-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
поточний ремонт дорожнього покриття автомобільної дорого загального користування місцевого значення О090101 Богородчани-Ланчин на ділянці км 16+900-км 18+905 Івано-Франківська область
Призупинено
24 455 250.80
UAH з ПДВ
Період уточнення:
17.11.2025 14:56 - 22.11.2025 00:00
Відповідь надана
Технічні вимоги
Номер:
ae2e1fa83f3c484c886f46a9dbb2a449
Дата опублікування:
21.11.2025 14:58
Опис:
Добрий день! Просимо уточнити в п. 8 тип і марку щебеневого матеріалу, який використовується для виправлення профілю?
Відповідь:
Для виправлення профілю застосовується щебінь марки М800, фракції 10–20 мм. Зазначений матеріал відповідає вимогам діючих ДСТУ та передбачений для використання в даному виді робіт згідно з проєктними рішенням.
Дата відповіді:
24.11.2025 14:14
Відповідь надана
щодо атестата виробництва емульсії бітумної дорожньої
Номер:
3b67ba77430c47c89b1d66c878effb8d
Дата опублікування:
21.11.2025 14:11
Опис:
Дякуємо за надану відповідь. Проте наведені аргументи не усувають ключових зауважень, а вимога щодо обов’язкового надання атестата виробництва емульсії бітумної дорожньої залишається необґрунтованою, надмірною та такою, що обмежує конкуренцію, що суперечить ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Пояснюємо по суті:
1. Атестат виробництва не є нормативною вимогою і не підтверджує якості матеріалу
Якість бітумної емульсії визначається виключно відповідністю:
ДСТУ Б В.2.7-129:2013 – емульсія бітумна, відповідними протоколами випробувань та паспортами якості.
Атестат виробництва НЕ є документом, який підтверджує:
фізико-механічні властивості емульсії,
відповідність її фактичних параметрів ДСТУ,
стабільність партії матеріалу,
придатність матеріалу саме для даних робіт.
Фактично, атестат є лише підтвердженням формальної перевірки обладнання, а не властивостей кінцевого продукту.
АМКУ десятки разів вказував, що коли якість матеріалу підтверджується ДСТУ, вимога про додаткові документи, які не впливають на якість товару, — є дискримінаційною.
2. Вимога створює нерівні умови та звужує конкуренцію
У своїй відповіді Замовник зазначає, що учасник може постачати продукцію «будь-якого сертифікованого виробника».
Однак фактично:
виробників емульсії, які мають атестат виробництва, в Україні — дуже обмежена кількість,
учасники, які працюють з іншими добросовісними виробниками, автоматично позбавляються можливості подати пропозицію,
отже, створюється вузький, штучно обмежений ринок, що є прямим порушенням ст. 5 Закону (рівне ставлення та недискримінація).
АМКУ у подібних випадках неодноразово вказував, що вимога документів, які може забезпечити лише обмежене коло суб’єктів, — є дискримінаційною, навіть якщо формально вона “однакова для всіх”.
3. Атестат виробництва не потрібен, коли поставка здійснюється від сторонніх виробників
Типова практика дорожньої галузі — закупівля емульсії у виробників, які працюють за ДСТУ і мають паспорти та протоколи випробувань.
Учасник, який не є виробником емульсії, за визначенням:
не може отримати атестат виробництва,
не може впливати на наявність/відсутність атестата у свого постачальника,
не може штучно змусити виробника пройти таку процедуру.
Отже, вимога ставить таких учасників у нерівні умови — класична ознака дискримінації згідно зі сталою практикою АМКУ.
4. Надмірне адміністративне навантаження — суперечить принципу пропорційності
Замовник вимагає:
атестат виробництва,
договори оренди обладнання,
акти передачі,
листи-підтвердження постачальника.
Ці документи:
не передбачені законодавством як обов’язкові для учасника,
не впливають на якість матеріалу, оскільки якість визначається лабораторією,
створюють надмірні бар’єри входу,
порушують принцип пропорційності (ч. 1 ст. 5 Закону).
5. Якість матеріалу підтверджується лабораторією, а не атестатом виробництва
Практика показує, що навіть виробники з атестатом можуть давати нестабільні партії, і навпаки — виробники без атестата, але з належною технологією, стабільно забезпечують відповідність ДСТУ.
Якість гарантується:
протоколами лабораторних випробувань,
паспортами партії,
контролем приймання матеріалу підрядником і технаглядом.
Атестат виробництва не впливає на ці параметри і не замінює їх.
Висновок
Вимога про надання атестата виробництва емульсії:
не є нормативно обов’язковою,
не підтверджує якість матеріалу,
звужує конкуренцію,
створює нерівні умови для учасників,
не відповідає принципам ст. 5 Закону,
є надмірною та дискримінаційною за своєю суттю.
У зв’язку з цим просимо вилучити вимогу щодо атестата виробництва емульсії та привести документацію у відповідність до Закону України «Про публічні закупівлі».
За необхідності можемо надати практику АМКУ, яка прямо підтверджує дискримінаційний характер подібних вимог.
Відповідь:
Ми не погоджується з твердженням про нібито дискримінаційний характер вимоги щодо надання атестата виробництва бітумної емульсії та зазначає таке:
1. Атестат виробництва є інструментом підтвердження технологічної відповідності процесу виготовлення матеріалу Хоча ДСТУ Б В.2.7-129:2013 визначає вимоги до якості кінцевої продукції, атестат виробництва підтверджує відповідність технологічного процесу, обладнання та умов виготовлення встановленим нормам. Тобто він забезпечує гарантію стабільності виробництва та виключає ризик коливань якості між партіями. Це є превентивним заходом, який доповнює, а не замінює лабораторний контроль. Закон не забороняє замовнику встановлювати додаткові вимоги, якщо вони обґрунтовані специфікою предмета закупівлі та спрямовані на забезпечення належної якості виконання робіт (ч. 3 ст. 22 Закону).
2. Вимога є однаковою для всіх учасників і не обмежує конкуренцію Факт того, що атестат виробництва мають не всі виробники, не є доказом дискримінації, оскільки: жодному учаснику не заборонено працювати з виробниками, які мають атестат; ринок таких виробників не є монопольним чи обмеженим до одного суб’єкта; вимога висувається до продукції, а не до самого учасника (учасник може мати будь-який організаційний статус, а документацію надає виробник). АМКУ в ряді рішень зазначав, що вимога документів, які існують у відкритому доступі та можуть бути отримані необмеженим колом суб’єктів, не є дискримінаційною, навіть якщо фактична кількість таких суб’єктів невелика.
3. Вимога не створює нерівних умов для учасників, що не є виробниками Учасник, який не є виробником емульсії, може надавати документи виробника, з яким він співпрацює. Це загальноприйнята практика у закупівлях матеріалів. Крім того, атестат виробництва є документом виробника, а не учасника, тому вимога не ставить учасників у різні умови — усі перебувають у рівних умовах щодо вибору постачальника.
4. Вимога не є надмірною та виправдана підвищеними вимогами до безпеки дорожніх робіт. Емульсія бітумна використовується у шарах покриття, де порушення стабільності або невідповідність характеристик може призвести до передчасного руйнування дорожнього покриття. Замовник, здійснюючи закупівлю за бюджетні кошти, має забезпечити належну якість матеріалів, а тому обґрунтовано встановлює вимогу, що мінімізує ризики постачання нестабільної чи неякісної продукції. Принцип пропорційності (ст. 5 Закону) передбачає співвідношення між засобами та метою; у даному випадку мета — забезпечення стабільності та якості дорожніх робіт, що повністю виправдовує встановлені вимоги.
5. Атестат виробництва є частиною комплексного підтвердження якості, а не альтернативою лабораторним випробуванням Замовник не відмовляється від протоколів випробувань чи паспортів якості — вони залишаються обов’язковими.
Атестат же підтверджує, що: виробництво відповідає технологічним нормам, обладнання забезпечує стабільність характеристик, виробник має належні умови для виготовлення продукції відповідно до вимог ДСТУ. Таким чином, вимога про атестат не замінює, а доповнює стандартний пакет документів і спрямована на мінімізацію ризиків для Замовника.
Вимога щодо надання атестата виробництва бітумної емульсії: є законною та обґрунтованою, не порушує принципів рівного ставлення, оскільки стосується всіх учасників однаково, не є надмірною, а навпаки — відповідає специфіці робіт та забезпечує належну якість матеріалів, не обмежує конкуренцію штучно, оскільки не забороняє участь будь-якому постачальнику, який працює з виробником, що відповідає вимогам.
Дата відповіді:
24.11.2025 14:35
Відповідь надана
щодо сертифікатів
Номер:
f5ff8971419247d592506ca5310971b4
Дата опублікування:
21.11.2025 14:05
Опис:
Дякуємо за надану відповідь, проте змушені повторно звернути увагу на низку принципових аспектів, які свідчать про необґрунтованість та непропорційність встановленої вимоги щодо обов’язкового надання ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 та супровідних документів (рішень аудитора та сертифікатів внутрішнього аудитора).
1. ISO не є обов’язковою вимогою у сфері публічних закупівель
Жодна норма Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлює обов’язку учасників мати сертифікати ISO. Більше того:
ISO не входять до кваліфікаційних критеріїв за ст. 16 Закону,
не є обов’язковими документами для підтвердження відповідності учасника,
не є нормативно закріпленими вимогами до суб’єктів, які виконують аналогічні роботи.
Відповідно, їх обов’язкове встановлення — виходить за межі розумної необхідності та не відповідає принципу пропорційності.
2. Практика АМКУ: вимоги ISO часто визнаються дискримінаційними
Антимонопольний комітет у десятках рішень зазначає, що вимоги щодо обов’язкової наявності ISO:
можуть встановлюватися лише у виняткових випадках;
мають бути прямо обґрунтовані технічною необхідністю, а не загальними міркуваннями щодо “якості”;
не можуть вимагатися, якщо предмет закупівлі не передбачає обов’язкової сертифікації ISO.
АМКУ неодноразово зобов’язував замовників вилучити ISO 9001, 14001, 45001, якщо:
їх наявність не є нормативно визначеним обов’язком,
вони обмежують конкуренцію,
існують інші документи, якими учасник може підтвердити відповідність (наприклад, досвід, матеріально-технічну базу, персонал).
У нашому випадку саме така ситуація — ISO не є обов’язковими, але їх вимагають.
3. Вимога одночасно ISO + рішення про аудит + сертифікати внутрішнього аудитора є надмірною
Жоден нормативний акт не вимагає:
надання рішень аудитора,
внутрішніх сертифікатів аудиторів підприємства.
Ці документи не стосуються товару чи робіт, що закуповуються, і фактично:
дублюють інформацію, яка вже міститься у сертифікатах ISO (дата перевірки, орган сертифікації, термін дії),
створюють штучні бар’єри, адже їх не мають навіть більшість великих учасників ринку.
Такі умови АМКУ неодноразово визнавав дискримінаційними.
4. Критерій «встановлено для всіх» не дорівнює «недискримінаційно»
Навіть якщо вимога формально одна для всіх — вона може бути дискримінаційною, якщо:
є надмірною,
не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі,
виключає добросовісних учасників без технічної необхідності.
Це — чітка позиція АМКУ і судів.
5. Закон не дозволяє встановлювати будь-які довільні вимоги
Посилання замовника на ч. 3 ст. 22 є неповним, оскільки ця норма допускає додаткові вимоги лише за умови їх обґрунтованості.
А обґрунтування:
повинно бути конкретним та технічним, а не загальними фразами про якість,
має бути підтверджене нормативними документами або технічними умовами,
не повинно суперечити ст. 5 Закону (принцип недискримінації та пропорційності).
У відповіді замовника такі обґрунтування відсутні.
Відповідь:
Нами розглянуті подані зауваження щодо вимог про надання сертифікатів ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 та супровідних документів. З урахуванням викладених у зверненні норм ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 повідомляємо наступне: 1.Вимога супровідних документів (рішень аудитора, підтвердження наглядового аудиту) є обґрунтованою нормами національного стандарту Згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017: сертифікація систем управління здійснюється в рамках трирічного циклу; протягом цього циклу сертифікована організація зобов’язана проходити обов’язкові щорічні наглядові аудити; орган сертифікації зобов'язаний зупинити або скасувати сертифікат, якщо клієнт не пройшов наглядовий аудит або не допускає аудитора. Таким чином, чинність сертифікату ISO не може вважатися достовірною, якщо не підтверджено факт проходження наглядового аудиту відповідно до вимог стандарту. Отже: сам сертифікат ISO без підтвердження наглядового аудиту не гарантує, що система управління є діючою та відповідає вимогам стандартів. Саме тому вимога Замовника щодо надання рішень аудитора та підтвердження проходження наглядового аудиту є не просто правомірною, а — необхідною для перевірки чинності та дійсності сертифікації. 2. Надання підтвердження проходження аудитів є єдиним способом уникнути випадків “формальних” або прострочених ISO Практика ринку свідчить, що: існують підприємства з формально отриманими, але фактично непідтвердженими сертифікатами; є сертифікати, щодо яких пропущено наглядовий аудит, що згідно з ДСТУ веде до автоматичного призупинення або скасування сертифікації, існують випадки, коли в учасників наявні прострочені або недійсні сертифікати, але формально вони виглядають чинними. Сертифікат ISO без підтвердження аудиту не є доказом того, що система менеджменту діє на підприємстві. Надання супровідних документів, передбачених ДСТУ 17021-1 (рішень аудитора, звітів про наглядовий аудит) — єдиний механізм перевірки реального статусу сертифікації. 3. Вимога Замовника повністю відповідає принципу пропорційності (ч. 1 ст. 5 Закону). Пропорційність не означає мінімальність вимог, а означає їх відповідність поставленій меті. У нашому випадку метою є: забезпечення належної якості та безпечності робіт; підтвердження реального функціонування системи управління, а не формального отримання сертифікату; зниження ризиків зриву робіт, аварій, неякісного виконання або порушення вимог охорони праці. З урахуванням того, що ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 передбачає сувору процедуру наглядових аудитів, вимога Замовника надати відповідні підтвердження: є пропорційною; логічно випливає з технічної специфіки робіт; не виходить за межі повноважень Замовника. 4. Вимога не є дискримінаційною, оскільки базується на чинних національних стандартах Система сертифікації ISO в Україні здійснюється виключно органами, акредитованими відповідно до: Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»; ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017. Вимога щодо документального підтвердження аудитів: ґрунтується на вимогах обов’язкового для органів сертифікації національного стандарту, є однаковою для всіх учасників, може бути виконана будь-яким підприємством, що має дійсоку систему менеджменту. Наявність таких документів не є винятковою або обмеженою вимогою — їх зобов’язані мати всі сертифіковані організації, згідно з самим стандартом. 5.ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 підтверджує, що без наглядових аудитів сертифікат ISO втрачає чинність, оскільки: наглядовий аудит є обов’язковим щорічним елементом, орган сертифікації у разі його непроведення зобов’язаний призупинити сертифікацію, відсутність підтвердження нагляду прямо свідчить про недійсність сертифікату, Замовник має законне право вимагати документи, що підтверджують: реальне, а не формальне функціонування системи, чинність сертифікату на дату подання пропозиції. Висновок: З урахуванням положень ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017: сертифікат ISO без підтвердження проходження наглядового аудиту не гарантує його дійсності, вимога Замовника щодо підтверджуючих документів є повністю обґрунтованою, законною та пропорційною, вимога не обмежує конкуренцію, оскільки випливає з обов’язкових норм для всіх сертифікованих підприємств
Дата відповіді:
24.11.2025 15:42
Відповідь надана
дискримінація
Номер:
2f559b0403c94b198d1beafb079c500d
Дата опублікування:
21.11.2025 14:02
Опис:
Дякуємо за надану відповідь, однак вважаємо за необхідне ще раз звернути увагу на такі ключові моменти.
ДСТУ Б В.2.7-119:2011 залишається чинним на території України та повністю регламентує виробництво асфальтобетонних сумішей. Він офіційно діє та не містить будь-яких посилань на обов’язковість додаткової сертифікації за іншими стандартами.
ДСТУ 9290-5:2024 є новим добровільним стандартом, який:
не замінює чинний ДСТУ 2011 року,
не доповнює його вимоги,
не містить положень щодо обов’язковості запровадження саме виробниками асфальтобетону,
не встановлений нормативно як обов’язковий до застосування під час закупівель.
Вимога одночасної відповідності двом стандартам створює надлишкове регуляторне навантаження, оскільки змушує учасників проходити додаткову сертифікацію, яка не визначена законом як необхідна. Це:
необґрунтовано звужує коло потенційних учасників,
суперечить принципам добросовісної конкуренції,
порушує статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципи недискримінації та пропорційності.
Якість матеріалів може бути повністю підтверджена чинним ДСТУ Б В.2.7-119:2011, який регулює всі необхідні технічні показники. Додавання вимоги про сертифікацію за новим ДСТУ 9290-5:2024 не є технічно виправданим, оскільки цей стандарт не є обов’язковим та не встановлює критично нових параметрів, яких немає в чинному ДСТУ.
Виходячи з викладеного, просимо вилучити з документації вимогу щодо надання атестату/сертифіката відповідності за ДСТУ 9290-5:2024, оскільки вона не є нормативно обґрунтованою та створює дискримінаційні бар’єри для учасників, котрі законно працюють відповідно до чинного ДСТУ Б В.2.7-119:2011.
Відповідь:
Чинність стандартів ДСТУ Б В.2.7-119:2011 залишається обов’язковим стандартом і регламентує виробництво асфальтобетонних сумішей. ДСТУ 9290-5:2024 є стандартом, який надає додаткові рекомендації щодо організації виробництва асфальтобетону. Вимога щодо надання атестата/сертифіката відповідності за ДСТУ 9290-5:2024 залишена в документації з метою додаткового підтвердження якості матеріалів та технологічних процесів виробника. Право участі Вимога не обмежує права учасників, оскільки підтвердження якості матеріалів залишається можливим через відповідність чинному ДСТУ Б В.2.7-119:2011, а сертифікація за ДСТУ 9290-5:2024 є додатковою і не є підставою для дискваліфікації учасника, який законно працює відповідно до чинного стандарту.
Дата відповіді:
24.11.2025 15:58
Відповідь надана
Технічні вимоги
Номер:
f14bb1ccfed84ff6ada5b6b6087021c6
Дата опублікування:
21.11.2025 13:59
Опис:
Добрий день! Уточніть будь ласка, за якою ціною закладений в кошторисі асфальтогранулят?
Відповідь:
Вартість робіт врахована у складі комплексної позиції, тому окремо не визначена.
Дата відповіді:
24.11.2025 15:40
Відповідь надана
4. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:
Номер:
4013d96399e54ec9ac02e0e064503ddc
Дата опублікування:
20.11.2025 15:23
Опис:
Добрий день!
Додатком № 1 до Тендерної документації (зі змінами) визначено, що "Розрахунок ціни тендерної пропозиції та Договірної ціни повинен бути наданий учасником в електронному вигляді у форматі Excel / Pdf / Word...."
Що має на увазі Замовник під "Розрахунок ціни тендерної пропозиції ТА Договірної ціни"? Який перелік документів входить в розрахунок ціни тендерної пропозиції та який учасник повинен надати при подані своєї пропозиції?
Відповідь:
Надаємо відповідь на Ваше звернення. Під «розрахунком ціни тендерної пропозиції та договірної ціни» мається на увазі деталізований кошторисний розрахунок, на підставі якого сформована загальна ціна пропозиції. У складі пропозиції учасник повинен надати повний розрахунок вартості, який зазвичай включає: локальні кошториси/розрахунки вартості, відомості ресурсів або інші розрахункові таблиці, підсумковий розрахунок загальної ціни. Документи подаються у форматі Excel / PDF / Word. Цей розрахунок є підставою для формування договірної ціни та перевірки обґрунтованості запропонованої вартості.
Тендерна Пропозиція- це пропозиція щодо предмету закупівлі, яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Договірна ціна - це кошторис вартості дорожніх робіт узгоджених сторонами.Тендерна пропозиція повинна бути розрахована з використанням укрупнених показників вартості відповідно до додатку 29 Методики в розрізі складових які передбачені Додатком 2 ТД.
Дата відповіді:
21.11.2025 13:41
Відповідь надана
дискримінаційна вимога 3
Номер:
5dc2f21a3906456e82c22ce3d6532b6e
Дата опублікування:
20.11.2025 14:11
Опис:
Просимо визнати недійсною та вилучити з тендерної документації вимогу щодо обов’язкового надання скан-копій сертифікатів ISO 9001:2015, ISO 14001:2015 та ISO 45001:2018 разом із рішеннями про аудит або сертифікатами внутрішнього аудитора, з наступних підстав:
Вимога не є обов’язковою для підтвердження кваліфікації учасника згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» та Типовими критеріями оцінки. Кваліфікація учасника може бути підтверджена іншими документами (наприклад, досвідом виконання аналогічних робіт, технічними сертифікатами на продукцію, дозволами/ліцензіями).
Вимога є дискримінаційною та необґрунтованою:
Не всі учасники обов’язково мають сертифікати ISO; це створює нерівні умови участі.
Жодна інша закупівля подібного характеру не передбачає подібних вимог, що свідчить про надмірність і обмеження конкуренції.
Адміністративне та фінансове навантаження на учасників:
Необхідність надавати скан-копії рішень про аудит та сертифікати внутрішнього аудитора є зайвою, не впливає на якість виконання робіт і збільшує витрати учасників.
Висновок:
Збереження цієї вимоги обмежує конкуренцію, створює дискримінаційні умови та не відповідає принципам відкритості, пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»). Просимо вилучити цю вимогу з тендерної документації. Можемо направити Вам практику АМКУ щодо ваших дій!!!!
Відповідь:
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право включати до тендерної документації будь-які вимоги, пов’язані з предметом закупівлі, за умови їх обґрунтованості та необхідності. Сертифікати ISO 9001, ISO 14001 та ISO 45001 підтверджують: наявність у учасника системи управління якістю, дотримання екологічних стандартів, відповідність вимогам охорони праці та безпеки персоналу. Усі ці аспекти мають безпосередній зв’язок з предметом закупівлі, оскільки забезпечують стабільність процесів, належний контроль якості та безпечність виконання робіт/надання послуг.
Вимога є однаковою та недискримінаційною Встановлена вимога є однаковою для всіх потенційних учасників, а тому не може розцінюватися як дискримінаційна.
Антимонопольний комітет у низці рішень підтверджував, що вимоги щодо наявності систем управління якістю (ISO) можуть бути правомірно встановлені, якщо вони: стосуються предмета закупівлі, спрямовані на забезпечення належної якості та безпеки, є єдиними для всіх учасників.
Необхідність подання рішень про аудит та сертифікатів внутрішнього аудитора Подання зазначених документів дозволяє замовнику перевірити: актуальність сертифікатів; проходження учасником як зовнішнього, так і внутрішнього аудиту; ефективність функціонування системи управління. Ця інформація має безпосереднє значення для оцінки здатності учасника стабільно та якісно виконати договір.
Стосовно можливості підтвердження кваліфікації іншими документами Сертифікати ISO не замінюють кваліфікаційні критерії за ст. 16 Закону, а є додатковою вимогою, що пов’язана з предметом закупівлі та спрямована на мінімізацію ризиків для замовника. Закон не забороняє встановлювати додаткові вимоги, якщо вони об’єктивно обґрунтовані та забезпечують якість закупівлі.
Враховуючи викладене, а також необхідність гарантування якісного, безпечного і стабільного виконання робіт/послуг, встановлена вимога є обґрунтованою, пропорційною та такою, що відповідає ст. 5 та ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим замовник не вбачає підстав для внесення змін до тендерної документації, а вимога щодо надання сертифікатів ISO та супровідних документів залишається чинною.
Дата відповіді:
21.11.2025 13:59
Відповідь надана
Дискримінаційна вимога
Номер:
74a3511e067d41419a465866fe36db52
Дата опублікування:
20.11.2025 14:09
Опис:
Просимо повністю вилучити вимогу про надання атестату виробництва емульсії бітумної дорожньої з тендерної документації з таких підстав:
Атестат не підтверджує якість виконання робіт:
Якість матеріалів гарантована відповідністю ДСТУ Б.В.2.7-119:2011 (асфальтобетонні суміші) та ДСТУ Б.В.2.7-129:2013 (емульсія бітумна). Атестат не додає додаткових гарантій щодо властивостей матеріалів або результату робіт.
Обмеження конкуренції:
Вимога фактично дозволяє участь тільки тим, хто має власну або орендовану установку для виробництва емульсії. Це звужує коло потенційних учасників та суперечить принципу рівності та відкритості (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Надмірні адміністративні та фінансові бар’єри:
Вимога надавати оригінали або копії договорів оренди, актів приймання-передачі та листів від постачальників створює зайве навантаження на учасників і не впливає на якість продукції.
Дискримінаційний характер:
Збереження вимоги ставить у нерівні умови тих учасників, які працюють з ліцензованими виробниками або постачальниками емульсії, і може бути підставою для оскарження документації у контролюючих органах.
Висновок:
Достатньо залишити вимогу відповідності матеріалів ДСТУ та технічним умовам. Атестат виробництва є надмірною, дискримінаційною вимогою і не впливає на якість робіт. Просимо внести зміни та оприлюднити оновлену редакцію тендерної документації.
Відповідь:
Замовник залишає вимогу щодо подання атестата виробництва емульсії бітумної дорожньої без змін. Ми уважно ознайомилися з наведеними аргументами та розуміємо Вашу позицію щодо можливого впливу цієї вимоги на участь окремих учасників. Разом з тим Замовник змушений зазначити наступне. - Атестат виробництва не замінює вимоги ДСТУ, а доповнює їх контроль Атестат підтверджує, що виробництво емульсії здійснюється на технологічно відповідному обладнанні, яке пройшло перевірку на відповідність нормативам, та що виробник має налагоджену систему контролю якості. Це не дублює вимоги ДСТУ, а підтверджує стабільність та відтворюваність виробничого процесу, що є критично важливим для якості робіт. Вимога не спрямована на обмеження конкуренції Замовник не обмежує участь лише тими компаніями, які мають власні установки.
Учасники можуть подавати продукцію будь-якого сертифікованого виробника емульсії, що підтверджується атестатом. Таким чином, вимога не дискримінує учасників, які працюють із сторонніми постачальниками. Надані документи не створюють надмірного адміністративного навантаження Документи, що підтверджують можливість постачання сертифікованої емульсії, є типовими для закупівель дорожньої галузі й використовуються для запобігання постачанню матеріалів невідомого походження або без належного контролю якості. Вимога встановлена виключно з метою забезпечення якості матеріалів і довговічності покриття Практика використання бітумних емульсій різної якості показує, що відсутність контролю виробництва часто призводить до відхилень у властивостях матеріалу, що негативно впливає на результати робіт. Наявність атестата виробництва дозволяє мінімізувати ці ризики.
Дата відповіді:
21.11.2025 13:57
Відповідь надана
дискримінаційні вимоги
Номер:
91c03afc4e5b4521ae055bb87db5a359
Дата опублікування:
20.11.2025 14:01
Опис:
Просимо переглянути вимогу щодо надання атестату виробництва на асфальтобетонні суміші одночасно за ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024 та вилучити з документації ДСТУ 9290-5:2024. ДСТУ Б В.2.7-119:2011 залишається чинним та повністю покриває вимоги до виробництва асфальтобетону. ДСТУ 9290-5:2024 є новим стандартом, який не замінює, не доповнює та не скасовує вимоги ДСТУ 2011 року, а тому обов’язковість одночасної відповідності двом стандартам створює надмірні бар’єри для участі та звужує конкуренцію. З огляду на це просимо привести вимоги документації у відповідність до принципу недискримінації учасників.Звертаємо увагу, що чинний ДСТУ Б В.2.7-119:2011 повністю регламентує вимоги до асфальтобетонних сумішей та не містить обов’язку для виробника проходити додаткову сертифікацію за новим ДСТУ 9290-5:2024. Водночас зазначена вимога фактично звужує конкуренцію, що суперечить принципам закупівель, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь:
Ми уважно розглянули наведені аргументи та хочемо повідомити, що вимога щодо надання сертифіката відповідності новому ДСТУ 9290-5:2024 залишається в документації, оскільки вона спрямована на підтвердження належної якості продукції та актуальності технологічних процесів виробництва. Новий стандарт впроваджує додаткові показники та уточнення, які є важливими для забезпечення стабільних показників якості матеріалів, що використовуються під час виконання робіт.
Разом з тим запевняємо, що зазначена вимога не має на меті обмежити конкуренцію, а встановлена виключно для гарантування відповідності матеріалів сучасним технічним нормам та підвищення довговічності
Дата відповіді:
21.11.2025 13:54
Відповідь надана
Щодо технічного завдання
Номер:
d2236ffd7ea54300bc10796ecc2ab1e3
Дата опублікування:
20.11.2025 11:07
Опис:
Добрий день! Уточніть будь ласка вид асфальтобетонної суміші: крупнозерниста чи дрібнозерниста?
Відповідь:
У технічних вимогах (Додаток 2 ТД) зазначено: «Улаштування вирівнюючого шару дорожнього одягу із асфальтобетонної суміші тип Б, марка 2 на бітумі БНД 70/100». Повідомляємо, що асфальтобетонна суміш тип Б, марка 2, яка передбачена для виконання вирівнюючого шару, є дрібнозернистою. Відповідно до ДСТУ Б В.2.7-119:2011, суміші типу Б марки 2 мають максимальний розмір мінерального зерна до 15 мм, що класифікується як дрібнозерниста асфальтобетонна суміш.
Дата відповіді:
20.11.2025 14:09