-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
Коригування науково-проєктної документації на об’єкт "Реставрація адміністративної будівлі Національного банку України (літ. К та К’) за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9, корп. 2" - 71220000-6
Контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками: - з технічних питань: Андрій Матвієнко, заступник начальника управління - начальник відділу, телефон: (050) 358-68-42, електронна адреса: Andrii.Matviienko@bank.gov.ua; - з організаційних питань: Богдан Тодосієнко, головний експерт, телефон: (063) 226-98-33, електронна адреса: Bohdan.Todosiienko@bank.gov.ua Детальна інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (обсяги предмета закупівлі) наведена в Додатку 2 “Вимоги до предмета закупівлі” до тендерної документації. Перелік та обсяг виконання робіт відображені у документах: “Завдання на коригування проєкту зі змінами та додатками” додатку 7 до тендерної документації та “Реставраційне завдання зі змінами” додатку 7.1 до тендерної документації. Строк виконання робіт: загальний строк виконання Робіт та проведення експертизи – 210 (двісті десять) календарних днів з дня підписання Договору уповноваженими особами Сторін, у тому числі за етапами: за першим етапом - 126 (сто двадцять шість) календарних днів з дати підписання Договору уповноваженими особами Сторін; за другим етапом - 84 (вісімдесят чотири) календарних дні з дати направлення повідомлення Національного банку щодо виконання Робіт за першим етапом. Місце виконання робіт: м. Київ, вул. Інститутська, 9, корп. 2.
Завершена
24 040 533.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
02.04.2026 12:02 - 26.04.2026 00:00
Відповідь надана
Інженер-проєктувальник ІТЗ ЦЗ
Номер:
e08a4e8dfc1c4179a17a2919dff15dca
Дата опублікування:
21.04.2026 23:12
Опис:
У чинній нормативно-правовій базі України відсутній окремий кваліфікаційний сертифікат інженера-проєктувальника за напрямом «інженерно-будівельне проєктування в частині інженерно-технічних заходів цивільного захисту».
Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 23.05.2011 професійна атестація відповідальних виконавців здійснюється за переліком видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним переліком для інженерів-проєктувальників передбачено напрям «архітектурне та інженерно-будівельне проєктування», при цьому окремий вид робіт або напрям, пов’язаний з інженерно-технічними заходами цивільного захисту, не визначено.
Таким чином, чинне законодавство не передбачає самостійної кваліфікаційної спеціалізації інженера-проєктувальника у сфері інженерно-технічних заходів цивільного захисту, а також не передбачає видачу окремого кваліфікаційного сертифіката за таким напрямом.
Водночас, відповідно до Кодексу цивільного захисту України та постанови Кабінету Міністрів України № 6 від 09.01.2014, інженерно-технічні заходи цивільного захисту розглядаються як:
складова частина проєктної документації;
окремий розділ проєкту, обов’язковий для визначених об’єктів;
предмет державної експертизи проєктної документації.
При цьому нормативне регулювання не відносить інженерно-технічні заходи цивільного захисту до самостійного виду проєктних робіт, що потребує окремої професійної атестації інженера-проєктувальника.
Додатково зазначаємо, що наказом Мінрегіону № 176 від 30.09.2022 запроваджено окрему професійну спеціалізацію — «експерт будівельний з інженерно-технічних заходів цивільного захисту», що стосується саме експертної діяльності, а не проєктування.
З урахуванням викладеного, просимо привести вимоги тендерної документації у відповідність до вимог чинного законодавства України.
Відповідь:
Будуть внесені зміни до тендерної документації.
Дата відповіді:
24.04.2026 10:02
Відповідь надана
Про залучення фахівців
Номер:
b372025016ce490ab7645d9a78c71a78
Дата опублікування:
21.04.2026 09:35
Опис:
Проаналізувавши тендерну документацію за предметом закупівлі: «Коригування науково-проєктної документації по об’єкту реставрації адміністративної будівлі Національного банку України (м. Київ, вул. Інститутська, 9)», нами було зроблено висновок про на підвищену складність даного об’єкта проєктування. Зважаючи на це, просимо розглянути можливість включення до переліку фахівців, наявність яких має підтвердити учасник, сертифікованого фахівця будівельної галузі інженера з охорони праці (будівництво) (кваліфікаційний рівень (категорія) - провідний), здатного виконувати функції координатора з питань охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, категорії – провідний, ґрунтуючись на наступних підставах:
Інженер з охорони праці діє як «довірений радник», оцінюючи ризики ще до початку фізичних робіт. Він передбачає потенційні небезпеки та закладає заходи з їх усунення у проект, а також забезпечує відповідність проектних рішень державним нормам (ДБН, НПАОП), стандартам безпеки праці, системі управління гігієною.
Інженер з охорони праці допомагає оптимізувати технологічні рішення, роблячи їх не лише безпечними, але й зручними для персоналу, координує дії між проектувальниками та майбутніми експлуатаційними службами.
Таким чином, Інженер з охорони праці виступає як «внутрішній інспектор», який контролює, чи враховано всі необхідні заходи безпеки у проєктній документації, що зумовлює необхідність залучення такого фахівця до складу групи проєктувальників такого складного проєкту, яким є предмет цієї закупівлі.
Разом з цим, у рамках аналізу тендерної документації за предметом закупівлі нами було зроблено висновок, що специфіка предмета закупівлі передбачає зокрема:
• необхідність одночасного опрацювання архітектурних, конструктивних та інженерних рішень,
• врахування вимог у сфері охорони культурної спадщини,
• інтеграцію науково-проєктних підходів з сучасними інженерними системами,
• забезпечення узгодженості між великою кількістю розділів проєктної документації,
• проходження комплексної експертизи.
У зв’язку з цим, реалізація стадії проєктування потребує наявності централізованої функції технічної координації та контролю, яка у міжнародній та національній практиці, як правило, покладається на інженера-консультанта (технічного радника ).
Залучення інженера-консультанта на стадії проектування є стратегічним кроком, який дозволяє замовнику отримати професійний супровід, мінімізувати ризики та оптимізувати витрати ще до початку фізичних робіт. Інженер-консультант виступає як незалежний експерт, який представляє інтереси замовника. Його залучення на етапі проектування гарантує об'єктивність технічних рішень та запобігає можливим корупційним домовленостям або необґрунтованому завищенню вартості матеріалів з боку проектувальників.
Залучення інженера-консультанта є критично-необхідним для мінімізації ризиків, зменшення фінансових витрат та забезпечення якості будівництва, у зв’язку з чим просимо включити до переліку фахівців, наявність яких має підтвердити учасник, сертифікованого фахівця будівельної галузі інженера-консультанта (будівництво) (кваліфікаційний рівень (категорія) - провідний).
Відповідь:
Законом України «Про архітектурну діяльність» визначено обов’язковий перелік осіб під керівництвом або з обов'язковою участю яких розробляється проєкт архітектури.
Враховуючи об’єми коригування, Замовником визначено мінімальний склад (кількість) проектувальників для забезпечення коригування науково-проєктної документації, сертифікати яких найбільш поширені в будівельній галузі. Внесення змін до тендерної документації в частині додавання додаткових необов’язкових спеціалістів звузить коло учасників.
Залучення інженера-консультанта не передбачено завданням на коригування проєкту та може вплинути на збільшення витрат замовника на реалізацію об’єкту.
Крім того, замовник не заперечує, щоб під час коригування науково-проєктної документації учасник залучав більшу кількість сертифікованих спеціалістів.
Дата відповіді:
24.04.2026 10:01
Відповідь надана
Про надання аналогічного договору.
Номер:
ad235aebbac4435e9beff64075028231
Дата опублікування:
21.04.2026 07:42
Опис:
Доброго дня!
Відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) Замовник вимагає
від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про
їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази
та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних)
за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Додатку № 1 до тендерної документації на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) для об’єкта (-ів) будівництва за напрямком (-ами): реставрація адміністративної будівлі пам’ятки архітектури з класом наслідків (відповідності) СС3 (значні наслідки), учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку у довільній формі.
Вважаємо, що вимога Замовника про надання аналогічного договору, виключно на реставрація адміністративної будівлі пам’ятки архітектури є дискримінаційною та порушує права потенційних учасників процедури закупівлі з огляду на те, що договори в рамках яких було проведено реставрація будівлі пам’ятки архітектури, також є аналогічним досвідом до предмету даної закупівлі. Маючи значний досвід щодо виконання робіт з розроблення науково-проєктних документацій на об’єкти: реставрація будівлі пам’ятки архітектури, що і підтверджують факт виконання саме аналогічних договорів, учасник не може прийняти участь у даній закупівлі, оскільки немає договору саме
з реставрація адміністративної будівлі.
Вищезазначене свідчить, що дана вимога Замовником жодним чином не обґрунтована
у тендерній документації, та не має жодного законодавчого обґрунтування. Встановлена Замовником аналогічного договору саме реставрація адміністративної будівлі, а не будівлі загалом,
є дискримінаційною, оскільки необґрунтовано звужує коло учасників. Вона обмежує конкуренцію, виключаючи досвідчених підрядників, які реставрували житлові, культурні чи промислові будівлі,
що за складністю робіт є аналогічними.
Зауважимо, що Замовник має право вимагати від учасника досвід виконання аналогічних робіт (реставрація), а не досвід роботи з об’єктами конкретного функціонального призначення.
Слід зазначити, що реставрація несучих конструкцій, фасаді, оздоблення тощо
в адміністративній будівлі за технологією та вимогами не відрізняється від аналогічних робіт у будівлі іншого призначення.
Водночас, частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема,
за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період
дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення
або скасування”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням
цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси учасника, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості
на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Крім того, наводимо приклад: Рішення АМКУ від 14.02.2024 № 2866-р/пк-пз.
У зв’язку з цим, вимагаємо внести відповідні зміни до тендерної документації шляхом визначення підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних)
за предметом закупівлі договору (договорів) для об’єкта (-ів) будівництва за напрямком (-ами): реставрація адміністративної будівлі (будівлі іншого функціонального призначення) пам’ятки архітектури
з класом наслідків (відповідності) СС3 (значні наслідки).
Надіємось на Вашу порядність та обізнаність щодо дотримання вимог чинного законодавства
у сфері публічних закупівель.
Відповідь:
Добрий день, шановний Учаснику! Об’єкт проєктування (коригування) визначений вихідними даними на проєктування (коригування) та предметом закупівлі. Завданням на проєктування передбачається коригування науково-проєктної документації для адміністративної будівлі у тому числі специфічні розділи інженерних систем (забезпечення мікроклімату, ІТ, пожежогасіння, тощо), які відсутні у житлових будинках.
Дата відповіді:
24.04.2026 10:00
Відповідь надана
Енергоаудит
Номер:
f385e0912732481992422dfe4e425ec3
Дата опублікування:
17.04.2026 18:24
Опис:
Шановний Замовник! Завданням на коригування проєкту зі змінами та додатками (Додаток 7), передбачена необхідність здійснення енергоадуиту та виготовлення енергитичного сертифікату будівлі. При цьому об'єкт має статус пам'яткии архітектури місцевого значення. Закон України від 22.06.2017 № 2118-VIII "Про енергетичну ефективність будівель" не розповсюджує свою дію на будівлі, які є об’єктами культурної спадщини. З огляду на практику виконання робіт з розроблення науково-проєктної документації, під час яких встановлено, що об’єкти культурної спадщини, як правило, не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів у сфері енергозбереження, зокрема, але не виключно ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель» та ДБН В.1.2-11:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Енергозбереження та енергоефективність», просимо надати роз’яснення: яким чином Учасник повинен забезпечити виконання вимог зазначених нормативно-правових актів у сфері енергозбереження з урахуванням обмежень, пов’язаних зі статусом об’єкта культурної спадщини, зокрема неможливістю утеплення фасадів з метою збереження їх автентичного вигляду?
Відповідь:
Шановний, Учаснику! Відповідно до статті 2 частини 2 пункту 2 Закону України від 22.06.2017 № 2118-VIII "Про енергетичну ефективність будівель" не є обов’язковими мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та сертифікації енергетичної ефективності будівель на будівлі, які є об’єктами культурної спадщини. У той же час вимоги не забороняють вживати заходів щодо підвищення енергоефективності будівель, які є об’єктами культурної спадщини.
Пунктами 12 та 20 Завдання на коригування проєкту передбачено, що Виконавець повинен забезпечити підвищення енергоефективності будівлі з урахуванням обмежень будівлі як пам’ятника архітектури, а перелік рекомендацій, які будуть реалізовані проєктом, погодити з Замовником.
Дата відповіді:
20.04.2026 16:43