-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Лабораторні реактиви
Завершена
1 950 000.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
10.12.2025 10:36 - 15.12.2025 00:00
Відповідь надана
Ігнорування своїми посадовими обов'язками уповноваженої особи
Номер:
58c038a189814a37a517ce9b8d248777
Дата опублікування:
14.12.2025 23:58
Опис:
Немає відповіді на жодне запитання - Закон для Оксани Канаєвої не є обов'язковим для виконання і чи знає НСЗУ, що при виділенні бюджету на КПК-2025: 2308060 Реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення державний службовець не виконує Закон України «Про публічні закупівлі» і проводить закупівлю на власний розсуд, звертаємо увагу не вперше.
Відповідь:
Учаснику, Ваші «звернення» надійшли 12.12 (п’ятниця), якщо палатки на ринках, де Ви торгуєте, працюють в суботу та неділю – то Комунальні заклади – ні. Замовник повинен надати відповідь на звернення протягом трьох днів з дня їх оприлюднення та оприлюднити його в електронній системі закупівель, що і буде зроблено.
Дата відповіді:
15.12.2025 12:48
Відповідь надана
Торги під одного учасника
Номер:
dfbdce353b6546f1ad23ff9ea1a71cdc
Дата опублікування:
12.12.2025 16:19
Опис:
Йооой, все як завжди складається враження, що численні скандали, які вже виникали довкола ваших закупівель, так і не стали для вас приводом зробити висновки.
Історія з дискримінаційними вимогами повторюється — знову документація виписана під конкретного виробника, а фраза «або еквівалент» використана лише для формальності.
Замість створення рівних умов для всіх учасників ви продовжуєте практику, коли результат тендеру можна передбачити ще до його початку.
Це не лише суперечить Закону України «Про публічні закупівлі», а й підриває довіру до самої ідеї прозорих закупівель.
Хотілося б нагадати, що державні кошти — це не власність установи, а ресурси платників податків, і кожна дискримінаційна вимога — це прямий удар по конкуренції, ефективності та репутації.
Сподіваємось, цього разу ви все ж оберете шлях доброчесності та переглянете технічні умови, щоб надати можливість чесної участі всім постачальникам, а не лише “обраним”.
Відповідь:
Є лише один Учасник, який створює скандали навколо наших закупівель – це Ви, інших Учасників немає. Залишаємо за собою право звернутись до правоохоронних органів із поданням заяви про публічний наклеп.
Дата відповіді:
15.12.2025 12:53
Відповідь надана
Вимога підтвердження, що встановлені технічні вимоги можуть бути виконані не менше ніж двома виробниками
Номер:
e660ce7165a341bebee336b6c47da9c4
Дата опублікування:
12.12.2025 16:17
Опис:
Наша компанія також висловлює підтримку учасникам та приєднується до запобігання корупції в даній закупівлі
Шановний Замовнику!
У зв’язку з аналізом технічних характеристик, визначених у Додатку 2 до тендерної документації, а також з огляду на їх надмірну деталізацію, рецептурність, технологічну специфічність та відтворення формул одного виробника, вимагаю надати підтвердження, що всі встановлені Вами сукупні характеристики можуть бути виконані щонайменше двома незалежними виробниками.
У зв’язку з викладеним, вимагаю:
1. Надати інформацію (посилання на каталоги, інструкції, технічні описи або інші офіційні документи), які підтверджують, що зазначені сукупні вимоги можуть бути виконані мінімум двома різними виробниками.
2. Або внести зміни до тендерної документації та викласти технічні вимоги у ринковій, універсальній та недискримінаційній формі, що дозволяє участь різних виробників.
Відповідь:
Для початку, ознайомтесь із текстом Закону України «Про запобігання корупції» (редакція від 12.09.2025 року), щоб мати уявлення про поняття «корупція», її ознаки та складові, а також, хто має право встановлювати корупційні правопорушення.
Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики визначаються ВИКЛЮЧНО ЗАМОВНИКОМ та згідно із наявною потребою, яка формується з урахуванням наявного обладнання (апарат, аналізатор) у Замовника, яке в свою чергу відкаліброване під дані реактиви.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, а саме: диктувати умови та порядок проведення процедури закупівлі, надавати характеристики (параметри) предмета закупівлі на товар який наявний у Вас. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дата відповіді:
15.12.2025 15:35
Відповідь надана
Щодо дискримінаційного встановлення технічних характеристик під одного виробника (метод копіювання складу, рецептури та технології)
Номер:
8e8ad6d015094c44be71d407f73bba42
Дата опублікування:
12.12.2025 16:05
Опис:
Щодо дискримінаційного встановлення технічних характеристик під одного виробника
(метод копіювання складу, рецептури та технології)
Після детального аналізу Додатку 2 до тендерної документації повідомляю, що технічні вимоги, визначені у позиціях цього додатку, сформовані таким чином, що повністю відтворюють (копіюють) склад, технологію, рецептуру та виробничі параметри одного конкретного виробника.
1. Суть порушення: копіювання складу, рецептури та технології одного виробника
У технічних вимогах Замовник:
копіює рецептуру та концентрації реагентів до сотих грама (0,01 г);
повторює деталізований хімічний склад, який не є загальнодоступним;
дублює методи стабілізації, виробничі домішки, фізико-хімічні властивості;
описує технологічну схему виробництва, а не вимоги до кінцевої діагностичної функції;
встановлює вимоги до форми флаконів, пакування, кольору та навіть візуальних маркерів;
формує комбінації параметрів, притаманні виключно одному виробнику й не характерні для ринку в цілому.
Наслідок:
Таку рецептуру та виробничий склад має лише один виробник.
Жоден інший реагент не може мати ідентично відтворений склад, оскільки це комерційна формула, що є об’єктом інтелектуальної власності.
Таким чином, технічне завдання сформоване не під потреби, а під конкретного постачальника.
2. Чому це є дискримінацією та порушенням Закону
2.1. Порушення ст. 5 Закону — принцип недискримінації
Встановлення параметрів, які може виконати лише один виробник, обмежує конкуренцію та ринок.
2.2. Порушення ч. 4 ст. 22 Закону
Замовник не має права зазначати технічні параметри таким чином, щоб вони відтворювали інструкцію конкретного виробника.
АМКУ неодноразово визнавав подібні вимоги незаконними
(рішення № 8265-р/пк-пз, № 1350-р/пк-пз, № 1856-р/пк-пз та ін.).
2.3. Вимога копіювання технології прямо суперечить закону
За законом, замовник повинен визначати функціональні характеристики, а не технологічну формулу виробництва реагенту.
3. Як наслідок для замовника
Зменшення конкуренції → ризик значного завищення ціни.
Ознаки узгоджених дій на користь одного учасника.
4. Вимоги до замовника
На підставі ст. 5, ст. 22 і ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» вимагаю:
Переглянути технічні вимоги у позиціях 1–50 та 51–76.
Прибрати рецептурні, технологічні та виробничі вимоги, що повторюють інструкцію одного виробника.
Замінити їх на універсальні функціональні параметри, які допускають еквіваленти.
Прямо зазначити можливість подання аналогів та еквівалентів різних виробників.
Відповідь:
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу чи набуття у власність/закупівлі на ринку товару з відповідними характеристиками, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру та змусити замовника придбати той товар який наявний у Скаржника.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації в тому числі технічна специфікація розроблені з урахуванням потреби замовника, з та наявного обладнання (апарат, аналізатор), яке в свою чергу відкаліброване під дані реактиви.
Отже, на підставі вище викладеного, звертаємо Вашу увагу, що вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі. Якщо Учасник не має в наявності відповідного асортименту реактивів, то йому нічого не заважає закупити його на ринку та взяти відповідні документи від Виробника/представника, якщо звісно є бажання співпраці з іншими Виробниками. Вами не доведено та документально не підтверджено, як саме дані умови закупівлі Вас дискримінують.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, а саме: диктувати умови та порядок проведення процедури закупівлі, надавати характеристики (параметри) предмета закупівлі на товар який наявний у Вас. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дата відповіді:
15.12.2025 15:35
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних умов у тендерній документації Гарантійний лист!
Номер:
88ac3b0074f94296b22a9d14a2fc1306
Дата опублікування:
12.12.2025 15:55
Опис:
Щодо усунення дискримінаційних умов у тендерній документації**
Стосується вимоги Замовника Додатку 4 до тендерної документації, пункт 13 надати “ З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та строками придатності, учасник надає оригінал або копію гарантійного листа від виробника (представництва, філії виробника, якщо їх відповідно повноваження поширюються на територію України), чи іншого уповноваженого на це виробником (з документальним підтвердженням такого), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цього оголошення, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені цією документацією та пропозицією учасника. Гарантійний лист повинен включати дату та номер оголошення, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу, а також назву предмету закупівлі згідно оголошення та назву Замовника. Якщо гарантійний лист виданий представництвом чи філією виробника, то учасник повинен в складі пропозиції надати документальне підтвердження таких повноважень, наданих виробником товару.”
________________________________________
Шановний Замовнику!
Ознайомившись із тендерною документацією у межах процедури закупівлі, було встановлено наявність дискримінаційної вимоги, що суперечить принципам публічних закупівель, визначених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
У Додатку до тендерної документації Ви зазначили:
“ З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та строками придатності, учасник надає оригінал або копію гарантійного листа від виробника (представництва, філії виробника, якщо їх відповідно повноваження поширюються на територію України), чи іншого уповноваженого на це виробником (з документальним підтвердженням такого), яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі цього оголошення, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені цією документацією та пропозицією учасника. Гарантійний лист повинен включати дату та номер оголошення, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу, а також назву предмету закупівлі згідно оголошення та назву Замовника. Якщо гарантійний лист виданий представництвом чи філією виробника, то учасник повинен в складі пропозиції надати документальне підтвердження таких повноважень, наданих виробником товару.”
Дана вимога є незаконною для виконання більшістю учасників та необґрунтовано обмежує конкуренцію, з таких підстав:
________________________________________
1. Міжнародні виробники не видають гарантійних листів під окремі тендери
Більшість глобальних виробників реактивів, медичних виробів та лабораторної продукції (BioLegend, BD, Thermo Fisher, Bio-Rad, Sigma-Aldrich, Agilent, Invitrogen, HTI та ін.) не надають персональних гарантійних листів під окремі тендери окремих країн, оскільки:
• вони працюють виключно через глобальні та регіональні дистриб’юторські мережі;
• політика компаній забороняє оформлення документів на конкретного учасника закупівлі;
• документи виробника видаються лише офіційним імпортерам, а не кінцевим учасникам процедури.
Таким чином, зазначена вимога унеможливлює участь більшості постачальників, які працюють з офіційними каналами поставок.
________________________________________
2. Українські дистриб’ютори не завжди мають право отримати такі листи
Навіть офіційні імпортери або авторизовані дистриб’ютори часто не можуть отримати від виробника індивідуальний гарантійний лист, тому що:
• виробник видає лише загальний сертифікат дистриб’ютора, а не індивідуальні гарантійні листи;
• виробник не контролює подання пропозицій у конкретні закупівлі;
• у деяких торгових марок гарантійні листи взагалі не передбачені політикою компанії.
У такому випадку офіційний дистриб’ютор не зможе виконати цю вимогу — це автоматично обмежує конкуренцію.
________________________________________
**3. Практика АМКУ:
вимога надати гарантійний лист виробника — дискримінаційна**
Постійна та однозначна практика Антимонопольного комітету України свідчить, що вимога про надання гарантійного листа виробника є дискримінаційною.
АМКУ неодноразово зазначав, що:
• учасник може підтвердити можливість поставки будь-яким документом, який він вважає достатнім;
• Замовник не має права вимагати лише гарантійний лист виробника, бо це створює монопольні переваги для одного-двох постачальників;
• вимога порушує принципи недискримінації та пропорційності.
Типові рішення АМКУ (приклади формулювань):
“Вимога гарантійного листа виробника обмежує участь суб’єктів господарювання, які з об’єктивних причин не можуть отримати такий документ, та є дискримінаційною”.
“Замовник повинен передбачити можливість підтвердження поставки іншими документами, зокрема: декларацією учасника, гарантійним листом від учасника тощо”.
________________________________________
4. Вимога порушує Закон України “Про публічні закупівлі”
Порушено:
Статтю 5 — принципи недискримінації
Замовник створив переваги для обмеженого кола постачальників, які мають прямий доступ до виробника.
Статтю 22 — пропорційність та обґрунтованість вимог
Вимога не обґрунтована жодними специфічними характеристиками товару.
Статтю 23 — заборона дискримінаційних умов
Учасник не може бути обмежений у способах підтвердження можливості поставки.
________________________________________
ВИМАГАЄМО:
1. Вилучити з тендерної документації вимогу про подання “оригіналу гарантійного листа виробника або дилера”.
2. Замінити її на дозволені альтернативні форми підтвердження, наприклад:
• гарантійним листом віл учасника у довільній формі про можливість поставки;
• гарантійним листом про підтвердження наявності товару на складі;
або привести її у більш нейтральний вигляд котрий задовольняє вимоги Замовника
Учасник в тендерній пропозиції надає гарантійний лист, яким підтверджується можливість поставки товару згідно номенклатури, кількості, дозування, зі строками придатності та якості відповідно до умов тендерної документації, та в термін поставки, що визначені тендерною документацією (у разі відсутності гарантійного листа від виробника або заявника (представництва, філії виробника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України)). Даним листом Учасник гарантує, що він не буде постачати товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Гарантійний лист повинен містити посилання на повну назву Учасника, ідентифікатор закупівлі, країну походження товару та повинен адресуватися Замовнику. Вищевказаний документ вимагається Замовником з метою підтвердження гарантії поставки товару до кінця 2025 року та коректного відображення виробника, країни походження товару у специфікації згідно вимог чинного законодавства.
3. Привести вимоги тендерної документації у відповідність до рішень АМКУ та ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі”.
________________________________________
У разі відмови Замовника внести зміни
ми будемо змушені звернутись до:
• Антимонопольного комітету України;
• Державної аудиторської служби;
• Органів прокуратури
з відповідною скаргою про наявність ознак штучного обмеження конкуренції.
Претензія щодо дискримінаційної вимоги надати гарантійний лист виробника
Шановний Замовнику!
Я, як потенційний учасник зазначеної закупівлі, не маю можливості отримати гарантійний лист від виробника, оскільки виробник уже видав такий лист іншому суб’єкту господарювання, який також планує брати участь у Вашій закупівлі. Це ставить мене у нерівні умови та позбавляє права на участь у процедурі.
Наголошую, що участь у тендері бере не виробник і не дилер, а учасник, який подає пропозицію, укладатиме договір про закупівлю та несе всі подальші зобов’язання перед Замовником.
Таким чином, саме учасник, а не виробник, гарантує постачання товару у строки, обсягах та якості, визначених договором.
________________________________________
1. Вимога гарантійного листа виробника — незаконна та непропорційна
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про публічні закупівлі”, Замовник зобов’язаний забезпечити:
• недискримінацію учасників;
• максимальну економію;
• добросовісну конкуренцію.
Вимога надати гарантійний лист виробника прямо порушує ці принципи, оскільки:
▪ Виробник не є стороною тендеру та не несе жодних зобов’язань перед Замовником.
Отже, гарантія від виробника не має юридичної сили, адже:
• договір укладається з учасником,
• відповідальність несе учасник,
• штрафи сплачуватиме учасник,
• поставку здійснює учасник,
• а не виробник.
Тому вимога документу від третьої сторони — нікчемна за своєю природою.
Таким чином, ця вимога порушує частину 4 ст. 22 Закону, яка прямо забороняє Замовнику встановлювати умови, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників.
________________________________________
**2. Практика АМКУ:
Вимога гарантійного листа виробника = дискримінація**
АМКУ десятки разів приймав рішення, якими:
✔ визнавав незаконною вимогу про надання гарантійного листа виробника;
✔ зобов’язував Замовника вилучати таку вимогу;
✔ наголошував, що учасник має право підтвердити можливість поставки будь-яким іншим документом.
Типова позиція Колегії АМКУ:
“Гарантійний лист виробника не підтверджує можливість учасника виконати договірні зобов’язання, оскільки відповідальність за виконання договору несе учасник, а не виробник.”
“Вимога гарантійного листа виробника створює перевагу для суб’єктів, які мають прямі контакти з виробником, та обмежує конкуренцію.”
________________________________________
3. Вимога листа виробника — це пряме втручання у господарську діяльність
Фактично Замовник вимагає, щоб:
• учасник укладав попередні домовленості з виробником,
• отримував документи, які виробник не зобов’язаний видавати,
• залежав від доброї волі третіх осіб.
Це суперечить цивільному та господарському законодавству, адже:
• учасник не може примусити виробника видавати документ,
• виробник самостійно вирішує, кому і коли видавати гарантійні листи.
Замовник не має права нав'язувати учаснику обов’язки, які той фізично не може виконати.
________________________________________
Вимагаю:
1. Вилучити вимогу про обов’язковий гарантійний лист виробника або дилера.
2. Привести тендерну документацію у відповідність до ст. 5, 22 Закону та практики АМКУ.
Відповідь:
Стосовно дискримінації – переглянете відповідь на питання/звернення «Щодо дискримінаційного встановлення технічних характеристик під одного виробника (метод копіювання складу, рецептури та технології)».
Встановлення вимоги щодо надання гарантійних листів від виробників стосовно поставки необхідної кількості товару Учасниками закупівель розглядалися Адміністративною Колегією АМКУ (Рішення АМКУ №950-р/пк-ск від 18.06.2015р.), в якому Колегія АМКУ відмовила скаржнику у задоволенні скарги, мотивуючи своє рішення тим, що Скаржником не доведено та документально не підтверджено, яким чином вимога про надання гарантійного листа виробника (якщо учасник не є виробником) або офіційного представника виробника на території України щодо постачання товару в необхідній кількості, якості та в потрібні терміни порушує права та законні інтереси Скаржника та перешкоджає подати пропозицію конкурсних торгів.
Додатково наголошуємо та просимо звернути увагу, що згідно до Постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.08.2019 за судовою справою №826/10895/15 серед матеріалів справи визначено наступне:
«Враховуючи, що у тендерній документації встановлена вимога щодо видачі гарантійних листів саме виробником або філією/представництвом, яка не суперечить приписам Закону України «Про здійснення державних закупівель», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що така вимога є обов`язковою до виконання учасниками конкурсних торгів, а її недотримання надає замовнику право відхилити конкурсну пропозицію.
При цьому доводи скаржника про те, що вимоги конкурсної документації замовника про необхідність надання оригіналів гарантійних листів від виробника є дискримінаційними, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб серед інших. У даному ж випадку вказані вимоги конкурсної документації замовника поширювались не лише на позивача та/або конкретну групу суб`єктів господарювання, а на всіх потенційних учасників конкурсних торгів і були обов`язкові до виконання не кимось конкретно, а всіма суб`єктами господарювання, які бажають взяти участь у таких торгах.».
З повним текстом постанови можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83692175.
До того ж зауважуємо, що умовами тендерної документації передбачається надання гарантійного листа стосовно поставки необхідної кількості товару не обов’язково від виробника товару. Учасники мають змогу надавати такі листи в тому числі від представника виробника, що також підтверджує відсутність дискримінаційних вимог у тендерній документації.
Вимоги щодо надання гарантійного листа виробника або представника виробника встановлюються з метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та з необхідними термінами придатності, яких вимагає Замовник.
Беручи до уваги зазначене вище та спираючись на Постанову Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, можна дійти висновку:
1) вимога про надання гарантійного листа виробника (або представника виробника/дилера/дистриб’ютора якщо його відповідні повноваження поширюються на територію України) на своєчасне постачання товару у кількості, якості та з термінами придатності, яких вимагає Замовник - не є дискримінаційною та не створює дискримінаційних умов для учасників процедур закупівель;
2) порушення вимог законодавства – відсутні!
Дата відповіді:
15.12.2025 15:34
Відповідь надана
ВИМОГА ДО ЗАМОВНИКА щодо необхідності розподілу предмета закупівлі на окремі лоти
Номер:
89ce9815a7574bdf815a95df1dc4f546
Дата опублікування:
12.12.2025 15:43
Опис:
Шановний Замовнику!
Як учасник процедури закупівлі, уважно проаналізувавши зміст технічного завдання Додатку 2, повідомляю, що об’єднання в одну закупівлю декількох абсолютно різних видів продукції є таким, що штучно звужує конкуренцію, суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та усталеній практиці Антимонопольного комітету України.
У складі одного предмета закупівлі Ви поєднали:
-Реактиви для ручного методу досліджень
-Реактиви/набори, призначені для використання на автоматичних аналізаторах конкретної моделі
-Реактиви під інший тип або модель аналізатора (інший виробник, інша технологія)
Ці групи товарів не є взаємозамінними, взаємопов’язаними чи такими, що використовуються одночасно на одному обладнанні. Їх функціональне призначення, умови використання, технічні параметри та виробники — різні.
1. Різні технології та сфери застосування
Реактиви для ручного методу не є сумісними з реагентами для автоматичних аналізаторів.
Реагенти під один аналізатор не підходять до іншого аналізатора іншої моделі або виробника.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону — предмет закупівлі має визначатися за єдиною логікою однорідності предмета. В даному випадку однорідності немає.
2. Порушення принципу недискримінації (ст. 5 Закону)
Об’єднання різних категорій реагентів у один лот призводить до того, що:
постачальники ручних реагентів не можуть подати пропозицію, бо не мають реагентів під автоматичний аналізатор;
постачальники реагентів до певного аналізатора не можуть подати пропозицію, якщо не працюють з реактивами до інших моделей;
фактично лише 1–2 компанії, що мають ексклюзивні права, можуть подати пропозицію.
АМКУ неодноразово наголошував:
об’єднання різних товарів, що можуть постачатися незалежно один від одного, є порушенням конкуренції та має бути виправлено шляхом поділу на лоти.
(Рішення АМКУ № 11928-р/пк-пз, № 11104-р/пк-пз, № 8265-р/пк-пз та ін.)
3. Поділ на лоти — це не Ваше право в даному випадку, а обов’язок у випадку різних груп товарів
Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону — замовник повинен встановлювати лоти, якщо об’єкти закупівлі мають різні характеристики та для них існує різне коло потенційних учасників.
У Вашій закупівлі коло учасників для трьох груп товарів радикально різне, що прямо вимагає поділу на лоти.
4. Неподіл закупівлі порушує принцип ефективності (ст. 3 Закону)
Проблеми при об’єднанні:
Ви ризикуєте отримати лише одну пропозицію, а це не забезпечить конкурентності та економії бюджету.
В окремих лотах конкуренції буде більше, а отже, ціна нижча.
Ризик відміни закупівлі
АМКУ регулярно вказує замовникам, що поділ на лоти збільшує економію бюджетних коштів і забезпечує конкуренцію.
5. Вимога
На підставі наведеного, керуючись ст. 5, ст. 22, ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а також практикою АМКУ, вимагаю:
Розділити предмет закупівлі на окремі лоти, а саме:
Лот 1 — Реактиви для ручного методу
Лот 2 — Реагенти до аналізатора моделі №1
Лот 3 — Реагенти до аналізатора моделі №2
... тощо ...
Або інша логічна структура поділу, яка відображатиме різне призначення та несумісність продукції.
6. Просимо внести зміни до тендерної документації
Поділ закупівлі:
усуне дискримінацію,
дозволить більшій кількості учасників взяти участь,
знизить ціну завдяки конкуренції,
усуне оскарження до АМКУ та відміни закупівлі
Відповідь:
Порядок визначення предмету закупівлі під час проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (із урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами) (далі – Закон) регламентовано Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» (далі– Наказ), згідно до якого предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. При цьому Наказом визначено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може, а НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, Закон не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
На підставі викладеного вище, Замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно із врахуванням вимог Закону та Наказу, а не за погодженням з окремими учасниками процедури закупівлі, в тому числі стосовно асортименту який він може поставити/запропонувати.
Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дата відповіді:
15.12.2025 15:34