-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 5
Предмет закупівлі: послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1.
Завершена
300 000.00
UAH без ПДВ
мін. крок: 0.5% або 1 500.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 1 500.00 UAH
Період оскарження:
15.05.2025 11:09 - 23.05.2025 00:00
Скарга
Відхилено
КЕП
СКАРГА щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі
Номер:
a0c5a095bdad405dabc1129bc39d2b9a
Ідентифікатор запиту:
UA-2025-05-15-003528-a.a1
Назва:
СКАРГА
щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі
Скарга:
Пов'язані документи:
Учасник
- Тендерна документація UA-2025-03-11-010622-a.docx 21.05.2025 13:37
- Тендерна документація UA-2025-05-15-003528-a.docx 21.05.2025 13:37
- Копія листування з замовником.pdf 21.05.2025 13:37
- Довідка - наявність досвіду.pdf 21.05.2025 13:37
- Рішення АМКУ від 02.05.2025 № 7040-р:пк-пз.pdf 21.05.2025 13:37
- Скарга.pdf.asice.zip 21.05.2025 13:37
- Про публічні закупівлі.pdf 21.05.2025 13:37
- Скарга.pdf 21.05.2025 13:37
- Протокол № 16 від 16.04.2025.pdf 21.05.2025 13:37
- Порівняння тендерної документції.docx 21.05.2025 13:37
- Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель.pdf 21.05.2025 13:37
- Скарга.pdf.asice 21.05.2025 13:41
- sign.p7s 21.05.2025 13:43
- рішення від 23.05.2025 № 8253.pdf 23.05.2025 14:44
- Інформація про резолютивну частину рішення від 02.06.2025 №8733.pdf 03.06.2025 14:03
- рішення від 02.06.2025 №8733.pdf 05.06.2025 10:50
- Пояснення по суті скарги UA-2025-05-15-003528-a.a1.pdf 27.05.2025 09:40
- Пояснення АМКУ скарга Вірус Мюзік 27.05.2025.docx 27.05.2025 09:40
Дата прийняття скарги до розгляду:
21.05.2025 13:46
Дата розгляду скарги:
02.06.2025 10:00
Місце розгляду скарги:
Антимонопольний комітет України
Дата прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду:
23.05.2025 14:44
Дата прийняття рішення про відхилення скарги:
05.06.2025 10:51
Пункт скарги
Порядковий номер пункту скарги:
1
Номер:
c919cd4a3b1b46b987c413e7fe1f61a5
Заголовок пункту скарги:
Дискримінаційні положення тендерної документації, затвердженої рішенням Уповноваженої особи АРМА від 15.05.2025 (протокол № 30), для відкритих торгів з особливостями
Тип пов'язаного елемента:
Скарга на закупівлю
Тип порушення:
Порушення, пов'язані з вимогами законодавства
Ідентифікатор класифікації:
Кваліфікаційні критерії учасників
Тип порушення:
Кваліфікаційні критерії учасників
Опис суті пункту скарги:
СКАРГА
щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі
1. Підстави подання скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРУС М’ЮЗІК» (далі – Скаржник) звертається до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з вимогою визнати дискримінаційними окремі положення тендерної документації, затвердженої рішенням Уповноваженої особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА, Замовник) від 15 травня 2025 року (протокол № 30), для відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UA-2025-05-15-003528-a.
Скарга ґрунтується на тому, що вимоги тендерної документації порушують принципи недискримінації, добросовісної конкуренції, прозорості та рівного доступу, передбачені частиною першою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922), а також суперечать нормам Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Порушення полягають у двох основних аспектах.
По-перше, тендерна документація, зокрема Додаток 2, містить дискримінаційні умови, які створюють штучні бар’єри для участі, обмежують конкуренцію та надають переваги обмеженому колу учасників, не маючи прямого зв’язку з предметом закупівлі – наданням послуг з управління активами.
Зокрема, вимоги щодо підтвердження досвіду збереження майна та ефективного управління майном є надмірними та необґрунтовано виключають компанії, такі як Скаржник, які мають значний релевантний досвід, але не володіють чи не орендують нерухомість на постійній основі.
По-друге, тендерна документація є неповною через відсутність фінансових показників, необхідних для виконання умов, та через ненадання Замовником відповідей на запитання Скаржника, що свідчить про порушення принципу прозорості.
Скаржник, який організував понад 50 культурних заходів за останні п’ять років без постійного управління нерухомим майном, вважає, що ці вимоги необґрунтовано обмежують його право на участь, попри наявність значного досвіду в організації культурних подій, що є релевантним для управління активами.
ТОВ «ВІРУС М’ЮЗІК» має намір взяти участь у відкритих торгах щодо вказаної закупівлі та, попередньо, брав участь у відкритих торгах по аналогічній закупівлі (UA-2025-03-11-010622-a), яка була скасована.
Відтак, наявність дискримінаційних умов у тендерній документації безпосередньо впливає на права Скаржника, що свідчить про наявність у нього права на подання даної скарги.
2. Порушення, пов’язані з дискримінаційними умовами закупівлі
Тендерна документація містить дискримінаційні положення, викладені в підпунктах 3.1 та 3.2 пункту 3 Додатку 2, які стосуються підтвердження досвіду збереження майна – об’єктів нежитлової нерухомості та досвіду ефективного управління майном. Ці вимоги створюють штучні бар’єри для участі, надають переваги великим компаніям-власникам нерухомості та не мають прямого зв’язку з предметом закупівлі, порушуючи принципи недискримінації, добросовісної конкуренції та рівного доступу, передбачені Законом № 922 та Особливостями.
Зокрема, відповідно до пункту 3 Додатка 2 тендерної документації:
«3. Управління Активами за Договором здійснюється на таких загальних засадах:
1) збереження (за можливості – збільшення) економічної вартості Активів, під яким Сторони розуміють такий зміст та спрямування заходів з управління Активами, які:
а) найбільшою мірою забезпечують збереження економічної вартості Активів станом на момент припинення управління ними на тому ж рівні, що був визначений станом на момент їх прийняття в управління;
б) передбачають збереження придатності Активів щодо їх використання на момент припинення управління на тому ж рівні, що існував станом на момент їх прийняття в управління.
В підтвердження досвіду збереження майна - об’єктів нежитлової нерухомості Учасник повинен надати документи (щодо права власності на майно виданими відповідно законодавства із довідкою щодо первісної балансової вартості майна та балансової вартості станом на час подання тендерної пропозиції, та/або копією договору/ів оренди майна із документами складеними на його виконання та довідкою щодо вартості майна на час укладання договору оренди і вартістю станом на час подання тендерної пропозиції), що свідчать про наявність в його власності та/або у користуванні протягом строку аналогічному строку дії договору управління (визначений в розділі 6 Додаток 6) до дати оприлюднення цієї тендерної закупівлі, майна - об’єктів нежитлової нерухомості (власних та/або орендованих), що використовуються для публічних виступів, проведення культурних заходів у вигляді концертів, фестивалів інших масштабних культурних подій.
2) ефективності управління Активами, під яким Сторони розуміють такий зміст та спрямування заходів з управління Активами, які забезпечують щомісячні надходження до державного бюджету від управління активами в розмірі не меншому ніж сума щомісячних мінімальних очікуваних доходів від управління визначена в розділі 5 проекту договору (Додаток 6).
В підтвердження досвіду ефективного управління майном Учасник повинен надати документи (фінансову звітність та податкову звітність з податку на прибуток із доказами її прийняття контролюючим органом, що подана за останній рік) що свідчать про наявність сум доходів в розмірі не меншому сумі очікуваних доходів від управління, що визначена в розділі 5 проекту договору (Додаток 6), що забезпечить сплату учасником суми гарантійного платежу за власний рахунок.»
Вважаємо вказані вимоги дискримінаційними з огляду на наступне.
2.1. Дискримінаційність вимоги щодо підтвердження досвіду збереження майна (підпункт 3.1)
Підпункт 3.1 пункту 3 Додатку 2 вимагає від учасника надання документів, що підтверджують право власності чи договори оренди на об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються для публічних виступів, концертів, фестивалів чи інших масштабних культурних подій, протягом строку, аналогічного строку дії договору управління (до 31.03.2030, тобто приблизно п’ять років). Документи мають включати довідки про первісну балансову вартість майна та його балансову вартість станом на час подання тендерної пропозиції. Ця вимога є дискримінаційною з кількох причин.
По-перше, вимога підтвердження досвіду збереження майна шляхом надання документів про балансову вартість є надмірною та непропорційною меті закупівлі. Предмет закупівлі – надання послуг з управління активами – передбачає організацію та координацію діяльності, пов’язаної з об’єктом нерухомості, а не його володіння чи оренду.
Скаржник, який організував понад 50 концертів, фестивалів та інших культурних подій за останні п’ять років, співпрацює з майданчиками на умовах короткострокової оренди чи партнерських угод.
Така модель є стандартною в індустрії культурних заходів, де постійне володіння чи довгострокова оренда нерухомості не є необхідною умовою для успішного виконання контрактів.
Наприклад, Скаржник організовував масштабні концерти на аренах, таких як Палац спорту чи НСК «Олімпійський», використовуючи короткострокові договори оренди, що дозволяють гнучко адаптуватися до потреб конкретного заходу.
Вимога щодо балансової вартості створює штучний бар’єр, надаючи перевагу великим компаніям-власникам нерухомості та дискримінуючи менші підприємства, які використовують гнучкі моделі співпраці.
Це порушує принцип недискримінації, передбачений частиною першою статті 5 Закону № 922, та пункт 5 Особливостей, який забороняє встановлення умов, що обмежують конкуренцію без обґрунтованої необхідності.
По-друге, вимога щодо використання об’єктів нерухомості виключно для «публічних виступів, концертів, фестивалів чи інших масштабних культурних подій» є необґрунтовано вузькою та відірваною від предмета закупівлі. Управління активами, як визначено в тендерній документації, включає збереження економічної вартості об’єкта, забезпечення його придатності для використання та отримання доходів для державного бюджету. Ці завдання не обмежуються організацією культурних заходів, а можуть охоплювати комерційну оренду, адміністративне використання чи інші форми експлуатації.
Для Скаржника, який спеціалізується на культурних подіях, ця вимога є парадоксально дискримінаційною: попри його досвід у проведенні понад 50 заходів за п’ять років, він не має в оренді чи управлінні нерухомого майна на постійній основі. У сфері організації культурних подій учасники зазвичай орендують майданчики на короткостроковій основі або співпрацюють із власниками об’єктів, що дозволяє гнучко адаптуватися до потреб конкретного заходу.
Наприклад, організація фестивалю може передбачати оренду майданчика на кілька днів, а не п’ятирічне управління об’єктом. Постійне володіння чи довгострокова оренда не є необхідною умовою для організації таких подій, а отже, вимога щодо такого володіння не має прямого зв’язку з предметом закупівлі та створює штучний бар’єр для участі. Це суперечить принципу пропорційності, оскільки вимога не сприяє досягненню мети закупівлі – ефективному управлінню активами.
По-третє, вимога щодо строку володіння чи користування об’єктами нерухомості, аналогічного строку дії договору управління (п’ять років), є надмірною та дискримінаційною. Такий тривалий строк виключає нових учасників ринку, які можуть мати достатній досвід організації культурних заходів чи управління активами, але не володіли чи не орендували об’єкти протягом такого періоду.
Скаржник співпрацює з різними майданчиками на умовах короткострокової оренди, що дозволяє йому ефективно організовувати заходи без необхідності постійного управління нерухомістю. Наприклад, для проведення концертів Скаржник укладає договори оренди на термін від одного дня до кількох тижнів, що відповідає ринковим стандартам.
Вимога щодо п’ятирічного строку ігнорує сучасні бізнес-моделі в індустрії культурних подій, де гнучкість і партнерство є ключовими.
Це порушує принцип добросовісної конкуренції, передбачений частиною першою статті 5 Закону № 922, та створює необґрунтований бар’єр для входу на ринок. Тендерна документація також не уточнює, як саме учасник має підтвердити «аналогічний строк», що додає невизначеності та відкриває можливості для суб’єктивної оцінки пропозицій Замовником. Наприклад, неясно, чи потрібно надати один договір оренди на п’ять років, чи сукупність договорів, що охоплюють цей період, і які документи вважатимуться достатніми. Така нечіткість може бути використана для відхилення пропозицій на формальних підставах, що суперечить принципу прозорості.
2.2. Дискримінаційність вимоги щодо підтвердження досвіду ефективного управління майном (підпункт 3.2)
Підпункт 3.2 пункту 3 Додатку 2 вимагає від учасника надання фінансової звітності за останній рік, яка підтверджує доходи в розмірі не меншому за суму очікуваних доходів від управління (2 015 640,56 грн. щомісяця, або приблизно 24 187 686,72 грн. на рік). Ця вимога є дискримінаційною, не пов’язаною з предметом закупівлі та створює штучні бар’єри для участі з кількох причин.
По-перше, вимога підтвердження доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік є надмірною та не відповідає меті закупівлі. Здатність учасника виконувати контракт, зокрема сплачувати гарантійний платіж, може бути підтверджена іншими фінансовими інструментами, такими як банківська гарантія, довідка про наявність коштів на рахунку, кредитна лінія чи залучення інвестицій. Скаржник, який успішно провів понад 50 культурних заходів за останні п’ять років, має доступ до фінансових ресурсів через партнерства, спонсорські угоди та короткострокові контракти. Вимога щодо доходів за останній рік ігнорує можливість залучення учасником додаткових ресурсів і створює переваги для великих компаній із стабільними доходами, дискримінуючи менші підприємства чи компанії, які працюють у динамічних секторах. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли багато компаній зазнали економічних труднощів через скорочення ринку культурних подій, але зберігають здатність виконувати контракти завдяки гнучким фінансовим моделям. Така вимога порушує принципи недискримінації та рівного доступу, передбачені Законом № 922.
По-друге, вимога щодо доходів не має прямого зв’язку з предметом закупівлі, оскільки фінансова спроможність учасника не залежить виключно від його минулорічних доходів. Управління активами передбачає організацію діяльності, яка може фінансуватися за рахунок майбутніх доходів від об’єкта, залучених інвестицій чи інших джерел. Наприклад, організація серії концертів протягом року може генерувати значний дохід, але він залежить від сезонності та ринкових умов, а не від постійного управління одним об’єктом. Вимога щодо доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік є штучним бар’єром, який виключає компанії з релевантним досвідом, але меншим обсягом річного обороту. Це суперечить принципу пропорційності, оскільки вимога не сприяє оцінці здатності учасника ефективно управляти активами.
По-третє, вимога щодо доходів є особливо дискримінаційною для компаній, які працюють у сфері організації культурних заходів. Скаржник співпрацює з майданчиками на основі короткострокових угод, що дозволяє оптимізувати витрати та забезпечувати високу якість подій. Така бізнес-модель не передбачає постійного управління нерухомістю чи отримання стабільних доходів від одного об’єкта, але забезпечує гнучкість і конкурентоспроможність. Вимога щодо доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік ігнорує специфіку цієї індустрії, надаючи перевагу компаніям із великими активами чи стабільними доходами від нерухомості, що не є необхідною умовою для виконання контракту. Це створює штучний бар’єр для участі, порушуючи принципи добросовісної конкуренції та рівного доступу.
По-четверте, Скаржник стверджує, що зміни в тендерній документації порівняно з попередньою закупівлею (UA-2025-03-11-010622-a) мають ознаки цілеспрямованого виключення ТОВ «ВІРУС М’ЮЗІК».
У попередній закупівлі вимоги до досвіду обмежувалися наданням довідки про виконання не менше п’яти цивільно-правових договорів на проведення культурних заходів, без необхідності підтвердження володіння чи оренди нерухомості або доходів у розмірі 24,2 млн грн на рік.
Нова документація, затверджена 15.05.2025, значно посилила вимоги, додавши підпункти 3.1 та 3.2 до Додатку 2, які Скаржник не може виконати через відсутність постійного управління нерухомістю.
У запиті від 17 травня 2025 року о 13:58 Скаржник зазначив, що ці зміни можуть бути реакцією на його попередню участь, але Замовник у відповіді від 19 травня 2025 року о 14:43 не спростував ці звинувачення, посилаючись лише на загальні принципи Закону № 772-VIII щодо збереження економічної вартості активів та ефективності управління. Скаржник вважає цю відповідь формальною, оскільки вимоги щодо балансової вартості та доходів не є необхідними для досягнення зазначених принципів і створюють штучні бар’єри для компаній, які не володіють нерухомістю, але мають релевантний досвід.
3. Порушення, пов’язані з неповнотою тендерної документації
Тендерна документація є неповною через відсутність фінансових показників, необхідних для виконання вимог Додатку 2, та через ненадання Замовником відповідей на запитання Скаржника, що додатково підтверджує порушення принципу прозорості, передбаченого частиною першою статті 5 Закону № 922.
Сума очікуваних доходів від управління (2 015 640,56 грн. щомісяця, або 24 187 686,72 грн. на рік) зазначена в Додатку 6, але Замовник не надав жодних розрахунків, прогнозів чи обґрунтувань цієї суми. Наприклад, тендерна документація не містить інформації про ринкову вартість об’єкта, історичні дані про доходи від його використання, витрати на утримання, дебіторську чи кредиторську заборгованість, наявність кредитів чи штат працівників, які могли б слугувати основою для оцінки реалістичності зазначеної суми. Без цих даних учасники не можуть адекватно оцінити свої фінансові зобов’язання, зокрема спроможність забезпечити гарантійний платіж, що є ключовим елементом контракту.
Скаржник звертався до Замовника із запитами щодо фінансових показників через електронну систему закупівель 17 травня 2025 року о 13:45, запитуючи:
Чистий прибуток за 2024 рік від управління об’єктом.
Загальний розмір витрат на утримання об’єкта в 2024 році.
Розмір дебіторської та кредиторської заборгованості за 2024 рік.
Фінансову звітність за 2024 рік.
Наявність довгострокових та короткострокових кредитів, їх розмір і терміни погашення.
Загальний штат працівників та розмір зарплатного фонду станом на 01.03.2025.
Детальний розрахунок і формулу визначення мінімального очікуваного доходу (2 015 640,56 грн. на місяць), а також фінансові показники, що підтверджують його реальність.
У відповіді від 19 травня 2025 року о 14:41 Замовник відмовив у наданні інформації, посилаючись на те, що вона є службовою та становить таємницю досудового розслідування відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України, Закону № 772-VIII та Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в АРМА (наказ АРМА від 14.11.2023 № 255).
Скаржник вважає цю відмову необґрунтованою з кількох причин.
По-перше, запитувана інформація, зокрема фінансова звітність, витрати чи розрахунок доходів, стосується економічних характеристик об’єкта, а не деталей кримінального провадження, і не може вважатися таємницею досудового розслідування.
По-друге, навіть якщо частина інформації є службовою, Замовник не обґрунтував, чому всі запитувані дані підпадають під обмеження, і не запропонував часткового розкриття, що є порушенням принципу пропорційності.
По-третє, відмова у наданні інформації порушує пункт 12 Особливостей, який зобов’язує Замовника надавати роз’яснення на запитання учасників протягом трьох днів, а також принцип прозорості, передбачений статтею 5 Закону № 922.
Відсутність фінансових показників унеможливлює підготовку обґрунтованої тендерної пропозиції, оскільки учасники не можуть оцінити реалістичність запропонованої суми доходів чи спланувати свою фінансову стратегію.
Наприклад, без даних про витрати на утримання об’єкта чи його ринковий потенціал Скаржник не може визначити, чи є сума 2 015 640,56 грн. щомісяця досяжною, і які ресурси необхідні для виконання контракту.
Це посилює дискримінаційний характер вимог Додатку 2, зокрема підпункту 3.2, який вимагає підтвердження доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік.
Проблема відсутності фінансових показників була предметом попередньої скарги Скаржника від 18 квітня 2025 року, де зазначалося, що непрозорість даних створює дискримінаційні умови та обмежує права учасників.
У попередній закупівлі (UA-2025-03-11-010622-a) Скаржник також звертався із запитами щодо фінансових показників, але не отримав відповідей, що призвело до відхилення його пропозиції через формальні підстави.
Нова тендерна документація не усунула цю проблему, а посилила її, додавши вимоги, які ще більше залежать від фінансових даних, таких як підтвердження доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік. Це свідчить про систематичне порушення Замовником принципу прозорості та ігнорування прав учасників на доступ до інформації.
4. Нормативне обґрунтування
Згідно з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; обєктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Стаття 5 Закону №922-VIII визначає, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно з ч.4 ст.22 Закону №922-VIII, документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Закон №922-VIII або будь-який інший нормативний акт не дають чіткого визначення, що вважати дискримінаційними вимогами, однак, виходячи з контексту принципів тендерних закупівель та норм відповідного законодавства, визначених ст.3 Закону №922-VIII, дискримінаційними вважаються вимоги, яким можуть відповідати лише один або декілька учасників.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 127/15574/16-а.
Абзацом 1 частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII встановлено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення Постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність
Частиною третьою статті 16 Закону № 922-VIII передбачено, що визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
5. Висновки
Тендерна документація, затверджена рішенням Уповноваженої особи АРМА від 15.05.2025 (протокол № 30), містить дискримінаційні положення, які порушують принципи недискримінації, добросовісної конкуренції, прозорості та рівного доступу, передбачені Законом № 922 та Особливостями.
Вимоги підпунктів 3.1 та 3.2 пункту 3 Додатку 2 щодо підтвердження досвіду збереження майна та ефективного управління майном створюють штучні бар’єри для участі, надають переваги великим компаніям-власникам нерухомості та не мають прямого зв’язку з предметом закупівлі.
Дискримінаційний характер вимоги щодо досвіду довготривалого орендування полягає в її специфічності та відірваності від мети закупівлі. Досвід орендування об’єктів нерухомості не є еквівалентним досвіду управління активами, оскільки ці види діяльності мають різні цілі, правові режими та операційні процеси. Орендування передбачає укладення договорів із орендарями та отримання доходу від використання майна, тоді як управління активами, відповідно до законодавства, охоплює ширший спектр завдань, включаючи збереження, оцінку, використання та розпорядження активами в інтересах держави. Вимога п’ятирічного досвіду орендування звужує коло учасників до компаній, які спеціалізуються виключно на орендних операціях, і виключає суб’єктів, які мають досвід управління активами в інших формах, наприклад, через організацію експлуатації об’єктів, залучення інвестицій чи оптимізацію використання майна.
Управління активами, передбачене предметом закупівлі, не вимагає від учасника значних фінансових ресурсів, оскільки витрати на виконання договору значною мірою компенсуються доходами від управління об’єктом. Товариство, спираючись на попередній досвід, здатне забезпечити ефективне управління активами за рахунок оптимізації витрат і використання власних ресурсів, що не залежить від високого рівня доходу. Встановлення такої фінансової вимоги обмежує участь малих і середніх підприємств, які можуть мати достатній досвід і компетенції, але не генерують доходу на рівні великих корпорацій.
Відсутність фінансових показників, ненадання відповідей на запитання Скаржника від 17 травня 2025 року та ознаки цілеспрямованого виключення ТОВ «ВІРУС М’ЮЗІК» додатково свідчать про непрозорість документації.
Скаржник просить Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України:
1. Зобов'язати НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ,РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ,ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ (код ЄДРПОУ:41037901) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі предмет закупівлі: послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за UA-2025-05-15-003528-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цієї скарги.
щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі
1. Підстави подання скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРУС М’ЮЗІК» (далі – Скаржник) звертається до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з вимогою визнати дискримінаційними окремі положення тендерної документації, затвердженої рішенням Уповноваженої особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА, Замовник) від 15 травня 2025 року (протокол № 30), для відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UA-2025-05-15-003528-a.
Скарга ґрунтується на тому, що вимоги тендерної документації порушують принципи недискримінації, добросовісної конкуренції, прозорості та рівного доступу, передбачені частиною першою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922), а також суперечать нормам Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Порушення полягають у двох основних аспектах.
По-перше, тендерна документація, зокрема Додаток 2, містить дискримінаційні умови, які створюють штучні бар’єри для участі, обмежують конкуренцію та надають переваги обмеженому колу учасників, не маючи прямого зв’язку з предметом закупівлі – наданням послуг з управління активами.
Зокрема, вимоги щодо підтвердження досвіду збереження майна та ефективного управління майном є надмірними та необґрунтовано виключають компанії, такі як Скаржник, які мають значний релевантний досвід, але не володіють чи не орендують нерухомість на постійній основі.
По-друге, тендерна документація є неповною через відсутність фінансових показників, необхідних для виконання умов, та через ненадання Замовником відповідей на запитання Скаржника, що свідчить про порушення принципу прозорості.
Скаржник, який організував понад 50 культурних заходів за останні п’ять років без постійного управління нерухомим майном, вважає, що ці вимоги необґрунтовано обмежують його право на участь, попри наявність значного досвіду в організації культурних подій, що є релевантним для управління активами.
ТОВ «ВІРУС М’ЮЗІК» має намір взяти участь у відкритих торгах щодо вказаної закупівлі та, попередньо, брав участь у відкритих торгах по аналогічній закупівлі (UA-2025-03-11-010622-a), яка була скасована.
Відтак, наявність дискримінаційних умов у тендерній документації безпосередньо впливає на права Скаржника, що свідчить про наявність у нього права на подання даної скарги.
2. Порушення, пов’язані з дискримінаційними умовами закупівлі
Тендерна документація містить дискримінаційні положення, викладені в підпунктах 3.1 та 3.2 пункту 3 Додатку 2, які стосуються підтвердження досвіду збереження майна – об’єктів нежитлової нерухомості та досвіду ефективного управління майном. Ці вимоги створюють штучні бар’єри для участі, надають переваги великим компаніям-власникам нерухомості та не мають прямого зв’язку з предметом закупівлі, порушуючи принципи недискримінації, добросовісної конкуренції та рівного доступу, передбачені Законом № 922 та Особливостями.
Зокрема, відповідно до пункту 3 Додатка 2 тендерної документації:
«3. Управління Активами за Договором здійснюється на таких загальних засадах:
1) збереження (за можливості – збільшення) економічної вартості Активів, під яким Сторони розуміють такий зміст та спрямування заходів з управління Активами, які:
а) найбільшою мірою забезпечують збереження економічної вартості Активів станом на момент припинення управління ними на тому ж рівні, що був визначений станом на момент їх прийняття в управління;
б) передбачають збереження придатності Активів щодо їх використання на момент припинення управління на тому ж рівні, що існував станом на момент їх прийняття в управління.
В підтвердження досвіду збереження майна - об’єктів нежитлової нерухомості Учасник повинен надати документи (щодо права власності на майно виданими відповідно законодавства із довідкою щодо первісної балансової вартості майна та балансової вартості станом на час подання тендерної пропозиції, та/або копією договору/ів оренди майна із документами складеними на його виконання та довідкою щодо вартості майна на час укладання договору оренди і вартістю станом на час подання тендерної пропозиції), що свідчать про наявність в його власності та/або у користуванні протягом строку аналогічному строку дії договору управління (визначений в розділі 6 Додаток 6) до дати оприлюднення цієї тендерної закупівлі, майна - об’єктів нежитлової нерухомості (власних та/або орендованих), що використовуються для публічних виступів, проведення культурних заходів у вигляді концертів, фестивалів інших масштабних культурних подій.
2) ефективності управління Активами, під яким Сторони розуміють такий зміст та спрямування заходів з управління Активами, які забезпечують щомісячні надходження до державного бюджету від управління активами в розмірі не меншому ніж сума щомісячних мінімальних очікуваних доходів від управління визначена в розділі 5 проекту договору (Додаток 6).
В підтвердження досвіду ефективного управління майном Учасник повинен надати документи (фінансову звітність та податкову звітність з податку на прибуток із доказами її прийняття контролюючим органом, що подана за останній рік) що свідчать про наявність сум доходів в розмірі не меншому сумі очікуваних доходів від управління, що визначена в розділі 5 проекту договору (Додаток 6), що забезпечить сплату учасником суми гарантійного платежу за власний рахунок.»
Вважаємо вказані вимоги дискримінаційними з огляду на наступне.
2.1. Дискримінаційність вимоги щодо підтвердження досвіду збереження майна (підпункт 3.1)
Підпункт 3.1 пункту 3 Додатку 2 вимагає від учасника надання документів, що підтверджують право власності чи договори оренди на об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються для публічних виступів, концертів, фестивалів чи інших масштабних культурних подій, протягом строку, аналогічного строку дії договору управління (до 31.03.2030, тобто приблизно п’ять років). Документи мають включати довідки про первісну балансову вартість майна та його балансову вартість станом на час подання тендерної пропозиції. Ця вимога є дискримінаційною з кількох причин.
По-перше, вимога підтвердження досвіду збереження майна шляхом надання документів про балансову вартість є надмірною та непропорційною меті закупівлі. Предмет закупівлі – надання послуг з управління активами – передбачає організацію та координацію діяльності, пов’язаної з об’єктом нерухомості, а не його володіння чи оренду.
Скаржник, який організував понад 50 концертів, фестивалів та інших культурних подій за останні п’ять років, співпрацює з майданчиками на умовах короткострокової оренди чи партнерських угод.
Така модель є стандартною в індустрії культурних заходів, де постійне володіння чи довгострокова оренда нерухомості не є необхідною умовою для успішного виконання контрактів.
Наприклад, Скаржник організовував масштабні концерти на аренах, таких як Палац спорту чи НСК «Олімпійський», використовуючи короткострокові договори оренди, що дозволяють гнучко адаптуватися до потреб конкретного заходу.
Вимога щодо балансової вартості створює штучний бар’єр, надаючи перевагу великим компаніям-власникам нерухомості та дискримінуючи менші підприємства, які використовують гнучкі моделі співпраці.
Це порушує принцип недискримінації, передбачений частиною першою статті 5 Закону № 922, та пункт 5 Особливостей, який забороняє встановлення умов, що обмежують конкуренцію без обґрунтованої необхідності.
По-друге, вимога щодо використання об’єктів нерухомості виключно для «публічних виступів, концертів, фестивалів чи інших масштабних культурних подій» є необґрунтовано вузькою та відірваною від предмета закупівлі. Управління активами, як визначено в тендерній документації, включає збереження економічної вартості об’єкта, забезпечення його придатності для використання та отримання доходів для державного бюджету. Ці завдання не обмежуються організацією культурних заходів, а можуть охоплювати комерційну оренду, адміністративне використання чи інші форми експлуатації.
Для Скаржника, який спеціалізується на культурних подіях, ця вимога є парадоксально дискримінаційною: попри його досвід у проведенні понад 50 заходів за п’ять років, він не має в оренді чи управлінні нерухомого майна на постійній основі. У сфері організації культурних подій учасники зазвичай орендують майданчики на короткостроковій основі або співпрацюють із власниками об’єктів, що дозволяє гнучко адаптуватися до потреб конкретного заходу.
Наприклад, організація фестивалю може передбачати оренду майданчика на кілька днів, а не п’ятирічне управління об’єктом. Постійне володіння чи довгострокова оренда не є необхідною умовою для організації таких подій, а отже, вимога щодо такого володіння не має прямого зв’язку з предметом закупівлі та створює штучний бар’єр для участі. Це суперечить принципу пропорційності, оскільки вимога не сприяє досягненню мети закупівлі – ефективному управлінню активами.
По-третє, вимога щодо строку володіння чи користування об’єктами нерухомості, аналогічного строку дії договору управління (п’ять років), є надмірною та дискримінаційною. Такий тривалий строк виключає нових учасників ринку, які можуть мати достатній досвід організації культурних заходів чи управління активами, але не володіли чи не орендували об’єкти протягом такого періоду.
Скаржник співпрацює з різними майданчиками на умовах короткострокової оренди, що дозволяє йому ефективно організовувати заходи без необхідності постійного управління нерухомістю. Наприклад, для проведення концертів Скаржник укладає договори оренди на термін від одного дня до кількох тижнів, що відповідає ринковим стандартам.
Вимога щодо п’ятирічного строку ігнорує сучасні бізнес-моделі в індустрії культурних подій, де гнучкість і партнерство є ключовими.
Це порушує принцип добросовісної конкуренції, передбачений частиною першою статті 5 Закону № 922, та створює необґрунтований бар’єр для входу на ринок. Тендерна документація також не уточнює, як саме учасник має підтвердити «аналогічний строк», що додає невизначеності та відкриває можливості для суб’єктивної оцінки пропозицій Замовником. Наприклад, неясно, чи потрібно надати один договір оренди на п’ять років, чи сукупність договорів, що охоплюють цей період, і які документи вважатимуться достатніми. Така нечіткість може бути використана для відхилення пропозицій на формальних підставах, що суперечить принципу прозорості.
2.2. Дискримінаційність вимоги щодо підтвердження досвіду ефективного управління майном (підпункт 3.2)
Підпункт 3.2 пункту 3 Додатку 2 вимагає від учасника надання фінансової звітності за останній рік, яка підтверджує доходи в розмірі не меншому за суму очікуваних доходів від управління (2 015 640,56 грн. щомісяця, або приблизно 24 187 686,72 грн. на рік). Ця вимога є дискримінаційною, не пов’язаною з предметом закупівлі та створює штучні бар’єри для участі з кількох причин.
По-перше, вимога підтвердження доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік є надмірною та не відповідає меті закупівлі. Здатність учасника виконувати контракт, зокрема сплачувати гарантійний платіж, може бути підтверджена іншими фінансовими інструментами, такими як банківська гарантія, довідка про наявність коштів на рахунку, кредитна лінія чи залучення інвестицій. Скаржник, який успішно провів понад 50 культурних заходів за останні п’ять років, має доступ до фінансових ресурсів через партнерства, спонсорські угоди та короткострокові контракти. Вимога щодо доходів за останній рік ігнорує можливість залучення учасником додаткових ресурсів і створює переваги для великих компаній із стабільними доходами, дискримінуючи менші підприємства чи компанії, які працюють у динамічних секторах. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли багато компаній зазнали економічних труднощів через скорочення ринку культурних подій, але зберігають здатність виконувати контракти завдяки гнучким фінансовим моделям. Така вимога порушує принципи недискримінації та рівного доступу, передбачені Законом № 922.
По-друге, вимога щодо доходів не має прямого зв’язку з предметом закупівлі, оскільки фінансова спроможність учасника не залежить виключно від його минулорічних доходів. Управління активами передбачає організацію діяльності, яка може фінансуватися за рахунок майбутніх доходів від об’єкта, залучених інвестицій чи інших джерел. Наприклад, організація серії концертів протягом року може генерувати значний дохід, але він залежить від сезонності та ринкових умов, а не від постійного управління одним об’єктом. Вимога щодо доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік є штучним бар’єром, який виключає компанії з релевантним досвідом, але меншим обсягом річного обороту. Це суперечить принципу пропорційності, оскільки вимога не сприяє оцінці здатності учасника ефективно управляти активами.
По-третє, вимога щодо доходів є особливо дискримінаційною для компаній, які працюють у сфері організації культурних заходів. Скаржник співпрацює з майданчиками на основі короткострокових угод, що дозволяє оптимізувати витрати та забезпечувати високу якість подій. Така бізнес-модель не передбачає постійного управління нерухомістю чи отримання стабільних доходів від одного об’єкта, але забезпечує гнучкість і конкурентоспроможність. Вимога щодо доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік ігнорує специфіку цієї індустрії, надаючи перевагу компаніям із великими активами чи стабільними доходами від нерухомості, що не є необхідною умовою для виконання контракту. Це створює штучний бар’єр для участі, порушуючи принципи добросовісної конкуренції та рівного доступу.
По-четверте, Скаржник стверджує, що зміни в тендерній документації порівняно з попередньою закупівлею (UA-2025-03-11-010622-a) мають ознаки цілеспрямованого виключення ТОВ «ВІРУС М’ЮЗІК».
У попередній закупівлі вимоги до досвіду обмежувалися наданням довідки про виконання не менше п’яти цивільно-правових договорів на проведення культурних заходів, без необхідності підтвердження володіння чи оренди нерухомості або доходів у розмірі 24,2 млн грн на рік.
Нова документація, затверджена 15.05.2025, значно посилила вимоги, додавши підпункти 3.1 та 3.2 до Додатку 2, які Скаржник не може виконати через відсутність постійного управління нерухомістю.
У запиті від 17 травня 2025 року о 13:58 Скаржник зазначив, що ці зміни можуть бути реакцією на його попередню участь, але Замовник у відповіді від 19 травня 2025 року о 14:43 не спростував ці звинувачення, посилаючись лише на загальні принципи Закону № 772-VIII щодо збереження економічної вартості активів та ефективності управління. Скаржник вважає цю відповідь формальною, оскільки вимоги щодо балансової вартості та доходів не є необхідними для досягнення зазначених принципів і створюють штучні бар’єри для компаній, які не володіють нерухомістю, але мають релевантний досвід.
3. Порушення, пов’язані з неповнотою тендерної документації
Тендерна документація є неповною через відсутність фінансових показників, необхідних для виконання вимог Додатку 2, та через ненадання Замовником відповідей на запитання Скаржника, що додатково підтверджує порушення принципу прозорості, передбаченого частиною першою статті 5 Закону № 922.
Сума очікуваних доходів від управління (2 015 640,56 грн. щомісяця, або 24 187 686,72 грн. на рік) зазначена в Додатку 6, але Замовник не надав жодних розрахунків, прогнозів чи обґрунтувань цієї суми. Наприклад, тендерна документація не містить інформації про ринкову вартість об’єкта, історичні дані про доходи від його використання, витрати на утримання, дебіторську чи кредиторську заборгованість, наявність кредитів чи штат працівників, які могли б слугувати основою для оцінки реалістичності зазначеної суми. Без цих даних учасники не можуть адекватно оцінити свої фінансові зобов’язання, зокрема спроможність забезпечити гарантійний платіж, що є ключовим елементом контракту.
Скаржник звертався до Замовника із запитами щодо фінансових показників через електронну систему закупівель 17 травня 2025 року о 13:45, запитуючи:
Чистий прибуток за 2024 рік від управління об’єктом.
Загальний розмір витрат на утримання об’єкта в 2024 році.
Розмір дебіторської та кредиторської заборгованості за 2024 рік.
Фінансову звітність за 2024 рік.
Наявність довгострокових та короткострокових кредитів, їх розмір і терміни погашення.
Загальний штат працівників та розмір зарплатного фонду станом на 01.03.2025.
Детальний розрахунок і формулу визначення мінімального очікуваного доходу (2 015 640,56 грн. на місяць), а також фінансові показники, що підтверджують його реальність.
У відповіді від 19 травня 2025 року о 14:41 Замовник відмовив у наданні інформації, посилаючись на те, що вона є службовою та становить таємницю досудового розслідування відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України, Закону № 772-VIII та Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в АРМА (наказ АРМА від 14.11.2023 № 255).
Скаржник вважає цю відмову необґрунтованою з кількох причин.
По-перше, запитувана інформація, зокрема фінансова звітність, витрати чи розрахунок доходів, стосується економічних характеристик об’єкта, а не деталей кримінального провадження, і не може вважатися таємницею досудового розслідування.
По-друге, навіть якщо частина інформації є службовою, Замовник не обґрунтував, чому всі запитувані дані підпадають під обмеження, і не запропонував часткового розкриття, що є порушенням принципу пропорційності.
По-третє, відмова у наданні інформації порушує пункт 12 Особливостей, який зобов’язує Замовника надавати роз’яснення на запитання учасників протягом трьох днів, а також принцип прозорості, передбачений статтею 5 Закону № 922.
Відсутність фінансових показників унеможливлює підготовку обґрунтованої тендерної пропозиції, оскільки учасники не можуть оцінити реалістичність запропонованої суми доходів чи спланувати свою фінансову стратегію.
Наприклад, без даних про витрати на утримання об’єкта чи його ринковий потенціал Скаржник не може визначити, чи є сума 2 015 640,56 грн. щомісяця досяжною, і які ресурси необхідні для виконання контракту.
Це посилює дискримінаційний характер вимог Додатку 2, зокрема підпункту 3.2, який вимагає підтвердження доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік.
Проблема відсутності фінансових показників була предметом попередньої скарги Скаржника від 18 квітня 2025 року, де зазначалося, що непрозорість даних створює дискримінаційні умови та обмежує права учасників.
У попередній закупівлі (UA-2025-03-11-010622-a) Скаржник також звертався із запитами щодо фінансових показників, але не отримав відповідей, що призвело до відхилення його пропозиції через формальні підстави.
Нова тендерна документація не усунула цю проблему, а посилила її, додавши вимоги, які ще більше залежать від фінансових даних, таких як підтвердження доходів у розмірі 24,2 млн. грн. на рік. Це свідчить про систематичне порушення Замовником принципу прозорості та ігнорування прав учасників на доступ до інформації.
4. Нормативне обґрунтування
Згідно з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; обєктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Стаття 5 Закону №922-VIII визначає, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно з ч.4 ст.22 Закону №922-VIII, документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Закон №922-VIII або будь-який інший нормативний акт не дають чіткого визначення, що вважати дискримінаційними вимогами, однак, виходячи з контексту принципів тендерних закупівель та норм відповідного законодавства, визначених ст.3 Закону №922-VIII, дискримінаційними вважаються вимоги, яким можуть відповідати лише один або декілька учасників.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 127/15574/16-а.
Абзацом 1 частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII встановлено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення Постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність
Частиною третьою статті 16 Закону № 922-VIII передбачено, що визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
5. Висновки
Тендерна документація, затверджена рішенням Уповноваженої особи АРМА від 15.05.2025 (протокол № 30), містить дискримінаційні положення, які порушують принципи недискримінації, добросовісної конкуренції, прозорості та рівного доступу, передбачені Законом № 922 та Особливостями.
Вимоги підпунктів 3.1 та 3.2 пункту 3 Додатку 2 щодо підтвердження досвіду збереження майна та ефективного управління майном створюють штучні бар’єри для участі, надають переваги великим компаніям-власникам нерухомості та не мають прямого зв’язку з предметом закупівлі.
Дискримінаційний характер вимоги щодо досвіду довготривалого орендування полягає в її специфічності та відірваності від мети закупівлі. Досвід орендування об’єктів нерухомості не є еквівалентним досвіду управління активами, оскільки ці види діяльності мають різні цілі, правові режими та операційні процеси. Орендування передбачає укладення договорів із орендарями та отримання доходу від використання майна, тоді як управління активами, відповідно до законодавства, охоплює ширший спектр завдань, включаючи збереження, оцінку, використання та розпорядження активами в інтересах держави. Вимога п’ятирічного досвіду орендування звужує коло учасників до компаній, які спеціалізуються виключно на орендних операціях, і виключає суб’єктів, які мають досвід управління активами в інших формах, наприклад, через організацію експлуатації об’єктів, залучення інвестицій чи оптимізацію використання майна.
Управління активами, передбачене предметом закупівлі, не вимагає від учасника значних фінансових ресурсів, оскільки витрати на виконання договору значною мірою компенсуються доходами від управління об’єктом. Товариство, спираючись на попередній досвід, здатне забезпечити ефективне управління активами за рахунок оптимізації витрат і використання власних ресурсів, що не залежить від високого рівня доходу. Встановлення такої фінансової вимоги обмежує участь малих і середніх підприємств, які можуть мати достатній досвід і компетенції, але не генерують доходу на рівні великих корпорацій.
Відсутність фінансових показників, ненадання відповідей на запитання Скаржника від 17 травня 2025 року та ознаки цілеспрямованого виключення ТОВ «ВІРУС М’ЮЗІК» додатково свідчать про непрозорість документації.
Скаржник просить Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України:
1. Зобов'язати НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ,РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ,ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ (код ЄДРПОУ:41037901) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі предмет закупівлі: послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за UA-2025-05-15-003528-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цієї скарги.
×
-
Назва доказу:
Копія рішення АМКУ від 02.05.2025 № 7040-р/пк-пз
-
Повʼязаний документ:
Рішення АМКУ від 02.05.2025 № 7040-р:пк-пз.pdf
-
-
Назва доказу:
Копія протоколу № 16 від 16.04.2025
-
Повʼязаний документ:
Протокол № 16 від 16.04.2025.pdf
-
-
Назва доказу:
Копія листування з замовником
-
Повʼязаний документ:
Копія листування з замовником.pdf
-
-
Назва доказу:
Копія тендерної документації до процедури закупівлі UA-2025-05-15-003528-a
-
Повʼязаний документ:
Тендерна документація UA-2025-05-15-003528-a.docx
-
-
Назва доказу:
Копія тендерної документації до процедури закупівлі UA-2025-03-11-010622-a
-
Повʼязаний документ:
Тендерна документація UA-2025-03-11-010622-a.docx
-
-
Назва доказу:
Скарга
-
Повʼязаний документ:
Скарга.pdf.asice.zip
Вимоги:
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
×
-
1. Прийняти скаргу до розгляду по суті 2. Зобов'язати НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ,РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ,ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ (код ЄДРПОУ:41037901) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі предмет закупівлі: послуги з управління активами, відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 1, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за UA-2025-05-15-003528-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цієї скарги.