-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
Електрична енергія та супутні послуги , зокрема послуги з постачання та передачі електричної енергії та без врахування послуг з розподілу
Період подачі пропозицій
до закінчення періоду залишився день (до 29.11.25 00:00)
669 600.00
UAH з ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
01
дн
05
год
15
хв
37
сек
Оплата за участь: 612.00 UAH
Період оскарження:
21.11.2025 14:45 - 26.11.2025 00:00
Скарга
Прийнята до розгляду
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
b69804ba12b048fea4b606c1bbba284a
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-11-21-011626-a.b1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Замовником у тендерній документації за вказаною процедурою встановлено, зокрема, такі умови:
П.1.4 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» – зазначено, що документи та дані при поданні тендерних пропозицій створюються та подаються з урахуванням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», і зроблено висновок, що тендерна пропозиція «у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис (КЕП)» учасника/уповноваженої особи.
Додаток 3 (технічне завдання) та п. 29 Додатку 6.
Встановлені вимоги щодо надання:
- довідки про наявність центру обслуговування споживачів та кол-центру – якщо учасник обслуговує понад 50 000 споживачів;
- якщо учасник обслуговує менше 50 000 споживачів – довідки про наявність окремого структурного підрозділу (посадової особи), а також підтвердження від операторів систем розподілу (ОСР), з якими у учасника укладені договори на розподіл, щодо кількості споживачів.
Вимоги доповнюються обов’язком зазначити адресу такого центру/підрозділу в межах території діяльності відповідного ОСР, ПІБ та контакти відповідальної особи тощо.
Додаток 3 (технічне завдання) та пп. 36–37 Додатку 6.
Встановлено обов’язок учасника надати:
- гарантійний лист про те, що він на дату подання пропозиції не має статусу «дефолтного» та «переддефолтного», і така інформація відсутня на сайті ДП «НЕК «Укренерго»;
- окремий гарантійний лист про те, що в період з 2019 по 2025 роки (включно) учасник не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного», і така інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі.
Розділ V «Оцінка тендерної пропозиції», п. 2 «Інша інформація».
Замовник встановив, що:
- ціна тендерної пропозиції, з урахуванням послуг постачальника, не може бути нижчою середньозваженої ціни РДН ОЕС України за всі дні календарного місяця з початку такого місяця до дня подання пропозиції;
- на підтвердження цього учасник має надати гарантійний лист про те, що його ціна «не є нижчою» за вказану середньозважену ціну РДН.
Зазначені умови Скаржник вважає такими, що не відповідають законодавству у сфері публічних закупівель, обмежують конкуренцію, є дискримінаційними та порушують його права як потенційного учасника.
Пов'язані документи:
Учасник
- Оголошення.pdf 25.11.2025 10:38
- скарга.docx 25.11.2025 10:38
- Постанови НКРЄКП про надання ліцензії.pdf 25.11.2025 10:38
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг дл.pdf 25.11.2025 10:38
- ТД Електроенергія без розподілу 2026р. (ЗГІДНО ОСОБЛИВОСТЕЙ).docx 25.11.2025 10:38
- Текст «ДСТУ 3466-96 Якість електричної енергії. Терміни та визначення».pdf 25.11.2025 10:38
- Текст «ДСТУ EN 50160_2023 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності (EN 50160_2022, IDT)».pdf 25.11.2025 10:38
- Узагальнення практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії _ Антимонопольний комітет України.pdf 25.11.2025 10:38
- sign.p7s 25.11.2025 10:39
- Рішення від 27.11.2025 № 17619.pdf 27.11.2025 14:15
Дата прийняття скарги до розгляду:
25.11.2025 14:21
Дата розгляду скарги:
08.12.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
27.11.2025 14:16
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
f90a3f0a3b9f46399fe255ea16dbbb87
Заголовок пункту скарги:
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
3.1. Вимоги щодо центру обслуговування споживачів, структурного підрозділу та листів від ОСР (Додаток 3, п.5 та п.29 Додатку 6)
Замовник поклав на учасника обов’язок надати довідку про наявність центру обслуговування споживачів/кол-центру або – для учасників, що обслуговують менше 50 000 споживачів – довідку про наявність окремого структурного підрозділу (посадової особи), а також окреме підтвердження від усіх ОСР щодо кількості споживачів.
Вимоги щодо організації центрів обслуговування споживачів та відповідних підрозділів дійсно містяться у ПРРЕЕ і є частиною ліцензійних умов діяльності постачальника електричної енергії. Однак ПРРЕЕ не встановлюють жодного обов’язку для споживачів (замовників) вимагати додаткові довідки чи листи від ОСР у процедурі публічних закупівель;
Створення центру обслуговування споживачів є необов’язковим для постачальників, що обслуговують менше 50 000 споживачів; у такому разі відповідні функції може виконувати структурний підрозділ чи посадова особа.
Відповідно до п. 29 Особливостей, під час закупівлі електричної енергії замовник не має права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом.
Національні стандарти (ДСТУ EN 50160:2023, ДСТУ 3466-96 тощо) регулюють якість та характеристики електричної енергії, а не структуру організації персоналу постачальника або кількість його споживачів.
Отже, вимога Замовника щодо обов’язкового існування центру обслуговування/кол-центру та надання листів від ОСР є «надмірною» та не відповідає предмету закупівлі, що прямо заборонено п. 29 Особливостей.
Додатково, вимога щодо листів-відповідей ОСР (з підтвердженням кількості споживачів) робить участь у процедурі залежною від волі третіх осіб, на яких учасник не має адміністративного впливу. Такі умови вже визнавалися органом оскарження дискримінаційними (рішення АМКУ № 14064-р/пк-пз від 21.07.2020, UA-2020-07-03-000311-c).
У Узагальненні практики АМКУ щодо закупівель електроенергії аналогічні вимоги (щодо центрів обслуговування, структурних підрозділів, кол-центрів) прямо віднесені до порушень п. 29 Особливостей, з наведенням конкретних рішень (№ 20549-р/пк-пз, № 21091-р/пк-пз, № 15637-р/пк-пз, № 14689-р/пк-пз).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 922 та правових висновків Верховного Суду у справах № 160/5735/19, № 160/16553/20, тендерна документація не може містити вимог, які необґрунтовано звужують коло учасників і не є необхідними для забезпечення предмета закупівлі.
Висновок: вимоги щодо наявності центру обслуговування споживачів/кол-центру, окремого структурного підрозділу та, особливо, листів від ОСР щодо кількості споживачів порушують п. 29 Особливостей, ч. 4 ст. 22 та ст. 5 Закону № 922, є дискримінаційними та підлягають виключенню/зміні.
3.2. Гарантійні листи щодо статусу «дефолтний» / «переддефолтний»
(Додаток 3, п. 10; пп. 36–37 Додатку 6)
Замовник вимагає від учасника гарантію, що на дату подання пропозиції він не має статусу «дефолтний»/«переддефолтний» і відповідна інформація не оприлюднена на сайті ДП «НЕК «Укренерго» ТА гарантію, що за період з 2019 по 2025 роки учасник жодного разу не набував такого статусу.
Інформація про набуття відповідними учасниками ринку статусу «дефолтний» або «переддефолтний» оприлюднюється адміністратором розрахунків (ДП «НЕК «Укренерго») на офіційному веб-сайті відповідно до Правил ринку. Така інформація є відкритою та доступною для всіх.
Частина четверта ст. 22 Закону № 922 прямо забороняє встановлювати вимоги щодо документального підтвердження інформації, що є публічною та міститься у відкритих реєстрах або у формі відкритих даних. Ця позиція підтверджена й Верховним Судом у справі № 160/16553/20.
Вимога Замовника вимагає від учасника абсолютної відсутності статусу «переддефолтний» за три роки (2019–2024), безпідставно виключає суб’єктів, які могли мати короткострокові технічні / тимчасові проблеми, але наразі є повністю платоспроможними та виконують всі зобов’язання та не узгоджується з законодавством, яке не встановлює жодних обмежень щодо участі в закупівлях для суб’єктів, які колись перебували у статусі «переддефолтний» та продовжують законно здійснювати діяльність.
АМКУ в узагальненні практики (22.02.2024) прямо відніс вимоги щодо надання документів, які підтверджують, що учасник «не набував статусу „дефолтного“ / „переддефолтного“», до порушень п. 29 Особливостей, навівши приклади рішень № 19867-р/пк-пз від 11.12.2023, № 20477-р/пк-пз від 19.12.2023.
У рекомендаціях АМКУ від 05.03.2020 № 5-рк Комітет окремо наголосив, що вимога про надання гарантійного листа щодо ненабуття статусу «дефолтного» / «переддефолтного» є надмірною та такою, що створює додатковий бар’єр, оскільки вся релевантна інформація і так доступна на офіційному сайті адміністратора розрахунків НЕК «Укренерго» і може бути перевірена Замовником без участі учасників.
Інформація про статус «дефолтний» / «переддефолтний» учасників ринку підлягає оприлюдненню адміністратором розрахунків у публічному доступі, отже відповідає критеріям публічної інформації, для якої ч. 4 ст. 22 Закону забороняє вимагати документального підтвердження від учасника.
Висновок: вимоги щодо гарантійних листів про відсутність статусу «дефолтного»/«переддефолтного» на дату пропозиції та за весь період 2019–2025 років порушують ч. 4 ст. 22 та ст. 5 Закону № 922, п. 29 Особливостей, суперечать практиці АМКУ та рекомендаціям № 5-рк і є дискримінаційними.
3.3. Встановлення «мінімальної» ціни тендерної пропозиції на рівні не нижче середньозваженої ціни РДН
(розділ V, п. 2; гарантійний лист щодо ціни)
Замовник зобов’язує учасників формувати ціну пропозиції так, щоб вона не була нижчою середньозваженої ціни РДН ОЕС України за певний період, і вимагає гарантійного листа про дотримання цієї умови.
Однак п. 28 Особливостей прямо забороняє включати до тендерної документації вимоги, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції.
Встановлення мінімальної межі ціни по суті позбавляє учасників можливості запропонувати більш низьку ціну, наприклад, за рахунок закупівлі електроенергії за двосторонніми договорами чи інших сегментів ринку, відмінних від РДН, що допускається Законом «Про ринок електричної енергії». В свою чергу, це фактично унеможливлює конкуренцію за критерієм ціни нижче середньозваженої ціни РДН, що прямо суперечить принципам максимальної економії та добросовісної конкуренції (ст. 5 Закону № 922).
АМКУ у спеціальному узагальненні практики щодо закупівель електроенергії (2024 р.) визнав вимоги щодо надання учасником погодження, що його ціна не буде нижчою середньої ціни РДН, такими, що порушують законодавство про публічні закупівлі, і навів приклади рішень № 19132-р/пк-пз, № 18879-р/пк-пз, № 13782-р/пк-пз.
Крім того, в роз’ясненнях Мінекономіки та експертних матеріалах щодо змін до постанови № 1178 прямо вказано, що заборонено встановлювати будь-які умови, які обмежують або впливають на розмір торговельної надбавки/знижки, включно із забороною встановлення від’ємної маржі.
Вимога гарантійного листа, який підтверджує дотримання зазначеної «мінімальної» ціни, не тільки дублює незаконне обмеження, а й створює додаткову підставу для відхилення пропозиції у разі, якщо за результатами аукціону ціна стане нижчою від середньозваженої ціни РДН (на що учасник, фактично, не має повного контролю).
Висновок: положення розділу V п. 2 та пов’язаний з ним гарантійний лист прямо суперечать п. 28 Особливостей та ст. 5 Закону № 922 і повинні бути виключені з тендерної документації.
3.4. Формулювання п. 1.4 розділу ІІІ щодо КЕП
П.1.4 розділу ІІІ фактично відтворює вимогу ч. 3 ст. 12 Закону № 922 про те, що документи в електронній системі закупівель створюються з урахуванням законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Проте Замовник робить додатковий висновок, що тендерна пропозиція «у будь-якому випадку повинна містити накладений КЕП».
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис – це вид удосконаленого електронного підпису на кваліфікованому сертифікаті, тобто, по суті, особливий різновид удосконаленого підпису з підвищеним рівнем довіри.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
4. Порушення прав та інтересів Скаржника
Скаржник є ліцензованим постачальником електричної енергії та має намір взяти участь у процедурі закупівлі UA-2025-11-21-011626-a.
Встановлення Замовником описаних вище вимог призводить до того, що:
- Скаржник не може виконати вимогу щодо надання листів від усіх ОСР щодо кількості споживачів у строк, відведений для підготовки пропозиції, внаслідок чого фактично позбавляється можливості подати пропозицію;
- Скаржник, який, наприклад, міг набувати статусу «переддефолтного» в минулому, але на момент участі повністю виконує зобов’язання на ринку, штучно виключається з кола потенційних учасників, хоча Закон № 922 такого обмеження не містить;
- вимога щодо «ціни не нижче середньозваженої ціни РДН» позбавляє Скаржника можливості запропонувати більш вигідну для Замовника ціну, що суперечить принципам максимальної економії та добросовісної конкуренції, закріпленим у ст. 5 Закону № 922;
- невизначеність у тлумаченні п. 1.4 щодо КЕП створює ризик відхилення пропозиції за формальними підставами.
Таким чином, дії Замовника порушують права Скаржника на:
- недискримінаційну участь у процедурі (ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону № 922);
- реальну конкуренцію за критерієм ціни без штучного встановлення «мінімальної» ціни;
- захист прав та законних інтересів шляхом оскарження дискримінаційних умов до органу оскарження (ст. 18 Закону № 922).
Замовник поклав на учасника обов’язок надати довідку про наявність центру обслуговування споживачів/кол-центру або – для учасників, що обслуговують менше 50 000 споживачів – довідку про наявність окремого структурного підрозділу (посадової особи), а також окреме підтвердження від усіх ОСР щодо кількості споживачів.
Вимоги щодо організації центрів обслуговування споживачів та відповідних підрозділів дійсно містяться у ПРРЕЕ і є частиною ліцензійних умов діяльності постачальника електричної енергії. Однак ПРРЕЕ не встановлюють жодного обов’язку для споживачів (замовників) вимагати додаткові довідки чи листи від ОСР у процедурі публічних закупівель;
Створення центру обслуговування споживачів є необов’язковим для постачальників, що обслуговують менше 50 000 споживачів; у такому разі відповідні функції може виконувати структурний підрозділ чи посадова особа.
Відповідно до п. 29 Особливостей, під час закупівлі електричної енергії замовник не має права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом.
Національні стандарти (ДСТУ EN 50160:2023, ДСТУ 3466-96 тощо) регулюють якість та характеристики електричної енергії, а не структуру організації персоналу постачальника або кількість його споживачів.
Отже, вимога Замовника щодо обов’язкового існування центру обслуговування/кол-центру та надання листів від ОСР є «надмірною» та не відповідає предмету закупівлі, що прямо заборонено п. 29 Особливостей.
Додатково, вимога щодо листів-відповідей ОСР (з підтвердженням кількості споживачів) робить участь у процедурі залежною від волі третіх осіб, на яких учасник не має адміністративного впливу. Такі умови вже визнавалися органом оскарження дискримінаційними (рішення АМКУ № 14064-р/пк-пз від 21.07.2020, UA-2020-07-03-000311-c).
У Узагальненні практики АМКУ щодо закупівель електроенергії аналогічні вимоги (щодо центрів обслуговування, структурних підрозділів, кол-центрів) прямо віднесені до порушень п. 29 Особливостей, з наведенням конкретних рішень (№ 20549-р/пк-пз, № 21091-р/пк-пз, № 15637-р/пк-пз, № 14689-р/пк-пз).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 922 та правових висновків Верховного Суду у справах № 160/5735/19, № 160/16553/20, тендерна документація не може містити вимог, які необґрунтовано звужують коло учасників і не є необхідними для забезпечення предмета закупівлі.
Висновок: вимоги щодо наявності центру обслуговування споживачів/кол-центру, окремого структурного підрозділу та, особливо, листів від ОСР щодо кількості споживачів порушують п. 29 Особливостей, ч. 4 ст. 22 та ст. 5 Закону № 922, є дискримінаційними та підлягають виключенню/зміні.
3.2. Гарантійні листи щодо статусу «дефолтний» / «переддефолтний»
(Додаток 3, п. 10; пп. 36–37 Додатку 6)
Замовник вимагає від учасника гарантію, що на дату подання пропозиції він не має статусу «дефолтний»/«переддефолтний» і відповідна інформація не оприлюднена на сайті ДП «НЕК «Укренерго» ТА гарантію, що за період з 2019 по 2025 роки учасник жодного разу не набував такого статусу.
Інформація про набуття відповідними учасниками ринку статусу «дефолтний» або «переддефолтний» оприлюднюється адміністратором розрахунків (ДП «НЕК «Укренерго») на офіційному веб-сайті відповідно до Правил ринку. Така інформація є відкритою та доступною для всіх.
Частина четверта ст. 22 Закону № 922 прямо забороняє встановлювати вимоги щодо документального підтвердження інформації, що є публічною та міститься у відкритих реєстрах або у формі відкритих даних. Ця позиція підтверджена й Верховним Судом у справі № 160/16553/20.
Вимога Замовника вимагає від учасника абсолютної відсутності статусу «переддефолтний» за три роки (2019–2024), безпідставно виключає суб’єктів, які могли мати короткострокові технічні / тимчасові проблеми, але наразі є повністю платоспроможними та виконують всі зобов’язання та не узгоджується з законодавством, яке не встановлює жодних обмежень щодо участі в закупівлях для суб’єктів, які колись перебували у статусі «переддефолтний» та продовжують законно здійснювати діяльність.
АМКУ в узагальненні практики (22.02.2024) прямо відніс вимоги щодо надання документів, які підтверджують, що учасник «не набував статусу „дефолтного“ / „переддефолтного“», до порушень п. 29 Особливостей, навівши приклади рішень № 19867-р/пк-пз від 11.12.2023, № 20477-р/пк-пз від 19.12.2023.
У рекомендаціях АМКУ від 05.03.2020 № 5-рк Комітет окремо наголосив, що вимога про надання гарантійного листа щодо ненабуття статусу «дефолтного» / «переддефолтного» є надмірною та такою, що створює додатковий бар’єр, оскільки вся релевантна інформація і так доступна на офіційному сайті адміністратора розрахунків НЕК «Укренерго» і може бути перевірена Замовником без участі учасників.
Інформація про статус «дефолтний» / «переддефолтний» учасників ринку підлягає оприлюдненню адміністратором розрахунків у публічному доступі, отже відповідає критеріям публічної інформації, для якої ч. 4 ст. 22 Закону забороняє вимагати документального підтвердження від учасника.
Висновок: вимоги щодо гарантійних листів про відсутність статусу «дефолтного»/«переддефолтного» на дату пропозиції та за весь період 2019–2025 років порушують ч. 4 ст. 22 та ст. 5 Закону № 922, п. 29 Особливостей, суперечать практиці АМКУ та рекомендаціям № 5-рк і є дискримінаційними.
3.3. Встановлення «мінімальної» ціни тендерної пропозиції на рівні не нижче середньозваженої ціни РДН
(розділ V, п. 2; гарантійний лист щодо ціни)
Замовник зобов’язує учасників формувати ціну пропозиції так, щоб вона не була нижчою середньозваженої ціни РДН ОЕС України за певний період, і вимагає гарантійного листа про дотримання цієї умови.
Однак п. 28 Особливостей прямо забороняє включати до тендерної документації вимоги, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції.
Встановлення мінімальної межі ціни по суті позбавляє учасників можливості запропонувати більш низьку ціну, наприклад, за рахунок закупівлі електроенергії за двосторонніми договорами чи інших сегментів ринку, відмінних від РДН, що допускається Законом «Про ринок електричної енергії». В свою чергу, це фактично унеможливлює конкуренцію за критерієм ціни нижче середньозваженої ціни РДН, що прямо суперечить принципам максимальної економії та добросовісної конкуренції (ст. 5 Закону № 922).
АМКУ у спеціальному узагальненні практики щодо закупівель електроенергії (2024 р.) визнав вимоги щодо надання учасником погодження, що його ціна не буде нижчою середньої ціни РДН, такими, що порушують законодавство про публічні закупівлі, і навів приклади рішень № 19132-р/пк-пз, № 18879-р/пк-пз, № 13782-р/пк-пз.
Крім того, в роз’ясненнях Мінекономіки та експертних матеріалах щодо змін до постанови № 1178 прямо вказано, що заборонено встановлювати будь-які умови, які обмежують або впливають на розмір торговельної надбавки/знижки, включно із забороною встановлення від’ємної маржі.
Вимога гарантійного листа, який підтверджує дотримання зазначеної «мінімальної» ціни, не тільки дублює незаконне обмеження, а й створює додаткову підставу для відхилення пропозиції у разі, якщо за результатами аукціону ціна стане нижчою від середньозваженої ціни РДН (на що учасник, фактично, не має повного контролю).
Висновок: положення розділу V п. 2 та пов’язаний з ним гарантійний лист прямо суперечать п. 28 Особливостей та ст. 5 Закону № 922 і повинні бути виключені з тендерної документації.
3.4. Формулювання п. 1.4 розділу ІІІ щодо КЕП
П.1.4 розділу ІІІ фактично відтворює вимогу ч. 3 ст. 12 Закону № 922 про те, що документи в електронній системі закупівель створюються з урахуванням законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Проте Замовник робить додатковий висновок, що тендерна пропозиція «у будь-якому випадку повинна містити накладений КЕП».
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис – це вид удосконаленого електронного підпису на кваліфікованому сертифікаті, тобто, по суті, особливий різновид удосконаленого підпису з підвищеним рівнем довіри.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
4. Порушення прав та інтересів Скаржника
Скаржник є ліцензованим постачальником електричної енергії та має намір взяти участь у процедурі закупівлі UA-2025-11-21-011626-a.
Встановлення Замовником описаних вище вимог призводить до того, що:
- Скаржник не може виконати вимогу щодо надання листів від усіх ОСР щодо кількості споживачів у строк, відведений для підготовки пропозиції, внаслідок чого фактично позбавляється можливості подати пропозицію;
- Скаржник, який, наприклад, міг набувати статусу «переддефолтного» в минулому, але на момент участі повністю виконує зобов’язання на ринку, штучно виключається з кола потенційних учасників, хоча Закон № 922 такого обмеження не містить;
- вимога щодо «ціни не нижче середньозваженої ціни РДН» позбавляє Скаржника можливості запропонувати більш вигідну для Замовника ціну, що суперечить принципам максимальної економії та добросовісної конкуренції, закріпленим у ст. 5 Закону № 922;
- невизначеність у тлумаченні п. 1.4 щодо КЕП створює ризик відхилення пропозиції за формальними підставами.
Таким чином, дії Замовника порушують права Скаржника на:
- недискримінаційну участь у процедурі (ст. 5, ч. 4 ст. 22 Закону № 922);
- реальну конкуренцію за критерієм ціни без штучного встановлення «мінімальної» ціни;
- захист прав та законних інтересів шляхом оскарження дискримінаційних умов до органу оскарження (ст. 18 Закону № 922).
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
1. Виключити з Додатку 3 та п. 29 Додатку 6 вимоги про наявність центру обслуговування споживачів та кол-центру, якщо Постачальник обслуговує більше 50000 споживачів, а у разі якщо Постачальник обслуговує менше 50000 споживачів вимогу про підтвердження про наявність окремого структурного підрозділу (посадової особи) та підтвердження від ОСР з якими в Учасника укладені Договори про надання послуг з розподілу, щодо кількості споживачів. 2. Виключити з Додатоку 3 ІНФОРМАЦІЯ про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання) та п.36-37 Додатку 6 вимогу про те, що Постачальник не знаходиться у статусі «дефолтного» або «переддефолтного» та вимогу щодо підтвердження не набуття статусу «переддефолтного» за 2019–2024 роки, залишивши, у разі потреби, лише вимогу щодо відсутності чинного статусу «дефолтний» на момент проведення процедури Виключити з розділу V п. 2 вимогу формування ціни не нижче середньозваженої ціни РДН та пов’язаний з нею гарантійний лист. 3. Виключити з Розділу V Оцінка тендерної пропозиції п.2 Інша інформація вимогу гарантійного листа, який підтверджує дотримання зазначеної «мінімальної» ціни, яка з урахуванням послуг постачальника та без урахування інших супутніх послу, не є нижчою середньозваженої ціни РДН ОЕС України за всі дні календарного місяця в якому подається пропозиція з його початку по день її подання включно. 4. Виключити формулювання п. 1.4 розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, вимогу щодо підписання пропозиції виключно КЕП