-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Послуги з прибирання
Завершена
1 757 539.22
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 8 787.70 UAH
мін. крок: 0.5% або 8 787.70 UAH
Період уточнення:
26.12.2024 17:03 - 02.01.2025 00:00
Відповідь надана
КЕП /УЕП
Номер:
ba5d18e9d8074dcfa9abc60885fdeaab
Дата опублікування:
29.12.2024 20:13
Опис:
Шановний Замовнику !
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель.
Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана удосконаленим електронним підписом (УЕП) або кваліфікованим електронним підписом (КЕП);
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти УЕП або КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено УЕП або КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій УЕП або КЕП.
Документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без УЕП або КЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на кожній сторінці такого документа (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).
Тобто Учасник згідно Закону має право не тільки підписувати КЕП (кваліфікованим електроним підписом) , але й УЕП (удосконаленим електронним підписом ) . В зв'язку з цим просимо Вас привести тендерну документацію згідно чинного Законордавства України та внести зміни згідно Закону України.
Відповідь:
Відповідь на питання, поставлене потенційним учасником закупівлі о 20:13 29.12.2024 до оголошеної Казначейством процедури закупівлі «90910000-9 – Послуги з прибирання (Послуги з прибирання)» (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-12-26-014383-a):
Вітаємо! Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) розглянула Ваше питання, предметно проаналізувавши наведені обставини, та повідомляє наступне.
1. Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922-VIII) та підзаконних актів, виданих на його виконання.
Відповідно до положень частини 3 статті 12 Закону № 922-VIII під час використання електронної системи закупівель (далі – ЕСЗ) з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до положень частини 5 статті 22 Закону № 922-VIII замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі – порядок № 1082), що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
Отже, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель (а саме – порядком № 1082) чітко передбачено застосування саме кваліфікованого електронного підпису, а не удосконаленого електронного підпису.
Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 01.12.2023
№ 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про
взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону України
від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Водночас пункт 59 частини першої статті 1 Закону № 2155-VIII визначає, що удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – УЕП), – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису.
Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані.
При цьому відповідно до частини шостої статті 18 Закону № 2155-VIII КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Також, звертаємо увагу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 було реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2022
№ 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. При цьому, дану постанову відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024).
Отже, враховуючи вищезазначене, беручи до уваги вимоги порядку № 1082 та з огляду на положення Закону № 2155-VIII, та внесення змін до відповідних підзаконних актів, визначена Казначейством вимога щодо накладення учасниками процедури закупівлі на тендерні пропозиції виключно КЕП є обгрунтованою.
Дата відповіді:
30.12.2024 17:40