Всесезонні машини з обладнанням для внесення рідких реагентів літнього та зимового утримання доріг

Просимо прийняти скаргу до розгляду та зобов'язати Замовника внести зміни до Тендерної Документації

Дискримінаційні вимоги, що обмежують конкуренцію і лобіюють інтереси одного учасника

Вимоги до ТЗ та строку поставки

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства. Так додаток 7 визначає «Перелік документів, які переможець процедури закупівлі оприлюднює в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.» Задля уникнення дискримінації вимагаємо доповнити Додаток 7 переліком документів, які можуть бути надані іноземними учасниками – учасниками нерезидентами. Так, наприклад згідно пункту №4 Учасник має надати довідки з МВС України, але учасник нерезидент не має змоги надати такі довідки. Проаналізувавши міжнародні закупівлі, відкриті торги, бачимо, що Замовниками викладається перелік документів окремо для учасників резидентів, учасників нерезидентів, учасників фізичних осіб підприємців. Надання повного переліку документів виключає виникнення непорозумінь з боку Учасника та Замовника під час надання та оцінки тендерної пропозиції Вимагаємо внести зміни в данний пункт та привести документацію згідно законів України. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства. Так додаток 7 визначає «Перелік документів, які переможець процедури закупівлі оприлюднює в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.» Задля уникнення дискримінації Вимагаємо доповнити Додаток 7 пункт №3 переліком документів, які можуть бути надані іноземними учасниками – учасниками нерезидентами. Так, наприклад згідно пункту №3 Учасник має надати довідки з МВС України, але учасник нерезидент не має змоги надати такі довідки. Проаналізувавши міжнародні закупівлі, відкриті торги, бачимо, що Замовниками викладається перелік документів окремо для учасників резидентів, учасників нерезидентів, учасників фізичних осіб підприємців. Надання повного переліку документів виключає виникнення непорозумінь з боку Учасника та Замовника під час надання та оцінки тендерної пропозиції Вимагаємо внести зміни в данний пункт та привести документацію згідно законів України. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства. Так додаток 6 визначає форму надання заяви про надання згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних. Це порушує ст. 11 Закону України “Про інформацію”. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Згідно «Роз'яснення до Типового порядку обробки персональних даних» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.04.2014р: «…2. Під інформованою згодою на обробку персональних даних варто розуміти добровільне, компетентне прийняття особою рішення про обробку її персональних даних, яке ґрунтується на одержанні нею повної, об'єктивної і всебічної інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних. 3. Для того, щоб зробити свідомий вибір - давати чи не давати згоду на обробку персональних даних - особа до надання згоди повинна мати відповіді на такі питання: - хто оброблятиме її персональні дані? (назва володільця персональних даних, його адреса, контактні телефони тощо) - з якою метою оброблятимуться персональні дані? (Мета має бути сформульована чітко та зрозуміло) - які персональні дані будуть оброблятися? (Конкретний вичерпний перелік персональних даних особи, який планується обробляти) - які дії з персональними даними передбачатиме їх обробка? (збір, зберігання, передача, оприлюднення, знеособлення тощо) - Хто є розпорядником персональних даних? Які права і повноваження розпорядника щодо обробки персональних даних? - Кому можуть бути передані персональні дані? З якою метою? На яких підставах? - Скільки часу персональні дані будуть зберігатися у володільця? - На яких умовах особа може відкликати згоду на обробку персональних даних та які наслідки такої дії? - Інші права, визначені статтею 8 Закону "Про захист персональних даних"….». «….13. Слід наголосити, що згода на обробку персональних даних також повинна бути пропорційною меті обробки. 14. Неприпустимим є отримання згоди особи на обробку непропорційно великої кількості її персональних даних. Тому, навіть якщо особа надала згоду на обробку персональних даних, частина з яких по своїй суті не потрібна для досягнення поставленої мети обробки, така обробка розглядатиметься як непропорційна та становитиме порушення законодавства про захист персональних даних…» В Тендерній документації Замовник не надав роз’яснення з приводу того, навіщо йому особисті дані (в тому числі паспорт) підписанта Тендерної пропозиції, адже по своїй суті вони не потрібні для визначення найбільш вигідної пропозиції на закупівлю Великовантажних мототранспортних засобів (Всесезонні машини з обладнанням для внесення рідких реагентів літнього та зимового утримання доріг), що є порушенням Закону «Про захист персональних даних». Також Замовником не було доведено до відома Учасників повну, об'єктивну і всебічну інформації стосовно майбутньої обробки персональних даних. Крім того, дана вимога суперечить Нормам Загального Захисту Даних ЄС (General Data Protection Regulation, GDPR) від 25.05.2018 року. Та Закону України Про захист персональних даних ст. 29, пункт 4 Персональні дані можуть передаватися іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, також у разі: 1) надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на таку передачу; 2) необхідності укладення чи виконання правочину між володільцем персональних даних та третьою особою - суб’єктом персональних даних на користь суб’єкта персональних даних; 3) необхідності захисту життєво важливих інтересів суб’єктів персональних даних; 4) необхідності захисту суспільного інтересу, встановлення, виконання та забезпечення правової вимоги; 5) надання володільцем персональних даних відповідних гарантій щодо невтручання в особисте і сімейне життя суб’єкта персональних даних. Тобто вимагання надання замовником персональних даних протиречить законодавсву, а отже і вимога щодо надання листа згоди на обробку персональних даних є недоречною. Вимагаємо видалити додаток №6 Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають дискримінаційний характер по відношенню до нерезидентів України. Згідно Додатку 1 Проекту договору «Специфікація» Ціна зазнаяається з ПДВ. Повідомляжмо, що нерезидент не може бути платником ПДВ. Вимагаємо звернути увагу на те, що Згідно митного кодексу України стаття 4 Визначення основних термінів і понять. Пункт 33 нерезиденти: підпункт а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України; підпункт б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; підпункт в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; Згідно Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) пункт 14.1.122. нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. Згідно Податкового кодексу України (ст..180.1, ст..181.2). Та відповідно до ст.. 183 ПКУ нерезидент не може бути зареєстрований на території України як платник ПДВ, не може провадити електронне адміністрування ПДВ, відповідно до ст.201 ПКУ, так як заява про реєстрацію подається до контролюючого органу за місцезнаходженням Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України - Особливості оподаткування податком на додану вартість господарської діяльності нерезидентів (http://blind.sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/pdv/print-62106.html) Підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що нерезиденти це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України. На території України нерезиденти можуть здійснювати господарську діяльність через свої постійні представництва. Постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема, склад або приміщення, що використовується для доставки товарів (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Представництво, відкрите нерезидентом на території України, має повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента). Підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути особою для цілей розділу V Кодексу. Отже, представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи, може бути зареєстровано платником податку на додану вартість, а у разі дотримання умови, передбаченої пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, підлягає обов’язковій реєстрації платником. У випадку реєстрації представництва нерезидента платником податку на додану вартість, на нього поширюються норми Кодексу, передбачені для платників податку на додану вартість. У разі якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України не відкриваючи постійного представництва, податковий облік операцій проведених з таким нерезидентом має ряд особливостей. По-перше, операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку. По-друге, у разі постачання послуг такими нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг (п. 180.2 статті 180 Кодексу). Необхідно зазначити, що не підпадають під об’єкт оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг нерезидентом за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 Кодексу розташоване за межами митної території України та такі операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо). Згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України «Операцією з постачання товарів таких нерезидентів може бути лише ввезення товарів на митну територію України, покупцем таких товарів (резидентом), у якого виникає податкове зобов’язання при поданні митної декларації для митного оформлення таких товарів. При цьому попередня оплата вартості товарів, що імпортуються не змінює сум податку, які відносяться до податкового кредиту платника податку». Вимагаємо надати форму договору для нерезидентів. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства. Згідно Розділу 9 Проекту договору Замовник визначає відповідальність тільки для Постачальника перед замовником. При цьому не визначає ніякої відповідальності перед Постачальником. Вимагаємо доповнити данний пункт Симетричною відповідальністю щодо несвоєчасної сплати Замовником Постачальникові оплати за Товар. За наявних умов, Замовник може не сплачувати за Товар і не нести ніякої відповідальності. 8.6. За несвоєчасну Оплату Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчаснооплаченого Товару за кожний день прострочення. Нарахування пені починається з наступного дня після закінчення терміну оплати Товару. Сплата пені не звільняє Замовника від виконання зобов’язань відповідно до Договору. 8.7. У разі, якщо термін прострочення Оплати Товару становить більше 20 календарних днів, Замовник додатково зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару. Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник, Ми як дистриб'ютор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг, уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства. Пункт проекту договору 5.2. відкриває можливість до маніпулювання та коррупціонної складової. Не дивлячись на тендерну процедуру та закони України замовник та головний розпорідник бюджетних коштів вирішує якому учаснику надати попереню оплату. Вимагаємо викласти п.5.2. в такій редакції « Попередня оплата вартості Товарів в обсязі 70% від вартості договору, здійснюється протягом 15 календарних днів з момента підписання договору здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника зазначений у реквізитах цього Договору, на підставі оформлених належним чином документів, підписаних уповноваженими представниками Сторін, після отримання Замовником бюджетних призначень на підставі ст. ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту їх підписання. Оплата в розмірі 30% від вартості договору сплачується Замовником після підписання актів прийому-передачі обладнання та актів виконаних робіт протягом 15 календарних днів з момента підписання відповідних документів ». Вимагаємо внести відповідні зміни в ТД, в іншому випадку ми будемо вимушені звернутись в АМКУ та суд.

Шановний Замовник. Ми як дистрибутор Німецького виробника комунальної техніки для зимового, та літнього утримання доріг. Уважно проаналізувавши умови Тендерної документації, вважаємо, що умови мають певні порушення в сфері українського та міжнародного законодавства. Згідно п. 4.1. Проекту договору Поставка Товару здійснюється на умовах DDP, згідно редакції INCOTERMS 2010: м. Київ, за адресами, зазначеними у Додатку № 2 до цього Договору Даним пунктом Замовник створює дискримінаційний характер закупівлі для учасників нерезидентів, так як учасник нерезидент згідно ПКУ не може бути платником мита та ПДВ. Відповідно не може поставляти продукцію на умовах DDP. Вимагаємо прибрати дискримінаційну складову та дати можливість участі у закупівлі учасників нерезидентів з умовою поставки CIP або DAP.