-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Послуги по технічному обслуговуванню та підготовки до опалювального сезону внутрішніх мереж автоматизованої котельні
Завершена
51 000.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
08.01.2026 11:37 - 13.01.2026 00:00
Відповідь надана
Звернення про внесення змін до тендерної документації
Номер:
c04533164ce44599a5232f946af75d67
Дата опублікування:
12.01.2026 13:55
Опис:
Шановний Замовнику! У розділі тендерної документації (розділ 3 п.1) встановлено вимогу щодо підписання тендерної пропозиції виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Звертаємо Вашу увагу, що така вимога є надмірною та дискримінаційною, виходячи з наступного:
1. Законодавче обґрунтування: Згідно з Постановою КМУ від 12.12.2023 №1298 «Про затвердження Порядку використання удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів...», на період дії воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення, використання удосконалених електронних підписів (УЕП) дозволяється нарівні з КЕП, якщо інше не встановлено законом.
2. Позиція Міністерства цифрової трансформації: Удосконалений електронний підпис (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує належний рівень ідентифікації підписувача та цілісності даних.
3. Принципи закупівель: Вимога про надання саме КЕП (який передбачає наявність захищеного носія — токена) обмежує коло учасників, які використовують УЕП, що є порушенням ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
На підставі вищевикладеного, ВИМАГАЄМО: Внести зміни до тендерної документації, виклавши вимогу щодо підпису в наступній редакції: "Тендерна пропозиція повинна бути підписана Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) або Удосконаленим електронним підписом (УЕП) особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції".
Відповідь:
Нормативно-правовий акт, який встановлює вимоги щодо подання інформації у публічних закупівлях для учасника є Порядок 1082. Даний Порядок 1082 був прийнятий у відповідно до пунктів 1 та 11 частини 1 статті 9, частини 2 статті 12 Закону.
Пунктом 3 Порядку 1082 передбачено, що «Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.
Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.»
У свою чергу, інформація про публічні закупівлі - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (пункт 2 Порядку 1082).
У відповідності частини 2 статті 8 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 № 3354-IX (далі - Закон № 3354) нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб’єктом правотворчої діяльності в установленому Конституцією України та (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначених частиною другою статті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.
Законодавство України структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили та, згідно частини 2 статті 9 Закону 3354 включає:
1) Конституцію України - Основний Закон України;
2) закони;
3) підзаконні нормативно-правові акти:
а) постанови Верховної Ради України, що містять норми права (далі - постанови Верховної Ради України);
б) укази Президента України, що містять норми права (далі - укази Президента України);
в) постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права (далі - постанови Кабінету Міністрів України);
г) накази міністерств, що містять норми права (далі - накази міністерств);
ґ) акти інших державних органів, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти інших державних органів);
…
З урахуванням вимог частини 1 статті 19 Закону № 3354 в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:
1. Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов’язковою до виконання на території України;
2. чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов’язковими до виконання на території України;
3. закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов’язковими до виконання на території України;
4. постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов’язковими до виконання на території України;
5. постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов’язковими до виконання на території України;
6. накази міністерств приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-13 цієї частини, і є обов’язковими до виконання на території України;……….
Отже, аналізуючи норми Закону № 3354 вбачається, що накази Міністерств, хоч, які і приймаються на виконання вимог закону є нормативно – правовим актом по ієрархії нижчої юридичної сили, тобто існує колізія норм права.
З урахуванням дії темпоральних правил (принцип дії закону в часі) у разі колізії нормативних актів одного рівня юридичної ієрархії (суперечність один одному двох або більше чинних нормативних актів, прийнятих стосовно одного й того самого питання) застосовується акт, виданий пізніше, як у разі, коли про скасування попереднього акта (його приписів) прямо зазначено в новому нормативному акті, так і у разі, коли таких застережень немає.
Водночас, Законом № 335 у статті 66 наведенні положення, які стосуються подолання колізій норм права під час реалізації нормативно-правових актів, та у якій визначено, що:
«1. Колізія норм права - це протиріччя або невідповідність між нормами права у нормативно-правових актах, що регулюють одні й ті самі суспільні відносини.
Протиріччя між нормами права у нормативно-правових актах - це колізія норм права в нормативно-правових актах рівної юридичної сили.
Невідповідність між нормами права у нормативно-правових актах - це колізія норм права в нормативно-правових актах різної юридичної сили.
У разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
3. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:
1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною 2 цієї статті);
2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.»
Що ж із наведених норми Закону № 3354 вбачається, що Порядок 1082, який затверджений наказом Мінекономіки та Постанова Кабміну від 12.12.2023 № 1298 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» мають нижчу юридичну силу ніж Закон України «Про публічні закупівлі».
Законодавець на сьогоднішній день надає право замовнику у вимогах тендерної документації до учасника можливість подання пропозиції, як з накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) так і удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Так як, у розділі тендерної документації (розділ 3 п.1) встановлено вимогу щодо підписання тендерної пропозиції виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису то учасник зобов’язаний використовувати саме КЕП для підпису своєї пропозиції.
Дата відповіді:
14.01.2026 10:18