0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП
  • Скасування закупівлі

ДК 021:2015 39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування (Одноразовий посуд та столові прибори)

Період подачі пропозицій

до закінчення періоду залишилося 2 дні (до 25.08.26 00:00)

583 333.33 UAH без ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
02
дн
02
год
53
хв
40
сек
Довідка МВС Пов'язаний план Розрахувати вартість участі
Період уточнення: 15.08.2026 14:04 - 22.08.2026 00:00
Без відповіді

Партії поставки

Номер: 5955fbe9757f45b2b0b08e4dde919b4e
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 21.08.2026 12:56
Опис: Відповідно до умов договору передбачено що "Поставка Товару буде здійснюватися окремими партіями в межах Специфікації та згідно кількості, зазначеної Замовником у замовленні.". Окрім цього зазначається "Строк поставки товарів - до 30 вересня 2026 р". Прошу уточнити чи планується ділення на партії? Якщо термін 30.09.2026 то чи допустимо привезти все за 1 раз?
Відповідь надана

ВИМОГА щодо усунення порушень та внесення змін до тендерної документації

Номер: bb7d4448e5364bfaabef6c5368dfec75
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 18.08.2026 23:06
Опис: Шановний Замовнику! За результатами ознайомлення з тендерною документацією закупівлі UA-2026-08-15-000435-a просимо усунути положення, які містять суперечності, допускають суб’єктивне трактування та можуть призводити до необґрунтованого обмеження конкуренції. Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця, запобігання корупційним діям і зловживанням. Частина четверта статті 22 Закону забороняє встановлювати у тендерній документації вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. 1. Вимога щодо залишкового терміну придатності 75 % Пунктом 5.6 проєкту договору встановлено, що термін придатності товару на дату його поставки повинен становити не менше 75 % загального терміну придатності товару. Предметом закупівлі є пластикові столові прибори, паперові стакани та полістирольні ланч-бокси. При цьому проєктом договору не врегульовано ситуацію, коли виробником для відповідного виду товару строк придатності взагалі не встановлюється. Це створює ризик неоднозначного застосування зазначеної умови вже на етапі приймання товару. Вимагаємо конкретизувати, що вимога щодо залишкового терміну придатності застосовується виключно до товарів, для яких виробником встановлено відповідний строк придатності. 2. Суперечливі строки заміни неякісного товару Додаток 1 до тендерної документації вимагає від учасника гарантувати заміну товару протягом 2 робочих днів. Водночас пункт 5.3.1 проєкту договору встановлює строк 2 дні, без уточнення, що вони робочі, а пункт 6.7 передбачає заміну у строк, зазначений в Акті про виявлені недоліки. Фактично документація містить різні правила визначення одного й того самого строку. Вимагаємо усунути зазначену суперечність та встановити єдиний і однозначний строк заміни неякісного товару. 3. Невизначена та непропорційна відповідальність Постачальника за договори Замовника з третіми особами Пунктом 8.5 проєкту договору передбачено, що у разі застосування штрафних санкцій у зв’язку з невиконанням Замовником зобов’язань щодо організації харчування для закладів освіти Постачальник зобов’язаний компенсувати такі санкції у повному обсязі. При цьому Постачальник не є стороною відповідних договорів Замовника з третіми особами, не впливає на їх умови, а проєктом договору не встановлено ані максимальної межі такої відповідальності, ані чіткого порядку підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між конкретним порушенням Постачальника та санкціями, застосованими до Замовника. Таким чином, на майбутнього Постачальника покладається невизначений фінансовий ризик, розмір якого неможливо об’єктивно оцінити під час формування тендерної пропозиції, що не узгоджується з принципом пропорційності. Вимагаємо виключити зазначене положення або чітко обмежити відповідальність документально підтвердженими прямими наслідками конкретного доведеного порушення Постачальника. 4. Невизначена гарантія щодо «штучного дроблення бізнесу» Пунктом 9.3 проєкту договору Постачальник повинен гарантувати, що не здійснює діяльність із використанням схем «штучного дроблення бізнесу», а також фактично підтвердити, що всі пов’язані з ним суб’єкти господарювання здійснюють самостійну реальну господарську діяльність та мають власну ділову мету. При цьому проєкт договору не визначає критеріїв встановлення такого порушення, способу його перевірки та порядку застосування відповідного положення. У такій редакції умова допускає суб’єктивне трактування та покладає на Постачальника обов’язок фактично гарантувати діяльність інших суб’єктів господарювання. Просимо виключити зазначене положення або викласти його через конкретні норми законодавства та об’єктивні критерії, які безпосередньо застосовуються до самого Постачальника. 5. Технічні помилки проєкту договору Пункт 11.5 договору містить посилання на пункт 10.4, хоча положення щодо повідомлення про форс-мажор міститься у пункті 11.4. Крім того, у розділі 8 проєкту договору двічі використано номер пункту 8.5. Зокрема, обидва пункти 8.5 містяться безпосередньо один за одним. З огляду на те, що проєкт договору встановлює конкретні права, обов’язки та відповідальність сторін, внутрішні посилання та нумерація мають бути однозначними. Вимагаємо привести нумерацію та внутрішні посилання проєкту договору у відповідність. 6. Вимога щодо надання фізичних зразків після аукціону Додатком 2 передбачено право Замовника вимагати від учасника, тендерна пропозиція якого за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, протягом 2 робочих днів надати фізичні зразки товару. Ненадання зразків у встановлений строк або встановлення їх невідповідності визначено Замовником підставою для відхилення тендерної пропозиції. Фізичні зразки передаються Замовнику поза електронною системою вже після закінчення строку подання тендерних пропозицій. В офіційних матеріалах Антимонопольного комітету України до типових порушень Замовників прямо віднесено відхилення переможців через ненадання зразків продукції, які не є складовою пропозиції та не можуть бути підставою для відхилення. Окремо звертаємо увагу на встановлений Замовником строк — лише 2 робочі дні. Учасник може знаходитися у будь-якому регіоні України, тому за цей строк він повинен отримати вимогу, підготувати необхідні зразки, організувати їх відправлення та забезпечити фізичну доставку до м. Луцька. Натомість постачальник, який знаходиться безпосередньо у м. Луцьку, Волинській області або заздалегідь має відповідний товар у цьому регіоні, об’єктивно перебуває у значно вигіднішому становищі. Встановлення настільки короткого строку без належного обґрунтування його необхідності фактично може звужувати коло потенційних учасників до місцевих або регіональних постачальників. У поєднанні з можливістю відхилення тендерної пропозиції через ненадання таких зразків зазначена умова створює обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципів рівного ставлення та недискримінації та може свідчити про свідоме встановлення умов, які значно простіше виконати територіально обмеженому колу постачальників. Крім того, порядок оцінювання зразків не містить чіткої процедури перевірки, способу фіксації її результатів, засобів вимірювання, допустимих похибок та порядку оформлення відповідного висновку. Більше того, під час перевірки Замовник передбачає оцінювання, зокрема, «товщини», хоча конкретного показника товщини відповідних товарів у технічній специфікації не встановлено. Таким чином, документація допускає можливість оцінювання та подальшого відхилення учасника за характеристикою, конкретний критерій відповідності якої самим Замовником не визначений. Вимагаємо виключити положення про можливість відхилення тендерної пропозиції за результатами ненадання або перевірки фізичних зразків, що передаються поза електронною системою після закінчення строку подання тендерних пропозицій. Якщо Замовнику дійсно необхідна фізична перевірка товару до початку його масової поставки, пропонуємо передбачити у проєкті договору надання Постачальником контрольних зразків протягом обґрунтованого строку після укладення договору та до здійснення першої поставки. Такий механізм дозволить Замовнику перевірити відповідність фактично поставлюваної продукції технічним вимогам, не створюючи додаткової підстави для відхилення тендерної пропозиції та не надаючи необґрунтованої територіальної переваги окремим постачальникам. 7. Додаткова підстава для неукладення договору з визначеним переможцем та корупціогенний ризик Пунктом 15.2 проєкту договору передбачено: «Відсутність погодження Органу управління Замовника та/або профільного заступника міського голови на підписання керівником Замовником даного Договору […] є підставою для не укладення Договору без застосування будь-яких санкцій». Водночас тендерною документацією встановлено, що оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна» без ПДВ з питомою вагою 100 %, а найбільш економічно вигідною вважається пропозиція з найнижчою ціною без ПДВ. Отже, після проведення конкурентної процедури, електронної оцінки пропозицій та визначення переможця за найнижчою запропонованою ціною пункт 15.2 фактично дозволяє поставити укладення договору ще й у залежність від подальшого внутрішнього погодження Органу управління та/або конкретної посадової особи, причому критерії та підстави надання чи ненадання такого погодження для учасників процедури не визначені. Фактично виникає ситуація, за якої вирішальним для укладення договору може стати не лише результат конкурентного відбору та найнижча запропонована ціна, а й те, чи буде конкретний переможець додатково погоджений відповідними особами після завершення конкурентного відбору. Таким чином, результат процедури та перевага учасника, який запропонував найнижчу ціну і належним чином визначений переможцем, можуть бути фактично нівельовані суб’єктивним внутрішнім рішенням, на яке переможець жодним чином не може вплинути. Пункт 49 Особливостей № 1178 передбачає укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі. Внутрішнє погодження посадових осіб Замовника не визначене цією нормою як самостійна підстава для відмови від укладення договору з належним чином визначеним переможцем. На нашу думку, така конструкція створює очевидний корупціогенний ризик, оскільки залишає можливість впливу на кінцевий результат закупівлі поза конкурентною електронною процедурою та без заздалегідь визначених для учасників прозорих і об’єктивних критеріїв. Це безпосередньо суперечить принципам максимальної економії та ефективності, об’єктивного і неупередженого визначення переможця, відкритості та прозорості, а також запобігання корупційним діям і зловживанням, закріпленим статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Учасник не може впливати на отримання Замовником власних внутрішніх погоджень, однак несе витрати на підготовку пропозиції, бере участь у конкурентній процедурі, пропонує ціну та може бути правомірно визначений її переможцем. Перекладати на такого переможця ризик внутрішньої організації діяльності самого Замовника вважаємо необґрунтованим. Вимагаємо виключити пункт 15.2 з проєкту договору та не встановлювати внутрішні погоджувальні процедури Замовника як додаткову підставу для неукладення договору з учасником, який у встановленому законодавством порядку визначений переможцем процедури закупівлі. З огляду на викладене, вимагаємо внести відповідні зміни до тендерної документації та проєкту договору до завершення строку подання тендерних пропозицій. Окремо наголошуємо, що йдеться не про одну випадкову технічну неточність. Документація одночасно містить невизначені та непропорційні договірні ризики, суб’єктивний механізм перевірки фізичних зразків, надзвичайно короткий строк їх доставки, який створює фактичну перевагу регіональним постачальникам, а також положення, яке дозволяє поставити укладення договору з уже визначеним переможцем у залежність від подальших внутрішніх погоджень Замовника. Саме сукупність зазначених умов викликає обґрунтоване занепокоєння щодо того, чи формувалася тендерна документація виключно виходячи з об’єктивної потреби Замовника. Поєднання таких вимог об’єктивно створює враження, що окремі положення могли встановлюватися з урахуванням можливостей конкретного або заздалегідь обмеженого кола постачальників. Вважаємо, що в інтересах самого Замовника усунути такі положення та тим самим виключити будь-які підстави для висновків про можливе штучне звуження конкуренції або створення переваг окремим потенційним постачальникам. У разі залишення зазначених положень без належного усунення залишаємо за собою право скористатися передбаченим законодавством механізмом оскарження до Антимонопольного комітету України.
Відповідь: Шановний Учаснику! На Ваші зауваження повідомляємо наступне: Щодо пункту 1 вимоги. За результатами розгляду зазначеного зауваження Замовником прийнято рішення внести відповідні зміни до тендерної документації. З метою усунення неоднозначного трактування вимоги щодо залишкового строку придатності товару пункт 5.6 проєкту договору буде доповнено положенням про те, що вимога щодо залишкового строку придатності застосовується у разі, якщо виробником встановлено строк придатності відповідного товару. Таким чином, зауваження учасника в цій частині враховано. Щодо пункту 2 вимоги. Замовником розглянуто зазначене зауваження. Норми договору тлумачаться системно у взаємозв’язку, а тому наявний проєкт дозволяв сформувати чітке розуміння щодо правил (строків) заміни неякісного товару. Разом з тим, у запобігання будь-яких непорозумінь, прийнято рішення більш детально вказати ці умови тендерної документації та проєкту договору, шляхом встановлення єдиного строку заміни неякісного товару: протягом 2 робочих днів.Таким чином, зауваження учасника в цій частині враховано, відповідні зміни будуть внесені до тендерної документації та проєкту договору. Щодо пункту 3 вимоги.Замовником розглянуто зазначене зауваження.Основним видом діяльності Замовника за КВЕД 56.29 - Постачання інших готових страв.Фактично замовник надає послуги закладам освіти з організації харчування (приготування їжі). Заклади освіти вимагають від Замовника (як надавача послуг), з метою забезпечення харчування дітей, в тому числі під час оголошених повітряних тривог, мати можливість видачі готових страв у порційних, індивідуальних пакуваннях у одноразовому посуді.Оприлюднені проєкти договорів про закупівлю послуг передбачають таку відповідальність Замовника (як надавача послуг): - за надання неякісних послуг штраф у розмірі 20 відсотків вартості підтвердженого обсягу неякісно наданих послуг;- за ненадання послуг у погодженому обсязі штраф у розмірі 20 відсотків вартості ненаданого обсягу послуг.Надання послуг з організації харчування (приготування їжі) має відбуватися безперервно.Якщо виникне ситуація за якої Замовник (як надавач послуг) не зможе забезпечити виконання вимоги про видачу готових страв у порційних, індивідуальних пакуваннях у одноразовому посуді, через невиконання постачальником такого посуду своїх зобов’язань (несвоєчасна поставка, поставка неналежної якості тощо), це може призвести до вимоги від закладу освіти до Замовника (як надавача послуг) сплатити штраф у вказаних вище розмірах.На даному етапі граничний розмір штрафу об’єктивно та математично визначуваний у момент порушення, але в реальному грошовому виразі не фіксований наперед. В кожному конкретному випадку розмір відповідальності має бути обґрунтованим і підтвердженим документально. В даному випадку, відповідальність постачальника одноразового посуду є регресною. Тобто такою, що настане, якщо вимога закладу освіти до Замовника (як надавача послуг) сплатити штраф буде обґрунтованою та/або підтвердженою рішенням суду.Зазначені умови (доведеність порушення, причинний зв’язок і вина Постачальника) застосовуються в силу ст. ст. 614, 623 ЦК України незалежно від того, що вони прямо не продубльовані в пункті 8.5 проєкту договору. Учасники цивільних правовідносин не зобов’язані включати в текст договору всі існуючі норми законодавства.Отже, в кожному конкретному випадку питання щодо розміру та підстав відповідальності будуть вирішуватися з точки зору їх обґрунтованості та доведеності.АМКУ послідовно виходить із того, що розподіл цивільно-правової відповідальності в проєкті договору сам по собі не є дискримінацією, якщо він застосовується до всіх однаково.У проєкті договору пункт 8.5 має редакцію,яка дозволяє стверджувати наступне:1) Причинно-наслідковий зв’язок уже вбудований у текст. Пункт починається словами «Якщо внаслідок порушення строків поставки Товару або недопоставки Товару …». Тобто вказано, що відповідальність настає не за будь-які санкції за будь-якими договорами Замовника, а лише як наслідок конкретного порушення самого Постачальника.2) Обсяг відповідальності звужений і не є «невизначеним». Частина умови договору в дужках («наприклад внаслідок невиконання Замовником зобов’язань по організації харчування… ДК 55510000-8 / 55520000-1») лише ілюструє механізм виникнення збитків. Предмет компенсації - це реальні збитки Замовника від зриву поставки товару, а не абстрактна відповідальність постачальника за чужі договори.3) Вимога компенсувати у повному обсязі не може свідчити про непропорційність, оскільки опирається на законодавчі норми. Повне відшкодування збитків є загальним правилом цивільного права (ст. 22, ч. 3 ст. 623 ЦК України).Таким чином, зауваження учасника в цій частині відхилене. Щодо пункту 4 вимоги. Замовником розглянуто зазначене зауваження.Замовник надає послуги з організації харчування оплата яких здійснюється за кошти державного бюджету (субвенція) та кошти місцевого бюджету. Тому наявний законний інтерес у тому, щоб контрагент здійснював реальну господарську діяльність, а операції за договором мали дійсний господарський характер. Це безпосередньо впливає на реальність постачання, на право Замовника на податковий кредит з ПДВ та на дотримання Замовником вимоги щодо належної податкової обачності при виборі контрагента, послідовно сформульованої у практиці Верховного Суду.Умова пункту 9.3 не запроваджує нового, довільного чи суб’єктивного поняття, а відсилає до вже наявних правових інститутів. Зокрема:1) Поняття «ділова мета», яке прямо використане в самому пункті 9.3, має легальне визначення – це «розумна економічна причина (ділова мета)» у розумінні підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Кодекс встановлює й об’єктивні критерії відсутності ділової мети (зокрема, коли головною метою операції є несплата/неповна сплата податків, або коли у зіставних умовах особа не вчинила б таку операцію з непов’язаними особами). Отже, критерій оцінки є нормативним, а не оціночним на розсуд Замовника.2) Вимога реальності господарської діяльності та відсутності штучних схем ґрунтується на загальних засадах податкового законодавства щодо реальності господарських операцій та на усталеній судовій практиці. Відсутність у законодавстві окремої дефініції словосполучення «штучне дроблення бізнесу» не робить умову невизначеною, оскільки її зміст розкривається через наведені вище об’єктивні критерії (насамперед підпункт 14.1.231 ПКУ).За своєю правовою природою пункт 9.3 є договірним запевненням (гарантією) щодо обставин, наданим у межах свободи договору (ст. ст. 6 і 627 Цивільного кодексу України) та принципу добросовісності (ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України). Надання таких запевнень є правомірним інструментом і поширюється однаково на всіх учасників, а тому не є дискримінаційною вимогою до учасника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».Щодо застереження учасника про «гарантування діяльності інших суб’єктів», то пункт 9.3 не покладає на Постачальника відповідальності за діяльність непов’язаних із ним сторонніх осіб. Постачальник підтверджує власну доброчесність і те, що обрана ним модель ведення діяльності, в тому числі із залученням пов’язаних із ним осіб (якщо такі є), не є штучною схемою. Наявність, склад і характер діяльності власних пов’язаних осіб перебувають у межах обізнаності та контролю самого Постачальника, а тому надання відповідного запевнення є для нього об’єктивно можливим.Порушення наданого запевнення встановлюється не довільно, а на підставі зазначених об’єктивних критеріїв та/або відповідних рішень контролюючих органів чи суду, і в кожному конкретному випадку питання підстав та наслідків вирішуватиметься з точки зору їх обґрунтованості та доведеності.Відповідне положення пункту 9.3 проєкту договору має такий зміст: «Постачальник гарантує та підтверджує, що не веде власну господарську діяльність з використанням схем штучного дроблення бізнесу, тобто не розподіляє діяльність між пов’язаними особами задля мінімізації податкових зобов’язань та/або отримання необґрунтованої податкової вигоди. Всі суб’єкти господарювання, пов’язані з Постачальником, провадять самостійну реальну господарську діяльність та мають власну ділову мету. Укладаючи цей Договір, не вибудовує схеми, спрямованої на отримання необґрунтованої податкової вигоди.»Це дозволяє стверджувати про наявність критеріїв встановлення такого порушення.Критерій «дроблення» визначено в самому пункті проєкту договору. Його суть і зміст розкрито через службову частину мови (пояснювальний сполучник) «тобто». Зокрема вказано: «не розподіляє діяльність між пов’язаними особами задля мінімізації податкових зобов’язань та/або отримання необґрунтованої податкової вигоди». Умова проєкту договору містить власну дефініцію з двома об’єктивними ознаками: розподіл діяльності між пов’язаними особами та мета у вигляді мінімізації податків / необґрунтованої податкової вигоди. Умова проєкту договору спирається на чинні правові поняття, а не на відсутню дефініцію. Пункт кореспондується з поняттями, які мають нормативну основу та підтверджені правовими висновками Верховного Суду. Зокрема: - в підпункті 14.1.231 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) – це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності;- в підпункті 14.1.159 ПК України визначено, що пов’язані особи – це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють (з урахуванням критеріїв, яких не доцільно перераховувати у даній відповіді – вони у відкритому доступі).Критерії визначення «необґрунтованої податкової вигоди» сформовані усталеною судовою практикою Верховного Суду. За таких обставин оцінка наявності чи відсутності порушення буде здійснюватися за наявними правовими критеріями, а не на суб’єктивний розсуд Замовника.Правова природа даної умови проєкту договору спрямована на правомірне договірне запевнення Постачальника. Це запевнення покликане гарантувати щодо обставин у межах свободи договору (ст. ст. 6, 627 ЦК України) і принципу добросовісності (ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України) є однаковим для всіх учасників, а отже не може бути дискримінаційною вимогою в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, зауваження учасника в цій частині відхилене. Щодо пункту 5 вимоги. Замовником розглянуто зазначене зауваження щодо неточності у внутрішніх посиланнях та нумерації пунктів проєкту договору. Зазначені неточності мають виключно технічний характер та не впливають на зміст встановлених договором прав, обов'язків та відповідальності сторін.Разом з тим, з метою забезпечення належної структурованості та однозначності положень проєкту договору, зазначені технічні неточності буде виправлено, а нумерацію пунктів та внутрішні посилання приведено у відповідність.Таким чином, зауваження учасника в цій частині враховано. Щодо пункту 6 вимоги. Замовником розглянуто зазначене зауваження.Замовник не погоджується з вимогою щодо повного виключення можливості перевірки фізичних зразків до укладення договору.Надання зразків передбачено з метою фактичної об’єктивної перевірки відповідності запропонованого товару вимогам технічної специфікації, а не для прийняття «суб'єктивного внутрішнього рішення». За необхідності, перевірка буде здійснюватися шляхом порівняння характеристик наданих зразків товару на відповідність вимогам, які визначені тендерною документацією.Застосування такої перевірки саме до укладення договору обумовлено необхідністю мінімізувати ризик укладення договору щодо товару, який фактично не відповідає встановленим вимогам. Виявлення невідповідності вже після укладення договору може призвести до необхідності заміни товару, розірвання договору та проведення нової закупівлі, що, у свою чергу, може негативно вплинути на своєчасне забезпечення закладів освіти необхідними товарами, у даному випадку - одноразовим посудом.Замовник внесе такі зміни до тендерної документації:-виключено «товщину» з переліку характеристик, які можуть перевірятися, оскільки цей показник окремо не встановлений технічною специфікацією;-строк надання зразків збільшено з 2 до 3 робочих днів.Замовник вважає строк у 3 робочі дні достатнім та розумним. На практиці Замовник уже мав випадки, коли зразки від учасників з інших областей України доставлялися протягом 2 робочих днів. Отже, встановлений строк у 3 робочі дні є достатнім для виконання цієї вимоги незалежно від місцезнаходження учасника.Таким чином, зауваження учасника частково враховано, однак необхідність попередньої перевірки зразків до укладення договору Замовник вважає обґрунтованою. Щодо пункту 7 вимоги.Замовником розглянуто зазначене зауваження.Згідно підпункту 2.2.1 контракту з керівником Замовника №81 від 14.07.2011 в редакції додаткової угоди №15 від 10.07.2025 керівник підприємства зобов’язаний:«Одноосібно укладати правочини (договори, контракти), що не перевищують 100 000,00 гривень. Укладання договорів на суму понад 100 000,00 гривень здійснювати за умови обовʼязкового попереднього письмового погодження їх доцільності та виробничої необхідності із виконавчим органом Луцької міської ради, до сфери управління якого належить комунальне підприємство. Укладання договорів на суму понад 600 000,00 гривень здійснювати за умови обовʼязкового попереднього погодження їх доцільності та виробничої необхідності із виконавчим органом Луцької міської ради, до сфери управління якого належить комунальне підприємство, та із заступником міського голови відповідно до розподілу обовʼязків».Згідно пункту 4.6 статуту комунального підприємства «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», затвердженого в новій редакції рішенням Луцької міської ради від 24.06.2026 №95/102, органом, до сфери управління якого належить Підприємство, є Департамент економічної політики Луцької міської ради.Згідно підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статуту орган управління погоджує укладення правочинів (договорів, контрактів тощо), сума яких дорівнює або перевищує 100 000,00 грн.Таким чином, Замовник (керівник Замовника) зобов’язаний попередньо письмово погоджувати господарські договори:1) На суму понад 100 000,00 гривень із керівником органу управління - Департаменту економічної політики Луцької міської ради;2) На суму понад 600 000,00 гривень із керівником органу управління - Департаменту економічної політики Луцької міської ради і профільним заступником міського голови.Контракт з керівником Замовника та статут Замовника не містять будь-яких виключень, які б дозволяли керівнику Замовника не звертатися за погодженням на підписання договорів на вказані вище суми. За наведених обставин Замовник (керівник Замовника) змушений попередньо письмово погоджувати договори на вказані вище суми.Разом з тим, розуміючи суть і правову природу вимоги, Замовник змінить пункт 15.2 проєкту договору, виклавши його в новій редакції. В іншій частині Замовник змушений відхилити зауваження учасника.
Дата відповіді: 20.08.2026 11:50
Відповідь надана

Утточнення

Номер: 4154f0d262aa486aa1efc6a60e26c9e6
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 18.08.2026 10:01
Опис: Шановний Замовнику! У технічній специфікації щодо позиції «Ланч-бокс з полістиролу 3-х секційний, 380×246×70 мм, білого кольору» зазначено конкретний розмір товару — 380×246×70 мм. За результатами аналізу представленого на ринку асортименту вважаємо, що при зазначенні габаритних розмірів цієї позиції, ймовірно, було допущено технічну помилку. Зокрема, на ринку широко представлені 3-секційні ланч-бокси з полістиролу білого кольору розмірами 250×210×70 мм та 390×242×74 мм. Водночас товар із сукупністю характеристик «3 секції, полістирол, білий колір, розмір саме 380×246×70 мм» у серійному асортименті нами не виявлений. У зв’язку з цим просимо перевірити правильність зазначених у технічній специфікації габаритних розмірів та уточнити, який саме розмір 3-секційного ланч-боксу мав на увазі Замовник. Також, з метою недопущення необґрунтованого обмеження кола потенційних учасників, просимо розглянути можливість встановлення допустимого відхилення габаритних розмірів, наприклад ±5–10 %, за умови збереження кількості секцій, матеріалу, кольору, функціонального призначення та інших основних характеристик товару, як це передбачено законодавством. Це дозволить учасникам запропонувати серійно виготовлювану продукцію, представлену на ринку, без погіршення її функціональних властивостей та споживчих характеристик.
Відповідь: Шановний Учаснику! Замовником розглянуто Ваше звернення. За результатами розгляду повідомляємо, що при зазначенні габаритних розмірів товару за позицією «Ланч-бокс з полістиролу 3-х секційний, 380×246×70 мм, білого кольору» дійсно було допущено технічну помилку. З метою забезпечення коректності технічної специфікації, недопущення неоднозначного трактування вимог та забезпечення можливості участі максимальної кількості потенційних учасників, Замовником буде внесено відповідні зміни до тендерної документації із зазначенням правильних характеристик товару. Дякуємо за уважність та надане зауваження!
Дата відповіді: 18.08.2026 10:09