• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • 1

Підрядні роботи на об'єкті "Будівництво кладовища на вул. Григорія Сковороди, м.Жовті Води, Кам'янського району, Дніпропетровської області"

Пропозиції розглянуті

період кваліфікації завершився 12 днів назад

18 745 945.20 UAH з ПДВ
Період оскарження: 08.06.2026 15:56 - 20.06.2026 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП

Скарга на неправомірне відхилення тендерної пропозиції ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ».

Номер: 3cdd3c8c1d41426f93a8a420b2951ab7
Ідентифікатор запиту: UA-2026-06-08-010787-a.a1
Назва: Скарга на неправомірне відхилення тендерної пропозиції ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ».
Скарга:
Пов'язані документи: Учасник Орган оскарження Замовник
Дата розгляду скарги: 13.07.2026 10:00
Місце розгляду скарги: Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду: 03.07.2026 15:09
Автор: ТОВ "СТЕРЛІНГ БІЗ", Стерлинг Биз Sterling Biz +380988480259 4443sb0010@gmail.com

Пункт скарги

Порядковий номер пункту скарги: 1
Номер: 825dc7647b9142fb846112e85ed3b026
Заголовок пункту скарги: Неправомірне відхилення тендерної пропозиції ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ».
Тип пов'язаного елемента: Скарга на кваліфікацію
Тип порушення: Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації: Інші умови тендерної документації
Тип порушення: Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги: СКАРГА
на неправомірне відхилення тендерної пропозиції ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ» у процедурі закупівлі UA-2026-06-08-010787-a
Ця скарга подається ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ» відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості).
Предметом оскарження є рішення Замовника, оформлене Протоколом №127 від 26.06.2026, яким тендерну пропозицію Скаржника відхилено через те, що у складі договірної ціни Скаржником було відображено єдиний податок за ставкою 5%.
Скаржник вважає таке рішення незаконним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки Замовник застосував підставу для відхилення, яка не була встановлена тендерною документацією, неправильно застосував нормативні зміни у часі, не врахував податковий статус учасника, а також допустив дискримінаційний підхід при подальшому визначенні результатів процедури закупівлі. Позиція Скаржника полягає в тому, що наведена Замовником підстава відхилення взагалі не існувала як порушення вимог тендерної документації, а тому Протокол №127 має бути скасований саме через незаконність відхилення.
Тендерна документація Замовника була затверджена 08.06.2026 протоколом уповноваженої особи №122. У документації прямо зазначено, що процедура проводиться як відкриті торги з особливостями за предметом закупівлі робіт з будівництва кладовища на вул. Григорія Сковороди у м. Жовті Води.
ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ» подало тендерну пропозицію та надало кошторисну документацію, у тому числі договірну ціну, пояснювальну записку, локальні кошториси та підтверджуючі розрахунки. Договірна ціна була складена у програмному комплексі АВК-5, визначена як динамічна та містила окремий розрахунок єдиного податку за ставкою 5%.
26.06.2026 Замовник прийняв Протокол №127, у якому встановив, що у складі тендерної пропозиції Скаржника надано договірну ціну з розрахунками, «згідно яких до ціни пропозиції (договірної ціни) включено єдиний податок за ставкою 5%». Саме ця обставина стала фактичною та єдиною змістовною підставою відхилення.
Зміст оскаржуваного рішення та помилковість висновку Замовника
У Протоколі №127 Замовник зазначив, що учасник повинен був надати договірну ціну, визначену відповідно до відомостей обсягів робіт, та констатував, що Скаржник надав договірну ціну з розрахунками, у яких включено єдиний податок за ставкою 5%.
«Відповідно до вимог Додатку 1 (документи та інформація, які необхідно надати для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічній специфікації до предмету закупівлі (Додаток 2: відомість робіт)) Учасник повинен надати договірну ціну, визначену відповідно до відомостей обсягів робіт. У складі тендерної пропозиції Учасника надано договірну ціну з розрахунками, згідно яких до ціни пропозиції (договірної ціни) включено єдиний податок за ставкою 5%.»
Далі Замовник послався на зміни до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» та зазначив, що пункт 5.34 Настанови, який передбачав включення до ціни пропозиції податків, зборів та обов’язкових платежів, нібито виключено, у зв’язку з чим єдиний податок не повинен включатися до договірної ціни.
«Змінами до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» [...] які набрали чинності на момент подання пропозиції, виключено п.5.34 [...]. Таким чином, єдиний податок не повинен включатися до договірної ціни.»
На підставі такого висновку Замовник відхилив пропозицію Скаржника за абзацом другим підпункту 2 пункту 44 Особливостей, тобто як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
«Враховуючи викладене, тендерна пропозиція Учасника підлягає відхиленню відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей - тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.»
Такий висновок є помилковим з кількох самостійних підстав: по-перше, тендерна документація не містила заборони включення єдиного податку до договірної ціни; по-друге, сама вимога щодо договірної ціни була сформульована з посиланням на зміни №5 до Настанови, а не на зміни №6; по-третє, зміна №6 на дату оголошення закупівлі не набрала чинності у спосіб, визначений наказом про її затвердження; по-четверте, Скаржник є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ, тому податковий розрахунок відповідає його реальному податковому статусу; по-п’яте, включення податкового елементу до ціни не змінює технічні, якісні або кількісні характеристики робіт.
Правове регулювання та обов’язок Замовника діяти лише в межах оголошених вимог.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частина друга статті 5 Закону встановлює, що учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Частина четверта цієї ж статті забороняє Замовникам встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Пункт 28 Особливостей передбачає, що тендерна документація формується Замовником відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Цим самим пунктом установлено, що перелік усіх документів та/або усієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, оформлюється окремим додатком до тендерної документації.
Відповідно до пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель лише у випадках, прямо визначених цим пунктом. Зокрема, підпункт 2 пункту 44 стосується випадку, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації або іншим вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
З наведеного випливає ключовий правовий висновок: Замовник не може відхилити тендерну пропозицію за вимогою, якої немає у тендерній документації. Підстава відхилення має бути не припущенням Замовника та не наслідком розширювального тлумачення, а конкретною невідповідністю конкретній вимозі тендерної документації, встановленій до моменту закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Частина четверта статті 22 Закону також установлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Якщо навіть сама документація не може містити дискримінаційних вимог, тим більше Замовник не має права після розкриття пропозицій фактично створювати нову вимогу шляхом тлумачення документації проти конкретного учасника.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження здійснює захист прав та законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі. Частина п’ята статті 18 Закону передбачає, що скарга повинна містити, зокрема, підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі, фактичні обставини, що це підтверджують, а також обґрунтування порушених прав та охоронюваних законом інтересів суб’єкта оскарження.
У цій скарзі такі обставини є очевидними: Скаржник подав найбільш економічно вигідну або таку, що підлягала об’єктивному розгляду, тендерну пропозицію; Замовник відхилив її за невстановленою у документації підставою; це позбавило Скаржника можливості бути визначеним переможцем у разі відповідності всім оголошеним вимогам та створило перевагу для інших учасників процедури закупівлі.
Тендерна документація не містить заборони включення єдиного податку до договірної ціни.
Ключовим для розгляду цієї скарги є аналіз саме тих вимог тендерної документації, які Замовник встановив щодо договірної ціни. У Додатку 4 та Додатку 1 зі змінами до тендерної документації Замовник визначив перелік документів, які необхідно надати для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічній специфікації до предмета закупівлі.
«3.1. Договірна ціна, визначена відповідно до відомостей обсягів робіт. 3.2. Пояснювальна записка. 3.3. Локальні кошториси. 3.4. Відомість ресурсів до локальних кошторисів. 3.5. Підсумкова відомість ресурсів. 3.6. Проєкт календарного графіка виконання робіт. 3.7. Звіт з аналізу цін з визначенням ціноутворюючих (60%) та неціноутворюючих (40%) матеріальних ресурсів. 3.8. Підтверджуючі розрахунки на складові прямих витрат та інші витрати: загальновиробничі, прибуток, адміністративні, заробітну плату, інфляційні витрати, витрати на покриття ризиків.»
Окремо Додаток 4 та Додаток 1 зі змінами містить блок «Вимоги до договірної ціни», у якому Замовник визначив джерела нормативного розрахунку договірної ціни:
«Ціна тендерної пропозиції (договірна ціна) учасника повинна бути розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі Постанова №1512), Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 року «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі Настанова), враховуючи зміни №5 до Настанови, відповідно до технічної специфікації. Договірна ціна встановлена динамічна.»
«Договірна ціна повинна бути додатково надана у форматі imd у програмному комплексі АВК-5 або іншому програмному комплексі по випуску кошторисів (у форматі ibs), рекомендованих до використання учасниками будівництва Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.»
З наведених вимог випливає, що Замовник вимагав від учасника: надати договірну ціну; сформувати її відповідно до відомостей обсягів робіт; розрахувати її відповідно до Постанови №1512 та Настанови; врахувати саме зміни №5 до Настанови; надати файл у форматі imd/ibs. Жодної вимоги про заборону включення єдиного податку у складі договірної ціни документація не містить.
Тендерна документація також не містить формулювання про те, що договірна ціна має бути розрахована з урахуванням змін №6 до Настанови. Навпаки, Замовник прямо зазначив «враховуючи зміни №5 до Настанови». Отже, застосування Замовником зміни №6 як підстави для відхилення є зміною правил процедури після її оголошення, без внесення відповідних змін до тендерної документації та без забезпечення можливості всім учасникам подати пропозиції за оновленими правилами.
Умови тендерної документації мають тлумачитися буквально та однаково для всіх учасників. Якщо Замовник вважав, що учасники зобов’язані не включати єдиний податок до договірної ціни, така умова повинна була бути прямо і недвозначно зазначена у Додатку 4. Відсутність такої умови означає відсутність правової підстави для відхилення.
Додатково слід врахувати абзац пункту 44 Особливостей, відповідно до якого відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, не є підставою для відхилення тендерної пропозиції. За аналогією правового змісту цієї норми Замовник не може відхиляти пропозицію і за невиконання вимоги, якої не було передбачено додатками до тендерної документації.
Тендерна документація вимагала формування ціни з урахуванням податків і зборів
Розділ тендерної документації щодо оцінки тендерних пропозицій прямо передбачає, що критерієм оцінки є ціна з урахуванням усіх податків та зборів. Замовник сформулював цю вимогу не як виняток для платників ПДВ, а як загальний принцип формування ціни пропозиції.
«Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію „Ціна”. Питома вага – 100 %. Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ — у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, а також без ПДВ - якщо предмет закупівлі не оподатковується).»
«Учасник визначає ціни на товар/послуги/роботи, що він пропонує поставити/надати/виконати за договором про закупівлю, з урахуванням податків і зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ, крім випадків коли предмет закупівлі не оподатковується), що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат, передбачених для товару/послуг/робіт даного виду.»
Тобто у самій тендерній документації закладено принцип, що ціна має відображати податковий режим конкретного учасника. Для платника ПДВ це означає відповідне відображення ПДВ, а для платника єдиного податку - відповідне відображення його податкового навантаження, якщо воно підлягає врахуванню у складі ціни згідно з застосовними на момент оголошення закупівлі правилами.
Додаток 4 до тендерної документації додатково передбачав, що учасник повинен надати копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість або копію витягу з реєстру платників єдиного податку у разі наявності. Таким чином, Замовник прямо допускав участь платників єдиного податку, вимагав підтвердження відповідного статусу та не встановлював для таких учасників окремої заборони щодо врахування єдиного податку у розрахунку договірної ціни.
«2.4. Копія Витягу з реєстру платників податку на додану вартість або копія Витягу з реєстру платників єдиного податку (у разі наявності).»
Отже, відхилення пропозиції саме через те, що учасник як платник єдиного податку відобразив відповідний податок у договірній ціні, суперечить внутрішній логіці тендерної документації. Замовник спочатку допускає та передбачає участь платників єдиного податку, вимагає від них документальне підтвердження такого статусу, але потім карає учасника за те, що його договірна ціна сформована з урахуванням цього статусу.
Податковий статус Скаржника підтверджує правомірність застосування ставки 5%
Скаржник надав витяг з реєстру платників єдиного податку. З цього витягу вбачається, що ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ», код ЄДРПОУ 44430010, перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2026, є платником єдиного податку третьої групи, застосовує ставку 5 відсотків до доходу та не має реєстрації платника ПДВ.
«Група та ставка платника єдиного податку: 3 група; ставка у відсотках до доходу: 5; без реєстрації ПДВ. Дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування - 01.01.2026; дата застосування ставки та групи - 01.01.2026.»
Таким чином, ставка 5% у кошторисному розрахунку не є довільною, штучною або такою, що не має документального підтвердження. Вона відповідає фактичному та підтвердженому податковому статусу Скаржника. Саме тому у кошторисному розрахунку № П-137 було зазначено «Єдиний податок за ставкою 5%».
Кошторисний розрахунок № П-137 містить вихідні дані для визначення суми єдиного податку: вартість будівництва без урахування ПДВ, єдиного податку та вартості устаткування поставки замовника; ставка єдиного податку 5%; зворотні суми. Розрахунок є відкритим, арифметично деталізованим та не приховує структуру формування ціни.
«п1.2 Ставка єдиного податку, % СЕН=5; ... п2.2 Розрахунковий коефіцієнт для визначення єдиного податку п1.2/100/(1-п1.2/100)=5/100/(1-5/100)=0,052631579; п2.3 Єдиний податок за ставкою 5% ... п2.1*п2.2=16738,58716*0,052631579=880,97827.»
У самій договірній ціні Скаржника відповідний податковий елемент відображений у розділі «Податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва» у сумі 880,97827 тис. грн. Всього договірна ціна становить 17 619,56543 тис. грн.
Така деталізація свідчить про добросовісність Скаржника. Скаржник не приховував податковий розрахунок, не подавав недостовірної інформації, не маніпулював ціною та не змінював технічний зміст предмета закупівлі. Навпаки, Скаржник виконав вимогу Замовника щодо надання підтверджуючих розрахунків на складові прямих витрат та інші витрати, відобразивши податкове навантаження відповідно до свого податкового статусу.
Відхилення учасника за обставини, яка є прямим наслідком його законного податкового статусу та документально підтверджена витягом із реєстру платників єдиного податку, є проявом нерівного ставлення до учасників за податковим режимом. Закон не дозволяє Замовнику встановлювати або застосовувати такі правила, які фактично ставлять платника єдиного податку у гірше становище.
Зміна №6 до Настанови не могла бути застосована до цієї закупівлі як підстава відхилення
Скаржник не заперечує, що нормативне регулювання у сфері визначення вартості будівництва було змінене. Водночас суттєвим є питання моменту набрання чинності відповідними змінами та те, чи були вони імплементовані у тендерну документацію конкретної закупівлі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 08.06.2026 №1069 затверджено Зміну №6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва». Водночас наказом передбачено, що Зміна №6 набирає чинності не з дати підписання наказу, а з дня оприлюднення її на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
«Зміна № 6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва» набирає чинності з дня оприлюднення її на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.»
Відомості порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо Зміни №6 містять реєстраційний номер BN01:0611-6601-0813-8124, документ, яким затверджено та надано чинності, - наказ Мінрозвитку від 08.06.2026 №1069, а дата набрання чинності примірників документа зазначена як 16.06.2026.
Водночас закупівля UA-2026-06-08-010787-a була оголошена 08.06.2026, а тендерна документація була затверджена цього ж дня протоколом уповноваженої особи №122. На дату оголошення закупівлі та затвердження тендерної документації Зміна №6 не була чинною у спосіб, передбачений самим наказом, оскільки її чинність пов’язана з оприлюдненням на порталі ЄДЕССБ, яке відбулося 16.06.2026.
Тендерна документація, оприлюднена 08.06.2026, була сформована із посиланням на Настанову «враховуючи зміни №5 до Настанови». Саме це формулювання є обов’язковим для Замовника та учасників у цій закупівлі. Замовник не вніс змін до тендерної документації з посиланням на Зміну №6, не встановив нової заборони щодо податкових платежів та не забезпечив продовження строку подання пропозицій у порядку, передбаченому тендерною документацією та Особливостями.
Розділ 2 тендерної документації передбачає, що у разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується таким чином, щоб з моменту внесення змін до закінчення кінцевого строку подання залишалося не менше чотирьох днів, а самі зміни розміщуються в електронній системі закупівель у новій редакції документації та/або оголошення.
Оскільки Замовник не змінив тендерну документацію, учасники мали право керуватися саме тими вимогами, які були оприлюднені у чинній для процедури редакції документації. Інше тлумачення означало б, що Замовник може після оголошення закупівлі застосувати до учасника нормативний акт або зміну, яка не була включена до тендерної документації та про яку учасник не був зобов’язаний формувати пропозицію станом на дату оголошення закупівлі.
Принцип правової визначеності у публічних закупівлях означає, що правила участі мають бути зрозумілими, передбачуваними та однаковими для всіх учасників до моменту подання пропозицій. Застосування Зміни №6 як підстави відхилення без внесення її до тендерної документації фактично змінило правила процедури після її оголошення та порушило право Скаржника на участь за попередньо встановленими умовами.
Включення єдиного податку не є невідповідністю технічній специфікації
Замовник застосував абзац другий підпункту 2 пункту 44 Особливостей, тобто кваліфікував пропозицію Скаржника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Проте така кваліфікація не відповідає ні змісту Закону, ні змісту тендерної документації, ні фактичним обставинам.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Технічна специфікація може містити опис технологічного процесу, технології виробництва, порядку виконання робіт, вимоги до матеріалів, стандартів, функціональних або експлуатаційних характеристик.
Єдиний податок у складі договірної ціни не є технічною характеристикою робіт. Він не змінює предмет закупівлі, не змінює обсягів робіт, не змінює видів робіт, не змінює матеріалів, не змінює технологію будівництва, не впливає на якість виконання робіт, не змінює строки, місце виконання або гарантійні зобов’язання.
Фактично Замовник відхилив пропозицію не через невідповідність робіт технічному завданню, а через економічний/податковий елемент формування ціни. Однак пункт 44 Особливостей не дозволяє підміняти поняття невідповідності технічній специфікації будь-якою незгодою Замовника з певним елементом кошторисного розрахунку, особливо якщо така незгода не ґрунтується на прямій вимозі тендерної документації.
Скаржник надав договірну ціну відповідно до відомостей обсягів робіт; надав пояснювальну записку; надав розрахунок єдиного податку; надав кошторисну документацію в програмному комплексі АВК-5. Замовник у Протоколі №127 не встановив, що Скаржник змінив будь-який вид робіт, не включив обсяг робіт, запропонував інший предмет закупівлі або використав матеріали, які не відповідають проектній документації.
Отже, застосування підстави «не відповідає умовам технічної специфікації» є необґрунтованим. Сам по собі рядок «єдиний податок» у кошторисному розрахунку не може перетворити технічно відповідну пропозицію на технічно невідповідну.
Дискримінаційний підхід та порушення прав Скаржника
Оскаржуване рішення порушує права та охоронювані законом інтереси Скаржника як учасника процедури закупівлі. Скаржник мав право на об’єктивний та неупереджений розгляд його тендерної пропозиції виключно на відповідність вимогам, які були встановлені у тендерній документації до закінчення строку подання пропозицій.
Відхилення за невстановленою вимогою позбавило Скаржника реальної можливості бути визначеним переможцем процедури закупівлі та укласти договір. Це прямо пов’язано з участю Скаржника у процедурі закупівлі та відповідає критерію порушеного права, визначеному частиною п’ятою статті 18 Закону.
Дискримінаційний підхід Замовника полягає в тому, що до Скаржника фактично застосовано нову вимогу, яка не була сформульована у тендерній документації для всіх учасників. Такий підхід порушує рівність умов участі, оскільки учасники не могли однаково передбачити, що включення єдиного податку у договірну ціну буде кваліфіковано як технічна невідповідність. Сам факт того, що Скаржник є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5%, не може бути підставою для негативних наслідків у процедурі закупівлі. Законодавство про публічні закупівлі не надає Замовнику права створювати різний режим оцінки учасників залежно від того, чи є вони платниками ПДВ, платниками єдиного податку або перебувають на іншій системі оподаткування, якщо така різниця не передбачена тендерною документацією та не випливає прямо із закону.
При визначенні результатів закупівлі Замовник має забезпечити добросовісну конкуренцію, рівне ставлення та об’єктивне визначення переможця. Натомість Замовник відхилив Скаржника з підстави, яка не є технічною невідповідністю та не була визначена документацією, чим фактично усунув Скаржника з конкурентної боротьби за правилами, які не були оголошені до початку процедури.
Такий підхід є несумісним з принципами статті 5 Закону, пункту 28 Особливостей і статті 22 Закону. Він також суперечить загальній меті публічних закупівель - забезпеченню добросовісної конкуренції, максимальної економії та прозорого визначення переможця.
Відсутність законної підстави для відхилення за пунктом 44 Особливостей
Пункт 44 Особливостей встановлює вичерпний перелік випадків, у яких Замовник відхиляє тендерну пропозицію. Оскільки Замовник послався саме на абзац другий підпункту 2 пункту 44 Особливостей, він мав довести наявність однієї з двох обставин: або пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, або пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
Протокол №127 не містить такого доведення. У ньому відсутнє посилання на конкретний пункт тендерної документації, який забороняє включення єдиного податку. У ньому відсутня конкретна вимога технічної специфікації, яку Скаржник не виконав. У ньому не встановлено, що договірна ціна не відповідає відомостям обсягів робіт. У ньому не встановлено, що розрахунки Скаржника змінюють предмет закупівлі.
Єдиний фактичний висновок Замовника полягає в тому, що через виключення пункту 5.34 Настанови єдиний податок не повинен включатися до договірної ціни. Однак такий висновок не є вимогою тендерної документації та не може замінити собою її текст. Замовник не вправі відхиляти пропозицію на підставі власного нормативного тлумачення, якщо таке тлумачення не було доведене до учасників через належним чином внесені зміни до документації.
З огляду на пункт 28 Особливостей та статтю 22 Закону, учасник формує пропозицію за умовами документації. Якщо документація містить формулювання «враховуючи зміни №5 до Настанови», учасник не може бути відхилений за те, що не сформував пропозицію за правилами, які Замовник не включив до документації як «зміни №6 до Настанови».
Тому відсутня юридична конструкція, яка дозволяла б визнати пропозицію Скаржника такою, що не відповідає умовам технічної специфікації або іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Рішення про відхилення є необґрунтованим, непропорційним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином, оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню з таких підстав: тендерна документація не містить прямої або непрямої заборони включати єдиний податок до договірної ціни; вимога щодо договірної ціни була сформульована з посиланням на Постанову №1512 та Настанову «враховуючи зміни №5 до Настанови», а не зміни №6; зміна №6 до Настанови набрала чинності на порталі ЄДЕССБ 16.06.2026, тоді як закупівлю оголошено 08.06.2026, і Замовник не вніс відповідних змін до тендерної документації; скаржник є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ, що підтверджено витягом з реєстру платників єдиного податку; включення єдиного податку у кошторисний розрахунок відповідає податковому статусу Скаржника, є відкритим та документально підтвердженим; замовник застосував дискримінаційний підхід, оскільки фактично використав нову та неоголошену вимогу для усунення Скаржника з процедури закупівлі; протокол №127 не містить належної правової аргументації та конкретної вимоги тендерної документації, яку порушив Скаржник.
У зв’язку з цим відхилення тендерної пропозиції ТОВ «СТЕРЛІНГ БІЗ» є неправомірним, порушує принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, рівного ставлення та об’єктивного визначення переможця, а також порушує права Скаржника як учасника процедури закупівлі.
Вимоги: Зобов’язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника

Запити Органу оскарження