Капітальний ремонт системи опалення будівлі ЗДО №19 "Ромашка" на вул. Чайковського, 20 у м. Коломиї Івано-Франківської області

Замовник вимагає надати у складі тендерної пропозиції: 4.3. Для підтвердження можливості виконання робіт в складі пропозиції учасник повинен надати завірені копії дійсних дозвільних документів (дозволи, декларації) на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданий(-і) Державною службою України з питань праці або її територіальними органами, або Держгірпромнаглядом або його територіальними органами, або іншими уповноваженими державними органами на виконання робіт підвищеної небезпеки, на роботи вказані у технічному завданні (такі дозвільні документи повинні бути чинні на строк виконання робіт). Проте у Технічному завданні (Додаток 3 до ТД) відсутні такі види робіт, що потребують обов’язкового наявності дозволу чи декларації згідно «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107. Також техніка підвищеної небезпеки, яка вимагає наявності Дозволу чи Декларації відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 «Про затвердження порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» зі змінами не буде використовуватися в процесі виконання робіт, що є предметом закупівлі. Техніка(будівельні машини та механізми), яка передбачена у Кошторисі(Підсумкова відомість ресурсів) не підпадають під перелік техніки для видачі дозвільних документів (не включені до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці). Отже Учасник, не зобов’язаний надавати в складі пропозиції копії дозвільних документів відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 «Про затвердження порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» зі змінами. Просимо виключити зазначену вимогу як незаконну і необгрунтовану.

Замовник в пункті 9 тендерної документації «Інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби)» встановив незаконну вимогу надати у складі тендерної пропозиції «сертифікату на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, яким посвідчується, що система управління охороною здоров’я та безпекою праці здійснюється учасником та відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018 IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування».» Проте дана вимога є дискримінаційною і незаконною. Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» Якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення. Проте Замовник не встановив таку можливість для Учасників чим вчинив дії на обмеження конкуренції. Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі». Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 7 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”. Надання сертифікату ISO у складі Пропозиції жодним чином не стосується предмета закупівлі, тому і вимога щодо його надання є неправомірною. Крім того, наявність у Підрядника всіх необхідних сертифікатів відповідності на товари та ліцензії на будівництво є достатньою умовою для належного виконання умов договору постачання товару, тож стає зрозумілим, що законодавчий обов’язок на отримання сертифікату ISO відсутній. Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”. Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими. ЗГІДНО ЗІ СТАТТЕЮ 5 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО АКРЕДИТАЦІЮ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ» ДІЯЛЬНІСТЬ З АКРЕДИТАЦІЇ БАЗУЄТЬСЯ НА ПРИНЦИПІ ДОБРОВІЛЬНОСТІ АКРЕДИТАЦІЇ. Відповідно до частин 2, 3 статті 24 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, у будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам. Орган з оцінки відповідності залучається до здійснення добровільної оцінки відповідності на умовах, визначених договором між заявником і таким органом. При цьому, законодавством не встановлено жодних вимог до органів з оцінки відповідності, що залучаються до добровільної оцінки відповідності, в тому числі щодо їх акредитації. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» орган з оцінки відповідності - орган (підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ), що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування. На підставі викладеного, органу з оцінки відповідності у розумінні Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», що залучаються до добровільної оцінки відповідності, наявність атестату про акредитацію НААУ є необов’язковим. Враховуючи вищевикладене на сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, що встановлює обов’язковість призначення та акредитації органів сертифікації Сертифікати, які вимагаються тендерною документаціє. у нас є в наявності. Сертифікація проводилась на добровільній основі та видані органом сертифікації, який включений до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України. Законодавство України, яке регламентує проведення будівельних робіт не передбачає обов’язковість отримання та наявності сертифіката ДСТУ ISO 45001:2019 для юридичних чи фізичних осіб, які можуть виконувати роботи в цій сфері. Сертифікація системи управління на відповідність вимогам стандарту ДСТУ ISO 45001:2019 є добровільною, не віднесена до законодавчо регульованої сфери та не може вимагатись замовником від учасника закупівлі в обов’язковому порядку. Замовник не обґрунтував необхідність встановлення даної дискримінаційної вимоги. Вимагаємо виключити вищевказану дискримінаційну вимогу.

В п. 9 тендерної документації зазначено наступну вимогу: "На підтвердження наявності системи управління якості, яка відповідає вимогам національного та міжнародного законодавства, Учасниками у складі пропозицій надаються чинні сертифікати щодо монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування: " Проте відповідно до чинного законодавства Сертифікації підлягають лише ті види продукції, які внесено до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28. Предметом даної закупівлі є роботи а не товар, отже Учасник не зобов’язаний вчиняти жодні дії по підтвердженню цієї імперативної норми. 15 січня 2015 року Верховна Рада прийняла закон «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», яким припиняє дію Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 № 46-9 та з 1 січня 2018 року скасовано система обов'язкової сертифікації продукції УкрСЕПРО. Зокрема, з цієї дати НЕ сертифікуватиметься кранова, протипожежна продукція, метало- та деревообробне обладнання, а також будівельні матеріали, вироби і конструкції. Відповідно було прийнять і наказ ДП "УкрНДНЦ" від 29 грудня 2017 р. № 500 "Про скасування національних нормативних документів" з 01 січня 2018 року скасовані стандарти державної системи сертифікації, а саме: ДСТУ 2296–93 "Державна система сертифікації. Знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування" ДСТУ 3410–96 "Державна система сертифікації. Основні положення" ДСТУ 3411:2004 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів сертифікації продукції та порядок їх призначення і надання повноважень на діяльність у Системі" ДСТУ 3412–96 "Державна система сертифікації. Вимоги до випробувальних лабораторій" ДСТУ 3413–96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції" ДСТУ 3414–96 "Державна система сертифікації. Атестація виробництва. Порядок проведення" ДСТУ 3415–96 "Державна система сертифікації. Реєстр Системи" ДСТУ 3417–96 "Державна система сертифікації. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується" ДСТУ 3418–96 "Державна система сертифікації. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації" ДСТУ 3419–96 "Державна система сертифікації. Сертифікація систем якості. Порядок проведення" ДСТУ 3420–96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію систем управління" ДСТУ 3498–96 "Державна система сертифікації. Бланки документів. Форма та опис" ДСТУ 3957–2000 "Державна система сертифікації. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції" Враховуючи те, що предметом закупівлі є РОБОТИ а не ТОВАР, який підлягає обов’язковій сертифікації чи оцінці відповідності згідно з Переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 Учасник вважає дану вимогу незаконною і дискримінаційною. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Замовник у вимогах тендерної документації вимагає "сертифікати щодо монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування" які не має жодного відношення до закупівлі, а право на виконання зазначених робіт входить до переліку підліцензійних робіт. Дана вимога є незаконною та дискримінаційною по відношенню до Скаржника. Оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів щодо монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування для здійснення господарської діяльності. Також не зрозумілим є наявність вимоги на системи кондиціонування, оскільки такі роботи не передбачені технічним завданням. Замовник не обґрунтував необхідність встановлення даної дискримінаційної вимоги. Вимагаємо виключити вищевказану дискримінаційну вимогу.