійснення діяльності із землеустрою;
• істотно звужує коло потенційних учасників.
Фактично участь у процедурі ставиться у залежність не від професійної кваліфікації сертифікованого інженера-землевпорядника, а від наявності складної корпоративної системи менеджменту.
Колегія Антимонопольного комітету України у своїй практиці неодноразово зазначала, що:
встановлення вимог, які не є об’єктивно необхідними для виконання предмета закупівлі та суттєво обмежують коло потенційних учасників, є порушенням принципу добросовісної конкуренції.
Сукупність встановлених вимог (одночасна наявність чотирьох ISO) свідчить про істотне звуження конкуренції та створення невиправданих бар’єрів участі.
ВИСНОВОК
Вимоги щодо обов’язкової наявності у Учасника сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019
• ДСТУ ISO 9001:2015
• ДСТУ ISO 14001:2015
• ДСТУ ISO 37001:2018
є такими, що:
• не передбачені спеціальним землевпорядним законодавством;
• не пов’язані безпосередньо з предметом закупівлі;
• не впливають на юридичну силу документації;
• порушують ст. 5, 16 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• призводять до необґрунтованого звуження конкуренції.
ПРОСИМО:
1. Виключити з тендерної документації вимоги щодо обов’язкової наявності зазначених сертифікатів ISO.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право звернення до органу оскарження.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, повідомляємо наступне.
Замовник не вважає дискримінаційними вимоги надання учасником сертифікатів ISО та не вбачає підстав, щодо виключення цих вимог з тендерної документації. В тендерній документації замовника вимагається в розділі 3 п. 3.5 Додатку 1 до Тендерної документації:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій);
- сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, ІDT) «Системи управління якістю. Вимоги», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій) ;
- сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, ІDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій;
- сертифікат на систему управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 37001:2016, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій.
Надати, стосовно зазначених сертифікатів, документально підтверджену інформацію (копії звітів за результатами перевірок (аудитів)) щодо ефективного впровадження систем управління якістю суб’єкта господарювання, зокрема, проходження перевірок (аудитів) на результативність впровадження та забезпечення функціонування згідно сертифікованим вимогам відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги (EN ISO/IEC 17021-1:2015, IDT; ISO/IEC 17021-1:2015, IDT).
Відповідно ст. 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації.
Закупівля послуг з Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області здійснюється для збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж обмежень у використанні земель.
Зважаючи на зазначене, Замовник, як головний розпорядник бюджетних коштів має ціль отримати якісні послуги щодо розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Одним із доказів необхідного рівня якості послуг є підтвердження відповідності технічних характеристик послуги загальновизнаним вимогам шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації. Сертифікати системи управління якістю підтверджують відповідність Учасника вимогам міжнародних стандартів, діючих в Україні, які визначають вимоги до систем менеджменту якості у сфері постачання продукції, надання послуг тощо. !!!!Наявність у підприємства вказаних сертифікатів, свідчить про спроможність підприємства надавати послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної-правової документації. Тому вказані в тендерній документації дані вимоги жодним чином не обмежують коло потенційних учасників, не містять жодних дискримінаційних складових та не порушують права та законні інтереси учасників, що пов`язані з участю у процедурі.
Також, Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», цитую:
“Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
Також ще існує практика, а саме: відповідно до рішення №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відмовила скаржнику у задоволенні його скарги з аналогічного питання.
І на останнє, замовник вважає, що наявність у переможця закупівлі сертифікатів ISO свідчить про спроможність суб’єкта надавати якісні послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної – правової бази і не містить жодних дискримінаційних елементів.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог, щодо внесення змін до Тендерної документації.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 17:25
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних вимог про обов’язкову наявність сертифікатів ISO 45001, ISO 9001, ISO 14001, ISO 37001
Номер:
a7863108ad4c4d2798319568d78649d4
Дата опублікування:
23.02.2026 12:14
Опис:
Тендерною документацією встановлено обов’язкову вимогу щодо наявності у Учасника наступних сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019 (система управління охороною здоров’я та безпекою праці);
• ДСТУ ISO 9001:2015 (система управління якістю);
• ДСТУ ISO 14001:2015 (система екологічного управління);
• ДСТУ ISO 37001:2018 (система управління щодо протидії корупції).
Вважаємо зазначені вимоги такими, що порушують законодавство у сфері публічних закупівель та не відповідають предмету закупівлі.
1. Невідповідність спеціальному законодавству у сфері землеустрою
Відповідно до ст. 26, 28, 66 Закону України «Про землеустрій»:
• розробником документації із землеустрою є сертифікований інженер-землевпорядник;
• саме він несе персональну відповідальність за якість документації;
• проєкт землеустрою засвідчується його підписом та печаткою.
Стаття 47 Закону України «Про землеустрій» визначає вичерпний склад проєкту землеустрою та не передбачає обов’язкової наявності у суб’єкта господарювання будь-яких систем управління, сертифікованих за стандартами ISO.
Жодна норма:
• Закону України «Про землеустрій»,
• Земельного кодексу України,
• Закону України «Про природно-заповідний фонд України»,
• Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»
не встановлює вимоги щодо наявності ISO-сертифікатів як умови здійснення діяльності із розроблення документації із землеустрою.
2. Принципова правова невідповідність: ISO видаються підприємству, а відповідальність несе інженер
Сертифікати ISO:
• видаються суб’єкту господарювання (юридичній особі або ФОП);
• підтверджують наявність внутрішньої системи менеджменту підприємства;
• не є персональною кваліфікаційною характеристикою спеціаліста.
Натомість законодавство у сфері землеустрою:
• регулює персональну сертифікацію інженера-землевпорядника;
• покладає відповідальність за якість документації саме на нього;
• пов’язує юридичну силу документації з його підписом.
Таким чином, Замовник встановлює вимоги до корпоративної структури підприємства, тоді як предмет закупівлі регулюється моделлю персональної професійної відповідальності.
Це є юридично різними категоріями та свідчить про невідповідність встановлених вимог предмету закупівлі.
3. Порушення ст. 5 та 16 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Стаття 16 Закону передбачає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв.
ISO-сертифікати:
• не є вимогою спеціального законодавства;
• не є умовою здійснення землевпорядної діяльності;
• не впливають на юридичну чинність результату робіт;
• не впливають на внесення відомостей до ДЗК;
• не впливають на погодження документації.
Отже, встановлення таких вимог є непропорційним предмету закупівлі.
4. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація повинна містити лише ті вимоги, які:
• пов’язані з предметом закупівлі;
• є об’єктивно необхідними;
• не призводять до дискримінації учасників.
Предмет закупівлі — розроблення проєкту землеустрою.
Технічне завдання (Додаток №2):
• визначає склад документації;
• визначає вимоги до геодезичних матеріалів;
• визначає порядок погодження;
• визначає вимоги до внесення відомостей до ДЗК.
Жодна вимога Додатку №2 не містить положень про обов’язкову наявність у Учасника систем ISO.
Таким чином, вимоги щодо ISO не випливають із технічного завдання та не мають безпосереднього нормативного зв’язку з предметом закупівлі, що свідчить про невідповідність змісту тендерної документації вимогам ст. 22 Закону.
5. Ознаки штучного звуження конкуренції
Отримання та підтримання одночасно чотирьох сертифікатів ISO:
• є складною та дороговартісною процедурою;
• не є обов’язковим для здійснення діяльності із землеустрою;
• істотно звужує коло потенційних учасників.
Фактично участь у процедурі ставиться у залежність не від професійної кваліфікації сертифікованого інженера-землевпорядника, а від наявності складної корпоративної системи менеджменту.
Колегія Антимонопольного комітету України у своїй практиці неодноразово зазначала, що:
встановлення вимог, які не є об’єктивно необхідними для виконання предмета закупівлі та суттєво обмежують коло потенційних учасників, є порушенням принципу добросовісної конкуренції.
Сукупність встановлених вимог (одночасна наявність чотирьох ISO) свідчить про істотне звуження конкуренції та створення невиправданих бар’єрів участі.
ВИСНОВОК
Вимоги щодо обов’язкової наявності у Учасника сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019
• ДСТУ ISO 9001:2015
• ДСТУ ISO 14001:2015
• ДСТУ ISO 37001:2018
є такими, що:
• не передбачені спеціальним землевпорядним законодавством;
• не пов’язані безпосередньо з предметом закупівлі;
• не впливають на юридичну силу документації;
• порушують ст. 5, 16 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• призводять до необґрунтованого звуження конкуренції.
ПРОСИМО:
1. Виключити з тендерної документації вимоги щодо обов’язкової наявності зазначених сертифікатів ISO.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право звернення до органу оскарження.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, повідомляємо наступне.
Замовник не вважає дискримінаційними вимоги надання учасником сертифікатів ISО та не вбачає підстав, щодо виключення цих вимог з тендерної документації. В тендерній документації замовника вимагається в розділі 3 п. 3.5 Додатку 1 до Тендерної документації:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій);
- сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, ІDT) «Системи управління якістю. Вимоги», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій) ;
- сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, ІDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій;
- сертифікат на систему управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 37001:2016, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій.
Надати, стосовно зазначених сертифікатів, документально підтверджену інформацію (копії звітів за результатами перевірок (аудитів)) щодо ефективного впровадження систем управління якістю суб’єкта господарювання, зокрема, проходження перевірок (аудитів) на результативність впровадження та забезпечення функціонування згідно сертифікованим вимогам відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги (EN ISO/IEC 17021-1:2015, IDT; ISO/IEC 17021-1:2015, IDT).
Відповідно ст. 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації.
Закупівля послуг з Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області здійснюється для збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж обмежень у використанні земель.
Зважаючи на зазначене, Замовник, як головний розпорядник бюджетних коштів має ціль отримати якісні послуги щодо розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Одним із доказів необхідного рівня якості послуг є підтвердження відповідності технічних характеристик послуги загальновизнаним вимогам шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації. Сертифікати системи управління якістю підтверджують відповідність Учасника вимогам міжнародних стандартів, діючих в Україні, які визначають вимоги до систем менеджменту якості у сфері постачання продукції, надання послуг тощо. !!!!Наявність у підприємства вказаних сертифікатів, свідчить про спроможність підприємства надавати послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної-правової документації. Тому вказані в тендерній документації дані вимоги жодним чином не обмежують коло потенційних учасників, не містять жодних дискримінаційних складових та не порушують права та законні інтереси учасників, що пов`язані з участю у процедурі.
Також, Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», цитую:
“Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
Також ще існує практика, а саме: відповідно до рішення №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відмовила скаржнику у задоволенні його скарги з аналогічного питання.
І на останнє, замовник вважає, що наявність у переможця закупівлі сертифікатів ISO свідчить про спроможність суб’єкта надавати якісні послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної – правової бази і не містить жодних дискримінаційних елементів.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог, щодо внесення змін до Тендерної документації.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 17:25
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних вимог про обов’язкову наявність сертифікатів ISO 45001, ISO 9001, ISO 14001, ISO 37001
Номер:
5260cfb20db64e9da165a2c490b02556
Дата опублікування:
23.02.2026 12:13
Опис:
Тендерною документацією встановлено обов’язкову вимогу щодо наявності у Учасника наступних сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019 (система управління охороною здоров’я та безпекою праці);
• ДСТУ ISO 9001:2015 (система управління якістю);
• ДСТУ ISO 14001:2015 (система екологічного управління);
• ДСТУ ISO 37001:2018 (система управління щодо протидії корупції).
Вважаємо зазначені вимоги такими, що порушують законодавство у сфері публічних закупівель та не відповідають предмету закупівлі.
1. Невідповідність спеціальному законодавству у сфері землеустрою
Відповідно до ст. 26, 28, 66 Закону України «Про землеустрій»:
• розробником документації із землеустрою є сертифікований інженер-землевпорядник;
• саме він несе персональну відповідальність за якість документації;
• проєкт землеустрою засвідчується його підписом та печаткою.
Стаття 47 Закону України «Про землеустрій» визначає вичерпний склад проєкту землеустрою та не передбачає обов’язкової наявності у суб’єкта господарювання будь-яких систем управління, сертифікованих за стандартами ISO.
Жодна норма:
• Закону України «Про землеустрій»,
• Земельного кодексу України,
• Закону України «Про природно-заповідний фонд України»,
• Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»
не встановлює вимоги щодо наявності ISO-сертифікатів як умови здійснення діяльності із розроблення документації із землеустрою.
2. Принципова правова невідповідність: ISO видаються підприємству, а відповідальність несе інженер
Сертифікати ISO:
• видаються суб’єкту господарювання (юридичній особі або ФОП);
• підтверджують наявність внутрішньої системи менеджменту підприємства;
• не є персональною кваліфікаційною характеристикою спеціаліста.
Натомість законодавство у сфері землеустрою:
• регулює персональну сертифікацію інженера-землевпорядника;
• покладає відповідальність за якість документації саме на нього;
• пов’язує юридичну силу документації з його підписом.
Таким чином, Замовник встановлює вимоги до корпоративної структури підприємства, тоді як предмет закупівлі регулюється моделлю персональної професійної відповідальності.
Це є юридично різними категоріями та свідчить про невідповідність встановлених вимог предмету закупівлі.
3. Порушення ст. 5 та 16 Закону України «Про публічні закупівлі»
Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за принципами:
• добросовісної конкуренції;
• недискримінації учасників;
• пропорційності.
Стаття 16 Закону передбачає вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв.
ISO-сертифікати:
• не є вимогою спеціального законодавства;
• не є умовою здійснення землевпорядної діяльності;
• не впливають на юридичну чинність результату робіт;
• не впливають на внесення відомостей до ДЗК;
• не впливають на погодження документації.
Отже, встановлення таких вимог є непропорційним предмету закупівлі.
4. Порушення ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Частина 3 ст. 22 Закону передбачає, що тендерна документація повинна містити лише ті вимоги, які:
• пов’язані з предметом закупівлі;
• є об’єктивно необхідними;
• не призводять до дискримінації учасників.
Предмет закупівлі — розроблення проєкту землеустрою.
Технічне завдання (Додаток №2):
• визначає склад документації;
• визначає вимоги до геодезичних матеріалів;
• визначає порядок погодження;
• визначає вимоги до внесення відомостей до ДЗК.
Жодна вимога Додатку №2 не містить положень про обов’язкову наявність у Учасника систем ISO.
Таким чином, вимоги щодо ISO не випливають із технічного завдання та не мають безпосереднього нормативного зв’язку з предметом закупівлі, що свідчить про невідповідність змісту тендерної документації вимогам ст. 22 Закону.
5. Ознаки штучного звуження конкуренції
Отримання та підтримання одночасно чотирьох сертифікатів ISO:
• є складною та дороговартісною процедурою;
• не є обов’язковим для здійснення діяльності із землеустрою;
• істотно звужує коло потенційних учасників.
Фактично участь у процедурі ставиться у залежність не від професійної кваліфікації сертифікованого інженера-землевпорядника, а від наявності складної корпоративної системи менеджменту.
Колегія Антимонопольного комітету України у своїй практиці неодноразово зазначала, що:
встановлення вимог, які не є об’єктивно необхідними для виконання предмета закупівлі та суттєво обмежують коло потенційних учасників, є порушенням принципу добросовісної конкуренції.
Сукупність встановлених вимог (одночасна наявність чотирьох ISO) свідчить про істотне звуження конкуренції та створення невиправданих бар’єрів участі.
ВИСНОВОК
Вимоги щодо обов’язкової наявності у Учасника сертифікатів:
• ДСТУ ISO 45001:2019
• ДСТУ ISO 9001:2015
• ДСТУ ISO 14001:2015
• ДСТУ ISO 37001:2018
є такими, що:
• не передбачені спеціальним землевпорядним законодавством;
• не пов’язані безпосередньо з предметом закупівлі;
• не впливають на юридичну силу документації;
• порушують ст. 5, 16 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
• призводять до необґрунтованого звуження конкуренції.
ПРОСИМО:
1. Виключити з тендерної документації вимоги щодо обов’язкової наявності зазначених сертифікатів ISO.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства України.
У разі невнесення змін залишаємо за собою право звернення до органу оскарження.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, повідомляємо наступне.
Замовник не вважає дискримінаційними вимоги надання учасником сертифікатів ISО та не вбачає підстав, щодо виключення цих вимог з тендерної документації. В тендерній документації замовника вимагається в розділі 3 п. 3.5 Додатку 1 до Тендерної документації:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій);
- сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, ІDT) «Системи управління якістю. Вимоги», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій) ;
- сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, ІDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій;
- сертифікат на систему управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 37001:2016, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій.
Надати, стосовно зазначених сертифікатів, документально підтверджену інформацію (копії звітів за результатами перевірок (аудитів)) щодо ефективного впровадження систем управління якістю суб’єкта господарювання, зокрема, проходження перевірок (аудитів) на результативність впровадження та забезпечення функціонування згідно сертифікованим вимогам відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги (EN ISO/IEC 17021-1:2015, IDT; ISO/IEC 17021-1:2015, IDT).
Відповідно ст. 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації.
Закупівля послуг з Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області здійснюється для збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж обмежень у використанні земель.
Зважаючи на зазначене, Замовник, як головний розпорядник бюджетних коштів має ціль отримати якісні послуги щодо розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Одним із доказів необхідного рівня якості послуг є підтвердження відповідності технічних характеристик послуги загальновизнаним вимогам шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації. Сертифікати системи управління якістю підтверджують відповідність Учасника вимогам міжнародних стандартів, діючих в Україні, які визначають вимоги до систем менеджменту якості у сфері постачання продукції, надання послуг тощо. !!!!Наявність у підприємства вказаних сертифікатів, свідчить про спроможність підприємства надавати послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної-правової документації. Тому вказані в тендерній документації дані вимоги жодним чином не обмежують коло потенційних учасників, не містять жодних дискримінаційних складових та не порушують права та законні інтереси учасників, що пов`язані з участю у процедурі.
Також, Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація», цитую:
“Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
Також ще існує практика, а саме: відповідно до рішення №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відмовила скаржнику у задоволенні його скарги з аналогічного питання.
І на останнє, замовник вважає, що наявність у переможця закупівлі сертифікатів ISO свідчить про спроможність суб’єкта надавати якісні послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної – правової бази і не містить жодних дискримінаційних елементів.
Зважаючи на викладене у Замовника відсутні підстави для задоволення ваших вимог, щодо внесення змін до Тендерної документації.
З повагою!
Дата відповіді:
24.02.2026 17:25