Реконструкція водогону по вул. Довженка, вул.Садова, вул.Калинова, вул. Шкільна в м. Ладижин, Вінницької області (Коригування), код ДК - 021:2015 (CPV) 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

В тендерній документації згідно Додатку 1 п.3. Інші документи, що подаються Учасниками процедури закупівлі у складі їх тендерних пропозицій: пп. 6. міститься вимога: «Протокол огляду об'єкта (згідно з Додатком 8 до тендерної документації).Вимога щодо попереднього огляду об’єкта є нормативно визначеним обов’язком для здійснення обстеження лінійного об’єкта інженерно- транспортної інфраструктури та ознайомлення з проектно- кошторисною документацією, а також дозволяє Учаснику на місці оглянути можливості підключення до існуючих мереж і визначитись з порядком застосування наявної у Учасника матеріально-технічної бази і техніки, та відповідно мати можливість максимально точно скласти свою цінову пропозицію і не допустити в подальшому її безпідставного корегування, що безумовно відповідає принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Встановлена вимога не відповідає нормам Закону і в свою чергу порушує принципи здійснення закупівлі, недискримінації учасників та необ’єктивної і неупередженої оцінки тендерних пропозицій учасників в подальшому. Дану вимогу можна характеризувати, як попередні перемовини учасників із Замовником, що не є стадією процедури відкритих торгів. Вимога щодо надання Протоколу огляду об'єкта після затвердження замовником є дискримінаційною та додана з метою дискримінації небажаних учасників. Оскільки Замовник має можливість підписати відповідні документи лише обраними безпосередньо ним учасникам, та встановити, таким чином додаткові бар'єри для участі у процедурі закупівлі. Тобто Замовник таким чином здійснює упереджений відбір учасників. Тому вважаємо що дана вимога є дискримінаційною по відношення до Учасників, так як керівник Замовника, може з незалежних від учасника причин не затвердити Протокол огляду об'єкта, а також не узгодити з Учасником дату та час виїзду на об’єкт, що в подальшому може стати з незалежних від Учасника торгів підстав причиною відхилення такої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, що в подальшому стане причиною відхилення тендерної пропозиції Учасника. Даною вимогою Замовник фактично позбавляє права участі в закупівлі Учасників, які знаходяться на великій відстані від об'єкту. Також дана вимога є незаконною та дискримінаційною з тих причин, що Замовник порушує право учасника на конфіденційність інформації, дана вимога несе у собі корупційні ризики, адже для участі у тендері необхідно отримати Протокол огляду об'єкта після затвердження замовником, який подає у складі пропозиції. Зазначена вимога порушує право Учасників та наступні принципи закупівель – максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям та добросовісна конкуренція серед учасників. Адже після обстеження об’єкту інформація про те, які учасники будуть брати участь у закупівлі стає неконфіденційною. Хоча відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не повинен знати перелік Учасників, які подають свої пропозиції, до моменту їх розкриття. Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону. Також додатково повідомляємо, що вимога тендерної документації щодо обов’язкового обстеження об’єкту в період уточнення з підписанням у Замовника акту огляду, була визнана як дискримінаційна рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель: 1.Рішення від 13.12.2019 №18550 2.Рішення від 13.05.2020 № 9264 3.Рішення від 29.05.2020 № 10669 Тому просимо внести зміни до Тендерної документації, та виключити дискримінаційну вимогу.У разі не внесення змін до ТД згідно Протоколу огляду об’єкта, вимушені будемо звернутися до АМКУ.

Щодо усунення дискримінаційних вимог. Шановний Замовнику! При ознайомлені з ТД нами було виявлено ряд дискримінаційних вимог, тим самим Замовник порушив вимоги частини 4 статті 22, частини 4 статті 23 та принципи публічних закупівель викладені у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». 1)У тексті тендерної документації міститься вимога щодо: Протокол огляду об'єкта (згідно з Додатком 8 до тендерної документації).Вимога щодо попереднього огляду об’єкта є нормативно визначеним обов’язком для здійснення обстеження лінійного об’єкта інженерно- транспортної інфраструктури та ознайомлення з проектно- кошторисною документацією, а також дозволяє Учаснику на місці оглянути можливості підключення до існуючих мереж і визначитись з порядком застосування наявної у Учасника матеріально-технічної бази і техніки, та відповідно мати можливість максимально точно скласти свою цінову пропозицію і не допустити в подальшому її безпідставного корегування, що безумовно відповідає принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі . Вважаємо, що дана вимога Замовника є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та частині четвертій статті 22 Закону України про публічні закупівлі № 922, яка визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. По перше- для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції необхідно саме Замовнику детально визначити предмет Закупівлі, та надати всю інформацію, яка може бути необхідною для підготовки Пропозиції та підписання Договору. По друге- щодо огляду об’єкту є конкретна позиція АМКУ- в рішенні якого міститься що вимога Замовника щодо огляду об’єкту Учасником в період саме прийому пропозицій є дискримінаційною Крім того, надання Протоколу огляду об'єкта, за підписом та печаткою представника Замовника, датою відвідування об`єкта- не передбачено ЗУ «Про публічні закупівлі», а отже, не може вимагатися Замовником. Просимо Замовника, внести зміни до тендерної документації та вилучити вимогу щодо обов'язкового огляду об'єкту в період подачі пропозицій. 2:Також міститься дискрімінаційна вимога щодо надання у складі тендерної пропозиції: Чинний сертифікат на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 або ДСТУ ISO 9001:2015 (зі сферою сертифікації 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування). Шановний замовнику, вказана Вами вимога: є незаконною, - по-перше, відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату на систему управління якістю Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-друге, звісно, що будь-яке Товариство може отримати такий Сертифікат. Але ж розумієте, що учасники, не маючи такого зобов’язання на законодавчо закріпленому рівні, заздалегідь не можуть передбачити Ваше бажання щодо наявності такого сертифікату в учасників і заздалегідь його отримати. Також, Ви ж розумієте, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників, тому вимога щодо наявності такого Сертифікату прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-третє, в нормі частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що інформація повинна бути «відповідно до законодавства». А наявність в учасника Сертифікату системи управління якістю не передбачено і не закріплено на законодавчому рівні, отже, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Для того, щоб прописувати таку вимогу та взагалі мати можливість вимагати від учасників наявність Сертифікату системи управління якістю для початку було б добре ознайомитись зі значенням цього Сертифікату та з тим, що саме він підтверджує. По-четверте, якщо Ви так бажаєте отримати від учасників Сертифікат системи управління якістю для підтвердження вимогам Тендерної документації та відповідності учасника для надання послуг відповідно до передбаченої Закупівлі, то надаємо Вам інформацію про даний Сертифікат з обґрунтуванням недоречності такої вимоги в даній закупівлі, а саме: 1) Відповідно до Наказу Держспоживстандарту від 22 червня 2009 року №225 затверджено Національний стандарт України «Системи управління якістю», а саме пункт 0.1 «Загальні положення»: «запровадження системи управління якістю має бути стратегічним рішенням організації». Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Також, відповідно до пункту 0.1 «Загальні положення»: «Цей стандарт можуть застосовувати внутрішні та зовнішні сторони, зокрема органи сертифікації, щоб оцінити здатність організації дотримувати вимоги замовника, законодавчі й регламентувальні вимоги, застосовні до продукції, і власні вимоги організації». Бачимо, що даний Сертифікат застосовується до продукції, а не до надання послуг/ВИКОНАННЯ РОБІТ, як передбаченого оголошеною Вами закупівлею. 3) Національним стандартом України «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг чи робіт як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, враховуючи вищевикладене, вимагаємо виключити дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі. Усі ці стандарти стосуються безпосередньо менеджменту та бізнес-процесів, які в результаті опосередковано впливатимуть на якість продукції, захист довкілля та безпеку праці. Як вже зазначалось, організація ISO не сертифікує компанії на відповідність стандартами і відповідно до своїх повноважень не може зобов`язати сертифікувати у обов`язковому порядку ні певну компанію, ні певну галузь. Ці рішення приймаються виключно на рівні кожної окремої держави. Що стосується України, то в нас діє принцип добровільної сертифікації. Тобто, ніхто не може зобов’язати бізнес в примусовому порядку сертифікувати товар., а в нашому випадку роботу. Для доведення відповідності ми можемо надати копії ліцензії, Дозволів виданих органами Держпраці та інші документи- отримання яких законодавчо закріплено в Україні. Просимо внести зміни до ТД шляхом виключення вимоги щодо надання у складі пропозиції сертифікату ISO