-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
«Капітальний ремонт даху (із застосуванням заходів з енергозбереження) пожежного депо 19 ДПРЧ за адресою: м. Пирятин, вул. Архітектора Хітріна, 56» (Коригування)
Кваліфікація
від початку періоду пройшло 18 годин
3 945 576.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
16.06.2026 13:26 - 28.06.2026 00:00
Відповідь надана
Чергове порушення
Номер:
9766ef2cdcbc4b5884ee9d9dd2c1a9d1
Дата опублікування:
23.06.2026 19:31
Опис:
Шановний уповноважений з питань публічних закупівель, звертаємо вашу увагу на тому, що Вами не виконано законних вимог, визначених у четвертому абзаці п.54 Особливостей, при внесенні змін до тендерної документації, а саме: Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.
Ви не оприлюднили файл у машинозчитувальному форматі із переліком змін, які вами внесено. Дана обставина свідчить про недостатній рівень вашої кваліфікації, що, як наслідок, впливає на результат закупівлі
Відповідь:
Шановний Учаснику.
Згідно вимог абзацу третього пункту 54 Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» із змінами та доповненнями (далі – Особливості), чітко визначено наступне: «Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. У разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме - в оголошенні про проведення відкритих торгів таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.» Замовником внесено відповідні зміни до тендерної документації, згідно вищезазначеної норми законодавства у сфері закупівель.
Згідно вимог абзацу четвертого пункту 54 Особливостей: «Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.»
Зміни, що вносяться Замовником до тендерної документації розміщено та відображено в електронній системі закупівель у новій редакції, 23 червня 2026 о 16:16, зазначеної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює 23 червня 2026 о 16:16 перелік змін (файл під назвою «Перелік змін.docx»), що вносяться.
Поняття «машиночитана форма» визначена у наказі Державного агентства
з питань електронного урядування України 07 вересня 2018 року № 60 «Про затвердження Вимог до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади».
Поняття «машиночитаний формат» визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».
Формати для оприлюднення наборів даних визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».
Згідно частини 2 Статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Згідно наказу Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 «Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу» (далі - Положення): «Уповноважена особа у своїй діяльності керується Законом, принципами здійснення публічних закупівель, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.»
На підставі вищевикладеного, Уповноважена особа з питань закупівель не має юридичних повноважень на офіційне тлумачення законодавства.
Дата відповіді:
26.06.2026 22:52
Відповідь надана
ПОВТОРНЕ звернення щодо отримання роз'яснень тендерної документації (частина №2)
Номер:
205d19c800f14f02bf9a4de186efdc0d
Дата опублікування:
23.06.2026 13:16
Опис:
[продовження]
Це питання має критично важливе значення, оскільки воно безпосередньо впливає на можливість учасника взяти участь у закупівлі та на оцінку його кваліфікації Замовником. Якщо Замовник вважає, що множина у найменуванні означає обов'язкову наявність мінімум двох одиниць техніки, то учасник, який має лише одну одиницю відповідного обладнання, буде відхилений. Якщо ж множина є лише граматичною особливістю найменування ресурсу та не встановлює кількісних вимог, то наявність однієї одиниці є достатньою.
Ваша відповідь містить внутрішню суперечність, яка ще більше поглиблює невизначеність.
Таким чином, з Вашої відповіді неможливо встановити:
• Чи встановлює Замовник конкретні вимоги щодо кількості певних машин та механізмів як кваліфікаційний критерій, чи ні?
• Якщо встановлює, то чи означає використання множини у найменуванні обов'язкову наявність мінімум двох одиниць?
• Якщо не встановлює як кваліфікаційний критерій, то чи буде Замовник перевіряти наявність техніки під час оцінки технічної специфікації?
• За якими критеріями Замовник проводитиме "зворотні розрахунки" і що саме буде перевірятися?
Відсутність чіткої та однозначної відповіді на це питання створює небезпечну ситуацію, за якої Замовник зберігає за собою необмежену дискрецію у питанні тлумачення власних вимог. Така невизначеність відкриває широкі можливості для дискримінаційного відхилення тендерних пропозицій.
Зокрема, Замовник може застосовувати різні підходи до різних учасників.
Така ситуація є класичним прикладом порушення принципу недискримінації, закріпленого у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Принцип недискримінації передбачає, що всі учасники повинні оцінюватися за однаковими критеріями, застосованими однаково до всіх. Якщо тендерна документація сформульована таким чином, що допускає множинне тлумачення вимог, то це створює передумови для того, щоб замовник міг застосовувати різні стандарти до різних учасників залежно від свого бажання.
Відмова Замовника надати чітку та однозначну відповідь на конкретне питання про тлумачення множини у найменуваннях обладнання фактично свідчить про свідоме порушення принципу прозорості, який закріплений у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а також право учасників на отримання повної та достовірної інформації про умови закупівлі.
Якщо тендерна документація справді була сформульована так, щоб уникнути подвійного трактування, то Ви мали б можливість надати просту та пряму відповідь на пряме запитання. Наприклад: "Використання множини у найменуваннях є граматичною особливістю та не означає вимоги мати дві або більше одиниць техніки. Фактична кількість визначається за формулою розрахунку машино-годин, наведеною у відповіді." Або: "Використання множини означає, що учасник повинен мати мінімум дві одиниці відповідної техніки для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям."
У зв'язку з усім викладеним вище категорично вимагаємо роз’яснити:
По-перше, надати пряму, чітку та однозначну відповідь на наступне питання: чи означає використання множини у назвах позицій обладнання та машин (наприклад, "автомобілі бортові", "крани на автомобільному ходу", "дрилі електричні", "лебідки електричні", "машини шліфувальні електричні", "термопенали"), що учасник зобов'язаний документально підтвердити наявність мінімум двох фізичних одиниць відповідної техніки або обладнання для відповідності кваліфікаційному критерію, визначеному у пункті 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі"?
По-друге, якщо відповідь на перше питання є негативною (тобто множина не означає вимогу мати дві одиниці), то чітко вказати, яка саме кількість одиниць кожного найменування техніки та обладнання є мінімально необхідною для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям. Якщо кількість визначається за формулою розрахунку машино-годин, то надати конкретні розрахунки для кожної з двадцяти позицій обладнання, зазначених у Відомості ресурсів Додатку 2.2, щоб учасники мали можливість заздалегідь переконатися у своїй відповідності вимогам.
По-третє, якщо для виконання робіт згідно з технологічним процесом та обсягами, визначеними у Відомості обсягів робіт, достатньо однієї одиниці конкретного механізму або обладнання, чітко підтвердити, що пропозиція учасника НЕ буде вважатися такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, у разі надання документального підтвердження наявності лише однієї одиниці техніки, назва якої у Відомості ресурсів вказана у множині.
По-четверте, детально роз'яснити, що саме означає фраза про "зворотні розрахунки", яку Ви використали у підпункті 3.2 своєї відповіді. Зокрема, вказати:
За якою методологією проводитимуться ці розрахунки?
Які саме параметри перевірятимуться?
Які конкретні документи учасник повинен надати, щоб Замовник міг провести такі розрахунки?
За якими критеріями Замовник визначатиме відповідність або невідповідність результатів цих розрахунків вимогам тендерної документації?
По-п'яте, офіційно підтвердити або спростувати наступне твердження: якщо учасник застосовує альтернативну технологію виконання робіт на об'єкті, яка не потребує використання окремих будівельних машин і механізмів з переліку двадцяти найменувань, визначених у Відомості ресурсів, але при цьому забезпечує повне та якісне виконання всіх робіт відповідно до технічних вимог та проєктних рішень, чи буде така пропозиція відхилена виключно на підставі невідповідності переліку використовуваного обладнання переліку, визначеному у Додатку 2.2 до тендерної документації.
По-шосте, у разі якщо Замовник вважає, що надана ним попередня відповідь є достатньою та вичерпною, офіційно підтвердити (наданням чіткої відповіді на дане звернення), що учасник, який має у наявності по одній одиниці кожного з найменувань обладнання, зазначених у множині (автомобілі, крани, дрилі, лебідки тощо), НЕ буде відхилений на підставі невідповідності кваліфікаційним критеріям або технічним вимогам.
Найпростішим рішенням, на нашу думку, внести зміни до умов закупівлі, які будуть зрозумілими, чіткими та такими, що будуть задовольняти принципи здійснення публічних закупівель.
Дякуємо за розуміння, доброчесність та ПРОЗОРІСТЬ!
Відповідь:
Шановний Учаснику.
Відповідь на Ваше звернення Замовником надано у попередній частині (№1) Вашого звернення.
Дата відповіді:
26.06.2026 22:46
Відповідь надана
ПОВТОРНЕ звернення щодо отримання роз'яснень тендерної документації (частина №1)
Номер:
bed8e8c248b1408ebd92b43c5fcebc47
Дата опублікування:
23.06.2026 13:15
Опис:
Замовнику, на жаль, змушені констатувати, що надана Вами відповідь не містить змістовних роз'яснень на поставлені питання, а фактично є повторенням положень тендерної документації, що не усуває виявлених суперечностей та правової невизначеності. Керуючись правом, визначеним другим абзацом п. 54 Особливостей, а також принципами здійснення публічних закупівель, закріпленими у ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", повторно звертаємось до Вас з вимогою надати чіткі, однозначні та змістовні відповіді на поставлені питання.
Так, у шостому абзаці пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації зазначено, що ціна пропозиції, за яку учасник згоден виконати замовлення, розраховується виходячи з обсягів робіт, зазначених в Додатку № 2 до Тендерної документації. Натомість у другому абзаці пункту 3 цього ж Додатку 2 до тендерної документації визначено, що обсяги робіт та матеріалів визначені у Відомості обсягів робіт та Відомості ресурсів, викладених у Додатку 2.2 до тендерної документації.
Таким чином, тендерна документація містить взаємовиключні вказівки щодо джерела інформації про обсяги робіт, які мають використовуватися учасниками для розрахунку ціни пропозиції. Перше положення відсилає до Додатку 2, тоді як друге положення відсилає до Додатку 2.2. За таких умов учасник об'єктивно не може достовірно визначити, яким саме додатком він має керуватися при формуванні своєї тендерної пропозиції.
Надана Вами відповідь про необхідність читати всі додатки повністю не усуває цієї суперечності. Незалежно від того, наскільки уважно учасник читатиме документацію, він неминуче зіткнеться з двома різними вказівками щодо одного й того ж питання в межах одного додатка. Такий стан документації створює правову невизначеність та надає Замовнику необмежені можливості для довільного трактування вимог під час оцінки тендерних пропозицій.
Наявність взаємовиключних положень у тендерній документації є порушенням принципу прозорості, закріпленого у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до цього принципу, тендерна документація має бути сформульована таким чином, щоб забезпечити однозначне розуміння учасниками вимог замовника та виключити можливість їх довільного тлумачення. За наявності суперечливих вимог різні учасники можуть по-різному інтерпретувати положення документації, що призведе до формування непорівнянних тендерних пропозицій та унеможливить об'єктивну оцінку.
Крім того, наявність таких суперечностей порушує принцип недискримінації учасників, оскільки створює передумови для того, щоб Замовник міг вибірково застосовувати одну або іншу норму залежно від того, чию пропозицію він бажає відхилити. Такий стан справ суперечить меті проведення публічних закупівель, якою є забезпечення чесної конкуренції та вибір найбільш вигідної пропозиції на об'єктивних засадах.
Відповідно до пункту 54 Особливостей, замовник зобов'язаний надавати роз'яснення щодо тендерної документації. Сутність цього обов'язку полягає не у повторенні положень документації або наданні загальних рекомендацій про необхідність уважного читання, а в усуненні виявленої невизначеності шляхом надання чітких та однозначних відповідей на конкретні питання.
Практика Антимонопольного комітету України неодноразово підтверджувала, що наявність у тендерній документації суперечливих положень, які дозволяють замовнику довільно інтерпретувати вимоги під час оцінки тендерних пропозицій, є порушенням законодавства про публічні закупівлі. Зокрема, у рішеннях Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель неодноразово визнав порушенням встановлення вимог, які допускають неоднозначне трактування та створюють підстави для дискримінаційного відхилення пропозицій учасників.
Щодо технологій та прогресивних методів виконання робіт у Вашій відповіді на друге питання категорично зазначено, що учасник не має права самостійно зменшувати обсяги робіт чи ресурсів, передбачених у тендерній документації, оскільки це є підставою для відхилення тендерної пропозиції на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Також Ви зазначили, що учасник може зменшувати лише загальну вартість (ціну пропозиції) завдяки власним розрахункам, знижкам чи оптимізації витрат, проте самі фізичні обсяги робіт повинні залишатися незмінними.
Дана позиція замовника є фундаментально помилковою з точки зору як законодавства про публічні закупівлі, так і будівельних норм, і суперечить базовим принципам здійснення публічних закупівель, закріпленим у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" одним із основоположних принципів здійснення публічних закупівель є принцип максимальної економії та ефективності. Цей принцип передбачає, що замовник повинен створювати умови для отримання найбільш економічно вигідної пропозиції, яка забезпечить виконання замовлення з найменшими витратами бюджетних коштів при збереженні необхідної якості.
Ваша вимога про обов'язкове використання учасниками виключно тих обсягів ресурсів, які визначені у проєктній документації та кошторисі, фактично означає, що учасник з інноваційними технологіями, сучасним обладнанням та прогресивними методами організації робіт, які дозволяють досягти того самого або навіть кращого результату з меншими витратами ресурсів, позбавляється можливості запропонувати таку економію замовнику.
Таким чином створюється парадоксальна ситуація, за якої учасник, що володіє застарілими методами виконання робіт і точно дотримується кошторисних норм, які можуть не відображати сучасні реалії будівельної галузі, виявляється у кращому становищі порівняно з учасником, який інвестував у розвиток технологій, придбання сучасного обладнання та підвищення кваліфікації персоналу. Така позиція фактично карає інноваційність та заохочує технологічну відсталість, що є прямою протилежністю принципу максимальної економії та ефективності.
Наприклад, якщо учасник володіє сучасним обладнанням та технологіями, які дозволяють виконати монтаж металевих конструкцій за сто людино-годин замість ста п'ятдесяти людино-годин, передбачених типовими нормами, Ваша позиція фактично забороняє йому використовувати цю перевагу. Якщо учасник використовує інноваційні матеріали або конструктивні рішення, які потребують менших витрат на транспортування або монтаж порівняно з матеріалами, визначеними у проєктній документації, але забезпечують аналогічні або навіть вищі технічні характеристики об'єкта, Ви також фактично забороняєте таке використання. Учасник змушений включити до своєї кошторисної пропозиції вартість невикористаних або недостатніх обсягів ресурсів, що призводить до штучного завищення ціни пропозиції та шкодить інтересам замовника.
Такий підхід явно суперечить принципу максимальної економії та ефективності та завдає шкоди публічним інтересам, оскільки призводить до неоправданого розпилення бюджетних коштів, які могли б бути спрямовані на інші потреби.
Статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено встановлення кваліфікаційних критеріїв, до яких належить наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Законодавець свідомо виокремив три окремих елемента цього критерію, зокрема обладнання, матеріально-технічну базу та технології, розуміючи, що це три різні компоненти, які можуть існувати незалежно один від одного та мають різне значення для виконання замовлення.
Важливо підкреслити, що законодавець чітко виокремив поняття "технології" як самостійний і окремий від фізичних активів елемент кваліфікаційного критерію. Це свідомо вказує на те, що технології мають самостійне значення та їхня наявність є критичною для оцінки спроможності учасника виконати замовлення на належному рівні.
Під поняттям "технології" у контексті будівельних та інженерних робіт необхідно розуміти не лише матеріальні активи у формі конкретного обладнання, а й значно ширший спектр нематеріальних активів, включаючи інтелектуальні рішення, методи, способи та послідовність виконання робочих процесів, які базуються на професійних навичках та практичному досвіді персоналу учасника. Такі технології можуть не мати окремого документального оформлення у вигляді патентів, торгових марок або інших інтелектуальних прав, однак вони є найбільш цінною частиною науково-технічного потенціалу компанії та являють собою сукупність напрацьованих методів і способів роботи, що часто становлять комерційну таємницю або внутрішній виробничий стандарт компанії.
Крім того, технології включають оптимізацію ресурсного балансу, тобто наявність у учасника специфічних технологічних рішень, конструктивних підходів та організаційних методів, які дозволяють досягати аналогічного або навіть вищого якісного результату в плані міцності, довговічності, естетичності та інших характеристик, використовуючи іншу структуру матеріальних та трудових витрат, ніж та, яка передбачена застарілими чи усередненими нормами в кошторисній документації замовника. Таким чином, технології можуть полягати у специфічному поєднанні наявних матеріалів, застосуванні конструктивних рішень, які дозволяють зменшити кількість технологічних етапів, або у використанні нематеріальних активів та управлінських інновацій.
Якщо ж замовник встановлює вимогу про обов'язкове дотримання учасниками виключно тих обсягів та видів ресурсів, які визначені у проєктній документації, то це фактично нівелює значення кваліфікаційного критерію щодо наявності технологій. У такому випадку замовник демонструє, що для нього не має значення, які технологічні підходи застосовує учасник, яким обладнанням він володіє та які методи організації робіт він використовує. Замовник фактично сигналізує потенційним учасникам, що їхні інновації, їхній науково-технічний потенціал та розвинені ними технологічні рішення не мають ніякої цінності, оскільки всі учасники все одно повинні виконувати роботи однаковим способом.
Така позиція замовника суперечить законодавчому намірові встановити кваліфікаційний критерій щодо наявності технологій. Якщо цей критерій встановлюється, то він повинен мати практичне значення – учасник, який отримав допуск завдяки наявності прогресивних технологій, повинен мати можливість їх застосовувати при виконанні робіт на об’єкті.
Ваша позиція базується на помилковому розумінні природи та функції технічної специфікації в тендерній документації. Технічна специфікація покликана визначити вимоги щодо результату виконання робіт, а саме технічні та якісні характеристики об'єкта, який має бути побудований. Технічна специфікація повинна описати, що саме повинно бути побудовано, які параметри об'єкта мають бути досягнуті, яким будівельним нормам і стандартам він повинен відповідати.
Технічна специфікація не повинна та не може встановлювати вимоги щодо конкретного способу досягнення цього результату, конкретних обсягів ресурсів, конкретних методів організації робіт – за винятком випадків, коли такі способи або методи мають критичне значення для функціонування об'єкта або забезпечення безпеки його експлуатації. Якщо об'єкт повинен мати певні характеристики міцності, то це можна досягти різними конструктивними рішеннями, різними матеріалами, різними методами монтажу.
Наявність проєктної документації та експертного звіту не змінює цього принципу. Проєктна документація містить одне з можливих рішень для досягнення вимог технічної специфікації. Експертний звіт підтверджує, що це конкретне рішення є безпечним, надійним та відповідає всім вимогам будівельних норм та законодавства. Однак експертний звіт не засвідчує, що це рішення є ЄДИНИМ можливим способом досягнення вимог технічної специфікації.
Якщо замовник хоче обов'язково отримати об'єкт саме за проєктним рішенням, то він повинен встановити це як специфічну вимогу – що роботи мають виконуватися "у відповідності з проєктною документацією Додатку 2.1 БЕЗ ЗМІН ТА ВІДХИЛЕНЬ". Однак у такому випадку замовник фактично закуповує не результат (побудований об'єкт), а конкретний спосіб досягнення результату, що суперечить природі закупівель робіт.
Більш того, якщо Замовник встановлює жорсткі вимоги щодо дотримання конкретних обсягів ресурсів, то він фактично накладає на себе відповідальність за те, що ці обсяги є оптимальними та актуальними. Якщо проєктна документація була розроблена кілька років тому, то нормативні обсяги ресурсів, на яких вона базується, можуть вже не відповідати реальному технологічному процесу, удосконаленому обладнанню та методам роботи, які виникли з тих пір.
Ваша позиція явно порушує принцип конкуренції, закріплений у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Конкуренція передбачає, що потенційні учасники мають змагатися один з одним різноманітними способами, включаючи пропозицію різних технологічних підходів, різних матеріалів (за умови еквівалентності), різних методів організації робіт. Якщо замовник забороняє такі змаганню за рахунок жорсткого вимірювання (або зворотнього розрахунку, який використовується Вами) конкретних обсягів ресурсів, то він фактично нівелює конкуренцію та лишає учасникам єдиний спосіб змагання — безперервне зниження ціни без урахування якості та розумності бізнес-моделі.
Антимонопольний комітет України неодноразово вказував на неправомірність встановлення замовником вимог, які обмежують можливість учасників пропонувати альтернативні рішення, еквівалентні за своїми характеристиками пропозиціям, передбаченим у технічній специфікації.
Також ми закцентували увагу на критичній проблемі, пов'язаній з невизначеністю щодо кількості обладнання та машин, найменування яких у Відомості ресурсів Додатку 2.2 до тендерної документації зазначені у множині. Ця проблема створює суттєву правову невизначеність, яка унеможливлює коректне формування тендерної пропозиції та надає Замовнику необмежені можливості для маніпуляцій під час оцінки пропозицій учасників.
У Додатку 2.2 до тендерної документації визначено двадцять найменувань будівельних машин та механізмів, врахованих у складі загальновиробничих витрат. Однак ключова проблема полягає у тому, що деякі з цих найменувань сформульовані у множині.
Використання множини у найменуваннях цих позицій створює серйозну амбівалентність щодо того, яку саме кількість обладнання повинен мати (показати Замовнику) учасник для відповідності кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам тендерної документації.
У Вашій відповіді на це питання Ви надали пояснення щодо того, що кількість техніки у проєктній документації трактується не як фізична наявність техніки на майданчику, а як нормативна потреба у машино-годинах для виконання конкретних видів робіт. Ви також вказали на формулу розрахунку необхідної кількості машин та механізмів та посилалися на Ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН) та відповідні ДСТУ.
Однак ця відповідь не усуває основної проблеми.
[продовження в частині №2]
Відповідь:
Шановний Учаснику.
Згідно Вашої вимоги щодо «суперечностей» у Додатку 2 до тендерної документації, Замовником було прийнято рішення щодо внесення змін до тендерної документації, з метою приведення у відповідність інформації, викладеної у вищезазначеному Додатку, на підставі пункту 2 Статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон).
Вимоги щодо формування тендерної документації Замовником, чітко визначені у Статті 22 Закону та пункті 28 Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» із змінами та доповненнями (далі – Особливості).
Положенням абзацу першого пункту 5.1. Розділу V Настанови з визначення вартості будівництва Кошторисних норм України, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова) чітко визначено наступне:
«Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням одиничних показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.»
Положенням абзацу третього пункту 5.1. Розділу V Настанови чітко визначено наступне:
«Одиничні показники вартості робіт можуть розраховуватись ресурсним методом з використанням діючих РЕКН або УКН».
Абзацом четвертим пункту 5.1. Розділу V Настанови чітко визначено наступне:
«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІIІ «Будівельні матеріали, вироби і комплекти» та (за наявності) Розділу ІV «Устаткування» або затверджену проектну документацію без кошторисної частини. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.»
Пунктом 5.4. Розділу V Настанови чітко визначено наступне:
«Вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат учасник процедури закупівлі (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах з урахуванням положень пунктів 5.5 – 5.9 цієї Настанови.»
ФОРМА відомості ресурсів до локального кошторису викладена у Додатку 4 до Настанови.
Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій здійснюється згідно Статті 29 Закону.
Відхилення тендерних пропозицій здійснюється згідно Статті 31 Закону.
Згідно частини 2 Статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Згідно наказу Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 «Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу» (далі - Положення): «Уповноважена особа у своїй діяльності керується Законом, принципами здійснення публічних закупівель, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.»
На підставі вищевикладеного, Уповноважена з питань закупівель не має юридичних повноважень на офіційне тлумачення законодавства.
Дата відповіді:
26.06.2026 22:45
Відповідь надана
Щодо рівня заробітної плати
Номер:
0284a7b2cd9642b7bcdbc6c4f3473393
Дата опублікування:
22.06.2026 14:54
Опис:
У Додатку 2 до тендерної документації Замовником встановлено наступну вимогу: «У договірній ціні повинна бути врахована заробітна плата у розмірі не більше 23 812,34 грн., що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах».
Звертаємо увагу Замовника на те, що зазначений рівень заробітної плати є суттєво заниженим та не відповідає чинним нормативно-правовим актам, що регулюють питання ціноутворення у будівництві в даному регіоні.
Згідно з рішенням Пленарного засідання п'ятдесят першої позачергової сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 05 березня 2026 року № 1119, встановлено розмір кошторисної заробітної плати на 2026 рік при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів, що споруджуються за рахунок коштів обласного бюджету, у розмірі 33 322,00 гривень (для середнього розряду складності 3,8).
Встановлення обмеження на рівні 23 812,34 грн прямо суперечить рішенню органу місцевого самоврядування (Полтавської обласної ради), яке є обов’язковим для об’єктів, що фінансуються за рахунок коштів місцевого або Державного бюджетів або установ спільної власності територіальних громад Полтавської області.
Встановлення рівня ЗП, що майже на 10 000 грн нижчий за офіційно затверджений показник, призводить до штучного заниження загальної вартості закупівлі. Це унеможливлює участь у тендері сумлінних підрядників, які дотримуються трудового законодавства та забезпечують гідну оплату праці кваліфікованим робітникам.
Недостатній рівень фінансування фонду оплати праці призводить до відтоку кадрів, зниження якості робіт та потенційної неможливості завершення об’єкту в установлені терміни.
Дії Замовника порушують статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципи максимальної економії та ефективності (адже дешева робоча сила не гарантує якість) та недискримінації учасників.
Керуючись викладеним вище, просимо надати роз’яснення, на підставі яких нормативних актів чи розрахунків Замовником було визначено граничний розмір заробітної плати на рівні 23 812,34 грн, що суперечить чинному рішенню Полтавської обласної ради від 05.03.2026 № 1119.
Внести зміни до тендерної документації, привівши рівень кошторисної заробітної плати або вимог технічного завдання у відповідність до встановленого Полтавською обласною радою показника – 33 322,00 грн.
Усунути суперечності, що призводять до штучного обмеження кола потенційних учасників та загрожують якісному виконанню робіт за предметом закупівлі.
Попереджаємо, що ігнорування законних вимог щодо приведення вимог закупівлі у відповідність до діючих норм є підставою для звернення до Органу оскарження (АМКУ) та органів державного фінансового контролю.
Відповідь:
Шановний Учаснику. Дякуємо за Ваше звернення. Відповідні зміни до тендерної документації будуть внесені найближчим часом та оприлюднені на майданчику.
Дата відповіді:
23.06.2026 15:52
Відповідь надана
Щодо технічних вимог та вимог про наявність метаріально-технічної бази
Номер:
5a10b7ea5c6d4328a54d0f66f93a8060
Дата опублікування:
22.06.2026 14:42
Опис:
Шановний замовник, керуючись право, визначеним другим абзацом п. 54 Особливостей, звертаємось до Вас з метою отримання роз’яснення щодо тендерної документації та просимо надати змістовну відповідь щодо наступних питань.
1. У шостому абзаці пункту 1 Додатку 2 до тендерної документації наведено наступне: Ціна пропозиції, за яку учасник згоден виконати замовлення, розраховується виходячи з обсягів робіт, зазначених в Додатку № 2 до Тендерної документації на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту замовлення та поточних цін на них.
Але в Додатку 2 до тендерної документації не визначено обсягів робіт.
Натомість в другому абзаці пункту 3 цього ж Додатку 2 до тендерної документації визначено «Обсяги робіт та матеріалів визначені у Відомості обсягів робіт та Відомості ресурсів, викладених у Додатку 2.2 до тендерної документації».
Визначене замовником у такому вигляді вводить в оману потенційних учасників закупівлі та створює суперечливі умови, які можуть бути застосовані замовником для маніпуляцій під час оцінки тендерних пропозицій. Суперечливість вимог у межах одного додатка щодо джерела інформації про обсяги робіт технічного завдання (обсягів робіт) створює правову невизначеність. Це свідчить про неналежне оформлення тендерної документації. Така обставина в подальшому унеможливлює коректне формування ціни пропозиції учасниками та може призвести до помилок, які надалі стануть формальним приводом для дискваліфікації. Вимагаємо надати пояснення встановленої невідповідності, якою може керуватись будь-яка особа, зацікавлена у даній закупівлі або привести положення пункту 1 та пункту 3 Додатку 2 до єдиного знаменника відповідно до фактичного складу документації.
2. Відповідно до п. 1 Додатку 2 до ТД, ціна пропозиції розраховується на підставі нормативної потреби в ресурсах для здійснення проєктних рішень. Водночас, статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принцип максимальної економії та ефективності. Вимога Замовника щодо розрахунку ціни виключно на підставі "нормативної потреби в ресурсах" для конкретних "проєктних рішень" фактично обмежує учасників у використанні власних інноваційних методів виконання робіт.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», одним із кваліфікаційних критеріїв є наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Варто зауважити, що законодавець свідомо виокремлює «технології» як самостійний елемент цього критерію, відмінний від фізичного обладнання чи нерухомого майна. У контексті сучасного ринку будівельних та інженерних послуг, під поняттям «технології» слід розуміти не лише матеріальні активи, а й:
- інтелектуальні рішення та методи (Know-how), що є сукупністю методів, способів та послідовності виконання процесів, які базуються на професійних навичках та практичному досвіді персоналу учасника. Такі технології можуть не мати окремого документального оформлення у вигляді патентів (якщо вони є частиною внутрішнього виробничого стандарту), проте вони є ключовим ресурсом, що забезпечує виконання робіт;
- оптимізація ресурсного балансу, тобто наявність у учасника специфічних технологічних рішень, що дозволяють досягати аналогічного або вищого якісного результату (міцність, довговічність, естетичність), використовуючи іншу структуру матеріальних та трудових витрат, ніж передбачено застарілими чи усередненими нормами в кошторисній документації замовника;
- нематеріальні активи та управлінські інновації, - технології яких полягають у специфічному поєднанні наявних матеріалів або у застосуванні конструктивних рішень, які дозволяють зменшити кількість технологічних етапів. Це прямо корелюється з принципом максимальної економії та ефективності (ст. 5 Закону), оскільки дозволяє замовнику отримати об’єкт з аналогічними технічними характеристиками за нижчою ціною або у коротші терміни.
Встановлені вимога Замовника щодо обов’язкового розрахунку ціни виключно за «нормативною потребою», визначеною у проєкті, фактично нівелює значення критерію «наявність технологій» і в цьому обмежує конкурентність. Учасник, який володіє сучасними технологіями виконання робіт, має право застосовувати свої вміння та конструктивні рішення для оптимізації процесу.
Відсутність у проєктно-кошторисній документації посилання на конкретну технологію учасника не означає її невідповідність техзавданню, якщо фінальний результат робіт (якісні та технічні характеристики об’єкта) повністю відповідатиме вимогам Замовника. Таким чином, наявність унікальних навичок та технологічних підходів є легітимним способом виконання замовлення, що сприяє конкуренції та раціональному використанню бюджетних коштів.
Тому просимо роз’яснити, чи розглядає Замовник можливість застосування учасником еквівалентних, але більш сучасних технологічних рішень, матеріалів та методів організації робіт, що дозволяють досягти необхідного результату (проектних показників об'єкта) із меншими витратами ресурсів? Чи буде вважатися невідповідністю технічним вимогам зменшення обсягу певних ресурсів у складі пропозиції, якщо це обґрунтовано використанням більш ефективних технологій, що призводить до економії бюджетних коштів без втрати якості? Чи допускається подання тендерної пропозиції, в якій кошторисний розрахунок відображатиме використання інших матеріально-технічних ресурсів або іншого обсягу трудових витрат, ніж передбачено типовими нормами, за умови, що такі зміни зумовлені застосуванням прогресивних технологій та забезпечують повне виконання технічного завдання? Враховуючи принципи конкуренції та недискримінації, чи не буде така пропозиція відхилена як така, що не відповідає обсягам, визначеним у Додатку 2.2 до тендерної документації.
3. Керуючись викладеним вище, постає чергове питання. В Додатку 2.2 до тендерної документації визначено 20 позицій найменувань будівельних машин і механізмів та будівельних машин, врахованих в складi загальновиробничих витрат, зокрема:
автомобілі бортові (вантажопідйомність 5 т),
агрегати фарбувальні високого тиску для фарбування поверхонь конструкцій (потужність 1 кВт),
верстати свердлильні,
кран переносний (вантажопідйомність 1т),
крани на автомобільному ходу при роботі на монтажі технологічного устаткування,
крани на автомобільному ходу (вантажопідйомність 6,3 т),
крани на автомобільному ходу (вантажопідйомність 10 т),
машини свердлильні електричні,
навантажувачі одноковшеві, вантажопідйомність 1 т,
перетворювачі зварювальні з номінальним зварювальним струмом 315-500 А,
прес-ножиці комбіновані,
установка для зварювання ручного дугового [постійного струму],
апарат для газового зварювання і різання,
дрилі електричні,
лебідки електричні, тягове зусилля до 19,62 кН [2 т],
лебідки електричні, тягове зусилля до 5,79 кН [0,59 т],
машини шліфувальні електричні,
перфоратор електромагнітний,
пилка дискова електрична,
термопенали з масою завантажувальних електродів небільше 5 кг.
Деякі позиції визначено у множині, наприклад «автомобілі бортові», «агрегати фарбувальні високого тиску», «верстати свердлильні», «крани на автомобільному ходу при роботі на монтажі технологічного устаткування», «крани на автомобільному ходу», «крани на автомобільному ходу (вантажопідйомність 6,3 т)», «крани на автомобільному ходу (вантажопідйомність 10 т)», «машини свердлильні електричні», «перетворювачі зварювальні», «дрилі електричні», «лебідки електричні, тягове зусилля до 19,62 кН [2 т]», «лебідки електричні, тягове зусилля до 5,79 кН [0,59 т]», «машини шліфувальні електричні», «термопенали».
Це означає, що Замовником визначено необхідність учасника мати відповідні машини та механізми в кількості не менше двох за кожним із найменувань, визначених у множині.
Тому просимо уточнити та внести чітку ясність щодо наступних питань:
3.1. Чи означає використання множини у назвах вищезазначених позицій (наприклад, «автомобілі», «крани», «дрилі»), що Учасник зобов’язаний документально підтвердити наявність мінімум двох одиниць відповідної техніки/обладнання для відповідності кваліфікаційному критерію?
3.2. Якщо для виконання робіт згідно з технологічним процесом та обсягами, визначеними у Відомості обсягів робіт, достатньо однієї одиниці конкретного механізму, чи буде вважатися пропозиція Учасника такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, у разі надання підтвердження лише на одну одиницю техніки, назва якої вказана у множині?
3.3. З метою уникнення суб’єктивного трактування та формальних приводів для відхилення, просимо привести перелік необхідної техніки у відповідність до фактичних потреб (зазначити конкретну кількість) або офіційно підтвердити, що зазначення назв у множині є технічною особливістю найменування ресурсів і не встановлює вимогу щодо обов'язкової наявності двох і більше одиниць обладнання за кожною такою позицією.
3.4. Чи достатньо буде на враховувати окремі будівельні машини і механізми та будівельні машини, врахованих в складi загальновиробничих витрат, з переліку визначених 20 найменувань, через застосування іншої технології виконання робіт на об’єкті, що передбачається нами, які потенційним учасником?
Дякую за розуміння та співпрацю!
Відповідь:
Шановний Учаснику. Дякуємо за Ваше звернення. З приводу викладеної у Вашому зверненні, Замовник надає наступні роз’яснення:
1. Додатки до тендерної документації (ТД) — це найважливіша частина. У них містяться конкретні вимоги до необхідного товару, послуги чи роботи, документи, які треба подати, та правила оплати. Помилка в додатках означає відхилення пропозиції. Читайте їх повністю, не пропускаючи жодного абзацу.
Пунктом 2 Додатку 2 до цієї тендерної документації передбачена Проектна документація, яка викладена у Додатку 2.1 до тендерної документації.
Пунктом 3 Додатку 2 до цієї тендерної документації передбачені Обсяги робіт та матеріалів визначені у Відомості обсягів робіт та Відомості ресурсів, викладених у Додатку 2.2 до тендерної документації.
У даному випадку, у загальному інформація про технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі, у загальному вигляді, викладені у Додатку 2 до цієї тендерної документації, а у Додатках 2.1 та 2.2 наведена окрема інформація стосовно об’єкту будівництва, якою, зокрема, передбачено Відомості обсягів робіт та Відомості ресурсів і яка необхідна потенційним учасникам даної процедури закупівлі для проведення відповідних розрахунків, які, у свою чергу, впливають на формування Договірної ціни з пояснювальною запискою, яка є невід’ємною складовою Кошторисної документації та має бути розміщена в тендерній пропозиції Учасника, а також майбутнього договору, укладеного між замовником та потенційним переможцем закупівлі.
Сама тендерна документація може включати в себе додатки для неї, де виокремлюються певна інформація та вимоги до учасників процедури закупівлі для більшої зручності її сприйняття останніми. Тому Замовник повторює та рекомендує читати тендерну документацію та всі додатки до неї повністю, не пропускаючи жодного абзацу чи додатку.
Також, Замовник звертає Вашу увагу, що згідно пункту 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.» У суті даної норми закону викладені інші відповіді на Ваші запитання.
2. Тендерну документацію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» із змінами та доповненнями (далі – Особливості).
У Проєктній документації, яка викладена у Додатку 2.1 до тендерної документації та у Відомості обсягів робіт та Відомості ресурсів, викладених у Додатку 2.2 до тендерної документації, Замовником визначено конкретний обсяг необхідних робіт та матеріалів, складені на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту замовлення та поточних цін на них, згідно ЕКСПЕРТНОГО ЗВІТУ (Позитивного) № 54920 від 06 квітня 2026 (Реєстраційний номер у ЄДЕССБ EX01:9946-9594-0604-0342 Редакція № 2), а також згідно наявного у Замовника кошторису.
Відомістю обсягів робіт, викладеною у Додатку 2.2 до цієї тендерної документації, зазначені, зокрема, машини і механізми, які необхідні для якісного проведення робіт за предметом закупівлі, та передбачені Проєктною документацією, викладеною у Додатку 2.1 до цієї тендерної документації, яка, в свою чергу, пройшла експертизу з отриманням позитивного звіту, а, отже, це офіційно перевірений пакет креслень, розрахунків і кошторисів. Він має експертний звіт, що підтверджує безпеку майбутньої споруди, її екологічність, надійність та точність витрат. Експертиза гарантує, що проєкт відповідає всім будівельним нормам та законам.
Тобто, Замовник ніяким чином не йде шляхом обмеження конкуренції чи дискримінації учасників, а прагне отримати якісно виконані роботи з якісних матеріалів, які прослужать протягом усього гарантійного терміну і будуть виконані відповідно до затвердженого проекту, із дотриманням усіх вимог законодавства України у сфері будівництва та охорони праці, як для персоналу, зайнятого на будівництві, так і для персоналу Замовника під час подальшої експлуатації об’єкту за предметом закупівлі.
Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції викладені у Розділі ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» цієї тендерної документації.
Учасник не має права самостійно зменшувати обсяги робіт чи ресурсів, передбачених у тендерній документації, оскільки це є підставою для відхилення Замовником тендерної пропозиції Учасника на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Учасник може зменшувати лише загальну вартість (ціну пропозиції) завдяки власним розрахункам, знижкам чи оптимізації витрат. Проте самі фізичні обсяги робіт повинні залишаютися незмінними.
Якщо учасник процедури закупівлі стає переможцем, зменшити обсяги робіт можна буде лише після підписання договору шляхом укладання додаткової угоди. Однак це можливо лише з ініціативи замовника (наприклад, через зменшення фінансування або зміни фактичної потреби).
3. Керуючись вищевикладеним, Учасник не має права самостійно зменшувати обсяги робіт чи ресурсів, передбачених у тендерній документації, оскільки це є підставою для відхилення Замовником тендерної пропозиції Учасника на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Замовником чітко визначена кількість будівельних машин і механізмів та будівельних машин, врахованих в складi загальновиробничих витрат, згідно проєктної документації та викладена у відповідних стовпиках ((4) «Одиниця виміру» та (5) «Кількість») Відомості ресурсів Додатку 2.2 до цієї тендерної документації.
Тому Замовник на Ваше прохання: «уточнити та внести чітку ясність щодо наступних питань», повідомляє наступне:
3.1. Інформація та документи, що підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі»: Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, викладена у пункті 1 (підпункти 1.3.-1.8.) Додатку 5 до цієї тендерної документації.
У проєктній документації кількість будівельних машин і механізмів трактується не як фізична наявність техніки на майданчику, а як нормативна потреба у машино-годинах (маш.-год) для виконання конкретних видів робіт.
Кількість техніки обчислюється не "на око", а згідно з Ресурсними елементними кошторисними нормами (РЕКН). У цих збірниках (ДСТУ) для кожної будівельної операції (наприклад, копання котловану чи заливка бетону) вже вказано необхідний час роботи техніки.
Формулу для розрахунку необхідної кількості машин та механізмів Ви також можете знайти у відповідних ДСТУ.
Якщо конкретні найменування та кількість певних машин та механізмів не вимагається Замовником на підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі»: Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, їх кількість розраховується за нижче наведеною формулою.
У кошторисі Ви можете побачити години роботи машини. Їх кількість розраховується за формулою: Кількість техніки = Загальна кількість маш.-год ділиться на кількість робочих змін та тривалість однієї зміни.
3.2. Замовник під час перевірки тендерної пропозиції Учасника проводить зворотні розрахунки та визначає відповідність тендерної пропозиції Учасника вимогам тендерної документації щодо даної закупівлі, у розрізі будівельних машин і механізмів, необхідних для виконання певних робіт за предметом закупівлі.
3.3. З метою уникнення «подвійного» трактування, формальних приводів для відхилення та єдиного підходу до всіх потенційних учасників, які приймають участь у закупівлі, дана тендерна документація вже приведена у відповідність до вимог законодавства України у сфері публічних закупівель, будівельних норм та стандартів, а також Кошторисних норм України та складена відповідно до проектних рішень по об'єкту замовлення та поточних цін на них, згідно ЕКСПЕРТНОГО ЗВІТУ (Позитивного) № 54920 від 06 квітня 2026 (Реєстраційний номер у ЄДЕССБ EX01:9946-9594-0604-0342 Редакція № 2).
3.4. Виокремлюючи певні будівельні машини і механізми та будівельні машини, враховані в складi загальновиробничих витрат, у своїй тендерній пропозиції, Учасник процедури закупівлі може стикнутися з ризиком відхилення Замовником його тендерної пропозиції на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме: Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Дата відповіді:
23.06.2026 11:41