-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
ЕЛЕКТРИЧНА ЕНЕРГІЯ ДК 021:2015:09310000-5 – ЕЛЕКТРИЧНА ЕНЕРГІЯ
Закупівля електричної енергії з розподілом
Торги не відбулися
552 500.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
25.02.2026 19:30 - 02.03.2026 00:00
Відповідь надана
Щодо вимог надання сертифікатів ISO
Номер:
6b596e5ef7c4477db65dcd97fecb28d9
Дата опублікування:
26.02.2026 16:11
Опис:
Звертаємо вашу увагу, щодо вашої вимоги в тендерній документації сертифікатів ISO. Надаємо приклади аналогічної практики Антимонопольного комітету України, який уже визнавав подібні вимоги незаконними та дискримінаційними, а саме: • № 6270-р/пк-пз від 10.05.2023 (№ ID UA-2023-04-26-009178-a); • № 1117-р/пк-пз від 01.02.2023 (№ ID UA-2023-01-10-006734-a); • № 13858-р/пк-пз від 31.08.2023 (№ ID UA-2023-08-17-012915-a); • № 11818-р/пк-пз від 30.07.2025 (№ ID UA-2025-07-15-003259-a); • № 12327-р/пк-пз від 11.08.2025 (№ ID UA-2025-07-28-000031-a); • № 12644-р/пк-пз від 15.08.2025 (№ ID UA-2025-08-01-009680-a); Крім того, аналіз практики Державної аудиторської служби України свідчить про аналогічний підхід. Зокрема, за результатами моніторингу UA-M-2023-10-31-000010 у закупівлі UA-2022-11-30-006578-a встановлено порушення, оскільки тендерна документація була складена з порушенням вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178, зокрема під час проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії були застосовані положення пунктів 1 та 2 частини другої статті 16 Закону та встановлено вимоги до предмета закупівлі, не передбачені відповідним національним стандартом для електричної енергії. Також наказом Міністерства економіки України від 07.05.2024 № 11712 затверджено примірну тендерну документацію щодо здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Зазначена примірна тендерна документація не містить жодних вимог щодо сертифікатів ISO, що ще раз підтверджує їхню дискримінаційність та протиправність. У разі невжиття Вами відповідних заходів ми будемо змушені звернутися до Антимонопольного комітету України буде у нас з вами ще одне роз'яснення стосовно сертифікатів, якщо для вас зоконодавчі докази не є підставою для внесення змін. Дякую.
Відповідь:
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Надання сертифікатів, зазначених у тендерній документації Замовника підтведжує здатність Учасника здійснювати постачання Товару відповідно до законодавства України компетентним способом. Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника. Частиною 1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною
Дата відповіді:
02.03.2026 15:40
Відповідь надана
Надайте офіційне нормативне обґрунтування вимоги щодо надання антикорупційного аудиту
Номер:
ef49ada5cab548fa96e9032ba5f84d7a
Дата опублікування:
26.02.2026 16:09
Опис:
Доброго дня. Перш за все, пропонуємо розібрати зміст встановленої Вами вимоги, а також просимо надати офіційні пояснення для Учасників, які вперше стикаються з умовою щодо проведення так званого «антикорупційного аудиту». У Додатку № 6 до тендерної документації Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно». Просимо пояснити, відповідно до якої статті Закону України «Про публічні закупівлі» або пункту Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, Замовник має право вимагати: • проведення антикорупційного аудиту, • надання висновку чи звіту про такий аудит, • надання сертифікату особи, що здійснила такий аудит. Звертаємо увагу, що жодна норма законодавства у сфері публічних закупівель не містить терміна «антикорупційний аудит» та не встановлює обов’язку суб’єктів господарювання здійснювати або підтверджувати проходження такого аудиту. Відповідно до законодавства, що регулює аудиторську діяльність в Україні: • у переліку видів аудиту (фінансовий, ініціативний, податковий, екологічний, комплаєнс-аудит тощо) відсутній «антикорупційний аудит», • жодного затвердженого стандарту, методики, порядку його проведення або вимог до суб’єктів, які мають право його здійснювати, не існує. Таким чином, Замовник фактично вимагає документ, форма та зміст якого нормативно не встановлені, що порушує принципи недискримінації учасників частина 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». У Вашій вимозі не визначено, яким саме повинен бути документ, що підтверджує «антикорупційний аудит». Просимо надати: 1. Приклад зазначеного документа, 2. Вимоги до його форми, змісту, структури, 3. Нормативний акт, яким затверджено порядок проведення такого аудиту або вимоги до аудитора. Без цих роз’яснень Учасник може надати будь-який документ у довільній формі, що: • створює правову невизначеність, • порушує принцип рівного доступу, • наділяє Замовника дискреційними повноваженнями щодо оцінки документів на власний розсуд. Враховуючи викладене, просимо: 1. Надати офіційне нормативне обґрунтування вимоги щодо надання антикорупційного аудиту або 2. Внести зміни до тендерної документації, виключивши пункт 2.8 як такий, що не ґрунтується на законі, суперечить принципам відкритості та недискримінації та встановлює неможливі до виконання умови.
Відповідь:
На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дата відповіді:
02.03.2026 15:39
Відповідь надана
Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних веб-ресурсах, зокрема: НКРЕКП та оператора системи передачі (НЕК «Укренерго») https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault
Номер:
b1eb08fd9ec84018903315859ec6d433
Дата опублікування:
26.02.2026 16:08
Опис:
Шановний Замовнику! У Додатку № 6 до тендерної документації, у розділі, Ви вимагаєте надати Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» видану у поточному місяці публікації закупівлі про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі «Дефолтний» та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Звертаємо Вашу увагу, що зазначена вимога прямо суперечить нормам чинного законодавства. Порушення частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Частина 4 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація не може містити вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних. Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних веб-ресурсах, зокрема: НКРЕКП та оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), інформаційних сервісах ринку електричної енергії. Тобто ви може самостійно перевірити наявність чи відсутність відповідного статусу учасника, а тому вимога надання додаткового документального підтвердження є необґрунтованою. Відповідно до пункту 6 Положення, затвердженого наказом Міненерго № 148 від 13.04.2022, під час дії воєнного стану статуси «дефолтний» та «переддефолтний» не застосовуються до постачальників універсальних послуг. Це означає, що окремі учасники ринку опиняються у більш привілейованих умовах, що порушує принцип недискримінації, визначений частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно з пунктами 1.7.1 та 1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018: статус «переддефолтний» є попереджувальним і тимчасовим; може бути скасований протягом двох робочих днів; не впливає на господарську діяльність учасника та не може обмежувати його участь у публічних закупівлях. Вимагаємо вилучити вимогу щодо надання довідки/гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтний» або «переддефолтний» як таку, що порушує частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Забезпечити можливість участі всіх учасників на рівних умовах, без встановлення дискримінаційних бар’єрів. Проводити перевірку зазначеної інформації самостійно, користуючись відкритими державними джерелами. У разі невиконання вищевказаних вимог або ненадання належного обґрунтування у визначені строки ми будемо змушені звернутися до Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби України та інших контролюючих органів для надання правової оцінки Вашим діям щодо порушення вимог Закону та створення дискримінаційних умов участі у процедурі закупівлі. Установлення додаткових вимог, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом до предмета закупівлі, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників. Звертаємо увагу на необхідність більш уважного формування тендерної документації, оскільки уповноважена особа Замовника відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» несе персональну відповідальність за прийняті рішення та допущені порушення. Нагадуємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у тому числі за встановлення вимог, не передбачених законом, що може потягнути за собою накладення штрафу на уповноважену особу.
Відповідь:
Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2024 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника
Дата відповіді:
02.03.2026 15:38
Відповідь надана
Встановлення дискримінаційної, необґрунтованої та незаконної вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікату відповідності ISO
Номер:
acaecca1db5d4390af6ebc46d11a1610
Дата опублікування:
26.02.2026 15:49
Опис:
Доброго дня. Просимо надати обґрунтування, якими саме нормативно-правовими актами або вимогами чинного законодавства ви керувалися при встановленні в тендерній документації вимоги щодо надання сертифікатів систем управління відповідно до стандартів ISO. Встановлені вами вимоги у своїй сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних сертифікатів або відповідають неправомірно сформованим критеріям. Такі умови фактично унеможливлюють участь інших потенційних учасників, що порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначаємо, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікатів ISO не передбачена жодним нормативно-правовим актом України у сфері публічних закупівель і створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників. Предметом закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до чинного законодавства є стандартизованим товаром, якість якого визначається виключно положеннями національного стандарту. Згідно з наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 № 179, чинним національним стандартом, що регламентує технічні характеристики електричної енергії, є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електричної енергії, що постачається в електричних мережах загального призначення», який набрав чинності з 01.03.2025. Зазначений стандарт гармонізований із європейським EN 50160 і встановлює виключно фізико-технічні параметри електричної енергії, зокрема допустимі відхилення напруги в межах 207–253 В. Це єдиний нормативний документ, який визначає вимоги до якості електричної енергії як товару. Водночас, Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено обов’язку щодо сертифікації електричної енергії або вимог до постачальників щодо наявності сертифікатів ISO. Таким чином, обов’язок учасників процедури закупівлі надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати відповідності ISO не встановлений ні профільним законом, ні Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції, чинній на дату оголошення закупівлі), у разі здійснення закупівлі електричної енергії ви не маєте права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону, а також не можете встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Отже, встановлення вами вимоги щодо наявності сертифікатів ISO є таким, що виходить за межі ваших повноважень, суперечить імперативним нормам чинного законодавства та має дискримінаційний характер. У зв’язку з викладеним просимо внести відповідні зміни до тендерної документації. У разі невиконання цієї вимоги та неприведення тендерної документації у відповідність до вимог законодавства, буде подано скаргу до Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь:
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Надання сертифікатів, зазначених у тендерній документації Замовника підтведжує здатність Учасника здійснювати постачання Товару відповідно до законодавства України компетентним способом. Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника. Частиною 1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною
Дата відповіді:
02.03.2026 15:37
Відповідь надана
Вікторія Храмченкова! Як уповноважена особа Замовника ви несете персональну відповідальність за правомірність своїх дій відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. У зв’язку з цим вимагаємо надати офіційні роз’яснення та нормативне обґрунтування встановленої вами вимоги
Номер:
3e904cdd84c441eabd22ea249a46a61c
Дата опублікування:
26.02.2026 15:47
Опис:
Вікторія Храмченкова! Як уповноважена особа Замовника ви несете персональну відповідальність за правомірність своїх дій відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. У зв’язку з цим вимагаємо надати офіційні роз’яснення та нормативне обґрунтування встановленої вами вимоги щодо надання Учасником висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту антикорупційної програми. Вимагаємо надати: 1. Посилання на конкретні норми законодавства, які надають вам право вимагати від Учасника: • проходження антикорупційного аудиту; • надання звіту/висновку антикорупційного аудиту; • підтвердження відповідності антикорупційної програми Учасника будь-яким стандартам або зовнішнім вимогам. Зазначаємо, що Законом України «Про публічні закупівлі» та іншими нормативно- правовими актами не передбачено обов’язку Учасників мати антикорупційний аудит чи подавати результати такого аудиту. 2. Посилання на нормативно-правовий акт, який визначає: • яким саме органом повинен бути сертифікований фахівець, що здійснює антикорупційний аудит у 2025 році; • який саме сертифікат уповноважена особа аудитора має обов’язково мати; • які державні стандарти або критерії регулюють кваліфікацію такого аудитора. Просимо також пояснити, на якій законній підставі ви визначаєте перелік дозволених чи обов’язкових сертифікацій аудиторів. 3. Нормативне обґрунтування критеріїв оцінки Просимо надати перелік критеріїв, за якими Замовник буде оцінювати наданий «звіт антикорупційного аудиту», із зазначенням конкретних норм законодавства, що встановлюють такі критерії або методики. Оскільки чинне законодавство України не містить жодного визначеного поняття “антикорупційний аудит”, не встановлює його форму, зміст, порядок проведення, сертифікацію аудитора чи обов’язковість надання відповідних звітів для участі у публічних закупівлях, просимо обґрунтувати ваші дії відповідно до вимог статті 22 Закону та пункту 29 Особливостей № 1178, які прямо забороняють включення до тендерної документації вимог, не передбачених законодавством. У разі ненадання нормативного обґрунтування або відмови у приведенні вимог у відповідність до законодавства залишаємо за собою право звернутися до АМКУ та ДАСУ для встановлення факту порушення та притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідь:
На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дата відповіді:
02.03.2026 15:37