-
Відкриті торги з особливостями
-
Однолотова
-
КЕП
Офісні меблі (Крісла офісні)
Завершена
134 088.00
UAH з ПДВ
мін. крок: 1% або 1 340.88 UAH
мін. крок: 1% або 1 340.88 UAH
Період уточнення:
30.11.2023 11:06 - 06.12.2023 00:00
Відповідь надана
Проект договору п.6.8
Номер:
94e0c488b56e4475b183da3445e9bf22
Дата опублікування:
04.12.2023 19:30
Опис:
Шановний Замовник! Просимо Вас виключити пункт 6.8. з проекту Договору, оскільки відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Також за своєю природою відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Тому строк для нарахування пені в 6 місяців є обґрунтованим, повністю відповідає звичаям ділового обороту та жодним чином не порушує баланс прав між Сторонами. Таким чином неустойка несе функцію виключно забезпечення виконання зобов’язання, а не є каральною санкцією. На підставі вищевикладеного, просимо виключити пункт 6.8. з проекту Договору
Відповідь:
Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.
Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України дійсно встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але за умови якщо інше не встановлено законом або договором.
Таким чином, законотворець дозволяє збільшити строк нарахування штрафних санкцій. А отже пункт 6.8 проєкту договору відповідає вимогам законодавства та інтересам обох сторін договору.
Враховуючи принцип свободи договору Учасник має право утриматися від укладення договору, якщо вважає, що даний договір суперечить його інтересам.
Дата відповіді:
06.12.2023 08:13
Відповідь надана
Проект договору п. 6,9
Номер:
ea1f8865845949c3908edcdf13e9ef3b
Дата опублікування:
04.12.2023 19:30
Опис:
Шановний Замовник! Просимо Вас виключити пункт 6.9. з проекту Договору, Відповідно до частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Звертаємо Вашу увагу на те, що строк позовної давності в один рік є достатнім для звернення до суду для відновлення свого порушеного становища та повністю відповідає вимогам законодавства. Звертаємо вашу увагу на те, що за своєю природою відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином неустойка несе функцію виключно забезпечення виконання зобов’язання, а не є каральною санкцією. Тому, на підставі вищевикладеного, просимо виключити пункт 6.9. з проекту Договору.
Відповідь:
Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (стаття 3 Цивільного кодексу України).
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.
Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Таким чином, пункт 6.9 проєкту договору повністю відповідає вимогам законодавства та інтересам обох сторін договору.
Враховуючи принцип свободи договору Учасник має право утриматися від укладення договору, якщо вважає, що даний договір суперечить його інтересам.
Дата відповіді:
06.12.2023 08:13
Відповідь надана
Проект договору п.6.5
Номер:
9aba6eece3914c50ac6b0868059f14d8
Дата опублікування:
04.12.2023 19:29
Опис:
Шановний Замовник! Просимо Вас виключити пункт 6.5. з проекту Договору, оскільки відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином неустойка є видом виключно забезпечення виконання зобов’язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). Законодавець пов’язує її стягнення саме з порушенням зобов’язання. Тому недопустимо встановлювати неустойку (штраф чи пеню) за правомірну відмову від виконання зобов’язання або односторонню відмову від договору. Вищенаведене зауваження повністю відповідає Рішенню Верховного суду України у справі № 552/6997/19 від 21.04.2021. Таким чином положення пункту 6.5. проекту Договору порушують не лише чинне законодавство України, а й звичаї ділового обороту, а отже має бути беззаперечно виключений з проекту Договору.
Відповідь:
Учасник посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі N 552/6997/19, як на підтвердження сталої правової позиції про незаконність застосування штрафу за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору.
Проте, під час вищевказаного провадження розглядався позов про визнання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру частково недійсним, визнання незаконним припинення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, визнання договору купівлі-продажу майнових прав дійсним, визнання права власності на майнові права.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 26.05.2021 у справі N 910/8358/19.
Таким чином, вказане Учасником судове рішення прийнято не у подібних правовідносинах і не може підтверджувати незаконність положення пункту 6.5 проєкту договору.
Слід також зазначити, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій за Господарським кодексом України, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, положення пункту 6.5 Договору дозволяє ефективно захистити права Покупця у разі односторонньої відмови Постачальника від виконання умов Договору (невиконання взятих на себе господарських зобов’язань).
Враховуючи принцип свободи договору Учасник має право утриматися від укладення договору, якщо вважає, що даний договір суперечить його інтересам.
Дата відповіді:
06.12.2023 08:12
Відповідь надана
Проект договору п.5.6
Номер:
5a441d7b0aaa49d28084a54de4255557
Дата опублікування:
04.12.2023 19:28
Опис:
Шановний Замовник! Просимо Вас виключити пункт 5.6. з проекту Договору, оскільки Звертаємо вашу увагу на той факт, що Постачальник є надійним контрагентом та дотримується зобов'язань передбачених чинним законодавством, в тому числі зобов'язань в частині реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Відповідно змісту статті 173 Господарського кодексу України змісту вбачається, що господарським зобов’язанням є обов’язки сторін вчинити дії, спрямовані на досягнення мети договору, тобто зобов’язанням виконавця є обов’язок виконати роботи (надати послуги, поставити товар), а зобов’язанням замовника — обов’язок оплатити вартість цих робіт (послуг, товару). Таким чином, обов’язок здійснити реєстрацію Податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є господарським зобов’язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, а є лише зобов'язанням, яке передбачено Податковим кодексом України. Тому Господарське законодавство до податкових відносин не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Отже, пункт 5.6. в запропонованій редакції підлягає виключенню з Договору.
Відповідь:
Згідно з приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України)
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Крім того, згідно з частиною другою статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Таким чином, положення пункту 5.6 проєкту договору не суперечать вимогам чинного законодавства. У разі якщо Учасник вважає, що даний договір суперечить його інтересам, він куруючись принципом свободи договору має право утриматися від укладення такого договору.
Дата відповіді:
06.12.2023 08:12
Відповідь надана
Технічні характеристики
Номер:
e81022722e634f70ad16334c775dc957
Дата опублікування:
01.12.2023 19:18
Опис:
Шановний замовник!
В Додатоку 1 до тендерної документації в описі технічних характеристик офісного крісла керівника вказана хрестовина з роликами. Яка повинна бути хрестовина пластикова або хромована. Додайте цю інформацію у технічні характеристики та внесіть зміни до тендерної документації.
Відповідь:
Замовником внесені зміни до тендерної документації
Дата відповіді:
04.12.2023 13:10