Номер:
5a2c4b4441db40948beb9db8b2e48bc9
Пов'язаний елемент:
Закупівля
Дата опублікування:
18.04.2024 09:15
Опис:
Шановний замовник уберіть дискримінаційну норму а саме: "Гарантія повинна бути видана обслуговуючим банком Учасника (інформація про який зазначається Учасником у проекті договору) або банк який має бути резидентом України, в якому держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75% статутного капіталу банку (надалі - банк-гарант) на умовах грошового забезпечення (покриття)" Данною нормою ви значно скорочуєте коло учасників. Чи ФОП Макаріхін вже дав відкат авансом і тепер ніяк тільки відмазуватись про вашу чесність.
Відповідь:
Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру.
Умова надання гарантії передбачає альтернативу, а саме: гарантія має бути видана обслуговуючим банком Учасника (інформація про який зазначається Учасником у проекті договору) або банком який є резидентом України, в якому держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75% статутного капіталу банку (на сайті Міністерства фінансів України наявна інформація до складу якого входять наступні банки: АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Укрексімбанк", АТ "Ощадбанк", АБ "УКРГАЗБАНК", АТ «Сенс Банк»). Дана умова застосовується Замовником під час тендеру і на інші предмети закупівлі.
Отже, на підставі вище викладеного, звертаємо Вашу увагу, що вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі, крім того Замовник має право зазначити будь-яку інформацію чи встановити вимоги по тексту тендерної документації, яка не суперечить законодавству. Вами не доведено та документально не підтверджено, що Ви не маєте можливості надати гарантію від Вашого обслуговуючого банку або банку який є резидентом України, в якому держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75% статутного капіталу банку.
Дякуємо за звернення!
Дата відповіді:
22.04.2024 10:26