-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
Капітальний ремонт тротуару по вулиці Привокзальна в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області
Пропозиції розглянуті
період кваліфікації завершився 7 днів назад
4 431 076.80
UAH з ПДВ
Період оскарження:
20.03.2026 14:47 - 04.04.2026 00:00
Скарга
Залишено без розгляду
КЕП
Скарга на дискримінаційні вимоги закупівлі
Номер:
9e24b29a7fd8461184d7e1e32a8bbb9b
Ідентифікатор запиту:
UA-2026-03-20-010086-a.a1
Назва:
Скарга на дискримінаційні вимоги закупівлі
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Скарга в АМКУ ТОВ МАРЛІН ІНК Капітальний ремонт тротуару по вулиці Привокзальна в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області UA-2026-03-20-010086-a.docx 31.03.2026 19:14
- Скарга в АМКУ ТОВ МАРЛІН ІНК Капітальний ремонт тротуару по вулиці Привокзальна в селищі Нова Водолага Харківського району Харк.pdf 31.03.2026 19:14
- sign.p7s 31.03.2026 19:17
- рішення від 02.04.2026 № 3849.pdf 02.04.2026 15:42
Дата прийняття скарги до розгляду:
31.03.2026 20:07
Причина:
Скарга не відповідає вимогам частин 2-5 та 9 статті 18 Закону про публічні закупівлі
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду:
02.04.2026 15:43
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
f995379b3a244cb690f08dc5f37d1a6f
Заголовок пункту скарги:
Щодо дискримінаційної вимоги про надання виключно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами асфальтобетонного заводу
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Інші умови тендерної документації
Тип порушення:
Інші умови тендерної документації
Опис суті пункту скарги:
Відповідно до Додатку № 1 тендерної документації (абзац 28) Замовник встановив вимогу про надання учасником оригіналу або копії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами асфальтобетонного заводу, з яким учасник уклав договір на поставку асфальтобетону та/або договір про надання послуг з виготовлення асфальтобетону, причому такий дозвіл має бути чинним на дату подання тендерної пропозиції та протягом усього строку виконання робіт.
Скаржник звертався до Замовника через електронну систему закупівель з проханням усунути зазначену невідповідність та привести документацію у відповідність до чинного законодавства шляхом передбачення можливості подання не лише дозволу, а й декларації про провадження господарської діяльності, поданої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314.
Однак Замовник відмовив у внесенні змін до тендерної документації та зазначив, що вимога про надання саме дозволу на викиди відповідає чинному законодавству, посилаючись, зокрема, на Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 725 та постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302. (відповідь на звернення учасника від 31.03.2026 року).
Скаржник не погоджується з позицією Замовника, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на таке.
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря. Частиною першою статті 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що викид — це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.
Відповідно до частин першої – третьої статті 11-1 Закону № 2707 видача або відмова у видачі дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Крім того, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об’єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об’єкти першої групи), та об’єктів, що розташовані на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (абзац перший і третій підпункту 351 пункту 4 Положення № 903).
Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 302, дозвіл на викиди — це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
Отже, у загальному порядку дозвіл на викиди дійсно є документом дозвільного характеру, який надає право на відповідну діяльність.
Разом з тим, Замовник проігнорував те, що на період дії воєнного стану законодавством України передбачено спеціальне правове регулювання здійснення господарської діяльності на підставі декларативного принципу.
Так, на період воєнного стану отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами можливе за декларативним принципом, про що прямо йдеться у постанові Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Згідно з пунктом 22 статті 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Цією ж нормою передбачено, що заява та документи для одержання документа дозвільного характеру, декларація про провадження господарської діяльності можуть бути подані за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта у спосіб, передбачений частиною чотирнадцятою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Також пунктом 22 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що декларація про провадження господарської діяльності є чинною у період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.
Крім того, цією ж нормою передбачено, що у разі якщо суб’єкт господарювання, який набув право на провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності, протягом строку її чинності звернувся до дозвільного органу із заявою про одержання відповідного документа дозвільного характеру у порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, декларація про провадження господарської діяльності є чинною до прийняття дозвільним органом рішення про видачу або про відмову у видачі документа дозвільного характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» встановлено механізм реалізації зазначеного декларативного принципу.
Відомості, які суб’єкт господарювання зазначає в декларації, подаються згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 та містять, зокрема, назву дозвільного документа (назви дозвільних документів), на заміну якого (яких) подана декларація або до якого (яких) декларацією вносяться зміни. Саме в цьому розділі і зазначається дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
У декларації зазначаються, зокрема, відомості про суб’єкта господарювання: найменування, контактні дані, інформація про керівника, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, назва виду господарської діяльності тощо. Тобто декларація є належним документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого суб’єкт господарювання в умовах воєнного стану набуває право на провадження відповідної господарської діяльності.
Крім цього, суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів, невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.
Тобто на період воєнного стану підприємство може подати декларацію на всі джерела викидів, а після завершення воєнного стану — отримати дозвіл на викиди у загальному порядку. Таким чином, на час проведення даної закупівлі та подання тендерних пропозицій чинне законодавство України прямо допускає законність провадження відповідної діяльності не лише на підставі дозволу, але й на підставі декларації про провадження господарської діяльності.
Незважаючи на це, Замовник у тендерній документації передбачив лише можливість надання дозволу на викиди та виключив можливість підтвердження правомірності діяльності асфальтобетонного заводу шляхом подання декларації про провадження господарської діяльності, поданої відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України № 314.
Посилання Замовника на постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 725 як на підставу для обов’язковості надання виключно дозволу не спростовує наведеного вище, оскільки Замовник не врахував дію спеціальних норм, запроваджених на період воєнного стану, які прямо допускають провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Отже, Замовник безпідставно звузив перелік документів, якими учасник може підтвердити законність діяльності асфальтобетонного заводу. Така вимога не відповідає чинному законодавству України, оскільки не враховує особливості правового регулювання, встановлені на період дії воєнного стану.
Фактично Замовник вимагає від учасників надання лише одного конкретного документа, незважаючи на те, що законодавством передбачено інший, рівнозначний та чинний на період воєнного стану спосіб набуття права на провадження відповідної господарської діяльності.
Встановлення у тендерній документації вимоги про надання виключно дозволу на викиди, без можливості подання декларації про провадження господарської діяльності, призводить до необґрунтованого обмеження кола потенційних учасників, які здійснюють діяльність відповідно до чинного законодавства, та створює дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі.
Таким чином, вимога тендерної документації в цій частині порушує принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принцип недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та рівного ставлення до учасників, а тому підлягає виключенню або приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом передбачення можливості надання як дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, так і декларації про провадження господарської діяльності, поданої відповідно до вимог законодавства України на період дії воєнного стану.
Скаржник звертався до Замовника через електронну систему закупівель з проханням усунути зазначену невідповідність та привести документацію у відповідність до чинного законодавства шляхом передбачення можливості подання не лише дозволу, а й декларації про провадження господарської діяльності, поданої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314.
Однак Замовник відмовив у внесенні змін до тендерної документації та зазначив, що вимога про надання саме дозволу на викиди відповідає чинному законодавству, посилаючись, зокрема, на Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 725 та постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302. (відповідь на звернення учасника від 31.03.2026 року).
Скаржник не погоджується з позицією Замовника, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на таке.
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря. Частиною першою статті 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що викид — це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.
Відповідно до частин першої – третьої статті 11-1 Закону № 2707 видача або відмова у видачі дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Крім того, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об’єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об’єкти першої групи), та об’єктів, що розташовані на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (абзац перший і третій підпункту 351 пункту 4 Положення № 903).
Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 302, дозвіл на викиди — це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
Отже, у загальному порядку дозвіл на викиди дійсно є документом дозвільного характеру, який надає право на відповідну діяльність.
Разом з тим, Замовник проігнорував те, що на період дії воєнного стану законодавством України передбачено спеціальне правове регулювання здійснення господарської діяльності на підставі декларативного принципу.
Так, на період воєнного стану отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами можливе за декларативним принципом, про що прямо йдеться у постанові Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Згідно з пунктом 22 статті 11 «Прикінцеві положення» Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Цією ж нормою передбачено, що заява та документи для одержання документа дозвільного характеру, декларація про провадження господарської діяльності можуть бути подані за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта у спосіб, передбачений частиною чотирнадцятою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Також пунктом 22 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що декларація про провадження господарської діяльності є чинною у період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.
Крім того, цією ж нормою передбачено, що у разі якщо суб’єкт господарювання, який набув право на провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності, протягом строку її чинності звернувся до дозвільного органу із заявою про одержання відповідного документа дозвільного характеру у порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, декларація про провадження господарської діяльності є чинною до прийняття дозвільним органом рішення про видачу або про відмову у видачі документа дозвільного характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» встановлено механізм реалізації зазначеного декларативного принципу.
Відомості, які суб’єкт господарювання зазначає в декларації, подаються згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 та містять, зокрема, назву дозвільного документа (назви дозвільних документів), на заміну якого (яких) подана декларація або до якого (яких) декларацією вносяться зміни. Саме в цьому розділі і зазначається дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
У декларації зазначаються, зокрема, відомості про суб’єкта господарювання: найменування, контактні дані, інформація про керівника, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, назва виду господарської діяльності тощо. Тобто декларація є належним документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого суб’єкт господарювання в умовах воєнного стану набуває право на провадження відповідної господарської діяльності.
Крім цього, суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів, невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.
Тобто на період воєнного стану підприємство може подати декларацію на всі джерела викидів, а після завершення воєнного стану — отримати дозвіл на викиди у загальному порядку. Таким чином, на час проведення даної закупівлі та подання тендерних пропозицій чинне законодавство України прямо допускає законність провадження відповідної діяльності не лише на підставі дозволу, але й на підставі декларації про провадження господарської діяльності.
Незважаючи на це, Замовник у тендерній документації передбачив лише можливість надання дозволу на викиди та виключив можливість підтвердження правомірності діяльності асфальтобетонного заводу шляхом подання декларації про провадження господарської діяльності, поданої відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України № 314.
Посилання Замовника на постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 725 як на підставу для обов’язковості надання виключно дозволу не спростовує наведеного вище, оскільки Замовник не врахував дію спеціальних норм, запроваджених на період воєнного стану, які прямо допускають провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Отже, Замовник безпідставно звузив перелік документів, якими учасник може підтвердити законність діяльності асфальтобетонного заводу. Така вимога не відповідає чинному законодавству України, оскільки не враховує особливості правового регулювання, встановлені на період дії воєнного стану.
Фактично Замовник вимагає від учасників надання лише одного конкретного документа, незважаючи на те, що законодавством передбачено інший, рівнозначний та чинний на період воєнного стану спосіб набуття права на провадження відповідної господарської діяльності.
Встановлення у тендерній документації вимоги про надання виключно дозволу на викиди, без можливості подання декларації про провадження господарської діяльності, призводить до необґрунтованого обмеження кола потенційних учасників, які здійснюють діяльність відповідно до чинного законодавства, та створює дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі.
Таким чином, вимога тендерної документації в цій частині порушує принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принцип недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та рівного ставлення до учасників, а тому підлягає виключенню або приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом передбачення можливості надання як дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, так і декларації про провадження господарської діяльності, поданої відповідно до вимог законодавства України на період дії воєнного стану.
×
-
Назва доказу:
Нормативне обгрунтування зазначено у скарзі
-
Повʼязаний документ:
Скарга в АМКУ ТОВ МАРЛІН ІНК Капітальний ремонт тротуару по вулиці Привокзальна в селищі Нова Водолага Харківського району Харк.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
у частині вимоги щодо надання документів стосовно асфальтобетонного заводу — передбачити можливість підтвердження законності здійснення відповідної діяльності як дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, так і декларацією про провадження господарської діяльності, поданою відповідно до вимог чинного законодавства України на період дії воєнного стану
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
16b393fbda664bb884d0870c544ca7bd
Заголовок пункту скарги:
Щодо дискримінаційної вимоги в частині підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації виключно штатними документами
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
Відповідно до Додатку 2 до тендерної документації, для документального підтвердження інформації про відповідність установленому кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, Замовник вимагає надання довідки в довільній формі про наявність працівників відповідної кваліфікації, із зазначенням загальної кількості працівників на підприємстві, а також встановлює обов’язкову наявність виконавця робіт та сертифікованого інженера з проектно-кошторисної роботи.
Для підтвердження наявності зазначених працівників Замовник вимагає надати, зокрема, оригінал або копію дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника, оригінал або копію розпорядчого документа про призначення на посаду інженера-проектувальника, оригінал або копію розпорядчого документа про призначення на посаду виконавця робіт, а також відповідно до пункту 1.2.3 — оригінал або завірену копію штатного розпису і документ, яким його затверджено.
Таким чином, Замовник визначив такий спосіб документального підтвердження, який фактично зводиться виключно до підтвердження наявності відповідних працівників у штаті учасника, тобто на підставі трудових відносин та внутрішніх кадрових документів підприємства.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною, оскільки вона безпідставно звужує перелік документів, якими учасник може підтвердити наявність працівників та фахівців відповідної кваліфікації. Чинне законодавство не обмежує учасника виключно способом залучення персоналу на підставі штатного розпису та наказів про призначення на посаду. Працівники та спеціалісти, необхідні для виконання договору, можуть залучатися учасником і на інших законних підставах, у тому числі за цивільно-правовими договорами, договорами про надання послуг, або в інший не заборонений законом спосіб.
Отже, сама по собі вимога про наявність у учасника фахівців відповідної кваліфікації не є порушенням, однак вимога Замовника щодо підтвердження такої наявності виключно наказами про призначення, штатним розписом та документом про його затвердження є неправомірною, оскільки штучно виключає можливість підтвердження наявності відповідних фахівців іншими належними документами.
У результаті учасники, які правомірно залучають виконавця робіт, інженера-проектувальника або інших необхідних спеціалістів не до штату, а на підставі цивільно-правових чи інших договорів, позбавляються можливості підтвердити свою відповідність кваліфікаційному критерію, незважаючи на фактичну наявність у них таких фахівців та можливість належного виконання робіт за предметом закупівлі.
Таким чином, Замовник безпідставно обмежив коло потенційних учасників лише тими суб’єктами господарювання, які мають відповідних працівників саме у штаті, що створює нерівні умови участі у процедурі закупівлі, звужує конкуренцію та є дискримінаційним підходом.
Встановлення такої вимоги не є об’єктивно необхідним для підтвердження спроможності учасника виконати роботи за предметом закупівлі, оскільки вирішальним є не форма оформлення правовідносин із відповідним фахівцем, а фактична наявність у учасника можливості залучити такого спеціаліста до виконання договору.
Отже, вимога тендерної документації в цій частині підлягає зміні, шляхом передбачення можливості підтвердження наявності працівників та фахівців відповідної кваліфікації не лише штатними документами та наказами про призначення на посаду, а й іншими належними документами, що підтверджують законне залучення таких осіб учасником, зокрема цивільно-правовими договорами або іншими документами, оформленими відповідно до вимог законодавства.
Для підтвердження наявності зазначених працівників Замовник вимагає надати, зокрема, оригінал або копію дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника, оригінал або копію розпорядчого документа про призначення на посаду інженера-проектувальника, оригінал або копію розпорядчого документа про призначення на посаду виконавця робіт, а також відповідно до пункту 1.2.3 — оригінал або завірену копію штатного розпису і документ, яким його затверджено.
Таким чином, Замовник визначив такий спосіб документального підтвердження, який фактично зводиться виключно до підтвердження наявності відповідних працівників у штаті учасника, тобто на підставі трудових відносин та внутрішніх кадрових документів підприємства.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною, оскільки вона безпідставно звужує перелік документів, якими учасник може підтвердити наявність працівників та фахівців відповідної кваліфікації. Чинне законодавство не обмежує учасника виключно способом залучення персоналу на підставі штатного розпису та наказів про призначення на посаду. Працівники та спеціалісти, необхідні для виконання договору, можуть залучатися учасником і на інших законних підставах, у тому числі за цивільно-правовими договорами, договорами про надання послуг, або в інший не заборонений законом спосіб.
Отже, сама по собі вимога про наявність у учасника фахівців відповідної кваліфікації не є порушенням, однак вимога Замовника щодо підтвердження такої наявності виключно наказами про призначення, штатним розписом та документом про його затвердження є неправомірною, оскільки штучно виключає можливість підтвердження наявності відповідних фахівців іншими належними документами.
У результаті учасники, які правомірно залучають виконавця робіт, інженера-проектувальника або інших необхідних спеціалістів не до штату, а на підставі цивільно-правових чи інших договорів, позбавляються можливості підтвердити свою відповідність кваліфікаційному критерію, незважаючи на фактичну наявність у них таких фахівців та можливість належного виконання робіт за предметом закупівлі.
Таким чином, Замовник безпідставно обмежив коло потенційних учасників лише тими суб’єктами господарювання, які мають відповідних працівників саме у штаті, що створює нерівні умови участі у процедурі закупівлі, звужує конкуренцію та є дискримінаційним підходом.
Встановлення такої вимоги не є об’єктивно необхідним для підтвердження спроможності учасника виконати роботи за предметом закупівлі, оскільки вирішальним є не форма оформлення правовідносин із відповідним фахівцем, а фактична наявність у учасника можливості залучити такого спеціаліста до виконання договору.
Отже, вимога тендерної документації в цій частині підлягає зміні, шляхом передбачення можливості підтвердження наявності працівників та фахівців відповідної кваліфікації не лише штатними документами та наказами про призначення на посаду, а й іншими належними документами, що підтверджують законне залучення таких осіб учасником, зокрема цивільно-правовими договорами або іншими документами, оформленими відповідно до вимог законодавства.
×
-
Назва доказу:
Нормативне обгрунтування зазначено у скарзі
-
Повʼязаний документ:
Скарга в АМКУ ТОВ МАРЛІН ІНК Капітальний ремонт тротуару по вулиці Привокзальна в селищі Нова Водолага Харківського району Харк.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
В частині підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації — передбачити можливість підтвердження залучення відповідних працівників та фахівців не лише штатними документами, наказами про призначення на посаду та штатним розписом, а й іншими належними документами, що підтверджують законне залучення таких осіб учасником відповідно до вимог законодавства
Порядковий номер пункту скарги:
3
Номер:
6b9d21a5f03841c68aeca8645489e49a
Заголовок пункту скарги:
Щодо дискримінаційної вимоги в частині обмеження періоду виконання аналогічних договорів 2020–2024 роками
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
Відповідно до Додатку 2 до тендерної документації, для документального підтвердження інформації про відповідність установленому кваліфікаційному критерію щодо наявності у учасника документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору учасник повинен надати довідку щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору, а також оригінал або копію аналогічного договору з усіма додатками, виконаного у повному обсязі, разом з актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, що підтверджують виконання такого договору.
При цьому Замовник визначив, що аналогічним договором у розумінні тендерної документації є повністю виконаний у 2020–2024 роках договір підряду/виконання робіт/надання послуг з капітального ремонту/поточного ремонту/експлуатаційного утримання автомобільних доріг і вулиць/дорожнього покриття/тротуарів за видами робіт та кодом ДК відповідно до цієї процедури закупівлі.
Скаржник вважає зазначену вимогу дискримінаційною, оскільки Замовник безпідставно обмежив можливість підтвердження аналогічного досвіду виключно договорами, виконаними саме у 2020–2024 роках.
Встановлюючи кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, Замовник повинен оцінювати саме факт наявності у учасника відповідного досвіду, його зміст, характер, види робіт, належне та повне виконання договору, а не штучно обмежувати допустимі договори конкретним часовим проміжком, якщо така вимога об’єктивно не обумовлена предметом закупівлі.
Досвід виконання аналогічних робіт не втрачає свого значення лише з підстави того, що відповідний договір був виконаний раніше або пізніше за визначений Замовником період. Якщо договір за своїм предметом, характером, видами та складом робіт є аналогічним предмету закупівлі та підтверджує наявність у учасника практичного досвіду виконання відповідних робіт, то такий договір має підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційному критерію незалежно від того, чи був він виконаний саме у 2020–2024 роках.
Таким чином, встановлене Замовником обмеження щодо років виконання аналогічного договору не пов’язане безпосередньо із здатністю учасника належним чином виконати договір про закупівлю, не є об’єктивно необхідним і фактично звужує коло потенційних учасників.
Зокрема, така вимога унеможливлює участь у процедурі закупівлі суб’єктів господарювання, які мають належний досвід виконання аналогічних договорів, однак такий досвід підтверджується договорами, виконаними, наприклад, до 2020 року або у 2025 році, незважаючи на те, що такі договори можуть повністю відповідати предмету закупівлі за видами, складом та характером робіт.
Отже, Замовник безпідставно відмовляється враховувати частину аналогічних договорів, які за своєю суттю підтверджують досвід учасника, але не відповідають штучно встановленому часовому критерію. Такий підхід є необґрунтованим, обмежує конкуренцію та створює дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі.
Кваліфікаційний критерій щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору повинен бути спрямований на перевірку спроможності учасника дискримінаційні вимоги, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, необґрунтовано звужують коло потенційних учасників та створюють штучні перешкоди для участі у процедурі закупівлі.
виконати предмет закупівлі, а не на встановлення формальних та надмірно вузьких часових меж, які не випливають із суті предмета закупівлі.
У зв’язку з наведеним вимога тендерної документації в частині визначення аналогічного договору як договору, виконаного виключно у 2020–2024 роках, є дискримінаційною та такою, що підлягає зміні шляхом виключення безпідставного обмеження за роками виконання договору.
При цьому Замовник визначив, що аналогічним договором у розумінні тендерної документації є повністю виконаний у 2020–2024 роках договір підряду/виконання робіт/надання послуг з капітального ремонту/поточного ремонту/експлуатаційного утримання автомобільних доріг і вулиць/дорожнього покриття/тротуарів за видами робіт та кодом ДК відповідно до цієї процедури закупівлі.
Скаржник вважає зазначену вимогу дискримінаційною, оскільки Замовник безпідставно обмежив можливість підтвердження аналогічного досвіду виключно договорами, виконаними саме у 2020–2024 роках.
Встановлюючи кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, Замовник повинен оцінювати саме факт наявності у учасника відповідного досвіду, його зміст, характер, види робіт, належне та повне виконання договору, а не штучно обмежувати допустимі договори конкретним часовим проміжком, якщо така вимога об’єктивно не обумовлена предметом закупівлі.
Досвід виконання аналогічних робіт не втрачає свого значення лише з підстави того, що відповідний договір був виконаний раніше або пізніше за визначений Замовником період. Якщо договір за своїм предметом, характером, видами та складом робіт є аналогічним предмету закупівлі та підтверджує наявність у учасника практичного досвіду виконання відповідних робіт, то такий договір має підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційному критерію незалежно від того, чи був він виконаний саме у 2020–2024 роках.
Таким чином, встановлене Замовником обмеження щодо років виконання аналогічного договору не пов’язане безпосередньо із здатністю учасника належним чином виконати договір про закупівлю, не є об’єктивно необхідним і фактично звужує коло потенційних учасників.
Зокрема, така вимога унеможливлює участь у процедурі закупівлі суб’єктів господарювання, які мають належний досвід виконання аналогічних договорів, однак такий досвід підтверджується договорами, виконаними, наприклад, до 2020 року або у 2025 році, незважаючи на те, що такі договори можуть повністю відповідати предмету закупівлі за видами, складом та характером робіт.
Отже, Замовник безпідставно відмовляється враховувати частину аналогічних договорів, які за своєю суттю підтверджують досвід учасника, але не відповідають штучно встановленому часовому критерію. Такий підхід є необґрунтованим, обмежує конкуренцію та створює дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі.
Кваліфікаційний критерій щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору повинен бути спрямований на перевірку спроможності учасника дискримінаційні вимоги, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, необґрунтовано звужують коло потенційних учасників та створюють штучні перешкоди для участі у процедурі закупівлі.
виконати предмет закупівлі, а не на встановлення формальних та надмірно вузьких часових меж, які не випливають із суті предмета закупівлі.
У зв’язку з наведеним вимога тендерної документації в частині визначення аналогічного договору як договору, виконаного виключно у 2020–2024 роках, є дискримінаційною та такою, що підлягає зміні шляхом виключення безпідставного обмеження за роками виконання договору.
×
-
Назва доказу:
Нормативне обгрунтування зазначено у скарзі
-
Повʼязаний документ:
Скарга в АМКУ ТОВ МАРЛІН ІНК Капітальний ремонт тротуару по вулиці Привокзальна в селищі Нова Водолага Харківського району Харк.pdf
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
у частині підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору — виключити обмеження щодо 2020–2024 років та передбачити можливість підтвердження такого досвіду аналогічними договорами без безпідставного обмеження за роками їх виконання.