• Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Фарби

Торги не відбулися

167 037.55 UAH без ПДВ
мін. крок: 0.5% або 835.19 UAH
Період уточнення: 13.06.2025 10:39 - 19.06.2025 00:00
Відповідь надана

Щодо умов договору

Номер: 99bc324369e942d484b7b43ac5fc5bb6
Дата опублікування: 18.06.2025 09:50
Опис: Добрий день! Шановний Замовник, триває військова агресія рф проти України. Крім активних бойових дій у ряді областей України, країна-агресорка здійснює регулярні масовані ракетні та інші обстріли всієї території нашої держави. Місце влучання чергової російської ракети чи снаряду є непередбачуваним, як і території активних бойових дій, що можуть такими стати після укладання договору. А отже, жодна із сторін не убезпечена від обставин, що може спричинити військова агресія рф проти України після підписання відповідного Договору та унеможливити виконання зобов'язань, що покладені на сторони. Водночас, занадто широке тлумачення та можливість застосування цієї обставини як форс-мажору, можуть створювати ризики для кожної із сторін. Задля уникнення наведеного пропонуємо врегулювати умову, що корелюється із законодавством України Пропонуємо додати нову правку: Сторони погоджуються, що військова агресія рф проти України та (або) її наслідки, а саме: ведення активних бойових дій за місцезнаходженням Сторін, на шляху слідування товару, сировини при інших обставинах: ракетні, артилерійські, інші обстріли; тощо вважається обставиною непереборної сили (форс-мажором) для цілей виконання цього Договору якщо вони: - не залежать від волі Сторін та безпосередньо впливають на можливість Сторони виконувати зобов'язання за договором; - настали після укладання цього Договору; - підтверджені відповідними доказами. Дякуємо!
Відповідь: Вважаємо недоцільним включенням до умов Договору правки про військову агресію рф, яка пропонується у запитанні. Пункти про форс-мажор, які зазначені в договорі, відповідають чинному законодавству та не потребують уточнення.
Дата відповіді: 20.06.2025 15:40
Відповідь надана

Щодо умов договору

Номер: 27e7ba7e37fd49dab1b298e6e658b2d3
Дата опублікування: 18.06.2025 09:48
Опис: У п.9.2 зазначено, що Сторони зобов’язуються дотримуватись вимог чинного законодавства про запобігання корупції та прийнятих Сторонами антикорупційних та комплаєнс політик, стандартів ведення бізнесу, в тому числі викладених в Антикорупційній програмі, Кодексі корпоративної етики та Комплаєнс-політиці АТ «НАЕК «Енергоатом», у зв’язку з виконанням цього Договору, зокрема не здійснювати дій (бездіяльності), що можуть трактуватися як корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення. Шановний замовник, Антикорупційна програма, Кодекс корпоративної етики та Комплаєнс-політиці АТ «НАЕК «Енергоатом» є внутрішніми документами (документом локальної дії) АТ «НАЕК «Енергоатом», що може розповсюджуватися виключно на співробітників АТ «НАЕК «Енергоатом». Просимо внести зміни до п.9.2: 9.2. Сторони зобов’язуються дотримуватись вимог чинного законодавства про запобігання корупції та прийнятих Сторонами антикорупційних та комплаєнс політик, стандартів ведення бізнесу, а також бути ознайомленим із Антикорупційною програмою, Кодексом корпоративної етики та Комплаєнс-політиці АТ «НАЕК «Енергоатом», у зв’язку з виконанням цього Договору, зокрема не здійснювати дій (бездіяльності), що можуть трактуватися як корупційні чи пов’язані з корупцією правопорушення.
Відповідь: Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про закупівлі» одним з принципів здійснення публічних закупівель є запобігання корупційним діям і зловживанням. Посилання на локальні нормативно-правові Товариства не суперечить чинному законодавству, а лише конкретизує його положення, за які може наставати кримінальна або адміністративна відповідальність, зокрема за порушення корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення.
Дата відповіді: 20.06.2025 15:39
Відповідь надана

Щодо умов договору

Номер: ee747a3b6af14ff291b367a233cca827
Дата опублікування: 18.06.2025 09:48
Опис: У п.8.6 зазначено, що Постачальник протягом семиденного строку з дня пред’явлення вимоги повинен сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% від суми операції, по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано, або відбулося зупинення реєстрації податкової накладної, та це призвело до втрати у Замовника права на нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) – ч. 4 ст. 231 ГК України. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Своєю чергою, оформлення, реєстрація ПН / РК є податковим обов’язком. Відповідно до п.36.1. ст.36. ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно п. 37.1. ст.37 підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином, до невиконання податкового обов’язку не може застосовуватися господарсько-правова відповідальність, виконання податкового обов’язку не є предметом регулювання в межах договірних правовідносин. Аналогічна правова позиція наведена у Поставові Верховного Суду 13 квітня 2018 року по справі № 902/380/17, якою Верховний Суд, залишаючи в силі рішення попередніх інстанцій визначив: «Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що зобов'язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки зерна майбутнього врожаю від 10.06.2015 № ВИН011К-Ф, а є за своєю правовою природою податковими зобов'язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС.» Просимо внести наступні зміни: 8.6. Постачальник протягом семиденного строку з дня пред’явлення вимоги повинен компенсувати Покупцю суму ПДВ, по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано, або відбулося зупинення реєстрації податкової накладної, та це призвело до втрати у Замовника права на нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідь: Порушення Постачальником порядку складання та реєстрації податкової накладної, а також здійснення інших дій або бездіяльності тягнуть за собою втрату покупцем права на податковий кредит і відповідно збитки для покупця. В Україні діє принцип свободи договору як одна з загальних засад цивільного законодавства (ст. 3, 627 ЦК України). Відповідно до ст. 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань. Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). ГК України та ЦК України встановлюють принцип обов’язковості виконання зобов’язань (договорів). Він полягає у тому, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 ГК України). Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), та є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Так договором встановлено обов’язок Постачальника, що є платником ПДВ, скласти належним чином електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у порядку та протягом строку, які визначені Податковим кодексом України, а також відповідальність за порушення цього господарського зобов’язання.
Дата відповіді: 20.06.2025 15:39
Відповідь надана

Щодо умов договору

Номер: 8f65168ca80a4ec8a614386200e7262a
Дата опублікування: 18.06.2025 09:48
Опис: У п.8.4 зазначено, що У разі порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Шановний Замовник, умови договору повинні базуватися на засадах рівності та справедливості його умов для сторін. Санкції, що передбачені для Постачальника у п.8.4 є надмірно великою, що може значно перевищувати розміри заподіяної шкоди Замовнику. Також Замовник не передбачає відповідальності для себе за прострочення оплати поставленого товару. Умови договору є такими, що звужує коло прав Постачальника та ставить його у нерівне правове положення із Замовником. Згідно зі ст.233 ГКУ у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до частини третьої ст. 551 ЦКУ розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У ч.2 ст.231 ГК України зазначено, що: - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Враховуючи вище викладене, просимо внести зміни: 8.4. У разі порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від суми Товарів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Відповідь: Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, розмір пені, що встановлений у п 8.4 Договору відповідає чинному законодавству. Також, Замовник не зобов’язаний зазначати у Договорі підстави та розмір штрафних санкцій у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару.
Дата відповіді: 20.06.2025 15:39