-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії
Завершена
750 000.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 7 500.00 UAH
мін. крок: 1% або 7 500.00 UAH
Період оскарження:
21.07.2025 15:03 - 15.08.2025 00:00
Скарга
Виконана замовником
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні вимоги Замовника ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Номер:
b3837a6d6b9f4698ae779acb3176946d
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-07-21-007103-a.a1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні вимоги Замовника ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Скарга:
Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей).
21 липня 2025 року Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України (далі — Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту – Особливості), оголосило процедуру закупівлі (відкриті торги з урахуванням Особливостей), класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, ідентифікатор закупівлі: ua-2025-07-21-007103-a за найменуванням: «Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії».
Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника від «21» липня 2025 року, переконані у тому, що ряд вимог, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНЕЛЬ» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію.
Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону.
Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю.
Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні.
Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація.
Проте, на думку скаржника, документація містить дискримінаційні вимоги до учасників процедури закупівлі, що грубо порушує процедуру закупівлі згідно норм чинного законодавства України, саме:
- Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі – Закон);
- Постанови №1178 від 12 жовтня 2022 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Пов'язані документи:
Учасник
- Аналогічні договори.pdf 26.07.2025 14:21
- Витяг ЄДР.pdf 26.07.2025 14:21
- Декларация відповідності мат тех бази.pdf 26.07.2025 14:21
- дефектний акт.PDF 26.07.2025 14:21
- Ліцензування.pdf 26.07.2025 14:21
- Довідка працівники.pdf 26.07.2025 14:21
- ДОГОВІРНА ЦІНА ФАКТУМА.pdf 26.07.2025 14:21
- Додаток 8 ТД.PDF 26.07.2025 14:21
- рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf 26.07.2025 14:21
- Скарга на умови ТД.pdf 26.07.2025 14:21
- Скарга на умови ТД.doc 26.07.2025 14:21
- СБУ 27 договір та лист.pdf 26.07.2025 14:21
- Рішення від 30.12.2024 № 20852.pdf 26.07.2025 14:21
- Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf 26.07.2025 14:21
- Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf 26.07.2025 14:21
- Обучения.pdf 26.07.2025 14:21
- sign.p7s 26.07.2025 14:28
- Скарга на умови ТД Кінцева редакція.pdf 27.07.2025 16:20
- Скарга на умови ТД Кінцева редакція.doc 27.07.2025 16:20
- рішення від 29.07.2025 № 11702.pdf 29.07.2025 16:16
- Інформація про резолютивну частину рішення від 06.08.2025 № 12138.pdf 07.08.2025 15:00
- рішення від 06.08.2025 № 12138.pdf 11.08.2025 11:11
- Лист пояснення по скарзі ТОВ "ГРАНЕЛЬ" 31.07.2025 10:28
- Лист пояснення по скарзі ТОВ "ГРАНЕЛЬ" 31.07.2025 10:31
Дата прийняття скарги до розгляду:
26.07.2025 14:33
Дата розгляду скарги:
06.08.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
29.07.2025 16:16
Дата прийняття рішення про вирішення скарги:
11.08.2025 11:13
Дата виконання рішення Замовником:
11.08.2025 19:59
Коментар замовника щодо усунення порушень:
Рішення №12138 від 06 серпня 2025 року виконано в повному обсязі.
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
f674b93292f446d1889dafdb015dd59b
Заголовок пункту скарги:
ПУНКТ 1.
Відповідно до ст.4-5 Додатку 8 Тендерної документації, Замовник зазначає:
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
ПУНКТ 1.
Відповідно до ст.4-5 Додатку 8 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Учасник повинен надати в складі пропозиції:
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління якістю згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему екологічного управління згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління щодо протидії корупції згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 37001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»..»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:
Замовник одночасно вимагає від учасників чинні сертифікати ISO 45001, 9001, 14001 та 37001, видані лише органом, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) за сферою «Будівництво», і додає вимогу надати первинний/повторний звіт аудитора. Такий «пакет» виходить далеко за межі того, що реально потрібне для виконання договору, і порушує засадничі норми публічних закупівель.
Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє ставити кваліфікаційні умови лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для якісного виконання договору. Жоден із чотирьох стандартів ISO не є обов’язковим для всіх видів будівельних робіт, а отже вимога одночасно усіх сертифікатів є завищеною та непропорційною
Додатково Мінекономіки зазначає, що сертифікація ISO в Україні носить добровільний характер і може коштувати десятки тисяч гривень, а її оформлення триває не менше місяця
Законодавство не зобов’язує користуватися саме сертифікатами, виданими органами, акредитованими НААУ. Це прямо відзначає практика Антимонопольного комітету: дискримінаційною є саме вимога «виданий виключно акредитованим органом НААУ», бо вона викидає з ринку іноземні та інші компетентні сертифікаційні структури
Більше того, Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» запроваджує принцип добровільності акредитації — держава не може змусити бізнес звертатися лише до «своїх» ООВ.
Перелік НААУ показує, що стандарт ISO 37001 («Протидія корупції») охоплюють лише поодинокі органи сертифікації; прикладом є запис 80123 у реєстрі, де ISO 37001 згадано разом із кількома екологічними та якісними стандартами
Вимога «ISO 37001 + сфера “Будівництво”» фактично зводить потенційних учасників до кількох підприємств, що прямо суперечить принципу добросовісної конкуренції (ст. 5 Закону).
Замовник просить не лише сертифікат, а й повний звіт аудитора. Такі документи містять конфіденційні бізнес‑процеси й персональні дані працівників, не передбачені законодавством для підтвердження кваліфікації. Частина 11 статті 26 Закону забороняє вимагати від учасників непередбачені законом папери; їх ненадання не може бути підставою для відхилення
Колегія АМКУ неодноразово визнавала подібні ISO‑обмеження дискримінаційними: рішення № 8809‑р/пк‑пз: вимога одночасно ISO 45001 і OHSAS 18001 порушує ст. 5 і ст. 22 Закону; рішення № 11323‑р/пк‑пз та № 9206‑р/пк‑пз: сертифікати, прив’язані до конкретного КВЕД чи вузької сфери, звужують коло учасників ; рішення № 5706‑р/пк‑пз (10.04.2025): замовник не довів критичну потребу саме в ДСТУ ISO 9001:2015, тож вимогу визнано дискримінаційною.
Оформлення кожного сертифіката коштує від 30 000 ₴ і займає щонайменше місяць — стаття Prozorro‑Інфобоксу прямо попереджає, що численні ISO‑вимоги створюють фінансові бар’єри й призводять до оскаржень, як доказ додаєтьбся
У воєнний час, коли строки торгів суттєво скорочені (постанова КМУ № 1178), встигнути зібрати такий пакет документів практично нереально.
Вимога надати усі чотири сертифікати ISO (45001, 9001, 14001, 37001) від органу НААУ «Будівництво» разом із аудит‑звітами:
-не підтверджує об’єктивної необхідності (ч. 3 ст. 16 Закону);
-порушує принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5, ст. 22);
- обмежує конкуренцію через дефіцит органів, акредитованих на ISO 37001 у будівництві;
-суперечить усталеній практиці АМКУ.
Просимо вилучити вимогу або замінити її на формулювання «наявність будь‑якої системи менеджменту якості/безпеки/екології або еквівалентної підтверджувальної довідки», залишивши можливість учасникам підтверджувати компетентність іншими прийнятними доказами.
Встановлення надмірних вимог щодо наявності сертифікатів ISO та сертифікованого аудитора є неправомірним та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Учасники мають право звернутися до замовника з вимогою усунути порушення або подати скаргу до органу оскарження відповідно до встановленого порядку.
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» не є обов’язковим за законодавством для підприємств, їх відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження можливості здійснення робіт, проте Скаржник не має наведених сертифікатів, що по суті не стосується предмету закупівлі, а лише створює обмеження для інших учасників, і які не можливо впровадити за 1 робочий день після впровадження змін.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 2 робочих днів подачі тендерних пропозиції після внесення змін, на підтвердженення надається комерційна пропозиція потенційної компанії що здійснює сертифікації.
Згідно з договірною інформацією, наданою ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ», вартість сертифікації за стандартом систему управління охороною здоров’я та безпекою праці становить 25 000 грн. Таким чином, в умовах оголошеної закупівлі отримати такий сертифікат до кінцевого строку подання тендерних пропозицій — неможливо.
Вимога про надання сертифіката не лише технічно неможлива для виконання у встановлений строк, але й втручається у внутрішню господарську діяльність суб’єкта господарювання. Вона фактично вимагає перебудови організаційної структури підприємства, впровадження нової системи менеджменту, внутрішнього контролю та звітності, що не має жодного відношення до предмета закупівлі.
Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність. Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.
Сертифікати за стандартами наведених систем не стосується якості робіт або товарів, не характеризує їх технічні параметри та не гарантує належне виконання умов договору. Вимога про його наявність є дискримінаційною, оскільки ставить у нерівне становище учасників, які не мають подібного сертифіката лише через сферу своєї господарської діяльності.
Як доказ :
- надається Постанова КМУ №1278 від 05.12.2023 року, Закон та Особливості.
- Рішеннь АМКУ щодо ISO («Сертифікація ISO: практика органу оскарження»; у тексті – рішення № 8809 р/пк пз, № 11323 р/пк пз, № 9206 р/пк пз) – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
- RAU (Retailers.ua) – аналітика «Погляд АМКУ на вимоги сертифіката ISO 9001» з розбором рішення № 5706 р/пк пз від 10.04.2025 – https://rau.ua/advertising-experience-uk/pogljad-amku/
- Цінова пропозиція ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ»;
- аналогічні рішення органу оскарження.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.
Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.
Пункт 2.
Відповідно сторінки 5 Додатку 8 «ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:
«Скан-копія оригіналу Дозволу або декларації Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки, по наступних видах робіт:
роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);
застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;
Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:
- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);
застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;
Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»
Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Встановлення вимоги про надання скан-копій оригіналу дозволу або декларації Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок і шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій, а також застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів не відповідає змісту та обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. Законодавство України чітко розмежовує поняття поточного ремонту, який відповідно до п. 3.4 ДБН А.2.2-3:2014 є комплексом робіт, спрямованих на підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд без зміни основних конструктивних рішень чи функціонального призначення об'єкта. Для виконання поточного ремонту обов’язковість наявності ліцензії на будівництво не передбачена, що прямо випливає з положень Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва, затвердженого постановою КМУ від 30.03.2016 № 256, де чітко зазначено, що ліцензія потрібна виключно для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а не для поточного ремонту.
Крім того, дефектний акт, який є основою для закупівлі, не містить жодної позиції щодо використання матеріалів чи виконання робіт, які можуть бути віднесені до робіт підвищеної небезпеки у розумінні Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Мінсоцполітики України № 923 від 23.06.2017. Наприклад, обробка поверхонь здійснюється водоемульсійними, поліівінілацетатними сумішами та штукатурними розчинами, які не підпадають під категорію небезпечних хімічних речовин, використання яких потребує спеціального дозволу, як це встановлено для нітрофарб, розчинників І-ІІ класу небезпеки тощо. Також у дефектному акті відсутні посилання на застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик або інших матеріалів, робота з якими дійсно відноситься до робіт підвищеної небезпеки.
Щодо вантажно-розвантажувальних робіт, у дефектному акті передбачене лише навантаження і перевезення сміття, що є стандартною логістичною операцією при ремонті і, за відсутності застосування спеціальних вантажопідіймальних машин, не відноситься до робіт підвищеної небезпеки згідно з чинним законодавством. Якщо ж передбачено лише ручне навантаження та транспортування сміття або застосування звичайної автотехніки, така діяльність не потребує дозволу Держпраці. Таким чином, вимога про надання дозвільних документів для робіт, які фактично не будуть виконуватись у межах закупівлі, є надмірною, такою, що не виправдана законодавчо, і створює штучні перепони для участі у процедурі закупівлі.
Варто звернути увагу, що встановлення вимог щодо надання дозвільних документів і ліцензій, які не відповідають предмету закупівлі і не ґрунтуються на об’єктивній необхідності, суперечить принципу пропорційності, визначеному статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, вимоги щодо кваліфікації учасників повинні відповідати реальному обсягу та специфіці робіт, а не містити надлишкові бар’єри, які обмежують конкуренцію. Це підтверджується й роз’ясненнями Мінекономіки України (Методичні рекомендації щодо розроблення тендерної документації, пп. 3-4 розділу ІІІ), які забороняють вимагати документи, не передбачені чинним законодавством, або не обумовлені предметом закупівлі. Практика Антимонопольного комітету України також неодноразово визнавала такі вимоги дискримінаційними, зобов’язуючи замовників їх скасувати.
Фактичний склад робіт за дефектним актом не передбачає робіт підвищеної небезпеки
У дефектному акті (додані скріншоти) зазначено лише ручне навантаження сміття (поз. 37) і його перевезення автотранспортом (поз. 38 39); застосування кранів, навантажувачів чи інших підйомних механізмів відсутнє.
Покриття стін передбачено водоемульсійними (полівінілацетатними) фарбами та клеєвими шпаклівками (поз. 26, 28). Нітрофарби, полімерні епоксидні композиції, азбестові або бітумні матеріали в перелік не включені.
Отже, жоден із перелічених у вимозі «небезпечних» процесів фактично не виконується.
Пункт 20 Переліку робіт підвищеної небезпеки (постанова КМУ № 1107) вимагає дозволу лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій («вантажно розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів») – ручні роботи під дію постанови не підпадають. ИПС ЛИГА:ЗАКОН
Нанесення водних фарб, цементних шпаклівок і монтаж м’яких утеплювачів без азбесту не входять у Перелік робіт підвищеної небезпеки. Дозвіл Держпраці потрібен тільки при використанні легкозаймистих розчинників, вибухонебезпечних полімерних смол чи азбесту. Дані матеріали відсутні у дефектному акті, тому вимога дозволу є безпідставною.
Постанова КМУ № 256 від 30.03.2016, яка встановлювала порядок ліцензування будівництва об’єктів із середніми (СС2) наслідками, втратила чинність 18.03.2020. Відповідно ліцензії СС2 після цієї дати не видаються і не поновлюються, а вимога їх подати порушує ч. 3 ст. 16 Закону «Про публічні закупівлі». Законодавство України
Замовник може вимагати документи лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для належного виконання договору. Якщо предмет закупівлі – поточний ремонт навчальної лабораторії (невеликі обсяги, внутрішні роботи), – вимога повного пакета дозволів і ліцензій, що стосуються зовсім інших (не замовлених) процесів, є завищеною й дискримінує малі та середні компанії.
Колегія неодноразово визнавала подібні ситуації порушенням: рішення № 8809 р/пк пз та № 11323 р/пк пз скасовували вимоги про дозволи Держпраці, коли в дефектних відомостях не було відповідних робіт; комітет підкреслює необхідність зв’язку між конкретним видом робіт і дозволом.
Отже, враховуючи наведене, вимога Замовника про надання дозволу Держпраці на роботи підвищеної небезпеки та ліцензії на будівництво для об’єкта з класом наслідків CC2 у даному випадку є дискримінаційною та такою, що порушує чинне законодавство України, оскільки не має під собою об’єктивної, нормативно визначеної підстави й не відповідає фактичному переліку робіт, визначених у дефектному акті поточного ремонту.
Дозвіл Держпраці потрібен лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій і робіт з токсичними/вибухонебезпечними матеріалами; таких робіт у дефектному акті немає.
Вимоги Замовника порушують ч. 3 ст. 16 та принципи ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі», створюють необґрунтовані бар’єри й мають бути вилучені або приведені у відповідність до фактичного переліку робіт.
Як докази на підтвердження позиції скаржника у даній ситуації доцільно додати такі документи та матеріали:
До скарги додається дефектний акт закупівлі, який містить вичерпний перелік передбачених робіт і підтверджує, що закупівля стосується саме поточного ремонту, а не нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту. Саме дефектний акт фіксує відсутність у переліку робіт використання матеріалів чи технологій, що підлягають спеціальному дозволу відповідно до чинного законодавства, зокрема, робіт із застосуванням нітрофарб, небезпечних полімерних композицій, скловати, шлаковати, азбесту, мастик, а також виконання вантажно-розвантажувальних операцій із залученням спеціальних машин і механізмів.
Додатково як правову підставу подаються норми чинного законодавства — це положення ДБН А.2.2-3:2014, які визначають суть поточного ремонту, пункти Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва (постанова КМУ № 256), що встановлюють відсутність обов’язковості ліцензування для поточного ремонту, а також Перелік робіт підвищеної небезпеки (наказ Мінсоцполітики № 923), де наведено вичерпний перелік робіт, для яких дійсно необхідний дозвіл Держпраці.
Крім того, скаржник має право додати копії власних дозвільних документів, які наявні і є достатніми для провадження господарської діяльності з поточного ремонту відповідно до вимог законодавства. Додатково можна надати довідку про виконання аналогічних договорів з іншими замовниками на аналогічні роботи (поточний ремонт), що підтверджує наявність у скаржника відповідного досвіду та практики здійснення саме такого виду робіт без отримання надлишкових, необґрунтованих дозвільних документів.
Як доказ додаються:
1. Закон України «Про публічні закупівлі», ст. 5, ч. 3 ст. 16 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text
2. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки, п. 20) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF
3. Колекція рішень АМКУ щодо дискримінаційних дозвільних вимог – огляд «Сертифікація/дозволи: практика органу оскарження» – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
4. дефектний акт із переліком робіт,
5. виписки/копії з відповідних нормативно-правових актів,
6. дозвільні документи Скаржника та довідку про досвід виконання аналогічних договорів, аналогічний договір щодо поточного ремонут.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.
Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.
Пункт 3.
Відповідно до пункту 3 Додатку 8 ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:
«В складі пропозиції надати посвідчення та протоколи навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства учасника надаються для підтвердження можливості створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства (не менше 3-х осіб, обов'язково працевлаштовані за основним місцем роботи або за сумісництвом) а саме надати підтверджуючі документи щодо проходження навчання з:
Скан-копію оригіналу витягу з протоколу та посвідчення з перевірки знань правил охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 Навчання з питань охорони праці (Закони і нормативно-правові акти з охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасного випадку (Загальний курс з охорони праці); НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках»; НПАОП 0.00-1.75-15 «Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт»; НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском»; НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»; НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті»; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ПБЕЕС), «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕЕС), «Правила улаштування електроустановок» (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (ПЕЕЗ); НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Основні положення. Організація навчання» (ДСБ А.3.2-12)..»
Вважаємо, що ці вимоги(що по суті пов’язанні та дублюють зміст) є дискримінаційною та не відповідає принципам рівного доступу до участі в публічних закупівлях із наступних обставин:
Встановлення вимоги про обов’язкове надання посвідчень та протоколів навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства, а також документів щодо проходження цільових навчань з електробезпеки, роботи під тиском, роботи на висоті, експлуатації електроустановок тощо, не відповідає ані суті, ані обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. В дефектному акті зазначені переважно роботи, пов’язані з очищенням, штукатуренням, фарбуванням, демонтажем плінтусів, облаштуванням покриття, прибиранням сміття та іншими типовими ремонтними операціями. Для їх виконання не передбачено використання обладнання, що працює під тиском, проведення складних електромонтажних робіт із високовольтним устаткуванням, спеціальних вантажно-розвантажувальних операцій чи виконання робіт на значній висоті.
Законодавство України, зокрема ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), передбачає, що таке навчання має здійснюватись стосовно специфіки діяльності підприємства та реальних ризиків для працівників, а не як формальна вимога для будь-якої господарської операції. Для типового поточного ремонту, що не включає перелічені у вимогах роботи з підвищеною небезпекою, законодавство не встановлює обов’язку створювати комісію для перевірки знань з охорони праці керівного складу саме в обсягах, зазначених у тендерній документації.
Крім того, вимога щодо наявності посвідчень і протоколів за нормативно-правовими актами, що стосуються спеціалізованих робіт — як-от вантажно-розвантажувальні операції за допомогою машин і механізмів, експлуатація обладнання під тиском, електробезпека понад 1000 В — є невиправданою для поточного ремонту, оскільки такі роботи взагалі не передбачені у дефектному акті і не будуть виконуватися в рамках цієї закупівлі. Запровадження таких надмірних вимог обмежує коло потенційних учасників, суперечить принципу пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») та створює штучні бар’єри для конкурентів без реальної необхідності.
Більше того, практика Антимонопольного комітету України та рекомендації Мінекономіки (зокрема, щодо недопущення надмірних і не обґрунтованих додаткових вимог у тендерній документації) також свідчать про незаконність таких вимог. Тому обов’язковість надання документів щодо проходження спеціалізованого навчання керівним складом учасника не має правових підстав у контексті закупівлі поточного ремонту, а відтак є неправомірною та дискримінаційною щодо учасників.
Варто окремо наголосити, що чинне законодавство України у сфері охорони праці не встановлює обов’язку проходження цільового навчання та перевірки знань саме керівним складом підприємства у визначених обсягах для участі у закупівлях на поточний ремонт. Закон «Про охорону праці» та підзаконні нормативно-правові акти регламентують навчання з питань охорони праці у розрізі специфіки робіт та потенційних виробничих ризиків, а не як загальну умову для всіх категорій персоналу чи для всіх типів робіт. Вимога щодо обов’язкової наявності у керівництва посвідчень і протоколів навчання з вузькоспеціалізованих питань не передбачена законом для поточних ремонтних робіт і створює необґрунтовані обмеження участі. Це, по суті, надає перевагу лише окремим підприємствам, які мають у штаті чи залучили керівників із спеціальною підготовкою за даними напрямами, що є дискримінацією щодо інших учасників ринку.
Вимога Замовника надати у складі пропозиції посвідчення та протоколи навчання з охорони праці за повним переліком НПАОП, у тому числі з IV групи допуску з електробезпеки, є необґрунтованою та дискримінаційною. Зміст дефектного акту щодо поточного ремонту навчально-виробничої лабораторії свідчить про виконання простих ремонтних робіт, таких як фарбування водоемульсійними сумішами, локальний ремонт штукатурки, заповнення швів, ручне прибирання та вивезення сміття автотранспортом. У переліку відсутні роботи з обладнанням під тиском, електромонтажні роботи чи обслуговування електроустановок понад 1000 В, застосування нітрофарб, епоксидів, азбесту, бітумних мастик, а також роботи на висоті понад 1,3 м поза межами пересувних підмостей. Отже, жоден із спеціалізованих курсів, які вимагає Замовник, не є об’єктивно потрібним для виконання саме цього обсягу робіт.
Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що кваліфікаційні умови повинні відповідати лише тому обсягу, який необхідний для якісного виконання договору. Завищений перелік навчань і вимога щонайменше трьох членів комісії порушують принцип пропорційності, закріплений у законодавстві.
Щодо робіт підвищеної небезпеки, постанова КМУ № 1107 (Перелік робіт підвищеної небезпеки) вимагає дозвіл чи спеціальне навчання лише тоді, коли дійсно виконується конкретний вид такої роботи. Дефектний акт не містить жодної з робіт, перелічених у пункті 20 (механізовані вантажно-розвантажувальні операції) чи пункті 3 (роботи на висоті з підвищеним ризиком), тому вимога про курси під ці пункти є безпідставною.
Окремі нормативи, на які посилається Замовник (наприклад, НПАОП 45.2-7.03-17 щодо тимчасових будівельних майданчиків та НПАОП 45.2-7.02-12 щодо організації навчання), застосовуються для великих будівництв із численними підрядниками і жодним чином не стосуються поточного косметичного ремонту.
Крім того, надання значної кількості посвідчень про вузькоспеціальні курси створює фінансовий та часовий бар’єр для малого і середнього бізнесу, штучно обмежуючи конкуренцію та порушуючи принципи відкритості, закріплені у статті 5 Закону.
З огляду на наведене, предмет закупівлі обмежується простими малярними та штукатурними роботами, для виконання яких не потрібні спеціалізовані курси чи допуски IV групи з електробезпеки. Вимога про їх обов’язкове надання суперечить як частині 3 статті 16, так і частині 11 статті 26 Закону «Про публічні закупівлі», порушує принципи добросовісної конкуренції та пропорційності, і тому є дискримінаційною. Враховуючи реальну специфіку робіт, доцільно залишити у вимогах лише підтвердження загального інструктажу з охорони праці одного відповідального працівника (або еквівалентний доказ), чого буде цілком достатньо для поточного ремонту.
Замовник не обґрунтовував необхідність встановлення у Документації наведених вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Тому вимога має бути або змінена (приведена у відповідність до реальної потреби), або вилучена з тендерної документації.
Як доказ додається наступна інформація і документи:
1. Закон України «Про публічні закупівлі» – https://zakon.rada.gov.ua/go/922-19
2. НПАОП 0.00‑4.12‑05 (Типове положення про навчання) – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0231-05
3. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки) – https://zakon.rada.gov.ua/go/1107-2011-%D0%BF
4. НПАОП 45.2‑7.03‑17 «Мінімальні вимоги… на тимчасових будмайданчиках» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z1111-17
5. НПАОП 0.00‑1.15‑07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0573-07
6. Дефектний акт – із процедури закупівлі.
7. Перелік працівників скаржника у формі довідки, аналогічні договори скаржника по предмету закупівлі- поточний ремонт.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити або змінити вимоги пунктів Додатку 8 Тендерної документації як таку, що є дискримінаційними із вищенавединих обставин.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
ПУНКТ 1.
Відповідно до ст.4-5 Додатку 8 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Учасник повинен надати в складі пропозиції:
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління якістю згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему екологічного управління згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління щодо протидії корупції згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 37001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»..»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:
Замовник одночасно вимагає від учасників чинні сертифікати ISO 45001, 9001, 14001 та 37001, видані лише органом, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) за сферою «Будівництво», і додає вимогу надати первинний/повторний звіт аудитора. Такий «пакет» виходить далеко за межі того, що реально потрібне для виконання договору, і порушує засадничі норми публічних закупівель.
Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє ставити кваліфікаційні умови лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для якісного виконання договору. Жоден із чотирьох стандартів ISO не є обов’язковим для всіх видів будівельних робіт, а отже вимога одночасно усіх сертифікатів є завищеною та непропорційною
Додатково Мінекономіки зазначає, що сертифікація ISO в Україні носить добровільний характер і може коштувати десятки тисяч гривень, а її оформлення триває не менше місяця
Законодавство не зобов’язує користуватися саме сертифікатами, виданими органами, акредитованими НААУ. Це прямо відзначає практика Антимонопольного комітету: дискримінаційною є саме вимога «виданий виключно акредитованим органом НААУ», бо вона викидає з ринку іноземні та інші компетентні сертифікаційні структури
Більше того, Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» запроваджує принцип добровільності акредитації — держава не може змусити бізнес звертатися лише до «своїх» ООВ.
Перелік НААУ показує, що стандарт ISO 37001 («Протидія корупції») охоплюють лише поодинокі органи сертифікації; прикладом є запис 80123 у реєстрі, де ISO 37001 згадано разом із кількома екологічними та якісними стандартами
Вимога «ISO 37001 + сфера “Будівництво”» фактично зводить потенційних учасників до кількох підприємств, що прямо суперечить принципу добросовісної конкуренції (ст. 5 Закону).
Замовник просить не лише сертифікат, а й повний звіт аудитора. Такі документи містять конфіденційні бізнес‑процеси й персональні дані працівників, не передбачені законодавством для підтвердження кваліфікації. Частина 11 статті 26 Закону забороняє вимагати від учасників непередбачені законом папери; їх ненадання не може бути підставою для відхилення
Колегія АМКУ неодноразово визнавала подібні ISO‑обмеження дискримінаційними: рішення № 8809‑р/пк‑пз: вимога одночасно ISO 45001 і OHSAS 18001 порушує ст. 5 і ст. 22 Закону; рішення № 11323‑р/пк‑пз та № 9206‑р/пк‑пз: сертифікати, прив’язані до конкретного КВЕД чи вузької сфери, звужують коло учасників ; рішення № 5706‑р/пк‑пз (10.04.2025): замовник не довів критичну потребу саме в ДСТУ ISO 9001:2015, тож вимогу визнано дискримінаційною.
Оформлення кожного сертифіката коштує від 30 000 ₴ і займає щонайменше місяць — стаття Prozorro‑Інфобоксу прямо попереджає, що численні ISO‑вимоги створюють фінансові бар’єри й призводять до оскаржень, як доказ додаєтьбся
У воєнний час, коли строки торгів суттєво скорочені (постанова КМУ № 1178), встигнути зібрати такий пакет документів практично нереально.
Вимога надати усі чотири сертифікати ISO (45001, 9001, 14001, 37001) від органу НААУ «Будівництво» разом із аудит‑звітами:
-не підтверджує об’єктивної необхідності (ч. 3 ст. 16 Закону);
-порушує принципи недискримінації та пропорційності (ст. 5, ст. 22);
- обмежує конкуренцію через дефіцит органів, акредитованих на ISO 37001 у будівництві;
-суперечить усталеній практиці АМКУ.
Просимо вилучити вимогу або замінити її на формулювання «наявність будь‑якої системи менеджменту якості/безпеки/екології або еквівалентної підтверджувальної довідки», залишивши можливість учасникам підтверджувати компетентність іншими прийнятними доказами.
Встановлення надмірних вимог щодо наявності сертифікатів ISO та сертифікованого аудитора є неправомірним та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Учасники мають право звернутися до замовника з вимогою усунути порушення або подати скаргу до органу оскарження відповідно до встановленого порядку.
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» не є обов’язковим за законодавством для підприємств, їх відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження можливості здійснення робіт, проте Скаржник не має наведених сертифікатів, що по суті не стосується предмету закупівлі, а лише створює обмеження для інших учасників, і які не можливо впровадити за 1 робочий день після впровадження змін.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 2 робочих днів подачі тендерних пропозиції після внесення змін, на підтвердженення надається комерційна пропозиція потенційної компанії що здійснює сертифікації.
Згідно з договірною інформацією, наданою ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ», вартість сертифікації за стандартом систему управління охороною здоров’я та безпекою праці становить 25 000 грн. Таким чином, в умовах оголошеної закупівлі отримати такий сертифікат до кінцевого строку подання тендерних пропозицій — неможливо.
Вимога про надання сертифіката не лише технічно неможлива для виконання у встановлений строк, але й втручається у внутрішню господарську діяльність суб’єкта господарювання. Вона фактично вимагає перебудови організаційної структури підприємства, впровадження нової системи менеджменту, внутрішнього контролю та звітності, що не має жодного відношення до предмета закупівлі.
Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність. Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.
Сертифікати за стандартами наведених систем не стосується якості робіт або товарів, не характеризує їх технічні параметри та не гарантує належне виконання умов договору. Вимога про його наявність є дискримінаційною, оскільки ставить у нерівне становище учасників, які не мають подібного сертифіката лише через сферу своєї господарської діяльності.
Як доказ :
- надається Постанова КМУ №1278 від 05.12.2023 року, Закон та Особливості.
- Рішеннь АМКУ щодо ISO («Сертифікація ISO: практика органу оскарження»; у тексті – рішення № 8809 р/пк пз, № 11323 р/пк пз, № 9206 р/пк пз) – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
- RAU (Retailers.ua) – аналітика «Погляд АМКУ на вимоги сертифіката ISO 9001» з розбором рішення № 5706 р/пк пз від 10.04.2025 – https://rau.ua/advertising-experience-uk/pogljad-amku/
- Цінова пропозиція ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ»;
- аналогічні рішення органу оскарження.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.
Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.
Пункт 2.
Відповідно сторінки 5 Додатку 8 «ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:
«Скан-копія оригіналу Дозволу або декларації Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки, по наступних видах робіт:
роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);
застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;
Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:
- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);
застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;
Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»
Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Встановлення вимоги про надання скан-копій оригіналу дозволу або декларації Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок і шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій, а також застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів не відповідає змісту та обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. Законодавство України чітко розмежовує поняття поточного ремонту, який відповідно до п. 3.4 ДБН А.2.2-3:2014 є комплексом робіт, спрямованих на підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд без зміни основних конструктивних рішень чи функціонального призначення об'єкта. Для виконання поточного ремонту обов’язковість наявності ліцензії на будівництво не передбачена, що прямо випливає з положень Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва, затвердженого постановою КМУ від 30.03.2016 № 256, де чітко зазначено, що ліцензія потрібна виключно для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а не для поточного ремонту.
Крім того, дефектний акт, який є основою для закупівлі, не містить жодної позиції щодо використання матеріалів чи виконання робіт, які можуть бути віднесені до робіт підвищеної небезпеки у розумінні Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Мінсоцполітики України № 923 від 23.06.2017. Наприклад, обробка поверхонь здійснюється водоемульсійними, поліівінілацетатними сумішами та штукатурними розчинами, які не підпадають під категорію небезпечних хімічних речовин, використання яких потребує спеціального дозволу, як це встановлено для нітрофарб, розчинників І-ІІ класу небезпеки тощо. Також у дефектному акті відсутні посилання на застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик або інших матеріалів, робота з якими дійсно відноситься до робіт підвищеної небезпеки.
Щодо вантажно-розвантажувальних робіт, у дефектному акті передбачене лише навантаження і перевезення сміття, що є стандартною логістичною операцією при ремонті і, за відсутності застосування спеціальних вантажопідіймальних машин, не відноситься до робіт підвищеної небезпеки згідно з чинним законодавством. Якщо ж передбачено лише ручне навантаження та транспортування сміття або застосування звичайної автотехніки, така діяльність не потребує дозволу Держпраці. Таким чином, вимога про надання дозвільних документів для робіт, які фактично не будуть виконуватись у межах закупівлі, є надмірною, такою, що не виправдана законодавчо, і створює штучні перепони для участі у процедурі закупівлі.
Варто звернути увагу, що встановлення вимог щодо надання дозвільних документів і ліцензій, які не відповідають предмету закупівлі і не ґрунтуються на об’єктивній необхідності, суперечить принципу пропорційності, визначеному статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, вимоги щодо кваліфікації учасників повинні відповідати реальному обсягу та специфіці робіт, а не містити надлишкові бар’єри, які обмежують конкуренцію. Це підтверджується й роз’ясненнями Мінекономіки України (Методичні рекомендації щодо розроблення тендерної документації, пп. 3-4 розділу ІІІ), які забороняють вимагати документи, не передбачені чинним законодавством, або не обумовлені предметом закупівлі. Практика Антимонопольного комітету України також неодноразово визнавала такі вимоги дискримінаційними, зобов’язуючи замовників їх скасувати.
Фактичний склад робіт за дефектним актом не передбачає робіт підвищеної небезпеки
У дефектному акті (додані скріншоти) зазначено лише ручне навантаження сміття (поз. 37) і його перевезення автотранспортом (поз. 38 39); застосування кранів, навантажувачів чи інших підйомних механізмів відсутнє.
Покриття стін передбачено водоемульсійними (полівінілацетатними) фарбами та клеєвими шпаклівками (поз. 26, 28). Нітрофарби, полімерні епоксидні композиції, азбестові або бітумні матеріали в перелік не включені.
Отже, жоден із перелічених у вимозі «небезпечних» процесів фактично не виконується.
Пункт 20 Переліку робіт підвищеної небезпеки (постанова КМУ № 1107) вимагає дозволу лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій («вантажно розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів») – ручні роботи під дію постанови не підпадають. ИПС ЛИГА:ЗАКОН
Нанесення водних фарб, цементних шпаклівок і монтаж м’яких утеплювачів без азбесту не входять у Перелік робіт підвищеної небезпеки. Дозвіл Держпраці потрібен тільки при використанні легкозаймистих розчинників, вибухонебезпечних полімерних смол чи азбесту. Дані матеріали відсутні у дефектному акті, тому вимога дозволу є безпідставною.
Постанова КМУ № 256 від 30.03.2016, яка встановлювала порядок ліцензування будівництва об’єктів із середніми (СС2) наслідками, втратила чинність 18.03.2020. Відповідно ліцензії СС2 після цієї дати не видаються і не поновлюються, а вимога їх подати порушує ч. 3 ст. 16 Закону «Про публічні закупівлі». Законодавство України
Замовник може вимагати документи лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для належного виконання договору. Якщо предмет закупівлі – поточний ремонт навчальної лабораторії (невеликі обсяги, внутрішні роботи), – вимога повного пакета дозволів і ліцензій, що стосуються зовсім інших (не замовлених) процесів, є завищеною й дискримінує малі та середні компанії.
Колегія неодноразово визнавала подібні ситуації порушенням: рішення № 8809 р/пк пз та № 11323 р/пк пз скасовували вимоги про дозволи Держпраці, коли в дефектних відомостях не було відповідних робіт; комітет підкреслює необхідність зв’язку між конкретним видом робіт і дозволом.
Отже, враховуючи наведене, вимога Замовника про надання дозволу Держпраці на роботи підвищеної небезпеки та ліцензії на будівництво для об’єкта з класом наслідків CC2 у даному випадку є дискримінаційною та такою, що порушує чинне законодавство України, оскільки не має під собою об’єктивної, нормативно визначеної підстави й не відповідає фактичному переліку робіт, визначених у дефектному акті поточного ремонту.
Дозвіл Держпраці потрібен лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій і робіт з токсичними/вибухонебезпечними матеріалами; таких робіт у дефектному акті немає.
Вимоги Замовника порушують ч. 3 ст. 16 та принципи ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі», створюють необґрунтовані бар’єри й мають бути вилучені або приведені у відповідність до фактичного переліку робіт.
Як докази на підтвердження позиції скаржника у даній ситуації доцільно додати такі документи та матеріали:
До скарги додається дефектний акт закупівлі, який містить вичерпний перелік передбачених робіт і підтверджує, що закупівля стосується саме поточного ремонту, а не нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту. Саме дефектний акт фіксує відсутність у переліку робіт використання матеріалів чи технологій, що підлягають спеціальному дозволу відповідно до чинного законодавства, зокрема, робіт із застосуванням нітрофарб, небезпечних полімерних композицій, скловати, шлаковати, азбесту, мастик, а також виконання вантажно-розвантажувальних операцій із залученням спеціальних машин і механізмів.
Додатково як правову підставу подаються норми чинного законодавства — це положення ДБН А.2.2-3:2014, які визначають суть поточного ремонту, пункти Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва (постанова КМУ № 256), що встановлюють відсутність обов’язковості ліцензування для поточного ремонту, а також Перелік робіт підвищеної небезпеки (наказ Мінсоцполітики № 923), де наведено вичерпний перелік робіт, для яких дійсно необхідний дозвіл Держпраці.
Крім того, скаржник має право додати копії власних дозвільних документів, які наявні і є достатніми для провадження господарської діяльності з поточного ремонту відповідно до вимог законодавства. Додатково можна надати довідку про виконання аналогічних договорів з іншими замовниками на аналогічні роботи (поточний ремонт), що підтверджує наявність у скаржника відповідного досвіду та практики здійснення саме такого виду робіт без отримання надлишкових, необґрунтованих дозвільних документів.
Як доказ додаються:
1. Закон України «Про публічні закупівлі», ст. 5, ч. 3 ст. 16 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text
2. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки, п. 20) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF
3. Колекція рішень АМКУ щодо дискримінаційних дозвільних вимог – огляд «Сертифікація/дозволи: практика органу оскарження» – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
4. дефектний акт із переліком робіт,
5. виписки/копії з відповідних нормативно-правових актів,
6. дозвільні документи Скаржника та довідку про досвід виконання аналогічних договорів, аналогічний договір щодо поточного ремонут.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.
Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.
Пункт 3.
Відповідно до пункту 3 Додатку 8 ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:
«В складі пропозиції надати посвідчення та протоколи навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства учасника надаються для підтвердження можливості створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства (не менше 3-х осіб, обов'язково працевлаштовані за основним місцем роботи або за сумісництвом) а саме надати підтверджуючі документи щодо проходження навчання з:
Скан-копію оригіналу витягу з протоколу та посвідчення з перевірки знань правил охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 Навчання з питань охорони праці (Закони і нормативно-правові акти з охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасного випадку (Загальний курс з охорони праці); НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках»; НПАОП 0.00-1.75-15 «Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт»; НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском»; НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»; НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті»; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ПБЕЕС), «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕЕС), «Правила улаштування електроустановок» (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (ПЕЕЗ); НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Основні положення. Організація навчання» (ДСБ А.3.2-12)..»
Вважаємо, що ці вимоги(що по суті пов’язанні та дублюють зміст) є дискримінаційною та не відповідає принципам рівного доступу до участі в публічних закупівлях із наступних обставин:
Встановлення вимоги про обов’язкове надання посвідчень та протоколів навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства, а також документів щодо проходження цільових навчань з електробезпеки, роботи під тиском, роботи на висоті, експлуатації електроустановок тощо, не відповідає ані суті, ані обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. В дефектному акті зазначені переважно роботи, пов’язані з очищенням, штукатуренням, фарбуванням, демонтажем плінтусів, облаштуванням покриття, прибиранням сміття та іншими типовими ремонтними операціями. Для їх виконання не передбачено використання обладнання, що працює під тиском, проведення складних електромонтажних робіт із високовольтним устаткуванням, спеціальних вантажно-розвантажувальних операцій чи виконання робіт на значній висоті.
Законодавство України, зокрема ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), передбачає, що таке навчання має здійснюватись стосовно специфіки діяльності підприємства та реальних ризиків для працівників, а не як формальна вимога для будь-якої господарської операції. Для типового поточного ремонту, що не включає перелічені у вимогах роботи з підвищеною небезпекою, законодавство не встановлює обов’язку створювати комісію для перевірки знань з охорони праці керівного складу саме в обсягах, зазначених у тендерній документації.
Крім того, вимога щодо наявності посвідчень і протоколів за нормативно-правовими актами, що стосуються спеціалізованих робіт — як-от вантажно-розвантажувальні операції за допомогою машин і механізмів, експлуатація обладнання під тиском, електробезпека понад 1000 В — є невиправданою для поточного ремонту, оскільки такі роботи взагалі не передбачені у дефектному акті і не будуть виконуватися в рамках цієї закупівлі. Запровадження таких надмірних вимог обмежує коло потенційних учасників, суперечить принципу пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») та створює штучні бар’єри для конкурентів без реальної необхідності.
Більше того, практика Антимонопольного комітету України та рекомендації Мінекономіки (зокрема, щодо недопущення надмірних і не обґрунтованих додаткових вимог у тендерній документації) також свідчать про незаконність таких вимог. Тому обов’язковість надання документів щодо проходження спеціалізованого навчання керівним складом учасника не має правових підстав у контексті закупівлі поточного ремонту, а відтак є неправомірною та дискримінаційною щодо учасників.
Варто окремо наголосити, що чинне законодавство України у сфері охорони праці не встановлює обов’язку проходження цільового навчання та перевірки знань саме керівним складом підприємства у визначених обсягах для участі у закупівлях на поточний ремонт. Закон «Про охорону праці» та підзаконні нормативно-правові акти регламентують навчання з питань охорони праці у розрізі специфіки робіт та потенційних виробничих ризиків, а не як загальну умову для всіх категорій персоналу чи для всіх типів робіт. Вимога щодо обов’язкової наявності у керівництва посвідчень і протоколів навчання з вузькоспеціалізованих питань не передбачена законом для поточних ремонтних робіт і створює необґрунтовані обмеження участі. Це, по суті, надає перевагу лише окремим підприємствам, які мають у штаті чи залучили керівників із спеціальною підготовкою за даними напрямами, що є дискримінацією щодо інших учасників ринку.
Вимога Замовника надати у складі пропозиції посвідчення та протоколи навчання з охорони праці за повним переліком НПАОП, у тому числі з IV групи допуску з електробезпеки, є необґрунтованою та дискримінаційною. Зміст дефектного акту щодо поточного ремонту навчально-виробничої лабораторії свідчить про виконання простих ремонтних робіт, таких як фарбування водоемульсійними сумішами, локальний ремонт штукатурки, заповнення швів, ручне прибирання та вивезення сміття автотранспортом. У переліку відсутні роботи з обладнанням під тиском, електромонтажні роботи чи обслуговування електроустановок понад 1000 В, застосування нітрофарб, епоксидів, азбесту, бітумних мастик, а також роботи на висоті понад 1,3 м поза межами пересувних підмостей. Отже, жоден із спеціалізованих курсів, які вимагає Замовник, не є об’єктивно потрібним для виконання саме цього обсягу робіт.
Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що кваліфікаційні умови повинні відповідати лише тому обсягу, який необхідний для якісного виконання договору. Завищений перелік навчань і вимога щонайменше трьох членів комісії порушують принцип пропорційності, закріплений у законодавстві.
Щодо робіт підвищеної небезпеки, постанова КМУ № 1107 (Перелік робіт підвищеної небезпеки) вимагає дозвіл чи спеціальне навчання лише тоді, коли дійсно виконується конкретний вид такої роботи. Дефектний акт не містить жодної з робіт, перелічених у пункті 20 (механізовані вантажно-розвантажувальні операції) чи пункті 3 (роботи на висоті з підвищеним ризиком), тому вимога про курси під ці пункти є безпідставною.
Окремі нормативи, на які посилається Замовник (наприклад, НПАОП 45.2-7.03-17 щодо тимчасових будівельних майданчиків та НПАОП 45.2-7.02-12 щодо організації навчання), застосовуються для великих будівництв із численними підрядниками і жодним чином не стосуються поточного косметичного ремонту.
Крім того, надання значної кількості посвідчень про вузькоспеціальні курси створює фінансовий та часовий бар’єр для малого і середнього бізнесу, штучно обмежуючи конкуренцію та порушуючи принципи відкритості, закріплені у статті 5 Закону.
З огляду на наведене, предмет закупівлі обмежується простими малярними та штукатурними роботами, для виконання яких не потрібні спеціалізовані курси чи допуски IV групи з електробезпеки. Вимога про їх обов’язкове надання суперечить як частині 3 статті 16, так і частині 11 статті 26 Закону «Про публічні закупівлі», порушує принципи добросовісної конкуренції та пропорційності, і тому є дискримінаційною. Враховуючи реальну специфіку робіт, доцільно залишити у вимогах лише підтвердження загального інструктажу з охорони праці одного відповідального працівника (або еквівалентний доказ), чого буде цілком достатньо для поточного ремонту.
Замовник не обґрунтовував необхідність встановлення у Документації наведених вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Тому вимога має бути або змінена (приведена у відповідність до реальної потреби), або вилучена з тендерної документації.
Як доказ додається наступна інформація і документи:
1. Закон України «Про публічні закупівлі» – https://zakon.rada.gov.ua/go/922-19
2. НПАОП 0.00‑4.12‑05 (Типове положення про навчання) – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0231-05
3. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки) – https://zakon.rada.gov.ua/go/1107-2011-%D0%BF
4. НПАОП 45.2‑7.03‑17 «Мінімальні вимоги… на тимчасових будмайданчиках» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z1111-17
5. НПАОП 0.00‑1.15‑07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0573-07
6. Дефектний акт – із процедури закупівлі.
7. Перелік працівників скаржника у формі довідки, аналогічні договори скаржника по предмету закупівлі- поточний ремонт.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити або змінити вимоги пунктів Додатку 8 Тендерної документації як таку, що є дискримінаційними із вищенавединих обставин.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
×
-
Назва доказу:
витяг по скаржнику
-
Повʼязаний документ:
Витяг ЄДР.pdf
-
-
Назва доказу:
наявне навчання працівників
-
Повʼязаний документ:
Обучения.pdf
-
-
Назва доказу:
декларація відповідності
-
Повʼязаний документ:
Декларация відповідності мат тех бази.pdf
-
-
Назва доказу:
аналогічний договір - досвід предмет закупівлі 2
-
Повʼязаний документ:
Аналогічні договори.pdf
-
-
Назва доказу:
аналогічний досвід 1
-
Повʼязаний документ:
СБУ 27 договір та лист.pdf
-
-
Назва доказу:
комерційна пропозиція сертифікація
-
Повʼязаний документ:
ДОГОВІРНА ЦІНА ФАКТУМА.pdf
-
-
Назва доказу:
рішення амку 4
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 30.12.2024 № 20852.pdf
-
-
Назва доказу:
рішеняння амку 3
-
Повʼязаний документ:
рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf
-
-
Назва доказу:
рішення амку 2
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf
-
-
Назва доказу:
рішення амку
-
Повʼязаний документ:
Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf
-
-
Назва доказу:
Дефектний акт ТД
-
Повʼязаний документ:
дефектний акт.PDF
-
-
Назва доказу:
Додаток 8 ТД
-
Повʼязаний документ:
Додаток 8 ТД.PDF
-
-
Назва доказу:
скарга в електронному форматі
-
Повʼязаний документ:
Скарга на умови ТД.doc
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
ПРОШУ: 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації: - вимоги Додатку 8 Тендерної документації. Додатки: 1. Тендерна документація із додатками. 2. Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк; 3. Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк; 4. Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах. 5. Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах. 6. Договірна ціна Фактум. 7. Дефектний акт процедури закупівлі. 8. Документи Скаржника: аналогічний досвід, наявний дозвіл, протоколи про навчання. Всі документи знаходяться у відкритому доступі за посиланням закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/ua-2025-07-21-007103-a З повагою, Директор КЕП В.І.НЕЛІН