-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Капітальний ремонт хірургічного відділення (заміна дерев'яних віконних та дверних блоків на енергозберігаючі металопластикові) КНП "Лисянська територіальна лікарня" Лисянської селищної ради Черкаської області за адресою: вул. Михайла Грушевського, 51, смт. Лисянка Звенигородського району Черкаської області
Згідно умов цієї процедури закупівлі тендерною документацією вважається сукупність інформації у вигляді заповнених електронних полів в розділі "Тендерна документація" та прикріпленого текстового документу "ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ Хірургічне відділення", що містить всю іншу інформацію, передбачену згідно ст. 22 Закону та з урахуванням Особливостей. З урахуванням обсягу фінансування видатків замовника до розгляду не приймається тендерна пропозиція, ціна якої є вищою ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення цих відкритих торгів. Категорії замовника - підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Вид закупівлі - процедура закупівлі (відкриті торги, з урахуванням Особливостей). Застосовані критерії оцінки - Єдиним критерієм оцінки згідно даної процедури відкритих торгів є ціна (питома вага критерію – 100%). Мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції - Під час проведення процедури закупівлі усі документи, що мають відношення до тендерної пропозиції та складаються безпосередньо учасником, викладаються українською мовою.
Торги не відбулися
832 167.60
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 4 160.84 UAH
мін. крок: 0.5% або 4 160.84 UAH
Період уточнення:
24.12.2024 13:08 - 05.01.2025 00:00
Відповідь надана
Уточнення
Номер:
5bb16a61b1054f03ba60585c6fcf65bd
Дата опублікування:
30.12.2024 17:48
Опис:
Доброго дня, уточніть яким чином роботу по "Теплоізоляція укосів плитами полістирольними - м3 - 2,0144" можна виконати матеріалом "Плити полістирольні товщ.20мм - шт - 1 "??? Приведіть документацію у відповідність.
Відповідь:
Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Відповідні зміни внесено до умов тендерної документації в цій частині.
Дякуємо за звернення!
Дата відповіді:
02.01.2025 15:47
Відповідь надана
Уточнення
Номер:
0bd1870297de4cebb138ad77576031c8
Дата опублікування:
30.12.2024 16:00
Опис:
Добрий день, шановний Замовнику! Уточніть чи передбачає дана закупівля улаштування відкосів зовні будівлі?
Відповідь:
Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
По тексту Додатку 2 до тендерної документації зазначено види та об’єм робіт, а також будівельні матеріали, вироби і комплекти та їх кількість, улаштування відкосів зовні будівлі – не передбачено.
Дякуємо за звернення!
Дата відповіді:
02.01.2025 15:47
Відповідь надана
Дискримінація!
Номер:
689a96769b77484480307c273c4524ae
Дата опублікування:
30.12.2024 14:01
Опис:
Вимагаємо видалити дискримінаційну вимогу щодо попереднього акту обстеження об*єкта. Вказана вимога створена не для кращого розуміння предмету закупівлі, а для відсіювання небажаних замовнику учасників! У разі ігнорування, будемо звертатись до АМКУ зі скаргою (так само як і до інших контролюючих органів)!
Відповідь:
Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації були розроблені з урахуванням робочого проекту, специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Необхідно зазначити, що вимога щодо попереднього огляду об’єкта спрямована на те, щоб потенційні Учасники в першу чергу мали змогу в реальному часі на місці оглянути об’єкт, на якому будуть здійснюватися відповідні роботи, і мати можливість максимально точно скласти свою тендерну пропозицію (договірну ціну) і не допустити в подальшому її безпідставного коригування, що безумовно відповідає принципам максимальної економії та ефективності.
Вами не доведено, як саме дані умови закупівлі Вас дискримінують.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, а саме: диктувати умови та порядок проведення процедури закупівлі. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!
Дата відповіді:
02.01.2025 15:47
Відповідь надана
Акт огляду
Номер:
2e7f45218f1d4c0791864c23478a0bdc
Дата опублікування:
25.12.2024 14:23
Опис:
Доброго дня, шановний Замовнику!
Тенерною документацією встанорвлено дискримінаційну вимогу потенційним учасникам провести обстеження і скласти відповідний акт до проведення аукціону і визначення переможця.
Ця вимога є неправомірною та дискримінаційною. Замовник порушує право учасника на конфіденційність інформації, а також ця вимога несе у собі корупційні ризики, адже для участі у тендері необхідно учаснику провести огляд до відкриття учасників, що приймуть участь в закупівлі. Замовнику вже будуть відомі потенційні учасники процедури закупівлі. Зазначена вимога порушує право Учасників на наступні принципи закупівель, визначені статтею 5 Закону – максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям та добросовісна конкуренція серед учасників. Адже після огляду об’єкту інформація про те, які учасники будуть брати участь у закупівлі стає неконфіденційною. Встановлення Замовником дискримінаційної вимоги щодо огляду об’єкту є необгрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону. Адже за таких умов, з підстав, незалежних від суб’єкта господарювання, Замовник може не підписати акт огляду, що у подальшому може стати, з незалежних від Учасника торгів підстав, причиною відхилення такої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання. Ця вимога направлена саме на те, щоб Виконавці понесли максимум збитків. Адже з ще не отриманих прибутків сплачувати витрати на відрядження, пальне та амортизацію транспорту тільки для подачі пропозиції на тендер є некоректним. Також додатково повідомляємо, що вимога тендерної документації щодо обов’язкового обстеження об’єкту, була визнана як дискримінаційна рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:
1. Рішення від 13.12.2019 №18550 2. Рішення від 13.05.2020 № 9264 3. Рішення від 29.05.2020 № 10669 4. Рішення від 06.09.2022 №5702 5. Рішення від 29.04.2022 № 4172 6. Рішення від 22.02.2022 № 3635 7. Рішення від 10.04.2023 №4466 8. Рішення від 10.04.2023 № 4470 9. Рішення від 10.04.2023 № 4456 10. Рішення від 26.06.2023 № 9320 11. Рішення від 26.06.2023 №9329.
Просимо видалити цю дискримінаційну вимогу, або надати відповідь:
чи не буде відхилено пропозицію учасника, який не надасть у складі пропозиції Акт обстеження об’єкта з підписом представника замоника?
Заздалегідь вдячні.
Відповідь:
Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації були розроблені з урахуванням робочого проекту, специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Необхідно зазначити, що вимога щодо попереднього огляду об’єкта спрямована на те, щоб потенційні Учасники в першу чергу мали змогу в реальному часі на місці оглянути об’єкт, на якому будуть здійснюватися відповідні роботи, і мати можливість максимально точно скласти свою тендерну пропозицію (договірну ціну) і не допустити в подальшому її безпідставного коригування, що безумовно відповідає принципам максимальної економії та ефективності.
Вами не доведено, як саме дані умови закупівлі Вас дискримінують.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, а саме: диктувати умови та порядок проведення процедури закупівлі. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!
Дата відповіді:
27.12.2024 15:55