Номер:
89d6d94ff60c45eea32c689added9a60
Пов'язаний елемент:
Закупівля
Дата опублікування:
25.08.2020 21:04
Опис:
Доброго дня! Питання 1. Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів. За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги? Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»? Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»? Питання 2. Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
По першому питанню
«Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів.
За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?
Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?
Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?».
Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено: «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.».
Підприємствам дозволено на добровільних засадах об’єднувати свою господарську діяльність, як-от виробничу, комерційну та інші види, на умовах і в порядку, встановлених Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими законами.
Згідно зі статтею 70 ГК України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною другої статті 70 ГК України встановлено, що за рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об'єднання підприємств на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 3 цієї статті види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 118 ГК України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.
Частинами третьою – п’ятою статті 118 ГК України встановлено, що об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств є юридичною особою, державна реєстрація яких здійснюється відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками, а державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, і діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання (стаття 119 ГК України).
Організаційно-правові форми об'єднань підприємств визначені у статті 120 ГК України, якою встановлено, що господарські об'єднання утворюються, зокрема, як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом
Згідно з положеннями статті 122 ГК України встановлено, що господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.
Іноземними суб’єктами господарської діяльності вважають тих суб’єктів господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (далі - Нерезиденти).
Нерезиденти мають право відкривати свої представництва на території України. У разі реєстрації представництва Нерезидента заявнику видається Свідоцтво про реєстрацію представництва. Дані про реєстрацію вносять до Реєстру представництв, що веде Мінекономіки.
Представництво Нерезидента не є юридичною особою і не провадить самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням Нерезидента, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво Нерезидента в Україні може виконувати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.
Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким не заборонено провадити господарську діяльність, можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Таким чином, нерезиденти можуть об’єднуватися в різні організаційно-правові форми ведення господарської діяльності, зокрема, без створення окремої юридичної особи є форма господарювання за договором про спільну діяльність.
На підставі вищевикладеного вбачається, що законодавством України не визначено термін «лідер». Управління поточною діяльністю об'єднання підприємств здійснюється на умовах, передбачених установчими документами відповідних об'єднань, договорів, ін.
Щодо питання «За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?» зазначимо.
Правовідносини, пов’язані з закупівлею, виникають між Замовником та Учасником (об’єднання учасників), повноваження щодо представництва такого об’єднання учасників визначається відповідними документами (статут, договір, ін.), якими підтверджуються відповідні повноваження на вчинення певних дій від об’єднання учасників.
Щодо питання «Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?»:
Замовник не визначає конкретні вимоги до «лідера», оскільки визначення «лідер» не передбачено чинним законодавством України, а правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюються відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
Щодо питання «Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?»:
Як зазначалось вище, правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюється відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
По другому питанню
«Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?».
Частиною десятою статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.
Державна реєстрація об’єднань учасників (об’єднань підприємств) регулюється, зокрема статтею 58 ГК України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Таким чином, створення об’єднання учасників (об’єднань підприємств) підтверджують такими документами:
- рішення про утворення об’єднання та статут;
- установчий договір та/або статут;
- засновницький договір та/або статут;
- статут.
Створення об’єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи підтверджуються, зокрема:
- договором про спільну діяльність;
- рішенням засновників об’єднання, оформленим відповідно до законодавства іноземної держави;
- випискою з відповідних реєстрів країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності офіційно зареєстрований.
Документом про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації (представництва) на території України, зокрема, є свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, — для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, на яких поширюється дія Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ін.
В порядку, встановленому Законом України «Про захист економічної конкуренції» рішення про утворення об’єднання підприємств (установчий договір) та статут об’єднання погоджують з Антимонопольним комітетом України.
Таким чином, факт створення об’єднання учасників підтверджується, документами, якими підтверджується створення учасників, зокрема, рішення про утворення, статут, ін.
Дата відповіді:
28.08.2020 14:26