Фарби (Код за ДК 021:2015 – 44810000-1 Фарби)

Проєкт договору містить ряд умов, що прямо суперечать законодавству та правовій позиції Верховного Суду. Звертаємося до Замовника щодо усунення незаконних вимог у проєкті договору (лот 2, лот 3). 1. Відповідно до п. 5.2. проєктів договорів Приймання ТОВАРУ за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість ТОВАРУ згідно з п. 2.2 цього Договору, та таких товаросупровідних документів підписаних ПОСТАЧАЛЬНИКОМ : - рахунку-фактури; - видаткової накладної; - товарно-транспортної накладної; - пакувальних аркушів (при наявності); а також ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний надати ПОКУПЦЮ належним чином оформлену та зареєстровану податкову накладну відповідно до вимог законодавства України *. (* для платників ПДВ) Наведений пункт містить 2 порушення ПК України: 1) в частині визначення обов’язку Постачальника надавати Покупцеві оформлену та зареєстровану ПН; 2) в частині визначення ПН у переліку товаросупровідної документації, за якими здійснюється приймання товару. 1) Щодо визначення обов’язку Постачальника надавати оформлену та зареєстровану ПН Покупцеві, що суперечить ПК України. Згідно п. 201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно абз.6 п. 201.10 ст. 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Отже, ПК України не встановлює обов’язку постачальника надавати податкові накладні покупцеві. При цьому, ПК України прямо визначає і порядок отримання податкових накладних покупцем та визначає це обов’язком покупця (Замовника). 2) Щодо віднесення ПН до товаросупровідних документів, за якими здійснюється приймання товару. Згідно п. 201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876) підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК. Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування становлять: 1) для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; 2) для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів. Відповідно до п. 187.7. ст.187 Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом. Згідно п. 7.2. проєкту договору Розрахунок за поставлений ТОВАР може бути здійснено з розрахункового рахунку ПОКУПЦЯ або з бюджетного рахунку. Таким чином. Виходячи з наведених умов датою виникнення податкових зобовязань при умові розрахунку за власні кошти буде дата поставки товару, а при умові розрахунку за бюджетні кошти – дата зарахування бюджетних коштів на рахунок Постачальника. Відтак, наведене прямо вказує, що віднесення ПН до товаротранспортних документів, необхідних для приймання товару прямо суперечить вимогам ПК України та є невиконуваною. Вимагаємо привести п.5.2. проєктів договорів у відповідність до ПК України та виключити з переліку товаросупровідних документів, за якими здійснюється приймання товару ПН. 2. Відповідно до п. 7.4. Оплата за кожну партію поставленого ТОВАРУ за цим Договором проводиться ПОКУПЦЕМ на __ (_____) банківський день з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію ТОВАРУ, обумовлену згідно з п. 4.1, п.4.2 цього Договору та Специфікації № 1 (Додаток 1) при наявності документів, зазначених у п. 5.2 цього Договору. а також ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний надати ПОКУПЦЮ належним чином оформлену та зареєстровану податкову накладну у відповідності до вимог законодавства України. Наведена умови проєкту договору суперечить: 1) вимогам ПК України в частині обов’язку Постачальника надавати ПН (нормативно-правове обґрунтування наведено вище); 2) вимогам ПК України в частині відліку строку оплати від дати оформлення та реєстрації ПН (при цьому, при розрахунку за бюджетні кошти Постачальник в будь-якому випадку не може згідно ПК України оформити та зареєструвати ПН ДО отримання оплати за товар); 3) умовам оголошеної закупівлі. Згідно електронних полів закупівлі (лот 2, 3) визначено УМОВИ ОПЛАТИ ЗГІДНО ІЗ ДОГОВОРОМ Подія Поставка товару Тип оплати Післяплата Розмір оплати (ВАЖЛИВО: Загальна сума умов оплати повинна бути рівна 100%) 100% Період 30 календарні дні. Вимагаємо привести п. 7.4. у відповідність до законодавства, визначивши умовою оплати відстрочку платежу 30 днів від поставки товару, як то наведено в умовах закупівлі. 3. Відповідно до п. 9.4. проєкту договору Якщо ПОСТАЧАЛЬНИК не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову (-і) накладну (-і) чи розрахунок (-ки) коригування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, у результаті чого ПОКУПЕЦЬ втратив право на податковий кредит, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов’язаний сплатити ПОКУПЦЮ штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми операції (-й), за якою не зареєстровано, несвоєчасно зареєстровано або зареєстровано з помилками податкову (-і) накладну (-і) чи розрахунок (-ки) коригування, протягом 7 (семі) банківських днів з дати відповідної вимоги ПОКУПЦЯ. Застосування до ПОСТАЧАЛЬНИКА зазначеного штрафу не залежить від того, чи пов’язані вказані порушення (нереєстрація, несвоєчасна реєстрація, реєстрація з помилками) із зупиненням реєстрації такої (-их) податкову (-і) накладну (-і) чи розрахунок (-ки) коригування *. (* для платників ПДВ). Проте, оформлення та реєстрації ПН не є господарським зобов’язанням, а є податковим зобов’язанням. Відповідно, невиконання податкового зобов’язання не може бути підставою для господарсько- правової відповідальності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) – ч. 4 ст. 231 ГК України. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Таким чином, до невиконання податкового зобов’язання не може застосовуватися господарсько-правова відповідальність. Аналогічна правова позиція наведена у Поставові Верховного Суду 13 квітня 2018 року по справі № 902/380/17, якою Верховний Суд, залишаючи в силі рішення попередніх інстанцій визначив: «Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що зобов'язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки зерна майбутнього врожаю від 10.06.2015 № ВИН011К-Ф, а є за своєю правовою природою податковими зобов'язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС.» Виходячи з наведеного вимагаємо виключити п.9.4. проєкту договору (лот 2,3).