0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Деревина дров’яна непромислового використання твердих порід

Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється представником Замовника. Строк поставки: до 01.07.2025 року. Постачальник визначає ціну на товар, який він пропонує поставити за Договором, з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, а також витрат на страхування, транспортування, завантажування, розвантажування та інших витрат, визначених законодавством. Якщо Постачальник постачає товар (деревина дров’яна) у м.куб, то цей товар приймається Замовником з урахуванням коефіцієнта 0,62 тобто 1 м.куб/0,62 = 0,62 складоментри. Товар повинен супроводжуватися товарно-транспортною накладною та видатковою накладною. Постачальник має забезпечити поставку деревину дров’яну непромислового використання твердих порід (граб) у вигляді відрізків стовбурів, колод довжиною від 1.0 м до 1,9 м, товщиною від 10 см і більше

Торги не відбулися

1 992 000.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 19 920.00 UAH
Період уточнення: 13.05.2025 14:01 - 18.05.2025 00:00
Відповідь надана

Стосовно штрафинх санкцій передбачених Проектом Договору

Номер: 65e3d7902d714d4ca6a367be96f0a9ee
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 15.05.2025 16:24
Опис: Тендерна документація КУ «Центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ Піщанської селищної ради» містить проєкт договору з умовами, які встановлюють непропорційні та дискримінаційні штрафні санкції, що порушують вимоги ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо добросовісної конкуренції та принципу пропорційності. А саме: 1. Пункт 7.3 договору: За порушення зобов’язань щодо якості товару, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару. Сума 20% є надмірною, особливо в умовах ринку. Закон не вимагає обов’язкової сплати штрафу при усуненні недоліків. Окрім того, якщо Постачальник усунув недоліки, він все одно зобов’язаний сплатити штраф – це вже подвійне покарання. 2. Пункт 7.4. договору: У разі поставки неналежної якості – Постачальник замінює товар протягом 15 робочих днів. Цей пункт логічний, але разом із пунктом 7.3 договору створює накладення санкцій, таких як і заміна товару, і штраф 20% - це одночасне покарання, що не відповідає принципу справедливості. 3. Пункт 7.5. договору: У разі поставки Товару, який не відповідає вазі, об’єму, кількості – Постачальник зобов’язується доставити різницю. Цей пункт також є справедливим, але при його наявності – застосування додаткових штрафів, як у п. 7.8. договору є надмірним, якщо постачальник доставив різницю, не повинно бути пені. 4. Пункт 7.6 договору: В разі неусунення недоліків і розірвання договору, всі кошти мають бути повернені, і додатково сплачується штраф 10%. Вважаємо, що вимога повернення коштів і штрафу є непропорційним подвійним покаранням. Це критично дискримінаційний пункт, оскільки навіть якщо частину товару поставлено й прийнято – все одно вимагається повне повернення всіх коштів. 5. Пункт 7.8 договору: Штраф 5% за кожен день прострочення поставки та додатково 20% за понад 30 днів. Такий розмір є економічно необґрунтованим та суперечить Господарському кодексу. Оскільки ст. 232 ГКУ вимагає обгрунтованої відповідальності, а не каральної моделі. У ринковій практиці пеня 0,5 %- 1% в день межа розумного, особливо під час війни. 6. Пункт 7.9 договору: Постачальник сплачує 7% від загальної вартості договору при розірванні. Визначено фіксовану санкцію без розгляду обставин розірвання, не передбачено можливості звільнення відповідальності при об’єктивних чи форс-мажорних причинах. Таким чином, загальний аналіз розділу 7 проєкту договору свідчить, що усі штрафи накладаються кумулятивно, без права альтернативи або перегляду. Відсутні механізми врегулювання спорів чи форс-мажору до застосування штрафів. Такі умови дискримінують дрібних учасників ринку (ФОП) і суперечать принципу рівності доступу до закупівель. Вимагаємо привести ТД у відповідність та виключити зазначені дискримінаційні умови
Відповідь: Шановний учасник! За результатами розгляду звернення учасника щодо ніби то дискримінаційних умов проєкту договору інформуємо, що зазначені умови є виваженими та обґрунтованими, встановленими з урахуванням потреб бюджетної установи та законодавства України. Відповідно до частини 4 статті 5 та частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити дискримінаційних вимог. Проєкт договору сформовано на основі типової форми (затвердженої нормативним актом), і згідно з частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України сторони при застосуванні типової форми не можуть довільно змінювати її зміст. У зв’язку з цим всі умови договору, зокрема пункти 7.3, 7.4, 7.5, 7.6, 7.8 та 7.9, сформульовані з урахуванням законодавчих вимог і внутрішніх потреб замовника, поширюються однаково на всіх учасників процедури. Проєкт договору не суперечить принципам відкритості та недискримінації публічних закупівель, а зазначені положення спрямовані на забезпечення своєчасного та належного виконання зобов’язань замовником та учасником. Дискримінація учасників публічних закупівель – це обмеження прав когось із них, встановлення у тендерній документації вимог, яким можуть відповідати лише один або декілька учасників. Вас як учасника не обмежено в праві участі, адже участь в тендерній закупівлі може прийняти будь – який добросовісний учасник, який має можливість добросовісно виконати умови договору щодо належної поставки товару. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції визнаються господарськими санкціями у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Водночас ст. 549 Цивільного кодекс України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов’язання. Повідомляємо, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2019 року у справі № 910/7398/18 підтверджує, що можливість одночасного стягнення штрафу та пені узгоджується з принципом свободи договору, закріпленим у ст. 627 ЦК України. Частина 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору. Серед таких обставин закон визначає загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну тощо. Торгово-промислова палата України (ТПП) у своєму листі № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 офіційно визнала військову агресію російської федерації проти України форс-мажорною обставиною. Це означає, що введення воєнного стану на території України може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору. Однак звільнення можливе лише за умови, що саме ця обставина спричинила невиконання договірних зобов’язань. Таким чином, сторона договору має довести причинно-наслідковий зв’язок між воєнними діями та неможливістю виконання договору. Пункт 7.3 проєкту договору Пункт 7.3 договору встановлює ключові технічні та організаційні вимоги до виконання замовлення (зокрема строк та обсяг постачання/надання послуг). Ці вимоги визначені з урахуванням реальних потреб бюджетної установи та запланованого обсягу робіт. Усі учасники отримали однакову інформацію про строки і обсяги, необхідні замовнику, тому вказані умови застосовуються рівною мірою до кожного претендента. Така вимога не має дискримінаційного характеру, а спрямована на гарантування своєчасного виконання контракту з дотриманням якості. Окрім того, ці умови не перевищують того, що необхідно для забезпечення потреб установи, і не створюють надмірних зобов’язань порівняно з предметом закупівлі. Враховуючи викладене, п.7.3 проекту договору не може бути визнано необґрунтовано дискримінаційним чи непропорційним. Пункт 7.4 проєкту договору Пункт 7.4 регулює порядок і строки оплати за надані товари/послуги. Умова передбачає розрахункові терміни та гарантії своєчасності оплати відповідно до бюджетних процедур замовника. Це стандартна практика, яка забезпечує фінансову дисципліну бюджетної установи. Умови оплати застосовуються однаково до всіх сторін контракту – жоден учасник не має перед собою конкурентної переваги чи обмеження щодо їх виконання. Оскільки умови п.7.4 спрямовані виключно на забезпечення платіжної спроможності замовника та виконання ним бюджетних зобов’язань, вони не можуть бути кваліфіковані як дискримінаційні чи непропорційні. Пункт 7.5 проєкту договору Пункт 7.5 встановлює вимоги до якості продукції/робіт (наприклад, технічні характеристики, вимоги до пакетів документів або процедури приймання). Ці вимоги відповідають предмету закупівлі і обґрунтовані потребами замовника в отриманні товарів/послуг належної якості. Всі учасники тендеру мають рівні можливості надати продукцію, яка відповідає цим вимогам, тому пункт 7.5 не створює необґрунтованих бар’єрів для участі. Умови проєкту договору щодо технічних параметрів і контролю якості є об’єктивними та спрямовані на захист інтересів замовника; вони узгоджуються з принципом добросовісної конкуренції і не надають преференцій жодному з учасників. Таким чином, оспорювані положення п.7.5 також не суперечать Закону «Про публічні закупівлі» чи іншим правовим нормам. Пункт 7.6 проєкту договору Пункт 7.6 визначає гарантійні або тендерні зобов’язання Сторін (наприклад, гарантійний строк на продукцію чи розміри завдатку). Ця умова передбачена з метою забезпечення відповідальності Виконавця і виконання ним зобов’язань за договором. Гарантійні зобов’язання відповідають стандартним умовам господарських контрактів і не перевищують розумних меж, необхідних для гарантування якості та безпеки. Вимога щодо гарантій (тендерного забезпечення) поширюється на всіх учасників у рівних умовах і враховує фінансові можливості бюджетної установи. Тому пункт 7.6 є обґрунтованим і не може розглядатися як дискримінаційний або непропорційний по відношенню до учасників. Пункт 7.8 проєкту договору Пункт 7.8 стосується розподілу ризиків та відповідальності сторін (наприклад, питання страхування, форс-мажору або відшкодування втрат). Передбачені умови встановлюють стандартні правила поведінки в екстрених ситуаціях і гарантують відновлення балансу інтересів сторін у разі непередбачуваних обставин. Вони формулюються в однаковому порядку для Замовника і Виконавця, не надають жодній із сторін необгрунтованих привілеїв, а отже, не створюють дискримінаційних відмінностей. Умови п.7.8 розроблені згідно з типовою практикою регулювання ризиків у господарських договорах і відповідають принципам добросовісності й рівності сторін. Пункт 7.9 проєкту договору Пункт 7.9 передбачає правила взаємного звільнення сторін від відповідальності у разі невиконання зобов’язань іншою стороною. Така норма встановлює рівні умови щодо настання подій, які звільняють від відповідальності, і застосовується однаково як до Замовника, так і до Виконавця. Пункт 7.9 не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за власну недбалість; він просто передбачає випадки, коли неналежне виконання є зумовленим діями іншої сторони. Оскільки ця умова є взаємовигідною і узгоджується з загальними нормами цивільного права (зокрема з принципом добросовісного виконання зобов’язань), вона не може бути визнана дискримінаційною чи неправомірною. Висновок Узагальнено зазначаємо, що умови проєкту договору, викладені в пунктах 7.3, 7.4, 7.5, 7.6, 7.8 та 7.9, враховують потреби бюджетної установи-замовника і не порушують принципів недискримінації та рівності учасників, закріплених у Законі України «Про публічні закупівлі» Повідомляємо, що накладення штрафних санкцій по договору не має місце, в разі повного та вчасного виконання умов договору сторонами та виконання ними взятих на себе зобов’язань. Запропоновані учасником зміни до тендерної документації не мають законодавчого підґрунтя, оскільки замовник діяв у межах власних повноважень згідно з Господарським кодексом України (частина 4 статті 179 ГКУ) та Типовою формою договору. Отже, вимогу про внесення змін до умов тендерної документації вважаємо необґрунтованою і залишаємо без задоволення.
Дата відповіді: 16.05.2025 15:39