-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) на території Шполянського ліцею №1 Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади по вул. Соборна, 20 м. Шпола Звенигородського району Черкаської Області. Коригування
Закупівля здійснюється в порядку Закону України “Про публічні закупівлі” №922-VIII від 25.12.2015 року (зі змінами), та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня_2022 р. №1178 (зі змінами).
Завершена
17 566 362.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 87 831.81 UAH
мін. крок: 0.5% або 87 831.81 UAH
Період уточнення:
15.05.2024 17:32 - 27.05.2024 00:00
Відповідь надана
ДСТУ ISO 50001:2020
Номер:
8a719e6db73b4ab3986629a07c2ae045
Дата опублікування:
26.05.2024 12:42
Опис:
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням статті 5, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим, тендерною документацією, встановлено кваліфікаційну вимогу щодо наявності в Учасників торгів діючий сертифікат ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) «Система енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо використання», що є дискримінаційною згідно нижченаведеного.
Так абз. 2 пункту 48 Постанови №1178 передбачено, що у разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено лише 4 кваліфікаційних критеріїв, які замовник може вимагати від учасника процедури:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Отже, встановлення такого кваліфікаційного критерію як надання учасником сертифікату на систему енергетичного менеджменту ДСТУ ISO 50001:2020 не передбачено нормами законодавства.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Отже, замовник може прописувати відповідну технічну специфікацію з посиланням на відповідні міжнародні стандарти або імплементацією цих вимог безпосередньо до технічного завдання, але дана норма не передбачає право замовника вимагати наявність відповідних сертифікатів в учасників процедури закупівлі.
Більш того, ДСТУ ISO 50001:2020 не стосуються предмета закупівлі, оскільки роботи здійснюються відповідно до технічного завдання та звідси роботи не пов’язані з розробленням технічного завдання з вимогою щодо провадження енергетичного менеджменту на об’єкті.
Застосування ДСТУ ISO 50001:2020 є ефективним при закупівлі товарів/робіт/послуг, які в своїй собівартості мають значну частину витрат пов’язаних саме з енергетичними ресурсами, що в свою чергу не відноситься до даного предмета закупівлі, оскільки частка витрат на енергоресурси є мінімальна в порівнянні з іншими витратами.
Таким чином, дана вимога є суттєвим порушенням законодавства про публічні закупівлі та обмежує участь суб’єктів господарювання, оскільки отримання сертифікату ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) «Система енергетичного менеджменту не є обов’язковою для здійснення господарської діяльності в сфері будівництва.
Господарська діяльність в сфері будівництва здійснюється на основі ліцензії та за необхідності інших дозвільних документів.
У зв’язку з вищенаведеним, вимагаємо прибрати вимогу до учасників щодо наявності ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) «Система енергетичного менеджменту.
Відповідь:
Доброго дня.
На ваше звернення повідомляємо, частиною 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) передбачено що умови тендерної документації можуть містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Зазначаємо що ДСТУ ISO 50001:2020 ISO (ISO 50001:2018, IDT) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо використання» є затвердженими діючими Державними стандартами України, а система сертифікації є загальнодоступною для будь-яких суб’єктів господарювання.
Законодавством України не передбачено заборон на встановлення в умовах тендерної документації вимог щодо надання сертифікату що підтверджує відповідність ДСТУ ISO 50001:2020 ISO (ISO 50001:2018, IDT) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо використання», натомість навпаки існують діючі нормативно правові акти що зобов’язують замовника передбачати в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі надання учасником процедури закупівлі сертифікатів відповідності ДСТУ ISO, зокрема в п. 13-1 «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів» затвердженого постановою КМУ від 02.08.2022 №861.
Наявність запровадженого енергетичного менеджменту на підприємстві учасника надає можливість Замовнику підтвердити, належну організацію щодо ефективного, економного, якісного, безпечного використання енергоресурсів зокрема й під час використання енергоресурсів для здійснення будівництва, та відповідність діючому в Україні стандарту.
Враховуючи вище наведене, вважаємо наявність вимоги про надання учасниками сертифікату ДСТУ ISO 50001:2020 ISO (ISO 50001:2018, IDT) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо використання» обґрунтованою.
Дата відповіді:
28.05.2024 08:28
Відповідь надана
Інженер-консультант
Номер:
b8aafd5f75834a639eb3ab1918522496
Дата опублікування:
21.05.2024 15:56
Опис:
Згідно із Тендерною документацією було встановлено вимогу щодо наявності в учасника працівника сертифікованого інженера-консультанта (будівництво) (для підтвердження Учасник повинен надати Сертифікат фахівця будівельної галузі, який підтверджує, страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами при здійснення професійної діяльності (страховий поліс)).
Згідно Закону України «Про публічні закупівлі» роботи – це розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.
Таким чином, діяльність інженера-консультанта підпадає під визначення інжинірингової діяльності у сфері будівництва, що передбачена Законом України «Про архітектурну діяльність»: інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) - діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру.
Тобто законодавець встановив, що інжинірингова діяльність включає в себе консультації замовника з питань реалізації проєкту, об’єктивне і незалежне управління будівництвом на майданчику, супроводження проєкту будівництва на всіх стадіях, незалежний контроль якості робіт.
ОТЖЕ, тендерною документацією приховано передбачено надання 2 двох предметів закупівлі: капітальний робіт (ДК 021:2015: 45450000-6 — Інші завершальні будівельні роботи) та інжинірингові послуги (ДК 021:2015: 71240000-2 — Архітектурні, інженерні та планувальні послуги).
Як вже було зазначено вище, законодавство про закупівлі дозволяє включати до робіт інші послуги включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Але в Додатку 2 Тендерної документації не передбачено внесення такої статті витрат, що прямо суперечить законодавству України та є порушенням процедури визначення предмета закупівлі та процедури проведення закупівлі.
Окрім того, вимога щодо наявності в учасника інженера-консультанта прямо суперечить Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №244 від 01.12.2022 року в пунктам: 4.3.2, 4.3.2.1, 4.32.3 , 4.32.4, 4.32.5, 4.32.6, 4.32.7.
У зв’язку з цим, просимо привести дану вимогу тендерної документації у відповідність до законодавства та прибрати її, оскільки така вимога суперечить законодавству та Додатку 2 до Тендерної документації.
Відповідь:
Доброго дня.
Розглянувши Ваші вимоги/запитання було вирішено врахувати зауваження, та змінити умови тендерної документації.
Дата відповіді:
23.05.2024 14:49
Відповідь надана
ІСО 37001
Номер:
2f20db730d504662b7ac1d210d79293e
Дата опублікування:
21.05.2024 15:54
Опис:
1. Тендерною документацією, встановлено вимогу щодо наявності в Учасників торгів діючий сертифікат ISO 37001, виданого учаснику, що засвідчує використання ним системи управління (менеджменту) щодо протидії корупції в галузі будівництва стосовно будівництва організації будівництва будівель, будівництва житлових і нежитлових будівель.
ДСТУ ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування» (ISO 37001:2016, IDT), прийнятий як національний стандарт, гармонізований з європейським стандартом методом перекладу з набранням чинності з 01.01.2020 за наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 № 507 (далі — ДСТУ ISO 37001:2018).
ДСТУ ISO 37001:2018 установлює вимоги та надає настанову для встановлення, упровадження, підтримки, перегляду та вдосконалення системи управління щодо протидії корупції. Система може бути автономною або інтегрованою в загальну систему управління. У ДСТУ ISO 37001:2018 розглянуто такі аспекти, що стосуються діяльності організації:
1. хабарництво у державних, приватних та неприбуткових галузях економіки;
2. давання хабарів організацією;
3. давання хабарів персоналом організації, що діє від імені організації чи на її користь;
4. давання хабарів бізнес-партнерами організації, що діють від імені організації чи на її користь;
5. отримання хабарів організацією;
6. отримання хабарів персоналом організації / бізнес-партнерами організації;
7. отримання хабарів бізнес-партнерами організації;
8. пряме та непряме хабарництво (наприклад, хабар, запропонований чи отриманий третьою стороною або за її посередництвом).
ДСТУ ISO 37001:2018 застосовують лише до хабарництва. Він установлює вимоги та надає настанови щодо системи управління, яка призначена допомогти організації попередити, виявити та реагувати на хабарництво, виконувати закони щодо протидії корупції та добровільні зобов’язання, які можуть бути застосовані до її діяльності.
ДСТУ ISO 37001:2018 не стосується конкретно шахрайства, картелів та інших правопорушень, пов’язаних з антимонопольним законодавством та конкуренцією, відмиванням грошей та іншими видами діяльності, що належать до корупції, хоча організація може вибрати варіант розширення сфери застосування системи управління, долучивши до неї зазначену діяльність.
Варто зазначити, що в Україні діє спеціальний Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700), який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1700 корупція — використання особою, зазначеною у частині 1 статті 3 Закону № 1700, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині 1 статті 3 Закону № 1700, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Ні Законом № 1700, ні Кримінальним кодексом України, ні Кодексом України про адміністративні правопорушення конкретно не визначено, що таке хабар і відповідальність за хабарництво.
До 18.05.2013 статтею 368 Кримінального кодексу України визначалось як кримінальне правопорушення одержання хабара. У зв’язку із приведенням національного законодавства у відповідність зі стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (далі — Конвенція) Законом України від 18.04.2013 № 221-VII цю норму викладено в новій редакції і визначено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Умовно кажучи, лише сама Конвенція містить положення щодо хабарництва.
Варто також зазначити, що хабарництво є не єдиним корупційним правопорушенням, якими можуть виступати також інші порушення норм Закону № 1700.
Крім того, підпунктами 2 і 3 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:
2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Згідно з абзацом 17 пункту 47 Особливостей замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу 14 цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу 16 цього пункту.
Враховуючи ці норми, Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у рішенні від 06.06.2023 № 8147-р/пк-пз (закупівля UA-2023-05-22-005912-a) дійшла висновку, що вимога витребування документа, який підтверджує відповідність ДСТУ ISO 37001:2018, суперечить вимогам чинного законодавства.
У зв’язку з вищенаведеним, вимагаємо прибрати вимогу до учасників щодо наявності ISO 37001:2018.
Відповідь:
Доброго дня.
Розглянувши Ваші вимоги/запитання було вирішено врахувати зауваження, та змінити умови тендерної документації.
Дата відповіді:
23.05.2024 14:49
Відповідь надана
Щодо інженера-консультанта та інженера-проектувальника в частині у частині забезпечення безпеки експлуатації
Номер:
f32091b2b0d74c509b156a807d8a4c38
Дата опублікування:
21.05.2024 15:34
Опис:
Згідно з Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №244 від 01.12.2022 року зазначено в п. 4.3.2, 4.3.2.1, 4.32.3 , 4.32.4, 4.32.5, 4.32.6, 4.32.7, а саме: є статтями витрат Замовника. Просимо Вас виключити цю умову з Тендерної Документації!
Відповідь:
Доброго дня.
Розглянувши Ваші вимоги/запитання було вирішено врахувати зауваження, та змінити умови тендерної документації.
Дата відповіді:
23.05.2024 14:49
Відповідь надана
Клас наслідків
Номер:
fefb6031858946c584968d4127ea2093
Дата опублікування:
16.05.2024 12:51
Опис:
Шановний Замовнику! У вашій тендерній документації відсутні відомості стосовно класу наслідків об`єкта за результатами експертного висновку. У зв`язку з цим, просимо вказати клас наслідків об`єкта, так як від цього залежить вимога щодо наявності ліцензії на виконання будівельних робіт СС2 або СС3
Відповідь:
Доброго дня.
За результатами експертного висновку клас наслідків об'єкта будівництва - СС2 (середні наслідки).
Дата відповіді:
17.05.2024 08:17