-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Електична енергія
Завершена
20 000.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 100.00 UAH
мін. крок: 0.5% або 100.00 UAH
Період уточнення:
14.11.2024 16:03 - 19.11.2024 00:00
Відповідь надана
КЕП
Номер:
82203419c8e24a988eb40c5a0315281b
Дата опублікування:
15.11.2024 13:11
Опис:
Шановний Замовнику! Ваша вимога щодо підписання документів кваліфікованим електронним підписом є дискримінаційною та такою, що порушує Закон України “Про електронні довірчі послуги”, тому пропонуємо Вам внести зміни до тендерної документації і замість вимоги накладення КЕП вказати КЕП/ УЕП. УЕП - (удосконалений електронний підпис) – удосконалена форма електронного підпису, призначена для використання пересічними громадянами для зручності та мобільності останніх. Зберігається на звичайних флешках або на файлових носіях. КЕП - (кваліфікований електронний підпис) – передбачає найвищий рівень безпеки даних. Зберігається лише на захищених носіях – токенах. Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. КЕП/ УЕП застосовується для ідентифікації особи, яка підписала документ, а відповідно до п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. І КЕП, і УЕП містить інформацію, яка ідентифікує особу, яка підписала документи тендерної пропозиції. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2023 р. № 1298 використання удосконалених електронних підписів учасниками не забороняється. Також в тендерній документації чітко визначено, що «Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель.», а далі по тексту, в порушення Закону, вимагається підписання документів кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Приватний бізнес має право використовувати в своїй діяльності Удосконалені електронні підписи (УЕП) чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. . До того ж ч.5 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» також дозволяє використання Учасниками УЕП, так як Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги". Жоден, чинний на сьогоднішній день, законодавчий нормативно-правовий акт, не містить прямої заборони або обмеження у використанні Учасниками, які є приватними юридичними особами, при поданні пропозиції саме удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті. Отже, виходячи з викладеного, внесіть зміни у тендерну документацію та її додатки і замініть КЕП на КЕП/УЕП, щоб не перешкоджати приватним юридичним особам брати участь у закупівлі і таким чином штучно звужуючи кількість учасників. Врахуйте також, що при аварійних відключеннях світла електронний підпис (КЕП) не зчитується системою, так як мережі Інтернет (в т.ч. мобільних операторів) не вистачає потужностей. Дякуємо.
Відповідь:
Дякуємо за звернення та повідомляємо наступне. Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не трактують поняття «дискримінація», цей термін є суб’єктивним. Загальне значення дискримінації (лат. discriminatio «розрізнення») — це будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для особи відносно можливостей інших осіб (у випадку публічних закупівель — учасників).
Принцип недискримінації учасників закріплений, зокрема, у статті 5 Закону, де прямо передбачено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тобто дискримінаційні вимоги — це коли замовник встановлює надмірні вимоги до учасника торгів або до предмета закупівлі, що об’єктивно не є необхідними для успішного виконання договору про закупівлю, такими вимогами замовник звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи конкуренції.
Через позицію представника Мінекономіки, вимоги частини 3 статті 12 Закону, частини 5 статті 22 Закону; умови пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082), та через нескладність та швидкість отримання учасником / постачальником кваліфікованого електронного підпису у тендерній документації було встановлено вимогу щодо використання саме КЕП.
Дата відповіді:
18.11.2024 12:48