Номер:
b6ca785768a04a7f90ab6b700aab137e
Тема запиту:
ГРУНТОВНІ ПОЯСНЕННЯ в заперечення скарги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОСТАЧ ФОРМ» (надалі – Скаржник) вих. №1 від 22 травня 2026 р. (номер скарги UA-2026-05-18-003967-a.a1 в ЦБД системі електронних торгів «Prozorro» за адресою www.prozorro.gov.ua) щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі відкриті торги за предметом – «ДК 021:2015: 09110000-3 — Тверде паливо (Брикети паливні з деревини твердих порід типу Nestro)» (ідентифікатор закупівлі UA-2026-05-18-003967-a) Відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області
Текст запиту:
ГРУНТОВНІ ПОЯСНЕННЯ в заперечення скарги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОСТАЧ ФОРМ» (надалі – Скаржник) вих. №1 від 22 травня 2026 р. (номер скарги UA-2026-05-18-003967-a.a1 в ЦБД системі електронних торгів «Prozorro» за адресою www.prozorro.gov.ua) щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі відкриті торги за предметом – «ДК 021:2015: 09110000-3 — Тверде паливо (Брикети паливні з деревини твердих порід типу Nestro)» (ідентифікатор закупівлі UA-2026-05-18-003967-a) Відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області (надалі – Замовник)
Основним Законом в сфері публічних закупівель є Закон України «Про публічні закупівлі», який є визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад (далі - Закон).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Зазначаємо, що Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 року, в редакції від 19.04.2020 №114-IX зі змінами (далі - Закон) встановлює вимоги до замовників торгів щодо порядку проведення процедур закупівель.
Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного стану або надзвичайного стану тимчасово можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із обов’язковим зазначення строку дії цих обмежень.
Указом президента України термін дії воєнного стану продовжено.
Статтею 4 Указу № 64 Кабінету Міністрів України постановлено невідкладно:
1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;
2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Стаття 121 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що Кабінет Міністрів України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях:
1) працює відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану;
2) розробляє та вводить в дію План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях України з урахуванням загроз та особливостей конкретної ситуації, яка склалася;
Згідно з сьомим абзацом пункту 5 частини 1 статті 20 Закону України від 27.02.2014 року № 794 «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює керівництво єдиною системою цивільного захисту України, мобілізаційною підготовкою національної економіки та переведенням її на режим роботи в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
З метою невідкладного забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, до яких у тому числі входить здійснення публічних закупівель, частиною 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання цієї норми Закону урядом були прийняті зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” №922-VIII від 25.12.2015 року (далі – Закон) закріпили право замовникам торгів в період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова про особливості).
Пунктом 10 Постанови про особливості врегульовано:
«Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених особливостями».
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області під час здійснення публічних закупівель є замовником торгів згідно пункту 11 частини 1 статті 1 Закону.
Відділом освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області 18.05.2026 року оголошено закупівлю відкриті торги за предметом – «ДК 021:2015: 09110000-3 — Тверде паливо (Брикети паливні з деревини твердих порід типу Nestro) (ідентифікатор оголошення про закупівлю UA-2026-05-18-003967-a) на 2026 рік.
18 травня 2026 року протокольним рішенням Уповноваженої особи були затверджені вимоги до учасників, що оформлені у змісті тендерної документації.
20 травня 2026 року протокольним рішення Уповноваженої особи були внесені зміни до тендерної документації та оприлюднено перелік змін у відповідному файлі.
Незважаючи на те, що умови, які були затверджені Замовником цілком та повністю відповідають вимогам законодавства та спроможностям в т.ч Скаржника, останнім як потенційним учасником закупівлі ТОВ «ПОСТАЧ ФОРМ» прийнято рішення все ж оскаржити окремі їх вимоги, з метою блокування закупівлі та схиляння до затягування процедури закупівлі виключно на комфортних для себе умовах, не намагаючись зрозуміти, що затверджені Замовником вимоги розроблені на виконання законодавства України, та захисту бюджетних коштів від ризиків їх використання суб’єктами господарювання, діяльність яких не відповідає правовому полю України.
При цьому Скаржником не доведено наявність порушених прав на участь у закупівлі, як наслідок дискримінації його як учасника закупівлі, оскільки оформлення запитуваних документів є безперешкодним для усіх без винятку учасників ринку, що підтверджує спроможність виконати вказані вимоги закупівлі в редакції, що визначена Замовником.
Відповідно до пункту 56 Постанови про особливості «Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації».
Скарга (номер скарги UA-2026-05-18-003967-a.a1- aec7d707f41f4419b9c6d1541d5072ae) подана ТОВ «ПОСТАЧ ФОРМ» - 22 травня 2026 року о 15:12.
Пунктом 59 Постанови про особливості встановлено: «Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.».
Пунктами 4 та 5 частини 5 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі унормовано»: «Скарга повинна містити таку інформацію:
обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;
5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;
…До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.».
Комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія) прийнято рішення № 6283-р/пк-пз від 26.05.2026 року, що оприлюднено на веб-порталі Prozorro 26 травня 2026 року о 16 год 07 хв. Рішенням Комісії АМКУ встановлено:
«1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТАЧ ФОРМ" (код ЄДРПОУ: 46074618) від 22 травня 2026 № UA-2026-05-18-003967-a.a1 прийняти до розгляду.
2. Замовнику протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні пояснення, інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Розгляд Скарги відбудеться 03.06.2026 о 10:00 за адресою: вул. Митрополита В. Липківського, 45, кім. 111, м. Київ.
У разі перенесення розгляду Скарги суб'єкта оскарження та Замовника буде додатково повідомлено про дату та час розгляду Скарги.»
Уважно вивчивши предмет та зміст Скарги ТОВ «ПОСТАЧ ФОРМ» ми як Замовник не погоджуємось із викладеними в ній обставинами, вважаємо їх надуманими, такими, що не відповідають дійсності.
1. Скаржник вважає незаконними встановлені Замовником вимоги щодо якості товару В Додатку №1 до тендерної документації (зі змінами від 20.05.2026) Замовник вказує, що він закуповує Брикети паливні з деревини твердих порід з наступними якісними та технічними характеристиками:
№ Вимога Замовника (технічна характеристика) Пропозиція Учасника (заповнює Учасник) Відповідність (Так / Ні)
(заповнює Учасник)
1 Вологість – не більше ніж 14,0 %
2 Зольність – не більше ніж 7,0 %
3 Нижча питома теплота згоряння на робочій масі брикету - не менше ніж 15,5 МДж/кг
4 Довжина – від 10 мм до 400 мм
5 Діаметр – від 25 мм до 75 мм
6 Пакування – повинно відповідати вимогам розділу 8 «Пакування» ДСТУ 8358:2015
7 Матеріал (деревина) повинен походити з твердих порід деревини.
Примітка: під твердими породами деревини мається на увазі листяні породи деревини, зокрема дуб, ясен, бук, граб, клен та інші породи з аналогічними фізико-механічними характеристиками
8 Товар не повинен містити сторонніх домішок, хімічних сполук, барвників чи зв’язуючих речовин
9 Країна походження Товару
Як основний аргумент Скаржника щодо нібито дискримінаційності якісних характеристик, які визначені Замовником це той, що «Замовник встановлюючи вимоги до предмету закупівлі передбачив показники лише для 1, 2 ТА 3 групи якості, однак не зазначив нормативні показники для 4 групи якості, яка зокрема передбачає наступне: Вологість – не більше ніж 16,0 %, Зольність – не більше ніж 12,0 %, Нижча питома теплота згоряння на робочій масі брикету - не менше ніж 14,5 МДж/кг.
Ми як потенційний учасник, закуповуємо брикети паливні з деревини у нашого постачальника – ТОВ «ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ», який реалізує брикети з деревини 4 групи якості, для якого ДСТУ 8358:2015 встановлює відмінні показники, від тих, які визначені тендерною документацію. За таких умов наше право на участь у закупівлі обмежене.»
В заперечення вказаної Позиції Скаржника Замовник повідомляє про наступне:
Частиною 1 статті 1 Закону дано визначення наступного поняття:
«33) технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги».
Пунктом 28 Постанови про особливості передбачено:
«Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.»
Частиною 2 статті 22 Закону встановлено:
«У тендерній документації зазначаються такі відомості:
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби)».
Далі статті 23 Закону розтлумачено: «Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент"».
При закупівлі Брикетів паливних з деревини твердих порід типу Nestro діє державний стандарт ДСТУ 8358:2015 «Брикети та гранули паливні з деревинної сировини. Технічні умови» (зі змінами).
Замовник вважає, що тендерна документація (ТД) відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостям (Постанова КМУ № 1178) та принципам недискримінації, пропорційності та рівності. Зміни не вносяться, оскільки вимоги є законними, обґрунтованими та не створюють необґрунтованих бар’єрів.
Замовник, керуючись принципами публічних закупівель, має право самостійно визначати технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі відповідно до своїх потреб, специфіки використання товару та бюджетних можливостей (частина 3 статті 22, стаття 23 Закону України «Про публічні закупівлі», пункт 29 Особливостей).
Встановлені вимоги (вологість ≤ 14,0 %, зольність ≤ 7,0 %, нижча теплота згоряння ≥ 15,5 МДж/кг тощо) повністю відповідають групам якості І–ІІІ за ДСТУ 8358:2015 і не виходять за межі стандарту. Стандарт поділяє брикети на 4 групи якості, але не зобов’язує замовника закуповувати товар найнижчої (IV) групи. Замовник має повне право обирати вищий рівень якості для забезпечення ефективності опалення закладів освіти, зменшення витрат на обслуговування обладнання, зниження утворення золи та корозії.
Стандарт не зобов’язує замовника приймати всі групи якості, зокрема IV групу (нижчі показники). Вимога до твердих (листяних) порід + конкретні параметри є обґрунтованою специфікацією, а не дискримінацією. Учасники можуть пропонувати еквівалент (примітка в ТД).
Аналогічна практика поширена в закупівлях твердого палива. Замовник не зобов’язаний знижувати вимоги під конкретного учасника.
Відсутність дискримінації
Скаржник сам підтверджує у скарзі, що вимоги Замовника розроблені на підставі ДСТУ 8358:2015 і охоплюють три групи якості (І–ІІІ). Це виключає дискримінацію ринку в цілому, оскільки дозволяє участь будь-яким виробникам/постачальникам, здатним запропонувати товар відповідної якості (з можливістю «або еквівалент»).
Дискримінаційними можна було б визнати вимоги, спрямовані на конкретного виробника чи торговельну марку без обґрунтування. Тут такого немає. Вимоги є функціональними, обґрунтованими потребами Замовника та не містять посилань на конкретного суб’єкта господарювання.
Зловживання правом на оскарження
Дії Скаржника мають ознаки зловживання правом (стаття 13 Цивільного кодексу України). Скаржник не намагається усунути порушення, а використовує механізм оскарження для штучного заниження якісних характеристик під свої комерційні можливості.
Аналогічна практика визнана судами та органом оскарження як недобросовісна поведінка, спрямована на обмеження конкуренції та нав’язування замовнику менш якісного товару. Скаржник не наводить жодних доказів того, що ним вживалися реальні заходи для пошуку альтернативних постачальників або виробників, здатних запропонувати брикети І–ІІІ груп якості (укладання договорів, запити комерційних пропозицій, аналіз ринку тощо).
Бюджетні наслідки
Замовник сформував бюджетний запит виходячи з потреби отримати товар середньої якості (групи І–ІІІ), що забезпечує оптимальне співвідношення «ціна-якість». Зниження вимог до IV групи призведе до:
- Збільшення реальних витрат на опалення (нижча теплотворна здатність);
- Додаткових витрат на очищення обладнання від золи;
- Ризиків передчасного виходу з ладу котельного обладнання.
Таким чином, задоволення скарги призведе не до економії, а до перевитрат бюджетних коштів, що суперечить принципам ефективного використання державних ресурсів.
Вимоги тендерної документації є законними, пропорційними, обґрунтованими та недискримінаційними. Скаржник фактично вимагає від Замовника закуповувати товар найгіршої якості, доступний саме йому, замість того, щоб забезпечити відповідність пропонованого товару встановленим вимогам. Таке тлумачення законодавства є неприйнятним і суперечить суті публічних закупівель.
Просимо орган оскарження відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі та визнати вимоги тендерної документації такими, що відповідають законодавству.
2. Скаржник вважає незаконною вимогу відповідно до пункту 4 розділу 6 тендерної документації: «Зазначені вище основні вимоги до договору та вимоги, не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору».
Аналогічна вимога міститься і в проєкті договору (Додаток №2 до тендерної документації).
Як обґрунтування порушеного права Скаржник зазначає: «встановлення у тендерній документації умови щодо можливості коригування та доповнення умов договору під час його укладання з переможцем торгів суперечить вимогам ч. 6 ст. 33 та ч. 4 ст. 41 Закону.
Крім того, приймаючи участь у закупівлі ми попередньо не знаємо на що ми погоджуємось, оскільки Замовник на власний розсуд зможе редагувати умови договору, які в кінцевому результаті будуть неприйнятними для учасника-переможця»
Ми не погнемо погодитись із прямою спекуляцією термінами Скаржника, знову ж таки в спосіб зловживання правом оскарження.
Так статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю».
Враховуючи, що Проект Договору про закупівлю не є власне самим Договором, оскільки потребує внесення Сторонами при його складанні, назву учасника-переможця, його реквізити, адресу, єдрпоу, дані про підписанта, ціну на товар та загальну вартість Договору, що встановлена за результатами аукціону торгів, то цілком очевидним є факт вчинення відповідних коригувань в Проекті Договору при укладанні самого Договору.
Окремо під час укладання Договору можуть бути змінені окремі положення законодавства, що змусить сторони адаптувати інформацію за проектом Договору на стадії його укладання. Проект договору, оприлюднений у складі тендерної документації, не є остаточним документом, що створює юридичні зобов’язання. Він є підставою для формування тендерної пропозиції учасника.
Саме з цих підстав вважаємо, що Скаржник маніпулює правом на оскарження.
При цьому незмінними залишаються вимоги щодо підтвердження якості та відповідності товару, які є істотними умовами будь-якого господарського Договору в розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України. Так статтею законодавством передбачено, що Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Фраза «не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані» стосується саме несуттєвих, технічних та редакційних уточнень, які не змінюють предмет договору, ціну, якість товару, строки та інші істотні умови (ст. 638 ЦК України, ч. 4 ст. 41 Закону). Істотні умови договору (предмет, ціна, якість, відповідність тендерній пропозиції) залишаються незмінними та повністю відповідають тендерній пропозиції переможця.
Верховний Суд України в своїй практиці (зокрема, у справах щодо укладення договорів за результатами публічних закупівель) неодноразово підтверджував, що несуттєві відмінності між проектом договору та остаточним текстом, які не створюють нових зобов’язань, не звужують і не розширюють права та обов’язки сторін порівняно з тендерною документацією та пропозицією, є допустимими. Повна заборона на будь-які коригування була б непропорційною та суперечила б практиці господарського обороту.
Принцип пропорційності
Повна заборона на будь-які коригування та доповнення умов договору на стадії його укладання була б порушенням принципу пропорційності, закріпленого частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Принцип пропорційності вимагає, щоб встановлені замовником вимоги були:
- Необхідними для досягнення мети закупівлі;
- Адекватними (співмірними) потребам замовника;
- Не створювали необґрунтованих бар’єрів для участі у закупівлі.
У разі повної заборони на внесення будь-яких змін до проекту договору виникла б абсурдна ситуація, коли навіть суто технічні правки (наприклад, правильне найменування юридичної особи переможця, актуальні банківські реквізити, уточнення графіку поставки відповідно до фактичних потреб тощо) були б неможливими. Це призвело б до формальних відмов у укладанні договору через неможливість ідеального збігу текстів, що суперечить меті публічних закупівель – забезпеченню ефективного використання бюджетних коштів.
Така надмірна жорсткість не є необхідною для захисту прав учасників, оскільки істотні умови договору (предмет, ціна, якість товару, строки поставки, відповідальність сторін) чітко фіксуються тендерною пропозицією переможця та залишаються незмінними. Фраза «можуть бути доповнені і скориговані» стосується виключно несуттєвих технічних та редакційних уточнень, які не погіршують становища переможця.
Зловживання правом на оскарження
Дії Скаржника в цій частині мають чіткі ознаки зловживання правом (ст. 13 ЦК України). Аналогічно до оскарження якісних характеристик (див. попередній пункт), Скаржник не доводить конкретного порушення своїх прав, а лише створює штучну невизначеність. Він не наводить жодних доказів того, що зазначена умова реально перешкоджає йому подати тендерну пропозицію або призведе до укладення договору на неприйнятних умовах.
Скаржник бере участь у процедурі, усвідомлюючи зміст Проекту договору, і має можливість врахувати його при формуванні своєї пропозиції. Вимога щодо можливості уточнень є стандартною практикою в публічних закупівлях і не створює дискримінації. Подібні формулювання використовуються для забезпечення гнучкості при формалізації господарських відносин без порушення принципів конкуренції.
Судова практика (в тому числі у справах щодо закупівель електричної енергії та обладнання) підтверджує, що оскарження таких положень часто є інструментом недобросовісної конкуренції, спрямованим на блокування процедури або нав’язування власних умов замовнику. Орган оскарження неодноразово відмовляв у задоволенні аналогічних скарг за відсутності доведеного порушення прав скаржника.
Відсутність порушення прав Скаржника
Скаржник не довів:
Неможливості виконання умови тендерної документації;
- Конкретного порушення своїх прав та законних інтересів;
- Фактичного наміру Замовника змінювати істотні умови на гірше.
Учасник подає тендерну пропозицію, повністю усвідомлюючи проект договору. Замовник не має наміру змінювати істотні умови договору всупереч Закону (ч. 4–5 ст. 41 Закону, п. 19 Особливостей).
За таких умов Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у в'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
3. Скаржник вважає незаконною вимогу відповідно до пункту 4 Розділу 6 тендерної документації, а також проєкту договору, стосовно порядку зміни ціни за пп.2 пункту 19 Особливостей в частині права замовника встановлювати форму та порядок документів, що підтверджують можливість зміни ціни за одиницю товару.
Основний аргумент Скаржника: «Пункт 19 Особливостей не містить вичерпного переліку про назви організацій які відповідно мають повноваження фіксувати рівень коливання ціни на ринку, а також не містить інформації про чітко визначений документ, який це підтверджує.».
Замовник категорично не погоджується з позицією Скаржника щодо незаконності вимог пункту 4 Розділу 6 тендерної документації та Проекту договору в частині порядку зміни ціни за одиницю товару відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей. Встановлений механізм повністю відповідає законодавству, забезпечує прозорість, баланс інтересів сторін та захист бюджетних коштів.
Відповідність законодавству
Підпункт 2 пункту 19 Особливостей (у редакції Постанови КМУ № 1067 від 01.09.2025 та № 112 від 30.01.2026) прямо передбачає можливість узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку за умови документального підтвердження такого коливання, з дотриманням строків (не раніше 90 днів), обмеження загального підвищення (не більше 50 % від початкової ціни) та інших умов.
Замовник не вийшов за межі норми, а деталізував порядок її реалізації:
- Форму звернення (ініціативний лист);
- Перелік компетентних органів для підтвердження (Держстат, Торгово-промислова палата України або інша компетентна організація);
- Вимоги до змісту висновку (тверда ціна або діапазон, місяць, щодо якого планується перегляд);
- Процедуру заперечень та наслідки непогодження.
Така деталізація не суперечить пункту 19 Особливостей, оскільки норма вимагає саме «документального підтвердження», але не встановлює вичерпного переліку документів чи забороняє замовнику встановлювати прозорий і справедливий порядок. Навпаки, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини 2 статті 22 Закону, замовник зобов’язаний у проекті договору визначити порядок змін його умов.
Принцип пропорційності та захист від зловживань
Встановлений механізм є пропорційним та необхідним. Залишення норми без деталізації (лише «документальне підтвердження» без вказівки форми, способу та суб’єктів) могло б призвести до зловживань, коли постачальник обмежився б формальним ініціативним листом без належного обґрунтування. Це створило б ризики необґрунтованого підвищення ціни та перевитрат бюджетних коштів.
Детальний порядок (взаємне листування, експертні висновки з обох сторін, можливість заперечень, оформлення додатковою угодою) забезпечує баланс інтересів, прозорість та запобігає недобросовісній поведінці. Він захищає як Замовника (від необґрунтованого підвищення), так і Учасника (від довільних відмов).
Перелік установ (Держстат, ТПП, інші компетентні організації) є достатнім і широким для застосування всіма суб’єктами ринку. Він не створює бар’єрів і відповідає практиці.
Судова практика Верховного Суду
Верховний Суд України неодноразово підкреслював необхідність чіткого визначення порядку документального підтвердження коливання ціни та встановлення механізму зміни істотних умов договору.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 922/2321/22 (та аналогічних справах щодо електричної енергії) наголошувала, що зміна ціни можлива лише за умови належного документального підтвердження коливання та дотримання всіх обмежень. Суд визнавав недійсними додаткові угоди за відсутності такого підтвердження або при перевищенні лімітів.
Аналогічна позиція простежується у постановах КГС ВС, де суди вказували, що замовник у проекті договору повинен деталізувати порядок реалізації п. 19 Особливостей, аби уникнути спорів і забезпечити ефективне використання бюджетних коштів. Відсутність деталізації часто призводила до визнання змін неправомірними через недоведеність коливання цін.
Таким чином, деталізація Замовника не є надмірною, а є кращою практикою, яка відповідає вимогам Закону та судовій практиці.
Зловживання правом оскарження
Позиція Скаржника знову має ознаки зловживання правом (ст. 13 ЦК України). Він не доводить, яким чином встановлений порядок порушує його права чи обмежує участь у закупівлі. Скаржник бере участь у процедурі, повністю усвідомлюючи умови Проекту договору, і має можливість врахувати їх при формуванні пропозиції.
Вимоги тендерної документації та Проекту договору в частині зміни ціни за одиницю товару є законними, обґрунтованими, пропорційними та повністю відповідають підпункту 2 пункту 19 Особливостей і статті 41 Закону. Вони захищають інтереси бюджету та забезпечують прозорість.
Просимо орган оскарження відмовити в задоволенні скарги в цій частині в повному обсязі.
4. Скаржник вважає незаконною вимогу за додатком 3 тендерної документації: «Якість паливних брикетів з деревини твердих порід типу Nestro повинна відповідати вимогам ДСТУ 8358:2015 «Брикети та гранули паливні з деревинної сировини. Технічні умови». На підтвердження відповідності учасник у складі тендерної пропозиції зобов’язаний надати копію документа про якість (сертифікат якості або протокол випробувань або сертифікат відповідності), товару що пропонується до постачання учасником».
Скаржник безпідставно вважає, що вказане формулювання якимось чином може порушувати його права, оскільки на його думку єдиний документ, який передбачений ДСТУ 8358:2015 це документ про якість, в якому міститься інформація, передбачена пунктом 13.2, однак ніяк не сертифікат якості або протокол випробувань або сертифікат відповідності. Зі слів Скаржника ДСТУ 8358:2015 містить чітку імперативну вимогу - документ про якість!
Запитуваний Замовником документ(-и), які оскаржуються самі по собі НЕ ВСТАНОВЛЮЮТЬ вимоги до предмета закупівлі, а лише ПІДТВЕРДЖУЮТЬ відповідність ТОВАРУ, що пропонує учасник саме вимогам СТАНДАРТУ та тендерної документації.
Замовник не погоджується з позицією Скаржника щодо незаконності та дискримінаційності вимоги Додатку №3 до тендерної документації в частині підтвердження якості товару.
Скаржник безпідставно тлумачить норми ДСТУ 8358:2015 та пункту 29 Особливостей, намагаючись звести підтвердження якості виключно до довільного «документа про якість» без будь-яких гарантій його об’єктивності.
Згідно з розділом 13 ДСТУ 8358:2015 («Правила приймання») кожну партію товару супроводжує «документ про якість установленої форми». У тендерній документації (Додаток 1) прямо вказано, що якість товару повинна відповідати цьому стандарту, а на підтвердження відповідності учасник зобов’язаний надати копію документа про якість установленої форми відповідно до розділу 13 ДСТУ 8358:2015.
Відповідність ДСТУ 8358:2015 та пункту 29 Особливостей
Відповідно до розділу 13 ДСТУ 8358:2015 кожну партію товару супроводжує «документ про якість установленої форми», в якому зазначаються певні відомості. Стандарт не встановлює виключний перелік форм такого документа і не забороняє використання інших форм підтвердження, що містять необхідну інформацію.
Замовник у тендерній документації чітко вказав, що якість товару повинна відповідати ДСТУ 8358:2015, а на підтвердження відповідності вимагає копію документа про якість (сертифікат якості або протокол випробувань або сертифікат відповідності). Перелік у дужках є прикладами (уточненням) прийнятних форм «документа про якість», а не додатковими вимогами до предмета закупівлі, які виходять за межі стандарту. Такі документи є поширеними та об’єктивними різновидами документа про якість, виданими акредитованими лабораторіями або органами сертифікації на підставі реальних випробувань.
Важливість дворівневого підтвердження якості
Замовник свідомо встановив дворівневий підхід до підтвердження якості товару:
- На етапі подання тендерної пропозиції (Додаток №3) - від учасника вимагається об’єктивний документ (сертифікат якості, протокол випробувань або сертифікат відповідності). Це дозволяє верифікувати якість товару ще до визначення переможця та відсіяти пропозиції, які не можуть підтвердити відповідність встановленим параметрам та встановити країну походження і виробника товару;
- На етапі виконання договору (Додаток №1) – від постачальника вимагається «документ про якість установленої форми» відповідно до розділу 13 ДСТУ 8358:2015.
Ці дві вимоги не суперечать одна одній, а доповнюють і забезпечують комплексний контроль якості на різних стадіях процедури. Такий підхід дає можливість Замовнику ефективно перевіряти достовірність інформації як від суб’єкта в статусі «учасника» торгів, так і в статусі «постачальника» за договором.
Важливість незалежного підтвердження якості
Вимога є пропорційною, обґрунтованою та необхідною для захисту публічних інтересів. Якщо обмежитися лише формальним «документом про якість» у довільній формі (як того прагне Скаржник), учасник або виробник зможе надати самостійно складену довідку без проведення лабораторних випробувань. Це не гарантуватиме реальну відповідність товару встановленим вимогам (вологість ≤14%, зольність ≤7%, теплота згоряння ≥15,5 МДж/кг тощо).
Замовник, як розпорядник бюджетних коштів, зобов’язаний забезпечити постачання якісного товару для опалення закладів освіти. Надання можливості подання суб’єктивних «самостійних» документів створює ризики постачання неякісного товару, що може призвести до зниження ефективності опалення, підвищеного утворення золи, забруднення обладнання та додаткових витрат на ремонт котлів.
Практика ринку та органу оскарження
У більшості тендерів на паливні брикети та пелети замовники правомірно вимагають саме протокол випробувань або сертифікат відповідності/якості, виданий компетентною організацією. Це є стандартною практикою, яка забезпечує достовірність інформації про якість. Аналогічна практика неодноразово підтримувалася органом оскарження.
Отже, вимога тендерної документації є пропорційною, обґрунтованою та недискримінаційною. Вона не суперечить ДСТУ 8358:2015, а лише конкретизує прийнятні форми документа про якість з метою забезпечення реальної якості товару, що закуповується за бюджетні кошти. Зміни до тендерної документації в цій частині не вносяться.
Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» унормовано право на достовірну інформацію про продукцію. Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу, оскарження ґрунтується на конкретних неможливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а не на порушенні законодавства.
Така поведінка має ознаки зловживання правом (ст. 13 ЦК України), оскільки Скаржник намагається максимально послабити вимоги до підтвердження якості під свої можливості, замість того, щоб забезпечити відповідність пропонованого товару.
Отже, вимога тендерної документації є законною, обґрунтованою, пропорційною та повністю відповідає ДСТУ 8358:2015 і пункту 29 Особливостей. Вона не встановлює вимог до предмета закупівлі, що виходять за межі стандарту, а лише конкретизує прийнятні форми об’єктивного підтвердження якості.
Просимо орган оскарження відмовити в задоволенні скарги в цій частині в повному обсязі та визнати вимоги тендерної документації такими, що відповідають законодавству.
5. Замовник не погоджується з позицією Скаржника щодо незаконності та дискримінаційності визначення предмета закупівлі як «Паливні брикети з деревини твердих порід типу Nestro (циліндричні брикети без отвору)».
Відповідність законодавству
Відповідно до пункту 29 Особливостей замовник не може встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені національним стандартом. Однак Замовник не вийшов за межі ДСТУ 8358:2015.
З метою максимального приведення технічної специфікації у відповідність до вимог ДСТУ 8358:2015 «Брикети та гранули паливні з деревинної сировини. Технічні умови» (зі змінами) Замовник вже вніс зміни до тендерної документації, зокрема до Додатку №1, та чітко вказав:
«Матеріал (деревина) повинен походити з твердих порід деревини. Примітка: під твердими породами деревини мається на увазі листяні породи деревини, зокрема дуб, ясен, бук, граб, клен та інші породи з аналогічними фізико-механічними характеристиками».
Визначення типу «Nestro» (циліндричні брикети без отвору) є технічним уточненням форми товару та само як і «твердих порід», а не встановленням вимоги, що суперечить стандарту. ДСТУ 8358:2015 допускає різні форми брикетів (з отвором і без отвору), а Замовник має право конкретизувати форму, яка найкраще відповідає його технічним потребам (сумісність з котельним обладнанням закладів освіти).
Відсутність дискримінації
Скаржник не довів, яким чином зазначене формулювання порушує його права або обмежує конкуренцію. Він лише посилається на те, що стандарт нібито не містить точної назви «типу Nestro» або поняття «твердих порід».
Скаржник не довів, яким чином визначення предмета закупівлі як «Паливні брикети з деревини твердих порід типу Nestro (циліндричні брикети без отвору)» порушує його права або обмежує конкуренцію на ринку. Він посилається виключно на формальну відсутність точної назви у ДСТУ 8358:2015.
Аналогічна позиція вже була предметом розгляду Антимонопольним комітетом України. Зокрема, у рішенні Колегії АМКУ від 28.03.2023 № 3822-р/пк-пз Комісія дійшла висновку, що якщо Скаржником не доведено, яким чином його дискримінує вимога тендерної документації, а він посилається лише на те, що вимога нібито суперечить абзацу другому пункту 29 Особливостей, то в цій частині скарга не підлягає задоволенню.
Принципи публічних закупівель
Замовник при визначенні предмета закупівлі керується принципами, закріпленими у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»:
- добросовісна конкуренція;
- максимальна економія та ефективність використання бюджетних коштів;
- недискримінація учасників;
- об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Чітке визначення предмета закупівлі (форма брикетів) необхідне для забезпечення об’єктивної оцінки пропозицій за критерієм «ціна», оскільки різні форми брикетів можуть суттєво відрізнятися за якістю спалювання, зольністю, зручністю зберігання та сумісністю з обладнанням. Без такої конкретизації неможливо забезпечити максимальну економію та ефективність.
Аналогічна практика існує при закупівлях вугілля, де АМКУ неодноразово визнавав правомірним встановлення конкретних марок та характеристик, необхідних для якісного теплопостачання, якщо таке формулювання не створює дискримінації учасників.
Свобода господарської діяльності учасників
Замовник не втручається в господарську діяльність учасників. Кожен учасник має право самостійно налагоджувати договірні відносини з виробниками та постачальниками.
Відповідно до статті 42 Конституції України та статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Якщо учасник не може забезпечити постачання брикетів потрібної форми, він має право:
- укласти договір з іншим постачальником/виробником;
- відмовитись від участі у закупівлі.
Натомість намагання Скаржника змусити Замовника змінити предмет закупівлі під свої можливості є неприйнятним і має ознаки зловживання правом (ст. 13 ЦК України).
Визначення предмета закупівлі «Паливні брикети з деревини твердих порід типу Nestro (циліндричні брикети без отвору)» є законним, обґрунтованим, пропорційним та таким, що відповідає ДСТУ 8358:2015. Замовник вже вніс уточнення щодо твердих порід деревини. Скаржник не довів жодного порушення своїх прав.
Просимо орган оскарження відмовити в задоволенні скарги в цій частині в повному обсязі.
Щодо наданих додаткових пояснення Скаржником щодо поданої скарги (Вих. №1 від 26 травня 2026 р.)
Замовник звертає увагу Постійно діючої адміністративної колегії на те, що додаткові пояснення Скаржника (вих. №1 від 26 травня 2026 року), надані ТОВ «ПОСТАЧ ФОРМ», не можуть бути прийняті до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до пункту 56 Особливостей (Постанова КМУ № 1178):
«Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації».
Згідно з оголошенням про проведення закупівлі UA-2026-05-18-003967-a:
- Дата оприлюднення: 18 травня 2026 року;
- Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 26 травня 2026 року 00:00.
Отже, останній день для подання скарги на умови тендерної документації – 23 травня 2026 року.
Скаржник подав додаткові пояснення 26 травня 2026 року – тобто у день закінчення строку подання тендерних пропозицій, що є поза межами встановленого строку для оскарження умов тендерної документації.
Додаткові пояснення Скаржника від 26.05.2026 (вих. №1), а також усі нові аргументи, викладені в них (зокрема, посилання на лист постачальника ТОВ «ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ» та паспорт якості), не підлягають розгляду органом оскарження, оскільки подані з порушенням строку, встановленого пунктом 56 Особливостей.
Навіть якщо Колегія вирішить взяти їх до уваги, Замовник вважає за необхідне зазначити наступне по суті:
Скаржник повторює вже відхилені раніше аргументи щодо вимоги надати документ про якість у формі сертифіката якості, протоколу випробувань або сертифіката відповідності. При цьому він фактично визнає, що його постачальник не може надати об’єктивний документ, виданий акредитованою лабораторією, і намагається підмінити його «паспортом якості» власного виробництва.
Така позиція лише підтверджує обґрунтованість вимоги Замовника щодо незалежного підтвердження якості товару, оскільки паспорт якості, виданий самим постачальником без проведення лабораторних випробувань, не гарантує відповідність товару встановленим характеристикам.
Просимо Колегію не приймати до розгляду додаткові пояснення Скаржника від 26.05.2026 як такі, що подані з порушенням строку, встановленого законодавством.
Таким чином усі заперечення Скаржника спростовуються законністю встановлення вимог, що документально підтверджені Замовником.
Вважаємо, що такі дії учасника спрямовані виключно на ініціювання відміни або затягування Процедури закупівлі, що призведе по суті до зриву закупівлі без усвідомлення настання негативних наслідків із забезпечення закладу необхідним товаром для успішного проходження опалювального сезону, що в свою чергу може призвести до соціальної напруги в громаді.
Наголошуємо, що Процедура закупівлі реалізується Замовником торгів із неухильним дотриманням Закону, відповідає принципам закупівель згідно статті 5 Закону та іншим вимогам діючого законодавства, тому
просимо
Орган оскарження відмовити у задоволенні Скарги Скаржника, прийняти рішення про відсутність порушень процедури закупівлі у зв’язку відсутністю порушень, вчинених Замовником та припинити розгляд Скарги, з підстав, щодо яких надумано та не аргументовано стверджує Скаржник.
Пункт скарги, до якого відноситься пояснення:
735de4fdbe7b432e94d530abeac54700
Дата опублікування:
27.05.2026 13:53
Автор:
Замовник