-
Відкриті торги з особливостями
-
Мультилотова
-
КЕП
ДК 021:2015: 44420000-0 Будівельні товари, 44423710-1 Каналізаційні люки (люки)
Закупівля здійснюється за рахунок власних коштів ПрАТ «АК «Київводоканал». Категорія: Юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ. Питома вага цінового критерію – 100 відсотків. Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції: українська.
Торги не відбулися
16 230 384.54
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.2% або 31 388.41 UAH
мін. крок: 0.2% або 31 388.41 UAH
Період уточнення:
14.04.2025 14:40 - 25.04.2025 00:00
Відповідь надана
Повторно - усунення дискримінаційних вимог
Номер:
9bf98421af5c431492760411869368e6
Дата опублікування:
24.04.2025 22:59
Опис:
Щодо надання сертифікату відповідності та протоколу (-ів) випробувань, на підставі якого (-их) виданий даний сертифікат (документи повинні бути видані відповідним органом із сертифікації, акредитованим Національним Агентством Акредитації України) ви надали відповідь, що зазначена вимога є необхідною для підтвердження якості запропонованої продукції та відповідності ДСТУ Б В.2.5-26 (ГОСТ 3634) EN 124.
Проте у всіх інших закупівлях, які проводить ваше підприємство зазначено що учасник надає у складі тендерної пропозиції супроводжувальні документи на товар та/або на декілька найменувань товару та/або на групу товарів та/або на частину групи товарів: документи про якість/відповідність товару (сертифікат відповідності та/або сертифікат/паспорт якості та/або декларація про відповідність) встановлені діючим законодавством.
Будь-який з зазначених документів підтверджує якість запропонованої продукції та відповідність ДСТУ Б В.2.5-26 (ГОСТ 3634) EN 124.
Навіщо саме на люки (продукція яка використовується у зовнішньому середовищі) ви вимагаєте сертифікат та протокол, а на інші товари (в тому числі на продукцію яка використовується у приміщеннях, має безпосередній контакт з людьми) надаєте можливість надання одного документу на вибір учасника?
Вважаємо за потрібне внести зміни до документації та викласти дану вимогу у відповідності до інших закупівель.
Відповідь:
Шановний Учаснику! В зв'язку з тим, що каналізаційні люки - важливий елемент міської інфраструктури, встановлюються на проїжджих частинах, магістральних дорогах, в зонах зелених насаджень, пішохідних зонах і інших громадських місцях для забезпечення доступу до каналізації та дренажу. Основні функції яких: 1) доступ до каналізації: одна з основних функцій — забезпечити доступ для обслуговування, обстеження, ремонту та очищення. Він дозволяє спеціалістам звернутися до системи безпосередньо з поверхні землі, що спрощує проведення необхідних робіт; 2) Злив дощової води: мають отвори або решітки, через які дощова вода потрапляє до водостоку, та забезпечується її стікання, запобігаючи утворенню калюж та затопленням. 3) Безпека на дорозі: слугують індикаторами присутності підземних інженерних комунікацій, інформуючи водіїв та пішоходів про потенційну небезпеку. Водії повинні бути уважними та обережними, щоб уникнути пошкоджень автомобілів та травмувань; 4) Вентиляція та відведення газів: у стоці утворюються різні гази, такі як метан або сірководень, які шкідливі та небезпечні для здоров’я. Отвори забезпечують провітрювання, дозволяючи газам виходити з внутрішньої частини — це запобігає їх накопиченню і можливим вибухам. При цьому каналізаційні люки мають витримувати певне навантаження, що підтверджується сертифікатом відповідності та протоколом випробування згідно ДСТУ Б В.2.5-26 (ГОСТ 3634) EN 124.
Виходячи з зазначеного, встановлення даних вимог в тендерній документації є вкрай важливим, так як саме Замовник несе відповідальність за закупівлю якісного товару, який не становитиме загрозу для життя та здоров’я мешканців м. Києва. Також, ще раз наголошуємо, що дані вимоги на закупівлю люків встановлюються Замовником кожного року, у зв’язку з чим тендерна документація не потребує внесення змін в цій частині.
Дата відповіді:
25.04.2025 10:44
Відповідь надана
Дискримінаційні вимоги проекту договору (пункт 7.2) - протирічить рішенню АМКУ!
Номер:
62757f6b7c2e4a758c80d694cd8ee7b0
Дата опублікування:
18.04.2025 23:55
Опис:
Шановний замовнику!
Згідно зі ст. 626-267 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Вважаємо, що штрафні санкції, передбачені п. 7.2. Додатку 10 Документації, не відповідають нормам чинного законодавства України, є надмірними та такими, що можуть призвести до погіршення фінансового становища, у разі визначення Скаржника переможцем процедури закупівлі.
Відповідно до Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Дана норма порушена Замовником, оскільки за прострочення поставки товарів в п. 7.2. встановлено подвійну відповідальність постачальника (пеня 1% від вартості партії товарів та 5%, та ще 20% від вартості партії товару).
В той же час для Замовника за невиконання зобов’язання встановлено наступну відповідальність: "у випадку порушення виконання умов п. 5.1 Договору, Покупець сплачує пеню Постачальнику в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати".
Дана вимога фактично позбавляє потенційного учасника на право стати переможцем процедури закупівлі, оскільки, встановлена поза законодавчими межами, не є прозорою та не відповідає чинному законодавству України.
На підставі вищевикладеного, вважаємо, що тендерна документація в цій частині містить дискримінаційні вимоги по відношенню до потенційних учасників, а тому має бути змінена по змісту тендерної документації.
13.11.2024 Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення 18348-р/пк-пз за закупівлею UA-2024-10-29-014305-a, що проводилась замовником щодо дискримінаційних вимог пункту 7.2 проекту договору.
Вважаємо необхідним внести зміни до тендерної документації (проекту договору) та усунути вимоги, що протирічать законодавству України!
Відповідь:
Договірні відносини між суб’єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України), Господарським кодексом України (далі – ГК України) та іншими актами законодавства України. Згідно зі ст. 3 ЦК України свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства. Свобода договору закріплена у ст. 6 і ст. 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель учасником процедури закупівлі є фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію. Крім того, ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Ураховуючи вимоги п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 1 та ч. 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Згідно положень ГК України неустойка є самостійним видом штрафної санкції, відмінної від штрафу та пені. Водночас із положень ЦК України можна зробити висновок, що штраф і пеня включаються до неустойки.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 викладена позиція про те, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань, чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Однак, реалізація принципу недопущення подвійної відповідальності за одне порушення, передбачене в статтею 61 Конституції України полягає у відсутності можливості застосування декількох штрафів за той же період за одне порушення - прострочення виконання зобов’язання, навіть якщо такі положення узгоджені сторонами в договорі. Тобто, договором одночасно може бути передбачено застосування як пені, так і штрафу за одне й те саме порушення за різні періоди часу.
Враховуючи викладене, та зважаючи на положення чинного законодавства України щодо свободи договору і відсутність чітких обмежень що стосується визначення сторонами розміру штрафних санкцій, умови
п. 7.2 проекту договору відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають перегляду.
Дата відповіді:
21.04.2025 17:07
Відповідь надана
Щодо усунення дискримінаційних вимог
Номер:
df83230eb5774ec68e9b162910a8239d
Дата опублікування:
18.04.2025 23:18
Опис:
Шановний замовнику! Пунктом 2 Додатку 4 вимагається надання супроводжувальних документів на товар та/або на декілька найменувань товару та/або на групу товарів та/або на частину групи товарів:
сертифікат відповідності та протокол (-и) випробувань, на підставі якого (-их) виданий даний сертифікат (документи повинні бути видані відповідним органом із сертифікації, акредитованим Національним Агентством Акредитації України);
- сертифікати, підтверджуючі відповідність системи управління учасника та виробника запропонованої продукції вимогам ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ ISO 14001 (або ISO 9001 та ISO 14001 для нерезидентів);
- у разі якщо Учасник є офіційним дистрибʼютором/дилером/представником виробника предмету закупівлі, то у складі тендерної пропозиції надається документальне підтвердження від виробника, що такий учасник є дистрибʼютором/дилером/представником та/ або договір з виробником (або постачальником) (у разі якщо Учасник не є виробником товару).
Враховуючи, що менше двох тижнів закупівля з ідентичними вимогами не відбулась через відсутність учасників, вважаємо, що виконати дані вимоги просто неможливо з наступних підстав:
1. Сертифікація будівельних матеріалів в Україні є добровільною, а не обовʼязковою. Щоб отримати сертифікат відповідності та протоколи випробувань від органу із сертифікації, акредитованого Національним Агентством Акредитації України необхідно не менше двох місяців (заповнення заявок, документів, оплата, виготовлення зразків продукції, відправка їх до лабораторії органу із сертифікації для випробувань, отримання результатів, оформлення їх у документальному вигляді…). Закупівля була оголошена 14 квітня з датою подання до 22 квітня, тобто є всього тиждень, що унеможливлює отримання та подання даних документів у складі тендерної пропозиції підприємством, у якого вони не були отримані задовго до оголошення даної закупівлі, і як наслідок є грубим порушення Закону, так як є дискримінаційною вимогою та штучним обмеженням потенційних учасників та виробників.
2. Сертифікати, підтверджуючі відповідність системи управління УЧАСНИКА вимогам ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ ISO 14001. Навіщо вони потрібні від учасника та що вони повинні підтверджувати, якщо він не є виробником запропонованої продукції? Жодним нормативних підстав щодо отримання учасниками закупівель даних сертифікатів немає у нашій країні. Терміни їх отримання сягають 3-6 місяців!, що підтверджує дискримінаційність даної вимоги.
3. Документальне підтвердження від виробника, що такий учасник є дистрибʼютором/дилером/представником та/ або договір з виробником (або постачальником) - якщо продукція є імпортною і постачається в Україну третьою юридичною особою (а не виробником або учасником) великими обсягами, а не згідно заявок Київводоканалу, тобто учасник не є дистрибʼютором/дилером/представником, це знову ж таки обмежує можливість участі підприємствами, які мають можливість постачати продукцію замовнику відповідно до вимог тендерної документації та проекту договору, коли виробник або або дилер не бажають приймати участь у закупівлі.
Вважаємо, що для успішного проведення закупівлі, замовник має вилучити вищезазначені дискримінаційні вимоги. Звертаємо також увагу, що з незрозумілої причини подібних вимог немає в жодній іншій закупівлі будівельних матеріалів, які оголошені Київводоканалом за останні роки. Чомусь саме на люки документи вимагаються начебто це харчова промисловість, хімія для очищення питної води, тощо.
Відповідь:
Шановний Учаснику! Надаємо відповіді на Ваші звернення:
1) Щодо першого питання, то зазначена вимога є необхідною для підтвердження якості запропонованої продукції та відповідності ДСТУ Б В.2.5-26 (ГОСТ 3634) EN 124. Водночас з метою надання можливості підготовки та отримання необхідних документів для участі в закупівлі Замовником буде перенесено строк подання тендерних пропозицій.
2) Щодо другого питання – в тендерну документацію будуть внесені зміни в цій частині
3) Щодо третього питання - Зазначена вимога навпаки розширює коло потенційних учасник та не може бути видалена з тендерної документації з огляду на наступне: - Учасник може надати не тільки договір з виробником, а й договір з постачальником, тобто звичайний договір куплі- продажу даного товару. При цьому зазначена вимога є важливою для Замовника, оскільки впливає на якість люків та забезпечує безпечність продукції та охорону праці при поводженні з такими люками працівниками та використанні їх за призначенням.
Також слід зазначити, що дані вимоги встановлюються з року в рік в аналогічних закупівлях минулих періодів та Замовник несе відповідальність за закупівлю якісного товару, який не становитиме загрозу для життя та здоров’я людей.
Дата відповіді:
21.04.2025 17:06