-
Спрощена закупівля
-
Однолотова
-
КЕП
Капітальний ремонт і реставрація
Відновлення фасаду БЦ «Торонто-Київ», м. Київ, вул. В. Васильківська, 100. Зовнішні роботи
Торги відмінено
113 633 855.01
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 568 169.28 UAH
мін. крок: 0.5% або 568 169.28 UAH
Період уточнення:
21.08.2025 16:15 - 02.09.2025 00:00
Відповідь надана
Дискримінаційні вимоги тендерної документації
Номер:
0a3f0c0b5d464cdf83f8bc997ae909ff
Дата опублікування:
29.08.2025 13:37
Опис:
Шановний замовнику.
Ми як потенційний учасник оголошеної закупівлі, ознайомилися з умовами та вимогами тендерної документації. Під ознайомлення з умовами тендерної документації, звертаємо увагу на окремі вимоги, які мають ознаку не виправданого обмеження конкуренції та можуть свідчити про їх цілеспрямовану підготовку під одного конкретного учасника.
Зокрема йдеться про такі положення: завищенні штрафні санкції, надмірна відповідальність, забезпечення в нереалістичних розмірах, вимоги відшкодування упущеної вимоги.
Такі умови створюють перешкоди для участі широкого кола добросовісних учасників і можуть свідчити про створення переваги конкретному учаснику, що прямо суперечить вимогам ст.5 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ», основними принципами якої встановлено що закупівлі здійснюються за принципами недискримінації та рівного ставлення до всіх учасників, а саме:
В п.10.4. проекту договору, який має бути укладено з переможцем закупівлі вказана умова що є економічно необґрунтованою, юридично сумнівною та такою, суперечить принципам пропорційності та справедливості, визначеним Цивільним кодексом України.
10% за кожний день – це фактично 300% за місяць прострочення, що є непропорційним і каральним, а не компенсаційним механізмом.
Такий підхід порушує принципи розуміння обмеження відповідальності, передбачений статтями 549, 551 та 641 Цивільного кодексу України. Санкції повинні обраховуватись від вартості простроченого зобов’язання, а не від загальної вартості всього договору, особливо якщо мова іде про окремі етапи чи обсяги робіт. У разі виникнення затримок з незалежних від підрядника причин, застосування штрафу в такому обсязі буде юридично оскаржуваним.
Дана вимога є потенційно дискримінаційною, непропорційною та надмірна відповідальність може від лякати добросовісних учасників, які не готові нести необмежені фінансові ризики. У зв’язку з вищевикладеним просимо, внести зміни до відповідного пункту договору, замінивши формулювання на більш обґрунтоване та юридично збалансоване.
В п.10.7 проекту договору, зазначена норма містить правову невідповідність та дисбаланс відповідальності сторін. Штраф у 100% від вартості переданого зобов’язання є явно надмірним і не відповідає принципам співмірності, визначеним Цивільним кодексом України (ст.51, 614). Указане положення не враховує можливість субпідрядників та технічної потреби або у зв’язку з обставинами воєнного часу, коли оперативне реагування на зміни ресурсів є критично важливим.
Така вимога є потенційною дискримінацією, непомірне покарання, не враховує реальні наслідки порушення, не дає можливості адекватного виправлення.
У зв’язку з вищевикладеним, просимо, внести зміни до умов проекту договору, п.10.7. – яким передбачити пропорційний штраф в межах що не перевищує 30% за порушення, у разі доведеного факту збитків чи порушення якості виконання робіт.
З аналізу проекту договору, повідомляємо, що п.10.8, який передбачає « У разі випадку порушення Підрядником зобов’язань, передбачених п.8.20. цього Договору, Підрядник на вимогу Замовника відшкодовує Замовнику в повному обсязі всі збитки, в тому числі «упущену вигоду», завдані Замовнику з таких порушенням Підрядника своїх зобов’язань, викликає зауваження щодо необґрунтованого обсягу відповідальності, не чіткості формулювань та юридичних ризиків.
Поняття «упущена вигода» (ст. 22 ЦКУ) є оцінним, складно доказовим, і в судовій практиці часто визначається недоведеним, через відсутність прямих причинно-наслідкових зав’язків. Покладання на Підрядника обов’язку відшкодування повних збитків включно з упущеною вигодою без обмежень, незалежно від причин, є надмірним та економічно необґрунтованим. Крім того, така умова не відповідає принципу розумного співвідношення ризиків сторін.
Дана вимога оцінюється як потенційна дискримінація, «упущена вигода» - складна для обчислення і доведення, в тому створює надмірні юридичні ризики для участі.
Зазначаємо, що у проекти договору п.2.3 зазначено, що індексація вартості матеріалів допускається лише у разі перевищення їх вартості на понад 30%, що є невиправданим обмеженням прав учасників. Таке формулювання суперечить п.11 Постанова КМУ № 671, де зазначено, що зміна договірної ціни допускається з урахуванням офіційних індексів вартості ресурсів. Оприлюднених Мінінфраструктури, без встановлення будь-якого порогу, при будівельних роботах, які тривають більше 3 місяці.
Установлення жорсткого порогу в 30%, позбавляє учасника права на компенсацію фактичного зростання вартості ресурсів у межах чинного законодавства, що може спричинити неможливість якісного виконання робіт за визначеною ціною.
Просимо передбачити можливість індексації вартості будівельних ресурсів відповідно до п.11 Постанови КМУ № 671, вилучити обмеження у вигляді порогу 30%.
У зв’язку з виробничими процесами, просимо внести зміни до проекту договору в п.2.9 – збільшити строк надання рахунку-фактури з 1(одного) дня до 3(трьох) робочих днів з моменту виникнення підстав для її виставлення.
Така зміна дозволить забезпечити своєчасне та коректне формування первинної бухгалтерської документації відповідно вимог чинного законодавства. Також для формування рахунку, необхідно актуалізувати ціни на матеріали, що будуть використані при виконанні робіт за договором, постачальники можуть коригувати ціну, в залежності від актуального курсу валют.
Згідно п.7.9. проекту договору, що передбачає право замовника на власний розсуд в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору, повідомивши про це Підрядника за п’ять календарних днів до моменту його розірвання.
Просимо внести зміни в даний пункт договору, подовжити строк повідомлення про односторонню відмову замовника з 5 (п’яти) до 10 (десяти) робочих днів.
Така зміна дозволить забезпечити належну організацію згортання робіт, завершення облікових, виробничих та договірних зобов’язань без ризику зриву виконання окремих етапів договору
В тендерній документації передбачено обов’язок надання забезпечення договору у розмірі 2,5% від його вартості.
Просимо переглянути зазначене положення та:
Скасувати вимогу про забезпечення виконання договору, або Зменшити розмір забезпечення до 0,5% від вартості договору.
Забезпечення виконання договору є фінансовим навантаженням, яке особливо суттєво впливає на учасників, які вже надають банківську гарантію, як забезпечення участі. У державі триває воєнний стан, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та подовжений відповідними законами, багато суб’єктів господарювання працюють в умовах обмежених ресурсів, логістичних ускладнень, перебоїв у постачанні та підвищення ризиків, а замороження такої значної суми коштів, матиме негативний вплив на поточну діяльність будь якого підприємства.
Відповідно чинного законодавства (Цивільний кодекс України, ст. 551) передбачено право сторін самостійно визначати розмір неустойки. Водночас він має бути співмірним із наслідками порушення зобов’язання.
В п.10.1 проекту договору, встановлений розмір неустойки є надмірно високим і не відповідає принципу розумності та справедливості, зокрема в умовах непередбачуваних затримок, викликаних об’єктивними чинниками.
В державі діє воєнний стан, що суттєво впливає на строки постачання матеріалів, логістики, забезпечення персоналом.
Виходячи з вищевикладеного, просимо, викласти в такій редакції:
10.1. При порушенні строків виконання Робіт за цим Договором, Підрядник на вимогу Замовника сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,01% від суми невиконаних робіт, строки виконання яких порушено, за кожний календарний день порушення строку здачі об’єкта в експлуатацію, а за прострочення строку виконання Робіт понад 30(тридцять) календарних днів додатково стягує штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості Договору.
Вважаємо, що п.10.2 договору, сформульований некоректно та юридично неоднозначно, оскільки відсутнє визначення терміну «необґрунтоване уповільнення», що створює ризики довільного тлумачення та застосування санкцій без належного об’єктивного підтвердження.
Містить завищене фінансове навантаження у вигляді штрафу, який обраховується не від вартості робіт, фактично не виконаних в певний період, а від загальної суми договору – що суперечить принципу пропорційності та справедливості.
Не передбачає механізму фіксації порушення та не враховує можливість затримок з причин, не залежних від підрядника.
У зв’язку з цим просимо, переглянути формулювання відповідного пункту договору, надати чітке визнання «необґрунтоване призупинення/уповільнення» та зафіксувати прозорий механізм його підтвердження. Уточнити розмір санкцій прив’язавши його до вартості конкретного обсягу робіт, не виконаних у відповідний період, а не до повної вартості договору.
Передбачити право Підрядника обґрунтовано відкласти виконання робіт у випадку настання об’єктивних обставин, які підтверджуються офіційними документами.
В той же час, звертаємо увагу, що пунктом 10.10 проекту договору, максимальний розмір штрафу для замовника, обмежено сумою, що становить 100 гривень, що не є співмірним та несправедливим по відношенню до Підрядника, та пропонуємо зняти таке обмеження.
Крім того, зазначаємо, що в Додатку 1.2 до Тендерної документації (пакет кошторисної документації) невірно розраховані коефіцієнти та показники:
1. Не застосовано коефіцієнт до умов виконання робіт 1,2 при виконанні ремонтно-будівельних робіт на покрівлях і фасадах будинків, будівель і споруд, що експлуатуються згідно п.2 Додатку Б Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи.
2. До прийнятих норм на нове будівництво не застосовано коефіцієнт 1,15 згідно п.2.4 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи.
3. Необгрунтовано застосований коефіцієнт 0,5 при демонтажних роботах. Згідно п.2.6 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи повинен бути 0,7.
4. Не зрозуміло чому витрати керамогранітних плит складають 85%. Згідно розцінки витрати 106% але зважаючи на великі розміри плит (600х1200мм) можуть бути значно більшими. Після розробки проекту потрібно буде уточнювати фактичні витрати на підрізку.
Відповідь:
Вітаю. Дякуємо за Вашу активність та увагу до умов проведення закупівлі. Ваше звернення було розглянуто замовником у межах чинного законодавства. Прийнято до уваги, та взято до опрацювання.
Дата відповіді:
02.09.2025 11:36