-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Капітальний ремонт фасаду блоків А, Б Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2", за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ігоря Зінича, 9 (код ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)
Тендер Prozorro UA-2026-07-24-006069-a
Кваліфікація
від початку періоду пройшло 8 робочих днів
47 448 554.00
UAH без ПДВ
Період уточнення:
24.07.2026 13:44 - 07.08.2026 00:00
Відповідь надана
ПОВТОРНА МОТИВОВАНА ВИМОГА щодо усунення невизначених, непропорційних та дискримінаційних умов тендерної документації
Номер:
9beaf43b388541569b8a16abda4a6faa
Дата опублікування:
29.07.2026 17:20
Опис:
ПОВТОРНА МОТИВОВАНА ВИМОГА
щодо усунення невизначених, непропорційних та дискримінаційних умов тендерної документації
Замовник: Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2»
Ідентифікатор закупівлі: UA-2026-07-24-006069-a
Предмет закупівлі: «Капітальний ремонт фасаду блоків А, Б Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківська міська лікарня № 2” за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ігоря Зінича, 9»
Ця вимога подається з урахуванням:
1. вимоги про усунення дискримінаційних умов, оприлюдненої 25.07.2026 о 14:51;
2. додаткової вимоги, оприлюдненої 25.07.2026 о 16:11;
3. відповідей Замовника, оприлюднених 28.07.2026 о 15:06 та 15:08;
4. нових редакцій тендерної документації та її додатків, оприлюднених 28.07.2026.
Ми враховуємо, що після розгляду попередніх звернень Замовник оприлюднив затверджений робочий проєкт та погодився вилучити з проєкту договору некоректне формулювання щодо дозвільного документа для об’єкта з незначними наслідками. Тому ці питання повторно не порушуються.
Водночас відповіді Замовника не усунули наведених нижче невизначеностей та не містять належного обґрунтування пропорційності відповідних вимог.
### 1. Невідповідність установленого стандарту заявленій вимозі щодо випробувальної лабораторії
Пункт 6.9 Додатка 1 передбачає надання документів щодо власної випробувальної лабораторії або договору з лабораторією, яка відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005.
У відповіді Замовник обґрунтував цю умову необхідністю підтвердження можливості здійснення контролю якості матеріалів і виконаних робіт та зазначив, що лабораторія може бути залучена на договірних засадах.
Однак така відповідь не усуває принципової невідповідності.
ДСТУ ISO 10012:2005 має назву «Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання». Цей стандарт установлює вимоги до системи керування вимірюваннями та метрологічного підтвердження вимірювального обладнання.
Водночас стандартом, за яким підтверджується компетентність випробувальних і калібрувальних лабораторій, є ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. Саме за цим стандартом Національне агентство з акредитації України здійснює акредитацію випробувальних лабораторій.
Більше того, в описі міжнародного стандарту ISO 10012:2003, якому ідентичний ДСТУ ISO 10012:2005, прямо зазначено, що ISO 10012 не призначений для заміни або доповнення вимог ISO/IEC 17025.
Отже, тендерна документація фактично змішує два різні види підтвердження:
* відповідність системи керування вимірюваннями вимогам ДСТУ ISO 10012:2005;
* компетентність випробувальної лабораторії, яка підтверджується відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019.
Можливість укладення договору зі сторонньою лабораторією не усуває цієї проблеми. Учасник однаково повинен знайти лабораторію з документом, який не підтверджує її компетентність як випробувальної лабораторії у розумінні системи акредитації.
Крім того, тендерна документація не визначає:
1. які саме матеріали, конструкції або виконані роботи повинні випробовуватися;
2. які конкретні види випробувань має проводити лабораторія;
3. якою повинна бути сфера її компетентності;
4. які випробування передбачені проєктною документацією;
5. на якому етапі виконання договору повинні проводитися відповідні випробування;
6. які протоколи або результати випробувань повинен буде надати підрядник.
За відсутності цих відомостей неможливо встановити, чи має конкретна лабораторія необхідну сферу компетентності та чи взагалі пов’язана встановлена вимога з фактичними роботами за цією закупівлею.
Саме по собі однакове застосування умови до всіх учасників не доводить її недискримінаційність. Формально однакова, але технічно невизначена або надмірна вимога також здатна необґрунтовано обмежити конкуренцію.
Вимагаємо:
* вилучити посилання на ДСТУ ISO 10012:2005 як на стандарт акредитації або компетентності випробувальної лабораторії;
* якщо залучення лабораторії об’єктивно необхідне — визначити конкретні види випробувань, матеріали, показники та необхідну сферу компетентності лабораторії;
* передбачити можливість залучення випробувальної лабораторії, компетентність якої підтверджена відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 у сфері відповідних випробувань;
* передбачити альтернативні належні способи підтвердження якості матеріалів та робіт, якщо проведення окремих лабораторних випробувань проєктною документацією не передбачене.
### 2. Непропорційна вимога щодо проходження всіма робітниками повного переліку навчань
Підпункт 1.2.3 Додатка 1 вимагає надати протоколи або витяги з протоколів перевірки знань щодо загального курсу охорони праці, пожежної безпеки та низки НПАОП, зокрема щодо:
* робіт на висоті;
* роботи з інструментом та пристроями;
* безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
* експлуатації електрозахисних засобів;
* експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання.
Такі документи вимагаються на головного інженера, інженера з охорони праці, виконавця робіт та робітників.
У відповіді Замовник послався на статті 13 і 18 Закону України «Про охорону праці». Проте наведені положення законодавства не встановлюють обов’язку кожного працівника будівельної організації проходити навчання та перевірку знань одночасно за всіма нормативно-правовими актами незалежно від професії, посади і фактично виконуваних робіт.
Стаття 18 Закону України «Про охорону праці» вимагає проходження спеціального навчання працівниками, зайнятими на роботах з підвищеною небезпекою або там, де існує потреба у професійному доборі. Отже, обсяг спеціального навчання має відповідати конкретній роботі, яку виконує відповідний працівник.
Тендерна документація не визначає:
1. конкретні професії робітників;
2. мінімальну кількість робітників кожної професії;
3. хто саме виконуватиме роботи в електроустановках;
4. хто експлуатуватиме вантажопідіймальні крани або підіймальні пристрої;
5. хто виконуватиме роботи на висоті;
6. які нормативно-правові акти повинні застосовуватися до кожної конкретної професії.
За таких умов вимога може бути витлумачена як необхідність проходження кожним заявленим робітником усіх перелічених навчань, навіть якщо працівник не виконує відповідних робіт і не експлуатує відповідне обладнання.
Посилання Замовника на можливість залучення працівників за різними правовими підставами не усуває непропорційності. Незалежно від форми залучення учасник повинен уже на момент подання пропозиції визначити персональний склад працівників та надати на них повний комплект документів за всіма переліченими НПАОП, хоча фактичний розподіл робіт здійснюватиметься під час виконання договору.
Безпека виконання робіт може бути підтверджена менш обмежувальним та більш об’єктивним способом — наданням документів про навчання конкретних працівників саме за тими НПАОП, які відповідають їхнім професіям і фактично виконуваним роботам.
Вимагаємо:
* визначити конкретний мінімально необхідний перелік професій і спеціальностей робітників;
* установити відповідність між кожною професією та конкретними НПАОП;
* передбачити, що спеціальне навчання підтверджується лише щодо працівників, які фактично виконуватимуть відповідні роботи з підвищеною небезпекою;
* виключити можливість тлумачення, за якого кожен робітник повинен мати документи одночасно за всіма переліченими НПАОП;
* дозволити підтвердження відповідними документами працівників субпідрядника або іншого суб’єкта господарювання, спроможності якого правомірно залучаються учасником.
### 3. Відсутність об’єктивних і наперед визначених критеріїв еквівалентності
У Додатку 2 містяться посилання на конкретні торговельні найменування матеріалів, зокрема Ceresit CT 180, CT 190, CT 29, CT 83, CT 85, CT 325, CS 29, CR 65, CT 15, CT 174, CT 77, Soudal, Novoterm та інші.
Тендерна документація містить загальне застереження про можливість застосування еквівалента.
У відповіді Замовник зазначив, що законодавство не містить прямої норми, яка зобов’язує розробляти вичерпні вимірювані критерії еквівалентності для кожного будівельного матеріалу, а еквівалент повинен мати характеристики, які дозволять виконати проєктні рішення в повному комплексі.
Проте таке пояснення не встановлює об’єктивного порядку оцінювання еквівалента.
Формулювання «дозволяє виконати проєктні рішення в повному комплексі» є оціночним і не дає учаснику можливості до подання пропозиції визначити:
1. які характеристики є обов’язковими для порівняння;
2. які показники повинні бути не нижчими, не вищими або тотожними;
3. чи допускаються відхилення та в яких межах;
4. якими документами підтверджується еквівалентність;
5. чи достатньо технічного паспорта виробника;
6. чи потрібен протокол випробувань, сертифікат або порівняльна таблиця;
7. хто і за якою процедурою оцінюватиме відповідність запропонованого матеріалу.
Для фасадних матеріалів істотними, залежно від виду продукції, можуть бути теплопровідність, щільність, міцність зчеплення, водопоглинання, паропроникність, морозостійкість, клас реакції на вогонь, товщина, сумісність компонентів системи та інші показники.
Якщо Замовник не визначає, які саме показники є вирішальними для конкретної позиції, різні учасники не можуть підготувати порівнювані пропозиції, а Замовник отримує можливість після розкриття пропозицій суб’єктивно вирішувати, який матеріал є еквівалентним.
Відповідно до частин другої та третьої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик і бути достатньо точною для однозначного розуміння предмета закупівлі Замовником та учасниками.
Тому питання полягає не у формальному обов’язку створити окрему таблицю для кожного матеріалу, а в обов’язку встановити достатні, об’єктивні та наперед відомі характеристики, за якими перевірятиметься відповідність.
Вимагаємо:
* замінити посилання на конкретні торговельні найменування описом необхідних технічних, функціональних та якісних характеристик або для кожної такої позиції визначити мінімальні характеристики допустимого еквівалента;
* установити правило порівняння показників та допустимі межі відхилень;
* визначити вичерпний або альтернативний перелік документів, достатніх для підтвердження еквівалентності;
* передбачити подання учасником порівняльної таблиці із зазначенням характеристик матеріалу, передбаченого проєктом, та запропонованого еквівалента;
* виключити можливість погодження або відхилення еквівалента за критеріями, які не були оприлюднені до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
### Правові підстави
Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, а також об’єктивного та неупередженого визначення переможця.
Частина четверта статті 22 Закону забороняє включати до тендерної документації вимоги, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Пункт 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, передбачає формування тендерної документації відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Формально однакове застосування умови до всіх учасників не звільняє Замовника від обов’язку довести її об’єктивний зв’язок із предметом закупівлі, визначеність і пропорційність.
### Вимагаємо
На підставі статей 5, 22 і 23 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктів 28 та 54 Особливостей №1178:
1. внести зміни до пункту 6.9 Додатка 1, усунувши некоректне використання ДСТУ ISO 10012:2005 як стандарту компетентності або акредитації випробувальної лабораторії;
2. визначити конкретні випробування, матеріали, показники та необхідну сферу компетентності залученої лабораторії або вилучити цю вимогу, якщо відповідні випробування проєктом не передбачені;
3. привести підпункт 1.2.3 Додатка 1 у відповідність до професій та фактично виконуваних працівниками робіт;
4. виключити вимогу про проходження кожним робітником навчання за нормативно-правовими актами, які не стосуються його професії та фактичних функцій;
5. установити об’єктивні технічні, функціональні та якісні критерії оцінювання еквівалентів матеріалів;
6. визначити документи та порядок підтвердження еквівалентності;
7. оприлюднити тендерну документацію в новій редакції та окремий перелік внесених змін;
8. продовжити строк подання тендерних пропозицій відповідно до пункту 54 Особливостей №1178.
Просимо надати окрему мотивовану відповідь на кожен наведений пункт із зазначенням конкретної норми законодавства або проєктного рішення, якими обґрунтовується збереження відповідної вимоги.
Загальне посилання на право Замовника встановлювати додаткові умови, однаковість їх застосування або відсутність прямої законодавчої заборони не є відповіддю на питання про об’єктивну необхідність, технічну визначеність і пропорційність кожної конкретної умови.
Відповідь:
«Даючи відповідь на Ваше звернення повідомляємо наступне:
1. Невідповідність установленого стандарту заявленій вимозі щодо випробувальної лабораторії:
ДСТУ ISO 17025:2019 - цей стандарт підтверджує компетентність лабораторії на момент проведення конкретного тесту в стінах самої лабораторії. Він фіксує, що персонал вміє правильно випробувати зразок бетону чи мінвати.
ДСТУ ISO 10012:2005 - цей стандарт регулює управління безперервними процесами вимірювань та метрологічне підтвердження обладнання безпосередньо під час виконання робіт.
Стандарт ДСТУ EN ISO/IEC 17025 регулює виключно технічну компетентність лабораторій під час статичних випробувань. Натомість предмет закупівлі (капітальний ремонт фасаду лікарні) вимагає динамічного та безперервного контролю параметрів на об'єкті. ДСТУ ISO 10012:2005 встановлює вимоги до управління якістю вимірювань, що мінімізує ризик недостовірних результатів безпосередньо у процесі монтажу фасадних систем. Відтак, наявність лише ISO 17025 не покриває вимог щодо управління вимірювальними процесами на будівельному майданчику.
Об'єкт закупівлі є закладом охорони здоров'я з висотою 12 поверхів (клас наслідків СС3). Відповідно до специфіки робіт з улаштування навісних фасадів на такій висоті, критично важливим є постійний моніторинг. Стандарт ISO 10012 гарантує, що у підрядника діє система контролю за вимірювальною технікою, яка виключає використання неточних приладів під час монтажу висотних конструкцій.
ДСТУ ISO 10012:2005 є чинним національним стандартом України. Замовник самостійно визначає рівень вимог до матеріально-техничної бази учасників (згідно зі ст. 16 та ст. 22 Закону «Про публічні закупівлі») виходячи зі складності об'єкта. Вимога не обмежує коло учасників, оскільки будь-який суб'єкт господарювання має право залучити на договірних засадах сторонню лабораторію або організацію, що володіє відповідним сертифікатом системи менеджменту вимірювань. Ринок таких послуг в Україні є відкритим та конкурентним
Вимога залишається без змін.
2. Непропорційна вимога щодо проходження всіма робітниками повного переліку навчань:
Предметом закупівлі є капітальний ремонт фасаду будівлі діючої лікарні. Виконання таких робіт на висоті понад 30 метрів в умовах постійного функціонування медичного закладу (де перебувають пацієнти та медперсонал) відносить цей об'єкт до категорії підвищеної небезпеки з особливими вимогами до суворого дотримання технологічної дисципліни. Специфіка капітального ремонту фасаду на такій висоті передбачає, що абсолютно кожен робітник, допущений на риштування, люльки чи підйомні платформи, одночасно та безперервно:
1.Виконує роботи на висоті (підпадає під дію НПАОП 0.00-1.15-07).
2.Безпосередньо використовує механізований та ручний електроінструмент, перфоратори, КШМ тощо (підпадає під дію НПАОП 0.00-1.71-13).
3.Щоденно перебуває в зоні переміщення вантажів (матеріалів для фасаду) вантажопідіймальними кранами або підйомниками, та залучається до їх приймання/закріплення на висоті (підпадає під дію НПАОП 0.00-1.80-18)
4..Здійснює підключення та експлуатацію електрообладнання (люльки, інструмент) в умовах підвищеної вологості та на відкритому просторі, де ризик ураження струмом є критичним (підпадає під дію НПАОП 40.1-1.21-98 та НПАОП 40.1-1.07-01).
Відповідно до ст. 13 та ст. 18 Закону України «Про охорону праці», Замовник зобов'язаний упередити ризики травматизму та аварій. На 12-поверховому фасаді діючої лікарні не може бути "підсобних робітників", які просто стоять і не стикаються з вищепереліченими небезпечними факторами. Кожен робітник є універсальною одиницею та учасником єдиного небезпечного технологічного процесу.
Що стосується ІТП (головного інженера, виконроба, інженера з ОП): відповідно до законодавства, особи, які здійснюють безпосереднє керівництво, нагляд та контроль за роботами з підвищеною небезпекою, зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з тих самих НПАОП, за якими працюють їхні підлеглі, для забезпечення належного контролю на об'єкті.
Прошу звернути увагу: Додаток 1, розділ 1, підпункт 1.2 Тендерної Документації уже містить інформацію, що «під час закупівлі робіт або послуг у разі встановлення кваліфікаційного критерію, такого як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців».
Таким чином, вимога щодо наявності зазначених протоколів у всього заявленого персоналу є об’єктивною, обґрунтованою технологією виконання робіт, спрямована на захист життя людей (як будівельників, так і пацієнтів лікарні) і не є дискримінаційною. Вимога залишається без змін.
3. Відсутність об’єктивних і наперед визначених критеріїв еквівалентності:
Тендерна документація (Додаток 2) уже містить загальне застереження про можливість застосування еквівалента, що повністю відповідає вимогам частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі».
Усі вимірювані критерії еквівалентності та правила їх порівняння вже чітко визначені у затвердженому Робочому проєкті, який надано у складі тендерної документації. Зокрема, у текстовій частині Робочого проєкту, починаючи зі сторінки 28 (розділ «Загальні вказівки до виконання робіт»), міститься вичерпний опис вимог до матеріалів (теплопровідність, щільність, адгезія, міцність тощо).
Звертаємо Вашу увагу, що пунктом 4 Загальних вказівок Робочого проєкту (стор. 28) прямо встановлено правило та критерії порівняння: «Матеріал може бути змінено на інші з аналогічними теплотехнічними та фізико-механічними властивостями». Таким чином, будь-який запропонований Вами еквівалент за своїми характеристиками (теплопровідність, щільність, адгезія, міцність на стиск, паропроникність тощо) має бути не гіршим (рівним або кращим) за показники матеріалів, закладених у проєкті та визначених виробниками оригінальних брендів.
Для підтвердження еквівалентності учасник у складі пропозиції може надати будь-які офіційні документи виробника (технічні паспорти, сертифікати, технологічні карти), які підтверджують, що фізико-механічні та теплотехнічні властивості запропонованого матеріалу є аналогічними або кращими за проєктні. Внесення додаткових змін до тендерної документації чи затвердженого проєкту не планується.
Висновок
Усі вимоги тендерної документації встановлені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, та спрямовані на забезпечення належного виконання договору про закупівлю.
Замовник діє виключно в межах затвердженого проєкту та чинного законодавства.
Дата відповіді:
01.08.2026 15:03
Відповідь надана
ДОДАТКОВА ВИМОГА про усунення порушень та внесення змін до тендерної документації
Номер:
18a082975bab4865b5c510ba6b7ff262
Дата опублікування:
25.07.2026 16:11
Опис:
ДОДАТКОВА ВИМОГА
про усунення порушень та внесення змін до тендерної документації
Замовник КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2»
Закупівля UA-2026-07-24-006069-a
Предмет Капітальний ремонт фасаду блоків А, Б лікарні за адресою: м. Біла Церква, вул. Ігоря Зінича, 9
Дата 25 липня 2026 року
Статус Додаткова вимога; не дублює звернення від 25.07.2026, ID d1855b94f9904725a1a7b6e807f88063
Назва звернення для електронної форми: Додаткова вимога щодо оприлюднення проєктної документації, критеріїв еквівалентності та узгодження проєкту договору
1. Підстави звернення
Ця вимога є додатковою до звернення, оприлюдненого 25.07.2026 (ID d1855b94f9904725a1a7b6e807f88063), і стосується інших умов тендерної документації, які у попередньому зверненні не порушувалися.
Керуючись пунктами 3, 28 і 54 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, статтями 5, 22 і 23 Закону України «Про публічні закупівлі», потенційний учасник просить усунути неповноту та суперечності документації, які перешкоджають однаковому розумінню технічного завдання, розрахунку ціни та підготовці порівнюваних тендерних пропозицій.
2. Неоприлюднення заявленої проєктної документації та експертного звіту
Факт. У вступній частині Додатка 2 прямо зазначено: «Проєктна документація оприлюднюється в межах цієї закупівлі як довідковий матеріал для ознайомлення учасників з об’єктом та технічними рішеннями і не є частиною технічної специфікації». Там само посилання на конкретні торговельні марки обґрунтовано тим, що технічну специфікацію сформовано з проєктно-кошторисної документації, затвердженої експертним звітом.
Станом на 25.07.2026 серед документів закупівлі відсутні як проєктна документація, так і експертний звіт. Оприлюднено лише тендерну документацію та чотири додатки до неї, а також файл електронного підпису.
Суперечність. Пункти 1.1 і 2.3 проєкту договору зобов’язують підрядника виконувати роботи відповідно до проєктної документації, а пункт 2.7 передбачає підтвердження підрядником факту отримання всієї документації, необхідної для виконання робіт. Отже, учаснику пропонується визначити тверду договірну ціну та погодитися з майбутніми обов’язками за документами, зміст яких до подання пропозиції йому не розкрито.
Вплив на участь. Для об’єкта класу наслідків СС3 відомість обсягів робіт і ресурсів не замінює креслень, вузлів, специфікацій, відомостей про конструктивні та технологічні рішення. Без цих матеріалів неможливо належно перевірити повноту обсягів, сумісність матеріалів, технологію виконання та цінові ризики.
3. Відсутність вимірюваних критеріїв еквівалентності матеріалів
Додаток 2 містить загальну примітку, за якою всі посилання на марки слід читати зі словами «або еквівалент». Водночас у відомості ресурсів наведено значну кількість матеріалів переважно за торговельними найменуваннями: Ceresit CT 180, CT 190, CT 29, CT 83, CT 85, CT 325, CS 29, CR 65, CT 15, CT 174, CT 77, герметик Soudal, мінеральна вата Novoterm та інші.
Для більшості таких позицій документація не встановлює сукупності мінімальних технічних, функціональних та якісних показників, за якими інший матеріал буде визнано еквівалентним, а також не визначає документів, достатніх для підтвердження еквівалентності. Саме лише додавання слів «або еквівалент» не дає учаснику можливості встановити допустимі межі відхилень і спрогнозувати результат розгляду пропозиції.
Частини перша та четверта статті 23 Закону вимагають детального опису предмета закупівлі, його технічних і якісних характеристик, а за необхідності посилання на конкретну марку — належного обґрунтування та можливості запропонувати еквівалент. Реальна, а не формальна можливість запропонувати еквівалент потребує наперед визначених і однаково застосовних критеріїв оцінки.
4. Невідповідність класу наслідків і дозвільного документа
Додаток 2 визначає клас наслідків об’єкта як СС3. Натомість у пункті 3.2 проєкту договору як одну з підстав перегляду строків зазначено «відсутність Дозволу про початок виконання будівельних робіт на об’єктах з незначними наслідками».
Незначні наслідки відповідають класу СС1, тоді як об’єкт цієї закупівлі належить до класу СС3. Крім того, статті 36 і 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розрізняють повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів СС1 та дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об’єктів СС2 і СС3. Формулювання проєкту договору не відповідає ані встановленому класу наслідків, ані належній назві дозвільного документа.
5. Необхідність однозначно визначити ціну договору та порядок врахування ПДВ
Електронна система та тендерна документація визначають очікувану вартість 47 448 554,00 грн без ПДВ. Розділи 3 і 5 тендерної документації зобов’язують кожного учасника, незалежно від системи оподаткування, зазначати ціну без ПДВ, а оцінка проводиться за найнижчою ціною без ПДВ.
Разом з тим пункт 4.1 проєкту договору передбачає окреме зазначення договірної ціни без ПДВ, суми ПДВ і загальної суми з ПДВ, якщо переможець є платником ПДВ. Можливість такої моделі сама по собі не заперечується, однак документація повинна однозначно пояснювати її фінансовий результат для всіх учасників.
Не визначено прямо: чи є остаточна пропозиція в електронній системі саме ціною договору без ПДВ; якою є максимальна загальна сума договору з ПДВ; чи може вона перевищити 47 448 554,00 грн; як ця сума співвідноситься з річним планом та затвердженими бюджетними асигнуваннями. Така конкретизація необхідна для однакового розуміння учасниками ціни, що порівнюється, і фактичного обсягу майбутніх зобов’язань замовника.
6. ВИМАГАЄМО
1.Оприлюднити в електронній системі закупівель заявлену в Додатку 2 проєктну документацію, включно з кресленнями, вузлами, специфікаціями та іншими рішеннями, необхідними для розрахунку ціни, а також експертний звіт, на який посилається замовник.
2.Узгодити Додаток 2 та проєкт договору так, щоб учасник не приймав на себе зобов’язань за неоприлюдненими або невизначеними проєктними рішеннями.
3.Для кожної позиції, визначеної торговельною маркою чи конкретним виробником, встановити мінімальні технічні, функціональні та якісні характеристики еквівалента, допустимі межі показників і перелік документів, якими учасник може підтвердити відповідність.
4.Викласти пункт 3.2 проєкту договору відповідно до класу наслідків СС3 та чинного дозвільного режиму, використавши коректну назву документа — дозвіл на виконання будівельних робіт.
5.Однозначно визначити в тендерній документації та проєкті договору порядок формування ціни для платника і неплатника ПДВ: базу порівняння, ціну договору без ПДВ, суму ПДВ, максимальну загальну суму договору та її співвідношення з очікуваною вартістю і бюджетними призначеннями.
6.Оприлюднити тендерну документацію в новій редакції та окремий перелік внесених змін.
7.Продовжити строк подання тендерних пропозицій у порядку, встановленому пунктом 54 Особливостей № 1178, щоб від моменту внесення змін до кінцевого строку залишалося не менше чотирьох днів.
Відповідь:
2. Неоприлюднення заявленої проєктної документації та експертного звіту:
Дійсно, у Додатку 2 до тендерної документації міститься речення про оприлюднення проєктної документації в межах цієї закупівлі як довідкового матеріалу.
Разом з тим повідомляємо, що відповідно до чинної редакції Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України, із урахуванням останніх змін, під час проведення процедур закупівель робіт оприлюднення проєктної документації в електронній системі закупівель більше не є обов’язковим.
Відповідно до Зміни №6 (від 16.06.2026) до «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 № 281 пункт 5.1 : «Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІIІ «Будівельні матеріали, вироби і комплекти» та (за наявності) Розділу ІV «Устаткування» АБО затверджену проектну документацію без кошторисної частини..
З метою забезпечення прозорості процедури закупівлі буде внесено відповідні зміни та оприлюднено Затверджений Робочий проект.
Щодо посилань заявника на проєкт договору повідомляємо, що пункти 1.1, 2.3 та 2.7 проєкту договору не суперечать вимогам законодавства.
Проєктна документація є документом, відповідно до якого здійснюватиметься виконання робіт після укладення договору. Підрядник, визначений переможцем процедури закупівлі, до початку виконання робіт буде забезпечений усією необхідною проєктною документацією, що є звичайною практикою виконання договорів будівельного підряду.
3. Відсутність вимірюваних критеріїв еквівалентності матеріалів:
Проєктування об’єктів будівництва в основному проводиться аналоговим методом, у результаті затвердження проєктної документації всі матеріали, устаткування та обладнання, які мають товарну форму, містять посилання на конкретного виробника товару, патент, торгову марку тощо, бо саме таким чином визначається вартість об’єкта будівництва, а в майбутньому очікувана вартість предмета закупівлі.
Законодавство України не містить прямої норми, яка б зобов'язувала замовника самостійно розробляти та надавати вичерпні вимірювальні критерії еквівалентності для кожного будівельного матеріалу.
У разі посилання в тендерній документації на виробника, торговельну марку, патент щодо обладнання, устаткування, інвентарю, матеріалів тощо учасник може застосувати „еквівалент“
Оскільки закупівлі робіт здійснюються відповідно до чинних стандартів, норм та правил виконання робіт з будівництва, які повинні відповідати проєктним рішенням та затвердженій в установленому порядку проєктній документації, що пройшла експертизу, то учасник під еквівалентом повинен запропонувати обладнання, устаткування, матеріали, інвентар тощо, які за технічними характеристиками дозволять учаснику виконати проєктні рішення в повному комплексі згідно з чинними нормами в будівництві.
4. Невідповідність класу наслідків і дозвільного документа:
Замовником буде внесено редакційні зміни та вилучено текст «відсутність Дозволу про початок виконання будівельних робіт на об’єктах з незначними наслідками». Зазначені зміни мають виключно редакційний характер та не змінюють суті договірних відносин.
5. Необхідність однозначно визначити ціну договору та порядок врахування ПДВ:
З 1 липня 2026 року набрали чинності нові правила оподаткування ПДВ у публічних закупівлях згідно з Постановою КМУ № 132 від 5 лютого 2026 року: вони розмежовують етапи планування, оцінку тендерних пропозицій та укладення договорів.
Планування: очікувана вартість у плані закупівель обов'язково включає ПДВ, якщо закупівля підлягає оподаткуванню. В річному плані зазначені затверджені бюджетні асигнування.
Оцінка тендерних пропозицій: Тендерна документація Розділ 5. Пункт 1 Оцінка тендерної пропозиції чітко прописано: Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна» без ПДВ. Питома вага – 100 %. Оцінка тендерних пропозицій проводиться без урахування податку на додану вартість.
Учасник незалежно від його системи оподаткування, в електронній системі закупівель зазначає ціну тендерної пропозиції без ПДВ.
Укладення договору: порядок відображення податку залежить від реального статусу переможця (платник чи неплатник ПДВ). Проект Договору та Тендерна документація Розділ 5. Пункт 1 чітко містить пояснення: « При укладенні договору про закупівлю, у сумі договору повинен враховуватися податок на додану вартість у разі, коли учасник є платником податку на додану вартість, а операція з виконання роботи, що він пропонує виконати за договором про закупівлю підлягає оподаткуванню податком на додану вартість» . Отже, при укладанні договору ПДВ 20% додається до ціни тендерної пропозиції переможця, коли виконавець робіт є офіційним платником ПДВ.
Порядок формування ціни при плануванні, оцінки пропозицій та укладення договору за результатами цієї процедури закупівлі повністю адаптовано до вимог законодавства (зокрема, Постанови КМУ № 132 від 5 лютого 2026 року).
Підстав для внесення змін до тендерної документації з цього питання немає.
Дата відповіді:
28.07.2026 15:08
Відповідь надана
Вимога про усунення дискримінаційних умов тендерної документації та внесення змін до неї
Номер:
d1855b94f9904725a1a7b6e807f88063
Дата опублікування:
25.07.2026 14:51
Опис:
ВИМОГА
про усунення дискримінаційних умов тендерної документації та внесення змін до неї
.
Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» проводиться процедура закупівлі у формі відкритих торгів (з особливостями) на закупівлю робіт: «Капітальний ремонт фасаду блоків А, Б...».
DOCX
Учасник, який має намір взяти участь у цій закупівлі, вивчивши положення Тендерної документації (далі — ТД) та додатків до неї, встановив наявність умов, які порушують вимоги чинного законодавства у сфері публічних закупівель, обмежують конкуренцію та містять ознаки дискримінації стосовно окремих учасників, що є порушенням статті 5 та частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), а також норм Постанови КМУ № 1178.
Зазначені порушення підтверджуються як нормами чинного законодавства, так і сталою та незмінною практикою Постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Порушення та обґрунтування з урахуванням практики АМКУ полягають у наступному:
1. Вимога щодо надання забезпечення тендерної пропозиції з обов’язковим «грошовим покриттям» та додаткових банківських документів
Зміст порушення: У Додатку 1 (п. 3.2) та розділі 3 ТД замовник вимагає разом із банківською гарантією надавати «документ з банку, що підтверджує наявність грошового покриття та розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ...».
Нормативно-правове обґрунтування та практика АМКУ: Відповідно до статті 25 Закону та Постанови Правління НБУ № 639, учасник самостійно обирає банківську установу для отримання гарантії. Вимога замовника щодо надання підтверджень грошового покриття та платіжних доручень змушує учасників заморожувати власні обігові кошти на рахунках банків, що виходить за межі вимог законодавства про закупівлі.
Приклади практики АМКУ: У своїх численних рішеннях (зокрема, під час розгляду скарг щодо аналогічних вимог у закупівлях будівельних робіт) Колегія АМКУ неодноразово зазначала, що встановлення вимоги про надання грошового покриття до банківської гарантії та вимагання підтверджуючих документів щодо такого покриття є дискримінаційним, оскільки звужує коло потенційних учасників, створює додаткові фінансові перешкоди та суперечить принципам недискримінації і розвитку добросовісної конкуренції, визначеним ст. 5 Закону. Замовник зобов'язаний виключити цю вимогу.
2. Вимога щодо наявності специфічних міжнародних сертифікатів (ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001)
Зміст порушення: У Додатку 1 (п. 6.8) замовник вимагає надання чинних сертифікатів на систему управління якістю (ДСТУ ISO 9001), екологічного управління (ДСТУ ISO 14001) та управління охороною здоров'я і безпекою праці (ДСТУ ISO 45001).
Нормативно-правове обґрунтування та практика АМКУ: Згідно зі ст. 16 Закону, замовник може встановлювати кваліфікаційні критерії виключно на підставі наявності обладнання, працівників та досвіду. Стандарти серії ISO є добровільними за своєю природою.
Приклади практики АМКУ: Постійно діюча колегія АМКУ сформувала чітку позицію: вимагання у складі тендерної документації сертифікатів ISO (особливо екологічного управління чи безпеки праці), якщо предмет закупівлі безпосередньо не вимагає цього за законом або специфікою виробництва, є дискримінаційним стосовно суб'єктів малого та середнього бізнесу, які не зобов'язані впроваджувати такі стандарти для виконання будівельно-ремонтних робіт. Наявність таких вимог суперечить ст. 5 та ст. 16 Закону.
3. Вимога щодо наявності випробувальної лабораторії або договору з нею, акредитованої за стандартом ДСТУ ISO 10012:2005
Зміст порушення: Додаток 1 (п. 6.9) вимагає надання правовстановлюючих документів або договору з випробувальною лабораторією, яка відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 («Системи управління вимірюванням»).
Нормативно-правове обґрунтування та практика АМКУ: Стандарт ДСТУ ISO 10012:2005 стосується метрологічного забезпечення та є добровільним. Підрядні організації під час виконання робіт з поточного чи капітального ремонту керуються паспортами та сертифікатами якості виробників матеріалів, а вхідний контроль здійснюється у порядку, передбаченому ДБН, без необхідності укладання окремих договорів зі спеціалізованими метрологічними лабораторіями.
Приклади практики АМКУ: Колегія АМКУ неодноразово зобов'язувала замовників скасовувати вимоги щодо наявності специфічних лабораторій або сертифікатів управління вимірюваннями (ДСТУ ISO 10012), оскільки такі вимоги є надмірними, не передбаченими будівельними нормами для об'єктів такого класу наслідків як обов'язкові на етапі подання пропозицій, та такими, що штучно обмежують конкуренцію.
4. Вимога щодо надання протоколів перевірки знань з охорони праці на весь персонал (включно з робітниками) на етапі подання пропозиції
Зміст порушення: У Додатку 1 (п. 1.2.3) замовник вимагає надання сканованих копій протоколів перевірки знань з охорони праці, пожежної безпеки та цілого переліку НПАОП не лише на інженерно-технічний персонал, а й на рядових робітників.
Нормативно-правове обґрунтування та практика АМКУ: Законодавство про охорону праці дійсно вимагає навчання працівників, проте вимагання повного пакета внутрішніх протоколів на кожного рядового робітника (кількість яких може вимірюватися десятками чи сотнями) на стадії подання тендерної пропозиції є надмірним адмініструванням.
Приклади практики АМКУ: Згідно з практикою АМКУ, вимагання надання на етапі кваліфікації документів про проходження навчання з охорони праці та пожежно-технічного мінімуму на всіх без винятку робітників є необґрунтованим. Штат робітників може адаптуватися під конкретні обсяги робіт безпосередньо після укладення договору підряду, а надмірне витребування таких документів створює нездоланні бюрократичні перешкоди для учасників та порушує принцип пропорційності (ст. 5 Закону).
Враховуючи викладене, керуючись статтею 24 Закону України «Про публічні закупівлі» та враховуючи сталу практикою АМКУ у подібних спірних питаннях,
ВИМАГАЄМО:
1. Прийняти цю вимогу до розгляду.
2. Внести зміни до Тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні та надмірні вимоги (а саме: вимогу щодо грошового покриття банківської гарантії, обов'язкової наявності сертифікатів ISO, лабораторії за ДСТУ ISO 10012:2005 та протоколів з охорони праці на рядових робітників на етапі подання пропозицій).
3. Продовжити строк подання тендерних пропозицій відповідно до вимог законодавства у зв'язку з внесенням змін до документації.
Відповідь:
Даючи відповідь на Ваше звернення повідомляємо наступне:
1. Вимога щодо надання забезпечення тендерної пропозиції з обов’язковим «грошовим покриттям» та додаткових банківських документів:
Твердження заявника про дискримінаційність зазначеної вимоги є безпідставним.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції надається у вигляді гарантії. При цьому законодавство не обмежує Замовника у визначенні вимог до оформлення гарантії та документів, що підтверджують її дійсність, якщо такі вимоги однакові для всіх учасників.
Вимога про надання документа банку щодо наявності грошового покриття не встановлює обов’язку отримувати гарантію виключно в певному банку та не позбавляє учасників права самостійно обирати банківську установу.
Документальне підтвердження покриття гарантії встановлено виключно з метою підтвердження реальності фінансового забезпечення, уникнення випадків видачі банківських гарантій без належного забезпечення, а також мінімізації ризиків невиконання банком своїх гарантійних зобов’язань.
Жодна норма Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи Постанови Правління НБУ №639 не містить заборони Замовнику вимагати документи, що підтверджують належне забезпечення виданої банківської гарантії.
АМКУ вважає таку вимогу законною, оскільки вона застосовується до всіх учасників рівною мірою, а надання гарантії з покриттям доступне у багатьох банках України.
Нормативно-правове обґрунтування та практика АМКУ:
РІШЕННЯ № 1137-р/пк-пз від 01.02.2023 (UA-2023-01-18-015548-a).
2. Вимога щодо наявності специфічних міжнародних сертифікатів (ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001).
Зазначене твердження також є необґрунтованим.
Предметом закупівлі є виконання будівельних робіт з капітального ремонту фасаду закладу охорони здоров’я.
Враховуючи специфіку об’єкта, підвищені вимоги до безпеки виконання будівельних робіт, екологічних аспектів та системного управління якістю, Замовник має право встановлювати вимоги щодо підтвердження належної організації діяльності учасника.
Сертифікати ISO не встановлюють будь-яких переваг окремим суб’єктам господарювання, а лише підтверджують функціонування у підприємства відповідних систем управління.
Частина третя статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає право Замовника включати до тендерної документації іншу інформацію та вимоги, які він вважає необхідними.
При цьому вимога не стосується конкретного органу сертифікації, країни походження сертифіката чи конкретної системи акредитації, а тому будь-який суб’єкт господарювання має можливість підтвердити відповідність встановленим вимогам.
Посилання заявника на добровільність сертифікації не свідчить про незаконність вимоги. Добровільний характер отримання сертифіката не означає заборону Замовнику використовувати його як спосіб підтвердження належного рівня організації діяльності учасника.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що сам по собі факт встановлення вимоги щодо надання сертифікатів ISO не свідчить про дискримінацію, якщо така вимога є об’єктивно пов’язаною з предметом закупівлі та застосовується однаково до всіх учасників.
3. Вимога щодо наявності випробувальної лабораторії або договору з нею, акредитованої за стандартом ДСТУ ISO 10012:2005
Вимога щодо наявності у учасника власної випробувальної лабораторії або договору із відповідною лабораторією не встановлює обов’язку створення такої лабораторії та не обмежує коло потенційних учасників, оскільки учасник може виконати зазначену вимогу шляхом залучення сторонньої організації на договірних засадах.
Зазначена вимога спрямована на підтвердження можливості здійснення контролю якості матеріалів та виконаних робіт, що дозволяє Замовнику отримати належні гарантії щодо якості виконання договору.
Посилання заявника на те, що стандарт ДСТУ ISO 10012:2005 є добровільним, саме по собі не свідчить про неправомірність вимоги. Законодавство не містить заборони щодо встановлення Замовником вимог, пов’язаних із підтвердженням технічної спроможності учасника, якщо такі вимоги є об’єктивно пов’язаними з предметом закупівлі.
Крім того, вимога не передбачає обмеження щодо конкретної лабораторії або конкретного суб’єкта господарювання, а тому будь-який учасник має можливість виконати її на рівних умовах.
Враховуючи наведене, Замовник вважає, що вимога щодо надання документів на підтвердження наявності випробувальної лабораторії або договору з нею є обґрунтованою, пропорційною предмету закупівлі та такою, що не порушує принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
4. Вимога щодо надання протоколів перевірки знань з охорони праці на весь персонал (включно з робітниками) на етапі подання пропозиції:
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та забезпечити функціонування системи управління охороною праці.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу та в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці.
Враховуючи, що предметом закупівлі є виконання будівельних робіт, які належать до робіт із підвищеною небезпекою та передбачають залучення працівників різних професій, Замовник має право вимагати підтвердження наявності у учасника належним чином організованої системи охорони праці та підготовленого персоналу.
Вимога щодо надання документів про проходження навчання та перевірки знань з охорони праці встановлена не з метою обмеження конкуренції, а для підтвердження спроможності учасника забезпечити безпечне виконання робіт та недопущення залучення до виконання договору працівників, які не мають необхідної підготовки.
Посилання заявника на те, що штат робітників може змінюватися після укладення договору, не спростовує необхідності підтвердження можливості виконання робіт саме учасником, який подає тендерну пропозицію. Учасник повинен підтвердити наявність необхідних трудових ресурсів та їх відповідність вимогам законодавства.
При цьому тендерна документація не містить вимоги щодо обов’язкового перебування всіх працівників у штаті учасника виключно на момент подання пропозиції. Учасник має можливість залучати працівників відповідно до законодавства та умов договору.
Таким чином, вимога щодо надання документів про проходження навчання та перевірки знань з охорони праці є обґрунтованою, пов’язаною з предметом закупівлі, спрямованою на забезпечення безпеки виконання робіт та не порушує принципів, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Висновок
Усі вимоги тендерної документації встановлені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, та спрямовані на забезпечення належного виконання договору про закупівлю.
Доводи заявника ґрунтуються виключно на власному тлумаченні законодавства та загальних посиланнях на практику органу оскарження без наведення конкретних рішень, які б підтверджували викладені твердження.
Підстав для внесення змін до тендерної документації Замовником не встановлено.
У зв’язку з викладеним вимога не підлягає задоволенню.
Дата відповіді:
28.07.2026 15:06