Відкриті торги з особливостями
Однолотова
КЕП

Капітальний ремонт коридору реабілітаційного відділення в головному корпусі КНП «Трускавецька міська лікарня» ТМР вул. Данилишиних, б. 62, м. Трускавець, Трускавецька територіальна громада, Дрогобицький район Львівська область»

Завершена

497 453.80 UAH з ПДВ
мін. крок: 0.5% або 2 487.27 UAH

Довідка МВС Пов'язаний план

Період уточнення: 31.05.2024 16:25 - 13.06.2024 00:00

Відповідь надана

Дискримінація учасників

Номер: 1d9ab7fda298475a906b62098df5be8f

Дата опублікування: 11.06.2024 14:54

Опис: Учаснику необхідно надати скановані копії з оригіналів документів в кольоровому вигляді: - сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги», що виданий учаснику. Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України та сфера акредитації якого містить будівництво. На підтвердження чого в складі пропозиції надати сканований оригінал атестату про акредитацію органу з сертифікації. - сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування», що виданий учаснику. Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України в сфері акредитації якого будівництво, в підтвердження чого в складі пропозиції надається сканований оригінал атестату про акредитацію органу сертифікації. У разі, якщо на момент подачі вищевказаних сертифікатів пройшов 1 рік з моменту їх видачі, необхідно додати Звіт(и) за результатами технічного нагляду. Крім цього, у складі тендерної пропозиції надається Сертифікат внутрішнього аудитора, який виданий працівнику учасника про проходження навчання стосовно усіх вищевказаних вимог ДСТУ ISO. Віконечко скарги чомусь у Вас закриті тому звертаємось до ВАС Замовника із зверненням , а не із скаргою в Антимонопольний комітет України. Ще раз для Замовника: Встановлені вимоги тендерної документації у цій закупівлі, уже виходячи тільки з вищенаведеного не є дискримінаційними, оскільки не обмежують прав потенційних учасників закупівлі в отриманні відповідних сертифікатів, а також встановлення цих вимоги не свідчить і не може свідчити, що цій вимозі може відповідати лише один або декілька учасників, оскільки прямих заборон щодо отримання таких сертифікатів в чинному законодавстві немає. прямих заборон щодо отримання таких сертифікатів в чинному законодавстві немає. Так просимо показати Закон де зобовязують бізнес мати дані міжнародні сертифікати, їх не має, так для чого вимога для виконавців робіт і надання послуг як дані сертифікати приназначені для виробників продукції. Тепер пояснимо замовнику, що є приблизно 9 сертифікатів, які приблизно кожен коштує приблизно одна тисяча доларів, і Ви хочите , щоб ми учасники влітали в серйозні кошти питання для чого Ви що працюєте на дані акредитовані організації. Довідка пояснення Щодо вимоги викладеної в Додатку 1 частина 3 4.1. Сертифікат системи менеджменту якості ISO 9001 у сфері будівельних та монтажних робіт* про надання Сертифікату на систему управління якістю ISO:9001 на вид діяльності згідно з предметом закупівлі є дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників та порушує чинне законодавство у сфері публічних закупівель. По-перше, Відповідно до частини 2 статті 31 Господарського кодексу України дискримінація суб'єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів. Закон України «Про захист економічної конкуренції», стаття 15 передбачає, що дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком визнаються Антиконкурентними діями. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю» стосовно діяльності у сфері подання послуг поточний ремонт передбачено подання чинного, на момент подання документів, Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015, ви ставите учасників у нерівне становище в процедурі закупівлі, надаючи перевагу тим учасникам, що мають такий сертифікат і відповідно мають вигідне становище, автоматично збільшуючи їх шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. При цьому ігноруєте той факт, що законами України підприємства не зобов’язані отримувати вищезгаданий сертифікат По-друге, Отримання Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю» потрібно вимагає час та грошові ресурси. Нагадуємо, що отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», Зміни № 11 до розділу І «Керівники, професіонали, фахівці» Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, затвердженої наказом Мінрегіону від 08.08.2017 р. № 192 та рішення Атестаційної архітектурно-будівельної комісії від 17.09.2016 р., Протокол № 19 відповідальні виконавці, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, виконують ті види робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом. Тому вимога щодо наявності Сертифікату ISO 9001:2015 прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). Крім того, ще раз звертаємо Вашу увагу на недоречність такої вимоги, зокрема: 1) Частиною1 ст.16 Закону України "Про стандартизацію" передбачено Підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації. Крім того, п.01.Національного стандарту України (ДСТУ ISO 9001:2015) передбачено, система управління якістю є стратегічне рішення організації, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Національним стандартом України (ДСТУ ISO 9001:2015) «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю ISO 9001:2015 не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі, так як навіть за своєю суттю даний Сертифікат підтверджує зовсім інші можливості учасника. Так як, ми буде надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката , а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Тому, вважаємо дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі. Крім того, зауважимо, що Апеляційним адміністративним судом у справі № 826/15639/17 винесено рішення, що тендерна документація може містити вимоги щодо наявності певних сертифікаційних документів в якості кваліфікаційного критерію. Однак відсутність таких документів у складів тендерної пропозиції з тих підстав, що отримання їх не є обов`язковим для певної продукції, не може мати наслідком відхилення її замовником. Щодо сертифікатів ISO Просимо видалити дискримінаційну вимогу щодо надання - сертифікату на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 у сфері будівництва, так як відповідно до норм чинного законодавства сертифікація є необовязковою. Шановний замовнику, вказана Вами вимога про ISO є незаконною, аргументуємо чому: по-перше, відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату на систему управління якістю Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Тому, можемо стверджувати, що у вас як у Замовника вже є заздалегідь визначений переможець процедури, інтереси якого Ви лобіюєте. І при чому робите це без законодавчого закріплення та обґрунтування, а виключно на власному бажанні. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушую один із основних принципів здійснення публічних закупівель (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-друге, звісно, що будь-яке Товариство може отримати такий Сертифікат. Але ж розумієте, що учасники, не маючи такого зобов’язання на законодавчо закріпленому рівні, заздалегідь не можуть передбачити Ваше бажання щодо наявності такого сертифікату в учасників і заздалегідь його отримати. Також, Ви ж розумієте, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників, тому вимога щодо наявності такого Сертифікату прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-третє, в нормі частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що інформація повинна бути «відповідно до законодавства». А наявність в учасника Сертифікату системи управління якістю не передбачено і не закріплено на законодавчому рівні, отже, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, на підставівищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Так як, учасники будуть надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката в учасників, а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Для того, щоб прописувати таку вимогу та взагалі мати можливість вимагати від учасників наявність Сертифікату системи управління якістю для початку було б добре ознайомитись зі значенням цього Сертифікату та з тим, що саме він підтверджує. По-четверте, якщо Ви так бажаєте отримати від учасників Сертифікат системи управління якістю для підтвердження вимогам Тендерної документації та відповідності учасника для надання послуг відповідно до передбаченої Закупівлі, то надаємо Вам інформацію про даний Сертифікат з обґрунтуванням недоречності такої вимоги в даній закупівлі, а саме: 1) Відповідно до Наказу Держспоживстандарту від 22 червня 2009 року №225 затверджено Національний стандарт України «Системи управління якістю», а саме пункт 0.1 «Загальні положення»: «запровадження системи управління якістю має бути стратегічним рішенням організації». Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Також, відповідно до пункту 0.1 «Загальні положення»: «Цей стандарт можуть застосовувати внутрішні та зовнішні сторони, зокрема органи сертифікації, щоб оцінити здатність організації дотримувати вимоги замовника, законодавчі й регламентувальні вимоги, застосовні до продукції, і власні вимоги організації». Бачимо, що даний Сертифікат застосовується до продукції, а не до надання послуг, як передбаченого оголошеною Вами закупівлею. 3) Національним стандартом України «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, враховуючи вищевикладене, вимагаємо виключити дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі.

Відповідь: Шановний Учасник, висловлюємо Вам свою повагу та з приводу Вашого звернення та інформуємо: - Стосовно наявності в учасників сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги». Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Вимоги щодо відомостей, які повинні міститися в тендерній документації визначені в частині 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). Також частиною 5 статті 23 Закону передбачено, що у разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. З огляду на зазначену норму Замовник встановив в тендерній документації вимоги щодо підтвердження наявності в учасників сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги» виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України та сфера акредитації якого містить будівництво та сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування» . ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України та сфера акредитації якого містить будівництво. Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю для організації та показує її здатність постійно надавати продукцію та послуги чи роботи, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги. Також наявність зазначеного сертифікату зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечення відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Усі умови цього стандарту є загальними та призначені для застосування будь-якою організацією, незалежно від її типу чи розміру, а також від продукції, яку вона постачає, послуг, які вона надає та виду робіт, які вона виконує. Для цілей цього ДСТУ організація визначає зовнішні та внутрішні чинники, які є відповідними для її призначеності та її стратегічного напрямку, та які впливають на її здатність досягати результатів, запланованих її системою управління якістю. За цим стандартом до уваги беруться такі фактори, як лідерство, політика організації, дії стосовно ризиків і можливостей, цілі у сфері якості та планування їх досягнення, планування змін. Крім того, стандартом встановлюються положення щодо підтримки системи управління якістю за допомогою ресурсів, компетенції, обізнаності, проінформованості та документального підкріплення. Система управління якістю встановлюється також щодо виробництва, оскільки організація повинна планувати, запроваджувати та контролювати процеси, потрібні для задоволення вимог щодо поставки продукції, надання послуг та виконання робіт. Організація повинна оцінювати свою дієвість, у тому числі за допомогою внутрішнього аудиту, та аналізувати систему управління, а також визначати та вибирати можливості для поліпшення і виконувати будь-які необхідні дії для задоволення вимог замовника та підвищення задоволеності замовника. Тобто можна сказати, що учасник з підтвердженою системою управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) є таким, що, умовно кажучи, дбає про свою репутацію і зорієнтований на потреби замовника. Проте сертифікація ISO не є обов’язковою на території України. Поряд з тим, як відомо, ISO — це міжнародна організація зі стандартизації, метою якої є ратифікація розроблених стандартів. ДСТУ ISO це міжнародний стандарт,який офіційно перекладено та схвалено до застосування в Україні. Оскільки, питання сертифікації ISO у публічних закупівлях прямо не заборонено і як визначено частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Відповідно даний пункт Закону передбачає, що замовник може вимагати від учасників саме сертифікат ISO. Додатково зазначаємо, що сертифікат повинен бути виданий акредитованим Національним агентством з акредитації України та сфера акредитації якого містить будівництво. - Щодо надання сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування»інформуємо: основним призначенням стандарту ISO 45001 є допомога у побудові такої системи управління охороною здоров’я та безпекою праці, функціонування якої сприяло б попередженню виробничого травматизму і професійних захворювань в компанії. Основу цього стандарту складає важливість лідерства та сприяння керівництва ефективному функціонуванню системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці, застосування ризик-орієнтованого мислення, що дозволяє ідентифікувати небезпеки та контролювати ризики для здоров’я персоналу. використання процесного підходу, що забезпечує ефективність роботи системи та допомагає на практиці реалізувати безперервне поліпшення процесів. Завдяки дотриманню вимог стандарту компанія може досягти: зменшення аварій та нещасних випадків на робочому місці, зниження витрат, пов’язаних з розслідуванням інцидентів та компенсаціями, виплатою штрафів, ліквідуванням наслідків аварій, створення культури охорони здоров’я та безпеки праці, підвищення ефективності роботи персоналу, підсилення зобов’язання керівництва активно впливати на покращення показників охорони праці та здоров’я працівників. Переваги сертифікації ISO 45001: • дотримання всіх нормативно-правових вимог щодо охорони праці • відповідальний підхід до організації робочих місць та створення безпечних умов праці • піклування про здоров’я та безпеку працівників і відвідувачів • підвищення авторитету за рахунок зниження професійних ризиків і створення іміджу надійного роботодавця • прагнення до постійного поліпшення діяльності в аспекті охорони здоров’я та безпеки праці Разом з тим повідомляємо, що предметом даної закупівлі відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»та згідно експертного звіту є роботи з капітального ремонту. Беручи до уваги вищевказане, Замовник не вважає вимогу щодо надання у тендерних пропозиціях Учасників сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги» та сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування» дискримінаційною, оскільки Замовник є закладом охорони здоров’я, який цілодобово надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, вкрай важливим є можливість Замовника пересвідчитись у надійності, якості та гарантіях на своєчасне, якісне та належне виконання Учасником робіт, що є предметом даної Закупівлі. Враховуючи специфіку роботи Замовника, наявність в Підрядника вище згаданих сертифікатів є важливим для підтвердження кваліфікаційного критерію, оскільки роботи будуть виконуватись в приміщенні медичного закладу та мають бути виконані з дотриманням всіх будівельних норм та з урахуванням під час виконання робіт режиму та специфіки роботи медичної установи.

Дата відповіді: 13.06.2024 16:31

Відповідь надана

Дискримінація учасників

Номер: 8d55e50032fe476ba0f15bf67dcf3c38

Дата опублікування: 11.06.2024 14:38

Відповідь: Шановний Учасник, висловлюємо Вам свою повагу та з приводу Вашого звернення та інформуємо: - Стосовно наявності в учасників сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги». Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Вимоги щодо відомостей, які повинні міститися в тендерній документації визначені в частині 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). Також частиною 5 статті 23 Закону передбачено, що у разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. З огляду на зазначену норму Замовник встановив в тендерній документації вимоги щодо підтвердження наявності в учасників сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги» виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України та сфера акредитації якого містить будівництво та сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування» . ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України та сфера акредитації якого містить будівництво. Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю для організації та показує її здатність постійно надавати продукцію та послуги чи роботи, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги. Також наявність зазначеного сертифікату зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечення відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Усі умови цього стандарту є загальними та призначені для застосування будь-якою організацією, незалежно від її типу чи розміру, а також від продукції, яку вона постачає, послуг, які вона надає та виду робіт, які вона виконує. Для цілей цього ДСТУ організація визначає зовнішні та внутрішні чинники, які є відповідними для її призначеності та її стратегічного напрямку, та які впливають на її здатність досягати результатів, запланованих її системою управління якістю. За цим стандартом до уваги беруться такі фактори, як лідерство, політика організації, дії стосовно ризиків і можливостей, цілі у сфері якості та планування їх досягнення, планування змін. Крім того, стандартом встановлюються положення щодо підтримки системи управління якістю за допомогою ресурсів, компетенції, обізнаності, проінформованості та документального підкріплення. Система управління якістю встановлюється також щодо виробництва, оскільки організація повинна планувати, запроваджувати та контролювати процеси, потрібні для задоволення вимог щодо поставки продукції, надання послуг та виконання робіт. Організація повинна оцінювати свою дієвість, у тому числі за допомогою внутрішнього аудиту, та аналізувати систему управління, а також визначати та вибирати можливості для поліпшення і виконувати будь-які необхідні дії для задоволення вимог замовника та підвищення задоволеності замовника. Тобто можна сказати, що учасник з підтвердженою системою управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) є таким, що, умовно кажучи, дбає про свою репутацію і зорієнтований на потреби замовника. Проте сертифікація ISO не є обов’язковою на території України. Поряд з тим, як відомо, ISO — це міжнародна організація зі стандартизації, метою якої є ратифікація розроблених стандартів. ДСТУ ISO це міжнародний стандарт,який офіційно перекладено та схвалено до застосування в Україні. Оскільки, питання сертифікації ISO у публічних закупівлях прямо не заборонено і як визначено частиною 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Відповідно даний пункт Закону передбачає, що замовник може вимагати від учасників саме сертифікат ISO. - Щодо надання сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування»інформуємо: основним призначенням стандарту ISO 45001 є допомога у побудові такої системи управління охороною здоров’я та безпекою праці, функціонування якої сприяло б попередженню виробничого травматизму і професійних захворювань в компанії. Основу цього стандарту складає важливість лідерства та сприяння керівництва ефективному функціонуванню системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці, застосування ризик-орієнтованого мислення, що дозволяє ідентифікувати небезпеки та контролювати ризики для здоров’я персоналу. використання процесного підходу, що забезпечує ефективність роботи системи та допомагає на практиці реалізувати безперервне поліпшення процесів. Завдяки дотриманню вимог стандарту компанія може досягти: зменшення аварій та нещасних випадків на робочому місці, зниження витрат, пов’язаних з розслідуванням інцидентів та компенсаціями, виплатою штрафів, ліквідуванням наслідків аварій, створення культури охорони здоров’я та безпеки праці, підвищення ефективності роботи персоналу, підсилення зобов’язання керівництва активно впливати на покращення показників охорони праці та здоров’я працівників. Переваги сертифікації ISO 45001: • дотримання всіх нормативно-правових вимог щодо охорони праці • відповідальний підхід до організації робочих місць та створення безпечних умов праці • піклування про здоров’я та безпеку працівників і відвідувачів • підвищення авторитету за рахунок зниження професійних ризиків і створення іміджу надійного роботодавця • прагнення до постійного поліпшення діяльності в аспекті охорони здоров’я та безпеки праці - Також що стосується надання у складі тендерної пропозиції Учасника Сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якості. Вимоги» або Сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги» (чинний до кінця 2023 року), виданий органом сертифікації щодо Учасника - з зазначеним терміном дії до кінця 2023року (дана інформація міститься у вашому зверненні) не відповідає дійсності, тому що зазначена вимога не міститься у тендерної документації. - Щодо вказаних у Вашому зверненні сертифікатів ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування» (ДСТУ ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування») чи інших аналогічних сертифікатів (чинних до кінця 2023 року), виданих щодо Учасника, копії чинного Сертифікату ДСТУ ISO 37001:2018 «Система управління щодо протидії корупції», чи інший аналогічний сертифікат (чинний до кінця 2023 року), виданий щодо Учасника - дана інформація немає жодного відношення до тендерної документації Замовника. Беручи до уваги вищевказане, Замовник не вважає вимогу щодо надання у тендерних пропозиціях Учасників сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT: ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги» та сертифікату на систему управління охороною здоров´я та безпекою праці відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров´я та безпекою праці. Вимоги та настанови, що до застосування» дискримінаційною, оскільки Замовник є закладом охорони здоров’я, який цілодобово надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, вкрай важливим є можливість Замовника пересвідчитись у надійності, якості та гарантіях на своєчасне, якісне та належне виконання Учасником робіт, що є предметом даної Закупівлі. Враховуючи специфіку роботи Замовника, наявність в Підрядника вище згаданих сертифікатів є важливим для підтвердження кваліфікаційного критерію, оскільки роботи будуть виконуватись в приміщенні медичного закладу та мають бути виконані з дотриманням всіх будівельних норм та з урахуванням під час виконання робіт режиму та специфіки роботи медичної установи.

Дата відповіді: 13.06.2024 16:30

Відповідь надана

Дискримінація учасників

Номер: 1fed03252b2a44818a27ac272eb2f184

Дата опублікування: 11.06.2024 11:57

Опис: Для підтвердження зазначеної в довідці інформації учасник повинен надати: 1.Скановані копії аналогічних договорів (не менше двох), які повністю виконані, що підтверджують досвід виконання аналогічних договорів в медичних закладах, інформацію щодо яких вказано у довідці про виконання аналогічних договорів. Аналогічним(ними) договором(ами) є договір(и) предметом закупівлі якого є роботи з капітального ремонту та/або реконструкції. Учасники мають право надати скановані з оригіналу копії аналогічних договорів без додатків. Досвід виконання аналогічних договорів в медичних закладах, а договори виконані в освіті і інших державних закладах не є дійсні? Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону. Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині."

Відповідь: Шановний Учасник, висловлюємо Вам свою повагу та інформуємо, що Ваші зауваження будуть враховані та внесені відповідні зміни у тендерну документацію.

Дата відповіді: 11.06.2024 13:46

Відповідь надана

Дискримінаційна вимога

Номер: 3dde94d56b614921916aa5b51c3f391a

Дата опублікування: 11.06.2024 10:59

Опис: Учасники для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати об’єкт на якому будуть виконуватись роботи і скласти та надати в складі тендерної пропозиції акт обстеження об’єкту. Ваша вимога нам з Вами Замовником зустрічатись і підписувати акт оглядин до аукціону взагалі суперечить Законності , бо проходить конфлікт інтересів і не хочу Вам прописувати півтори сторінки що саме порушується: відповідно п.4 ч.1 ст.5 та ч.5 ст.14 Закону визначено принципи і вимоги здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Вимогою щодо подання у складі цінової пропозиції акту огляду об'єкту Замовник розкриває коло потенційних учасників закупівлі. Після викриття кола потенційних учасників Замовник не може об'єктивно гарантувати конфіденційність участі кожного з учасників, що в свою чергу суперечить вище зазначеній нормі Закону. Крім того присутній той фактор, котрий порушує принцип недискримінації учасників, адже згадана вимога звужує коло потенційних учасників, локація яких віддалена від Замовника (ускладнений візит часовими і просторовими факторами).Також витрати на трансфер для огляду об'єкту не відшкодовується та не закладається у витрати. п.6 ч.1 ст. 5 Закону декларується принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. На етапі підготовки пропозицій учасників до електронного аукціону, вимогою щодо подання у складі цінової пропозиції акту огляду об'єкту Замовник суперечить цьому принципу. 2. Згідно ч.5 ст.11 Закону визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт інтересів між інтересами Замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і не упередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Зважаючи на вимогу , з урахуванням ч.5 ст.11 для Замовника (уповноваженої особи) відсутність акту огляду об'єкту не є підставою для відхилення пропозиції учасника. 3. Відповідно ч. 4 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватись іншим законами, крім випадків встановлених цим Законом. Враховуючи вище наведені положення законодавства, вимога тендерної документації Замовника про складання двохстороннього акту обстеження об'єкту до електронного аукціону, є необ'єктивною, більше того порушує Закон України "Про публічні закупівлі" (зокрема ч.4 ст.3; п.4 та п.6 ч.1 ст.5; ч.5 ст.11; ч.5 ст140 і мала б бути виключена з ТД Замовника. Отож , при оцінці пропозиції учасників на відповідність кваліфікаційним вимогам, відсутність у складі пропозиції учасника акту обстеження об'єкту, не є підставою для відхилення пропозиції учасника. Просимо прибрати не законі вимоги.

Відповідь: Що стосується питання надання акту обстеження об’єкту - згідно пп 3.6.1 п 3.6 Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі тендерної документації передбачено, що Учасники для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати об’єкт на якому будуть виконуватись роботи і скласти та надати в складі тендерної пропозиції акт обстеження об’єкту, завірений керівником Замовника та представником від Учасника. Витрати на відвідування об’єкту несе учасник із власних коштів і вони не можуть бути предметом оскарження чи відшкодування (надати відповідний гарантійний лист). Беручи до уваги той факт, що Замовник не має в штаті інженера-проектувальника і у зв'язку з чим завдання на проектування може бути неповним. Тобто наявні підстави для проведення процедури конкурентного діалогу. Однак Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 №1178 (зі змінами), такої процедури не передбачено. З огляду на вище викладене, замовником було прийняте рішення про обов'язковий огляд учасниками об'єкту. Огляд проводиться за участю представників Замовника, що надає Учаснику змогу ознайомитись з реальним станом об'єкту, отримати додаткову інформацію (наприклад, ознайомитись з технічним паспортом будівлі, кордонами розмежування земельної ділянки, тощо), і , у разі виявлення будь-яких недоліків у завданні на проектуванні, звернутись до Замовника з пропозиціями щодо внесення відповідних змін у тендерну документацію. А також під час огляду об'єкту учасник має змогу оцінити власну спроможність виконати роботи з розробки проектної документації у визначені замовником строки. Окрім того, огляд об’єкта замовника в період уточнень сприяє детальному формуванню учасниками своїх цінових пропозицій, не суперечить чинному законодавству та жодним чином не містить корупційної складової. Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п.1.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» встановлені стандартні вимоги до обстеження будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для визначення та оцінки їх технічного стану з урахуванням положень «Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва», затвердженого Кабінетом Міністрів України на виконання статті 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема обстеження об’єкту. Таким чином, дана вимога не порушує права Учасників та не є дискримінаційною, оскільки Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах. Що стосується другого питання, повідомляємо наступне: відповідно до ст. 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі забезпечує об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника та забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. І стосовно третього питання - тендерна документація формується згідно пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами й доповненнями) з врахуванням ст. 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" та безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель і містить вичерпний перелік відомостей. Відповідно до частини 3 статті 22 тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Оскільки Замовником прийнято рішення щодо надання учасниками для більш ефективної підготовки тендерних пропозицій акту обстеження об’єкту, завіреного керівником Замовника та представником від Учасника, тому ненадання зазначеного документу у складі тендерної пропозиції буде підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до абзацу 3 пп 1 п1 статті 31 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Дата відповіді: 11.06.2024 13:46

Відповідь надана

Дискримінація учасників

Номер: bf8650f2cf1e48cf959df3251befcf73

Дата опублікування: 11.06.2024 10:48

Опис: Учасники для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати об’єкт на якому будуть виконуватись роботи і скласти та надати в складі тендерної пропозиції акт обстеження об’єкту. Дана вимога суперечить закону про проведення державних закупівель в звязку : Відповідно до сталої практики АМКУ вимога про обов'язкове оформлення Протоколу (акту) огляду об’єкта, підписання його представниками Замовника та подання Учасниками у складі документів тендерної пропозиції визначена як ДИСКРИМІНАЦІЙНА та така, що НЕ відповідає Закону "Про публічні закупівлі". РІшення АМКУ № 5567-р/пк-пз від 27.04.2023р. "У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне. Додаток 2 містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі. Обов’язковою умовою для Учасників є ознайомлення з об’єктом проведення робіт, що підтверджується поданим в складі тендерної пропозиції актом із зазначенням назви об’єкту, дати ознайомлення, посади та ПІП представників Замовника та Учасника, та скріплений підписами та печатками Сторін. З підстав, незалежних від учасника, представники Замовника можуть не допустити учасника до відвідування об’єкта проведення робіт та не підписати вищенаведений акт, що в подальшому може стати підставою для відхилення Пропозицій таких учасників, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону. Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині." З ПОВАГОЮ...

Відповідь: Згідно пп 3.6.1 п 3.6 Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі тендерної документації передбачено, що Учасник для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції повинен в період звернення за роз’ясненнями відвідати об’єкт на якому будуть виконуватись роботи і скласти та надати в складі тендерної пропозиції акт обстеження об’єкту, завірений керівником Замовника та представником від Учасника. Витрати на відвідування об’єкту несе учасник із власних коштів і вони не можуть бути предметом оскарження чи відшкодування (надати відповідний гарантійний лист). Беручи до уваги той факт, що Замовник не має в штаті інженера-проектувальника і у зв'язку з чим завдання на проектування може бути неповним. Тобто наявні підстави для проведення процедури конкурентного діалогу. Однак Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 №1178 (зі змінами), такої процедури не передбачено. З огляду на вище викладене, замовником було прийняте рішення про обов'язковий огляд учасниками об'єкту. Огляд проводиться за участю представників Замовника, що надає Учаснику змогу ознайомитись з реальним станом об'єкту, отримати додаткову інформацію (наприклад, ознайомитись з технічним паспортом будівлі, кордонами розмежування земельної ділянки, тощо), і , у разі виявлення будь-яких недоліків у завданні на проектуванні, звернутись до Замовника з пропозиціями щодо внесення відповідних змін у тендерну документацію. А також під час огляду об'єкту учасник має змогу оцінити власну спроможність виконати роботи з розробки проектної документації у визначені замовником строки. Окрім того, огляд об’єкта замовника в період уточнень сприяє детальному формуванню учасниками своїх цінових пропозицій, не суперечить чинному законодавству та жодним чином не містить корупційної складової. Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п.1.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» встановлені стандартні вимоги до обстеження будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для визначення та оцінки їх технічного стану з урахуванням положень «Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва», затвердженого Кабінетом Міністрів України на виконання статті 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема обстеження об’єкту. Таким чином, дана вимога не порушує права Учасників та не є дискримінаційною, оскільки Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у закупівлях на рівних умовах. Сподіваємося на плідну співпрацю.

Дата відповіді: 11.06.2024 13:44

Відповідь надана

Дискримінація учасників

Номер: 1c6a9b789ffd4306b6c8efcb647e6959

Дата опублікування: 11.06.2024 10:12

Дата відповіді: 11.06.2024 13:43

Відповідь надана

Щодо внесення змін до Додатку №1 до ТД

Номер: 96a9c467d53944c4b001ba4e78f7f3ef

Дата опублікування: 10.06.2024 21:11

Опис: Шановний Замовнику, однією з вимог Додатку №1 до ТД є надання для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних договорів документу, що підтверджує готовність об’єкта до експлуатації (сертифікат/акт/декларація/ витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва). Ми вважаємо таку вимогу дискриимінаційною, з огляду на наступне: Відповідно до п.3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. З системного аналізу норм порядку можна дійти висновку, що обов'язок оформляти та подавати відповідні документи, що підтверджують готовність об’єкта до експлуатації, покладається виключно на Замовника будівництва. В такому випадку учасник не є відповідальним та уповноваженим подавати такі документи. За вимогами Додатку№1 ТД взяти участь у тендері зможуть виключно учасники, замовники по об'єктах яких оформили вищевказані документи. Разом з тим ці вимоги ТД дискримінують виконавців робіт високої якості, замовники яких не оформили відповідних документів. При цьому учасник, який має великий досвід виконання робіт, може бути позбавлений можливості участі у тендері у зв'язку з передбаченням в ТД таких дискримінуючих вимог. Просимо вилучити вищевказані вимоги з ТД з метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель.

Дата відповіді: 11.06.2024 13:43

Дискримінація учасників

Дискримінація учасників

Дискримінація учасників

Дискримінаційна вимога

Дискримінація учасників

Дискримінація учасників

Щодо внесення змін до Додатку №1 до ТД

Про PlayTender

Торговий майданчик

Документи

Послуги