0 800 330 331
Увійти /
  • Відкриті торги з особливостями
  • Однолотова
  • КЕП

Крісла офісні (код 39110000-6 національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»)

Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції: документи тендерної пропозиції, які складаються безпосередньо Учасником процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації, повинні бути викладені українською мовою. Більш детально у тендерній документації. Строк поставки товару: не більше 40 (сорока) календарних днів з моменту укладення договору. Більш детально у додатку 1 до тендерної документації.

Завершена

249 500.00 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 1 247.50 UAH
Період уточнення: 09.05.2025 09:31 - 16.05.2025 00:00
Відповідь надана

Проект договору п. 11.7.

Номер: b4a4513d160c414db89ca34e6752973c
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 12.05.2025 15:46
Опис: Шановний Замовник! Просимо Вас внести зміни в пункт 11.7. проекту Договору шляхом його викладення в наступній редакції: «Будь-які повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим Договором здійснюються Сторонами у письмовій формі та направляються за адресами, вказаними у Договорі, рекомендованими поштовими відправленнями або кур’єрською доставкою. Покупець вважається таким, що повідомив Постачальника за цим Договором з моменту отримання Постачальником відповідного повідомлення, запиту, вимоги або будь-якої іншої кореспонденції Покупця або закінчення семиденного строку з моменту направлення Постачальнику рекомендованого поштового відправлення. Належним підтвердженням надіслання документації іншій Стороні за цим Договором є накладна із зазначенням відправника та одержувача та квитанція про оплату. Також кореспонденція за цим Договором може бути вручена безпосередньо Постачальнику (його представнику) під його підпис про отримання. Сторони зобов’язуються до виконання умов цього Договору повідомляти одна одну про зміну реквізитів Сторін, вказаних у цьому Договорі, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту настання таких змін». Звертаємо Вашу увагу на той факт, що чинним законодавством України та судовою практикою взагалі не передбачено, що просто факт передачі повідомлення, запиту, вимоги або будь-якої іншої кореспонденції до оператору поштового зв’язку може вважатися належним повідомленням іншої Сторони. Також не можна вважати документ про оплату послуг поштового зв’язку доказом того, що документ був відправлений саме Постачальнику та саме на адресу Постачальника, бо платіжний документ не містить інформацію про відправника та отримувача та адреси. Станом на зараз існує стала практика Верховного суду України, яка говорить про те, що лише листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини» можуть вважатися належно врученими. Звісно ж – за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Вищезазначене знаходить своє відображення в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/74/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 461/10610/13-ц. постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 906/142/18. Таким чином, запропоновані зміни в пункт 11.7. проекту Договору є збалансованими та справедливим + спряють дотриманню балансу прав та обов’язків між Сторонами, а отже обов’зково мають бути відображені в пункті 11.7. Договору. Пункт 11.7. в редакції Покупця є дискримінаційним по відношенню до Постачальника, бо фактично позбавляє Постачальника можливості на ознайомлення з надісланими документами та можливістю надання мотивованої відповіді на таке повідомлення та таким, що порушує чинне законодавство України, а тому пункт 11.7. проекту Договору має бути беззаперечно змінений.
Відповідь: Добрий день! Національним антикорупційним бюро України (далі – Національне бюро) розглянуто звернення за роз’ясненням щодо тендерної документації за предметом закупівлі Крісла офісні (код 39110000-6 національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник») та за результатами розгляду повідомляємо про таке. Всебічно дослідивши обґрунтування позиції особи, що звернулася щодо внесення змін до пункту 11.7 проєкту договору вважаємо за необхідне звернути увагу на таке. Позиція-припущення особи, що звернулася, стосовно нібито фактичного позбавлення Постачальника можливості на ознайомлення з надісланими документами та можливості надання мотивованої відповіді на таке повідомлення є відверто суб’єктивною і такою, що не відповідає дійсності, оскільки саме Постачальник на власний розсуд і бажання отримує чи не отримує кореспонденцію як таку. При цьому, що в багатьох випадках неотримання кореспонденції, зокрема суб’єктами господарювання, відверто носить характер зловживань, коли контрагент умисно не бажає отримувати кореспонденцію, також непоодинокими є прояви недбалості і т.п. В даному випадку правовою природою правовідносин є саме договірні (а не процесуальні) правовідносини, відтак прерогативним у застосуванні має бути законодавство, що регулює питання зобов’язань і, зокрема, договорів як таких. При цьому, законом (насамперед ЦК України) визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Убачається, що в силу вимог законодавства у сфері публічних закупівель проєкт договору як такий в принципі являє собою сукупність істотних умов. У свою чергу, п. 11.7 проєкту договору у відповідній частині є умовою, поява якої зумовлена реаліями та негативною практикою (що загалом також системно підтверджується, на жаль, й національною судовою практикою, коли зацікавлені особи об’єктивно не можуть пояснити і довести істинні причини неотримання ними кореспонденції на офіційно вказані ними ж адреси та надати докази поважності причин такої поведінки), і має на меті забезпечити баланс, адже покликана не допустити поширену практику зловживання в частині ігнорування листування і неотримання контрагентами кореспонденції, яка вочевидь в окремих випадках може нести й відомості несприятливого характеру для того чи іншого суб’єкта, що порушив договірні зобов’язання. Стимулюючий характер вищевказаного пункту проєкту договору також є одним з інструментів-запобіжників з точки зору забезпечення дотримання усіма контрагентами відповідних прав та інтересів держави в Національному бюро і недопущення ігнорування листування з органом державної влади та зловживань з боку контрагентів під час перебігу договірних відносин як таких. Вважаємо за необхідне підкреслити той факт, що звернення не містить зазначення конкретної норми законодавства, яка, на думку особи, що звернулася, порушується наявною редакцією п. 11.7 проєкту договору. Підсумовуючи вищенаведене, позиція особи, що звернулася є суб’єктивною і такою, що не підтверджена звернення та внесення відповідних змін до проєкту договору – відсутні. Дякуємо за звернення.
Дата відповіді: 14.05.2025 17:58
Відповідь надана

Проект договору п. 8.7.

Номер: 8717b1ad779d4261895048b11fab58eb
Пов'язаний елемент: Закупівля
Дата опублікування: 12.05.2025 15:45
Опис: Шановний Замовник! Просимо Вас виключити пункт 8.7. з проекту Договору, оскільки відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином неустойка є видом виключно забезпечення виконання зобов’язання, а не каральною санкцією. Неустойка є вилючно правовим наслідком порушення зобов’язання (мірою цивільно-правової відповідальності). Законодавець пов’язує її стягнення саме з порушенням зобов’язання. Також, штраф у розмірі 30% є занадто завищеним. Таким чином положення пункту 8.7. проекту Договору порушують не лише чинне законодавство України, а й звичаї ділового обороту, а отже має бути беззаперечно виключений з проекту Договору або відповідальність має бути зменшено до 10%.
Відповідь: Добрий день! Національним антикорупційним бюро України (далі – Національне бюро) розглянуто звернення за роз’ясненням щодо тендерної документації за предметом закупівлі Крісла офісні (код 39110000-6 національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник») та за результатами розгляду повідомляємо про таке. Всебічно дослідивши обґрунтування позиції особи, що звернулася щодо внесення змін до пункту 8.7 проєкту договору вважаємо за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до чинного законодавства умові відповідальності, як такі, є істотними умовами будь-якого договору. Вищезгаданий пункт проєкту договору передбачає відповідальність за інші, ніж вказані у п.п. 8.4-8.6 порушення договірних зобов’язань, а саме, мова йде про факт (умовне припущення для даної відповіді на звернення) повного невиконання Постачальником зобов’язань, визначених у цьому Договорі (невиконання Договору взагалі, також коли Постачальник не приступив до виконання зобов’язань протягом передбачених Договором строків (термінів), відмову від Договору тощо, тобто, коли Покупець за результатом бездіяльності/неналежних дій Постачальника зовсім не отримав передбаченого предметом Договору). Отже в даному випадку мова не йде про обставини і випадки часткового виконання/невиконання зобов’язань, їх своєчасності/несвоєчасності. Тобто, пунктом 8.7 договору урегульовується обставина, коли за відповідних дій/бездіяльності Постачальника Покупець потрапляє в умови неефективного витрачання усіх наявних ресурсів (наприклад, від спливу часу і незадоволення нагальних потреб органу державної влади, що зумовлює зайве витрачання службового часу і ресурсів та повторне проведення процедури закупівлі, перерозподілу бюджетних коштів тощо, до ймовірної втрати в певному сенсі частково економічної вигоди у зв’язку із зміною цін в бік підвищення, що призведе до додаткових витрат коштів державного бюджету). Але при цьому вочевидь Постачальник не несе жодної відповідальності за такі свої дії, що фактично шкодять належному забезпеченню діяльності органу державної влади, що, зокрема не відповідає закріпленим законодавством принципам справедливості та добросовісності, принципам здійснення прав. У свою чергу, законом (насамперед ЦК України) встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений законодавством (зокрема ГК України), не є вичерпним, - сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції. Згідно із законодавством України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Окрім того, розглядаючи обставину звичаїв ділового обороту вважаємо за можливе повідомити, що досвід застосування Національного бюро в договірних відносинах з контрагентами умов п. 8.7 договору, як оперативно-господарської санкції (за своєю правовою природою) є стандартною практикою, яка є доказово ефективною в контексті відносин та засад, що регулюються Бюджетним кодексом України. В даному випадку відповідний акт законодавства, що встановлював би відповідальність за повне, стовідсоткове невиконання зобов’язань, що передбачено в гіпотезі п. 8.7 договору – відсутній, відтак передбачений штраф є правомірно встановленою неустойкою, яка має безумовно не тільки запобігти порушенню прав та майнових інтересів держави в особі Національного антикорупційного бюро України, а й забезпечити максимальне їх відновлення у разі порушення та недопущення подібного у майбутньому. Підсумовуючи вищенаведене, позиція особи, що звернулася є суб’єктивною і такою, що не тільки підтверджена нормами законодавства, а й спростована ними, відтак законні підстави для задоволення звернення та внесення відповідних змін до проєкту договору – відсутні. Дякуємо за звернення.
Дата відповіді: 14.05.2025 17:58