-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
-
Донорські кошти
Мультимедійне обладнання тип 3
Завершена
426 500.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 4 265.00 UAH
мін. крок: 1% або 4 265.00 UAH
Період оскарження:
12.06.2025 12:07 - 17.06.2025 00:00
Скарга
Скасована
КЕП
СКАРГА на дискримінаційні вимоги тендерної документації Замовника
Номер:
92cbaa93cf884a728f8a93dd745b924a
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-06-12-005139-a.c1
Назва:
СКАРГА на дискримінаційні вимоги тендерної документації Замовника
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- 2025.06.16 -Скарга до АМКУ на Гурівську сільраду (сертифікати RoHs).docx 16.06.2025 16:47
- sign.p7s 16.06.2025 17:21
Причина:
Період оскарження закінчився
Дата скасування:
17.06.2025 00:00
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
7e63255536294f769862328f267c3095
Заголовок пункту скарги:
Щодо дискримінаційних вимог для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Тип порушення:
Технічна специфікація предмета закупівлі
Опис суті пункту скарги:
Щодо дискримінаційних вимог для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям
Додатком № 1 до ТД Замовника передбачено перелік документів, які на переконання Скаржника, порушують вимоги частини 1 статті 5 Закону, а саме принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності встановлених вимог до предмета закупівлі.
Зокрема, у розділі 2 Додатку № 1 «Документи, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі» Замовник вимагає від учасника надання:
- копії сертифіката RoHS або декларацію RoHS (RoHS - Restriction of Hazardous Substances) на інтерактивну панель, що, на думку Замовника, підтверджує відповідність товару вимогам чинного законодавства щодо якості та екологічної безпеки.
Скаржник вважає, що дана вимога є безпідставною, юридично необґрунтованою, а також такою, що прямо порушує засади, закріплені в частині першій статті 5 Закону, зокрема принципи добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації та пропорційності.
Насамперед слід підкреслити, що Директива RoHS (2011/65/EU, а також її оновлення — Директива 2015/863) є нормативним актом Європейського Союзу, що визначає допустимий вміст небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, яке реалізується на території ЄС. Однак зазначена директива не має прямої дії на території України та, відповідно, не підлягає обов’язковому застосуванню в межах національної системи технічного регулювання.
Законодавство України у сфері технічного регулювання та охорони навколишнього природного середовища не містить вимог щодо обов’язкової сертифікації продукції за стандартом RoHS. Таким чином, сертифікат RoHS є документом, що видається виключно в добровільному порядку у випадках, коли виробник має намір експортувати свою продукцію до країн ЄС або іншим чином адаптує її до екологічних вимог європейського ринку.
Включення такої вимоги до ТД в рамках української процедури закупівлі є нічим іншим, як нав’язуванням виконання вимоги, яка не передбачена чинним законодавством України. Вказана обставина є кричущим прикладом виходу Замовника за межі своїх повноважень при визначенні кваліфікаційних умов допуску учасників, оскільки єдиною допустимою метою встановлення технічних критеріїв є забезпечення відповідності предмета закупівлі законодавчо закріпленим стандартам, а не іноземним добровільним ініціативам.
Окрім правової безпідставності, дана вимога також є дискримінаційною за своєю суттю. Її зміст ставить в нерівне становище значну частину потенційних учасників, зокрема національних постачальників, які працюють із товарами, сертифікованими за іншими — не менш авторитетними — стандартами, як-от ISO, IEC або CE. Такі учасники, попри повну відповідність своєї продукції вимогам чинного законодавства України та високим екологічним характеристикам, фактично позбавляються можливості брати участь у процедурі закупівлі лише через відсутність у їхньої продукції RoHS-сертифіката, який в Україні не є обов’язковим і не регулюється нормативно.
Крім того, необхідно враховувати, що отримання сертифіката RoHS у більшості випадків можливе лише при наявності прямих контрактних відносин із виробником або за умови, що сам виробник ініціював сертифікацію своєї продукції з метою виходу на ринок ЄС. Відтак, для переважної частини українських суб’єктів господарювання така вимога є технічно неможливою до виконання, що додатково підкреслює її непропорційність, надмірність і дискримінаційний характер.
Фактично, встановлення вимоги про надання сертифіката RoHS свідчить про персоніфікацію умов тендеру під певну модель обладнання або конкретного постачальника, продукція якого вже має цей сертифікат. Таким чином, Замовник не лише порушує законодавчі принципи рівного доступу до участі в закупівлі, але й створює очевидну перевагу обмеженому колу суб’єктів, тим самим викривлюючи конкурентне середовище та знижуючи потенційну економічну ефективність закупівлі.
Згідно зі статтею 11 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону передбачено, що відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Таким чином, сукупність викладених аргументів свідчить про те, що вимога, встановлена Замовником у пункті 2.4 Додатку № 1 до ТД, є юридично необґрунтованою, суперечить чинному законодавству України та порушує права Скаржника як учасника, який має намір брати участь у процедурі закупівлі на законних підставах і рівних умовах з іншими суб’єктами господарювання.
Сукупність вказаних умов підтверджує, що ТД Замовника містить дискримінаційні положення, що порушують права Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі та унеможливлюють подання пропозиції без необґрунтованого ризику її автоматичного відхилення.
Додатком № 1 до ТД Замовника передбачено перелік документів, які на переконання Скаржника, порушують вимоги частини 1 статті 5 Закону, а саме принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності встановлених вимог до предмета закупівлі.
Зокрема, у розділі 2 Додатку № 1 «Документи, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі» Замовник вимагає від учасника надання:
- копії сертифіката RoHS або декларацію RoHS (RoHS - Restriction of Hazardous Substances) на інтерактивну панель, що, на думку Замовника, підтверджує відповідність товару вимогам чинного законодавства щодо якості та екологічної безпеки.
Скаржник вважає, що дана вимога є безпідставною, юридично необґрунтованою, а також такою, що прямо порушує засади, закріплені в частині першій статті 5 Закону, зокрема принципи добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації та пропорційності.
Насамперед слід підкреслити, що Директива RoHS (2011/65/EU, а також її оновлення — Директива 2015/863) є нормативним актом Європейського Союзу, що визначає допустимий вміст небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, яке реалізується на території ЄС. Однак зазначена директива не має прямої дії на території України та, відповідно, не підлягає обов’язковому застосуванню в межах національної системи технічного регулювання.
Законодавство України у сфері технічного регулювання та охорони навколишнього природного середовища не містить вимог щодо обов’язкової сертифікації продукції за стандартом RoHS. Таким чином, сертифікат RoHS є документом, що видається виключно в добровільному порядку у випадках, коли виробник має намір експортувати свою продукцію до країн ЄС або іншим чином адаптує її до екологічних вимог європейського ринку.
Включення такої вимоги до ТД в рамках української процедури закупівлі є нічим іншим, як нав’язуванням виконання вимоги, яка не передбачена чинним законодавством України. Вказана обставина є кричущим прикладом виходу Замовника за межі своїх повноважень при визначенні кваліфікаційних умов допуску учасників, оскільки єдиною допустимою метою встановлення технічних критеріїв є забезпечення відповідності предмета закупівлі законодавчо закріпленим стандартам, а не іноземним добровільним ініціативам.
Окрім правової безпідставності, дана вимога також є дискримінаційною за своєю суттю. Її зміст ставить в нерівне становище значну частину потенційних учасників, зокрема національних постачальників, які працюють із товарами, сертифікованими за іншими — не менш авторитетними — стандартами, як-от ISO, IEC або CE. Такі учасники, попри повну відповідність своєї продукції вимогам чинного законодавства України та високим екологічним характеристикам, фактично позбавляються можливості брати участь у процедурі закупівлі лише через відсутність у їхньої продукції RoHS-сертифіката, який в Україні не є обов’язковим і не регулюється нормативно.
Крім того, необхідно враховувати, що отримання сертифіката RoHS у більшості випадків можливе лише при наявності прямих контрактних відносин із виробником або за умови, що сам виробник ініціював сертифікацію своєї продукції з метою виходу на ринок ЄС. Відтак, для переважної частини українських суб’єктів господарювання така вимога є технічно неможливою до виконання, що додатково підкреслює її непропорційність, надмірність і дискримінаційний характер.
Фактично, встановлення вимоги про надання сертифіката RoHS свідчить про персоніфікацію умов тендеру під певну модель обладнання або конкретного постачальника, продукція якого вже має цей сертифікат. Таким чином, Замовник не лише порушує законодавчі принципи рівного доступу до участі в закупівлі, але й створює очевидну перевагу обмеженому колу суб’єктів, тим самим викривлюючи конкурентне середовище та знижуючи потенційну економічну ефективність закупівлі.
Згідно зі статтею 11 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону передбачено, що відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Таким чином, сукупність викладених аргументів свідчить про те, що вимога, встановлена Замовником у пункті 2.4 Додатку № 1 до ТД, є юридично необґрунтованою, суперечить чинному законодавству України та порушує права Скаржника як учасника, який має намір брати участь у процедурі закупівлі на законних підставах і рівних умовах з іншими суб’єктами господарювання.
Сукупність вказаних умов підтверджує, що ТД Замовника містить дискримінаційні положення, що порушують права Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі та унеможливлюють подання пропозиції без необґрунтованого ризику її автоматичного відхилення.
×
-
Назва доказу:
2025.06.16 -Скарга до АМКУ на Гурівську сільраду (сертифікати RoHs)
-
Повʼязаний документ:
2025.06.16 -Скарга до АМКУ на Гурівську сільраду (сертифікати RoHs).docx
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
1. Визнати дії Замовника – Відділ освіти, культури, молоді та спорту Гурівської сільської ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 44074511) щодо встановлення вимог, викладених у ТД до даної закупівлі (ідентифікатор: UA-2025-06-12-005139-a), такими, що порушують принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принципи недискримінації учасників та рівного доступу до участі у закупівлі. 2. Зобов’язати Замовника – Відділ освіти, культури, молоді та спорту Гурівської сільської ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 44074511) — внести зміни до ТД з метою усунення дискримінаційних, непропорційних та юридично необґрунтованих вимог, викладених у скарзі, та привести її у відповідність до вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель.