-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 1
Електрична енергія
Завершена
309 441 500.64
UAH з ПДВ
Період уточнення:
20.02.2026 17:39 - 26.02.2026 00:00
Відповідь надана
Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація не може містити вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних
Номер:
478c9281241c40f4ab3135ec2eb5abc1
Дата опублікування:
24.02.2026 15:15
Опис:
Шановний Замовнику! У Додатку № 1 до тендерної документації у відповідному розділі Вами встановлено вимогу щодо надання гарантійного листа про те, що Учасник не набував та не перебував у статусі «дефолтний» або «переддефолтний», і що відповідна інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків, та/або в інших відкритих джерелах інформації відповідно до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168). Просимо пояснити, з якою метою встановлено вимогу щодо надання такого документа, якщо зазначену інформацію Замовник має можливість перевірити самостійно у відкритих джерелах. Звертаємо Вашу увагу, що зазначена вимога прямо суперечить нормам чинного законодавства. Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація не може містити вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних. Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних вебресурсах, зокрема НКРЕКП, оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), а також в інформаційних сервісах ринку електричної енергії. Отже, Замовник має можливість самостійно перевірити наявність чи відсутність відповідного статусу учасника, а тому вимога щодо надання додаткового документального підтвердження є необґрунтованою та надмірною. Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 6 Положення, затвердженого наказом Міненерго від 13.04.2022 № 148, під час дії воєнного стану статуси «дефолтний» та «переддефолтний» не застосовуються до постачальників універсальних послуг. За таких умов окремі учасники ринку можуть опинятися у більш привілейованому становищі, що порушує принцип недискримінації учасників, визначений статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, відповідно до пунктів 1.7.1 та 1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, статус «переддефолтний» має попереджувальний і тимчасовий характер, може бути скасований протягом двох робочих днів та сам по собі не впливає на господарську діяльність учасника і не може бути підставою для обмеження його участі у процедурах публічних закупівель. Ураховуючи викладене, вимагаємо вилучити вимогу щодо надання довідки/гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтний» або «переддефолтний» як таку, що порушує частину четверту статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», та забезпечити можливість участі всіх учасників на рівних умовах без встановлення дискримінаційних бар’єрів. Перевірку відповідної інформації Замовник може здійснювати самостійно, користуючись відкритими державними джерелами. У разі невиконання вищезазначених вимог або ненадання належного обґрунтування у встановлені строки ми будемо змушені звернутися до Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби України та інших контролюючих органів для надання правової оцінки діям Замовника щодо порушення вимог законодавства та створення дискримінаційних умов участі у процедурі закупівлі.
Відповідь:
Шановний, потенційний учасник торгів!
За результатами розгляду Вашого питання/вимоги інформуємо про наступне.
Відповідно до п. 1.7.5. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 зі змінами «На період існування статусу "Дефолтний" АР вживає до такого учасника ринку такі заходи: 3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу «Дефолтний».
Крім того згідно п.1.7.4. «Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:
1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох днів. Датою набуття статусу «Дефолтний» є наступний день після двох днів перебування у статусі «Переддефолтний»;
{Підпункт 1 пункту 1.7.4 глави 1.7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1882 від 10.10.2023}» То ж, між статусом «Переддефолтний» та «Дефолтний» невеликий проміжок часу і споживач має високі шанси потрапити до Постачальника останньої надії.
Відповідно до п. 28 постанови КМУ №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей. Згідно част. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Так, замовником в додатку 1 до тендерної документації передбачено вимогу для Учасника щодо надання довідки в довільній формі, про те, що Учасник не перебуває в статусі «дефолтного» відповідно до Розділу 1.7 «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами та доповненнями), та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ „УКРЕНЕРГО“», та/або інших відкритих джерелах інформації.
Звертаємо увагу, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» здійснює господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для значної кількості споживачів м. Кривого Рогу. Крім того, об’єкти нашого підприємства визначені об’єктами критичної інфраструктури. Закупівля електричної енергії для підприємства є стратегічно важливою та потребує укладення договору саме з надійним постачальником електричної енергії.
Поряд з цим, Замовник встановлює вимогу щодо надання довідки у складі тендерної пропозиції саме від Учасника, а не від сторонніх організацій, що в свою чергу не потребує фінансових та інших витрат від Учасника, не обмежує права чи інтереси Учасників та жодним чином не створює дискримінаційних умов. Крім того, на сьогоднішній день існують ризики щодо можливого обмеження доступу до публічної інформації, в тому числі пов’язані з наявністю енергоресурсів та доступу до мережі інтернет, що безпосередньо впливає на можливість доступу замовника до необхідної інформації під час кваліфікації Учасників процедури закупівлі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, Замовник діє виключно в правовому полі, не створюючи дискримінаційних вимог до учасників тендеру.
Дата відповіді:
26.02.2026 17:18
Відповідь надана
Вимагаємо надати належне нормативне обґрунтування і невідкладно внести зміни до тендерної документації
Номер:
d33434191df14d8c9a9be52204bacb60
Дата опублікування:
24.02.2026 15:01
Опис:
Шановний Замовнику! Звертаємося до Вас відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель та вимагаємо надати належне нормативне обґрунтування і невідкладно внести зміни до тендерної документації. У проєкті договору (пункти 9.9 та 9.10) встановлено штрафні санкції, які мають ознаки дискримінаційності та не відповідають принципу пропорційності, оскільки їх розмір визначено від загальної ціни Договору незалежно від обсягу та істотності порушення і можливих збитків Замовника. Такий підхід створює невиправданий дисбаланс прав сторін і ризик багаторазового нарахування штрафів, що може обмежувати конкуренцію. Відповідно до статті 5 та частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити дискримінаційних та непропорційних умов. У зв’язку з викладеним вимагаємо надати нормативне обґрунтування встановлених штрафних санкцій та внести відповідні зміни до проєкту договору. У разі неврахування цієї вимоги залишаємо за собою право звернення до органу оскарження. Нагадуємо уповноваженій особі Віолетті Янчик, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а уповноважена особа Замовника несе персональну відповідальність за прийняті рішення.
Відповідь:
Шановний, потенційний учасник торгів!
За результатами розгляду Вашого питання/вимоги інформуємо про наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі мають здійснюватися за принципами зокрема добросовісної конкуренції серед учасників; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Суть вказаних принципів зводиться до наступного:
- встановлення замовником тільки таких умов закупівлі, які не надають перевагу одного учасника над іншими (добросовісна конкуренція);
- встановлення замовником тільки таких умов закупівлі, які є рівними для всіх потенційних учасників закупівлі та за яких учасники мають однакові права на подання своїх пропозицій (недискримінація і рівне ставлення).
Аналогічні положення закріплені в частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також роз’яснюємо, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», проект договору про закупівлю готується замовником і публікується у складі тендерної документації відповідної закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм зокрема Цивільного кодексу України та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Приписами статей 6 та 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абзаців першого, другого частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Наголошуємо, що жодне положення цивільного законодавства України не містить прямого обмеження (заборони) щодо самостійного визначення розміру неустойки у формі штрафу чи інших спеціальних вимог (обмежень) до таких умов.
У зв’язку з викладеним вище констатуємо, що встановлення замовником у проекті договору неустойку у формі штрафу в розмірах, встановлених пунктами 9.8 та 9.9 проекту договору (додаток № 4 до Тендерної документації) не заборонено ані імперативними приписами цивільного законодавства, ані приписами законодавства з публічних закупівель. Також констатуємо, що вказаний проект договору визначає єдині (рівні) умови для усіх учасників ринку, не обмежує право на участь у закупівлі жодному її потенційному учаснику, не впливає на надання конкурентних пропозицій таких учасників та не встановлює жодної дискримінації для одних учасників перед іншими.
Разом із цим наголошуємо, що викладені у запитанні/вимозі побоювання з приводу багаторазового нарахування штрафних санкцій та їх дисбалансу з можливими негативними наслідками порушень – не мають під собою жодних правових підстав. Будь-яка неустойка (як засіб забезпечення виконання зобов’язань) не може однозначно встановити склад та обсяг майбутніх порушень чи завданих ними збитків, тому завжди носить вірогіднісний характер (що і відрізняє його від компенсації прямих дійсних збитків, передбачених статтею 22 ЦК України). З метою забезпечення прав і законних інтересів сторін правочину законодавець закріпив в частині третій статті 551 ЦК України приписи, за яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, законодавство України передбачає дієвий спосіб захисту інтересів потенційного учасника від можливих неспівмірних санкцій з боку замовника, за умови належного обґрунтування у кожному окремому випадку відповідних заперечень таким учасником.
На переконання замовника, викладені вище обставини містять достатнє обґрунтування щодо спростування викладених у запитанні/вимозі тверджень щодо можливих порушень вимог чинного законодавства під час здійснення цієї закупівлі.
Окремо акцентуємо увагу потенційних учасників на тому факті, що дана закупівля здійснюється для забезпечення потреб оператора об’єктів критичної інфраструктури та з метою гарантованого забезпечення електричною енергією таких об’єктів в умовах воєнного стану.
За вказаних обставин, невиконання учасником зобов’язань (у тому числі – одностороння відмова від виконання зобов’язань) за договором – є неприпустимою і може призвести до завдання істотної шкоди не тільки інтересам замовника, скільки його кінцевим споживачам (населенню, закладам охорони здоров’я та іншої соціальної інфраструктури), що є неприпустимим в поточних умовах. Потенційна шкода, яка може бути завдана такими порушеннями, є значно меншою за визначену договором суму неустойки, а тому закликаємо потенційних учасників, які не в змозі належним чином та своєчасно виконати зобов’язання за договором – дотримуватися вимог частини п’ятої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (не зловживати своїми правами шляхом подання тендерних пропозицій, які вони не здатні виконати та/або оскаржень, без наміру належним чином виконати усі передбачені договором зобов’язання).
За вказаних вище обставин інформуємо, що замовник не вбачає достатніх підстав для внесення змін до тендерної документації, а тому викладені вами пропозиції/вимоги не підлягають задоволенню.
Принагідно дякуємо Вам за інтерес до цієї закупівлі та пропонуємо прийняти участь у закупівлі на встановлених умовах.
Дата відповіді:
26.02.2026 17:29
Відповідь надана
Дискримінаційні умови тендерної документації
Номер:
94934b9bf41445fabc825d3768261944
Дата опублікування:
24.02.2026 14:46
Опис:
Шановний Замовнику! За результатами аналізу проєкту договору, що є складовою тендерної документації, встановлено наявність у пунктах 9.9 та 9.10 умов, які мають ознаки дискримінаційності та не відповідають принципу пропорційності у сфері публічних закупівель. Так, пунктом 9.9 передбачено обов’язок Постачальника сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної ціни Договору за кожний випадок порушення зобов’язань, визначених у пп. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.13 Договору, а пунктом 9.10 встановлено штраф у розмірі 30 % ціни Договору за односторонню відмову від виконання зобов’язань протягом строку дії Договору. Зазначені положення не містять прив’язки до фактичного обсягу невиконаного зобов’язання, характеру та наслідків порушення, що призводить до встановлення надмірної відповідальності Постачальника. Крім того, застосування штрафу у відсотках від загальної ціни договору за кожний випадок порушення створює ризик багаторазового (кратного) нарахування штрафних санкцій, що є економічно необґрунтованим та таким, що може стримувати потенційних учасників від участі у процедурі закупівлі. Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та пропорційності. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Усталена практика органу оскарження також виходить з необхідності співмірності відповідальності сторін та економічної обґрунтованості штрафних санкцій. Таким чином, умови пунктів 9.9 та 9.10 проєкту договору встановлюють непропорційний та надмірний рівень відповідальності Постачальника, створюють невиправдані бар’єри для участі у процедурі закупівлі та мають ознаки порушення вимог статей 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з викладеним вимагаємо внести зміни до пунктів 9.9 та 9.10 проєкту договору шляхом приведення розміру та порядку застосування штрафних санкцій у відповідність до принципу пропорційності та усунути дискримінаційні умови тендерної документації. У разі неврахування цієї вимоги залишаємо за собою право на звернення до органу оскарження в порядку, передбаченому законодавством
Відповідь:
Шановний, потенційний учасник торгів!
За результатами розгляду Вашого питання/вимоги інформуємо про наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі мають здійснюватися за принципами зокрема добросовісної конкуренції серед учасників; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Суть вказаних принципів зводиться до наступного:
- встановлення замовником тільки таких умов закупівлі, які не надають перевагу одного учасника над іншими (добросовісна конкуренція);
- встановлення замовником тільки таких умов закупівлі, які є рівними для всіх потенційних учасників закупівлі та за яких учасники мають однакові права на подання своїх пропозицій (недискримінація і рівне ставлення).
Аналогічні положення закріплені в частині четвертій статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також роз’яснюємо, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», проект договору про закупівлю готується замовником і публікується у складі тендерної документації відповідної закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм зокрема Цивільного кодексу України та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Приписами статей 6 та 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до абзаців першого, другого частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Наголошуємо, що жодне положення цивільного законодавства України не містить прямого обмеження (заборони) щодо самостійного визначення розміру неустойки у формі штрафу чи інших спеціальних вимог (обмежень) до таких умов.
У зв’язку з викладеним вище констатуємо, що встановлення замовником у проекті договору неустойку у формі штрафу в розмірах, встановлених пунктами 9.8 та 9.9 проекту договору (додаток № 4 до Тендерної документації) не заборонено ані імперативними приписами цивільного законодавства, ані приписами законодавства з публічних закупівель. Також констатуємо, що вказаний проект договору визначає єдині (рівні) умови для усіх учасників ринку, не обмежує право на участь у закупівлі жодному її потенційному учаснику, не впливає на надання конкурентних пропозицій таких учасників та не встановлює жодної дискримінації для одних учасників перед іншими.
Разом із цим наголошуємо, що викладені у запитанні/вимозі побоювання з приводу багаторазового (кратного) нарахування штрафних санкцій та їх неспівмірності з можливими негативними наслідками порушень – не мають під собою жодних правових підстав. Будь-яка неустойка (як засіб забезпечення виконання зобов’язань) не може однозначно встановити склад та обсяг майбутніх порушень чи завданих ними збитків, тому завжди носить вірогіднісний характер (що і відрізняє його від компенсації прямих дійсних збитків, передбачених статтею 22 ЦК України). З метою забезпечення прав і законних інтересів сторін правочину законодавець закріпив в частині третій статті 551 ЦК України приписи, за яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, законодавство України передбачає дієвий спосіб захисту інтересів потенційного учасника від можливих неспівмірних санкцій з боку замовника, за умови належного обґрунтування у кожному окремому випадку відповідних заперечень таким учасником.
На переконання замовника, викладені вище обставини містять достатнє обґрунтування щодо спростування викладених у запитанні/вимозі тверджень щодо можливих порушень вимог чинного законодавства під час здійснення цієї закупівлі.
Окремо акцентуємо увагу потенційних учасників на тому факті, що дана закупівля здійснюється для забезпечення потреб оператора об’єктів критичної інфраструктури та з метою гарантованого забезпечення електричною енергією таких об’єктів в умовах воєнного стану.
За вказаних обставин, невиконання учасником зобов’язань (у тому числі – одностороння відмова від виконання зобов’язань) за договором – є неприпустимою і може призвести до завдання істотної шкоди не тільки інтересам замовника, скільки його кінцевим споживачам (населенню, закладам охорони здоров’я та іншої соціальної інфраструктури), що є неприпустимим в поточних умовах. Потенційна шкода, яка може бути завдана такими порушеннями, є значно меншою за визначену договором суму неустойки, а тому закликаємо потенційних учасників, які не в змозі належним чином та своєчасно виконати зобов’язання за договором – дотримуватися вимог частини п’ятої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (не зловживати своїми правами шляхом подання тендерних пропозицій, які вони не здатні виконати та/або оскаржень, без наміру належним чином виконати усі передбачені договором зобов’язання).
За вказаних вище обставин інформуємо, що замовник не вбачає достатніх підстав для внесення змін до тендерної документації, а тому викладені вами пропозиції/вимоги не підлягають задоволенню.
Принагідно дякуємо Вам за інтерес до цієї закупівлі та пропонуємо прийняти участь у закупівлі на встановлених умовах.
Дата відповіді:
26.02.2026 17:27