-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Цемент (матеріал) тампонажний
Звертаємо вашу увагу та додатково уточнюємо, що при заповненні розділу "Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі" учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції, а Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей (детально описано у додатку 2 та 4 до ТД).
Завершена
4 851 000.00
UAH без ПДВ
Період уточнення:
20.04.2026 10:59 - 26.04.2026 00:00
Відповідь надана
Щодо умов випробування тампонажного матеріалу
Номер:
1ae7b1fe5da44ef0a2811db082efcadc
Дата опублікування:
23.04.2026 15:04
Опис:
Шановний Замовнику!
Просимо дати інформацію щодо умов випробування тампонажного матеріалу для підвищених температур (101-150 С) на відповідність часу загуснення та міцності при вигині.
Дякуємо
Відповідь:
Доброго дня! Дякуємо за Ваше звернення! Щодо даного питання в тендерну документацію будуть внесені зміни.
Дата відповіді:
24.04.2026 12:52
Відповідь надана
Невідповідність календарного плану
Номер:
5d237d261294493bbb8dd69f877d1b55
Дата опублікування:
21.04.2026 16:02
Опис:
Календарний план графік не відповідає умові повідомлення постачальника за 45 днів до дати очікуваної поставки. Ця умова не може бути виконана для поставок у квітні та травні
Відповідь:
Доброго дня! Дякуємо за Ваше звернення! Щодо даного питання в тендерну документацію будуть внесені зміни.
Дата відповіді:
24.04.2026 12:51
Відповідь надана
Питання щодо обґрунтування очікуваної вартості закупівлі (частина 2)
Номер:
85475ce202da4127b4cf28766b281b33
Дата опублікування:
21.04.2026 15:52
Опис:
Шановний Замовнику!
Дякуємо за "вчасно" надану відповідь по закупівлі UA-2026-04-16-001032-a, однак зазначаємо, що вона має загальний характер та не містить конкретного економічного обґрунтування визначеної очікуваної вартості.
Зокрема, у відповіді відсутня деталізація:
- які саме комерційні пропозиції були використані (кількість, джерела, дати отримання);
- які саме закупівлі з системи Prozorro були взяті за основу (з урахуванням їх обсягів, умов поставки та строків оплати);
- яким чином здійснювалося коригування цін з урахуванням поточних макроекономічних факторів.
Водночас звертаємо увагу, що дане питання виставлене вже по наступній схожій закупівлі (поточній) на аналогічну продукцію, за результатами яких сформовано суттєво вищий рівень ринкових цін (на рівні близько 15 400 грн/т).
Зазначене свідчить про те, що:
- ринкова кон’юнктура зазнала істотних змін;
- поточний рівень цін є значно вищим за визначену Замовником очікувану вартість;
- використані Замовником дані можуть бути неактуальними або такими, що не відображають реальний стан ринку.
При цьому у відповіді не надано пояснення, чому при наявності актуальних ринкових індикаторів із суттєво вищими цінами очікувана вартість визначена на рівні, який фактично не корелюється з поточними ринковими показниками.
Додатково зазначаємо, що у поєднанні з іншими умовами Договору, а саме:
- відстрочкою платежу до 90 календарних днів;
- підвищеною відповідальністю Постачальника;
- фінансовими ризиками виконання договору,
занижена очікувана вартість створює ситуацію, за якої виконання договору на запропонованих умовах є економічно необґрунтованим для більшості добросовісних учасників.
Таким чином, існує ризик:
- обмеження конкуренції;
- участі обмеженого кола суб’єктів;
- або зриву процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним, повторно просимо:
1. Надати деталізований розрахунок очікуваної вартості із зазначенням:
- використаних комерційних пропозицій (без розкриття конфіденційної інформації);
- переліку закупівель, що аналізувалися;
- методики приведення цін до порівнянного вигляду;
2. Пояснити причини неврахування актуальних ринкових індикаторів, що свідчать про суттєво вищий рівень цін;
3. Повідомити, чи розглядається можливість перегляду очікуваної вартості з урахуванням поточної ринкової ситуації.
Звертаємо увагу, що відсутність належного та прозорого обґрунтування очікуваної вартості може свідчити про її невідповідність реальній ринковій кон’юнктурі та бути підставою для оскарження або зменшення кола потенційних учасників.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На Ваше звернення повідомляємо, що для розрахунку очікуваної вартості був застосований метод порівняння ринкових цін. Проаналізовано отримані комерційні пропозиції від потенційних постачальників, а також дані з системи Prozorro щодо аналогічних закупівель. Визначена вартість у розмірі 15 400 грн/т є результатом аналізу саме поточних пропозицій, наявних на ринку станом на дату оголошення закупівлі. Вважаємо, що вказана ціна дозволяє забезпечити належну конкуренцію та є економічно обґрунтованою для виконання умов договору.
Дата відповіді:
24.04.2026 16:34
Відповідь надана
Питання щодо терміну оплати (90 календарних днів) (частина 2)
Номер:
83cbbb25912e4f939fa523382f3ae3e7
Дата опублікування:
21.04.2026 15:42
Опис:
Шановний Замовнику!
Дякуємо за "вчасно" надану відповідь у закупівлі UA-2026-04-16-001032-a, однак зазначаємо, що вона не містить належного економічного обґрунтування встановлення строку оплати на рівні 90 календарних днів та не надає відповіді по суті поставлених питань.
Посилання на складну економічну ситуацію та наслідки збройної агресії є загальним фактором, який однаково впливає на всіх учасників ринку, включаючи потенційних Постачальників. Водночас у відповіді відсутнє пояснення:
- чому саме строк у 90 календарних днів є необхідним та економічно обґрунтованим;
- яким чином проводилась оцінка впливу такого строку на можливість виконання договору контрагентами;
- чи розглядалися альтернативні механізми розрахунків (часткова передоплата, поетапна оплата тощо).
Звертаємо увагу, що за наявних умов Договору:
- Постачальник зобов’язаний фінансувати виробництво та поставку Товару за власний рахунок;
- несе ризики коливання вартості ресурсів та валютних курсів;
- та фактично кредитує Замовника протягом тривалого періоду.
При цьому фінансові ризики Замовника перекладаються на Постачальника без будь-яких компенсаторних механізмів.
Фактично застосовується модель, за якої:
- Замовник мінімізує власні фінансові ризики;
- тоді як Постачальник змушений приймати на себе як операційні, так і фінансові ризики виконання договору.
Зазначений підхід не може вважатися збалансованим, оскільки:
- не враховує інтереси іншої сторони;
- ускладнює участь у процедурі закупівлі для широкого кола учасників;
- створює переваги для суб’єктів, які мають доступ до значних або дешевих фінансових ресурсів.
Таким чином, встановлення тривалого строку відстрочки платежу без належного економічного обґрунтування та без застосування альтернативних механізмів розрахунків може мати ознаки непрямого обмеження конкуренції.
У зв’язку з викладеним, повторно просимо:
1. Надати конкретне економічне обґрунтування встановлення строку оплати саме на рівні 90 календарних днів;
2. Пояснити, чому ризики Замовника компенсуються виключно за рахунок Постачальника без запровадження збалансованих фінансових механізмів;
3. Повідомити, чи розглядається можливість:
- скорочення строку оплати;
- або впровадження альтернативних умов розрахунків (часткова передоплата, поетапна оплата);
4. Підтвердити, що зазначені умови не призводять до обмеження конкуренції та відповідають принципам недискримінації учасників.
Звертаємо увагу, що відсутність належного обґрунтування та збереження зазначених умов змушує розглядати їх як такі, що створюють непропорційний фінансовий тиск на учасників та можуть бути предметом оскарження або причиною відмови в участі у закупівлі..
Відповідь:
Шановний Учаснику! Через активізацію збройної агресії з боку російської федерації та масових атак на нафтопереробні потужності України та іншу критично важливу інфраструктуру, від стабільності роботи якої залежить також і господарська діяльність АТ «Укрнафта», та враховуючи пов'язані з цим додаткові витрати, товариство змушене застосовувати в договорах про закупівлю строк оплати протягом 90 календарних днів з моменту виконання зобов'язань контрагентом. Дякуємо за розуміння та співпрацю!
Дата відповіді:
24.04.2026 16:33
Відповідь надана
Дисбаланс штрафів (0.1% vs 0.01%) (частина 2)
Номер:
bbdf7e8d7d164cafb77d3ddbf3eb7232
Дата опублікування:
21.04.2026 15:33
Опис:
Шановний Замовнику!
Дякуємо за "вчасно" надану відповідь по закупівлі UA-2026-04-16-001032-a, однак зазначаємо, що вона не містить належного обґрунтування суттєвої диспропорції у відповідальності сторін та фактично зводиться до загального посилання на принцип свободи договору.
Звертаємо увагу, що принцип свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України) не є абсолютним та підлягає застосуванню з урахуванням принципів розумності, справедливості та добросовісності, що прямо передбачено цивільним законодавством.
1. **Щодо пропорційності відповідальності**
Замовником зазначено, що різниця у ставках обумовлена різною природою ризиків. Водночас відсутнє будь-яке економічне або розрахункове обґрунтування, чому відповідальність Постачальника є в 10 разів більшою (0,1% проти 0,01%), а також додатково посилена штрафними санкціями.
При цьому:
* прострочення поставки дійсно може впливати на процеси Замовника;
* однак прострочення оплати безпосередньо впливає на фінансову стабільність Постачальника, створює касові розриви та фактично означає безоплатне користування його обіговими коштами.
Таким чином, твердження про «меншу значущість» порушення грошових зобов’язань не є обґрунтованим.
2. **Щодо економічної суті відносин**
Умовами Договору вже передбачено:
* відстрочку платежу до 90 календарних днів;
* необхідність фінансування Постачальником виробництва та поставки за власний рахунок.
У такій моделі саме ризик несвоєчасної оплати є одним із ключових для Постачальника.
Встановлення при цьому мінімальної відповідальності Покупця (0,01%) фактично:
* не стимулює належне виконання грошових зобов’язань;
* створює економічно вигідну модель відтермінування платежів;
* та не компенсує реальні фінансові втрати Постачальника.
3. **Щодо балансу інтересів**
З урахуванням:
* підвищеної відповідальності Постачальника (включаючи пеню та штрафи);
* відстрочки платежу;
* та мінімальної відповідальності Покупця,
умови Договору формують системний дисбаланс, за якого:
* ризики Постачальника є суттєво вищими;
* відповідальність Замовника носить формальний характер;
* стимули до належного виконання зобов’язань є асиметричними.
4. **Щодо практичного застосування**
Окремо звертаємо увагу, що у випадках несвоєчасного виконання грошових зобов’язань Покупцем, наслідки для Постачальника мають не теоретичний, а безпосередній фінансовий характер, що потребує адекватного механізму компенсації.
У зв’язку з викладеним, повторно просимо:
1. Надати економічно обґрунтоване пояснення встановлення саме такого співвідношення ставок відповідальності (0,1% проти 0,01%);
2. Пояснити, яким чином забезпечується принцип пропорційності відповідальності сторін з урахуванням фінансових ризиків кожної зі сторін;
або
3. Розглянути можливість приведення умов Договору у більш збалансований вигляд шляхом встановлення співмірного рівня відповідальності сторін за порушення зобов’язань.
Додатково зазначаємо, що встановлення формальної відповідальності Покупця за порушення грошових зобов’язань при одночасному значному посиленні відповідальності Постачальника може впливати на рішення потенційних учасників щодо участі у процедурі закупівлі та формування вартості пропозиції.
Просимо надати чітке та вичерпне роз’яснення.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На Ваше звернення повідомляємо, що наведені приклади з пунктів 8.2. та 8.7. Договору не є тотожними, адже п.8.2. встановлює відповідальність за прострочення Постачальником виконання зобов'язань з поставки Товару, а п.8.7. встановлює відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань Покупцем. Наразі, законодавством України закріплено принцип свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України), відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Слід окремо зауважити, що законодавство України не встановлює обов’язку призначати ідентичні штрафні санкції для обох сторін. Користуючись принципом свободи договору, сторони мають право на власний розсуд визначити міру відповідальності за порушення конкретних зобов'язань. Важливо зауважити, що саме пряме порівняння ставок (0,1% проти 0,01%) відбулося поза контекстом Договору, адже для Постачальника передбачена не тільки пеня (зазначена ставка 0,1%), але і також передбачені штрафні санкції в залежності від кількості днів прострочення поставки. Проте, ставка пені у розмірі 0,01% в разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань Покупцем – зумовлена необхідністю передбачити саме відповідальність за несвоєчасну оплату, не за порушення умов поставки. Тобто різниця у ставках прямо зумовлена різною природою ризиків та обсягом можливих збитків. Наприклад, прострочення поставки товару призведе до додаткових збитків Покупця, через імовірне порушення інших процесів, які залежать від наявності замовленого Товару. З метою стимуляції належного виконання умов Договору Постачальником була передбачена зазначена ставка пені, оскільки порушення умов з боку Постачальника може мати більший вплив на процеси Покупця, що у свою чергу може призвести до значно більших фінансових втрат. Таким чином, принцип рівності сторін порушений не був, адже сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Умови проекту Договору регламентовані внутрішнім нормативним документом АТ «Укрнафта» та не суперечать чинному законодавству України.
Дата відповіді:
24.04.2026 16:33
Відповідь надана
Оперативно-господарська санкція та п.8.12 (частина 2)
Номер:
89159d099fdf4c42808fddded0931c9b
Дата опублікування:
21.04.2026 15:24
Опис:
Шановний Замовнику!
Звертаємо увагу, що положення п. 8.12 Договору у поєднанні з умовами розрахунків фактично створює ситуацію одностороннього встановлення фінансових умов, за яких усі ризики та навантаження покладаються виключно на Постачальника.
Зокрема:
- Постачальник зобов’язаний понести витрати на виробництво та поставку Товару;
- пройти процедуру приймання;
- очікувати оплату протягом до 90 календарних днів;
Водночас Замовник:
- вимагає сплату штрафних санкцій у значно коротший строк (зокрема 7 днів);
- у разі їх несплати залишає за собою право застосовувати оперативно-господарські санкції;
- та фактично може блокувати проведення розрахунків за вже поставлений Товар.
При цьому звертаємо окрему увагу, що відповідальність Замовника за Договором є мінімальною (на рівні 0,01%), що створює очевидну диспропорцію у відповідальності сторін.
Таким чином, умови Договору формують ситуацію, за якої Замовник на власний розсуд:
- визначає обсяг фінансових зобов’язань Постачальника;
- встановлює строки їх виконання;
- застосовує санкції;
- та одночасно контролює можливість отримання Постачальником оплати,
при цьому фактично не несе співмірної відповідальності за власні порушення (а з досвіду співпраці вони є).
Зазначений підхід свідчить про відсутність збалансованого регулювання договірних відносин та створює істотний дисбаланс прав і обов’язків сторін.
Більше того, сукупність таких умов (необмежена відповідальність Постачальника, короткі строки сплати санкцій, можливість блокування оплат та мінімальна відповідальність Замовника) може свідчити про використання Замовником свого становища для нав’язування завідомо невигідних умов договору.
Фактично створюється ситуація, за якої:
- Постачальник фінансує виконання договору за власний рахунок;
- несе всі ключові фінансові ризики;
- та не має інструментів захисту своїх інтересів у співмірному обсязі.
Такий підхід не відповідає принципам добросовісності, розумності, пропорційності та ефективної конкуренції.
У зв’язку з викладеним, просимо надати чітке обґрунтування:
- яким чином забезпечується баланс прав та обов’язків сторін за таких умов;
- чому відповідальність Замовника встановлена на мінімальному рівні, який не є співмірним відповідальності Постачальника;
- яким чином Постачальник має виконувати зобов’язання зі сплати санкцій без отримання оплати за поставлений Товар.
Також просимо розглянути необхідність перегляду зазначених положень з метою:
- встановлення співмірної відповідальності сторін;
- узгодження строків виконання грошових зобов’язань;
- недопущення створення умов, що можуть обмежувати конкуренцію або стримувати участь потенційних учасників.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На Ваше звернення повідомляємо, що під час формування запиту не враховано повний текст пункту 8.9. Договору, який починається словами «Сторони дійшли згоди, що у разі порушення Постачальником зобов’язань за цим Договором, Покупець має право в односторонньому порядку застосувати до Постачальника оперативно-господарську санкцію…», окрім того, оперативно-господарська санкція також згадується у п.8.12. Договору, де «При несплаті Постачальником штрафних санкцій та/або збитків, та або компенсацій протягом строку, вказаного у п. 8.10 цього Договору, Покупець має право застосувати до Постачальника оперативно-господарську санкцію…», тобто умови Договору прямо передбачають порушення Постачальником умов договору (невиконання зобов’язань, несплату штрафних санкцій та інше) як підставу для застосування оперативно-господарської санкції.
При тому, незалежність вини Постачальника від факту порушення випливає з логічного визначення вини, адже порушення – фактична подія (дія або бездіяльність), тобто об’єктивна сторона, а вина по суті стороною суб’єктивною (внутрішній фактор, який визначає, чи вжив контрагент усіх залежних від нього заходів, щоб порушення не сталося). Для уникнення розбіжностей, Покупець застосовує саме таке формулювання, з тим, щоб унеможливити множинне трактування обставин. Важливо також звернутися до п.1 статті 614 Цивільного кодексу України:
Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання. 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Керуючись принципом свободи договору Покупець вважає можливим включення зазначених положень до п. 8.9. та п.8.12. Договору, одночасно із чим говорити про наявність дискримінації неможна через однорідність вимог до всіх і будь-якого контрагента-постачальника, що прийняв умови Договору, незалежно від його ознак. Також відсутній вплив на баланс інтересів у зв’язку із тим, що оперативно-господарська санкція заздалегідь передбачена договором і відповідає принципам справедливості та розумності, та є інструментом самозахисту Покупця проти дій чи бездіяльності Постачальника.
Дата відповіді:
24.04.2026 16:32
Відповідь надана
Безлімітна відповідальність + штраф = подвійне покарання (частина 2)
Номер:
6cb6c7ecd3da40e6a12e9242d15549a1
Дата опублікування:
21.04.2026 15:04
Опис:
Шановний Замовнику!
Дякуємо за "вчасно" надану відповідь у закупівлі UA-2026-04-16-001032-a, однак змушені зазначити, що вона не містить обґрунтування по суті поставленого питання та не пояснює причин встановлення необмеженої відповідальності Постачальника.
У своїй відповіді Замовник фактично навів загальновідоме розмежування між відшкодуванням збитків та штрафними санкціями, однак це не заперечується Учасником та не було предметом звернення.
Натомість звертаємо увагу, що суть питання полягає у наступному:
1. Пункт 8.15 Договору передбачає одночасно:
- відшкодування збитків у повному обсязі (без будь-яких обмежень);
- сплату штрафних санкцій понад такі збитки;
що у сукупності формує необмежену відповідальність Постачальника, яка може суттєво перевищувати вартість договору.
2. Замовником не надано обґрунтування:
- яким чином оцінювались ризики встановлення такої відповідальності;
- чому відповідальність Постачальника не обмежена розміром договору, його частини або іншим економічно обґрунтованим лімітом;
- яким чином забезпечується співмірність відповідальності можливим порушенням.
Окремо зазначаємо, що встановлення необмеженої відповідальності у поєднанні зі штрафними санкціями:
- не є типовою ринковою практикою для подібних договорів;
- створює істотний дисбаланс прав та обов’язків сторін;
- фактично перекладає на Постачальника всі ризики господарської діяльності Замовника, включаючи ті, що не перебувають під його контролем.
Крім того, відсутність обмеження відповідальності:
- унеможливлює коректну оцінку ризиків при формуванні ціни пропозиції;
- призводить до необхідності закладення значних ризикових коефіцієнтів у вартість;
- або обмежує участь потенційних учасників, що суперечить принципам максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції.
Звертаємо увагу, що навіть за відсутності законодавчої вимоги щодо обмеження відповідальності, у господарській практиці широко застосовується принцип її розумного лімітування (зокрема, на рівні вартості договору або його частини), що забезпечує баланс інтересів сторін.
У зв’язку з викладеним, повторно просимо:
1. Надати обґрунтування встановлення саме необмеженої відповідальності Постачальника;
2. Пояснити, чому відповідальність не обмежена розміром договору або іншим економічно обґрунтованим показником;
або
3. Розглянути можливість внесення змін до Договору шляхом встановлення верхньої межі відповідальності Постачальника (зокрема, на рівні вартості договору або його частини), за винятком випадків, прямо передбачених законодавством.
Просимо надати чітке та обґрунтоване роз’яснення по суті поставлених питань.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На Ваше звернення повідомляємо, відповідно п. 8.15 Договору Покупець має право надати Постачальнику розрахунок збитків та документів, що підтверджують нанесення збитків, які сплачуються Постачальником у повній сумі понад штрафні санкції.
До витрат Покупця відносяться прямі витрати а також упущена вигода (це неотриманий дохід через порушення зобов'язань продавцем, що не є прямими витратами).
Дата відповіді:
24.04.2026 16:32
Відповідь надана
Питання щодо уточнення умов гарантійної відповідальності (частина 2)
Номер:
f3ee54c7122344f9bc0cbcd4f281d8c7
Дата опублікування:
21.04.2026 14:58
Опис:
Шановний Замовнику!
Дякуємо за "вчасно" надану відповідь по зверненню на тендер UA-2026-04-16-001032-a. Продовжимо на цьому тендері.
Ми змушені зазначити, що ваша відповідь не усуває правову невизначеність, яка міститься у п. 2.4 проєкту договору, та залишає ризик його розширеного і неоднозначного тлумачення на практиці.
Зокрема, у відповіді Замовник ототожнює поняття «гарантійні випадки» із відповідальністю за якість товару відповідно до ст. 675 ЦК України. Водночас звертаємо увагу, що положення зазначеної статті регулюють виключно відповідність товару встановленим вимогам щодо якості, але не охоплюють результати його застосування у складних технологічних процесах.
У поточній редакції п. 2.4 формулювання «Постачальник відповідає за всі гарантійні випадки, що можуть виникнути у зв’язку з використанням Товару» об’єктивно допускає тлумачення, за якого на Постачальника може покладатися відповідальність за наслідки застосування Товару, включаючи:
- ефективність цементування;
- ізоляційні властивості;
- герметичність та поведінку в свердловині.
При цьому такі результати залежать від значної кількості факторів, що не перебувають під контролем Постачальника, зокрема: технології приготування та закачування розчину, дотримання регламентів виконання робіт, геолого-технічних умов, а також дій третіх осіб.
Окремо звертаємо увагу, що у проєкті договору відсутні положення, які б прямо виключали відповідальність Постачальника у випадках:
- порушення технології застосування Товару;
- недотримання умов зберігання після його поставки;
- впливу дій або бездіяльності третіх осіб.
Крім того, у відповіді Замовника не надано роз’яснення щодо механізму встановлення причинно-наслідкового зв’язку між можливими недоліками результату робіт та якістю Товару, що створює ризик покладення відповідальності на Постачальника без належного доведення його вини.
Таким чином, наявне формулювання фактично зміщує ризики експлуатації Товару на Постачальника, що виходить за межі гарантії якості та не відповідає збалансованому розподілу відповідальності у господарських правовідносинах.
У зв’язку з викладеним, повторно просимо:
1. Чітко підтвердити, що під «гарантійними випадками» у розумінні п. 2.4 договору маються на увазі виключно випадки невідповідності Товару встановленим технічним характеристикам та вимогам якості;
2. Підтвердити, що відповідальність Постачальника не поширюється на результати застосування Товару (зокрема якість цементування, ізоляційні властивості, герметичність), якщо такі результати залежать від факторів, що не перебувають під його контролем;
3. Надати роз’яснення щодо порядку встановлення причинно-наслідкового зв’язку між якістю Товару та можливими недоліками результату робіт;
або
4. Привести формулювання п. 2.4 договору у відповідність до обґрунтованих меж відповідальності Постачальника шляхом чіткого обмеження її гарантією якості Товару.
Додатково зазначаємо, що відсутність чіткого розмежування відповідальності об’єктивно призводить до необхідності врахування підвищених ризиків у вартості пропозиції або до обмеження участі потенційних учасників, що суперечить принципам максимальної економії та ефективної конкуренції, визначеним Законом України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати вичерпне та однозначне роз’яснення.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На Ваше звернення повідомляємо, що зазначене у п.2.4. Договору формулювання є правомірним, обґрунтованим і таким, що відповідає принципу свободи договору. Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар повинен відповідати вимогам щодо якості протягом певного строку. Тобто застосований вислів «відповідає за всіма гарантійними випадками» фактично є дублюванням законодавчої презумпції відповідальності продавця (постачальника) за якість товару. Таке формулювання не розширює відповідальність понад межі, встановлені законом, а лише констатує обов’язок суб'єкта господарювання забезпечити належний стан об'єкта закупівлі. Одним із принципів під час здійснення публічних закупівель є принцип максимальної економії та ефективності, що прямо зазначено у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто використання широких гарантійних застережень в даному контексті є інструментом мінімізації ризиків витрачання додаткових коштів на усунення недоліків товару. Більш того, Термін «гарантійний випадок» не є розмитим, оскільки він завжди корелюється з технічною документацією на товар (паспортом, сертифікатом, ДСТУ). Таким чином, обсяг відповідальності Постачальника обмежений технічними характеристиками Товару та терміном гарантії, визначеним у самому договорі або специфікації. Нагадаємо також, що в уточненні даного пункту відсутня потреба, зокрема і тому, що таке формулювання ніяк не позбавляє Постачальника права на захист у випадку незгоди чи наявності спору щодо гарантійного випадку.
Дата відповіді:
24.04.2026 16:31