-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Будівництво нового термінала пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Ягодин"
Завершена
961 512 518.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
03.10.2025 14:10 - 14.10.2025 00:00
Відповідь надана
Щодо видів сумішей бетонних
Номер:
abedd1c810964f298a675e8a1b0757c1
Дата опублікування:
13.10.2025 14:44
Опис:
Підпунктом 1.2. частини 1. Додатку 1 до тендерної документації встановлено, що «Учасник має підтвердити можливість виготовлення/постачання сумішей бетонних готових важких для дорожнього будівництва (надалі – бетонна суміш), шляхом подання в складі тендерної пропозиції ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОВІДКИ ЗГІДНО НИЖЧЕНАВЕДЕНОЇ ФОРМИ про наявність бетонного заводу з нижченаведеним документальним підтвердженням:». В графі 5 встановленої форми вимагається зазначити «Вид суміші бетонної (по типах та марках)**». В примітці до цієї графи зазначено наступне: «**учасник зазначає всі суміші бетонні готові важки для дорожнього будівництва, що необхідні для виконання робіт за предметом закупівлі та ЯКІ ЗАЗНАЧЕНІ У ДОДАТКУ 4 ДО ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.». Форма Транспортної схеми також містить графу, в якій вимагається вказати «Найменування (БЕТОННА СУМІШ) ВИД/ТИП/МАРКА».
В підпункті 1.2. частини 1. Додатку 1 до тендерної документації під формою транспортної схеми також вказано наступне: «В транспортній схемі учасник зазначає всі суміші бетонні готові важки для дорожнього будівництва, що необхідні для виконання робіт за предметом закупівлі ТА ЯКІ ЗАЗНАЧЕНІ В ДОДАТКУ 1.1 ДО ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.».
В процесі підготовки тендерної пропозиції виявилося, що в Тендерній документації відсутній Додаток 4, а ВІДОМІСТЬ ОБСЯГІВ РОБІТ (Додаток 1.1. до тендерної документації) містить лише назву виду робіт «Улаштування цементнобетонного покриття за товщини 26 см бетоноукладальником за ширини укладання 6 м», що НЕ ДАЄ МОЖЛИВОСТІ для визначення необхідних видів сумішей бетонних (по типах та марках). Проектом договору (Додаток 3 до тендерної документації) передбачено, що Підрядник повинен ВИКОНАТИ РОБОТИ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТУ. Отже, остаточне рішення щодо будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які необхідні для виконання робіт, що є предметом закупівлі, буде прийнято при розробці проектної документації.
Враховуючи вищевикладене, просимо замовника внести відповідні зміни до тендерної документації та видалити вимогу щодо необхідності вказувати види сумішей бетонних (по типах та марках), або просимо надати роз’яснення, які саме суміші бетонні готові важкі для дорожнього будівництва учасники мають зазначити в довідці про наявність бетонного заводу та в транспортній схемі?
Відповідь:
Доброго дня. Шановний Учасник, суміші бетонні готові важкі для дорожнього будівництва, клас бетону яких Btb 08; 400; B 5,5; 300; P4; F 75; 200; W 4; 8 учасники мають зазначити в довідці про наявність бетонного заводу та в транспортній схемі.
Дата відповіді:
15.10.2025 16:29
Відповідь надана
BIM (повторно)
Номер:
c2468b84db6e48de84b86fd445f12e10
Дата опублікування:
13.10.2025 12:24
Опис:
Шановний Замовник!
Приносимо свої вибачення, але Ви так і не надали відповідь на першу частину попереднього звернення, тому повторно просимо Вас привести тендерну документацію у відповідність до вимог діючого законодавства.
Ми з розумінням ставимось до необхідності впровадження BIM в будівельну галузь, разом з тим, намагання формального виконання пункту 14 ПЛАНУ ЗАХОДІВ з реалізації Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 152-р, яким передбачено в IV кварталі 2025 року запровадження обов’язкової реалізації з використанням будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) не менше ніж 10 відсотків проектів будівництва, що фінансуються за рахунок видатків державного бюджету на капітальне будівництво є неможливим, оскільки не виконуються істотні положення ПЛАНУ, зокрема пунктів 1,2,7:
- Проект Закону (6383 від 03.12.2021 ) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об'єктів та науково-технічного супроводу об'єктів, удосконалення процедури обстеження об'єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку на стадії розгляду підготовлено до розгляду у другому читанні.
Зміни щодо BIM не внесено до наступних нормативно-правових актів:
- Постанови від 1 серпня 2005 р. № 668 Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві;
- Постанови від 11 липня 2007 р. N 903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури;
Крім того, відсутній класифікатор з урахуванням вимог ДСТУ EN ISO 12006-2:2020 Зведення будівель. Організація інформації про будівлі та споруди. Частина 2. Структура класифікації (EN ISO 12006-2:2020, IDT; ISO 12006-2:2015, IDT).
Також, звертаємо увагу, враховуючи наявний досвід міжнародних проектів, ТЗ містить ключові елементи, що відповідають основним принципам ISO 19650, проте йому бракує необхідної глибини, зокрема:
Недостатність деталей для ДСТУ ISO 19650-1:2020
Для повної відповідності вимогам ДСТУ ISO 19650-1:2020 (зокрема, як частина Exchange Information Requirements - EIR), в ТЗ недостатньо таких деталей:
1. Конкретні інформаційні вимоги (Level of Information Need):
ТЗ не містить чітких вимог щодо того, яка інформація, з яким рівнем деталізації (LOD/LOIN) та на якій стадії має бути надана. Відсутність цих вимог ускладнить оцінку якості та повноти моделі.
2. Структура та іменування інформаційних контейнерів:
Не визначено конкретних процедур та правил для обміну інформацією, структури CDE та стандарту іменування файлів, що є критичним для організації даних.
3. BIM-протокол / План виконання BIM (PEP):
ТЗ встановлює лише рамкові вимоги, але не вимагає від Виконавця розробки детального Плану виконання проєкту (Project Execution Plan - PEP) або BIM-протоколу, який має деталізувати методологію моделювання, формати обміну та процедури контролю якості.
Відповідно до наведеного проект може бути реалізовано виключно, як експериментальний проект з належною підтримкою центральних органів виконавчої влади що визначено концепцією. Об’єкти експериментального будівництва затверджуються відповідною постановою КМУ і може бути реалізовано за допомогою Механізму підготовки проектів (PPF).
Щодо видів сумішей бетонних
Підпунктом 1.2. частини 1. Додатку 1 до тендерної документації встановлено, що «Учасник має підтвердити можливість виготовлення/постачання сумішей бетонних готових важких для дорожнього будівництва (надалі – бетонна суміш), шляхом подання в складі тендерної пропозиції ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДОВІДКИ ЗГІДНО НИЖЧЕНАВЕДЕНОЇ ФОРМИ про наявність бетонного заводу з нижченаведеним документальним підтвердженням:». В графі 5 встановленої форми вимагається зазначити «Вид суміші бетонної (по типах та марках)**». В примітці до цієї графи зазначено наступне: «**учасник зазначає всі суміші бетонні готові важки для дорожнього будівництва, що необхідні для виконання робіт за предметом закупівлі та ЯКІ ЗАЗНАЧЕНІ У ДОДАТКУ 4 ДО ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.». Форма Транспортної схеми також містить графу, в якій вимагається вказати «Найменування (БЕТОННА СУМІШ) ВИД/ТИП/МАРКА».
В підпункті 1.2. частини 1. Додатку 1 до тендерної документації під формою транспортної схеми також вказано наступне: «В транспортній схемі учасник зазначає всі суміші бетонні готові важки для дорожнього будівництва, що необхідні для виконання робіт за предметом закупівлі ТА ЯКІ ЗАЗНАЧЕНІ В ДОДАТКУ 1.1 ДО ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.».
В процесі підготовки тендерної пропозиції виявилося, що в Тендерній документації відсутній Додаток 4, а ВІДОМІСТЬ ОБСЯГІВ РОБІТ (Додаток 1.1. до тендерної документації) містить лише назву виду робіт «Улаштування цементнобетонного покриття за товщини 26 см бетоноукладальником за ширини укладання 6 м», що НЕ ДАЄ МОЖЛИВОСТІ для визначення необхідних видів сумішей бетонних (по типах та марках). Проектом договору (Додаток 3 до тендерної документації) передбачено, що Підрядник повинен ВИКОНАТИ РОБОТИ З ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТУ. Отже, остаточне рішення щодо будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які необхідні для виконання робіт, що є предметом закупівлі, буде прийнято при розробці проектної документації.
Враховуючи вищевикладене, просимо замовника внести відповідні зміни до тендерної документації та видалити вимогу щодо необхідності вказувати види сумішей бетонних (по типах та марках), або просимо надати роз’яснення, які саме суміші бетонні готові важкі для дорожнього будівництва учасники мають зазначити в довідці про наявність бетонного заводу та в транспортній схемі?
Відповідь:
Доброго дня, шановний потенційний учасник! Розглянувши Ваш запит щодо доцільності скасування вимог до використання технології інформаційного моделювання будівель (ВІМ, Building Information Modeling) у процесах проектування, повідомляю наступне:
1. Нормативно-правове підґрунтя
Вимоги щодо застосування ВІМ-технологій закріплені низкою актів, що формують державну політику цифровізації будівництва:
• Постанова Кабінету Міністрів України № 681 від 23 червня 2021 р. «Про затвердження Концепції впровадження технологій інформаційного моделювання у будівництві» та плану заходів з її реалізації.
→ Цей документ прямо визначає ВІМ як базовий інструмент цифрової трансформації галузі, а його мета — підвищення прозорості, ефективності використання коштів та управління життєвим циклом об’єктів.
• Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” (ст. 31, 33, 34) — встановлює необхідність забезпечення достовірності проектних даних та інтеграції з єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
→ Технології ВІМ є складовою цієї системи та засобом передачі даних у цифровому форматі.
• Постанова КМУ №681-2023 (оновлена редакція Концепції) передбачає обов’язковість переходу до ВІМ-проектування для об’єктів, що фінансуються з державного бюджету, у перехідний період до 2026 року.
→ Відмова від ВІМ призведе до порушення Плану заходів і потребуватиме зміни урядової концепції, що є поза компетенцією служби.
• Закон України “Про цифровий розвиток, цифрові послуги та цифрові права” (2023 р.) — визначає цифровізацію як стратегічний напрям державної політики, зокрема в публічному управлінні та інфраструктурних галузях.
→ Використання ВІМ є реалізацією цього Закону у сфері будівництва.
2. Аргументація недоцільності скасування вимог
1. Економічна ефективність та антикорупційна складова.
ВІМ дає змогу уникнути завищення вартості, дублювання проектних рішень, втрат при будівництві.
За оцінками Мінрегіону, використання ВІМ на етапі проєктування скорочує витрати бюджету на 10–20%, а під час експлуатації — до 30%.
2. Забезпечення прозорості відбудови.
У контексті повоєнного відновлення ВІМ — ключовий інструмент для контролю кожної гривні, залученої в інфраструктурні проєкти. Це також відповідає вимогам міжнародних донорів (EIB, EBRD, World Bank, UK FCDO).
3. Міжнародні зобов’язання України.
Згідно з Угодою про асоціацію Україна–ЄС (Додаток XXXI, розділ “Будівництво”), Україна зобов’язалася гармонізувати технічні стандарти, включно з використанням цифрових інструментів проєктування. Європейський стандарт EN ISO 19650 — офіційно впроваджується в Україні через систему ДСТУ ISO 19650:2020.
4. Позитивний міжнародний досвід (Британія).
5. Велика Британія є світовим лідером у впровадженні ВІМ.
o З 2016 р. ВІМ є обов’язковим стандартом для всіх державних проєктів у Великій Британії (Government Construction Strategy, HM Government, 2011; оновлена 2022 р.).
o Результат: скорочення витрат на 20%, прискорення погоджень, підвищення якості контролю.
→ Україна офіційно співпрацює з британськими урядовими партнерами (MoU UK–Ukraine Infrastructure Partnership, 2022; «One Hundred Year Partnership», 2025), де ВІМ визначено як один із пріоритетів для спільних стандартів і навчальних програм.
3. Взаємозв’язок з інституційною структурою
Відповідно до функціонального розподілу:
• П.14 (управління об’єктами державної власності) — належить до компетенції агентства (згідно зі ст.17 Закону “Про центральні органи виконавчої влади”, №3166-VI).
• Формування політики в галузі будівництва, містобудування, цифрової трансформації — виключна компетенція міністерства.
Отже, рішення щодо впровадження або зміни вимог до ВІМ-технологій належить до повноважень міністерства, а не Служби чи Агентства, які реалізують цю політику на практиці.
4. Пропозиції
1. Зберегти чинні вимоги щодо застосування ВІМ-технологій (BIM) у проєктуванні як елемент реалізації Концепції цифрової трансформації будівельної галузі (постанова КМУ №681 від 23.06.2021 р.) та відповідно до міжнародних зобов’язань України щодо гармонізації стандартів із ЄС (EN ISO 19650).
2. Провести попередні консультації з експертним середовищем, профільними асоціаціями та міжнародними партнерами (зокрема, представниками Connected Places Catapult, Infrastructure and Projects Authority, та проєкту FIRE, який реалізується FCDO/DBT UK спільно з SARDI).
Мета — узгодити адаптовані вимоги BIM для різних класів наслідків (СС1–СС3), стандартизувати навчальні програми та уточнити порядок поетапного впровадження до 2026 року.
3. Застосовувати спрощені вимоги лише для об’єктів незначного класу наслідків (СС1) на перехідний період, передбачивши типовий формат обміну цифровими даними для таких об’єктів через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
4. Інтегрувати вимоги BIM з міжнародним проєктом “Ukraine – Foundations for Infrastructure and Recovery (FIRE)”, який реалізується у партнерстві з Урядом Великої Британії.
У рамках цього проєкту британські інституції — Infrastructure and Projects Authority (IPA), Connected Places Catapult (CPC) та Department for Business and Trade (DBT) — уже здійснюють впровадження BIM через створення Digital Construction Office при Агентстві відновлення (SARDI).
Цей компонент є частиною політики британського уряду щодо формування сучасної системи управління інфраструктурою та підтримки прозорої реконструкції України (див. Business Case FIRE, розділи “Workstream 3 – BIM/Digital Construction” та “Strategic Case”).
5. Запропонувати спільну україно-британську дорожню карту впровадження BIM, яка визначатиме:
o національні стандарти (адаптовані до ISO 19650);
o систему навчання та сертифікації BIM-фахівців;
o пілотні проєкти, що демонструють ефективність цифрового моделювання;
o інтеграцію BIM із платформою DREAM та підготовкою інвестиційних бізнес-кейсів за методологією “5 Case Model” (розробка IPA, HM Treasury).
6. Визначити Мінрегіон/Міністерство відновлення відповідальним за формування політики BIM, а Державне агентство відновлення (SARDI) — за її практичну реалізацію як профільне агентство (згідно з п.14 Закону «Про центральні органи виконавчої влади», №3166-VI).
5. Висновок
Беручи до уваги:
• затверджену урядом Концепцію впровадження ВІМ-технологій (Постанова КМУ №681);
• міжнародні зобов’язання України за Угодою про асоціацію з ЄС та чинні ДСТУ ISO 19650;
• стратегічне партнерство з Урядом Великої Британії в межах програми “Ukraine – Foundations for Infrastructure and Recovery (FIRE)”, що передбачає створення Digital Construction Office та системну імплементацію BIM у діяльність SARDI;
• потребу уніфікації підходів до проєктування, кошторисів і управління життєвим циклом об’єктів,
скасування вимог щодо застосування ВІМ є юридично, економічно та стратегічно необґрунтованим.
Натомість пропонується:
• зберегти чинні нормативні вимоги до BIM,
• провести узгоджувальні консультації з експертами та британськими партнерами щодо адаптації стандартів,
• реалізувати спільну BIM-дорожню карту у співпраці з UK IPA, CPC та DBT,
• зосередити зусилля на підвищенні кваліфікації українських проєктних організацій, сертифікації кадрів і стандартизації цифрових форматів.
Таким чином, політика BIM має розглядатися не як обтяжлива вимога, а як ключовий інструмент відбудови, прозорості та довіри донорів до системи управління інфраструктурними інвестиціями України.
Дата відповіді:
13.10.2025 14:19
Відповідь надана
BIM
Номер:
6ec1cf7baadf45ae9facc07c41622998
Дата опублікування:
08.10.2025 09:30
Опис:
Шановний Замовник!
Просимо Вас привести тендерну документацію у відповідність до вимог діючого законодавства.
Ми з розумінням ставимось до необхідності впровадження BIM в будівельну галузь, разом з тим, намагання формального виконання пункту 14 ПЛАНУ ЗАХОДІВ з реалізації Концепції впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 152-р, яким передбачено в IV кварталі 2025 року запровадження обов’язкової реалізації з використанням будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) не менше ніж 10 відсотків проектів будівництва, що фінансуються за рахунок видатків державного бюджету на капітальне будівництво є неможливим, оскільки не виконуються істотні положення ПЛАНУ, зокрема пунктів 1,2,7:
- Проект Закону (6383 від 03.12.2021 ) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об'єктів та науково-технічного супроводу об'єктів, удосконалення процедури обстеження об'єктів, прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку на стадії розгляду підготовлено до розгляду у другому читанні.
Зміни щодо BIM не внесено до наступних нормативно-правових актів:
- Постанови від 1 серпня 2005 р. № 668 Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві;
- Постанови від 11 липня 2007 р. N 903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури;
Крім того, відсутній класифікатор з урахуванням вимог ДСТУ EN ISO 12006-2:2020 Зведення будівель. Організація інформації про будівлі та споруди. Частина 2. Структура класифікації (EN ISO 12006-2:2020, IDT; ISO 12006-2:2015, IDT).
Також, звертаємо увагу, враховуючи наявний досвід міжнародних проектів, ТЗ містить ключові елементи, що відповідають основним принципам ISO 19650, проте йому бракує необхідної глибини, зокрема:
Недостатність деталей для ДСТУ ISO 19650-1:2020
Для повної відповідності вимогам ДСТУ ISO 19650-1:2020 (зокрема, як частина Exchange Information Requirements - EIR), в ТЗ недостатньо таких деталей:
1. Конкретні інформаційні вимоги (Level of Information Need):
ТЗ не містить чітких вимог щодо того, яка інформація, з яким рівнем деталізації (LOD/LOIN) та на якій стадії має бути надана. Відсутність цих вимог ускладнить оцінку якості та повноти моделі.
2. Структура та іменування інформаційних контейнерів:
Не визначено конкретних процедур та правил для обміну інформацією, структури CDE та стандарту іменування файлів, що є критичним для організації даних.
3. BIM-протокол / План виконання BIM (PEP):
ТЗ встановлює лише рамкові вимоги, але не вимагає від Виконавця розробки детального Плану виконання проєкту (Project Execution Plan - PEP) або BIM-протоколу, який має деталізувати методологію моделювання, формати обміну та процедури контролю якості.
Відповідно до наведеного проект може бути реалізовано виключно, як експериментальний проект з належною підтримкою центральних органів виконавчої влади що визначено концепцією. Об’єкти експериментального будівництва затверджуються відповідною постановою КМУ і може бути реалізовано за допомогою Механізму підготовки проектів (PPF).
Відповідно до п.6.4 проекту договору на закупівлю «Кошторисна частина проектної документації складається відповідно до кошторисних норм України” Настанова з визначення вартості будівництва” ( зі змінами)» (далі- Настанова) в той же час, проектом договору (п.6.7.) передбачено що «Розмір кошторисної заробітної плати при складанні інвесторської кошторисної документації прийняти у відповідності до Наказу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області «Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати для складання інвесторської кошторисної документації»
Разом з тим, відповідно до п.8.5.2 Настанови: «При визначенні вартості будівництва об’єкта на етапі проектування вартість людино-години визначається з урахуванням положень п.5.3 цієї Настанови та узгоджуються із Замовником»
П.5.3 Настанови передбачає наступне: «Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об’єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об’єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу і розраховується за формулою.»
З цього випливає, що відповідно до Настанови – Розмір кошторисної заробітної плати при складанні інвесторської кошторисної документації повинен визначатися Підрядником (п.5.3 Настанови) та узгоджуватись із Замовником (п.8.5.2. Настанови).
Просимо Замовника внести зміни в Додаток 3 «проект договору на закупівлю робіт», а саме: виключити п.6.7«Розмір кошторисної заробітної плати при складанні інвесторської кошторисної документації прийняти у відповідності до Наказу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області «Про встановлення розміру кошторисної заробітної плати для складання інвесторської кошторисної документації» оскільки він суперечить вимогам КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва».
Заздалегідь вдячні за розуміння!
Відповідь:
Доброго дня, шановний потенційний учасник! Згідно п.6.4 проекту договору на закупівлю «Кошторисна частина проектної документації складається відповідно до кошторисних норм України” Настанова з визначення вартості будівництва” ( зі змінами)» (далі- Настанова).
У відповідності до п 8.1 Настанови «У разі реалізації інвестиційно-будівельного проекту з використанням підрядного договору, який передбачає окрім виконання будівельних робіт покладання на підрядника розробку проектної документації, вартість будівництва визначається:
- на етапі проектування — відповідно до розділу ІІІ та ІV цієї Настанови»
А також п. 8.5 «Вартість будівництва об’єкта на етапі проектування розраховується відповідно до положень розділу ІІІ та ІV цієї Настанови.
Розділ ІІІ та ІV - передбачає правила визначення вартості інвесторської кошторисної документації. У п.4.3 вказується: Вартість людино-години робітників по об’єктах будівництва, що споруджуються за рахунок державних коштів, обчислюється з урахуванням положень, викладених у «Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується під час визначення вартості будівництва» (далі Порядок), затвердженому наказом Мінрегіону від 20 жовтня 2016 року № 281 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1469/29599 (в редакції наказу Мінрегіону від 27 липня 2018 року № 196, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 931/32383). Службою відновлення та розвитку інфраструктури щорічно, наказом Служби, затверджується рівень заробітної плати розрахованої з використанням Порядку, яку Служба застосовує для визначення вартості будівництва при проектуванні.
У п.8.5.2 Настанови не зазначено що «При визначенні вартості будівництва об’єкта на етапі проектування вартість людино-години визначається з урахуванням положень п.5.3 цієї Настанови та узгоджуються із Замовником», а написано: «Вартість людино-години визначається з урахуванням положень пункту 5.3. цієї Настанови та узгоджується із замовником». Розділ V Настанови, зокрема п.5.3 відноситься до розділу Настанови, який передбачає правила складання Договірної ціни. У договорі на закупівлю робіт «Будівництво нового термінала пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Ягодин"» в п. 3.2 вказано: «…Договірна ціна … буде розрахована … після завершення розроблення проектної документації, отримання Експертного звіту».
Враховуючи зазначене, на етапі складання проектної документації підрядник розраховує вартість будівництва відповідно до положень розділу ІІІ та ІV цієї Настанови, зокрема п.4.3., тому вважаємо, що п.6.7 «проекту договору на закупівлю робіт» не суперечить вимогам КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва».
Дата відповіді:
09.10.2025 10:23