-
Спрощена закупівля
-
Однолотова
-
КЕП
Радіокерована мішенева установка для показу легких мішеней (РМУ-Л)
Тендер Prozorro UA-2026-08-13-009188-a
Спрощена закупівля застосовується відповідно до пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
Торги відмінено
2 450 000.00
UAH без ПДВ
Період уточнення:
13.08.2026 15:11 - 19.08.2026 15:16
Без відповіді
Прибрати штучне обмеження конкуренції (обмеження в договорах тільки до 2024 року)
Номер:
1ce81ba8d0cf4df0a7cbf76f0fdfa348
Дата опублікування:
18.08.2026 23:53
Опис:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МеталМакс» (далі - Учасник), маючи намір взяти участь у зазначеній закупівлі, ознайомилось із тендерною документацією та виявило вимоги, які не мають об’єктивного обґрунтування, обмежують конкуренцію, порушують принцип недискримінації учасників та фактично сформовані під одного конкретного постачальника. Керуючись статтею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), звертаємось із цією вимогою про внесення змін до тендерної документації.
І. Правова основа вимоги
Стаття 5 Закону визначає принципами публічних закупівель добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію та ефективність, відкритість і прозорість, недискримінацію учасників та рівне ставлення до них. Частина 4 статті 5 Закону встановлює пряму заборону: замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Частина 4 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є публічною або міститься у відкритих реєстрах.
Частина 4 статті 23 Закону прямо забороняє включати до технічної специфікації посилання на конкретну марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт або послугу певного суб’єкта господарювання. Якщо таке посилання є об’єктивно необхідним, воно має бути обґрунтованим та обов’язково містити вираз «або еквівалент» (у практиці - «або аналог»).
Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, не скасовують зазначені норми та зобов’язують замовників формувати тендерну документацію відповідно до вимог статті 22 Закону без встановлення дискримінаційних умов.
Крім того, статті 6 та 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III визначають антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема створення умов, що надають окремим суб’єктам господарювання неправомірні переваги або обмежують доступ на ринок.
ІІ. Вимога № 3 - не менше двох договорів, укладених виключно у 2023–2024 роках
Редакція вимоги замовника:
«довідку, складену учасником в довільній формі, яка містить інформацію про досвід виконання аналогічних договорів — не менше двох, укладених протягом 2023–2024 років, де обов’язково зазначається дата укладання договору, вартість, предмет закупівлі, кількість предметів закупівлі, замовник, контактна особа замовника;»
У чому полягає порушення:
Обмеження періоду укладення аналогічного договору конкретними роками (2023–2024) не передбачене Законом і не має об’єктивного зв’язку зі спроможністю учасника. Досвід, набутий у 2022, 2025 чи 2026 році, є не менш цінним для оцінки кваліфікації. Особливо це стосується періоду повномасштабної війни, коли на ринку з’явилась значна кількість нових вітчизняних виробників, які виготовляють якісну продукцію та уклали свої перші контракти після 2024 року. Замовник відсікає саме їх, а вимога «не менше двох договорів саме у 2023–2024 роках» у поєднанні з Вимогою № 2 (тільки з МОУ/ВЧ) залишає в колі допущених учасників одного-єдиного постачальника.
Штучне звуження періоду суперечить меті кваліфікаційного критерію (стаття 16 Закону) - виключити учасників без досвіду взагалі, а не учасників, чий досвід припав на «незручний» для замовника рік.
Практика Антимонопольного комітету України:
Рішення АМКУ № 9422-р/пк-пз від 27.06.2023 (закупівля UA-2023-06-09-011167-a). Замовник вимагав, щоб дата підписання аналогічного договору та його виконання були датовані виключно 2023 роком. АМКУ визнав, що за такої умови участь зможуть взяти лише учасники з договором «саме 2023 рік», що є дискримінаційним, і зобов’язав замовника внести зміни.
Рішення АМКУ № 7742-р/пк-пз від 31.05.2023 (закупівля UA-2023-05-17-015011-a). Замовник вимагав аналогічні договори за період саме 2020–2023 років із визначеними обсягами. АМКУ встановив, що замовник надав перевагу учасникам, які набули досвід в окремий період, без належного обґрунтування вибору зазначеного періоду, і визнав вимогу дискримінаційною.
Таким чином, усталена практика органу оскарження однозначно кваліфікує обмеження аналогічних договорів певним роком або періодом як дискримінаційну умову.
Вимагаємо:
Виключити обмеження «протягом 2023–2024 років» та викласти вимогу як «не менше одного виконаного аналогічного за предметом закупівлі договору за попередні роки».
Подальші дії Учасника у разі неусунення порушень
У разі якщо у встановлений Законом строк замовник не внесе зміни до тендерної документації та не усуне зазначені дискримінаційні вимоги, ТОВ «МеталМакс» буде змушене послідовно вжити таких заходів:
1. Скарга до Антимонопольного комітету України (Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг) відповідно до статті 18 Закону - з вимогою зобов’язати замовника внести зміни до тендерної документації. На період розгляду скарги (до 15 робочих днів) процедура закупівлі автоматично зупиняється, а за наслідками рішення АМКУ замовник зобов’язаний змінити документацію або скасувати закупівлю. Наведені вище рішення АМКУ будуть використані як прецедентні.
2. Звернення до Державної аудиторської служби України з вимогою розпочати моніторинг процедури закупівлі (стаття 8 Закону) щодо встановлення дискримінаційних вимог і подальшого притягнення уповноваженої особи до адміністративної відповідальності за ст. 164-14 КУпАП.
3. Заява до Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами замовника за ознаками ст. 364, ст. 191 та/або ст. 367 КК України - з доданням тендерної документації, порівняльного аналізу ринкових цін, цієї вимоги та відповіді (або мовчання) замовника як доказу умислу. Одночасно - інформування Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони як органу процесуального керівництва.
4. Звернення до Міністерства оборони України (Департамент внутрішнього аудиту, Головна інспекція МОУ) та до Міністерства економіки України як Уповноваженого органу у сфері закупівель - щодо перевірки обґрунтованості технічних вимог та дій посадових осіб військової частини.
5. Позов до господарського суду про визнання протиправними дій замовника, визнання недійсними дискримінаційних положень тендерної документації та (за наслідками) - визнання недійсним договору, укладеного з порушенням принципів Закону, з відшкодуванням завданих Учаснику збитків.
6. Публічне висвітлення ситуації через моніторинговий портал DOZORRO, антикорупційні громадські організації та засоби масової інформації із зазначенням реквізитів закупівлі, тексту дискримінаційних вимог і посадових осіб, відповідальних за їх встановлення.
Учасник підкреслює, що не має наміру блокувати закупівлю для потреб оборони і зацікавлений виключно у чесній конкуренції, за результатами якої держава отримає якісне обладнання за найкращою ціною. Усунення дискримінаційних вимог є в інтересах як замовника, так і держави.
Відповідальність посадових осіб замовника
Звертаємо увагу уповноваженої особи та керівництва замовника, що встановлення дискримінаційних вимог, наслідком яких є закупівля товару у єдиного «заточеного» постачальника за вищою ціною, ніж пропонує ринок, в умовах воєнного стану та за рахунок оборонного бюджету, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Особливо наголошуємо: з 2022 року вчинення злочину проти власності «в умовах воєнного стану» є самостійною кваліфікуючою ознакою частини 4 статті 191 КК України, а також обтяжуючою обставиною відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України. Верховний Суд (ухвала ККС ВС від 26.09.2023 у справі № 722/594/22) підтвердив однакову правову природу цих ознак. Це означає, що навіть при незначних сумах збитку посадова особа, яка організувала закупівлю у «свого» постачальника за завищеною ціною під час війни, притягається до відповідальності за тяжкий злочин із санкцією до 8 років позбавлення волі, а при особливо великих розмірах - до 12 років. Різниця між ціною «заточеного» постачальника та ринковою ціною, яку міг запропонувати добросовісний учасник, у судовій практиці кваліфікується як прямий збиток державі.
Оскільки замовником є військова частина, підслідність за такими правопорушеннями належить Державному бюро розслідувань (п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України - злочини військових службових осіб), а за наявності ознак корупційного правопорушення у великих розмірах - Національному антикорупційному бюро України.
Просимо
1. Внести зміни до тендерної документації, усунувши дискримінаційні вимоги, зазначені у розділах цієї вимоги.
2. Оприлюднити нову редакцію тендерної документації в електронній системі закупівель з відповідним продовженням строку подання пропозицій.
3. Надати мотивовану відповідь на цю вимогу через електронну систему закупівель у строк, встановлений частиною 2 статті 24 Закону (три робочі дні), - у разі відмови у внесенні змін навести нормативне обґрунтування необхідності кожної з оскаржуваних вимог.
Без відповіді
Прибрати штучне обмеження конкуренції (договорі тільки з МОУ чи ВЧ).
Номер:
cfdf76e4a545428d842eb787d42f901b
Дата опублікування:
18.08.2026 23:52
Опис:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МеталМакс» (далі - Учасник), маючи намір взяти участь у зазначеній закупівлі, ознайомилось із тендерною документацією та виявило вимоги, які не мають об’єктивного обґрунтування, обмежують конкуренцію, порушують принцип недискримінації учасників та фактично сформовані під одного конкретного постачальника. Керуючись статтею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), звертаємось із цією вимогою про внесення змін до тендерної документації.
І. Правова основа вимоги
Стаття 5 Закону визначає принципами публічних закупівель добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію та ефективність, відкритість і прозорість, недискримінацію учасників та рівне ставлення до них. Частина 4 статті 5 Закону встановлює пряму заборону: замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Частина 4 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є публічною або міститься у відкритих реєстрах.
Частина 4 статті 23 Закону прямо забороняє включати до технічної специфікації посилання на конкретну марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт або послугу певного суб’єкта господарювання. Якщо таке посилання є об’єктивно необхідним, воно має бути обґрунтованим та обов’язково містити вираз «або еквівалент» (у практиці - «або аналог»).
Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, не скасовують зазначені норми та зобов’язують замовників формувати тендерну документацію відповідно до вимог статті 22 Закону без встановлення дискримінаційних умов.
Крім того, статті 6 та 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III визначають антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема створення умов, що надають окремим суб’єктам господарювання неправомірні переваги або обмежують доступ на ринок.
ІІ. Вимога № 2 - аналогічний договір виключно з МОУ, ВЧ або іншими військовими/правоохоронними формуваннями
Редакція вимоги замовника:
«З метою документального підтвердження досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів з Міністерством оборони України (МОУ) та військовими частинами (ВЧ) (або з правоохоронними органами, Збройними Силами України, Міністерством оборони та іншими військовими формуваннями), учасник у складі пропозиції надає наступну інформацію: …»
У чому полягає порушення:
Пункт 3 частини 2 статті 16 Закону дозволяє замовнику встановлювати кваліфікаційний критерій «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)». Закон визначає аналогічність за предметом договору, а не за суб’єктом-контрагентом. Обмеження кола прийнятних контрагентів виключно державними, військовими чи правоохоронними структурами не має жодного зв’язку зі спроможністю учасника якісно виконати договір: мішеневе обладнання так само закуповують приватні стрілецькі клуби, навчальні центри, охоронні компанії, підприємства ОПК. Технологічний процес виготовлення, ремонту та обслуговування обладнання не залежить від форми власності покупця.
Така вимога штучно звужує коло учасників до тих, хто вже є постачальником саме військових структур, і прямо закріплює перевагу поточного постачальника, який єдиний відповідає цій умові.
Практика Антимонопольного комітету України:
Рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11342-р/пк-пз від 25.07.2023 (закупівля UA-2023-07-05-014799-a). Замовник вимагав аналогічні договори виключно з бюджетними установами. АМКУ встановив, що замовник «не обґрунтував та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги», і що за таких умов участь у закупівлі зможуть взяти лише учасники з договорами саме з бюджетними установами, що «є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання». Замовника зобов’язано внести зміни до документації. Ситуація повністю тотожна вашій вимозі щодо договорів виключно з МОУ/ВЧ.
Аналогічний підхід АМКУ послідовно застосовує до вимог про аналогічний договір з конкретним видом замовника чи конкретним суб’єктом (див. також рішення № 10128-р/пк-пз від 06.07.2023 щодо ідентичного коду ДК). Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що кваліфікаційні вимоги мають бути об’єктивно необхідними та пропорційними предмету закупівлі, а тягар доведення необхідності обмежувальної вимоги лежить на замовникові.
Вимагаємо:
Викласти вимогу у редакції: «досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) незалежно від форми власності та джерел фінансування контрагента».
Подальші дії Учасника у разі неусунення порушень
У разі якщо у встановлений Законом строк замовник не внесе зміни до тендерної документації та не усуне зазначені дискримінаційні вимоги, ТОВ «МеталМакс» буде змушене послідовно вжити таких заходів:
1. Скарга до Антимонопольного комітету України (Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг) відповідно до статті 18 Закону - з вимогою зобов’язати замовника внести зміни до тендерної документації. На період розгляду скарги (до 15 робочих днів) процедура закупівлі автоматично зупиняється, а за наслідками рішення АМКУ замовник зобов’язаний змінити документацію або скасувати закупівлю. Наведені вище рішення АМКУ будуть використані як прецедентні.
2. Звернення до Державної аудиторської служби України з вимогою розпочати моніторинг процедури закупівлі (стаття 8 Закону) щодо встановлення дискримінаційних вимог і подальшого притягнення уповноваженої особи до адміністративної відповідальності за ст. 164-14 КУпАП.
3. Заява до Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами замовника за ознаками ст. 364, ст. 191 та/або ст. 367 КК України - з доданням тендерної документації, порівняльного аналізу ринкових цін, цієї вимоги та відповіді (або мовчання) замовника як доказу умислу. Одночасно - інформування Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони як органу процесуального керівництва.
4. Звернення до Міністерства оборони України (Департамент внутрішнього аудиту, Головна інспекція МОУ) та до Міністерства економіки України як Уповноваженого органу у сфері закупівель - щодо перевірки обґрунтованості технічних вимог та дій посадових осіб військової частини.
5. Позов до господарського суду про визнання протиправними дій замовника, визнання недійсними дискримінаційних положень тендерної документації та (за наслідками) - визнання недійсним договору, укладеного з порушенням принципів Закону, з відшкодуванням завданих Учаснику збитків.
6. Публічне висвітлення ситуації через моніторинговий портал DOZORRO, антикорупційні громадські організації та засоби масової інформації із зазначенням реквізитів закупівлі, тексту дискримінаційних вимог і посадових осіб, відповідальних за їх встановлення.
Учасник підкреслює, що не має наміру блокувати закупівлю для потреб оборони і зацікавлений виключно у чесній конкуренції, за результатами якої держава отримає якісне обладнання за найкращою ціною. Усунення дискримінаційних вимог є в інтересах як замовника, так і держави.
Відповідальність посадових осіб замовника
Звертаємо увагу уповноваженої особи та керівництва замовника, що встановлення дискримінаційних вимог, наслідком яких є закупівля товару у єдиного «заточеного» постачальника за вищою ціною, ніж пропонує ринок, в умовах воєнного стану та за рахунок оборонного бюджету, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Особливо наголошуємо: з 2022 року вчинення злочину проти власності «в умовах воєнного стану» є самостійною кваліфікуючою ознакою частини 4 статті 191 КК України, а також обтяжуючою обставиною відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України. Верховний Суд (ухвала ККС ВС від 26.09.2023 у справі № 722/594/22) підтвердив однакову правову природу цих ознак. Це означає, що навіть при незначних сумах збитку посадова особа, яка організувала закупівлю у «свого» постачальника за завищеною ціною під час війни, притягається до відповідальності за тяжкий злочин із санкцією до 8 років позбавлення волі, а при особливо великих розмірах - до 12 років. Різниця між ціною «заточеного» постачальника та ринковою ціною, яку міг запропонувати добросовісний учасник, у судовій практиці кваліфікується як прямий збиток державі.
Оскільки замовником є військова частина, підслідність за такими правопорушеннями належить Державному бюро розслідувань (п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України - злочини військових службових осіб), а за наявності ознак корупційного правопорушення у великих розмірах - Національному антикорупційному бюро України.
Просимо
1. Внести зміни до тендерної документації, усунувши дискримінаційні вимоги, зазначені у розділах цієї вимоги.
2. Оприлюднити нову редакцію тендерної документації в електронній системі закупівель з відповідним продовженням строку подання пропозицій.
3. Надати мотивовану відповідь на цю вимогу через електронну систему закупівель у строк, встановлений частиною 2 статті 24 Закону (три робочі дні), - у разі відмови у внесенні змін навести нормативне обґрунтування необхідності кожної з оскаржуваних вимог.
Без відповіді
Прибрати штучне обмеження конкуренції, додати "або аналог" до умов закупівлі.
Номер:
d92599166e7b4b678c61b61dcfa713f7
Дата опублікування:
18.08.2026 23:51
Опис:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МеталМакс» (далі - Учасник), маючи намір взяти участь у зазначеній закупівлі, ознайомилось із тендерною документацією та виявило вимоги, які не мають об’єктивного обґрунтування, обмежують конкуренцію, порушують принцип недискримінації учасників та фактично сформовані під одного конкретного постачальника. Керуючись статтею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), звертаємось із цією вимогою про внесення змін до тендерної документації.
І. Правова основа вимоги
Стаття 5 Закону визначає принципами публічних закупівель добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію та ефективність, відкритість і прозорість, недискримінацію учасників та рівне ставлення до них. Частина 4 статті 5 Закону встановлює пряму заборону: замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Частина 4 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є публічною або міститься у відкритих реєстрах.
Частина 4 статті 23 Закону прямо забороняє включати до технічної специфікації посилання на конкретну марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт або послугу певного суб’єкта господарювання. Якщо таке посилання є об’єктивно необхідним, воно має бути обґрунтованим та обов’язково містити вираз «або еквівалент» (у практиці - «або аналог»).
Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, не скасовують зазначені норми та зобов’язують замовників формувати тендерну документацію відповідно до вимог статті 22 Закону без встановлення дискримінаційних умов.
Крім того, статті 6 та 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III визначають антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема створення умов, що надають окремим суб’єктам господарювання неправомірні переваги або обмежують доступ на ринок.
ІІ. Вимога № 1 - «прийняття на постачання для потреб ЗСУ» без застереження «або аналог»
Редакція вимоги замовника:
«Обладнання повинно бути прийняте на постачання для потреб Збройних Сил України, забезпечувати сумісність в системі керування, конструктивно з наявним обладнанням військової частини з метою уникнення проблем технічного характеру пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням. У разі виникнення сумніву замовник залишає за собою право при розгляді пропозиції, до визначення переможця тендеру, проведення випробовувань на сумісність обладнання, що пропонується до постачання, з наявним обладнанням військової частини та на відповідність заявленим технічним вимогам.»
У чому полягає порушення:
1. Обладнання не є озброєнням чи військовою технікою. Предметом закупівлі є мішеневе (полігонне) обладнання для бойової підготовки, яке не застосовується безпосередньо під час ведення бойових дій. Процедура «прийняття на постачання» стосується озброєння, військової техніки та визначених видів майна ЗСУ. Для полігонного обладнання чинне законодавство не встановлює обов’язковості прийняття на постачання як умови його придбання. Замовник у тендерній документації не навів жодного нормативно-правового акта, який би вимагав такого статусу для мішеневих установок. Практика закупівлі такої продукції за останні 4 роки військового стану показує відсутність необхідності даної вимоги. Більше того, попередні тендери ВЧ А0339 показують, що подібної вимоги НЕ БУЛО. Ця вимога з’явилась тільки у 2026 році після того, як на ринку з’явився ще одне підприємство виробник аналогічної продукції. Така «оновлена» вимога є підставою для того, щоб розглядати такою, яка прописана під одного конкретного учасника – попереднього постачальника. (разом з вимогою про аналогічні договори тільки до 2024 року – це доповнює загальну картину антиконкурентних вимог тендеру).
2. Формулювання не містить застереження «або еквівалент/аналог». Це є прямим порушенням частини 4 статті 23 Закону. Вимога «прийняте на постачання» за своїм ефектом тотожна посиланню на конкретного виробника, оскільки таким статусом володіє обмежене коло (фактично один) постачальник. Замовник зобов’язаний або виключити вимогу, або доповнити її словами «або аналог (еквівалент), який за технічними характеристиками не поступається».
3. Вимога «конструктивної сумісності з наявним обладнанням військової частини» без опису конкретних технічних параметрів (протоколи зв’язку, частотні діапазони, інтерфейси, габарити тощо), з якими має забезпечуватись сумісність, є непрозорою та надає замовнику необмежену дискрецію відхиляти будь-яку пропозицію. Технічна специфікація має містити об’єктивні, вимірювані характеристики (частина 3 статті 23 Закону), а не відсилку до «наявного обладнання», інформація про яке в документації відсутня.
4. Право на «випробування у разі сумніву» без визначених критеріїв, методики та строків випробувань створює можливість суб’єктивного відхилення пропозицій, що суперечить принципу відкритості та прозорості (стаття 5 Закону). Критерії випробувань мають бути оприлюднені заздалегідь у складі тендерної документації.
Висновок: сукупність зазначених умов свідчить, що технічні вимоги сформовані під конкретного постачальника, а не під потребу замовника. Це є класичним прикладом «заточування» тендерної документації, що прямо заборонено Законом.
Вимагаємо:
Виключити вимогу щодо «прийняття на постачання для потреб ЗСУ» або доповнити її застереженням «або аналог (еквівалент)»; викласти конкретні технічні параметри сумісності; визначити прозору методику та критерії випробувань у складі документації.
Подальші дії Учасника у разі неусунення порушень
У разі якщо у встановлений Законом строк замовник не внесе зміни до тендерної документації та не усуне зазначені дискримінаційні вимоги, ТОВ «МеталМакс» буде змушене послідовно вжити таких заходів:
1. Скарга до Антимонопольного комітету України (Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг) відповідно до статті 18 Закону - з вимогою зобов’язати замовника внести зміни до тендерної документації. На період розгляду скарги (до 15 робочих днів) процедура закупівлі автоматично зупиняється, а за наслідками рішення АМКУ замовник зобов’язаний змінити документацію або скасувати закупівлю. Наведені вище рішення АМКУ будуть використані як прецедентні.
2. Звернення до Державної аудиторської служби України з вимогою розпочати моніторинг процедури закупівлі (стаття 8 Закону) щодо встановлення дискримінаційних вимог і подальшого притягнення уповноваженої особи до адміністративної відповідальності за ст. 164-14 КУпАП.
3. Заява до Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами замовника за ознаками ст. 364, ст. 191 та/або ст. 367 КК України - з доданням тендерної документації, порівняльного аналізу ринкових цін, цієї вимоги та відповіді (або мовчання) замовника як доказу умислу. Одночасно - інформування Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони як органу процесуального керівництва.
4. Звернення до Міністерства оборони України (Департамент внутрішнього аудиту, Головна інспекція МОУ) та до Міністерства економіки України як Уповноваженого органу у сфері закупівель - щодо перевірки обґрунтованості технічних вимог та дій посадових осіб військової частини.
5. Позов до господарського суду про визнання протиправними дій замовника, визнання недійсними дискримінаційних положень тендерної документації та (за наслідками) - визнання недійсним договору, укладеного з порушенням принципів Закону, з відшкодуванням завданих Учаснику збитків.
6. Публічне висвітлення ситуації через моніторинговий портал DOZORRO, антикорупційні громадські організації та засоби масової інформації із зазначенням реквізитів закупівлі, тексту дискримінаційних вимог і посадових осіб, відповідальних за їх встановлення.
Учасник підкреслює, що не має наміру блокувати закупівлю для потреб оборони і зацікавлений виключно у чесній конкуренції, за результатами якої держава отримає якісне обладнання за найкращою ціною. Усунення дискримінаційних вимог є в інтересах як замовника, так і держави.
Відповідальність посадових осіб замовника
Звертаємо увагу уповноваженої особи та керівництва замовника, що встановлення дискримінаційних вимог, наслідком яких є закупівля товару у єдиного «заточеного» постачальника за вищою ціною, ніж пропонує ринок, в умовах воєнного стану та за рахунок оборонного бюджету, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Особливо наголошуємо: з 2022 року вчинення злочину проти власності «в умовах воєнного стану» є самостійною кваліфікуючою ознакою частини 4 статті 191 КК України, а також обтяжуючою обставиною відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України. Верховний Суд (ухвала ККС ВС від 26.09.2023 у справі № 722/594/22) підтвердив однакову правову природу цих ознак. Це означає, що навіть при незначних сумах збитку посадова особа, яка організувала закупівлю у «свого» постачальника за завищеною ціною під час війни, притягається до відповідальності за тяжкий злочин із санкцією до 8 років позбавлення волі, а при особливо великих розмірах - до 12 років. Різниця між ціною «заточеного» постачальника та ринковою ціною, яку міг запропонувати добросовісний учасник, у судовій практиці кваліфікується як прямий збиток державі.
Оскільки замовником є військова частина, підслідність за такими правопорушеннями належить Державному бюро розслідувань (п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України - злочини військових службових осіб), а за наявності ознак корупційного правопорушення у великих розмірах - Національному антикорупційному бюро України.
Просимо
1. Внести зміни до тендерної документації, усунувши дискримінаційні вимоги, зазначені у розділах цієї вимоги.
2. Оприлюднити нову редакцію тендерної документації в електронній системі закупівель з відповідним продовженням строку подання пропозицій.
3. Надати мотивовану відповідь на цю вимогу через електронну систему закупівель у строк, встановлений частиною 2 статті 24 Закону (три робочі дні), - у разі відмови у внесенні змін навести нормативне обґрунтування необхідності кожної з оскаржуваних вимог.