-
Відкриті торги з особливостями
-
Мультилотова
-
КЕП
Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області
Тендер Prozorro UA-2026-04-17-007189-a
Завершена
4 485 800.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
17.04.2026 14:29 - 24.04.2026 00:00
Відповідь надана
Щодо залучення субпідрядників/співвиконавців
Номер:
eeaeba19ce4f451e8171d1495ce19d64
Дата опублікування:
23.04.2026 17:22
Опис:
Якщо учасник бажає залучити до надання послуг співвиконавця (субпідрядника), які документи повинні бути надані для цього? Чи повинен субпідрядник/співвиконавець відповідати тим самим кваліфікаційним критеріям, що і учасник (мати матеріально-технічну базу, працівників, аналогічні договора тощо відповідно до тендерної документації).
Відповідь:
У Розділі 3 п. 7 Тендерної документації визначено чітку вимогу щодо інформації про субпідрядника /співвиконавця, а саме: Учасник в складі тендерної пропозиції надає довідку з інформацією про повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ та ПІБ керівника щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до надання послуг як субпідрядника /співвиконавця у обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (надається у разі залучення).
Дата відповіді:
24.04.2026 10:41
Відповідь надана
ВИМОГА щодо усунення порушень у тендерній документації
Номер:
4f4fcdc284ac4b2ba516919d69f6e858
Дата опублікування:
23.04.2026 17:11
Опис:
Шановний Замовнику!
Надана Вами відповідь не містить належного правового та фактичного обґрунтування встановлених вимог та зводиться до загальних тверджень щодо доцільності наявності сертифікатів ISO. Зазначені вимоги також не відповідають принципу пропорційності, оскільки встановлюють надмірні умови участі, які не є необхідними для досягнення мети закупівлі.
Зокрема, замовником не доведено:
1. Яким саме чином наявність кожного із сертифікатів (ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001, ISO 37001) впливає на можливість або якість виконання робіт із розроблення проєктів землеустрою. При цьому Замовником не обґрунтовано необхідність кожного із зазначених сертифікатів окремо;
2. Чому відсутність таких сертифікатів унеможливлює виконання предмета закупівлі;
3. Чому є необхідним одночасне встановлення вимоги щодо чотирьох різних систем управління;
4. З якою метою вимагається надання звітів аудитів, які не передбачені законодавством як обов’язкові для участі у процедурах закупівель.
Посилання на частину 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» є некоректним, оскільки зазначена норма стосується підтвердження характеристик предмета закупівлі, а не вимог до учасника.
Сертифікати ISO підтверджують впровадження систем управління суб’єкта господарювання, а не характеристики предмета закупівлі чи результату робіт. При цьому зазначені сертифікати не підтверджують якість безпосереднього результату робіт, що є предметом закупівлі.
Крім того, посилання на статтю 19 Конституції України також підтверджує відсутність обов’язковості наявності таких сертифікатів, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері землеустрою, мати сертифікати ISO.
Предмет закупівлі — розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду — регулюється спеціальним законодавством у сфері землеустрою та не передбачає обов’язковості впровадження систем управління, на які посилається Замовник.
Особливо безпідставною є вимога щодо сертифіката ISO 37001 (система управління щодо протидії корупції), яка жодним чином не характеризує професійну або технічну спроможність учасника виконати роботи із землеустрою.
Відповідно до усталеної практики Антимонопольний комітет України, у разі відсутності належного обґрунтування вимоги щодо сертифікатів ISO визнаються дискримінаційними.
Таким чином, Замовником не доведено об’єктивної необхідності встановлення зазначених вимог та їх зв’язку з предметом закупівлі, що свідчить про їх невідповідність принципам недискримінації та пропорційності.
Посилання Замовника на окреме рішення органу оскарження не може вважатися належним обґрунтуванням, оскільки кожна процедура закупівлі розглядається індивідуально з урахуванням її предмета, умов та встановлених вимог.
Замовником не доведено, що наведене рішення стосується аналогічного предмета закупівлі та ідентичних умов, зокрема вимоги щодо одночасної наявності декількох сертифікатів ISO та надання звітів аудитів.
Звертаємо увагу на суперечність у позиції Замовника, який у своїй відповіді обґрунтовує необхідність наявності сертифікатів у переможця процедури закупівлі, водночас встановлюючи відповідну вимогу до всіх учасників на етапі подання тендерних пропозицій.
Фактично зазначена вимога є обов’язковою умовою допуску до участі у процедурі закупівлі, а не умовою, що застосовується виключно до переможця.
Таким чином, учасники, які не мають відповідних сертифікатів, позбавляються можливості подати тендерну пропозицію, що свідчить про встановлення бар’єру для участі у процедурі закупівлі та обмеження конкуренції.
Отже, посилання Замовника на доцільність наявності сертифікатів саме у переможця не відповідає фактичному змісту тендерної документації та не може вважатися належним обґрунтуванням встановлених вимог.
У ЗВ’ЯЗКУ З ВИКЛАДЕНИМ ПОВТОРНО ВИМАГАЄМО:
1. надати належне обґрунтування встановлених вимог із посиланням на конкретні норми законодавства;
або
2. внести зміни до тендерної документації шляхом виключення зазначених вимог.
Звертаємо увагу, що у своїй відповіді Замовник фактично перекладає обов’язок доказування на учасника, зазначаючи про відсутність доведення дискримінаційності вимог.
Водночас відповідно до принципів здійснення публічних закупівель та усталеної практики Антимонопольний комітет України, саме Замовник зобов’язаний обґрунтувати необхідність встановлення кожної вимоги тендерної документації, а також довести її зв’язок з предметом закупівлі та пропорційність.
Учасник процедури закупівлі, у свою чергу, має право лише звернути увагу на наявність ознак дискримінаційності та невідповідності вимог принципам Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, твердження Замовника про те, що Учасник не довів необхідність внесення змін до тендерної документації, є безпідставним, оскільки саме на Замовника покладено обов’язок доведення правомірності та обґрунтованості встановлених вимог.
Замовником такого обґрунтування надано не було.
Відповідь:
На аналогічне звернення Замовником надано повну та обґрунтовану відповідь (Відповідь зареєстровано 23.04.2026, 15:38)
Дата відповіді:
24.04.2026 10:53
Відповідь надана
ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДИСКРИМІНАЦІЙНОСТІ ВИМОГ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Номер:
f324ef06f34b4a8c9566f6e0d205caca
Дата опублікування:
22.04.2026 16:50
Опис:
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності встановлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник має право встановлювати виключно такі кваліфікаційні критерії:
1 наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
2 наявність працівників відповідної кваліфікації;
3 наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.
Практика Верховний Суд дійсно підтверджує, що Замовник має дискреційні повноваження щодо встановлення вимог до учасників та переліку документів на підтвердження відповідності таким критеріям.
Водночас, така дискреція не є абсолютною та обмежується принципами здійснення публічних закупівель, зокрема вимогами щодо недискримінації учасників та пропорційності встановлених вимог.
Отже, будь-які додаткові вимоги, які встановлюються Замовником, повинні:
1. мати об’єктивне та документально підтверджене обґрунтування;
2. бути безпосередньо пов’язаними з предметом закупівлі;
3. бути пропорційними меті закупівлі та не обмежувати конкуренцію.
Водночас вимога Замовника щодо обов’язкової наявності у учасників одночасно сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019, ДСТУ ISO 37001:2018, а також додатково надання звітів аудитів відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017:
1. не передбачена жодною нормою чинного законодавства як обов’язкова для здійснення відповідного виду діяльності;
2. не відноситься до кваліфікаційних критеріїв, визначених статтею 16 Закону;
3. не має доведеного прямого впливу на можливість або якість виконання предмета закупівлі;
4. є надмірною (вимагає одночасного підтвердження кількох систем управління);
5. створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі.
Крім того, вимога щодо надання звітів аудитів органів сертифікації суперечить суті стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017, оскільки такі документи:
1. не є публічними;
2. можуть містити конфіденційну інформацію;
3. не передбачені законодавством як обов’язкові для подання у складі тендерної пропозиції.
Практика органу оскарження — Антимонопольний комітет України — є сталою та свідчить про те, що у разі відсутності належного обґрунтування вимоги щодо сертифікатів ISO визнаються дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію.
Додатково звертаємо увагу, що встановлені Замовником вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019, ДСТУ ISO 37001:2018, а також надання звітів аудитів відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017, жодним чином не пов’язані з предметом закупівлі, а саме: розроблення проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
Зазначений предмет закупівлі передбачає виконання спеціалізованих робіт у сфері землеустрою, що регулюються, зокрема, вимогами земельного законодавства, профільними нормативно-правовими актами у сфері землеустрою, а також наявністю у виконавця відповідних сертифікованих інженерів-землевпорядників.
При цьому:
1. наявність сертифікатів систем управління якістю, екологічного управління, охорони праці чи протидії корупції не є визначальною умовою для розроблення документації із землеустрою;
2. жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов’язковість впровадження таких систем управління для виконання робіт із землеустрою;
3. відсутній причинно-наслідковий зв’язок між наявністю зазначених сертифікатів та якістю чи можливістю виконання предмета закупівлі.
Особливо безпідставною є вимога щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 37001:2018 (система управління щодо протидії корупції), оскільки така вимога жодним чином не характеризує професійну, технічну чи кваліфікаційну спроможність учасника виконати роботи із землеустрою.
Таким чином, встановлені Замовником вимоги не відповідають принципу пропорційності та не мають об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі, що свідчить про їх дискримінаційний характер.
Враховуючи викладене, Замовник, реалізуючи свої дискреційні повноваження, вийшов за межі, визначені законодавством, оскільки встановив вимоги, які не є необхідними та обґрунтованими для належного виконання предмета закупівлі.
У ЗВ’ЯЗКУ З ВИКЛАДЕНИМ, ВИМАГАЄМО:
1. надати належне правове обґрунтування встановлених вимог із посиланням на конкретні норми законодавства;
або
2. внести зміни до тендерної документації шляхом виключення дискримінаційних вимог.
Відповідь:
Добрий день! Відповідаючи на Ваше запитання, повідомляємо наступне.
Сертифікати ISO є офіційним підтвердженням від незалежного аудиторського органу відповідності вимогам певного міжнародного стандарту ISO, тобто наявність сертификата ISO підтверджує, що підприємство /суб’єкт господарювання дотримується світових стандартів якості, безпеки та ефективності у своїй діяльності.
Замовник не вважає дискримінаційними вимоги надання учасником сертифікатів ISО та не вбачає підстав, щодо виключення цих вимог з тендерної документації. В тендерній документації замовника в розділі 3 п. 3.5 Додатку 1 до Тендерної документації вимагається:
- сертифікат на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці ДСТУ ISO 45001:2019 Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 45001:2018, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій);
- сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, ІDT) «Системи управління якістю. Вимоги», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій) ;
- сертифікат на систему екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, ІDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій;
- сертифікат на систему управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 37001:2016, ІDT), дійсного на дату розкриття кваліфікаційних пропозицій.
Надати, стосовно зазначених сертифікатів, документально підтверджену інформацію (копії звітів за результатами перевірок (аудитів)) щодо ефективного впровадження систем управління якістю суб’єкта господарювання, зокрема, проходження перевірок (аудитів) на результативність впровадження та забезпечення функціонування згідно сертифікованим вимогам відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги (EN ISO/IEC 17021-1:2015, IDT; ISO/IEC 17021-1:2015, IDT).
Відповідно ст. 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації.
Закупівля послуг з Розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області здійснюється для збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж обмежень у використанні земель. Тобто закон передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати, та не забороняє вимагати саме сертифікати ISO.
Також треба врахувати, що фінансування даної закупівлі здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, підстава: розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації «Про обласний бюджет Кіровоградської області на 2026 рік», тобто за кошти частини обласного бюджету.
Зважаючи на зазначене, Замовник, як головний розпорядник бюджетних коштів має ціль отримати якісні послуги щодо розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Одним із доказів необхідного рівня якості послуг є підтвердження відповідності технічних характеристик послуги загальновизнаним вимогам шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації. Сертифікати системи управління якістю підтверджують відповідність Учасника вимогам міжнародних стандартів, діючих в Україні, які визначають вимоги до систем менеджменту якості у сфері постачання продукції, надання послуг тощо. !!!!Наявність у підприємства вказаних сертифікатів, свідчить про спроможність підприємства надавати послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної-правової документації. Тому вказані в тендерній документації дані вимоги жодним чином не обмежують коло потенційних учасників, не містять жодних дискримінаційних складових та не порушують права та законні інтереси учасників, що пов`язані з участю у процедурі.
Також, Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню «дискримінація»:
“Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
Також ще існує практика, а саме: відповідно до рішення №19422-р/пк-пз від 27.12.2019 постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відмовила скаржнику у задоволенні його скарги з аналогічними вимогами.
Також, замовник вважає, що наявність у переможця закупівлі сертифікатів ISO свідчить про спроможність суб’єкта надавати якісні послуги у відповідності з вимогами діючої нормативної – правової бази і не містить жодних дискримінаційних елементів.
У своїй вимогі Ви конкретно не довели та документально (з посиланням на законні норми) не підтвердили необхідність внесення змін до тендерної документації в частині виключення дискримінаційних вимог, зазначених в розділі 3 п. 3.5 Додатку 1 Тендерної документації , а також не довели, яким чином наведена вище вимога тендерної документації порушує права та законні інтереси, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.
Зважаючи на викладене, у Замовника відсутні підстави для задоволення зазначених вимог.
З повагою!
Дата відповіді:
23.04.2026 15:38