-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Електрична енергія
Період подачі пропозицій
до закінчення періоду залишився день (до 18.12.25 08:00)
2 100 000.00
UAH з ПДВ
До закінчення прийому пропозицій
01
дн
14
год
21
хв
09
сек
Оплата за участь: 2 040.00 UAH
Період уточнення:
10.12.2025 12:07 - 15.12.2025 00:00
Відповідь надана
Щодо антикорупційного звіту
Номер:
f90c43df73ab47aab03d449eb146697a
Дата опублікування:
10.12.2025 16:07
Опис:
Вимога, яка зазначена Вами у п.2.9, Додатка 6 до тендерної документації є такою, що не відповідає діючим нормативним актам, не відповідає встановленим національним стандартам, а отже суперечить ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", п.29 Постанови №1178 КМУ.
Просимо Вас прибрати зазначено вимогу та привести документацію у відповідність чинному законодавству.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», антикорупційна програма юридичної особи — це комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції в її діяльності. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 62 цього Закону, юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, зобов’язана затвердити антикорупційну програму та призначити уповноважену особу лише у разі, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідно до положень підпункту 10 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, замовник зобов’язаний відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію такого учасника у разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми. Разом із тим, така перевірка здійснюється виключно у випадку, якщо вартість закупівлі товару, послуги або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом).
Звертаємо вашу увагу, що законодавець визначає лише обов’язок щодо наявності антикорупційної програми та уповноваженої особи, але не встановлює вимоги щодо проведення чи документального підтвердження антикорупційного аудиту, а тим більше — обов’язку учасника надавати будь-які висновки, звіти, сертифікати чи інші документи за результатами такого аудиту.
Це підтверджується практикою моніторингів Державної аудиторської служби України, зокрема у справі UA-M-2023-08-22-000002 (закупівля UA-2023-07-19-007440-a), де наголошено:
1. Якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн грн (у тому числі за лотом), замовник повинен вимагати від учасника лише антикорупційну програму юридичної особи.
2. Антикорупційна програма повинна бути складена відповідно до Типової форми, затвердженої Національним агентством з питань запобігання корупції. Жодних положень щодо надання висновку (звіту) про антикорупційний аудит або сертифіката уповноваженого фахівця чинним законодавством України не передбачено. Таким чином, встановлення у тендерній документації вимоги щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, сертифікату уповноваженої особи чи листа-пояснення є безпідставним, таким, що не має нормативного підґрунтя, та порушує вимоги частини четвертої статті 5 і частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими заборонено встановлювати дискримінаційні умови участі у процедурі закупівлі. Просимо привести вимоги тендерної документації у відповідність до чинного законодавства України, зокрема вилучити положення щодо обов’язкового надання висновку (звіту) про антикорупційний аудит, сертифіката уповноваженої особи чи будь-якого іншого документа, не передбаченого Законом або Особливостями.
Відповідь:
Шановний Учасник!
Вимога щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту включена до тендерної документації для забезпечення прозорості та ефективності закупівлі.
Звертаємо увагу, що згідно положень тендерної документації Замовника, у разі, якщо Учасник не повинен складати, або відповідно до норм чинного законодавства (у разі подання тендерної пропозиції Учасником-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов’язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі, за підписом уповноваженої особи Учасника, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів.
У зв’язку з цим підстав для внесення змін до тендерної документації та вилучення відповідної вимоги немає.
Дата відповіді:
12.12.2025 14:30
Відповідь надана
ISO
Номер:
91a0ca4739ce44789d1fdf17bed2572b
Дата опублікування:
10.12.2025 16:07
Опис:
Встановлення Вами в Додатку № 6 до тендерної документації вимоги щодо надання Учасником сертифікату ISO, не передбачена чинним законодавством України та створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників у процедурі закупівлі. Предметом закупівлі є електрична енергія (ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до чинного законодавства України є стандартизованим товаром, якість якого регламентується виключно положеннями національного стандарту. Згідно з наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 №179, чинним національним стандартом, що визначає технічні характеристики електричної енергії, є ДСТУ EN 50160:2023, який набрав чинності з 01.03.2025. Зазначений стандарт є гармонізованим з європейським EN 50160 і встановлює фізико-технічні параметри електричної енергії, зокрема межі допустимого відхилення напруги в діапазоні 207–253 В. Це єдиний нормативний документ, який визначає вимоги до якості електроенергії як товару. Звертаємо увагу, що Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено норм щодо сертифікації електричної енергії. Отже, обов’язок учасників процедури публічних закупівель надавати сертифікати відповідності ISO у контексті закупівлі електричної енергії не передбачений ані профільним законом, ані Ліцензійними умовами, ані чинним нормативно-правовим регулюванням з боку уповноваженого органу державного нагляду у сфері енергетики. Встановлена Замовником вимога про обов’язкове надання сертифікату є юридично необґрунтованою, виходить за межі предмета закупівлі, та її включення до тендерної документації має всі ознаки порушення чинного законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до пункту 29 Особливостей, у разі здійснення закупівлі електричної енергії замовник не має права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону.
Крім того, зазначеним пунктом прямо заборонено встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом.
Отже, встановлення вимоги щодо наявності сертифікату ISO виходить за межі повноважень, порушує імперативні приписи законодавства та є дискримінаційним по суті. Таким чином, будь-які вимоги, які виходять за межі технічних характеристик предмета закупівлі, визначених виключно національним стандартом (у даному випадку — ДСТУ EN 50160:2023), у тому числі вимоги щодо наявності у учасників сертифікату ISO, є незаконним, дискримінаційним та такими, що порушую норми чинного законодавства. Згідно з частиною другою статті 22 Закону, замовник має право зазначати у тендерній документації лише ті кваліфікаційні критерії, вимоги до предмета закупівлі та способи їх підтвердження, які прямо передбачені законом. Установлення додаткових вимог, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом до предмета закупівлі, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників. Крім того, зазначена вимога є дискримінаційною не лише з точки зору її невідповідності чинному законодавству у сфері публічних закупівель, а й у зв’язку з тим, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов’язку для постачальників електричної енергії мати такі сертифікати. Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель. На підтвердження викладеного наводимо приклади аналогічної практики Антимонопольного комітету України, який вже визнавав подібні вимоги незаконними та дискримінаційними, а саме: • №6270-р/пк-пз від 10.05.2023 № ID: UA-2023-04-26-009178-a; • №1117-р/пк-пз від 01.02.2023 № ID: UA-2023-01-10-006734-a; • №13858-р/пк-пз від 31.08.2023 № ID: UA-2023-08-17-012915-a; • № 11818-р/пк-пз від 30.07.2025 № ID UA-2025-07-15-003259-a; • № 12327-р/пк-пз від 11.08.2025 № ID UA-2025-07-28-000031-a;. • № 12644-р/пк-пз від 15.08.2025 № ID UA-2025-08-01-009680-a.
Вимагаємо внесення змін, а саме виключення вимог п.п. 3.5, 3.6, 3.7 Додатка 6. У разі невиконання даної вимоги буде підготовлена офіційна скарга до Антимонопольного комітету України та звернемо увагу контролюючих органів на ваші неправомірні дії.
Відповідь:
Враховуючи курс політико-правового та економічного зближення з Європейським Союзом, що закріплено в Конституції України, наша держава впроваджує певні реформи, гармонізує законодавство та інфраструктуру щодо відповідності критеріям ЄС, що має покращити добробут, верховенство права та можливості громадян.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102/ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено. В умовах дії воєнного стану на базі нашого закладу цілодобово діє укриття для працівників, відвідувачів театру та інших громадян. Тому питання стабільного та безперебійного постачання електроенергії належної якості має для нашого закладу пріоритетне значення.
При цьому, постачання електричної енергії - це діяльність, що здійснюється у сфері, яка належить до критичної інфраструктури.
Електропостачальник повинен забезпечити: безперебійність постачання; надійність внутрішніх процесів; відповідність екологічним і енергетичним вимогам; управління ризиками та операційною стійкістю.
Вказані стандарти ISO підтверджують наявність у компанії ефективно працюючих систем управління цими процесами. Всі зазначені стандарти прийняті та чинні в Україні як національні (ДСТУ) шляхом впровадження міжнародних ISO відповідно до Закону України «Про стандартизацію». Стандарти були прийняті Національним органом стандартизації (ДП «УкрНДНЦ») наказами про прийняття як національних стандартів.
Вони є чинними національними стандартами, включеними до Національного фонду нормативних документів, відповідно до ст. 23 Закону України «Про стандартизацію».
Ці стандарти пов’язані з предметом закупівлі (електропостачанням):
ДСТУ EN ISO 9001:2018 – підтверджує наявність системи управління якістю послуг, що безпосередньо впливає на облік, взаємодію з DataHub, своєчасність розрахунків, коректність комерційного обліку та якість взаємодії зі споживачем.
ДСТУ ISO 14001:2015 – для енергетичного сектору питання впливу на довкілля є регульованими та безпосередньо пов’язаними з діяльністю постачальника енергії.
ДСТУ ISO 45001:2019 – електроенергетика належить до підвищеної небезпеки; постачальник повинен мати систему управління охороною праці.
Зазначені стандарти є загальнодоступними та можуть бути впроваджені будь-яким учасником ринку. І їх наявність не залежить від юридичної форми чи розміру компанії.
Більшість електропостачальників, які працюють на ринку України, вже мають впроваджені ці системи або окремі з них.
Електропостачання — критично важлива послуга, що не може бути перервана. Наявність сертифікованих систем управління мінімізує ризики: зриву постачання; неспроможності виконувати договір; технічних та організаційних помилок; неналежного управління інцидентами; екологічних та енергетичних втрат.
Усі наведені стандарти спрямовані на забезпечення надійності, безпеки та стійкості постачальника.
Відповідно до п. 29. Особливостей «У разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).»
Тож, у зв’язку з визначенням ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 14001:2015 та ДСТУ ISO 45001:2019 як національних стандартів, відповідно, відсутнє порушення чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Враховуючи викладене, вимога Замовника, яка визначена в Додатку № 6 до тендерної документації щодо надання сертифікатів ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019: є законною, пов’язана з предметом закупівлі, обґрунтована особливостями енергетичного сектору та нинішніми умовами роботи театру, не містить дискримінаційних ознак, спрямована на забезпечення належної якості та безпеки електропостачання.
У зв’язку з викладеним, підстав для внесення змін до тендерної документації та вилучення відповідної вимоги немає.
Дата відповіді:
12.12.2025 14:19