-
Відкриті торги з особливостями
-
Мультилотова
-
КЕП
Тверде паливо в асортименті.
* Примітки: - уточнювальний код за ДК 021: 2015 (CPV) 09111400-4 Деревне паливо. * Застереження: - безпосередня інформація (відомості) про місцезнаходження, адреси та/або місце розташування об'єктів будівництва, інших об’єктів, відносно яких виконуються роботи та/або надаються послуги, або куди постачаються товари приховані в планах, оголошеннях, тендерних документаціях, протоколах, договорах, додатках до договорів, додаткових угодах та в інших документах, що оприлюднюються для вільного доступу, оскільки така інформація (відомості) є чутливою, та такою, що може загрожувати національній/громадській безпеці та порядку, може призвести до загрози життю та здоров'ю людей, або створити умови для диверсій чи терористичних актів, загрожує безпеці об’єктів критичної інфраструктури (підстава: п. 3(8) Прикінцевих та перехідних положень Закону, п. п. 4, 18, 27 Особливостей).
Торги не відбулися
5 791 824.00
UAH з ПДВ
Період уточнення:
01.10.2025 19:02 - 06.10.2025 00:00
Відповідь надана
1
Номер:
db2dc007c45f4941ac94daeb4099ee89
Дата опублікування:
05.10.2025 18:00
Опис:
2
Відповідь:
7...8
Дата відповіді:
06.10.2025 09:31
Відповідь надана
ля квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця Сторони встановили інший розмір штрафних санкцій (пені, штрафів, неустойки): 0 % (нуль відсотків). Поясніть чим обумовлена така диспропорційна відповідальність сторін?о
Номер:
a853aa549fa548dab4bbc00094568a22
Дата опублікування:
02.10.2025 21:05
Опис:
Прошу пояснити чим обумовлено встановлення нерівних умов відповідальності сторін для Постачальника та Покупця. Чому підприємство яке має намір поставити вам тверде паливо у період пидвищеного попиту та гострого дефіциту його на ринку повинно нести нерівну відповідальність. Напириклад 6.3. Постачальник зобов'язаний:
6.3.1. Здійснити поставку товару у строки, встановлені Договором;
6.3.6. Нести всі ризики та витрати, пов’язані з поставкою Товару, включаючи оплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів у відповідності до вимог чинного законодавства України;
6.3.8. Відповідати за всі недоліки Товару, які не могли бути виявлені Замовником під час прийняття Товару та усувати їх в порядку та на умовах даного Договору;
6.3.9. Сплачувати на користь Замовника штрафні санкції та відшкодовувати збитки у разі невиконання чи неналежного виконання умов договору.
7. Відповідальність сторін
7.1. Кожна сторона несе відповідальність за належне виконання винятково своєї частини зобов’язань за цим Договором.
7.2. У разі порушення строків поставки Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2% від вартості Товару з якого допущено прострочення за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
7.3. За невиконання або неналежне виконання зобов’язань щодо якості поставленого Товару Постачальник сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості неякісного Товару.
7.4. Штрафні санкції, зазначені в п.7.2. та п.7.3. даного Договору сплачуються Постачальником протягом 10 робочих днів після отримання відповідної вимоги Замовника.
7.5. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором.
7.6. Сторони погоджуються, що штрафні санкції стягуються за весь період прострочення, без обмеження такого строку стягнення.
7.7. Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню Замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України для квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця Сторони встановили інший розмір процентів річних: 0 % (нуль відсотків).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України для квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниця Сторони встановили інший розмір штрафних санкцій (пені, штрафів, неустойки): 0 % (нуль відсотків).
Відповідь:
Шановний учаснику!
Повідомляємо, що Ваше звернення було уважно розглянуто замовником.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
Замовник є бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету України, а отже, зобов'язаний забезпечити ефективне, раціональне та цільове використання державних коштів, а також гарантувати належне виконання договорів постачання в інтересах держави, особливо в умовах воєнного стану.
У проєкті договору, що є складовою тендерної документації, встановлено розмір річних для замовника 0% відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також 0% штрафних санкцій згідно зі ст. 549 ЦК України.
Зазначаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 549 ЦК України передбачено, що договором може бути визначений менший розмір пені.
Таким чином, встановлення таких умов не суперечить чинному законодавству.
Також, у проєкті договору про закупівлю, як і в більшості договорів, встановлюється відповідальність постачальника за порушення умов договору, зокрема, за неналежне або несвоєчасне виконання зобов’язань. Це відповідає практиці, що склалась у сфері договірних відносин.
Укладення договору про постачання товару, зокрема в умовах підвищеного попиту або дефіциту, не звільняє сторону зобов’язання (постачальника) від обов’язку належного виконання взятих на себе зобов’язань. Кожен учасник, подаючи тендерну пропозицію, самостійно оцінює свої можливості, ресурси, логістику, ризики та відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань.
Згідно зі ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність, якщо не доведе, що порушення сталося внаслідок непереборної сили (форс-мажору), а не через складність ринку чи дефіцит товару.
Таким чином, передбачена відповідальність постачальника є обґрунтованою, правомірною та такою, що забезпечує захист інтересів держави як замовника, а також відповідає законодавству у сфері публічних закупівель.
Дата відповіді:
03.10.2025 23:01
Відповідь надана
Дякую за вашу відповідь
Номер:
7f3a6e146df54ab099cb5f301749cf16
Дата опублікування:
02.10.2025 20:57
Опис:
Умовами проекту договору передбачено наступне: Розділ 5 Порядок здійснення оплати товару . пункт 5.1. Розрахунок за поставлений Товар здійснюється Замовником упродовж 30 робочих днів з моменту отримання Товару (за умови наявності бюджетного фінансування) на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі Товару, видаткових накладних за умов відсутності будь-яких зауважень до Товару з боку Замовника та на підставі наданого Постачальником рахунку на оплату.
Прошу пояснити чи є можливість здійснювати оплату авансом для того щоб виробник мав можливість завчасно закупити сировину для виготовлення такої кількості паливних гранул у короткий період.
Відповідь:
Шановний учаснику!
Повідомляємо, що Ваше звернення було уважно розглянуто замовником.
На жаль ні, і ось чому:
Перш за все зазначимо, що Замовник є бюджетною установою, на яку розповсюджуються загальні правила щодо можливості проведення попередньої оплати, які обумовлені ч. 1 ст. 49 БК України. Слід мати на увазі, що у цьому випадку Замовник не є розпорядниками бюджетних коштів. А відтак слід мати на увазі: розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про оплату товарів, робіт та послуг лише після їх фактичного отримання.
Разом з тим, ч. 2 ст. 49 БК України передбачає, що Казначейська служба здійснює перерахування коштів за дорученнями розпорядників бюджетних коштів лише за наявності:
- належного бюджетного зобов’язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання бюджету;
- затвердженого у встановленому порядку паспорта бюджетної програми;
- бюджетних асигнувань у розпорядника коштів.
Водночас із цього загального правила існують винятки, визначені законодавством. Зокрема, розпорядники й одержувачі бюджетних коштів мають право перераховувати кошти авансом, якщо це прямо передбачено нормативними актами Кабінету Міністрів України, ухваленими на виконання БК України та інших законів. На сьогодні такий порядок урегульовано постановою КМ України №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 № 1070.
Тривалість авансових платежів визначається насамперед видом видатків - чи це поточні, чи капітальні.
Відповідно до п. 1 постанови №1070 у договорах закупівлі може бути закладено умову про попередню оплату. Строки, протягом яких вона дозволяється:
- стосовно товарів, робіт і послуг за поточними видатками - не більше 3 місяців;
- стосовно товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами - не більше 12 місяців;
- періодичні видання - до 12 місяців;
- закупівлі за зовнішньоекономічними контрактами (на виконання міжнародних зобов’язань) - не більше 24 місяців;
- закупівлі для потреб оборони та національної безпеки - згідно з умовами договору;
- закупівлі для участі у виставкових заходах (міжнародних, національних, світових) - згідно з умовами договору.
Визначення строків, обсягів та кількості авансових платежів, а також можливості їх проведення у поточному чи наступному бюджетному періоді належить до компетенції головного розпорядника бюджетних коштів (п. 1 постанови №1070).
Такі умови закріплено у постанові КМ України №1070 від 4.12.2019 року.
Міністерство фінансів у листі від 10.03.2020 № 04320-07-2/7631 пояснило, що законодавчих вимог щодо обов’язкової розробки окремого Положення про попередню оплату немає. Водночас немає і заборони на його створення та затвердження.
Таким чином, головний розпорядник має право самостійно визначити документ, у якому буде зафіксовано:
- перелік товарів, робіт і послуг, за якими дозволено здійснювати попередню оплату, з урахуванням особливостей виконання програм;
- відсоткове співвідношення авансу (від 1 % до 100 %);
- тривалість авансового платежу;
- кількість платежів у межах визначеного строку;
- вимогу щодо постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг у тому ж бюджетному році або наступному.
У разі якщо головний розпорядник затвердив саме Положення про попередню оплату - це правомірне рішення. Щодо необхідності щорічного його оновлення, то за відсутності змін у порядку застосування авансу повторне затвердження не є обов’язковим, окрім випадків, коли це прямо передбачено самим документом чи супровідним розпорядчим актом.
Станом на цей момент головний розпорядник бюджетних коштів, у т.ч. МО України не дозволяє здійснювати авансові платежі при таких та аналогічних закупівлях без дозволу і погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів та/або МО України, у зв’язку із відсутністю окремого Положення про попередню оплату для таких закупівель. Тому неможливо здійснювати дану закупівлю коштом авансових платежів. А проведення таких закупівель із застосуванням авансових платежів буде вважатись порушенням бюджетного законодавства із настанням відповідних правових наслідків для Замовника.
Дата відповіді:
03.10.2025 23:37