• Відкриті торги
  • Безлотова
  • КЕП

Перев'язувальні матеріали та хірургічні шовні матеріали

Завершена

194 649.05 UAH з ПДВ
мін. крок: 3% або 5 839.00 UAH
Період оскарження: 11.12.2017 15:06 - 22.12.2017 00:00
Вимога
Відхилено

Вимога

Номер: 4a5184d5156841a3a366b40abd8cc662
Ідентифікатор запиту: UA-2017-12-11-002107-c.a1
Назва: Вимога
Вимога:
Гайсинській центральній районній лікарні ВИМОГА про внесення змін до тендерної документації (закупівля № 1819540, номер тендеру у ЦБД UA-2017-12-11-002107-c) 27.12.2017 року відкритих аукціон у відкритих торгах із закупівлі: 33140000-3 Медичні матеріали № Торгівельна назва Од виміру Кількість 1 Марля 5 м шт 900 2 Бинт нс 7*14 шт 1500 3 Вата 100,0 нс шт 2000 4 Рукавички стерильні пар 800 5 Рукавички нестерильні пар 26000 6 Бинт гіпсовий 20*2,7 шт 400 7 Пластир катушковий шт 150 8 Бинт тканий нс 5*15 шт 100 9 Шприц інсул шт 1200 10 Шприц 2,0 шт 3500 11 Шприц 5,0 шт 7000 12 Шприц 10,0 шт 7000 13 Шприц 20,0 шт 5000 14 Шприц 50,0 шт 500 15 Безпечна голка шт 20 16 Система ПР шт 5000 17 Канюля інфузійна 18 G шт 50 18 Канюля інфузійна 20 G шт 200 19 Канюля інфузійна 22 G шт 500 20 Канюля інфузійна 24 G шт 2000 ПАТ «Гемопласт» має бажання прийняти участь в даних відкритих торгах та має можливість здійснити поставку наступних позицій предмету закупівлі: Шприц інсул шт 1200 Шприц 2,0 шт 3500 Шприц 5,0 шт 7000 Шприц 10,0 шт 7000 Шприц 20,0 шт 5000 Шприц 50,0 шт 500 Система ПР шт 5000 (які складають найбільшу частину предмету закупівлі), згідно тендерної документації Замовника за своєю найнижчою ціновою пропозицією, однак об’єднання всіх найменувань в предметі закупівлі позбавляє ПАТ «Гемопласт» права взяти участь у процедурі закупівлі. Замовником не обґрунтовано необхідності об’єднання всіх найменувань в один лот. Таке об’єднання обмежує право тих суб’єктів господарювання, в тому числі ПАТ «Гемопласт», на участь в процедурі закупівлі, які не можуть одночасно запропонувати постачання всіх найменувань предмету закупівлі. Вважаємо, що Замовник має внести зміни до конкурсної документації шляхом виділення позицій предмету закупівлі в окремі лоти. В іншому випадку це значно звужує коло потенційних учасників бажаючих прийняти участь в даній процедурі закупівлі, що має дискримінаційні ознаки. Відповідно ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Згідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Тобто чинне законодавство однозначно визначає заборону встановлювати дискримінаційні вимоги. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель в своєму рішенні № 388-р/пк-ск від 26.03.2015 року вже розглядала подібне питання і рішенням колегії було встановлено необхідність поділу предмета закупівлі на окремі лоти, якщо інше призведе до обмеження права певних суб’єктів господарювання взяти участь в процедурі закупівлі. Виокремлення кожного найменування предмету закупівлі в окремі лоти буде лише сприяти залученню максимальної кількості учасників. Відповідно ч. 1 п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», - ВИМАГАЄМО: Внести зміни до тендерної документації в процедурі закупівлі №1819540, номер тендеру у UA-2017-12-11-002107-c шляхом виділення в окремі лоти кожного найменування предмету закупівлі, які зазначені в тендерній документації в даній процедурі закупівлі, що забезпечить максимальну ефективність, економію та конкуренцію.
Пов'язані документи: Учасник Замовник
Вирішення: Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454 із змінами «Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої - п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого - десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників шостої - восьмої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг». Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, Закон не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Також, однією із підстав не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику та зменшує ризики відміни торгів. Одним з принципів здійснення державних закупівель відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія та ефективність. Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами. Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В нашому випадку, поділ предмета закупівлі не був передбачений. Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо в них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає що замовник зобов’язаний змінити вид предмета закупівлі на їх запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта.
Статус вимоги: Відхилено