-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 2
Електрична енергія з розподілом (ДК 021:2015 – 09310000-5 - Електрична енергія)
Торги не відбулися
3 137 200.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
29.01.2026 11:42 - 07.02.2026 00:00
Відповідь надана
Наголошуємо, що будь-які вимоги до керівника та підписанта учасника, пов’язані з їхньою відповідальністю чи правовим статусом, чітко регламентуються Законом України «Про публічні закупівлі» та пунктом 47 Особливостей, які встановлюють виключний перелік підстав для відмови в участі
Номер:
d8071cbd56754c1aa154527357b4329c
Дата опублікування:
30.01.2026 11:30
Опис:
Відповідно до Додатку № 4 до тендерної документації, Вами встановлено безпідставну, таку, що не передбачена жодною нормою чинного законодавства, вимогу щодо надання Лист керівника та підписанта про ознайомлення з кримінальною відповідальністю, встановленою Ст. 358. Кримінального кодексу України "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів" та Ст. 366. "Службове підроблення" та гарантування, що всі завантажені для участі у процедурі закупівель документи не мають ознак документів, віднесених до ст.358, 366 КК України. Підтвердження (ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007 IDT) Системи управління безпекою ланцюга постачання .Вимоги), яке взагалі не має жодного стосунку до предмета закупівлі — електричної енергії.
Наголошуємо, що будь-які вимоги до керівника та підписанта учасника, пов’язані з їхньою відповідальністю чи правовим статусом, чітко регламентуються Законом України «Про публічні закупівлі» та пунктом 47 Особливостей, які встановлюють виключний перелік підстав для відмови в участі. Жодних положень, що зобов’язували б учасника надавати додаткові гарантійні листи про відсутність у поданих документах ознак кримінально караних діянь, законодавство не містить. Більше того, Замовник власноруч у тій же тендерній документації декларує, що не вимагає документального підтвердження публічної інформації, доступної у відкритих державних реєстрах, що саме по собі суперечить встановленій вимозі.
Предметом закупівлі є електрична енергія (ДК 021:2015 – 09310000-5) — стандартизований товар, якість якого визначається виключно ДСТУ EN 50160:2023. Цей стандарт не містить жодних вимог щодо надання учасником гарантійних листів про кримінальну відповідальність або будь-яких документів, пов’язаних із підробленням документів, службовим підробленням чи безпекою ланцюга постачання. Вимога Уповноважено особи, яка несе персональну відповідальність виходить далеко за межі предмета закупівлі, не має технічного чи правового обґрунтування та є прямим втручанням у діяльність господарюючих суб’єктів.
Частина друга статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» однозначно встановлює, що Замовник має право вимагати у тендерній документації лише ті критерії та документи, які прямо передбачені Законом. Натомість встановлення вимог, не передбачених законодавством, є грубим порушенням принципу законності, визначеного статтею 5 Закону, та створює штучні дискримінаційні бар’єри, спрямовані на обмеження конкуренції та усунення небажаних учасників.
Особливо звертаємо вашу увагу, що наказом Міністерства економіки України від 07.05.2024 № 11712 затверджено примірну тендерну документацію для закупівлі електричної енергії, яка не містить і натяку на подібні вимоги. Тобто Ваші дії не тільки не відповідають законодавству, а й прямо суперечать офіційно затвердженим державою підходам до формування тендерної документації в енергетичній сфері. Це свідчить про перевищення повноважень, упередженість та навмисне створення перешкод для участі добросовісних постачальників у закупівлі.
З огляду на викладене, вимагаємо негайно виключити зазначену вимогу з тендерної документації як незаконну, дискримінаційну та таку, що не має жодного правового підґрунтя. У разі невиконання даної вимоги залишаємо за собою право негайного звернення до Антимонопольного комітету України, уповноваженого здійснювати контроль у сфері публічних закупівель, із поданням відповідної скарги та вимогою притягнення відповідальних осіб до відповідальності за порушення законодавства.
Відповідь:
Згідно частини 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити”, також частиною 5 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Тобто Закон: передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати; не забороняє вимагати саме сертифікат ISO. Стосовно рішень АМКУ, то завжди можна підібрати для прикладу такі, які будуть позитивними як для однієї сторони, так і для другої. Головним в торгах має бути доброчесна конкуренція, відсутність аномально низької ціни з її подальшим нарощуванням і інші відхилення від прозорого середовища у сфері публічних закупівель. Стосовно надання підтвердження відповідності вимогам стандартів системи управління ISO. Одним із доказів необхідного рівня якості товарів чи наданих послуг є підтвердження відповідності технічних і споживчих характеристик товару (послуги тощо) загальновизнаним вимогам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації ISO. Звертаємо також вашу увагу, що дискримінаційними вважаються тільки ті вимоги, яким можуть відповідати лише один або не більше двох учасників / або якщо такі вимоги встановлюють переваги чи привілеїв окремим учасникам. Наша умова щодо надання учасниками підтвердження відповідності вимогам стандартів на системи управління ISO не являється дискримінаційною, оскільки не встановлює жодних переваг чи привілеїв окремим учасникам. Окрім того, ми проаналізували за допомогою відкритих джерел, зокрема через електронну систему закупівель ProZorro, вже проведені іншими замовниками процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії. Також розглянули значну кількість поданих тендерних пропозицій учасників, що знаходяться у вільному доступі в електронній системі закупівель ProZorro. Враховуючи проведений аналіз документів, ми дійшли висновку про наявність достатньої кількості учасників із наявними документами на підтвердження відповідності вимогам стандартів ISO .
Окремо зазначаємо. що вимога щодо наявності сертифікатів ISO (ДСТУ) в Учасників дає впевненість Замовнику у тому, що надані Учасником послуги, відповідають вимогам нормативних актів, при цьому всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на надання таких послуг, знаходяться під контролем, проблеми негайно усуваються, а учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості та безпечності своїх послуг. Замовник, має на меті працювати з Учасниками, які створюють безпечні і здорові умови праці шляхом введення умов, які дозволяють підприємству систематично виявляти та контролювати ризики безпеки і здоров'я, знижувати вірогідність потенційних аварій, надзвичайних ситуацій, тощо, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу. Зазначені вище сертифікати передбачені законодавством України та їх вільно, без будь-яких перешкод може отримати будь який суб'єкт господарювання. Таким чином жодна із вищевказаних вимог щодо наявності сертифікатів не містить ознак дискримінаційності, оскільки: Замовник має право включати до тендерної документації вимоги, що не заборонені чинним законодавством. Враховуючи відсутність нормативно-правової заборони на включення до тендерної документації вимог щодо надання у складі тендерних пропозицій учасників сертифікатів про відповідність міжнародним стандартам у різних галузях, Замовником було прийнято рішення про включення таких вимог до тендерної документації.
Також, як вбачається із багатьох рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія) (рішення № 2309 -р/пк-пз від 06.02.2020; №19422-р/пк-пз від 27.12.2019)Колегія схвально відноситься до умови тендерної документації щодо надання документів на підтвердження відповідності Учасників вимогам стандартів ISO.
Ще згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що викладена, зокрема, в рішеннях від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів.
Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду в постанові від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Підсумовуючи вищевикладене, Замовник дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до тендерної документації (згідно з абзацом 3 пункту 54 Особливостей), адже остання складена у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі у сфері публічних закупівель.
Дата відповіді:
02.02.2026 16:18
Відповідь надана
Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних веб-ресурсах, зокрема: НКРЕКП та оператора системи передачі (НЕК «Укренерго») https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault
Номер:
0f996d61cdfb4979b2e53776b5396c04
Дата опублікування:
30.01.2026 11:26
Опис:
Шановний Замовнику! У Додатку № 1 до тендерної документації, у розділі, Ви вимагаєте надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного» та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116. Звертаємо Вашу увагу, що зазначена вимога прямо суперечить нормам чинного законодавства. Порушення частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Частина 4 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація не може містити вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних. Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних веб-ресурсах, зокрема: НКРЕКП та оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), інформаційних сервісах ринку електричної енергії. Тобто ви може самостійно перевірити наявність чи відсутність відповідного статусу учасника, а тому вимога надання додаткового документального підтвердження є необґрунтованою. Відповідно до пункту 6 Положення, затвердженого наказом Міненерго № 148 від 13.04.2022, під час дії воєнного стану статуси «дефолтний» та «переддефолтний» не застосовуються до постачальників універсальних послуг. Це означає, що окремі учасники ринку опиняються у більш привілейованих умовах, що порушує принцип недискримінації, визначений частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно з пунктами 1.7.1 та 1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018: статус «переддефолтний» є попереджувальним і тимчасовим; може бути скасований протягом двох робочих днів; не впливає на господарську діяльність учасника та не може обмежувати його участь у публічних закупівлях. Вимагаємо вилучити вимогу щодо надання довідки/гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтний» або «переддефолтний» як таку, що порушує частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Забезпечити можливість участі всіх учасників на рівних умовах, без встановлення дискримінаційних бар’єрів. Проводити перевірку зазначеної інформації самостійно, користуючись відкритими державними джерелами. У разі невиконання вищевказаних вимог або ненадання належного обґрунтування у визначені строки ми будемо змушені звернутися до Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби України та інших контролюючих органів для надання правової оцінки Вашим діям щодо порушення вимог Закону та створення дискримінаційних умов участі у процедурі закупівлі. Установлення додаткових вимог, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом до предмета закупівлі, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників. Звертаємо увагу на необхідність більш уважного формування тендерної документації, оскільки уповноважена особа Замовника відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» несе персональну відповідальність за прийняті рішення та допущені порушення. Нагадуємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у тому числі за встановлення вимог, не передбачених законом, що може потягнути за собою накладення штрафу на уповноважену особу.
Відповідь:
Згідно п.1.7.1. р. 1.7. Невиконання зобов’язань «Правил ринку», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.11.2019 № 2485): «Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 робочого дня, наступного за днем, коли він отримав через систему управління ринком платіжний документ від АР, не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил. 1.7.2. При набутті статусу «Переддефолтний» АР на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) призупиняє реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії учасником ринку; 4) кожного дня (о 18:00) скасовує реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії на післязавтра; 5) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 6) установлює нульовий максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 7) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.». Таким чином, статус «Переддефолтний» не «носить виключно попереджувальний характер», як стверджує учасник, а застосовується до недобросовісних учасників ринку, які неналежним чином виконують свої фінансові зобов‘язання. Крім того, статус «Переддефолтний» суттєво впливає на можливість постачання електричної енергії, оскільки для такого учасника установлюється нульовий максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН (ринку на добу наперед) та ВДР (внутрішньодобовому ринку). Згідно п. 1.7.4. р.1.7. Невиконання зобов’язань «Правил ринку», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.11.2019 № 2485): «Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох робочих днів; 2) судом прийнято рішення про визнання учасника ринку банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку або його уповноваженими органами прийнято рішення про ліквідацію учасника ринку; 3) у випадку анулювання ліцензії учасника ринку.». Згідно п.п. 5 п. 1.7.5. р. 1.7. Невиконання зобов’язань «Правил ринку», якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку. Тобто статус «Дефолтний» не просто «може ставити під сумнів постачання електричної енергії», а повністю унеможливлює постачання, внаслідок чого споживач переходить до постачальника «останньої надії», тарифи якого значно вище ринкових, що призведе до фінансових втрат замовника. Отже замовник не може укласти договір про постачання електричної енергії із недобросовісним учасником ринку електричної енергії, який допускав невиконання своїх фінансових зобов‘язань, оскільки це несе великі ризики для замовника та збільшення фінансових витрат для замовника. Враховуючи те, що за інформацією з сайту НКРЕКП в Україні видано більше ніж 800 ліцензій на постачання електричної енергії споживачу, більшість учасників є добросовісними та здійснюють свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства, дана вимога не може звужувати конкуренцію серед учасників. Вважаємо, що вимога надати підтвердження, що учасник не перебував у статусі «переддефолтний » або «дефолтний» не суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та є обґрунтованою. Необхідно зауважити, що аналогічна позиція викладена в рішенні постійно діючої адміністративної колегії України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.10.2019 № 14553-р/пк-пз. Що стосується загальнодоступності вищевказаної інформації, то нагадуємо, що згідно Постанови КМУ від 12.03.2022 року №263, яка застосовується до припинення чи скасування воєнного стану встановлюється,, що на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати таких додаткових заходів: а саме зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів. Тобто замовнику не гарантовано отримання інформації саме з відкритих джерел, як стверджує Учасник.
Дата відповіді:
02.02.2026 16:17
Відповідь надана
Замовник не має права вимагати документального підтвердження інформації, що є публічною
Номер:
908e5b2963624dc48e7099e73a2ebe5c
Дата опублікування:
30.01.2026 11:23
Опис:
Доброго дня! Повідомляємо про наявність дискримінаційної вимоги у тендерній документації Додатку № 1 до тендерної документації, а саме— Довідка від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» про те, що учасник процедури закупівлі з дати початку роботи на ринку електричної енергії і по 31.12.2024 р. не знаходився в статусі «Дефолтний» та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), видана не раніше жовтня 2025 р.. Інформація про суб’єктів ринку, які мають статус «дефолтний» або «переддефолтного», щоденно публікується на офіційному сайті НЕК «Укренерго» (https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault), є публічною та доступною у відкритому доступі. Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не має права вимагати документального підтвердження інформації, що є публічною, зокрема тієї, що оприлюднена у формі відкритих даних або міститься у відкритих державних реєстрах з вільним доступом. Також згідно з частиною четвертою статті 5 Закону встановлення такої вимоги суперечить принципу недискримінації учасників і створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Наголошуємо, що відповідно до пункту 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення, якщо така інформація є публічною, доступною у формі відкритих даних, у державних реєстрах або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Вимога про надання довідки від НЕК «Укренерго» щодо статусу «дефолтний» суперечить чинному законодавству та порушує права учасників. Наполягаємо на її виключенні з тендерної документації. У разі неврахування цього звернення залишаємо за собою право звернення до органу оскарження — Антимонопольного комітету України.
Відповідь:
Згідно п.1.7.1. р. 1.7. Невиконання зобов’язань «Правил ринку», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.11.2019 № 2485): «Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 робочого дня, наступного за днем, коли він отримав через систему управління ринком платіжний документ від АР, не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил. 1.7.2. При набутті статусу «Переддефолтний» АР на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) призупиняє реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії учасником ринку; 4) кожного дня (о 18:00) скасовує реєстрацію ДД щодо продажу електричної енергії на післязавтра; 5) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 6) установлює нульовий максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 7) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.». Таким чином, статус «Переддефолтний» не «носить виключно попереджувальний характер», як стверджує учасник, а застосовується до недобросовісних учасників ринку, які неналежним чином виконують свої фінансові зобов‘язання. Крім того, статус «Переддефолтний» суттєво впливає на можливість постачання електричної енергії, оскільки для такого учасника установлюється нульовий максимальний обсяг продажу електричної енергії на РДН (ринку на добу наперед) та ВДР (внутрішньодобовому ринку). Згідно п. 1.7.4. р.1.7. Невиконання зобов’язань «Правил ринку», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.11.2019 № 2485): «Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох робочих днів; 2) судом прийнято рішення про визнання учасника ринку банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку або його уповноваженими органами прийнято рішення про ліквідацію учасника ринку; 3) у випадку анулювання ліцензії учасника ринку.». Згідно п.п. 5 п. 1.7.5. р. 1.7. Невиконання зобов’язань «Правил ринку», якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку. Тобто статус «Дефолтний» не просто «може ставити під сумнів постачання електричної енергії», а повністю унеможливлює постачання, внаслідок чого споживач переходить до постачальника «останньої надії», тарифи якого значно вище ринкових, що призведе до фінансових втрат замовника. Отже замовник не може укласти договір про постачання електричної енергії із недобросовісним учасником ринку електричної енергії, який допускав невиконання своїх фінансових зобов‘язань, оскільки це несе великі ризики для замовника та збільшення фінансових витрат для замовника. Враховуючи те, що за інформацією з сайту НКРЕКП в Україні видано більше ніж 800 ліцензій на постачання електричної енергії споживачу, більшість учасників є добросовісними та здійснюють свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства, дана вимога не може звужувати конкуренцію серед учасників. Вважаємо, що вимога надати підтвердження, що учасник не перебував у статусі «переддефолтний » або «дефолтний» не суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та є обґрунтованою. Необхідно зауважити, що аналогічна позиція викладена в рішенні постійно діючої адміністративної колегії України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.10.2019 № 14553-р/пк-пз. Що стосується загальнодоступності вищевказаної інформації, то нагадуємо, що згідно Постанови КМУ від 12.03.2022 року №263, яка застосовується до припинення чи скасування воєнного стану встановлюється,, що на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть вживати таких додаткових заходів: а саме зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів. Тобто замовнику не гарантовано отримання інформації саме з відкритих джерел, як стверджує Учасник.
Дата відповіді:
02.02.2026 15:45
Відповідь надана
Дискримінація та незаконість вимог ISO
Номер:
a478ec68d408429c9ae6010a142fbec6
Дата опублікування:
30.01.2026 11:20
Опис:
Доброго дня. Просимо надати обґрунтування, якими саме нормативно-правовими актами або вимогами чинного законодавства ви керувалися при встановленні в тендерній документації вимоги щодо надання сертифікатів систем управління відповідно до стандартів ISO. Встановлені вами вимоги у своїй сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних сертифікатів або відповідають неправомірно сформованим критеріям. Такі умови фактично унеможливлюють участь інших потенційних учасників, що порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначаємо, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікатів ISO не передбачена жодним нормативно-правовим актом України у сфері публічних закупівель і створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників. Предметом закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до чинного законодавства є стандартизованим товаром, якість якого визначається виключно положеннями національного стандарту. Згідно з наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 № 179, чинним національним стандартом, що регламентує технічні характеристики електричної енергії, є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електричної енергії, що постачається в електричних мережах загального призначення», який набрав чинності з 01.03.2025. Зазначений стандарт гармонізований із європейським EN 50160 і встановлює виключно фізико-технічні параметри електричної енергії, зокрема допустимі відхилення напруги в межах 207–253 В. Це єдиний нормативний документ, який визначає вимоги до якості електричної енергії як товару. Водночас, Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено обов’язку щодо сертифікації електричної енергії або вимог до постачальників щодо наявності сертифікатів ISO. Таким чином, обов’язок учасників процедури закупівлі надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати відповідності ISO не встановлений ні профільним законом, ні Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції, чинній на дату оголошення закупівлі), у разі здійснення закупівлі електричної енергії ви не маєте права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону, а також не можете встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Отже, встановлення вами вимоги щодо наявності сертифікатів ISO є таким, що виходить за межі ваших повноважень, суперечить імперативним нормам чинного законодавства та має дискримінаційний характер. У зв’язку з викладеним просимо внести відповідні зміни до тендерної документації. У разі невиконання цієї вимоги та неприведення тендерної документації у відповідність до вимог законодавства, буде подано скаргу до Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь:
Згідно частини 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити”, також частиною 5 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Тобто Закон: передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати; не забороняє вимагати саме сертифікат ISO. Стосовно рішень АМКУ, то завжди можна підібрати для прикладу такі, які будуть позитивними як для однієї сторони, так і для другої. Головним в торгах має бути доброчесна конкуренція, відсутність аномально низької ціни з її подальшим нарощуванням і інші відхилення від прозорого середовища у сфері публічних закупівель. Стосовно надання підтвердження відповідності вимогам стандартів системи управління ISO. Одним із доказів необхідного рівня якості товарів чи наданих послуг є підтвердження відповідності технічних і споживчих характеристик товару (послуги тощо) загальновизнаним вимогам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації ISO. Звертаємо також вашу увагу, що дискримінаційними вважаються тільки ті вимоги, яким можуть відповідати лише один або не більше двох учасників / або якщо такі вимоги встановлюють переваги чи привілеїв окремим учасникам. Наша умова щодо надання учасниками підтвердження відповідності вимогам стандартів на системи управління ISO не являється дискримінаційною, оскільки не встановлює жодних переваг чи привілеїв окремим учасникам. Окрім того, ми проаналізували за допомогою відкритих джерел, зокрема через електронну систему закупівель ProZorro, вже проведені іншими замовниками процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії. Також розглянули значну кількість поданих тендерних пропозицій учасників, що знаходяться у вільному доступі в електронній системі закупівель ProZorro. Враховуючи проведений аналіз документів, ми дійшли висновку про наявність достатньої кількості учасників із наявними документами на підтвердження відповідності вимогам стандартів ISO .
Окремо зазначаємо. що вимога щодо наявності сертифікатів ISO (ДСТУ) в Учасників дає впевненість Замовнику у тому, що надані Учасником послуги, відповідають вимогам нормативних актів, при цьому всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на надання таких послуг, знаходяться під контролем, проблеми негайно усуваються, а учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості та безпечності своїх послуг. Замовник, має на меті працювати з Учасниками, які створюють безпечні і здорові умови праці шляхом введення умов, які дозволяють підприємству систематично виявляти та контролювати ризики безпеки і здоров'я, знижувати вірогідність потенційних аварій, надзвичайних ситуацій, тощо, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу. Зазначені вище сертифікати передбачені законодавством України та їх вільно, без будь-яких перешкод може отримати будь який суб'єкт господарювання. Таким чином жодна із вищевказаних вимог щодо наявності сертифікатів не містить ознак дискримінаційності, оскільки: Замовник має право включати до тендерної документації вимоги, що не заборонені чинним законодавством. Враховуючи відсутність нормативно-правової заборони на включення до тендерної документації вимог щодо надання у складі тендерних пропозицій учасників сертифікатів про відповідність міжнародним стандартам у різних галузях, Замовником було прийнято рішення про включення таких вимог до тендерної документації.
Також, як вбачається із багатьох рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія) (рішення № 2309 -р/пк-пз від 06.02.2020; №19422-р/пк-пз від 27.12.2019)Колегія схвально відноситься до умови тендерної документації щодо надання документів на підтвердження відповідності Учасників вимогам стандартів ISO.
Ще згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що викладена, зокрема, в рішеннях від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів.
Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду в постанові від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Підсумовуючи вищевикладене, Замовник дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до тендерної документації (згідно з абзацом 3 пункту 54 Особливостей), адже остання складена у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі у сфері публічних закупівель.
Дата відповіді:
02.02.2026 16:16
Відповідь надана
вимагаємо: Негайно вилучити з тендерної документації пункт щодо обов’язковості надання екологічного аудиту
Номер:
f32ba332cdee4fa28b314ff25ad192b6
Дата опублікування:
30.01.2026 11:19
Опис:
Шановний Замовнику! Встановлена у Додатку № 1 вимога щодо надання документального підтвердження відповідності екологічному законодавству у вигляді проведення «екологічного аудиту»,. Встановлення Вами вимоги, яка не передбачена жодним актом законодавства, є прямим порушенням частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», що забороняє включення до тендерної документації будь-яких умов чи документів, не визначених законом, та створює незаконні, дискримінаційні бар’єри для учасників. У зв’язку з цим вимагаємо: Негайно вилучити з тендерної документації пункт щодо обов’язковості надання екологічного аудиту. Надати офіційні письмові роз’яснення, які містять: який саме вид аудиту Ви мали на увазі; який нормативно-правовий акт вимагає надання такого аудиту; який орган має право його проводити та на підставі якої ліцензії/сертифіката; які конкретні екологічні ризики або вплив на довкілля Ви пов’язуєте з постачанням електричної енергії; яким чином така вимога узгоджується з п. 29 Особливостей № 1178 та ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Чкий саме нормативно правовий акт регламентує екологічний аудит, яке сае відношення воно має до електричної енергії. Уповноважена особа працює в рамках законодавства, а саме Закону України Про публічні закупівлі та Особливості. Ви вимагаєте учасники у складі тендерної пропозиції повинні надати довідку від екологічного аудитора, що містить опис заходів, які впроваджує учасник при реалізації програми із захисту довкілля та навколишнього середовища, та короткий звіт з екологічного аудиту учасника закупівлі з позитивним висновком, та з відповідними сертифікатами від Міністерства екології та природних ресурсів України, що засвідчують кваліфікацію органу/особи, що здійснював екологічний аудит учасника. Поясніть, будь ласка, якою статею чи пунктом норматично правих актів це передбачено в закупівлі за предметом електрична енергія. У разі ненадання обгрунтованої відповіді та невилучення зазначеної ми невідкладно звернемось до Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби України та інших контролюючих органів для надання правової оцінки Вашим діям щодо встановлення незаконних та дискримінаційних бар’єрів.
Відповідь:
Обґрунтування екологічного аудиту базується на забезпеченні відповідності діяльності підприємства екологічним вимогам, мінімізації негативного впливу на довкілля та підвищенні його екологічної безпеки. Він є обов'язковим під час виробництва та продажу електроенергії та в інших випадках, передбачених законом
Ключові причини та обґрунтування
Законодавчі вимоги: Екологічний аудит є обов'язковим у конкретних випадках, таких як:
Приватизація об'єктів державної та комунальної власності.
Оренда цілісних майнових комплексів підприємств державної та комунальної власності.
Придбання або передача в державну/комунальну власність підприємств, що здійснюють небезпечні види діяльності.
Екологічне страхування.
Створення спільних підприємств.
Оцінка екологічної безпеки: Це дозволяє комплексно оцінити стан довкілля та виявити потенційні ризики, пов'язані з діяльністю підприємства.
Оптимізація використання ресурсів: Аналіз результатів аудиту допомагає виявити неефективне використання ресурсів та знайти шляхи для їх економії.
Підвищення конкурентоспроможності: Підприємства, які дбають про екологічну безпеку, можуть покращити свій імідж та отримати конкурентні переваги на ринку.
Виконання зобов'язань: Перевірка на відповідність законодавству та внутрішнім політикам допомагає уникнути штрафів та інших санкцій з боку контролюючих органів.
Розвиток системи управління довкіллям: Екологічний аудит є інструментом для вдосконалення системи управління навколишнім природним середовищем підприємства.
Дата відповіді:
02.02.2026 16:15
Відповідь надана
Вимога щодо подання документів екологічного аудиту є такою, що порушує принципи здійснення публічних закупівель
Номер:
cbad06f38ba144839983b0d5a14d1bb3
Дата опублікування:
30.01.2026 11:18
Опис:
Доброго дня. пунктом 5.17 Додатку № 1 до тендерної документації ви вимагаєте «Під час здійснення цієї закупівлі стосовно технічних, якісних характеристик предмета закупівлі передбачається необхідність застосування заходів із захисту довкілля, в тому числі під час виконання договору про закупівлю учасник зобов’язується дотримуватись передбачених чинним законодавством вимог щодо застосування заходів із захисту довкілля, на підтвердження чого він повинен надати гарантійний лист та документи чинного екологічного аудиту (на юридичну особу), що стосуються діяльності учасника» Відповідно до статті 1 Закону України «Про екологічний аудит», екологічний аудит — це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит проводиться з метою забезпечення дотримання вимог екологічного законодавства під час здійснення господарської або іншої діяльності, що може мати вплив на навколишнє природне середовище, зокрема для суб’єктів, які здійснюють виробничу, технологічну, промислову чи іншу діяльність, пов’язану з використанням або впливом на природні ресурси. Постачальники електричної енергії не здійснюють виробничу діяльність, не мають технологічних процесів, що призводять до утворення відходів, викидів або скидів, і, відповідно, не належать до об’єктів, діяльність яких підлягає екологічному аудиту. Отже, зазначена вимога жодним чином не стосується предмета закупівлі — постачання електричної енергії, не випливає з положень Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також не передбачена Законом України «Про публічні закупівлі». З урахуванням викладеного, вимога щодо подання документів екологічного аудиту є такою, що порушує принципи здійснення публічних закупівель, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципи недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності. Вимагаємо вилучити вказану вимогу з тендерної документації, оскільки вона не має нормативно-правового обґрунтування, не відповідає предмету закупівлі та обмежує коло потенційних учасників, що може стати підставою для звернення до Антимонопольного комітету України або проведення моніторингу Державною аудиторською службою України відповідно до статті 8 Закону
Відповідь:
Обґрунтування екологічного аудиту базується на забезпеченні відповідності діяльності підприємства екологічним вимогам, мінімізації негативного впливу на довкілля та підвищенні його екологічної безпеки. Він є обов'язковим під час виробництва та продажу електроенергії та в інших випадках, передбачених законом
Ключові причини та обґрунтування
Законодавчі вимоги: Екологічний аудит є обов'язковим у конкретних випадках, таких як:
Приватизація об'єктів державної та комунальної власності.
Оренда цілісних майнових комплексів підприємств державної та комунальної власності.
Придбання або передача в державну/комунальну власність підприємств, що здійснюють небезпечні види діяльності.
Екологічне страхування.
Створення спільних підприємств.
Оцінка екологічної безпеки: Це дозволяє комплексно оцінити стан довкілля та виявити потенційні ризики, пов'язані з діяльністю підприємства.
Оптимізація використання ресурсів: Аналіз результатів аудиту допомагає виявити неефективне використання ресурсів та знайти шляхи для їх економії.
Підвищення конкурентоспроможності: Підприємства, які дбають про екологічну безпеку, можуть покращити свій імідж та отримати конкурентні переваги на ринку.
Виконання зобов'язань: Перевірка на відповідність законодавству та внутрішнім політикам допомагає уникнути штрафів та інших санкцій з боку контролюючих органів.
Розвиток системи управління довкіллям: Екологічний аудит є інструментом для вдосконалення системи управління навколишнім природним середовищем підприємства.
Дата відповіді:
02.02.2026 16:14
Відповідь надана
Щодо вимог надання сертифікатів ISO
Номер:
11093fc4dec94cb2a8b54ad16e40c4d4
Дата опублікування:
30.01.2026 11:13
Опис:
Доброго дня. Просимо надати обґрунтування, якими саме нормативно-правовими актами або вимогами чинного законодавства ви керувалися при встановленні в тендерній документації вимоги щодо надання сертифікатів систем управління відповідно до стандартів ISO. Встановлені вами вимоги у своїй сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних сертифікатів або відповідають неправомірно сформованим критеріям. Такі умови фактично унеможливлюють участь інших потенційних учасників, що порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначаємо, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікатів ISO не передбачена жодним нормативно-правовим актом України у сфері публічних закупівель і створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників. обов’язок учасників процедури закупівлі надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати відповідності ISO не встановлений ні профільним законом, ні Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції, чинній на дату оголошення закупівлі), у разі здійснення закупівлі електричної енергії ви не маєте права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону, а також не можете встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Отже, встановлення вами вимоги щодо наявності сертифікатів ISO є таким, що виходить за межі ваших повноважень, суперечить імперативним нормам чинного законодавства та має дискримінаційний характер. У зв’язку з викладеним просимо внести відповідні зміни до тендерної документації. Зверніть увагу на закупівлю UA-2025-10-28-015358-a, а саме на відповідь Антимонопольного комітету.
Відповідь:
Згідно частини 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити”, також частиною 5 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Тобто Закон: передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати; не забороняє вимагати саме сертифікат ISO. Стосовно рішень АМКУ, то завжди можна підібрати для прикладу такі, які будуть позитивними як для однієї сторони, так і для другої. Головним в торгах має бути доброчесна конкуренція, відсутність аномально низької ціни з її подальшим нарощуванням і інші відхилення від прозорого середовища у сфері публічних закупівель. Стосовно надання підтвердження відповідності вимогам стандартів системи управління ISO. Одним із доказів необхідного рівня якості товарів чи наданих послуг є підтвердження відповідності технічних і споживчих характеристик товару (послуги тощо) загальновизнаним вимогам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації ISO. Звертаємо також вашу увагу, що дискримінаційними вважаються тільки ті вимоги, яким можуть відповідати лише один або не більше двох учасників / або якщо такі вимоги встановлюють переваги чи привілеїв окремим учасникам. Наша умова щодо надання учасниками підтвердження відповідності вимогам стандартів на системи управління ISO не являється дискримінаційною, оскільки не встановлює жодних переваг чи привілеїв окремим учасникам. Окрім того, ми проаналізували за допомогою відкритих джерел, зокрема через електронну систему закупівель ProZorro, вже проведені іншими замовниками процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії. Також розглянули значну кількість поданих тендерних пропозицій учасників, що знаходяться у вільному доступі в електронній системі закупівель ProZorro. Враховуючи проведений аналіз документів, ми дійшли висновку про наявність достатньої кількості учасників із наявними документами на підтвердження відповідності вимогам стандартів ISO .
Окремо зазначаємо. що вимога щодо наявності сертифікатів ISO (ДСТУ) в Учасників дає впевненість Замовнику у тому, що надані Учасником послуги, відповідають вимогам нормативних актів, при цьому всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на надання таких послуг, знаходяться під контролем, проблеми негайно усуваються, а учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості та безпечності своїх послуг. Замовник, має на меті працювати з Учасниками, які створюють безпечні і здорові умови праці шляхом введення умов, які дозволяють підприємству систематично виявляти та контролювати ризики безпеки і здоров'я, знижувати вірогідність потенційних аварій, надзвичайних ситуацій, тощо, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу. Зазначені вище сертифікати передбачені законодавством України та їх вільно, без будь-яких перешкод може отримати будь який суб'єкт господарювання. Таким чином жодна із вищевказаних вимог щодо наявності сертифікатів не містить ознак дискримінаційності, оскільки: Замовник має право включати до тендерної документації вимоги, що не заборонені чинним законодавством. Враховуючи відсутність нормативно-правової заборони на включення до тендерної документації вимог щодо надання у складі тендерних пропозицій учасників сертифікатів про відповідність міжнародним стандартам у різних галузях, Замовником було прийнято рішення про включення таких вимог до тендерної документації.
Також, як вбачається із багатьох рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія) (рішення № 2309 -р/пк-пз від 06.02.2020; №19422-р/пк-пз від 27.12.2019)Колегія схвально відноситься до умови тендерної документації щодо надання документів на підтвердження відповідності Учасників вимогам стандартів ISO.
Ще згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що викладена, зокрема, в рішеннях від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів.
Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду в постанові від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Підсумовуючи вищевикладене, Замовник дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до тендерної документації (згідно з абзацом 3 пункту 54 Особливостей), адже остання складена у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі у сфері публічних закупівель.
Дата відповіді:
02.02.2026 16:13