-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи для функціонування системи онлайн-моніторингу обліку енергоресурсів з використанням спеціалізованого обладнання
Завершена
5 000 000.00
UAH з ПДВ
Період оскарження:
07.11.2025 14:16 - 12.11.2025 00:00
Скарга
Залишено без розгляду
КЕП
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
088262c6c5094ccea7587d9d91775250
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-11-07-009689-a.a1
Назва:
Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Тендерна документація _восстанов.doc 11.11.2025 22:26
- cisco_definition.png 11.11.2025 23:28
- запит_на_демо.png 11.11.2025 23:42
- pathfinder_demo.png 11.11.2025 23:42
- звяжіться_з_нами.png 11.11.2025 23:42
- no_pricing_only_form.png 11.11.2025 23:42
- форма_реєстрації.png 11.11.2025 23:42
- sign.p7s 11.11.2025 23:44
- kubernets_add_worket_node.png 12.11.2025 15:11
- kubernets_scalling.png 12.11.2025 15:11
- Рішення від 13.11.2025 №16944.pdf 13.11.2025 16:28
Дата прийняття скарги до розгляду:
11.11.2025 23:49
Причина:
Скарга не відповідає вимогам частин 2-5 та 9 статті 18 Закону про публічні закупівлі
Дата прийняття рішення про залишення скарги без розгляду:
13.11.2025 16:31
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
bab26483def04075805a439f722cf41b
Заголовок пункту скарги:
Підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
У додатку 3 тендерної документації Замовника пункт 5.1 зазначено, що:
«На підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен надати інформацію у довільній формі із зазначенням найменування покупця (замовника, ліцензіата), суми договору, дати укладання договору (у період 2020–2025 років), номеру договору, ідентифікатор закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро), предмет договору.
Крім того, аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1–4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1–4 цифри коду ДК, обраного Замовником для даної закупівлі.
Інформація повинна бути надана щодо щонайменше 2 аналогічних договорів.
Аналогічним договором буде вважатися той договір, який укладено із замовником, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а також на суму, яка повинна бути не менше п’ятдесяти відсотків від розміру очікуваної вартості закупівлі
На підтвердження вказаного, та інформації зазначеної учасником у довільній формі про досвід виконання аналогічних договорів, останній повинен надати копії повністю виконаних договорів (не менше двох) у період 2020-2025 років, видаткову накладу та або акт приймання-передачі, платіжну інструкцію (або виписку, або квитанцію про оплату, або платіжне доручення), що підтверджує повну оплату за такими договорами.»
Умова надання ідентифікатора закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро) є обмежувальною.
Частина 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Досвід виконання аналогічних договорів може бути підтверджений не лише договорами, укладеними в системі Prozorro із “замовниками”, а й з іншими юридичними особами приватного чи публічного сектору.
Така вимога необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників лише тими, хто вже мав справу із державними чи муніципальними замовниками, чим порушується принцип рівного доступу та вільної конкуренції [Закон України «Про публічні закупівлі», ст.22 ч.4]
Встановлення мінімальної суми аналогічного договору у розмірі не менше 50% від очікуваної вартості є невиправданим бар’єром.
Закон не передбачає права Замовника вимагати, щоб аналогічний договір був виконаний на суму, співмірну із половиною очікуваної вартості закупівлі.
Така вимога не є об’єктивним підтвердженням досвіду чи спроможності учасника виконати договір, а лише штучно звужує конкуренцію.
Практика АМКУ неодноразово визнавала подібні умови дискримінаційними.
Замовник не обґрунтував встановлення мінімальної суми аналогічного договору у розмірі 50% від очікуваної вартості закупівлі. Вимога не містить об’єктивних критеріїв, які б свідчили про її необхідність для підтвердження досвіду або спроможності учасника виконати договір. Така умова є формальною та штучно обмежує конкуренцію, що суперечить частині 4 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Постачання IoT-платформи за своєю суттю є постачанням програмного забезпечення. Вартість такого постачання залежить від кількості ліцензій, які можуть суттєво впливати на загальну суму договору. Тому, якщо в аналогічному договорі була зазначена менша сума, це не свідчить про відсутність спроможності суб’єкта оскарження виконати послугу з постачання та впровадження програмного забезпечення, оскільки обсяг ліцензій та умов постачання може відрізнятися, не змінюючи суті наданої послуги.
Варто зазначити, що на звернення Суб’єкта оскарження до Замовника через майданчик Прозорро щодо можливості подання договорів із прихованими комерційно чутливими даними, Замовник у своїй відповіді фактично суперечить сам собі.
Зокрема, Замовник зазначає, що у випадку, якщо договір укладено з приватним контрагентом, учасник може позначити комерційно чутливі дані відповідно до Закону, але це «не звільняє його від обов’язку надати документи, які підтверджують досвід і суму виконання договору».
Таке твердження є взаємовиключним, адже сума виконання договору може становити комерційну таємницю. В договорі може міститися різне програмне забезпечення, різна кількість ліцензій, специфічні умови постачання або сервісного супроводу. Розкриття загальної суми може опосередковано розкрити вартість однієї ліцензії або конкретних послуг, що є комерційно чутливою інформацією.
Більше того, у випадку постачання IoT-платформи сума договору не може об’єктивно свідчити про досвід або масштабність виконаних робіт, оскільки вартість таких рішень формується з великої кількості змінних чинників, які у кожного замовника різні. Наприклад:
- кількість підключених пристроїв та ліцензій користувачів;
- наявність або відсутність модулів аналітики, візуалізації, машинного навчання;
- тип розгортання (on-premise, hybrid або cloud);
- рівень інтеграції з існуючими системами та обсяг кастомізації;
тривалість сервісної підтримки та оновлень.
Тобто, навіть договори з однаковим функціональним результатом можуть суттєво відрізнятися за сумою. Відповідно, вимога Замовника про розкриття вартості не дає можливості оцінити реальний досвід учасника, але натомість змушує розкривати комерційну інформацію, що не має практичного значення для підтвердження кваліфікації.
Слід зазначити, що на ринку існують компанії, які не публікують вартість свого програмного забезпечення відкрито для загалу. Наприклад, компанія Cellebrite та її продукт Pathfinder (https://cellebrite.com/en/pathfinder/) не надають цінову інформацію на своє ПЗ у відкритому доступі. Щоб дізнатися вартість, потенційний клієнт змушений подати запит на демо-презентацію та окремо отримати цінову пропозицію, підписавши угоду про нерозголошення (NDA). Це видно на скріншотах. Сторінка не містить інформації про ціну, навпаки після натиску подивитися демо відкривається форма для реєстрації. Після цього на пошту приходить лист з проханням підписати договір про нерозголошення (NDA).
Аналогічні підходи застосовують й інші виробники спеціалізованого програмного забезпечення. Тобто вимога Замовника розкривати суму виконаного договору для підтвердження досвіду є необґрунтованою та суперечить принципу захисту комерційної таємниці. Вона штучно обмежує коло учасників, які володіють досвідом роботи з комерційним ПЗ, ціна на яке не розкривається публічно, але яке повністю відповідає предмету закупівлі.
Наше підприємство має необхідний досвід виконання аналогічних договорів за змістом предмета закупівлі, проте не може відповідати штучно обмежувальним умовам Замовника, що порушує його право на рівну участь у процедурі закупівлі.
ФОП "Сауляк М" (Суб’єкт оскарження) спроможний надати Замовнику послугу з постачання та впровадження IoT-платформи із усіма необхідними функціональними можливостями, які зазначені у Тендерній документації, може забезпечити реалізацію зазначених у ТД вимог — таких як захист даних, візуалізація, прийом телеметрії, обробка подій, керування пристроями, масштабування, інтеграція з зовнішніми сервісами — за допомогою власних або відкритих технологічних рішень, які повністю відповідають очікуваному результату закупівлі.
До того ж замовник вказав у документації (додаток 3 пункт 6.2):
Учасник процедури закупівлі повинен до підписання договору надати запропоноване програмне забезпечення для перевірки на відповідність технічним вимогам, про що учасник надає гарантійний лист від Власника програмного забезпечення із зазначенням ідентифікатора закупівлі.
Відповідно до цього пункту у замовника буде можливість ознайомитися з програмним рішенням і переконатися у його працездатності та можливості Суб'єкта оскарження виконати даний договір.
Вимога щодо збігу саме перших 1–4 цифр коду ДК не відображає суті аналогічності.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів повинно визначатися за змістом предмета договору, а не лише за кодом класифікатора.
Тобто якщо предмет договору за змістом ідентичний або подібний до предмета закупівлі, він повинен визнаватися аналогічним, навіть якщо його код ДК відрізняється у межах 1–4 цифр.
Таким чином, вимога Замовника є формальною та не відповідає суті Закону.
Вимога Замовника надати копії повністю виконаних договорів (не менше двох) за період 2020–2025 років, видаткові наклади та/або акти приймання-передачі, платіжні інструкції (або виписки, або квитанції про оплату, або платіжні доручення), що підтверджують повну оплату за такими договорами, є надмірно формальною та необґрунтованою. Таке підтвердження може містити комерційно чутливі дані та не завжди є єдиним способом підтвердження досвіду.
Для підтвердження аналогічного досвіду учасник може надавати лист-відгук від замовника аналогічного договору, який підтверджує фактичне виконання послуги та якість наданих робіт. Такий підхід відповідає принципам рівного доступу, недискримінації учасників та дозволяє захистити комерційну інформацію учасника, не обмежуючи його право брати участь у процедурі закупівл [Закон України «Про публічні закупівлі», ст.5 ч.4, ст.22 ч.4.
Висновок:
Встановлення Замовником вимог щодо:
- укладення аналогічних договорів лише та вказанням ідентифікатора закупівлі у системі Prozorro
- визначення мінімальної суми аналогічного договору не менше 50% очікуваної вартості
- вказання суми договору
- обов’язкового збігу 1–4 цифр коду ДК,
- подання аналогічного договору на суму, яка повинна бути не менше п’ятдесяти відсотків від розміру очікуваної вартості закупівлі.
- подання видаткової накладної та або акт приймання-передачі, платіжну інструкцію (або виписку, або квитанцію про оплату, або платіжне доручення) з вказаними сумами
є такими, що порушують частину 4 статті 5 та частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки обмежують конкуренцію, звужують коло потенційних учасників і призводять до дискримінації суб’єктів господарювання.
«На підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів учасник повинен надати інформацію у довільній формі із зазначенням найменування покупця (замовника, ліцензіата), суми договору, дати укладання договору (у період 2020–2025 років), номеру договору, ідентифікатор закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро), предмет договору.
Крім того, аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1–4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1–4 цифри коду ДК, обраного Замовником для даної закупівлі.
Інформація повинна бути надана щодо щонайменше 2 аналогічних договорів.
Аналогічним договором буде вважатися той договір, який укладено із замовником, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а також на суму, яка повинна бути не менше п’ятдесяти відсотків від розміру очікуваної вартості закупівлі
На підтвердження вказаного, та інформації зазначеної учасником у довільній формі про досвід виконання аналогічних договорів, останній повинен надати копії повністю виконаних договорів (не менше двох) у період 2020-2025 років, видаткову накладу та або акт приймання-передачі, платіжну інструкцію (або виписку, або квитанцію про оплату, або платіжне доручення), що підтверджує повну оплату за такими договорами.»
Умова надання ідентифікатора закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро) є обмежувальною.
Частина 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Досвід виконання аналогічних договорів може бути підтверджений не лише договорами, укладеними в системі Prozorro із “замовниками”, а й з іншими юридичними особами приватного чи публічного сектору.
Така вимога необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників лише тими, хто вже мав справу із державними чи муніципальними замовниками, чим порушується принцип рівного доступу та вільної конкуренції [Закон України «Про публічні закупівлі», ст.22 ч.4]
Встановлення мінімальної суми аналогічного договору у розмірі не менше 50% від очікуваної вартості є невиправданим бар’єром.
Закон не передбачає права Замовника вимагати, щоб аналогічний договір був виконаний на суму, співмірну із половиною очікуваної вартості закупівлі.
Така вимога не є об’єктивним підтвердженням досвіду чи спроможності учасника виконати договір, а лише штучно звужує конкуренцію.
Практика АМКУ неодноразово визнавала подібні умови дискримінаційними.
Замовник не обґрунтував встановлення мінімальної суми аналогічного договору у розмірі 50% від очікуваної вартості закупівлі. Вимога не містить об’єктивних критеріїв, які б свідчили про її необхідність для підтвердження досвіду або спроможності учасника виконати договір. Така умова є формальною та штучно обмежує конкуренцію, що суперечить частині 4 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»
Постачання IoT-платформи за своєю суттю є постачанням програмного забезпечення. Вартість такого постачання залежить від кількості ліцензій, які можуть суттєво впливати на загальну суму договору. Тому, якщо в аналогічному договорі була зазначена менша сума, це не свідчить про відсутність спроможності суб’єкта оскарження виконати послугу з постачання та впровадження програмного забезпечення, оскільки обсяг ліцензій та умов постачання може відрізнятися, не змінюючи суті наданої послуги.
Варто зазначити, що на звернення Суб’єкта оскарження до Замовника через майданчик Прозорро щодо можливості подання договорів із прихованими комерційно чутливими даними, Замовник у своїй відповіді фактично суперечить сам собі.
Зокрема, Замовник зазначає, що у випадку, якщо договір укладено з приватним контрагентом, учасник може позначити комерційно чутливі дані відповідно до Закону, але це «не звільняє його від обов’язку надати документи, які підтверджують досвід і суму виконання договору».
Таке твердження є взаємовиключним, адже сума виконання договору може становити комерційну таємницю. В договорі може міститися різне програмне забезпечення, різна кількість ліцензій, специфічні умови постачання або сервісного супроводу. Розкриття загальної суми може опосередковано розкрити вартість однієї ліцензії або конкретних послуг, що є комерційно чутливою інформацією.
Більше того, у випадку постачання IoT-платформи сума договору не може об’єктивно свідчити про досвід або масштабність виконаних робіт, оскільки вартість таких рішень формується з великої кількості змінних чинників, які у кожного замовника різні. Наприклад:
- кількість підключених пристроїв та ліцензій користувачів;
- наявність або відсутність модулів аналітики, візуалізації, машинного навчання;
- тип розгортання (on-premise, hybrid або cloud);
- рівень інтеграції з існуючими системами та обсяг кастомізації;
тривалість сервісної підтримки та оновлень.
Тобто, навіть договори з однаковим функціональним результатом можуть суттєво відрізнятися за сумою. Відповідно, вимога Замовника про розкриття вартості не дає можливості оцінити реальний досвід учасника, але натомість змушує розкривати комерційну інформацію, що не має практичного значення для підтвердження кваліфікації.
Слід зазначити, що на ринку існують компанії, які не публікують вартість свого програмного забезпечення відкрито для загалу. Наприклад, компанія Cellebrite та її продукт Pathfinder (https://cellebrite.com/en/pathfinder/) не надають цінову інформацію на своє ПЗ у відкритому доступі. Щоб дізнатися вартість, потенційний клієнт змушений подати запит на демо-презентацію та окремо отримати цінову пропозицію, підписавши угоду про нерозголошення (NDA). Це видно на скріншотах. Сторінка не містить інформації про ціну, навпаки після натиску подивитися демо відкривається форма для реєстрації. Після цього на пошту приходить лист з проханням підписати договір про нерозголошення (NDA).
Аналогічні підходи застосовують й інші виробники спеціалізованого програмного забезпечення. Тобто вимога Замовника розкривати суму виконаного договору для підтвердження досвіду є необґрунтованою та суперечить принципу захисту комерційної таємниці. Вона штучно обмежує коло учасників, які володіють досвідом роботи з комерційним ПЗ, ціна на яке не розкривається публічно, але яке повністю відповідає предмету закупівлі.
Наше підприємство має необхідний досвід виконання аналогічних договорів за змістом предмета закупівлі, проте не може відповідати штучно обмежувальним умовам Замовника, що порушує його право на рівну участь у процедурі закупівлі.
ФОП "Сауляк М" (Суб’єкт оскарження) спроможний надати Замовнику послугу з постачання та впровадження IoT-платформи із усіма необхідними функціональними можливостями, які зазначені у Тендерній документації, може забезпечити реалізацію зазначених у ТД вимог — таких як захист даних, візуалізація, прийом телеметрії, обробка подій, керування пристроями, масштабування, інтеграція з зовнішніми сервісами — за допомогою власних або відкритих технологічних рішень, які повністю відповідають очікуваному результату закупівлі.
До того ж замовник вказав у документації (додаток 3 пункт 6.2):
Учасник процедури закупівлі повинен до підписання договору надати запропоноване програмне забезпечення для перевірки на відповідність технічним вимогам, про що учасник надає гарантійний лист від Власника програмного забезпечення із зазначенням ідентифікатора закупівлі.
Відповідно до цього пункту у замовника буде можливість ознайомитися з програмним рішенням і переконатися у його працездатності та можливості Суб'єкта оскарження виконати даний договір.
Вимога щодо збігу саме перших 1–4 цифр коду ДК не відображає суті аналогічності.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів повинно визначатися за змістом предмета договору, а не лише за кодом класифікатора.
Тобто якщо предмет договору за змістом ідентичний або подібний до предмета закупівлі, він повинен визнаватися аналогічним, навіть якщо його код ДК відрізняється у межах 1–4 цифр.
Таким чином, вимога Замовника є формальною та не відповідає суті Закону.
Вимога Замовника надати копії повністю виконаних договорів (не менше двох) за період 2020–2025 років, видаткові наклади та/або акти приймання-передачі, платіжні інструкції (або виписки, або квитанції про оплату, або платіжні доручення), що підтверджують повну оплату за такими договорами, є надмірно формальною та необґрунтованою. Таке підтвердження може містити комерційно чутливі дані та не завжди є єдиним способом підтвердження досвіду.
Для підтвердження аналогічного досвіду учасник може надавати лист-відгук від замовника аналогічного договору, який підтверджує фактичне виконання послуги та якість наданих робіт. Такий підхід відповідає принципам рівного доступу, недискримінації учасників та дозволяє захистити комерційну інформацію учасника, не обмежуючи його право брати участь у процедурі закупівл [Закон України «Про публічні закупівлі», ст.5 ч.4, ст.22 ч.4.
Висновок:
Встановлення Замовником вимог щодо:
- укладення аналогічних договорів лише та вказанням ідентифікатора закупівлі у системі Prozorro
- визначення мінімальної суми аналогічного договору не менше 50% очікуваної вартості
- вказання суми договору
- обов’язкового збігу 1–4 цифр коду ДК,
- подання аналогічного договору на суму, яка повинна бути не менше п’ятдесяти відсотків від розміру очікуваної вартості закупівлі.
- подання видаткової накладної та або акт приймання-передачі, платіжну інструкцію (або виписку, або квитанцію про оплату, або платіжне доручення) з вказаними сумами
є такими, що порушують частину 4 статті 5 та частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки обмежують конкуренцію, звужують коло потенційних учасників і призводять до дискримінації суб’єктів господарювання.
×
-
Назва доказу:
Скріншот з сайту виробника програмного забезпечення
-
Повʼязаний документ:
звяжіться_з_нами.png
-
-
Назва доказу:
Скріншот з сайту виробника програмного забезпечення
-
Повʼязаний документ:
запит_на_демо.png
-
-
Назва доказу:
Скріншот з сайту виробника програмного забезпечення
-
Повʼязаний документ:
форма_реєстрації.png
-
-
Назва доказу:
Скріншот з сайту виробника програмного забезпечення
-
Повʼязаний документ:
no_pricing_only_form.png
-
-
Назва доказу:
Скріншот з сайту виробника програмного забезпечення
-
Повʼязаний документ:
pathfinder_demo.png
-
-
Назва доказу:
Тендерна документація Замовника, яка містить дискримінаційні вимоги
-
Повʼязаний документ:
Тендерна документація _восстанов.doc
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом: - вилучення вимоги щодо вказання суми договору та ідентифікатор закупівлі, за результатом якої було укладено договір (вказаний у системі Прозорро), - вилучення вимоги щодо мінімальної суми аналогічного договору не менше 50% очікуваної вартості; - уточнення визначення «аналогічного договору» відповідно до предмета закупівлі за змістом, а не виключно за кодом ДК. - врахування можливості підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів через лист-відгук від замовника аналогічного договору як альтернативний варіант підтвердження, без надання комерційно чутливої інформації та додавання відповідного пункту в документацію.
Порядковий номер пункту скарги:
2
Номер:
ec70f6cec7b748fcad2944c582924a5d
Заголовок пункту скарги:
Аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1-4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1-4 цифри коду ДК, обраного замовником для даної закупівлі.
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
В додатку 3 тендерної документації пункт 5.1 зазначено: «Аналогічним вважається той договір, предмет якого (що вказано в самому договорі чи в його додатках) за 1-4 цифрою коду ДК збігається із показниками 1-4 цифри коду ДК, обраного замовником для даної закупівлі».
Замовник визначив код 48210000-3: «Пакети мережевого програмного забезпечення» для закупівлі «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи для функціонування системи онлайн-моніторингу». Проте зазначений код не відповідає дійсності, оскільки предмет закупівлі не є мережевим програмним забезпеченням, а стосується спеціалізованої IoT-платформи для збору та обробки телеметричних даних.
Крім того, Замовник у ТД обмежив можливість надання аналогічного договору лише тими, що повністю збігаються за предметом «постачання програмного забезпечення», фактично звужуючи коло потенційних учасників до тих, хто надавав саме такі послуги в минулому, без урахування інших технологічно еквівалентних рішень.
Таким чином, вимога Замовника щодо коду ДК та предмету договору:
не відповідає реальному предмету закупівлі;
створює дискримінаційні умови для учасників, які можуть надати еквівалентне програмне забезпечення або IoT-рішення, але не мали договорів саме з кодом 48210000-3;
обмежує конкуренцію та порушує принцип рівного ставлення до всіх учасників закупівлі, передбачений частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогами частини 2 статті 22 Закону.
Мережеве програмне забезпечення — це узагальнений термін, що охоплює програмні продукти і рішення, призначені для налаштування, керування, моніторингу, захисту та оптимізації комп’ютерних мереж.
Компанія Cisco Systems є одним із провідних світових виробників мережевого програмного забезпечення (network software) (https://www.cisco.com/site/us/en/products/networking/software/index.html), тобто програмних продуктів, що забезпечують функції керування, автоматизації, моніторингу, захисту та оптимізації мережевої інфраструктури.
Серед прикладів таких продуктів Cisco можна навести:
Cisco DNA Software (для SD‑WAN, маршрутизації, управління комутацією) — “Networking & Cloud … Cisco DNA Software for SD‑WAN and Routing”
Cisco Meraki Dashboard (хмарне рішення для управління мережевими пристроями, комутацією і безпекою)
Cisco IOS XR (мережевий операційний системний пакет для маршрутизаторів)
Cisco NX‑OS (мережевий ОС для комутаторів/центрів обробки даних)
Cisco Prime Network Registrar (пакет програм для DHCP, DNS та мережевого управління)
Це дає змогу побачити: коли закупівля стосується «пакетів мережевого програмного забезпечення», то йдеться саме про подібні класи програмних продуктів — системи управління мережею, маршрутизації, комутації, WAN/SD‑WAN, мережевої безпеки, хмарного мережевого керування.
За визначенням Cisco Systems: «Мережеве програмне забезпечення дозволяє контролювати, керувати та моніторити мережі» («networking software enables the control, management, and monitoring of networks». https://www.cisco.com/site/us/en/learn/topics/networking/what-is-networking-software.html)
Зокрема, мережеве програмне забезпечення може включати:
засоби моніторингу і управління станом мережі та обладнання;
програмне керування маршрутами, комутацією, політиками якості обслуговування (QoS);
системи безпеки мережі: firewall‑програми, системи виявлення/запобігання вторгненням (IDS/IPS), контролю доступу;
програмні рішення для віртуалізації мережі (SDN / NFV), коли програмний компонент суттєво відділений від апаратури.
Таким чином, коли у закупівельній документації для предмету «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу» вказано код «48210000‑3 Пакети мережевого програмного забезпечення», слід звернути увагу на такі моменти:
- поняття «мережеве програмне забезпечення» за змістом стосується, перш за все, програмних засобів для керування, моніторингу, захисту та оптимізації мережевої інфраструктури;
- запропонований предмет закупівлі (IoT‑платформа для онлайн‑моніторингу телеметричних даних) за своєю функціональною суттю не належить безпосередньо до класичних «мережевих програмних продуктів», як‑от системи управління комутацією, маршрутизацією, QoS чи SDN;
Відсутня відповідність між функціональним призначенням закупівлі та типовим змістом «мережевого програмного забезпечення».
Код 48210000‑3 чітко відображає закупівлю продукту чи пакету, який призначений для мережевої інфраструктури (networking software) — тобто програмне забезпечення, що працює в мережевому середовищі, пов’язане з маршрутизацією, комутацією, мережевими сервісами, захистом мережі тощо.
Предмет закупівлі — «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу». Ця позиція має суттєво інший функціонал: збір і обробка телеметричних даних, IoT‑платформа, моніторинг.
Предмет закупівлі спеціалізована IoT‑платформа, яка може містити програмні модулі, телеметрію, аналітику, інтеграцію з обладнанням і т.д.
Таким чином, застосування цього коду може бути необґрунтованим: замовник фактично відносить закупівлю до категорії мережевих програмних продуктів, хоча її предмет — інший. Це створює підґрунтя для аргументу про невідповідність класифікації й потенційне звуження конкуренції.
За таких умов, взяти участь у Закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які спроможні надати «Послуги з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу», але при цьому мають у своїй історії договори саме за кодом ДК 48210000‑3 («Пакети мережевого програмного забезпечення»), що фактично вимагає від учасників надання мережевого програмного забезпечення класу Cisco (Cisco DNA, Meraki, IOS XR, NX‑OS тощо), хоча предмет закупівлі — IoT‑платформа — має інше функціональне призначення. Це є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Суб’єкта оскарження.
Згідно п.3 частини 2 Статті 22 Закону «Про публічні закупівлі», технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимоги про те, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина 4 статті 5 Закону).
Згідно вимог частини 4 Статті 22 Закону «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників…».
Суб’єкт оскарження, тобто ФОП "Сауляк М", спроможний надати Замовнику послугу «постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи» у повному обсязі, проте не в змозі виконати окремі обмежувальні вимог Замовника щодо коду ДК та формулювання «аналогічний договір», що суперечить Закону та порушує права на чесну, неупереджену конкуренцію.
Замовник визначив код 48210000-3: «Пакети мережевого програмного забезпечення» для закупівлі «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи для функціонування системи онлайн-моніторингу». Проте зазначений код не відповідає дійсності, оскільки предмет закупівлі не є мережевим програмним забезпеченням, а стосується спеціалізованої IoT-платформи для збору та обробки телеметричних даних.
Крім того, Замовник у ТД обмежив можливість надання аналогічного договору лише тими, що повністю збігаються за предметом «постачання програмного забезпечення», фактично звужуючи коло потенційних учасників до тих, хто надавав саме такі послуги в минулому, без урахування інших технологічно еквівалентних рішень.
Таким чином, вимога Замовника щодо коду ДК та предмету договору:
не відповідає реальному предмету закупівлі;
створює дискримінаційні умови для учасників, які можуть надати еквівалентне програмне забезпечення або IoT-рішення, але не мали договорів саме з кодом 48210000-3;
обмежує конкуренцію та порушує принцип рівного ставлення до всіх учасників закупівлі, передбачений частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогами частини 2 статті 22 Закону.
Мережеве програмне забезпечення — це узагальнений термін, що охоплює програмні продукти і рішення, призначені для налаштування, керування, моніторингу, захисту та оптимізації комп’ютерних мереж.
Компанія Cisco Systems є одним із провідних світових виробників мережевого програмного забезпечення (network software) (https://www.cisco.com/site/us/en/products/networking/software/index.html), тобто програмних продуктів, що забезпечують функції керування, автоматизації, моніторингу, захисту та оптимізації мережевої інфраструктури.
Серед прикладів таких продуктів Cisco можна навести:
Cisco DNA Software (для SD‑WAN, маршрутизації, управління комутацією) — “Networking & Cloud … Cisco DNA Software for SD‑WAN and Routing”
Cisco Meraki Dashboard (хмарне рішення для управління мережевими пристроями, комутацією і безпекою)
Cisco IOS XR (мережевий операційний системний пакет для маршрутизаторів)
Cisco NX‑OS (мережевий ОС для комутаторів/центрів обробки даних)
Cisco Prime Network Registrar (пакет програм для DHCP, DNS та мережевого управління)
Це дає змогу побачити: коли закупівля стосується «пакетів мережевого програмного забезпечення», то йдеться саме про подібні класи програмних продуктів — системи управління мережею, маршрутизації, комутації, WAN/SD‑WAN, мережевої безпеки, хмарного мережевого керування.
За визначенням Cisco Systems: «Мережеве програмне забезпечення дозволяє контролювати, керувати та моніторити мережі» («networking software enables the control, management, and monitoring of networks». https://www.cisco.com/site/us/en/learn/topics/networking/what-is-networking-software.html)
Зокрема, мережеве програмне забезпечення може включати:
засоби моніторингу і управління станом мережі та обладнання;
програмне керування маршрутами, комутацією, політиками якості обслуговування (QoS);
системи безпеки мережі: firewall‑програми, системи виявлення/запобігання вторгненням (IDS/IPS), контролю доступу;
програмні рішення для віртуалізації мережі (SDN / NFV), коли програмний компонент суттєво відділений від апаратури.
Таким чином, коли у закупівельній документації для предмету «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу» вказано код «48210000‑3 Пакети мережевого програмного забезпечення», слід звернути увагу на такі моменти:
- поняття «мережеве програмне забезпечення» за змістом стосується, перш за все, програмних засобів для керування, моніторингу, захисту та оптимізації мережевої інфраструктури;
- запропонований предмет закупівлі (IoT‑платформа для онлайн‑моніторингу телеметричних даних) за своєю функціональною суттю не належить безпосередньо до класичних «мережевих програмних продуктів», як‑от системи управління комутацією, маршрутизацією, QoS чи SDN;
Відсутня відповідність між функціональним призначенням закупівлі та типовим змістом «мережевого програмного забезпечення».
Код 48210000‑3 чітко відображає закупівлю продукту чи пакету, який призначений для мережевої інфраструктури (networking software) — тобто програмне забезпечення, що працює в мережевому середовищі, пов’язане з маршрутизацією, комутацією, мережевими сервісами, захистом мережі тощо.
Предмет закупівлі — «Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу». Ця позиція має суттєво інший функціонал: збір і обробка телеметричних даних, IoT‑платформа, моніторинг.
Предмет закупівлі спеціалізована IoT‑платформа, яка може містити програмні модулі, телеметрію, аналітику, інтеграцію з обладнанням і т.д.
Таким чином, застосування цього коду може бути необґрунтованим: замовник фактично відносить закупівлю до категорії мережевих програмних продуктів, хоча її предмет — інший. Це створює підґрунтя для аргументу про невідповідність класифікації й потенційне звуження конкуренції.
За таких умов, взяти участь у Закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які спроможні надати «Послуги з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно‑телеметричної IoT‑платформи для функціонування системи онлайн‑моніторингу», але при цьому мають у своїй історії договори саме за кодом ДК 48210000‑3 («Пакети мережевого програмного забезпечення»), що фактично вимагає від учасників надання мережевого програмного забезпечення класу Cisco (Cisco DNA, Meraki, IOS XR, NX‑OS тощо), хоча предмет закупівлі — IoT‑платформа — має інше функціональне призначення. Це є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Суб’єкта оскарження.
Згідно п.3 частини 2 Статті 22 Закону «Про публічні закупівлі», технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимоги про те, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина 4 статті 5 Закону).
Згідно вимог частини 4 Статті 22 Закону «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників…».
Суб’єкт оскарження, тобто ФОП "Сауляк М", спроможний надати Замовнику послугу «постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи» у повному обсязі, проте не в змозі виконати окремі обмежувальні вимог Замовника щодо коду ДК та формулювання «аналогічний договір», що суперечить Закону та порушує права на чесну, неупереджену конкуренцію.
×
-
Назва доказу:
Скріншот з офіційного сайту виробника мережевого програмного забезпечення.
-
Повʼязаний документ:
cisco_definition.png
-
-
Назва доказу:
Тендерна документація Замовника, яка містить дискримінаційні вимоги
-
Повʼязаний документ:
Тендерна документація _восстанов.doc
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
Просимо Комісію зобов’язати Замовника внести наступні зміни в тендерну документацію Замовника: - уточнити визначення «аналогічного договору» відповідно до предмета закупівлі за змістом, а не виключно за кодом ДК;
Запити Органу оскарження
Номер:
8b25c7bb7e9c4987a37d2f28ba04ff62
Тема запиту:
Складність проекту
Текст запиту:
Основним аргументом замовника щодо не внесення змін до тендерної документації є наступне твердження "... учасник мав досвід реалізації з постачання подібних програмних рішень відповідного рівня складності."
У тендерній документації замовник також вказав наступне:
5.1. Вимоги до розробки
- Відсутні
5.2. Вимоги до передачі
Передача (постачання) ліцензій програмного забезпечення здійснюється Учасником (Постачальником) шляхом надсилання електронних ключів активації на електронну адресу Замовника, вказану у договорі. Інсталяція (розміщення) програмного забезпечення відбувається на фізичних/віртуальних потужностях (серверах) Замовника. Активація програмного забезпечення здійснюється автоматично у кабінеті адміністратора. Постачальник забезпечує надання Замовнику консультативного та практичного супроводу з питань завантаження дистрибутивних файлів, встановлення та налаштування програмного забезпечення.
Програмне забезпечення платформи має бути розгорнутим на серверах Замовника.
IoT-платформа повинна підтримувати горизонтальне масштабування та балансування навантаження. Необхідно забезпечити можливість розгортання кількох кластерів серверів для досягнення високої відмовостійкості, розподілу навантаження між модулями та реалізації безперервної роботи з можливістю подальшого масштабування системи відповідно до зростання кількості пристроїв або обсягів даних.
Розгортання платформи має здійснюватися з використанням систем віртуалізації або контейнеризації.
З огляду на вище згадані факти повідомляємо:
- постачання здійснюється шляхом надання електронних ключів активації;
- встановлення виконується Замовником на власних серверах;
- активація відбувається автоматично через кабінет адміністратора
Постачальник лише надає консультаційний супровід під час інсталяції.
Таким чином, зазначені дії не передбачають складних процесів розробки або індивідуальної адаптації програмного коду, що характерно для “проектів під замовлення”. У даному випадку Постачальник не створює нове ПЗ, а передає вже готовий продукт, який:
- може постачатися у вигляді виконуваного файлу (інсталяційного пакету), що запускається стандартним способом, або
- у вигляді контейнера (наприклад, Docker-образу), який розгортається однією командою, що є типовою і простою процедурою для будь-якого сучасного ІТ-продукту.
Рішення, яке ми плануємо запропонувати побудоване на базі Kubernets (кубурнетіс). Kubernets - це програмний продукт, який дозволяє масштабувати застосунки горизонтально та вертикально. Детальніше видно на скріншоті kubernets_scalling.png
Також згадане рішення може бути розгорнути як і на мікросервісній основі, так і на монолітній із застосуванням одного сервера.
Отже рішення відповідає вимогам замовника.
Про складність розгортання:
- для запуску на одному сервері достатьно запустити виконувальний файл, сервіси будуть доступні за посиланням з будь-якого браузера
- для запуску на кластері потрібно запустити скрипт, який виконає потрібні дії. Далі адміністратор може додавати вузли до кластера самостійно. Інформація про те, як додавати вузли є на скріншоті kubernets_add_worker_node.png
- масштабування за замовчуванням відбувається автоматично залежно від налаштованих параметрів.
На основі вище наведених фактів складність розгортання програмного продукту є не такою складною, як зазначає замовник.
Щодо необхідності кластеризації:
Замовник в тендерній документації в додатку 3 (технічні вимоги) наводить наступну вимогу: програмного забезпечення з підтримкою 2000 датчиків/сенсорів/лічильників та необмеженої кількості користувачів.
Проте відсутні будь-які розрахунки та обгрунтування необхідності наявності кластеру серверів, адже програмний продукт може бути розгорнутий на одному сервері з ізоляцією кожного процесу, підсистеми, що значно спрощує і розгортання та подальшу підтримку, а також залучення додаткових адміністраторів, загалом складність проекту та відповідно затрати.
Дата опублікування:
12.11.2025 15:11
Номер:
32e6b7a262e346a1a9f73129953a967e
Тема запиту:
Згадки про компанію
Текст запиту:
Будь-які згадки "Суб'єкт оскарження, учасник, наша компанія" та інші стосуються ФОП "Сауляк М", що займається розробкою та впровадженням програмного забезпечення.
Дата опублікування:
12.11.2025 12:18
Номер:
89d0b23a9ce84761bca047cfd6d49038
Тема запиту:
пояснення на відповіді замовника
Текст запиту:
Замовник не розглядає суми аналогічного договору як єдиний критерій. Вимога щодо зазначення суми аналогічного договору є допоміжним показником, який у поєднанні з описом предмета договору, актами та замовником, дає цілісне уявлення про реальний потенціал учасника для можливості надання послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи для системи онлайн-моніторингу обліку енергоресурсів.
- якщо не розглядаєте - внесіть зміни у тендерну документацію
«Замовник може вимагати інформацію про вартість виконаних аналогічних договорів у випадку, якщо це прямо впливає на можливість оцінити масштабність, реальність виконання договору та підтвердити досвід учасника. При цьому така вимога не вважається дискримінаційною, якщо не розкриває внутрішніх комерційних деталей договору».
- ми повідомляли, що це розкриває внутрішні комерційні деталі договору.
У випадку ж договорів із приватними контрагентами, Замовник не позбавляє учасника права знеособити або приховати чутливі елементи комерційної інформації (наприклад, кількість ліцензій, вартість одиниці, технічні параметри тощо), але при цьому загальна сума договору має бути зазначена. Саме ця інформація є мінімально необхідною для об’єктивного підтвердження досвіду і не розкриває цінову політику чи структуру ПЗ.
- якщо потрібно переконатися у спроможності підприємства - встановіть дохід підприємства наприклад у 2 мільйони грн за попередній звітній період. Не зрозуміло як сума договору впливає на можливість оцінити досвід на постачання програмного забезпечення, адже процес постачання ідентичний для малих чи великих сум. Ви намагаєтеся вибудувати якісь складні конструкції, є програмне забезпечення - ми готові його поставити. сума не дорівнює складність. досвід підтверджується багатьма іншими способами. Така надмірна кількість умов порівняно з іншими закупівлями відштовхує учасників.
Якщо аналогічний договір укладено із замовником у розумінні Закону “Про публічні закупівлі”, інформація про суму такого договору вже є публічно доступною в системі Prozorro.
Тому для таких випадків посилання на комерційну таємницю є необґрунтованим.
- ми не говорили про такі випадки, говорилося про договори з приватними підприємствами
Для закупівлі програмного рішення — “Послуга з постачання програмного забезпечення з впровадженням та налаштуванням програмно-телеметричної IoT-платформи для системи онлайн-моніторингу обліку енергоресурсів”, важливо підтвердити, що учасник мав досвід реалізації з постачання подібних програмних рішень відповідного рівня складності.
- Сума договору не завжди відображає складність. Проект на 1 млн грн може бути простим (просто купівля ліцензій), а складний проект з інтеграцією може коштувати менше. Це дискримінація, бо учасники з великим досвідом у складних рішеннях, але з меншими бюджетами проектів, автоматично відсіюються. По суті, це спосіб обмежити коло учасників — тільки ті, хто працював із великими контрактами, проходять.
Метою вимоги про зазначення суми договору є перевірка масштабності, обсягу та реальності надання подібного виду послуг, а не розкриття внутрішньої структури ціноутворення учасника.
- у вас у вимогах є пункт про попереднє ознайомлення. учасник може не бути виробником. До того ж це звужує коло потенційних учасників, надайте альтернативні шляхи підтвердження, адже Ви як розпорядник бюджетних коштів повинні бути зацікавлені у кращих пропозиціях з меншими цінами. Читайте попередній пункт, це дискримінація, якщо мова про постачання програмного забезпечення. Реальність надання послуг показується багатьма іншими факторами. Ми як учасник за договором матимемо обов'язки і нестимемо за це відповідальність.
Дата опублікування:
12.11.2025 00:45