-
Відкриті торги
-
Безлотова
-
КЕП
Телемедичний онлайн-сервіс на 2019 рік
Тендер Prozorro UA-2019-04-03-001225-b
Торги не відбулися
221 400.00
UAH без ПДВ
мін. крок: 1% або 2 214.00 UAH
мін. крок: 1% або 2 214.00 UAH
Період уточнення:
03.04.2019 13:17 - 09.04.2019 14:00
Відповідь надана
Питання щодо документації
Номер:
1ba79c5cdf4f4bc098032da9e1fbf17b
Дата опублікування:
09.04.2019 13:20
Опис:
1.В п. 2.1. «Вимоги до авторизації користувача Сервісу» Додатку 1 «Кількісні, технічні, якісні вимоги до предмета закупівлі» наводиться текст: «ЕЦП, за допомогою якого виконувалась авторизація користувача, та пароль до нього, має зберігатись у параметрах сеансу роботи користувача та використовуватись для підписання документів та дій, які виконуються користувачем під час сеансу користування Сервісом без повторного введення паролю до ЕЦП. Після завершення сеансу роботи ці дані мають видалятись із параметрів сеансу.»
Також, у п. 3.9. « Збереження результатів телемедичних консультацій у електронній картці пацієнта» вказано: «У Сервісу має бути можливість отримувати додаткову інформацію із електронної медичної картки пацієнта, по якому створена ЗТМК. Додаткова інформація може бути доступна тільки лікарю-ініціатору ЗТМК та консультантам, які приймають участь у роботі з ЗТМК.»
Із наведеного можна зробити висновок, що для роботи із ЗТМК (авторизації в Сервісі, отримання доступу до змісту ЗТМК і подальшого формування електронних документів) учасники, в т. ч. консультанти, мусять мати власний ЕЦП.
В той же час, МОЗ передбачає можливість надання лікарями-консультантами телемедичних послуг без ЕЦП. Зокрема, п. 6.15. наказу МОЗ України № 681 від 19.10.2015 говорить, що « У разі відсутності у лікаря-консультанта електронного цифрового підпису лікар-консультант подає до кабінету телемедицини оригінал Висновку на паперових носіях із власним підписом, завіреним лікарською печаткою, для реєстрації у журналі за Формою № 003/тм і подальшого зберігання». Просимо внести зміни до тендерної документції, а саме видалили п. 2.1, 3.9 Додатку 1 або надати вмотивоване обгрунтування необхідності наявності даної вимоги.
2.В п. 3.3. «Вимоги до розмежування прав доступу та функціональних можливостей» серед ролей Сервісу не наводиться «пацієнт». Яким чином згідно п. 3.4. «Вимоги до проведення телемедичних консультацій між Лікарями » заявка може вважатися закритою після підготовки узагальненого відповіді лікарем, який створив ЗТМК на консиліум і прочитання цієї відповіді пацієнтом. І яким чином вказана можливість узгоджена із Законом України «Про захист персональних даних», ст. 2, ч. 2 ст. 4, якого регламентує необхідність подання запиту на отримання персональних даних, зокрема копії медичної документації, власникові бази персональних даних, якими є заклади охорони здоров’я?
3.Чи мусить входити мобільний додаток пацієнта, описаний в п. 3.11. «Мобільний додаток для пацієнта», до складу ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу. І якщо так, то яким чином, в такому разі, це відповідатиме вимогам п. 6. Додатку 1 «Кількісні, технічні, якісні вимоги до предмета закупівлі» до функціонування ІТС при наявності КСЗІ .
4.Хто виступатиме Власником бази персональних даних пацієнтів у медичній установі автора консультації і медичних установах консультантів? І, де буде ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу, який, в свою чергу, містить базу персональних даних?
5. Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» всі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм власності є власниками баз персональних даних.
Чи наявні у Замовника власні апаратні потужності для розміження серверної частини ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу, або арендовані серверні потужності, які мають прямі комунікаційні канали до автоматизованих робочих місць Замовника для забезпечення вимог КСЗІ?
Відповідь:
1.В п. 2.1. «Вимоги до авторизації користувача Сервісу» Додатку 1 «Кількісні, технічні, якісні вимоги до предмета закупівлі» наводиться текст: «ЕЦП, за допомогою якого виконувалась авторизація користувача, та пароль до нього, має зберігатись у параметрах сеансу роботи користувача та використовуватись для підписання документів та дій, які виконуються користувачем під час сеансу користування Сервісом без повторного введення паролю до ЕЦП. Після завершення сеансу роботи ці дані мають видалятись із параметрів сеансу.» Також, у п. 3.9. « Збереження результатів телемедичних консультацій у електронній картці пацієнта» вказано: «У Сервісу має бути можливість отримувати додаткову інформацію із електронної медичної картки пацієнта, по якому створена ЗТМК. Додаткова інформація може бути доступна тільки лікарю-ініціатору ЗТМК та консультантам, які приймають участь у роботі з ЗТМК.» Із наведеного можна зробити висновок, що для роботи із ЗТМК (авторизації в Сервісі, отримання доступу до змісту ЗТМК і подальшого формування електронних документів) учасники, в т. ч. консультанти, мусять мати власний ЕЦП. В той же час, МОЗ передбачає можливість надання лікарями-консультантами телемедичних послуг без ЕЦП. Зокрема, п. 6.15. наказу МОЗ України № 681 від 19.10.2015 говорить, що « У разі відсутності у лікаря-консультанта електронного цифрового підпису лікар-консультант подає до кабінету телемедицини оригінал Висновку на паперових носіях із власним підписом, завіреним лікарською печаткою, для реєстрації у журналі за Формою № 003/тм і подальшого зберігання». Просимо внести зміни до тендерної документції, а саме видалили п. 2.1, 3.9 Додатку 1 або надати вмотивоване обгрунтування необхідності наявності даної вимоги.
Відповідь: Відповідно до п. 15 розділу VI Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого Наказом МОЗ № 681 від 19.10.2015, передбачено можливість подання лікарем-консультантом Висновку на паперових носіях із власним підписом до кабінету телемедицини. При цьому кабінет телемедицини, згідно з вказаним Порядком, це структурний підрозділ закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, тобто Телемедичний онлайн-сервіс в такому випадку не використовується. Вимога щодо авторизації користувачів Сервісу за допомогою ЕЦП передбачена для телемедичних консультації за допомогою саме Телемедичного онлайн-сервісу і тому не суперечить вимогам вказаного Наказу.
2.В п. 3.3. «Вимоги до розмежування прав доступу та функціональних можливостей» серед ролей Сервісу не наводиться «пацієнт». Яким чином згідно п. 3.4. «Вимоги до проведення телемедичних консультацій між Лікарями » заявка може вважатися закритою після підготовки узагальненого відповіді лікарем, який створив ЗТМК на консиліум і прочитання цієї відповіді пацієнтом. І яким чином вказана можливість узгоджена із Законом України «Про захист персональних даних», ст. 2, ч. 2 ст. 4, якого регламентує необхідність подання запиту на отримання персональних даних, зокрема копії медичної документації, власникові бази персональних даних, якими є заклади охорони здоров’я?
Відповідь: Приведенні вами положення Закону України «Про захист персональних даних» (ст. 2, ч. 2 ст. 4) не регламентують необхідність подання запиту на отримання персональних даних, зокрема копії медичної документації, власникові бази персональних даних, якими є заклади охорони здоров’я.
В той же час, згідно п.6 ч. 2 ст. 7 цього Закону не забороняється обробка персональних даних, що стосуються здоров’я, при відсутності дозволу суб’єкта персональних даних, за умови, що така обробка ПД необхідна в цілях охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг, функціонування електронної системи охорони здоров’я за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров’я чи фізичною особою - підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та її працівниками, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних та на яких поширюється дія законодавства про лікарську таємницю.
Пунктом 3.3 передбачено, що «Користувачу може бути призначено декілька з вище зазначених ролей».
Положення п. 3.4. Технічних вимог про те, що «заявка може вважатися закритою після підготовки узагальненої відповіді лікарем, який створив ЗТМК на консиліум і прочитання цієї відповіді пацієнтом», є логічним, не суперечить вимогам чинного законодавства. Спосіб реалізації такої вимоги повинен бути передбачений функціоналом Сервісу, що пропонується Учасником.
3.Чи мусить входити мобільний додаток пацієнта, описаний в п. 3.11. «Мобільний додаток для пацієнта», до складу ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу. І якщо так, то яким чином, в такому разі, це відповідатиме вимогам п. 6. Додатку 1 «Кількісні, технічні, якісні вимоги до предмета закупівлі» до функціонування ІТС при наявності КСЗІ .
Відповідь: Тендерна документація не регламентує питання включення мобільного додатку до ІТС, що має КСЗІ з діючим атестатом відповідності.
4.Хто виступатиме Власником бази персональних даних пацієнтів у медичній установі автора консультації і медичних установах консультантів? І, де буде ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу, який, в свою чергу, містить базу персональних даних?
Законом України «Про захист персональних даних» не передбачено поняття «Власник бази персональних даних». Володільцями персональних даних пацієнтів є Замовник, оскільки він визначає мету обробку персональних даних.
Центральна база даних знаходиться на серверному обладнанні Електронної системи охорони здоров’я. Інші бази даних повинні знаходитися на серверному обладнанні Учасника (власному чи орендованому), якому належить ІТС, і який здійснює обробку персональних даних, у т.ч. їх зберігання, як розпорядник.
5. Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» всі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм власності є власниками баз персональних даних. Чи наявні у Замовника власні апаратні потужності для розміження серверної частини ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу, або арендовані серверні потужності, які мають прямі комунікаційні канали до автоматизованих робочих місць Замовника для забезпечення вимог КСЗІ?
Відповідь: У статі 2 Закону України «Про захист персональних даних» не містяться вказівки, хто є власниками баз персональних даних, так само відсутній термін «власник баз персональних даних».
У Замовника відсутні власні або орендовані апаратні потужності для розміщення серверної частини ІТС, яка забезпечує функціонування Сервісу.
Дата відповіді:
12.04.2019 09:33