-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Електророзподільні кабелі
Тендер Prozorro UA-2026-09-07-015100-a
Забезпечення наукової і науково-технічної діяльності наукових установ Національної академії наук України
Період подачі пропозицій
до закінчення періоду залишилося 12 днів (до 23.09.26 00:00)
633 330.00
UAH без ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
12
дн
12
год
58
хв
45
сек
Розрахунок оплати за участь
Плата за участь становить 0,3% від первинної цінової пропозиції, але не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 1 січня року, в якому було подано тендерну пропозицію/пропозицію. Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством. Максимальна сума плати за участь та плата за участь у процедурі "Відкриті торги для закупівлі енергосервісу" становить 11980,80 грн., в т.ч. ПДВ. (згідно п.5 Постанови 166)
Період уточнення:
07.09.2026 22:52 - 20.09.2026 00:00
Без відповіді
Дискримінаційні вимоги.
Номер:
110510bd7a9f425aae9c680e99946bda
Дата опублікування:
08.09.2026 16:52
Опис:
Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника, переконані у тому, що деякі вимоги, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права Учасників на рівну конкуренцію.
Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону.
Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю.
Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні.
Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація.
1. Вимога про надання сертифікації ДСТУ EN ISO 9001, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Додаток № 5
2.4. Учасник повинен надати сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019 видані на виробника
2.5. Учасник повинен надати сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019, ДСТУ ISO 28001:2009 видані безпосередньо на учасника.
Вважаємо вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікату ISO 9001 як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікат ISO 9001 не є обов’язковим за законодавством для підприємств, його відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації ISO 9001 є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Таким чином Учасник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов , проте Учасник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання тому дана вимога не можлива до виконання в період 16 днів подачі тендерних пропозиції.
2. Вимога про надання сертифікації ДСТУ ISO 14001, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Вважаємо вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Відсутність прямого зв’язку з предметом закупівлі: Стандарт ISO 14001 стосується екологічного управління на підприємстві, але не є технічною характеристикою товару або послуги. Цей сертифікат регулює внутрішні процеси компанії, а не якість або екологічну безпеку конкретного товару, що є предметом закупівлі. Таким чином, вимога надання ISO 14001 є необґрунтованою та не має прямого відношення до предмета закупівлі.
Недискримінаційний підхід: Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов’язаний дотримуватись принципу недискримінації. Встановлення вимоги сертифікації ISO 14001 обмежує можливість участі підприємств, які не мають цього сертифіката, незважаючи на їх здатність забезпечити екологічно чистий та якісний товар або послугу.
Добровільність стандартів ISO: ISO 14001 не є обов'язковим стандартом і вимагає значних ресурсів для впровадження та сертифікації. Вимога наявності цього сертифікату обмежує участь у тендері підприємств, які не мають ISO 14001 через відсутність необхідності в їхній діяльності, але при цьому здатні забезпечити виконання предмета закупівлі.
Таким чином Учасник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов , проте Учасник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання тому дана вимога не можлива до виконання в період 16 днів подачі тендерних пропозиції.
3. Вимога про надання сертифікації ДСТУ ISO 28000, що не передбачена і не стосується предмету закупівлі
Вважає вищевказану вимогу Замовника - дискримінаційними в силу наступного:
Відсутність відношення до предмета закупівлі: Стандарт ISO 28000 стосується безпеки ланцюга постачання і впливає на організаційні процеси компанії, а не на технічні характеристики товару або послуги. Дана вимога є необґрунтованою, оскільки не пов’язана з якістю або безпекою самого товару, який є предметом закупівлі.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників, не можуть вимагатися як обов'язкові. Відсутність сертифікату ISO 28000 не може бути підставою для дискваліфікації, оскільки він не є обов’язковим для виконання зобов’язань за державними закупівлями.
Порушення принципу добросовісної конкуренції: Частина 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов’язує замовників забезпечувати добросовісну конкуренцію серед учасників. Вимога сертифікації ISO 28000 обмежує доступ учасників, які не мають цього сертифікату, але здатні забезпечити якісну та безпечну поставку товарів. Це створює неконкурентні умови для учасників, які не мають потреби у впровадженні такого стандарту.
Таким чином Учасник має документи на підтвердження відповідності запропонованого товару щодо якості у вигляді декларацій виробника, інструкцій, технічних умов , проте Скаржник не має наведеного сертифікату, що по суті не стосується якості предмету закупівлі, а лише створює обмеження.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання тому дана вимога не можлива до виконання в період 16 днів подачі тендерних пропозиції.
З огляду на вищевикладене, вважаємо, що вимоги про надання сертифікатів ISO 9001, ISO 14001 та ISO 28000 у тендерній документації є необґрунтованими та дискримінаційними. Ці сертифікати регламентують внутрішні процеси управління підприємством, а не характеристики товарів чи послуг, що є предметом закупівлі. Відповідно до частини 4 статті 22 та частини 4 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
4. Щодо загальних підстав незаконності вищезгаданих вимог
Сертифікація ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 28001, ДСТУ EN ISO 14001 не поширюється до предмету цієї закупівлі згідно ДК 021:2015:31210000-1: Електрична апаратура для комутування та захисту електричних згідно чинних норм законодавства України, який хоче запропонувати у складі своєї тендерної пропозиції учасник, тому немає підстав та учасник не зобов'язаний отримувати зазначений сертифікат, а також Замовник не має права впливати на Учасника з вимогою про отримання будь-яких документів,
Що стосуються акредитації чи сертифікації, якщо такі документи не є обов'язковими. Крім того, такий сертифікат жодним чином не впливає на технічні характеристики запропонованого товару, також не є обов'язковим для здійснення продажу товарів даної категорії, а тому є дискримінаційною вимогою Замовника, що штучно звужує коло учасників.
Таким чином вимагання Замовником у Учасників закупівлі, сертифікатів ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 28001, ДСТУ EN ISO 14001 є безпідставним та дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання.
Слід звернути увагу, що Замовником встановлено надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності).
Отже зазначені Замовником вимоги щодо сертифікату ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 28001, ДСТУ EN ISO 14001, який не має відношення до визначеного товару у тендерній документації, свідчать про прояв надмірного формалізму у своїй діяльності.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Крім того, сертифікація не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько 1-2 місяців, а строк подання тендерних пропозицій становить 16 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі»..
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Вищезазначені вимоги обмежують права Учасників на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене вимагаємо видалити вимоги:
2.4. Учасник повинен надати сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019 видані на виробника
2.5. Учасник повинен надати сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019, ДСТУ ISO 28001:2009 видані безпосередньо на учасника.
Позиція щодо визначення дискримінаційоною вимог про сертифікат ISO у рішеннях колегії АМКУ:
- Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024;
- Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024;
- Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023.
Без відповіді
Дискримінаційний тендер
Номер:
0dcc4eb9a36947b9a603d56799532031
Дата опублікування:
08.09.2026 12:39
Опис:
Шановний Замовник! Після ознайомлення з тендерною документацією ми виявили дискримінаційні умови. Якість Товару має відповідати діючим вимогам та стандартам. На підтвердження надати сертифікат відповідності на кожну позицію. В сертифікаті відповідності обов'язково підтверджується відповідність ДСТУ, а саме: провід електричний з мідною жилою, ПВС: ДСТУ ІЕС 60227-5:2004 (ІЕС 60227-5:1997, IDT), табл. 10 (пп. 1.1, 1.3, 1.4, 10); ДСТУ 4809:2007, п. 4.1 згідно з ДСТУ EN 60332-1-2:2017 (EN 60332-1-2:2004; А1:2015; А11:2016, IDT; IEC 60332-1-2:2004; А1:2015, IDT) (клас стійкий) 4.2. Дані ДСТУ є лише в одного виробника — ТОВ «МЕГА-КАБЕЛЬ». Проаналізувавши всі тендери на кабельну продукцію, можна зробити висновок, що переможець уже визначений — ТОВ «КОМПАНІЯ «ВЕСТДЕВЕЛОПМЕНТ», яка постійно бере участь у тендерах без конкуренції.