-
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
-
Безлотова
-
КЕП
Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом
за кодом ДК 021:2015 79410000-1, Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Консультаційні послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування та конкурсної документації проєкту концесії залізнично-поромного комплексу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та відповідного майна державного підприємства «Адміністрація морських портів України», пов’язаного із цим комплексом). Мова (мови) якою, якими повинні готуватись тендерні пропозиції: Усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову. Вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально. Умови надання забезпечення тендерних пропозицій зазначено в тендерній документації. Дата і час розкриття тендерних пропозицій: 25.09.2020 11.00. Математична формула приведеної ціни - не застосовується.
Торги відмінено
22 901 002.50
UAH без ПДВ
мін. крок: 0.5% або 114 505.01 UAH
мін. крок: 0.5% або 114 505.01 UAH
Період уточнення:
20.08.2020 10:01 - 15.09.2020 11:00
Відповідь надана
Об'єм робіт
Номер:
704b446b7bb1497583d21fc5cc96d3c0
Дата опублікування:
09.09.2020 15:52
Опис:
Відповідно до умов торгів строк надання послуг за всіма етапами не повинен перевищувати 100 тижнів. Проєкт складається с 4 етапів: (1) Початок, (2) Розробка ТЄО, (3) Підготовка до транзакції та (4) Реалізація транзакції. При цьому, виконання Етапів 2-4 є послідовним та буде розділене коротким проміжком часу, протягом якого Концесієдавець та ДП «АМПУ» будуть приймати ключові рішення на основі наданого техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії. Слід відмітити, що такі рішення можуть прийматися протягом декількох місяців.
Детальний опис послуг Технічного завдання до 2-го етапу "Розробка ТЄО" та 3-го етапу "Підготовка до транзакції" не передбачає надання послуг із супроводження підготовлених консультантом документів (ТЄО та проєкт конкурсної документації) під час відповідних процедур, що вимагаються законодавством (аналіз ефективності, тощо). У зв'язку з цим виникають наступні питання:
1. Відсутність в тендерній документації послуг консультанта (та інших, пов'язаних з такими послугами умовами: строки виконання, оплата, результати роботи) із супроводження вищенаведених документів є помилкою або Замовник навмисно відмовляється від отримання таких послуг?
2. У разі якщо, Замовник відмовляється від отримання таких послуг, чому умовами тендерної документації не передбачається зупинення загального строку надання послуг, як це передбачено у випадку незатвердження фінансового плану Замовника?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
В Технічній специфікації, яка є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.».
Крім того, Технічною специфікацією передбачено, що Замовник ініціює перед Концесієдавцем питання щодо створення робочої групи з метою здійснення нагляду за ходом дослідження та участі у періодичних нарадах для обговорення результатів та прийняття робочою групою результатів по всім етапам.
Враховуючи викладене, МІУ відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294). буде здійснювати аналіз ефективності відповідно до наданого консультантом техніко-економічного обґрунтування. В разі прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства розпочинається робота над етапом 3 «Підготовка до Транзакції ДПП», в рамках якого здійснюється в т. ч. і підготовка конкурсної документації.
Варто зазначити, що якість та зміст наданих послуг повинен відповідати Вимогам до Послуг, що надаватимуться в рамках Етапів 1, 2, 3 та 4, а саме:
«Учасник зобов’язаний надати Послуги належної якості, а саме, результат надання Послуг має повністю відповідати всім вимогам до підготовки техніко-економічного обґрунтування та проведення концесійного конкурсу, встановленим законодавством України, зокрема, але не виключно, Законом України «Про концесію», Законом України «Про державно-приватне партнерство», постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства».
Дата відповіді:
10.09.2020 10:50
Відповідь надана
Щодо залучення субпідрядників до виконання договору
Номер:
4409f4b812d7498a8147df223cfd022a
Дата опублікування:
01.09.2020 10:10
Опис:
Доброго дня! Згідно п. 9 Розділу III. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції, Учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Питання: Чи може Учасник покрити частину з кваліфікаційних критеріїв згідно Додатку 2 до Тендерної документації за рахунок таких субпідрядників, зокрема, наприклад, у частині наявності працівників відповідної кваліфікації або наявності відповідного досвіду? Дякуємо!
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі. Зокрема абзацом 2 частини 3 статті 16 Закону визначено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Отже, враховуючи викладене, учасник може для підтвердження своєї відповідності вищезазначеним кваліфікаційним критеріям, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Дата відповіді:
02.09.2020 17:02
Відповідь надана
Кваліфікаційні критерії
Номер:
33a376c45be546e290878164d8578fc1
Дата опублікування:
28.08.2020 15:55
Опис:
Критеріями передбачено необхідність підтвердження відповідної кваліфікації працівників Учасника. Чи необхідно подавати підтвердження кваліфікації на працівників субпідрядника Учасника, тобто особи, яка формально не вважатиметься Учасником тогрів?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Стаття 16 Закону визначає кваліфікаційні критерії процедури закупівлі. Зокрема абзацом 2 частини 3 статті 16 Закону визначено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Отже, враховуючи викладене, учасник може для підтвердження своєї відповідності вищезазначеним кваліфікаційним критеріям, залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Дата відповіді:
02.09.2020 17:02
Відповідь надана
Щодо вимоги накладання КЕП/ЕЦП по відношенню до учасників-нерезидентів
Номер:
a99343fa31084411a8a683766dbefcd9
Дата опублікування:
26.08.2020 22:52
Опис:
Доброго дня! Відповідно до п.1 Розділу ІІІ (Інструкція з підготовки тендерної пропозиції) тендерної документації, усі документи учасника мають подаватись із накладанням КЕП/ЕЦП уповноваженої особи учасника. У зв’язку з цим, звертаємо Вашу увагу на те, що вимога щодо накладання ЕЦП або КЕП на тендерну пропозицію є дискримінаційною по відношенню до нерезидентів з огляду на наступне. Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон про ЕДП). Закон про ЕДП створив умови і для визнання іноземних електронних довірчих послуг. Однак, наразі, практичного механізму, технічної сумісності засобів ЕДП нерезидентів та систем ЕДП України не існує. Стаття 38 Закону про ЕДП установлює, що іноземні довірчі послуги в Україні визнають, зокрема, якщо їх надавач відповідає українським вимогам або внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 (чинна з 08.02.2019) затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав. Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, у результаті укладення відповідного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Таким чином, щоб КЕП нерезидентів були визнані в Україні, має бути укладено відповідний міжнародний договір між Україною та відповідною зарубіжною країною. Станом на поточну дату таких договорів ще немає. У зв’язку з вищенаведеним, просимо роз’яснити, чи є обов’язковим для нерезидентів накладання ЕЦП або КЕП на тендерну пропозицію та підтверджуючі документи. Дякуємо.
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Стаття 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов: кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів); кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів (далі - міжнародний договір).
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації Замовника, то накладання ЕЦП або КЕП є обов’язковим для всіх учасників.
Враховуючи вищевикладене, пропонується рекомендувати учаснику за більш детальною інформацією щодо отримання КЕП нерезидентами звернутись до Мінцифри на яке покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, що забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг.
Дата відповіді:
31.08.2020 12:12
Відповідь надана
Документи
Номер:
795d6d522ce94833b090bcb6f525bdc4
Дата опублікування:
26.08.2020 14:15
Опис:
1) Чи може нерезидент надати документи українською мовою без перекладу?
2) Як нерезидент може отримати КЕП/ЕЦП для подання документів?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
1. На виконання частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2020-08-20-000695-c та в тендерній документації зазначено, що усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо Учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову, а вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально.
Також, на виконання частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в пункті 7 розділу І тендерної документації Замовника зазначено:
«Мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції: Усі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, мають бути складені українською мовою та/або російською мовою. Документи, що надаються Учасниками у складі їх тендерних пропозицій, викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову. Вірність перекладу цих документів засвідчується нотаріально.
Стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення у вигляді скорочень та термінологія, пов’язана з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами, викладаються мовою їх загально прийнятого застосування.
Під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою. Одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.».
На підставі вищевикладеного вбачається, що всі документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником (нерезидентом), можуть бути складені українською мовою, але документи, що надаються учасниками (нерезидентами) у складі їх тендерних пропозицій, які викладені іншими мовами, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову, а вірність перекладу цих документів має бути засвідчена нотаріально.
Крім того, Замовником в тендерній документації зазначено, що Учасник-нерезидент, у разі наявності, надає документи, які є аналогічними відповідно до законодавства країни його реєстрації, до документів, що вимагаються Замовником. Також надається відповідний документ про реєстрацію Учасника – нерезидента суб’єктом господарювання.
Документи, що не передбачені законодавством країни Учасників-нерезидентів, не подаються ними у складі Тендерної пропозиції з відповідним обґрунтуванням ненадання таких документів. Також Учасники-нерезиденти подають у складі своєї пропозиції пояснення по кожному документу, що не був наданий, але вимагався, та відповідний(і) аналогічний(і) документ(и), передбачений(і) законодавством країн де вони зареєстровані (за наявності). Замовник не несе відповідальність у разі зазначення Учасником недостовірних даних, наданих на підтвердження вищезазначеної інформації.
Документи повинні бути перекладені на українську мову (вірність перекладу засвідчується нотаріально), легалізовані органами Міністерства закордонних справ України або апостильовані. Прийняття документів без легалізації можливе, якщо це передбачено в угоді України з іноземною країною.
2. Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Стаття 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов: кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром у разі надання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів); кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів іноземних ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовують під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів (далі - міжнародний договір).
На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації Замовника, то накладання ЕЦП або КЕП є обов’язковим для всіх учасників.
Враховуючи вищевикладене, пропонується рекомендувати учаснику за більш детальною інформацією щодо отримання КЕП нерезидентами звернутись до Мінцифри на яке покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, що забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг
Дата відповіді:
31.08.2020 12:10
Відповідь надана
Технічне завдання
Номер:
b6eb4f3a404b46c79e2ee95700abe99c
Дата опублікування:
26.08.2020 14:13
Опис:
У технічних умовах вказано, що перший варіант тендерної документації Виконавець повинен надати через 50 тижнів (12,5 місяців) з моменту підписання договору. Проте цей період відповідно до попереднього календарного графіку припадає на період проведення аналізу доцільності ТЕО та прийняття рішення про здійснення ДПП. Таким чином, Виконавець надасть тендерну документацію, за яку може не отримати гроші у зв‘язку з не прийняттям рішення про доцільність здійснення ДПП та/або у разі втрати його пріоритетності в Міністерстві інфраструктури.
Таким чином відповідно до п.9.2 та виходячи з умов оплати послуг, Виконавець отримує лише 40% від вартості договору, при цьому Замовник вже отримує перший варіант тендерної документації.
У зв’язку з чим, просимо розглянути можливість перенесення строків надання тендерної документації з 50 тижня на 56 тиждень з моменту підписання договору.
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
В Технічному завданні, що є додатком 1 до Тендерної документації, визначено наступне «Сторони розуміють, що МІУ проводить аналіз ефективності здійснення ДПП Проєкту за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП у формі концесії протягом 30 днів та готує висновок щодо аналізу ефективності здійснення ДПП, який повинен бути перевірний Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та погоджений/непогоджений протягом 45 днів, або протягом іншого строку, що може бути визначений законодавством України, чинним на час проведення такого аналізу ефективності та/або його погодження.». Зазначені терміни відповідають Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 294).
Остаточний варіант техніко-економічного обґрунтування та фінансової моделі мають бути подані не пізніше, ніж через 28 тижнів після підписання Договору про надання послуг, після чого МІУ відповідно до вищезазначеного Порядку розпочне аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства та протягом 75 календарних днів (близько 11 тижнів) буде прийнято рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення. Натомість попередній варіант пакету конкурсної документації надається не пізніше, ніж через 50 тижнів після підписання Договору про надання послуг.
Враховуючи викладене, перенесення строків надання конкурсної документації з 50 тижня на 56 тиждень з моменту підписання договору не вбачаємо за доцільне.
Дата відповіді:
31.08.2020 12:09
Відповідь надана
Договір
Номер:
11217b0b17514a5490f3188aaf495cb1
Дата опублікування:
26.08.2020 14:11
Опис:
1) В розділі Кадрове забезпечення виконавець повинен вказувати лише ключових працівників, що будуть займатися цим проектом, та які подані в тендерній пропозиції?
2) В якій мірі вказані зовнішні консультанти в Кадровому забезпечення повинні відповідати кваліфікаційним критеріям?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
Пунктом 1.2. проєкту договору, що є додатком 6 до Тендерної документації, яким визначено «1.2. Послуги за цим Договором надаються Виконавцем за допомогою його власних співробітників та/або залучених на підставі договорів з Виконавцем працівників, зовнішніх консультантів, перелік яких станом на момент укладання Договору вказується в додатку 2 (Кадрове забезпечення). Кваліфікація, досвід роботи власних співробітників Виконавця та/або залучених ним на підставі договорів працівників, зовнішніх консультантів має відповідати тендерній пропозиції Виконавця. Виконавець відповідає перед Замовником за результат роботи власних співробітників та/або залучених ним на підставі договорів працівників, зовнішніх консультантів.
Дата відповіді:
31.08.2020 12:08
Відповідь надана
Кваліфікаційні критерії
Номер:
ee8d41aa25964852ab0626f78105b605
Дата опублікування:
26.08.2020 14:08
Опис:
1) Чи вважається досвід з підготовки пре-ТЕО (pre-feasibility study), як досвід з підготовки ДДП проектів та/або концесії
2) Чи потрібно, щоб у кожного працівника був досвід і в підготовці ТЕО, і в підготовці конкурсної документації, і в фінансовому моделюванні? Чи це може бути 3 різних працівника?
3) Скільки потрібно вказувати працівників для роботи над проектом? Чи можемо ми потім розширювати перелік працівників?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
1. У Законах України «Про концесію» та «Про державно-приватне партнерство», відповідно до яких здійснюється підготовка концесійного проєкту, визначення «пре-ТЕО (pre-feasibility study)» не міститься. Тому досвід з підготовки пре-ТЕО (pre-feasibility study), як досвід з підготовки ДПП проектів та/або концесії, не може бути врахований.
2. Можуть бути різні працівники, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг в тій чи інший тематиці відповідно до вимог зазначених в додатку 2 до Тендерної документації.
3. Кількість працівників та їхня кваліфікація повинні бути такими, щоб забезпечити якісне надання послуг, які є предметом закупівлі. Питання розширення переліку працівників регламентується пунктами 1.2. та 1.3. проєкту договору, що є додатком 6 до Тендерної документації
Дата відповіді:
31.08.2020 12:07
Відповідь надана
Щодо участі у процедурі закупівлі об’єднання учасників
Номер:
89d6d94ff60c45eea32c689added9a60
Дата опублікування:
25.08.2020 21:04
Опис:
Доброго дня! Питання 1. Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів. За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги? Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»? Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»? Питання 2. Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?
Відповідь:
Дякуємо за запитання.
По першому питанню
«Згідно з п. 5 Розділу I «Загальні положення» тендерної документації, до участі у процедурі закупівлі допускається об’єднання учасників – у т. ч. юридичних осіб, резидентів або нерезидентів.
За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?
Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?
Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?».
Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено: «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.».
Підприємствам дозволено на добровільних засадах об’єднувати свою господарську діяльність, як-от виробничу, комерційну та інші види, на умовах і в порядку, встановлених Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими законами.
Згідно зі статтею 70 ГК України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною другої статті 70 ГК України встановлено, що за рішенням Кабінету Міністрів України або органів, до повноважень яких належить управління державними або комунальними підприємствами, можуть утворюватися об'єднання підприємств на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 3 цієї статті види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 118 ГК України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.
Частинами третьою – п’ятою статті 118 ГК України встановлено, що об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. Об'єднання підприємств є юридичною особою, державна реєстрація яких здійснюється відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками, а державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування, і діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання (стаття 119 ГК України).
Організаційно-правові форми об'єднань підприємств визначені у статті 120 ГК України, якою встановлено, що господарські об'єднання утворюються, зокрема, як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом
Згідно з положеннями статті 122 ГК України встановлено, що господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.
Іноземними суб’єктами господарської діяльності вважають тих суб’єктів господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (далі - Нерезиденти).
Нерезиденти мають право відкривати свої представництва на території України. У разі реєстрації представництва Нерезидента заявнику видається Свідоцтво про реєстрацію представництва. Дані про реєстрацію вносять до Реєстру представництв, що веде Мінекономіки.
Представництво Нерезидента не є юридичною особою і не провадить самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням Нерезидента, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво Нерезидента в Україні може виконувати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.
Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким не заборонено провадити господарську діяльність, можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Таким чином, нерезиденти можуть об’єднуватися в різні організаційно-правові форми ведення господарської діяльності, зокрема, без створення окремої юридичної особи є форма господарювання за договором про спільну діяльність.
На підставі вищевикладеного вбачається, що законодавством України не визначено термін «лідер». Управління поточною діяльністю об'єднання підприємств здійснюється на умовах, передбачених установчими документами відповідних об'єднань, договорів, ін.
Щодо питання «За якими основними критеріями визначається «лідер» такого об’єднання – тобто юридична особа, що подає пропозицію від імені об’єднання та підписує Договір про надання консультаційних послуг із Замовником у разі перемоги?» зазначимо.
Правовідносини, пов’язані з закупівлею, виникають між Замовником та Учасником (об’єднання учасників), повноваження щодо представництва такого об’єднання учасників визначається відповідними документами (статут, договір, ін.), якими підтверджуються відповідні повноваження на вчинення певних дій від об’єднання учасників.
Щодо питання «Чи є конкретні вимоги до такого «лідера»?»:
Замовник не визначає конкретні вимоги до «лідера», оскільки визначення «лідер» не передбачено чинним законодавством України, а правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюються відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
Щодо питання «Чи може об’єднання на власний розсуд та з власних міркувань обрати такого «лідера»?»:
Як зазначалось вище, правовідносини, пов’язані з представництвом об’єднання учасників у закупівлі, регулюється відповідними правовстановлюючими документами, якими регулюється діяльність таких об’єднань (статут, договір, ін.).
По другому питанню
«Згідно з Інструкцією з підготовки тендерної пропозиції (Розділ III тендерної документації), у разі, якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання. Чи може факт створення об’єднання бути підтверджений довідкою довільної форми за підписом "лідера" та усіх членів об’єднання?».
Частиною десятою статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у разі якщо тендерна пропозиція/пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання.
Державна реєстрація об’єднань учасників (об’єднань підприємств) регулюється, зокрема статтею 58 ГК України та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
Таким чином, створення об’єднання учасників (об’єднань підприємств) підтверджують такими документами:
- рішення про утворення об’єднання та статут;
- установчий договір та/або статут;
- засновницький договір та/або статут;
- статут.
Створення об’єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи підтверджуються, зокрема:
- договором про спільну діяльність;
- рішенням засновників об’єднання, оформленим відповідно до законодавства іноземної держави;
- випискою з відповідних реєстрів країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності офіційно зареєстрований.
Документом про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації (представництва) на території України, зокрема, є свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, — для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, на яких поширюється дія Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ін.
В порядку, встановленому Законом України «Про захист економічної конкуренції» рішення про утворення об’єднання підприємств (установчий договір) та статут об’єднання погоджують з Антимонопольним комітетом України.
Таким чином, факт створення об’єднання учасників підтверджується, документами, якими підтверджується створення учасників, зокрема, рішення про утворення, статут, ін.
Дата відповіді:
28.08.2020 14:26