-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
- 2
Електрична енергія (ДК 021:2015 – 09310000-5 — Електрична енергія)
Закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами)
Завершена
110 603 412.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
16.01.2026 21:45 - 21.01.2026 00:00
Відповідь надана
Надайте офіційне нормативне обґрунтування вимоги щодо надання антикорупційного аудиту
Номер:
dcd6cd69d55a4530aa633549b9df8f56
Дата опублікування:
19.01.2026 17:17
Опис:
Доброго дня. Перш за все, пропонуємо розібрати зміст встановленої Вами вимоги, а також просимо надати офіційні пояснення для Учасників, які вперше стикаються з умовою щодо проведення так званого «антикорупційного аудиту». У Додатку № 6 до тендерної документації Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно». Просимо пояснити, відповідно до якої статті Закону України «Про публічні закупівлі» або пункту Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, Замовник має право вимагати: • проведення антикорупційного аудиту, • надання висновку чи звіту про такий аудит, • надання сертифікату особи, що здійснила такий аудит. Звертаємо увагу, що жодна норма законодавства у сфері публічних закупівель не містить терміна «антикорупційний аудит» та не встановлює обов’язку суб’єктів господарювання здійснювати або підтверджувати проходження такого аудиту. Відповідно до законодавства, що регулює аудиторську діяльність в Україні: • у переліку видів аудиту (фінансовий, ініціативний, податковий, екологічний, комплаєнс-аудит тощо) відсутній «антикорупційний аудит», • жодного затвердженого стандарту, методики, порядку його проведення або вимог до суб’єктів, які мають право його здійснювати, не існує. Таким чином, Замовник фактично вимагає документ, форма та зміст якого нормативно не встановлені, що порушує принципи недискримінації учасників частина 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». У Вашій вимозі не визначено, яким саме повинен бути документ, що підтверджує «антикорупційний аудит». Просимо надати: 1. Приклад зазначеного документа, 2. Вимоги до його форми, змісту, структури, 3. Нормативний акт, яким затверджено порядок проведення такого аудиту або вимоги до аудитора. Без цих роз’яснень Учасник може надати будь-який документ у довільній формі, що: • створює правову невизначеність, • порушує принцип рівного доступу, • наділяє Замовника дискреційними повноваженнями щодо оцінки документів на власний розсуд. Враховуючи викладене, просимо: 1. Надати офіційне нормативне обґрунтування вимоги щодо надання антикорупційного аудиту або 2. Внести зміни до тендерної документації, виключивши пункт 2.8 як такий, що не ґрунтується на законі, суперечить принципам відкритості та недискримінації та встановлює неможливі до виконання умови.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дата відповіді:
21.01.2026 21:03
Відповідь надана
Дискримінація та незаконість вимог ISO
Номер:
affcb3deb62e4657a21a30876bf4cebd
Дата опублікування:
19.01.2026 17:17
Опис:
Шановний Замовнику! У складі тендерної документації щодо закупівлі Електричної енергії за ДК 021:2015 09310000-5 Вами висунуто вимогу щодо надання сертифікатів ISO, що є дискримінаційною, незаконною та такою, що грубо порушує норми чинного законодавства України, зокрема: • Закон України «Про публічні закупівлі»; • Постанову КМУ №1178 від 12.10.2022 року (щодо особливостей закупівель в умовах воєнного стану); • ДСТУ EN 50160:2023, який визначає параметри якості електропостачання. Встановлена вимога щодо обов’язкової наявності ISO-сертифікатів дискримінує значну частину потенційних учасників ринку, які через необґрунтованість такої вимоги фактично позбавляються можливості участі у торгах. Ця вимога не стосується предмета закупівлі, не впливає на якість електроенергії, яку, як відомо, забезпечує виключно Оператор системи розподілу (ОСР). Таким чином, Ви свідомо звужуєте конкуренцію та створюєте штучні бар’єри для участі у закупівлі, чим порушуєте один із базових принципів публічних закупівель — принцип недискримінації. Жодна норма чинного законодавства, включаючи ДСТУ EN 50160:2023 та Правила роздрібного ринку електроенергії, не передбачає необхідності наявності у постачальника сертифікатів ISO. Отже, Ваша вимога не лише безпідставна, але й суперечить статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», яка прямо забороняє дискримінаційні умови участі. Пунктом 29 Особливостей (Постанова КМУ №1178) прямо заборонено встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Вимога сертифікатів ISO до таких стандартів не входить, тому Ваші дії є прямим порушенням законодавства. Дана вимога спотворює суть конкурентних торгів і знижує кількість потенційних учасників, що, у свою чергу, перешкоджає економії коштів і є ознакою упередженого або лобістського підходу при формуванні технічних вимог. Це офіційна позиція регулятора ринку, яка повністю спростовує будь-яку правомірність вимоги щодо надання сертифікатів ISO у складі пропозицій на закупівлю електроенергії. Така практика є неприпустимою та буде предметом розгляду контролюючих органів. Практика АМКУ підтверджує незаконність подібних дій. Зокрема: • Рішення АМКУ №6270-р/пк-пз від 10.05.2023 (UA-2023-04-26-009178-a); • Рішення №13858-р/пк-пз від 31.08.2023 (UA-2023-08-17-012915-a); • Рішення №9405-р/пк-пз від 27.06.2023 (UA-2023-06-01-002051-a); • Рішення №10240-р/пк-пз від 05.07.2023 (UA-2023-06-12-000599-a) — у цьому рішенні АМКУ вкотре визнав вимогу щодо ISO для постачальників електроенергії дискримінаційною, зазначивши, що вона не пов’язана з предметом закупівлі та необґрунтовано обмежує конкуренцію. Додатково звертаємо Вашу вагу на офіційне роз`яснення посилання НКРЕКП, розміщене за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/news/sertifikaciya-elektrichnoyi-energiyi-dlya-cilej-zdijsnennya-publichnih-zakupivel У ньому чітко зазначено: «Законом України “Про ринок електричної енергії” не передбачено норм щодо сертифікації електричної енергії.» Наполягаємо на внесення змін до тендерної документації та виключити дискримінаційну вимогу щодо наявності сертифікатів ISO. У разі невиконання даної вимоги буде підготовлена офіційна скарга до Антимонопольного комітету України з метою оскарження Ваших дій як замовника, а також — звернення до інших контролюючих органів щодо перевірки правомірності організації даної закупівлі.
Відповідь:
Шановний Учаснику! Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Надання сертифікатів, зазначених у тендерній документації Замовника підтведжує здатність Учасника здійснювати постачання Товару відповідно до законодавства України компетентним способом. Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника. Частиною 1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною
Дата відповіді:
21.01.2026 21:03
Відповідь надана
Замовник не має права вимагати документального підтвердження інформації, що є публічною
Номер:
917b4213070042f7bdd9e7e3f1f4ce9a
Дата опублікування:
19.01.2026 17:16
Опис:
Доброго дня! Повідомляємо про наявність дискримінаційної вимоги у тендерній документації Додатку № 6 до тендерної документації, а саме— оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» видану у поточному місяці публікації закупівлі про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі «Дефолтний» та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Інформація про суб’єктів ринку, які мають статус «дефолтний» або «переддефолтного», щоденно публікується на офіційному сайті НЕК «Укренерго» (https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault), є публічною та доступною у відкритому доступі. Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не має права вимагати документального підтвердження інформації, що є публічною, зокрема тієї, що оприлюднена у формі відкритих даних або міститься у відкритих державних реєстрах з вільним доступом. Також згідно з частиною четвертою статті 5 Закону встановлення такої вимоги суперечить принципу недискримінації учасників і створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Наголошуємо, що відповідно до пункту 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення, якщо така інформація є публічною, доступною у формі відкритих даних, у державних реєстрах або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Вимога про надання довідки від НЕК «Укренерго» щодо статусу «дефолтний» суперечить чинному законодавству та порушує права учасників. Наполягаємо на її виключенні з тендерної документації. У разі неврахування цього звернення залишаємо за собою право звернення до органу оскарження — Антимонопольного комітету України.
Відповідь:
Шановний Учаснику! Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2025 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Дата відповіді:
21.01.2026 21:02
Відповідь надана
Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних веб-ресурсах, зокрема: НКРЕКП та оператора системи передачі (НЕК «Укренерго») https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault
Номер:
5f49584c106a4aaba4fd9361a150c49f
Дата опублікування:
19.01.2026 17:16
Опис:
Шановний Замовнику! У Додатку № 6 до тендерної документації, у розділі, Ви вимагаєте надати Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» видану у поточному місяці публікації закупівлі про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі «Дефолтний» та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Звертаємо Вашу увагу, що зазначена вимога прямо суперечить нормам чинного законодавства. Порушення частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Частина 4 статті 22 Закону встановлює, що тендерна документація не може містити вимог щодо документального підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних. Статуси «дефолтний» та «переддефолтний» є публічною інформацією, що оприлюднюється у відкритому доступі на офіційних веб-ресурсах, зокрема: НКРЕКП та оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), інформаційних сервісах ринку електричної енергії. Тобто ви може самостійно перевірити наявність чи відсутність відповідного статусу учасника, а тому вимога надання додаткового документального підтвердження є необґрунтованою. Відповідно до пункту 6 Положення, затвердженого наказом Міненерго № 148 від 13.04.2022, під час дії воєнного стану статуси «дефолтний» та «переддефолтний» не застосовуються до постачальників універсальних послуг. Це означає, що окремі учасники ринку опиняються у більш привілейованих умовах, що порушує принцип недискримінації, визначений частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно з пунктами 1.7.1 та 1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018: статус «переддефолтний» є попереджувальним і тимчасовим; може бути скасований протягом двох робочих днів; не впливає на господарську діяльність учасника та не може обмежувати його участь у публічних закупівлях. Вимагаємо вилучити вимогу щодо надання довідки/гарантійного листа про відсутність статусу «дефолтний» або «переддефолтний» як таку, що порушує частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Забезпечити можливість участі всіх учасників на рівних умовах, без встановлення дискримінаційних бар’єрів. Проводити перевірку зазначеної інформації самостійно, користуючись відкритими державними джерелами. У разі невиконання вищевказаних вимог або ненадання належного обґрунтування у визначені строки ми будемо змушені звернутися до Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби України та інших контролюючих органів для надання правової оцінки Вашим діям щодо порушення вимог Закону та створення дискримінаційних умов участі у процедурі закупівлі. Установлення додаткових вимог, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом до предмета закупівлі, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників. Звертаємо увагу на необхідність більш уважного формування тендерної документації, оскільки уповноважена особа Замовника відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» несе персональну відповідальність за прийняті рішення та допущені порушення. Нагадуємо, що статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у тому числі за встановлення вимог, не передбачених законом, що може потягнути за собою накладення штрафу на уповноважену особу.
Відповідь:
Шановний Учаснику! Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2025 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Дата відповіді:
21.01.2026 21:01
Відповідь надана
просимо пояснити, якою саме нормою законодавства керувалася уповноважена особа Замовника при встановленні вимог Додатку 6 до тендерної документації
Номер:
efe7b28110974cad9c2784970c41ae07
Дата опублікування:
19.01.2026 17:13
Опис:
Доброго дня! Звертаємо увагу, що предметом даної закупівлі є електрична енергія, яка згідно з чинним законодавством України є стандартизованим товаром. Її якісні характеристики регламентуються виключно положеннями національного стандарту ДСТУ EN 50160:2023, затвердженого наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 № 179, який набрав чинності 01.03.2025. Зазначений стандарт, гармонізований з EN 50160, встановлює фізико-технічні параметри електричної енергії, зокрема допустимий діапазон відхилень напруги 207–253 В, і є єдиним нормативним документом, що визначає вимоги до якості електричної енергії як товару. Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено жодних норм щодо сертифікації електричної енергії. Так само Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу не містять вимоги щодо отримання або підтвердження будь-яких сертифікатів ISO. Отже, обов’язок учасників закупівлі надавати сертифікати ISO у контексті закупівлі електричної енергії не встановлений жодним актом законодавства. Додатково звертаємо увагу, що згідно з пунктом 29 Особливостей здійснення публічних закупівель у період дії воєнного стану, у разі закупівлі електричної енергії замовник не має права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а також прямо заборонено встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Таким чином, будь-які вимоги, що виходять за межі технічних характеристик предмета закупівлі, визначених ДСТУ EN 50160:2023, у тому числі вимоги щодо наявності у учасників сертифікатів ISO, є незаконними, дискримінаційними та такими, що суперечать принципу законності, недискримінації та пропорційності, передбаченому статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з викладеним просимо пояснити, якою саме нормою законодавства керувалася уповноважена особа Замовника при встановленні вимог Додатку 6 до тендерної документації, оскільки зазначені вимоги не передбачені ні законодавством у сфері публічних закупівель, ні законодавством у сфері ринку електричної енергії та підлягають обов’язковому вилученню.
Відповідь:
Шановний Учаснику! Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Надання сертифікатів, зазначених у тендерній документації Замовника підтведжує здатність Учасника здійснювати постачання Товару відповідно до законодавства України компетентним способом. Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника. Частиною 1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною
Дата відповіді:
21.01.2026 21:01
Відповідь надана
Щодо вимог надання сертифікатів ISO
Номер:
d8873fbc8b574a82b605d2407e17289b
Дата опублікування:
19.01.2026 17:12
Опис:
Доброго дня. Просимо надати обґрунтування, якими саме нормативно-правовими актами або вимогами чинного законодавства ви керувалися при встановленні в тендерній документації вимоги щодо надання сертифікатів систем управління відповідно до стандартів ISO. Встановлені вами вимоги у своїй сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних сертифікатів або відповідають неправомірно сформованим критеріям. Такі умови фактично унеможливлюють участь інших потенційних учасників, що порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначаємо, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікатів ISO не передбачена жодним нормативно-правовим актом України у сфері публічних закупівель і створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників. обов’язок учасників процедури закупівлі надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати відповідності ISO не встановлений ні профільним законом, ні Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції, чинній на дату оголошення закупівлі), у разі здійснення закупівлі електричної енергії ви не маєте права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону, а також не можете встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Отже, встановлення вами вимоги щодо наявності сертифікатів ISO є таким, що виходить за межі ваших повноважень, суперечить імперативним нормам чинного законодавства та має дискримінаційний характер. У зв’язку з викладеним просимо внести відповідні зміни до тендерної документації. Зверніть увагу на закупівлю UA-2025-10-28-015358-a, а саме на відповідь Антимонопольного комітету.
Відповідь:
Шановний Учаснику! Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Надання сертифікатів, зазначених у тендерній документації Замовника підтведжує здатність Учасника здійснювати постачання Товару відповідно до законодавства України компетентним способом. Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника. Частиною 1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною
Дата відповіді:
21.01.2026 21:01
Відповідь надана
Щодо антикорупційного звіту
Номер:
0aa5a976ebe34b81bca88f84b750dcda
Дата опублікування:
19.01.2026 17:11
Опис:
Вимоги, яка зазначена Вами у п.2.10, Додатка 6 до тендерної документації є такою, що не відповідає діючим нормативним актам, не відповідає встановленим національним стандартам, а отже суперечить ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", п.29 Постанови №1178 КМУ. Просимо Вас прибрати зазначено вимогу та привести документацію у відповідність чинному законодавству. Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційна програма юридичної особи — це комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції в її діяльності. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 62 цього Закону, юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, зобов’язана затвердити антикорупційну програму та призначити уповноважену особу лише у разі, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідно до положень підпункту 10 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, замовник зобов’язаний відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію такого учасника у разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми. Разом із тим, така перевірка здійснюється виключно у випадку, якщо вартість закупівлі товару, послуги або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом). Звертаємо вашу увагу, що законодавець визначає лише обов’язок щодо наявності антикорупційної програми та уповноваженої особи, але не встановлює вимоги щодо проведення чи документального підтвердження антикорупційного аудиту, а тим більше — обов’язку учасника надавати будь-які висновки, звіти, сертифікати чи інші документи за результатами такого аудиту. Це підтверджується практикою моніторингів Державної аудиторської служби України, зокрема у справі UA-M-2023-08-22-000002 (закупівля UA-2023-07-19-007440-a), де наголошено: 1. Якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн грн (у тому числі за лотом), замовник повинен вимагати від учасника лише антикорупційну програму юридичної особи. 2. Антикорупційна програма повинна бути складена відповідно до Типової форми, затвердженої Національним агентством з питань запобігання корупції. Жодних положень щодо надання висновку (звіту) про антикорупційний аудит або сертифіката уповноваженого фахівця чинним законодавством України не передбачено. Таким чином, встановлення у тендерній документації вимоги щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, сертифікату уповноваженої особи чи листа-пояснення є безпідставним, таким, що не має нормативного підґрунтя, та порушує вимоги частини четвертої статті 5 і частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими заборонено встановлювати дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі. Просимо привести вимоги тендерної документації у відповідність до чинного законодавства України, зокрема вилучити положення щодо обов’язкового надання висновку (звіту) про антикорупційний аудит, сертифіката уповноваженої особи чи будь-якого іншого документа, не передбаченого Законом або Особливостями.
Відповідь:
Шановний Учаснику! На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Дата відповіді:
21.01.2026 21:00